Михайлов Володимир Сергійович. Методологічні засади статистики зовнішньоекономічної діяльності

brief description

Михайлов Володимир Сергійович. Методологічні засади статистики зовнішньоекономічної діяльності: дис... д-ра екон. наук: 08.03.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2005

Михайлов В.С. Методологічні засади статистики зовнішньоекономічної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01.- Статистика. Київський національний економічний університет, Київ, 2005.
Дисертація присвячена теоретичним і практичним аспектам формування статистики зовнішньоекономічної діяльності в Україні. У роботі розкрито питання відображення зовнішньоекономічної діяльності в економічних теоріях та макроекономічних моделях, сформульовано предмет і об’єкт статистики зовнішньоекономічної діяльності, розкрито організаційні особливості функціонування цієї галузевої статистики в Україні, показано зв’язок статистики ЗЕД з іншими науками.
Розглянуто і проаналізовано класифікації і групування, що застосовуються для аналізу зовнішньоекономічної діяльності, висвітлено питання генезису концепції макроекономічних розрахунків і побудови сучасної Системи національних рахунків редакції 1993 року, досліджено основні визначення і поняття рахунків інших країн світу в СНР, проаналізовано макроекономічні тотожності Системи національних рахунків, що відображають рахунок інших країн світу.
У дисертації розглянуто теоретичні основи статистики платіжного балансу, висвітлено основні поняття, класифікації та стандартні компоненти платіжного балансу і балансу зарубіжних інвестицій, проведено аналіз чинників, що впливають на стан платіжного балансу, досліджено статистику руху капіталів і прямих іноземних інвестицій, проаналізовано проблеми статистичного дослідження світових потоків технологій, розглянуто питання впровадження методології платіжного технологічного балансу, проаналізовано методичні і практичні аспекти інформаційного забезпечення складання платіжного балансу України.
В роботі проаналізовано основні концепції та визначення статистики зовнішньої торгівлі, розроблено методичні підходи щодо забезпечення достовірності статистичних даних, досліджено питання щодо організаційних форм і статистичної звітності у сфері зовнішньої торгівлі товарами і послугами, проаналізовано проблеми організації вибіркових статистичних спостережень у зовнішній торгівлі України, досліджено методичні основи обліку послуг зовнішньоекономічної діяльності, розроблено систему показників та проаналізовано стан і динаміку торгового балансу України.
Досліджено методологічні основи статистики цін зовнішньої торгівлі, проаналізовані загальні проблеми індексного методу в зовнішній торгівлі, розроблені методологічні положення розрахунку індексів зовнішньої торгівлі в Україні, обґрунтовані методичні підходи щодо статистичного прогнозування зовнішньоторговельних цін.
У дисертації підготовлено рекомендації і пропозиції щодо удосконалення методології і практики статистики зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в дослідженні і розробці науково-методичних і практичних положень і рекомендацій щодо формування та розвитку статистики зовнішньоекономічної діяльності. Забезпечення комплексного, системного статистичного дослідження масових соціально-економічних явищ і процесів, що відбуваються в зовнішньоекономічній діяльності України, має винятково важливе значення для обґрунтування рішень органів державного управління, що відповідають за регулювання і координацію сфери ЗЕД, формування зовнішньоекономічної політики нашої країни, а також для безпосередніх суб‘єктів такої діяльності, для роботи науковців, широкого загалу. Цьому буде сприяти становлення в методологічному і практичному аспектах відповідної галузевої статистики - статистики зовнішньоекономічної діяльності.
За результатами виконаного дисертаційного дослідження були сформульовані наступні основні висновки.
1. Узагальнено і обґрунтовано теоретико-методологічні засади статистики зовнішньоекономічної діяльності, що спираються на сучасні теорії і концепції зовнішньоекономічних зв’язків, макроекономічні тотожності і моделі, методологію класифікації явищ та процесів в галузі зовнішньої торгівлі товарами, послугами, міжнародного руху капіталу і слугують методологічною основою побудови національних рахунків і платіжного балансу країн світу як базової статистичної системи, що відображає сферу ЗЕД. Ці теоретико-методологічні засади були адаптовані до потреб статистичного забезпечення управління зовнішнім сектором економіки в умовах трансформації господарської системи України.
2. Статистикою ЗЕД слід вважати галузеву статистику, яка вивчає кількісний аспект масових соціально-економічних явищ та процесів, що відбуваються в галузі зовнішньоекономічної діяльності, у нерозривному зв’язку з їх якісним аспектом. Предметом дослідження статистики ЗЕД є зовнішня торгівля товарами, послугами, рух капіталів в країну із-за кордону, та з країни за її межі. Об’єктом статистики ЗЕД є масові соціально-економічні явища та процеси, що відбуваються в зовнішньоекономічній діяльності.
3. Аналізом доведено, що ключовим напрямом подальшого розвитку методології статистики ЗЕД є підвищення рівня уніфікації, узгодженості і гармонізації базових статистичних класифікацій, що застосовуються для оцінки і аналізу зовнішньої торгівлі країн світу. Для України поряд з питанням подальшого переходу на міжнародні стандарти в цій області актуальним є завдання розроблення системи перехідних ключів для зіставлення і перерахунку статистичних даних щодо зовнішньої торгівлі товарами і послугами, що обліковуються за різними класифікаціями, класифікаторами і номенклатурами.
Зокрема, важливим напрямом гармонізації і удосконалення підходів щодо складання Української класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності є доповнення її такими видами послуг, які характеризують міжнародний трансфер технологій, з метою подальшого їх врахування за методологією формування платіжного балансу і платіжного технологічного балансу країни.
4. Як свідчать проведені дослідження, доцільним є впровадження в практику статистичних органів країни групувань статистичної інформації, що використовуються національними і міжнародними економічними і статистичними службами розвинених країн світу для проведення міждержавних порівнянь, зокрема, групувань країн за рівнем доходу на душу населення, за економічними і політичними блоками тощо.
5. Дослідження інформаційних джерел і умов складання платіжного балансу України, зроблене в дисертації, виявило низку нерозв’язаних проблем, що знижують його якість. Це стосується недоліків у даних про торгівлю товарами, особливо даних про експорт, який оплачується готівкою, бартерні операції, транзитну та човникову торгівлю, імпорт нафти та газу. Охоплення фінансових та інших послуг також неповне. У фінансовому рахунку платіжного балансу необхідно удосконалити статистичний облік потоків приватного капіталу, особливо короткострокових портфелів та потоків прямих інвестицій. І, нарешті, головним недоліком дотепер є відсутність індексів обсягів імпорту та експорту за усі роки незалежності України.
6. Проведене дослідження свідчить, що в методологічному плані структура рахунків іншого світу в національних рахунках України зараз виглядає набагато простіше, ніж структура рахунків для внутрішніх секторів економіки. Зокрема, в статистичних збірниках рахунки розподілу первинного доходу та вторинного розподілу доходу об‘єднані в єдиний, серед зовнішніх рахунків накопичення (нагромадження) відсутні рахунки інших змін в обсязі активів, переоцінки, фінансовий рахунок. Не проводилось і розроблення статистичних даних за зовнішнім рахунком активів і зобов‘язань. Все це поки що знижує реальну цінність рахунків іншого світу” для аналізу зовнішньоекономічної діяльності України. Тому, вирішення цих проблем є важливим методологічним і практичним завданням, реалізація якого дозволить досягти більш адекватного відображення зовнішньоекономічної діяльності національними рахунками України.
7. Кореляційно-регресійний аналіз чинників, що впливають на стан і динаміку платіжного балансу України довів, що за період, який розглядався, економіка України ще не набула повноцінних рис ринкової, а її зовнішня торгівля взагалі і платіжний баланс, зокрема, розвивалися і формувалися під впливом факторів, командно-адміністративного, неринкового характеру.
8. Зроблено висновок, що статистичні дані щодо міжнародного трансферу технологій, які збирає Нацбанк і Держкомстат не по всіх аспектах узгоджені між собою методологічно, іноді банківська статистика з цього напряму протирічить даним органів державної статистики. Тому, шляхом покращання статистичного обліку зовнішньої торгівлі об’єктами інтелектуальної власності є узгодження і гармонізація статистики НБУ і Держкомстату України на базі методичних підходів щодо складання платіжного технологічного балансу.
9. Доведено, що основними напрямами подальшого вдосконалення підходів, спрямованих на підвищення точності, достовірності та репрезентативності статистичних даних у сфері статистики зовнішньої торгівлі товарами, в першу чергу їх цін, слід вважати такі:
вдосконалення підходів щодо реєстрації первинних статистичних даних на базі вантажних митних декларацій, забезпечення ефективних процедур їх перевірки та контролю;
вдосконалення і уніфікація процедур розрахунків (дорахунків) окремих статистичних показників, що відображають структуру та динаміку зовнішньоторговельного обігу України;
розвиток методології та практики дзеркальної статистики”, активне їх впровадження в діяльність органів державної статистики;
розроблення та впровадження ефективних методів дослідження та моделювання сезонних коливань у рядах статистичних даних про зовнішню торгівлю;
розроблення і вдосконалення методології несуцільних, насамперед вибіркових статистичних спостережень підприємств-суб‘єктів ЗЕД та впровадження цих підходів в практику органів, залучених до аналізу зовнішньої торгівлі.
10. У сфері статистики зовнішньої торгівлі, вже набуто певного методичного і практичного досвіду в галузі застосування методів вибіркового спостереження. Це насамперед стосується обстежень експортних цін на продукцію українських товаровиробників, де було отримано цінну аналітичну інформацію. Подальшого розвитку потребує застосування вибіркових методів за такими напрямами діяльності статистики зовнішньої торгівлі, як вивчення імпортних поставок, обстеження бартеру та поставок давальницької сировини, фрахту, дослідження обсягів тіньової економіки в цій сфері шляхом зіставлення статистичних даних з різних джерел та експертних оцінок тощо.
11. За результатами проведеного дослідження адаптовано та запропоновано систему статистичних показників, що характеризують стан і взаємозв’язки торговельного балансу країни. Дослідження статистичних даних щодо торговельного балансу України свідчать, що ключові проблеми забезпечення збалансованості і ефективності зовнішньої торгівлікраїни пов’язані, перш за все, з диверсифікацією геополітичних і регіональних пріоритетів, з оптимізацією товарної структури експорту та імпорту, посиленням позицій України на світовому ринку послуг.
12. За методичного керівництва автора у Науково-дослідному інституті статистики спільно з Держкомстатом України вперше розроблені комплексні Методологічні положення розрахунку місячних, квартальних, річних індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі”. Методологічні положення включають вимоги щодо конфіденційності статистичних даних при розрахунках індексів зовнішньої торгівлі; підходи стосовно загального порядку розрахунку індексів цін; розрахунку індексів середніх цін, вибору формул для розрахунків індексів цін та фізичного обсягу; розрахунку базисних індексів; розрахунку ланцюгових індексів; розрахунку індексів умов зовнішньої торгівлі, а також опис математичної моделі обчислення базисних та ланцюгових індексів цін та фізичного обсягу товарів у зовнішній торгівлі та форми публікації індексів. Це дало можливість вперше в історії незалежної країни отримати індекси зовнішньої торгівлі України.
Практична реалізація розроблених методологічних та методичних положень і практичних рекомендацій сприятиме підвищенню аналітичного і методологічного рівня статистики зовнішньоекономічної діяльності в Україні.