Меркулов Микола Миколайович. Методологія управління високотехнологічним виробництвом в умовах трансформаційної економіки

brief description

Меркулов Микола Миколайович. Методологія управління високотехнологічним виробництвом в умовах трансформаційної економіки : Дис... д-ра наук: 08.00.04 2009

Меркулов М.М.Методологія управління високотехнологічним виробництвом в умовах трансформаційної економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 Економіка та управління підприємствами (машинобудування). Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2009.
У дисертаційній роботі досліджено описання і моделювання, оцінку та облік, структурування та управління змінами невизначеності і зв’язаними з ними ризиками у процесах інноваційного проектування високотехнологічних систем в умовах трансформаційної економіки. Розроблено концепцію та методологію управління ризиком в інноваційних проектах та концепцію „ризик-потенціал”. Розглянуто класифікацію методів управління інноваційними ризиками. Проведено наукову розробку методологічних підходів до формування концепції якісно нової ризиково-адаптованої економічної діяльності.
На основі застосування гібридного методу обґрунтовано та розроблено метод активного управління інноваційним ризиком, що дозволило визначати його оптимальний рівень.
Розроблено методологічні основи формування та зміни потоку невизначеності у процесі побудови високотехнологічних систем на стадіях життєвого циклу, обґрунтовано принципи та підходи до визначення і структуризації потоків невизначеності.
Практичне значення дослідження визначається розробкою та апробацією методик: оцінки якості управління ресурсним забезпеченням науково-технологічного розвитку, комплексної оцінки науково-технологічного потенціалу, оцінки рівня науково-технологічного розвитку виробництва підприємства.

У дисертації проведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової прикладної проблеми управління ризиками у інноваційно-виробничих системах при розробці, виробництві та впровадженні високотехнологічної продукції в промисловому виробництві на рівні підприємства, регіону і держави, спрямованих на підвищення ефективності сучасного виробництва і забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Найбільш вагомі наукові результати і рекомендації до їхнього використання:
1. Аналіз процесів економіки промислово розвинутих країн виявив тенденцію збільшення ризиків господарської діяльності, під впливом НТП, глобалізації, структурних перетворень в економіці та інших факторів. В економіці України тенденція збільшення ризику багаторазово зростає в зв'язку з трансформаційними процесами і визначається переходом до інноваційного шляху розвитку, що визначає необхідність розробки нової парадигми створення й розвитку ВТС, найважливішим завданням яких є синтез усіх видів інновацій на основі технологічного освоєння наукового знання.
2. Розроблено концепцію та теоретичні основи підвищення обґрунтованості методів управління інноваційним проектуванням в умовах значно зростаючих рівнів невизначеності, ризику й обсягу інвестицій у високотехнологічну продукцію; удосконалено методи роботи з високими ризиками у ВТС в умовах нестабільного середовища.
3. Обґрунтовано положення, що метою й об'єктом не тільки системних, але й окремих проривних стратегічних інновацій повинні стати засоби впливу на процеси невизначеності й методи управління та оптимізації ризиків незалежно від виду інноваційної діяльності.
4. Обґрунтовано стратегічні цілі інноваційного розвитку сучасних технологічних укладів. З точки зору автора проривні інновації повинні бути націлені на створення засобів активного впливу на ризики шляхом моделювання процесів формування, оцінки й управління окремими видами невизначеності й у цілому невизначеністю у всіх видах високоризикової діяльності. Вирішення цієї проблеми дозволяє відновити інноваційний потенціал підприємства та прискорити освоєння інновацій.
5. У дисертації висунута й обґрунтована концепція не ухилення від ризику, а його збереження і підтримки на оптимальному рівні як потенціалу (подібно іншим видам потенціалів), що забезпечується використанням спеціальних управляючих впливів підвищенням обсягу інформації про об'єкт; збільшенням обсягу інформації про об'єкт; збільшенням адекватності математичної моделі в умовах дефіциту спостережень і сильного зашумлення даних; створенням буферних страхових запасів; гнучкого управлінського і виробничого апарату, здатного до оперативного реагування на випадкові впливи зовнішнього середовища та ін.
6. Сформульовано теоретичні, методологічні і прикладні пропозиції концепцій «ризик-потенціал» як концепції АУР активного управління ризиком. Дана концепція узагальнює, розвиває і доповнює раніше відомі концепції і методи оцінки ухвалення рішення в умовах невизначеності стосовно до сучасних умов і особливостей інноваційних ризиків при проектуванні складних ВТС.
7. Для реалізації концепції активного управління ризиком здійснена її формалізація у вигляді моделі стохастичної оптимізації ризику як потенціалу і гібридного методу рішення цієї оптимізаційної задачі. Метод дозволяє з безлічі варіантів здійснення інноваційного процесу вибрати найкращий за заданими критеріями.
8. Гібридний метод активного управління високотехнологічним виробництвом, який пропонується у дисертації, апробований при розробці ряду інноваційних проектів і методик: 1) розробка технології виробництва гідравлічних кермових механізмів на ВАТ «ОЗРСВ» (використання АУР дозволило скоротити час розробки і реалізації програми у 1,8 разів); 2) методика оцінки якості керування ресурсним забезпеченням науково-технологічного розвитку; 3) методика комплексної оцінки науково-технологічного потенціалу; 4) методика оцінки науково-технологічного розвитку виробництва підприємства.
9. Розроблені концепції, методики і моделі управління розвитком підприємства і ризиком при розробці високотехнологічної продукції, які мають міжгалузевий характер і дозволяють підвищити ефективність формування і реалізації інноваційних процесів і програм створення ВТС в умовах нестабільного ринкового середовища. Є підстави вважати, що вони будуть корисними при створенні і функціонуванні національної інноваційної системи України, а також для розвитку інноваційного бізнесу.