Мельник Сергій Олександрович. Еколого-економічні аспекти реформування лісового господарства України

brief description

Мельник Сергій Олександрович. Еколого-економічні аспекти реформування лісового господарства України: дисертація канд. екон. наук: 08.08.01 / Український держ. лісотехнічний ун-т. - Л., 2003. - 200 с.

Мельник С.О.Еколого-економічні аспекти реформування лісового господарства України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.
Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню лісової політики України. На прикладі підприємств ДЛГО Львівліс” здійснено аналіз екологічних, економічних і соціальних аспектів лісокористування. Автором запропонована класифікація інструментів для лiсової полiтики України, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві. Сформовані концепція формування інструментів лісової політики і принципи реформування лісового господарства України, враховуючи зарубіжний досвід застосування інструментів лісової політики та сучасні екологічні, економічні і соціальні умови лісокористування. Вдосконалені системи оподаткування, державного управління лісового господарства і прав власності на ліси, які створюють передумови длясталого розвитку лісового господарства України.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у розробленні теоретичних положень вдосконалення економіко-правового механізму охорони, відтворення і використання лісових ресурсів в Україні, що в сукупності дозволило зробити такі висновки:

В Україні склалися екологічні, економічні і соціальні передумови для реформування лісового господарства. Метою реформи лісового господарства в Україні повинно стати створення передумов для сталого розвитку багатоцільового лісового менеджменту.
Невідповідність системи прав власності на ліси і державного управління лісовим господарством умовам ринку стало причиною спотворення функцій цін, податків і фінансового механізму. Розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві України вимагає реформування в першу чергу системи прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування, які визначають економічну модель лісокористування і не повинні зазнавати у майбутньому кардинальних змін.
Усунути спотворення функцій механізмів ціноутворення, оподаткування та фінансування можна лише після створення сумісних із законами ринкової економіки систем прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування.
Удосконалено класифікацію інструментів лiсової полiтики України, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві. В умовах ринкової економіки вплив на поведінку лісокористувачів необхідно здійснювати за допомогою інструментів примусу (обов’язкових) і стимулів (добровільних).
В процесі формування системи інструментів лісової політики України необхідно використовувати принципи, які дозволяють оптимізувати критерії її реалізації, а саме: дієвість, ефективність і справедливість (рівність).

6. Досвід країн, які активно розвивають екологічну сертифікацію лісів, свідчить, що на ринки екологічно чистої продукції лісоматеріали потрапляють лише у тому випадку, коли ліси, з яких вони походять, сертифіковані за схемою, якій довіряють споживачі. Визнані в усьому світі схеми сертифікації є добровільними. Тому, незважаючи на державну монополію на ліси, Україні варто орієнтуватися на розроблення і впровадження саме добровільної схеми національної екологічної сертифікації лісів.
7. Розроблений механізм справляння земельного податку для лісових земель, на відміну від нині діючого в Україні, безпосередньо не залежить від результатів лісокористування завдяки тому, що база оподаткування визначається в умовних кадастрових гектарах на основі рентної концепції економічної оцінки природних ресурсів з врахуванням лісогосподарського районування і лісової типології.
8. Передбачені в законодавстві для власників лісових ресурсів межі прав визначають види і форми власності, становлення і розвиток яких вимагає багато часу. В процесі реформування системи прав власності на ліси потрібно утриматися від приватизації державних лісів і майна лісогосподарських підприємств, оскільки традиції приватного лісоволодіння в Україні сьогодні відсутні.
9. Приватні лісові власники повинні формуватися головним чином за рахунок платного або безплатного отримання у власність малопридатних і непридатних для сільськогосподарського використання земель та їх заліснення.
10. Перехід від командно-адміністративних методів управління в лісовому господарстві до ринкових вимагає розмежування функцій управління та децентралізації повноважень. Організацію ведення лісового господарства повинні здійснювати суб’єкти господарської діяльності, які не пов’язані з органами влади, уповноваженими здійснювати державне управління і контроль в галузі лісокористування.
11. Заміна прямого податку на прибуток при оподаткуванні доходів лісових підприємств від лісовирощування і лісогосподарського виробництва непрямим податком з обороту, передбачення пільг для лісового господарства у механізмі податків, вилучення платежів за спеціальне використання лісових ресурсів із складу податкової системи забезпечать удосконалення фіскальних інструментів лісової політики, що виявляється у посиленні функції стимулювання сталого лісокористування.