МЕЛЬНИК Ірина Валеріївна ПРОВОКАЦІЙНЕ МОВЛЕННЯ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ВИМІР (на матеріалі сучасної англійської мови)

brief description

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність,
сформульовано мету та основні завдання роботи, визначено об’єкт і предмет,
матеріал дослідження, зазначено наукову новизну, окреслено теоретичне значення
та практичну цінність основних положень і результатів дослідження, визначено
методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист,
наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації, а також відомості
про структуру дисертаційного дослідження.
5
У першому розділі “Теоретичні засади дослідження провокаційного
мовлення” визначено лінгвістичний статус провокації як комунікативної
стратегії, інструменту впливу, розумово-мовленнєвої діяльності, передумовою
якої є мотив, що визначає вибір комунікативної стратегії та засобів її реалізації.
Провокаційне мовлення спрямовано на “випитування” потрібної
провокатору інформації. У процесі спілкування адресант-провокатор намагається
вплинути на реципієнта таким чином, щоб спрямувати його поведінку, думку в
необхідному для провокатора напрямі з метою досягнення бажаного
перлокутивного ефекту, але справжня мета провокатора залишається для
реципієнта прихованою.
Провокаційне мовлення є різновидом розумово-мовленнєвої діяльності,
оскільки в комунікативному процесі адресант-провокатор, ставлячи конкретну
мету, намагається всебічно проаналізувати ситуацію, спланувати свою
мовленнєву поведінку, спрогнозувати її можливі результати і контролювати
процес спілкування.
Залежно від спрямованості провокаційного мовлення на кооперацію чи
конфлікт можна виділити конфліктні, кооперативні та конфліктно-кооперативні
комунікативні ситуації.
Суб’єктом провокаційного мовлення є провокатор – активний ініціатор
спілкування, який завжди діє згідно зі своїми мотиваціями, відповідно до яких
застосовує мовленнєві стратегії і тактики, обирає засоби впливу на реципієнта,
створює відповідну атмосферу комунікації. Об’єктом провокаційного мовлення є
реципієнт – рівноправний учасник інтеракції, який дотримується певної
комунікативної поведінки і здатний впливати на перебіг комунікативної ситуації.
У другому розділі “Провокаційне мовлення у комунікативних ситуаціях
інституційного дискурсу” досліджено особливості реалізації провокації у
кооперативних, конфліктних та конфліктно-кооперативних ситуаціях
інституційного дискурсу, здійснено актомовленнєвий аналіз комунікативних
ситуацій, визначено найбільш ефективні засоби реалізації провокації та роль
дотримання/недотримання принципів Кооперації та Ввічливості для досягнення
мети провокатора, описано вплив типу мовної особистості провокатора та
реципієнта на успішність/неуспішність провокаційного мовлення та причини
комунікативних невдач.
Провокаційне мовлення інституційного дискурсу характеризується
асиметричністю соціальних ролей та міжособистісних стосунків провокатора і
реципієнта. Розглянемо приклад реалізації провокації у конфліктній
комунікативній ситуації інституційного дискурсу:
[MRS. FELDER: Marla came up to us in the lobby. She said, "I hope you
experience the great joy I have," and then she left. It was bizarre. MR. FELDER: You
work with the police, right? I mean, didn't they tell you this already? KAL: Yeah, but I
wanted to hear this from you two. Mrs. Felder, do you have any idea why she would
approach you like that? MRS. FELDER: No. KAL: Not true. MR. FELDER: We're
gonna be late for the airport. KAL: Here. (Kal grabs the package, which Mrs. Felder is
6
holding). MRS. FELDER: (pulling the package back) No, I'll hold that. KAL: No, I'll get
it. I'll get it. You know, you're never gonna get that through customs. MRS. FELDER:
Why not? KAL: Because I'm gonna call them. I'm gonna tell them you got a suspicious
package. That's the kind of pain in the ass I can be if I don't get the truth. MR.
FELDER: Look, it was just a hunch. There's a fertility treatment center here that
matches egg donors with couples. We're from Canada and it's illegal to purchase eggs
there. MRS. FELDER: The donors stay anonymous, but they can choose who they want
to donate to. These are our frozen embryos. KAL: So you thought that Marla Seeger
was your egg donor. MR. FELDER: Yeah, for a moment. But then we realized that it
couldn't be her. She was nothing like the person the broker described to us] (Lie to me).
З метою дізнатися про зникнення в Мексиці американської туристки Марли
провокатор Кел звернувся до подружжя Фелдерів (реципієнти), які спілкувались з
нею напередодні зникнення. На початку розмови реципієнт намагається уникнути
контакту та не бажає надати інформацію, оскільки має на це свої причини.
Подружжя приїхало до Мексики, щоб знайти донора для запліднення, і
розголошувати дану інформацію не бажає. Для досягнення прагматичної мети
реципієнт застосовує стратегію саботажу, яка реалізується у таких тактиках:
― тактика ухиляння від відповіді (You work with the police, right? I mean,
didn't they tell you this already?). Реципієнт посилається на інші джерела
інформації, зокрема поліцію для того, щоб уникнути необхідності надавати
інформацію особисто;
― тактика дистанціювання (We're gonna be late for the airport) для того, щоб
не брати участі в розмові.
З метою стимулювання реципієнта до бажаних вербальних дій провокатор
використовує стратегію шантажу, що реалізується тактиками погрози (You know,
you're never gonna get that through customs) та попередження (I'm gonna tell them
you got a suspicious package). Тактика погрози виражена асертивом, який містить
категоричне заперечення, що підсилює іллокутивну силу висловлення. Тактика
попередження виражена комісивом із прагматичним значенням погрози.
Обрана провокатором стратегія поєднується із проксемічними
невербальними засобами, що підвищує ефективність мовленнєвого впливу на
реципієнтів, які надають бажану інформацію, а це суттєво допомагає в пошуках
зниклої жінки: There's a fertility treatment center here that matches egg donors with
couples. We're from Canada and it's illegal to purchase eggs there. The donors stay
anonymous, but they can choose who they want to donate to. These are our frozen
embryos.
Адресант-провокатор діє як конфліктна мовна особистість, оскільки зовсім
не враховує інтенції свого співрозмовника, нехтує принципами Ввічливості та
Кооперації, що є притаманним некооперативній ситуації спілкування, гнучкий
тип мовної особистості провокатора дозволяє йому швидко орієнтуватися в
комунікативній ситуації. Вищий соціальний статус провокатора забезпечує
потрібний рівень впливовості для досягнення перлокутивного ефекту. Добре
7
сплановані мовленнєві дії провокатора забезпечили досягнення його мети,
незважаючи на порушення комунікативної рівноваги.
Зауважимо, що провокація в інституційному дискурсі значно частіше
реалізується саме в конфліктних ситуаціях, що пояснюється тим, що провокатор
як носій соціальної ролі та пріоритетного статусу намагається використати
домінування саме цього фактору для досягнення власної мети.
Гармонійний перебіг та позитивне емоційне забарвлення випитування
інформації є характерним для кооперативних ситуацій провокаційного мовлення:
[(Alicia enters Lanie’s room, offering a bottle of Coke) ALICIA: Your machine
spat out an extra one. Would you like it? (paying attention to pictures on the table) Oh,
beautiful children! LANIE: 2 kids, 2 grandkids. SECURITY OFFICER: (roughly) Lanie,
how about those disks? ALICIA: Is he always so charming? LANIE: He’s just a lazy
mall cop, he spends all the day surfing porn, and with night shift, he can’t get his skinny
ass out of his chair. I’m always waking him up in the morning. ALICIA: Oh, man!]
(Good wife).
Наведений діалог ілюструє реалізацію провокації кооперативним шляхом.
Розмова відбувається між Алісією (провокатор), юристом, яка захищає жінку,
звинувачену у вбивстві власного чоловіка, та Лені (реципієнт), яка працює
помічником керівника служби охорони в торговельному центрі, на території якого
відбулось вбивство. Переглянувши записи камери спостереження, Алісія
(провокатор) має підозру, що записи сфабриковано. Для досягнення
комунікативної мети (дізнатись про те, наскільки відповідально виконує свої
обов’язки керівник служби охорони торговельного центру і чи записи
відеоспостереження ведуться щоденно) провокатор застосовує стратегію
догоджання, яка виявляється досить ефективною в контексті комунікативної
взаємодії і реалізується за допомогою таких тактик:
― тактика пригощання представлена асертивом (Your machine spat out an
extra one. Would you like it?). Провокатор пропонує начебто зайву Колу, яку видав
апарат напоїв, як привід для того, щоб розпочати розмову з реципієнтом;
― тактика компліменту виражена асертивом (Oh, beautiful children) і
застосовується для того, щоб викликати прихильність з боку реципієнта, що
сприяє налагодженню міжособистісного контакту;
― тактика іронії реалізує провокацію за допомогою інтерогативу (Is he
always so charming?), використовується провокатором з метою глузування,
оскільки ставлення керівника служби до Лені є не зовсім ввічливим та привітним.
Завдяки вдалому використанню тактик стратегії догоджання, добре
продуманому плануванню мовленнєвих дій провокатор отримав адекватне
уявлення наскільки сумлінно виконує роботу керівник служби безпеки: He’s just a
lazy mall cop, he spends all the day surfing porn, and with night shift, he can’t get his
skinny ass out of his chair. I’m always waking him up in the morning. Провокатор діє
як кооперативна мовна особистість, створює доброзичливу атмосферу
спілкування, уважно і дружелюбно ставиться до партнера по комунікації.
Реципієнт у відповідь поводиться привітно, охоче йде на контакт, надає
8
інформацію, навіть не здогадавшись про приховані наміри провокатора.
Ефективність мовленнєвого впливу провокатора на реципієнта підсилюють
проксемічні засоби, а також дотримання принципів Ввічливості і Кооперації.
Соціальна асиметрія не підкреслюється (провокатор має вищий соціальний
статус), що сприяє кооперативному характеру спілкування. Провокатор проявив
себе як гнучкий тип мовної особистості, оскільки свідомо використав обставини
спілкування та зовнішні предмети (апарат, що видає напої, фотознімки) для того,
щоб створити ефективні умови комунікації.
Отже, в кооперативних комунікативних ситуаціях інституційного дискурсу
провокатор намагається вплинути на реципієнта безконфліктними методами,
тобто за допомогою кооперативних комунікативних стратегій.
Для конфліктно-кооперативних ситуацій провокаційного мовлення
актуальним є вміння дотримуватись оптимальної лінії поведінки, що має
призвести до реалізації комунікативної мети провокатора. Мінливість
комунікативного процесу вимагає від провокатора вмінь регулювати та
контролювати ситуацію спілкування.
Розглянемо приклад конфліктно-кооперативної комунікативної ситуації
провокаційного мовлення інституційного дискурсу:
[EMPLOYEE: It was a regular night at the blood bank ... nothing unusual.
FOSTER: Your boss was about to fire you for being late too often. You knew. Was this
retaliation? EMPLOYEE: It's been hard for me. My husband left us. I'm alone with the
kids. FOSTER: I just went through a divorce myself. EMPLOYEE: I can barely get out of
bed. I can't think straight, I can't do my job right. FOSTER: (moves forward) People are
dying. You feel guilty, but you're gonna feel worse if you keep secrets and another person
dies. EMPLOYEE: On my last shift, I didn't run the full testing protocol on the blood.
FOSTER: So, you have to test on any blood for different diseases. EMPLOYEE: I left early.
My daughter needed me. There are so many other safeguards. I didn't think. I … (starts
crying)] (Lie to me).
Діалог відбувається між Фостер (провокатор) та працівницею банку крові
(реципієнт). Провокатор намагається з’ясувати причину зараження донорської
крові, яка сталась у день, коли чергувала реципієнт. Для реалізації комунікативної
мети провокатор обирає регулятивно-спонукальну стратегію, поетапним
виконанням якої є такі тактики:
― тактика акцентування на факті передбачуваного звільнення (Your boss
was about to fire you for being late too often. You knew. Was this retaliation?).
Провокатор застосовує дану тактику в підозрі можливої помсти реципієнта
своєму керівництву за звільнення з роботи. На такий тактичний хід провокатора
реципієнт реагує, застосовуючи стратегію саботажу, а саме – змінює тему
розмови: It's been hard for me. My husband left us. I'm alone with the kids;
― тактика наведення власного досвіду виражена асертивом (I just went
through a divorce myself). Провокатор застосовує її, щоб певним чином зблизитись
із реципієнтом та показати, що розуміє її життєву ситуацію. Проте, реципієнт
9
продовжує використовувати складне становище в особистому житті для саботажу:
I can barely get out of bed. I can't think straight, I can't do my job right...;
― тактика апелювання до совісті застосовується для того, щоб викликати в
реципієнта визнання провини. Тактика реалізується асертивним мовленнєвим
актом: People are dying. You feel guilty, but you're gonna feel worse if you keep
secrets and another person dies. Застосовування невербальних засобів
(проксемічних) підсилює вплив вербальних. Дотримання максим принципу
Кооперації та Ввічливості дає провокатору можливість делікатно вплинути на
реципієнта й отримати бажану інформацію: On my last shift, I didn't run the full
testing protocol on the blood.
Центрований тип мовної особистості провокатора дозволяє
пристосовуватись до мінливих умов комунікативної ситуації та односторонньо,
проте делікатно, реалізувати комунікативні наміри, не допускаючи відкритої
конфронтації. Реципієнт відчуває домінування і намагається саботувати, проте під
впливом власних емоцій та через недостатній комунікативний досвід реципієнт
піддається провокації.
Отже, конфліктно-кооперативні комунікативні ситуації провокаційного
мовлення характеризуються униканням конфлікту та комунікативних невдач.
У третьому розділі “Провокаційне мовлення у комунікативних
ситуаціях побутового дискурсу” досліджено особливості реалізації провокації у
кооперативних, конфліктних та конфліктно-кооперативних ситуаціях спілкування
побутового типу дискурсу з урахуванням типів мовної особистості провокатора та
реципієнта, а також створено мовні портрети успішного/безуспішного
провокатора, виявлено причини виникнення комунікативних невдач.
Побутовий дискурс – це багатогранний процес міжособистісної комунікації,
який відбувається повсякчас і обслуговує побутову сферу спілкування.
Комунікативні ситуації побутового дискурсу характеризуються в першу чергу
скороченням соціальної дистанції між комунікантами, а соціальний статус
відіграє менш значну роль порівняно з інституційним дискурсом. У ситуаціях
провокації побутового дискурсу провокатору відомі інтереси реципієнта, його
особистісні характеристики, особливості психологічного та емоційного стану,
недоліки та слабкості. Це підвищує якість планування мовленнєвих дій.
Розглянемо приклад кооперативної ситуації провокаційного мовлення
побутового дискурсу:
[At the Singles mixers party] WOMAN: (to the barman) Chardonnay, please.
CAL: (after noticing a woman pretends to speak over the phone) I don't care if he
personally inspected it before he shipped it. The painting's scratched, all right? Tell
him. You tell France. He's paying for the restoration; otherwise, the whole thing comes
back his way (Cal hangs up). WOMAN: Collector? CAL: Dealer. WOMAN: I'm a
curator. CAL: Really? WOMAN: Really. [chuckling] (Later, they are sitting at the
table) I don't know. I guess the upside to having been through a marriage before is that
I not only know what I'm looking for, but I know what I don't want. CAL: Mmm.
WOMAN: I just want to be happy. CAL: Yeah, I know what you mean. Like for me,
10
right... This one thing is very, very, very important to me. It may seem old-fashioned to
you, but that's fidelity. WOMAN: Yeah. CAL: For some reason, I feel the need to be up
front about that. Heh. WOMAN: That's not old-fashioned. It’s important to me, too.
CAL: Uh-huh. WOMAN: You know, the entire time I was married, I never cheated. I
was tempted and certainly accused of it, but I never strayed... Never. CAL: Hmm.
WOMAN: Um, so, what are your hobbies? What do you like to do on the weekends?
CAL: I run a company that shrink-wraps poodles for international travel. WOMAN:
[chuckling] CAL: Um, um, I have to, uh, go feed my meter. WOMAN: Ok. CAL: Um, I'll
be right back. Could you hold that thought? WOMAN: Yeah. I'll, uh, save your seat.
CAL: Thanks. [Cal is leaving] (Lie to me).
Наведений приклад ілюструє реалізацію провокації в процесі розмови між
Келом (провокатором) і жінкою (реципієнтом), колишній чоловік якої попросив
Кела зустрітися з нею на вечірці, і в процесі невимушеної бесіди з’ясувати, чи
зраджувала вона своєму чоловіку, коли була з ним одружена. Володіючи певною
інформацією про реципієнта, провокатору вдається чітко і правильно вибудувати
стратегію спілкування. Отже, пресупозиція даної комунікативної ситуації сприяє
успішному веденню розмови. Знаючи, що жінка працює куратором у музеї,
провокатор за допомогою хитрощів сам створює такі умови, щоб вона ненавмисно
підслухала його телефонну розмову з начебто його асистенткою, а потім починає
розмову з нею. Провокатор таким чином намагався привернути увагу реципієнта.
Далі лінія його мовленнєвої поведінки реалізується за допомогою стратегії
відвертої розмови, яка втілюється в таких тактиках:
― тактика налагодження контакту, яка спрямована на створення
позитивного емоційного впливу на адресата. Той факт, що співрозмовники
працюють в одній сфері, сприяє динамічному розгортанню бесіди;
― тактика акцентування, яка реалізується розповідними стверджувальними
реченнями з повторювальним прислівником very, що виконує функцію
інтенсифікатора (This one thing is very, very, very important to me. It may seem oldfashioned
to you, but that's fidelity), виражає намір провокатора підкреслити своє
ставлення до вірності між подружжям. Провокація реалізується непрямим
мовленнєвим актом, який дозволив делікатно вплинути на адресата й отримати
потрібну інформацію: You know, the entire time I was married, I never cheated. I was
tempted and certainly accused of it, but I never strayed... Never. Використання
лексичного повтору (never) і парцеляції підвищує експресивність та підсилює
категоричність висловлювання, наголошуючи на факті вітсутності зради. Отже,
провокатор досяг комунікативної мети кооперативним способом, а реципієнт
навіть не здогадався, що його спровокували.
Провокатор проявив себе як кооперативна мовна особистість. Важливе
значення у досягненні мети мала вдавана емоційна налаштованість до
комунікативного партнера. Провокатор продемонстрував гнучкий тип
комунікативної поведінки, уважність, зацікавленість, симпатію, привітність, що
викликало відповідну реакцію партнера. Кінестетичні невербальні засоби
спілкування, зокрема контакт очима, який виконує експресивно-регуляторну
11
функцію у спілкуванні, а також партнерський, невимушений, відвертий стиль
спілкування, дружня тональність розмови забезпечують швидке досягнення
поставленої мети провокатора.
У процесі інтеракції провокатор дотримується максим принципу
Ввічливості, що створює сприятливі умови для реалізації комунікативної стратегії
отримання інформації. Однак на початковій стадії мовленнєвої інтеракції мовець
порушує максиму якості принципу Кооперації, тобто говорить неправду, проте це
тільки сприяє досягненню перлокутивного ефекту, оскільки не суперечить
намірам реципієнта.
У процесі кооперативної взаємодії реципієнт проявляє себе як гармонійний
тип мовної особистості, на відміну від конфліктних комунікативних ситуацій, не
відчуває потреби захищатись чи саботувати через відсутність комунікативного чи
емоційного дискомфорту. Зауважимо, що реципієнт виступає регідним
співрозмовником, оскільки нездатний аналізувати мовленнєву поведінку
провокатора і розпізнавати його справжні мотиви і наміри, що зумовлено
недостатньою комунікативною компетенцією. Саме тому адресат легко піддається
провокації.
Зауважимо, що кооперативна комунікативна поведінка реципієнта може
бути дійсно щирою, проте поведінка провокатора є здебільшого вдаваною,
оскільки він хоче досягти власної комунікативної мети, а саме гармонійний тип
спілкування цьому сприяє.
Конфліктні ситуації провокаційного мовлення побутового дискурсу
передбачають мовленнєвий вплив провокатора на реципієнта, який реалізується
через порушення кооперативних принципів, зневажливе ставлення до
співрозмовника, зверхню мовленнєву поведінку провокатора, ігнорування
інтересів та інтенцій реципієнта. Лінія поведінки провокатора в таких ситуаціях
зазвичай будується на некооперативному стратегічному плануванні.
Розглянемо приклад конфліктної ситуації провокаційного спілкування
побутового дискурсу:
[MARISOL: Can you come with me? I need to talk to you for a second. BRED:
I'm cleaning as fast as I can. MARISOL: This isn't about this party (bending forward)
I'm Eddie's mother (forcefully) I am not screwing around. I will go to the police, and I
will tell them about your little endeavor unless I start getting some answers. BRED:
Look, I didn't know Flora was pregnant, I swear. MARISOL: But you were aware she
was cheating on Eddie. BRED: We... we were working at a party for Flora's boss. Eddie
was doing some business with some trust fund brats. Anyway, there was this one kid.
The second Eddie's back was turned, Flora was all over him. A couple of weeks later, I
saw them out together. MARISOL: I need a name. BRED: I don't ask customers for
names. He's over there. You can ask him yourself. MARISOL: Over where? He's at this
party? BRED: Right there (pointing at Remi) MARISOL: Remi Delatour? BRED: If you
say so. All I knew about him was he liked coke. And could afford a lot of it] (Devious
maids).
12
Діалог відбувається між Марісоль (провокатор) і Бредом (реципієнт). Сина
Марісоль ув’язнили за підозрою у вбивстві його дівчини Флори. Будучи
впевненою в невинності свого сина, володіючи інформацією про те, що Флора
зраджувала йому, Марісоль намагається дізнатись правду з уст товариша її сина.
Бред працює офіціантом у кейтеринговій компанії, яка обслуговує різні свята та
вечірки, де продає наркотики. Знаючи це, провокатор намагається використати
зазначений факт для досягнення своєї комунікативної мети, а саме дізнатись з ким
зраджувала її сину Флора, що може стати доказом його непричетності до злочину.
Стратегія шантажу реалізується тактикою погрози, яка виражена комісивом (I will
go to the police, and I will tell them about your little endeavor unless I start getting
some answers) з імперативно-спонукальною прагматичною спрямованістю.
Використання синтаксичного повтору у взаємодії з просодичними засобами
(переконливий і наполегливий тон) підсилюють іллокутивну силу висловлювання,
що здійснює відповідний мовленнєвий вплив провокатора на реципієнта.
Розуміючи, що мовчання може призвести до негативних наслідків, реципієнт
піддається провокації: We... we were working a party for Flora's boss. Eddie was
doing some business with some trust fund brats. Anyway, there was this one kid. The
second Eddie's back was turned, Flora was all over him. Couple weeks later, I saw them
out together. Проте, згодом реципієнт вдається до тактики відсторонення і
дистанціювання: I don't ask customers for names. Не називаючи імені особи, з якою
зраджувала Флора, реципієнт вказує на його місце перебування: He's over there.
You can ask him yourself.
Притаманним для конфліктних ситуацій провокаційного мовлення є
порушення провокатором принципів Ввічливості та Кооперації. Провокатор
постає конфліктною мовною особистістю, оскільки застосовує негармонійний
мовленнєвий вплив, ігнорує інтенції реципієнта уникнути відповіді, демонструє
недоброзичливе ставлення до нього та наполегливість у досягненні мети.
Реципієнт піддається провокації, чим засвідчує свою нездатність протидіяти
вчинкам провокатора, відстоювати власні інтереси, реалізовувати свій
стратегічний план мовленнєвої діяльності, контролювати ситуацію спілкування.
В окремих випадках провокатору для того, щоб подолати небажання
реципієнта надавати інформацію і не допустити можливість комунікативної
невдачі, слід персуазивно спонукати адресата до потрібних мовленнєвих дій за
допомогою різноманітних спонукальних прийомів. Якщо адресат не бажає
надавати інформацію, провокатору необхідно зорієнтуватись в умовах
спілкування і вплинути на комунікативні дії реципієнта так, щоб він змінив свою
позицію.
Розглянемо приклад конфліктно-кооперативної ситуації провокаційного
мовлення побутового дискурсу:
[Susan's House. Susan is under the sink, working on something, when someone
knocks on her door. Without getting up, she yells out to them. SUSAN: "Come in!"
PAUL: "We need to talk." SUSAN: (scared) "Oh! Oh! Uh, uh, Paul, you, you can't just
walk into people's houses." PAUL: "Susan, you told me to come in." SUSAN: "Well,
13
that's 'cause I assumed you were someone I would let in my house. What do you want?"
PAUL: "I was looking through my mail, and I found this." (He holds up the flyer that
proclaims Zach to be missing). PAUL: "I was surprised to discover that you were
looking for my son. You didn't happen to find anything out about where Zach might be,
did you?" SUSAN: "No. No, I didn't. Sorry I can't help you out." PAUL: "I'm asking
because if you remember, Zach hid here in this house before, and now I learn that
you've been searching for him." SUSAN: "Well, he's not here." PAUL: "Hmm. Well,
maybe we should double check." SUSAN: "But he's not here. I swear." (As they talk,
Susan is rummaging in the soapy dishwater behind her). PAUL: "What are you
grabbing for?" SUSAN: "A knife. I just want to slice some tomatoes." (Paul reaches
over to a knife block and pulls out a large knife. He points it toward Susan and slowly
walks toward her). SUSAN: (out of fear) "I don't know how I know this, but I, I think
that he's in Utah. He, he took a bus to Bountiful. You have family there, right? (He
comes closer). Okay, I gave him the bus fare." Paul hands the knife to Susan. PAUL:
"You might want to be careful with that. You seem a little jittery." Paul leaves]
(Desperate housewives).
Наведений діалог відбувається між двома сусідами. У розмові із Сюзен
(реципієнт) Пол (провокатор) намагається дізнатись інформацію про Зака, свого
сина, який зник. Сюзен разом з іншими сусідами допомагала в пошуках зниклого
хлопця, але коли вона випадково зустрілася з ним у парку, то під час розмови
зрозуміла, що він хотів би повернутись додому, помиритись з її дочкою, з якою вони
раніше зустрічалися, і відновити стосунки. Зак був психічно нездоровим і раніше
лікувався у психлікарні, тому Сюзен завжди була проти їх стосунків і вирішила дати
йому грошей для того, щоб спровадити його якомога далі і захистити свою дочку від
неприємностей. Стосунки між провокатором (Полом) та реципієнтом (Сюзен) є
досить напруженими. Сюзен негативно ставиться до Пола і навіть боїться, оскільки
його раніше підозрювали у вбивстві.
З метою досягнення комунікативної мети провокатор застосовує регулятивно-
спонукальну стратегію, яка реалізується такими тактиками:
― тактика випитування, виражена інтерогативом зі спонукальною
прагматичною спрямованістю. (You didn't happen to find anything out about where
Zach might be, did you?). Розділове запитання й дієслово happen знижують
категоричність іллокутивної сили висловлювання і надають відтінку невимушеності.
Реципієнт намагається поводитись обачно і, щоб не виказати правди, уникає
відповіді за допомогою стратегії заперечення, використовуючи парцеляцію,
заперечні речення у взаємодії з повтором, що підсилює категоричність
висловлювання: No. No, I didn't. Sorry I can't help you out … But he's not here;
― тактика емоційного тиску, виражена за допомогою проксемічних
невербальних засобів, тобто зменшення просторової відстані між комунікантами
(Paul reaches over to a knife block and pulls out a large knife. He points it toward Susan
and slowly walks toward her). Провокатор викликав у адресата емоції страху та жаху,
що змусило реципієнта піддатись провокації і надати очікувану інформацію: I don't
know how I know this, but I, I think that he's in Utah. He, he took a bus to Bountiful. You
14
have family there, right?.. Okay, I gave him the bus fare. Адресат намагається зменшити
свою безпосередню причетність до від’їзду хлопця за допомогою заперечної
конструкції I don't know how I know this.
Провокатор демонструє центрований тип мовної особистості, оскільки,
ігноруючи відмову реципієнта повідомити про місцезнаходження його сина,
провокатор здійснив тиск на емоційний стан співрозмовника, що забезпечило
досягнення комунікативної мети. Важливу роль відіграв фактор упередженості.
Провокатору не потрібно було докладати багато зусиль для подолання
комунікативної невдачі. Наявний у реципієнта страх викликав очікувану
провокатором вербальну дію. Реципієнт продемонстрував ригідний тип мовної
особистості, слабкість, нездатність відстоювати свою позицію.
Провокація була реалізована кооперативно-конфліктним шляхом. Хоча не
було порушень максим принципу Кооперації, проте порушується максима симпатії
принципу Ввічливості, оскільки реципієнт упереджено ставиться до провокатора й
відверто боїться його. Саме зі страху він надає інформацію. За допомогою
емоційного тиску провокатору вдалося подолати небажання адресата надати
інформацію.
Для досягнення комунікативної мети в конфліктно-кооперативних ситуаціях
провокаційного мовлення побутового дискурсу провокатор повинен уміти керувати
інтерактивним процесом, чітко планувати свою мовленнєву діяльність, уникаючи
конфлікту і спонукаючи реципієнта до бажаних для провокатора мовленнєвих дій.