Мельник Ольга Олександрівна Морфологічні зміни легень людини за умов прогресування у них туберкульом

brief description

Мельник Ольга Олександрівна, молодший науковий співробітник лабораторії патоморфології ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»: «Морфологічні зміни легень людини за умов прогресування у них туберкульом» (03.00.11 - цито­логія, клітинна біологія, гістологія). Спецрада Д 26.001.38 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка

Міністерство освіти і науки України
Державна установа
“Національний інститут фтизіатрії і пульмонології
ім. Ф.Г. Яновського
Національної академії медичних наук України”
на правах рукопису
МЕЛЬНИК ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 616-002.592:611.24:616.091.8.001.5
МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЛЕГЕНЬ ЛЮДИНИ
ЗА УМОВ ПРОГРЕСУВАННЯ У НИХ ТУБЕРКУЛЬОМ
03.00.11 ─ цитологія, клітинна біологія, гістологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Науковий керівник
Ліскіна Ірина Валентинівна
доктор медичних наук,
старший науковий співробітник
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ……………………………………………………. 5
ВСТУП…………………………………………………………………………. 6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………. 14
1.1. Морфологічна характеристика будови легень людини……………. 14
1.2. Сучасні уявлення про морфологію вторинного туберкульозу
легень людини у формі туберкульоми…………………………………... 18
1.3. Класичні морфологічні ознаки різних ступенів активності
специфічного туберкульозного запалення при туберкульомі легень….. 22
1.3.1. Морфологічні ознаки туберкульоми легень при
прогресуванні специфічного запального процесу…………………..
1.3.2. Морфологічні ознаки туберкульоми легень при помірній
активності специфічного запального процесу……………………….
23
28
1.3.3. Морфологічні ознаки туберкульоми легень при низькій
активності специфічного запального процесу (неактивні
туберкульоми)…………………………………………………………. 30
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ….………………… 34
2.1. Умови проведення досліджень та характеристика об’єкту
досліджень………………………………………………………………….
2.2. Оглядові гістологічні методи………………………………………...
2.3. Імуногістохімічне дослідження та гістохімічні методи……………
2.4. Статистичні методи………………………………..………………….
34
37
38
46
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИПАДКІВ ТРИВАЛОГО
ПРОГРЕСУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ
ЛЮДИНИ ТА МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З
ПРОГРЕСУВАННЯМ ТУБЕРКУЛЬОМИ (ЗА РЕЗЕКЦІЙНИМ
МАТЕРІАЛОМ)……………………………………………………………….. 48
3
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛІТИННИХ РЕАКЦІЙ
ТКАНИНИ ЛЕГЕНЬ ЛЮДИНИ ЗА ПРОГРЕСУВАННЯ
ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ФОРМІ
ТУБЕРКУЛЬОМИ ЛЕГЕНЬ………………………………………………….. 56
4.1. Морфологічна характеристика тканини легень з туберкульомою
залежно від ступеня активності специфічного запального процесу при
забарвленні гістологічних препаратів гематоксиліном і еозином.......... 56
4.2. Особливості ефекторних клітин та окремі метаболічні зміни у
тканині легень з туберкульомою за перебігу хронічного специфічного
запалення…………………………………………………………………... 76
4.2.1. Характеристика клітин макрофагального ряду в
гістологічних структурах тканини легень залежно від ступеня
активності специфічного запального процесу………………………. 76
4.2.2. Характеристика пінистих макрофагів і депозитів жирових
сполук у тканині легень з туберкульомою легень залежно від
ступеня активності специфічного запального процесу…………….. 87
4.3. Особливості фібринових депозитів у тканині легень залежно від
ступеня активності специфічного запального процесу………………… 94
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА КІЛЬКІСНА
ХАРАКТЕРИСТИКА МІКОБАКТЕРІЙ ТУБЕРКУЛЬОЗУ В ТКАНИНІ
ЛЕГЕНЬ ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ АКТИВНОСТІ СПЕЦИФІЧНОГО
ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ГІСТОБАКТЕРІОСКОПІЇ…………………………………………………………………………. 107
РОЗДІЛ 6. ТИПОВІ МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРОГРЕСУВАННЯ
ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ У ФОРМІ
ТУБЕРКУЛЬОМИ……………………………………………………………. 120
POЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ………………………………………………………………. 123
4
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 139
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………… 142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………... 144
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 165
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
Абс. – абсолютна кількість;
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини;
ІГХ – імуногістохімія;
ін. – інші;
КСБ – кислотостійкі бактерії;
к-сть – кількість;
МБТ (M. Tuberculosis) – мікобактерія туберкульозу;
мкм – мікрометр;
нм – нанометр;
п/з – поле зору (при мікроскопічному дослідженні);
ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція;
ПМ – пінистий макрофаг;
ПЧГ – помаранчевий-червоний-голубий;
Т – туберкульома;
ТБ – туберкульоз;
Ф – фібрин;
Ц-Н – Ціль-Нільсен;
у.о. – умовна одиниця;
MSB – Marcius Scarlet Blue;
n – кількість досліджуваних об’єктів (показників);
p – ймовірність помилки.
6
ВСТУП
Актуальність теми. Згідно з сучасним визначенням Всесвітньої
організації охорони здоров’я, туберкульоз (ТБ) залишається одним із найбільш
поширених і небезпечних інфекційних захворювань у світовому маcштабі.
Щорічно в світі реєструється більше дев’яти мільйонів нових випадків цього
захворювання і близько двох мільйонів людей від нього помирають [102, 124,
125, 126].
Не дивлячись на значні науково-практичні доробки з питань діагностики
та особливостей сучасної мінливості ТБ, зберігається необхідність у вирішенні
ряду поточних питань його розвитку, діагностики та з’ясуванні варіантів
перебігу туберкульозного процесу з морфологічних позицій [22, 38, 96, 101,
102].
В останні десятиріччя спостерігається негативна мінливість цієї хвороби,
зокрема збільшення кількості випадків тривало прогресуючого ТБ легень [41,
42, 89]. У повній мірі ця проблема стосується й туберкульом (Т) легень, що
обумовлює актуальність дослідження сучасних гістологічних реакцій тканини
легень та встановлення їх особливостей при прогресуванні ТБ легень у формі Т.
Принциповим є питання з уточнення локалізації в тканині легень найбільш
значних скупчень (осередків найбільшої концентрації) бактерій. Зрозуміло, що
тривале застосування декількох, згідно до протоколу лікування ТБ [73],
сучасних протитуберкульозних препаратів призводить до зменшення кількості
бактерій у тканині легень, появи та зростання їх біологічної мінливості – як
морфологічної, так і функціональної [102, 131]. Тоді як при хірургічному
лікуванні ТБ легень до теперішнього часу існує проблема оптимального забору
біологічного матеріалу для мікробіологічного дослідження, яка потребує
уточнення. До теперішнього часу не існує єдиного підходу в методиці та
строках хіміотерапії, тривалості спостереження та оцінці процесу
прогресування та регресування Т [8].
7
Наразі наявні лише поодинокі публікації з приводу прогресування Т
легень, оскільки вважається, що це клінічно сприятлива форма туберкульозного
ураження, без частого варіанту її прогресування, до того ж основні відомості
стосуються клініко-рентгенологічних характеристик, а не ретельного
дослідження власне гістологічних змін у легенях [8, 9, 98, 99].
Гістологічне дослідження легень відіграє неоціненну роль при
прогресуючому ТБ, тому що, як показують сучасні роботи, патологічний
процес розповсюджується на значно більшу площу, ніж розміри деструкції і
вогнищ, які визначаються рентгенологічними методами [16, 74, 97, 184]. З
наведених фактів можна зробити висновок про актуальність цитологічних та
гістологічних досліджень фрагментів легень, з метою визначення характеру та
ступеня активності специфічного запального процесу.
В останні десятиріччя у світі розроблено досить багато способів і методів
діагностики туберкульозного запального процесу, у тому числі – його
активності в конкретних випадках, що свідчить про актуальність цієї проблеми
для всього людства [20, 79, 102]. Але більшість цих методів ґрунтується на
визначенні наявності бактерій в біологічному матеріалі, тобто, це
мікробіологічні дослідження, або ж молекулярно-генетичні та імунологічні
дослідження щодо визначення МБТ [105]. Водночас не втрачає актуальності й
питання морфологічної діагностики туберкульозного запалення, з чітким
визначенням ступеня його активності та особливостей перебігу [102],
дослідженні особливостей реакцій тканини легень на тривалу персистенцію
бактерії. Саме ретельне вивчення цитологічних та гістологічних змін будови
легень людини за умов прогресування специфічного запалення є необхідною
передумовою для вирішення багатьох нагальних питань патоморфології
туберкульозу легень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми лабораторії
патоморфології Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» (ДУ «НІФП НАМНУ»)
8
А 13.04 «Дослідити патологоанатомічні ознаки фази прогресування
туберкульозу легень на тлі його патоморфозу» (№ д/р 0113U000263, 2013–2015
роки).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначення
цитологічних та гістологічних особливостей тканини легень людини за умов
прогресування туберкульозного запального процесу у формі туберкульом
легень.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
1. Установити частоту тривало прогресуючих випадків Т легень серед усіх
випадків ТБ легень людини, які потребували хірургічного лікування та серед
померлих від ТБ легень (за матеріалами ДУ «НІФП НАМНУ» за 2010–2012
роки) та визначити основні медико-біологічні чинники, пов’язані з фазою
прогресування Т легень: МБТ з різною хіміорезистентністю, наявність ВІЛінфекції та цукрового діабету, тощо.
2. Дослідити гістологічні особливості тканини легень людини при ТБ
легень у формі Т з морфологічними ознаками його прогресування порівняно з
випадками стабілізації або загоєння специфічного запалення.
3. Визначити типи й особливості розподілу клітин макрофагального ряду в
тканині легень людини з наявністю Т та різним ступенем активності
специфічного запального процесу за імуногістохімічним (ІГХ) дослідженням.
4. Дослідити морфологічні прояви порушення жирового обміну у тканині
легень людини з наявністю Т та морфологічно визначеним різним ступенем
активності специфічного запального процесу.
5. Дослідити порушення регуляції системи гемостазу з утворенням
нерозчинного фібрину (Ф) в тканині легень людини з наявністю Т та
морфологічно визначеним різним ступенем активності специфічного
запального процесу.
6. З’ясувати локалізацію та біологічні особливості виявлення МБТ в
тканині легень людини з Т та зіставити з результатами традиційних
мікробіологічних досліджень.
9
7. Визначити низку найбільш суттєвих цито-гістологічних ознак, які
характеризують прогресуючий характер ТБ легень людини у формі Т.
Об’єкт дослiдження – морфологічні зміни тканини легень людини за
умов прогресування туберкульозного запального процесу у формі Т легень.
Предмет дослідження – цито-гістологічні особливості структури легень,
які характерні для Т легень у фазі прогресування специфічного запалення.
Методи дослiдження:
1) гістологічні – оглядова методика (пофарбування тканин легень
гематоксилін і еозином);
2) гістохімічні: методика Помаранчевий-Червоний-Голубий (ПЧГ) для
визначення наявності фібрину та окремих структур сполучної тканини
(методика MSB у модифікації Зербіно-Лукасєвича); методика Ціль-Нільсена
(Ц-Н) для прямого виявлення кислото-стійких бактерій у тканині; методика
забарвлення суданом III-IV для виявлення відкладень нейтрального жиру;
3) імуногістохімічні – із використанням моноклонального антитіла CD 68;
4) флуоресцентні – аурамін-родаміновий флуоресцентний метод (Tb-fluor),
який ґрунтується на прямому виявленні кислото-стійких бактерій у зрізах
тканини;
5) мікробіологічні – бактеріоскопічне виявлення мікобактерій
туберкульозу та культуральне дослідження для уточнення виду бактерії
специфічного запалення;
6) статистичні – параметричні та непараметричні методи варіаційної та
рангової статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента-Фішера, критерію
Пірсона, U-критерію Уілкоксона – Mанна – Уїтні, Z-критерію.
Наукова новизна одержаних результатів. Визначено сучасну
розповсюдженість Т легень як окремої форми-фази ТБ легень в структурі
фтизіохірургії та уточнено питому частку Т з морфологічними ознаками
прогресування специфічного запального процесу (за матеріалами ДУ «НІФП
НАМНУ» за 2010–2012 роки).
10
Уперше проведено ретельне гістологічне дослідження мас нерозчинного
Ф різного ступеня зрілості у різних об’ємах та локалізації в тканині легень з Т,
яке уточнило особливості розвитку Т легень, зокрема, механізми прогресування
та регресування запального процесу в оточуючій її тканині легень.
Уперше проведено ІГХ дослідження з вивчення різного типу макрофагів
у тканині легень при Т у фазі прогресування специфічного запального процесу,
яке дозволило встановити особливості тканинного розподілу клітин
макрофагального ряду та рівня експресії CD68+
клітин у різних гістологічних
структурах. Отримані дані характеризують окрему ланку розвитку цієї хвороби.
Вперше в Україні вивчено локалізацію та відносну кількість як вільно
розташованих жирів, так і ПМ у різних структурах тканини легень з Т. Цей
напрямок дослідження дозволив верифікувати сучасне положення про осередки
ліпоїдної пневмонії, як початкову ланку локального загострення в перебігу
хронічного специфічного запалення.
Набули подальшого розвитку знання про кількість, морфологічні форми
та локалізацію МБТ у тканині легень з Т у фазу прогресування специфічного
запального процесу на тлі мінливості ТБ, зокрема, під впливом тривалої
протитуберкульозної хіміотерапії. Доведено більшу ефективність виявлення
КСБ при застосуванні флуоресцентного методу.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено алгоритм
гістологічного дослідження тканини легень з туберкульозним ураженням у
формі Т з метою морфологічного визначення ступеня активності специфічного
запалення. А саме, на першому етапі проводять традиційне гістологічне
дослідження з визначення низки типових гістологічних ознак – структури самої
Т (її внутрішнього вмісту і капсули) та специфічних гістологічних утворень
поза нею – загального стану паренхіми легень, наявності гранульом різного
клітинного складу, вогнищ запального процесу, стану повітроносних шляхів. Й,
у разі відсутності чітких традиційних гістологічних ознак, характерних для
прогресування або стабілізації активності специфічного туберкульозного
процесу, додатково досліджують локалізацію та об’єми мас нерозчинного Ф
11
різної зрілості («віку»), шляхом його гістохімічного виявлення у тканині
легень. Визначені експериментальним шляхом кількісно-якісні ознаки щодо
депозитів Ф різного «віку» та об’єму дозволяють уточнити ступінь активності
специфічного запалення у 97,7% випадків. Алгоритм дослідження
представлений в інформаційному листі [61].
Визначено найбільш діагностично значущі ділянки легень (з найбільшою
кількістю паличковидних МБТ), які рекомендуються до забору в стерильних
умовах під час оперативних втручань з приводу Т легень для подальшого
мікробіологічного дослідження:
1) шматочок капсули Т з поєднаною з нею некротизованою тканиною
внутрішнього вмісту Т;
2) шматочок капсули Т з поєднаною з нею візуально мало зміненою
паренхімою легень;
3) шматочок фокуса пневмонічно ущільненої тканини поза структури Т.
Застосування в хірургічній практиці зазначених критеріїв буде сприяти
підвищенню ефективності мікробіологічного виявлення МБТ в операційному
матеріалі від хворих з Т легень. За цим фрагментом дослідження також
розроблено інформаційний лист [60].
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені в роботу лабораторії
патоморфології ДУ «НІФП НАМНУ», навчальному процесі кафедри фтизіатрії
і пульмонології Національній медичній академії післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика, Київського медичного університету Української асоціації
народної медицини, у відділенні патологічної анатомії ДУ «Національний
інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України»,
Київській міській клінічній лікарні №18, Київській міській клінічній лікарні
№4, в Головному військово-клінічному госпіталі та Комунальній установі
Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний
клінічний лікувально-діагностичний центр».
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз
наукової літератури за темою кандидатської дисертації, виконано
12
експериментальну частину роботи, проведено статистичну обробку отриманих
результатів досліджень. Аналіз, інтерпретацію та узагальнення результатів
роботи, а також формулювання основних положень, які виносяться на захист, і
висновків за дисертаційною роботою проведено спільно з науковим
керівником. Мікробіологічні дані, які увійшли в дисертацію, були люб’язно
надані лабораторними підрозділами (клініко-біохімічною лабораторією та
лабораторією мікробіології) ДУ «НІФП НАМНУ». Всі дані, отримані у
співавторстві, відображені у спільних публікаціях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи доповідались та обговорювались на: V з’їзді фтизіатрів і пульмонологів
України (Київ, 2013); Міжнародній науково-практичній конференції «Медична
наука та практика: виклики і сьогодення» (Львів, 2013); Міжнародній науковопрактичній конференції «Ключові питання наукових досліджень у сфері
медицини у XXI ст.» (Одеса, 2014); Міжнародній науково-практичній
конференції «Медична наука та практика XXI століття» (Київ, 2014); Російській
науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю,
присвяченій Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом «Новые технологии в
эпидемиологии, диагностике и лечении туберкулеза взрослых и детей»
(Москва, 2014); науковій конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження
К.С. Кабака «Фундаментальна та клінічна медицина» (Київ, 2014);
Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та стан розвитку
медичної науки та практики в Україні» (Дніпропетровськ, 2014).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць: 10
наукових статей, з яких 5 – у фахових виданнях, що відповідають вимогам
МОН України (з них 3 – у журналах України, що включені до міжнародних
наукометричних баз даних, 1 – у науковому виданні іншої держави) та 8 тез
доповідей у матеріалах міжнародних і вітчизняних наукових конференціях,
з’їздах і конгресах. За результатами дисертаційного дослідження отримано
Державний патент України на корисну модель та розроблено 2 інформаційних
листа.
13
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку літературних джерел, який складається з 184
найменувань, та додатків.
Матеріали дисертації викладені на 174 сторінках (з яких основна частина
займає 141 сторінки)і проілюстрована 25 рисунками та 14 таблицями.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведена низка теоретичних узагальнень та нове вирішення
науково-практичної задачі в області сучасної морфології хронічного
специфічного туберкульозного запального процесу з ураженням легенів
людини – визначені особливості цитологічних та гістологічних реакцій тканини
легень людини за умов прогресування туберкульозного запального процесу у
формі туберкульом.
1. Встановлено, що в період дослідження (2010-2012 рр.) більшість
оперативних втручань з приводу туберкульозу легень проводилася саме при
туберкульомах легень, в середньому 57,6% щорічно, що є свідченням
розповсюдженості такої форми хвороби. Важливими чинниками, що
поєднуються з випадками тривалого прогресування туберкульом легень є
мультирезистентність або розширена резистентність до хіміопрепаратів штамів
мікобактерій туберкульозу, тривалий доопераційний перебіг хвороби та
переважне залучення усієї частки легені.
2. Гістологічне дослідження всіх випадків резектатів легень із
туберкульомами показало, що в 19,7% випадків спостерігаються морфологічні
ознаки прогресування специфічного туберкульозного запального процесу.
Причому, тільки 28,6% цих випадків з прогресуванням захворювання мали
мікробіологічне підтвердження (виявлені мікобактерії туберкульозу). Більшість
мікробіологічно визначених штамів мікобактерій туберкульозу (75%) були
мультирезистентними або ж мали розширену резистентність до
протитуберкульозних хіміопрепаратів.
3. У резектатах легень з наявністю туберкульоми у фазі прогресування
специфічного запального процесу кількісно переважають спостереження
туберкульом-казеом (84%), з некробіозом у їх внутрішньому вмісті (76%),
двошарова структура капсули (96%) та ознаки крайової деструкції
внутрішнього вмісту – казеозних мас (72%).
140
4. У резектатах легень з наявністю туберкульоми у фазі прогресування
специфічного запального процесу в тканині легень поза туберкульомою
вірогідно переважають скупчення пінистих макрофагів (76%), присутні
вогнища специфічного запального процесу (76%), наявна значна кількість
гранульом, особливо із зоною центрального некрозу та значна кількість
лімфоїдно-клітинних скупчень.
5. При імуногістохімічному дослідженні тканини легень з
туберкульомами щодо присутності різного типу макрофагів у фазі
прогресування специфічного запального процесу встановлено високий рівень
експресії зазначених клітин у капсулі туберкульоми, на межі з некротичними
масами (типові макрофаги та епітеліоїдні клітини); поза туберкульомою – у
перифокальних мало змінених альвеолах (типові макрофаги) та у стінках
бронхіол (моноцити).
6. У фазі прогресування туберкульозного запального процесу
характерна наявність пінистих макрофагів у гранульомах поблизу
туберкульоми та порівняно значна їх кількість виявляється у гранульомах,
віддалених від туберкульоми, у специфічних туберкульозних вогнищах і в
альвеолярних просторах. Вільні жирові депозити найбільш інтенсивно
накопичуються в альвеолах біля туберкульоми.
7. При гістохімічному дослідженні тканини легень у фазі
прогресування туберкульозного процесу вірогідно частіше (р 0,001) виявлено
помірні депозити «зрілого» фібрину у внутрішньому вмісті туберкульом та в
ділянках збережених альвеол з ексудативною реакцією.
8. Визначено максимальну ефективність виявлення кислотостійких
бактерій у тканині легень у фазі прогресування туберкульозного запалення при
застосуванні флуоресцентного методу дослідження – 80%, застосування двох
гістохімічних методів виявлення кислотостійких бактерій забезпечує
ефективність дослідження на рівні 84%, тоді як ефективність мікробіологічного
дослідження традиційними методами склала лише 44%. Найбільша кількість
випадків виявлення мікобактерій була у внутрішньому казеозно-некротичному
141
вмісті туберкульоми: 44% та 56% при забарвленні за Цілем-Нільсеном та при
флуоресцентному дослідженні відповідно.
9. У візуально збереженій тканині легень на віддаленні від
туберкульоми спостерігалася значна частота виявлення кислотостійких
бактерій – 40% та 44% при забарвленні за Цілем-Нільсеном та при
флуоресцентному дослідженні відповідно, а всередині макрофагів структури
збудника виявлені в 76%, що є морфологічними ознаками ризику
розповсюдження та прогресування інфекції.