Мініатюра як феномен музичної культури (на матеріалі фортепіанних творів українських композиторів кінця ХІХ – ХХ століть)

brief description

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

РЯБУХА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК [78.083.6:786.2](477)18/19”(043.3)

Мініатюра як феномен музичної культури
(на матеріалі фортепіанних творів українських
композиторів кінця ХІХ ХХ століть)

17.00.01 теорія та історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Дяченко М.В.
доктор філософських
наук, професор

Харків 2004

ЗМІСТ
ВСТУП ---------------------------------------------------------------------------------------3
РОЗДІЛ І Теоретико-методологічні основи дослідження мініатюри
як феномену музичної культури
1.1. Музична мініатюра в контексті сучасної
наукової думки: історіографія проблеми------------------------------9
1.2. Музична мініатюра як предмет культурологічного
дослідження ----------------------------------------------------------------18
Висновки------------------------------------------------------------------------------------30
РОЗДІЛ ІІ Специфіка жанру мініатюри в музичній культурі
2.1. Мініатюризм як принцип художнього мислення
в мистецтві----------------------------------------------------------------33
2.2. Семантичні функції жанру мініатюри в музичній культурі-----47
2.3. Особливості часопростору музичної мініатюри-------------------60
2.4. Класифікація та внутріжанрова типологія
мініатюри в музичній культурі---------------------------------------76
Висновки------------------------------------------------------------------------------------84
РОЗДІЛ ІІІ Історична динаміка фортепіанної мініатюри в українській
професійній культурі кінця ХІХ ХХ століть
3.1. Генеза жанру фортепіанної мініатюри в українській
музичній культурі ------------------------------------------------------89
3.2. Фортепіанна мініатюра у творчості українських
композиторів першої половини ХХ століття--------------------100
3.3. Фортепіанна мініатюра в контексті української музичної
культури другої половини ХХ століття---------------------------135
3.4. Риси української ментальності в дзеркалі жанру
фортепіанної мініатюри-----------------------------------------------164
Висновки-----------------------------------------------------------------------------------174
ВИСНОВКИ ------------------------------------------------------------------------------178
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ---------------------------------------184

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження мініатюри як феномену музичної культури обумовлено тим, що, незважаючи на наявність численних наукових джерел, присвячених вивченню цього жанру, проблема концептуального осмислення культурологічної специфіки цього явища залишається недостатньо вирішеною. Актуальність теми пов’язана з тим, що поряд з європейською культурою в українській музиці ХІХ ХХ ст. накопичено власний досвід екзистенції жанру мініатюри, який відображає особливості національної ментальності. Зважаючи на жанрову єдність різновидів мініатюри в системі видової специфіки мистецтва є підстава для визначення загальних особливостей мініатюри як цілісного феномену, що, у свою чергу, виводить жанр за рамки музичної культури.
Необхідність вивчення жанру мініатюри в музичній культурі потребує вироблення нових підходів комплексного культурологічного дослідження на стику суміжних гуманітарних наук (музикознавства, теорії художньої творчості, естетики, психології). Новітній контекст сучасної культурології актуалізує принцип всебічного розгляду художніх процесів та явищ у системі цілісної культури. Така тенденція виникла в нових умовах художнього мислення та принципів моделювання картини світу. Культурологічна концепція музичної мініатюри дозволяє ґрунтовно розкрити її як особливу форму творчої діяльності й самовираження митця, виявити внутрішній духовний світ людини. Єдність теоретичного та історичного підходів зумовлює розуміння мініатюри не лише як жанру, а й як такого феномену, який фокусує в собі специфічний принцип художнього мислення мініатюризм.
Концептуальне узагальнення історичної динаміки мініатюри в кон-тексті української фортепіанної музики кінця ХІХ ХХ ст. дозволяє виявити своєрідність принципів мініатюризму, що віддзеркалюють ментальні риси національного характеру.
Пропонована культурологічна концепція жанру, пов’язана з сучасними потребами культурології, актуалізує вивчення музичної мініатюри як специфічного принципу моделювання картини світу, що, у свою чергу, викликає необхідність у розумінні її як цілісного явища культури, що фокусує в собі мініатюризм як принцип художнього мислення.
На сучасному етапі розвитку мистецтвознавства та культурології мініатюризм як форма творчої діяльності та принцип художнього мислення в жанровому аспекті в музичному мистецтві окремо ще не досліджувався. Проте жанр мініатюри в українській музиці посідає істотне місце. Отже, потреба в цілісному осмисленні та визначенні особливостей жанру мініатюри як феномену музичної культури з позиції культурологічного підходу не викликає сумніву.
Таким чином, актуальність і новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовується культурологічна концепція жанру мініатюри як системного явища в мистецтві в теоретико-культурологічному та історико-типологічному дискурсах, оскільки саме в надрах цього жанру і кристалізувався мініатюризм як принцип художнього мислення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася за планом наукових досліджень кафедри історії та теорії культури ХДАК на 2001 2005 рр., затвердженим вченою радою 23.02.2001р. (протокол № 8), і є складовою частиною наукової теми „Проблеми історії та теорії культури”.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування культурологічної концепції жанру мініатюри як феномену музичної культури на матеріалі фортепіанних творів українських композиторів кінця ХІХ ХХстоліть.
Досягнення поставленої мети зумовило виконання таких завдань:
виявити особливості мініатюризму як принципу художнього мислення;
охарактеризувати семантичні функції та музичний хронотоп фортепіанної мініатюри;
визначити структурно-семантичний інваріант жанру мініатюри;
виробити внутріжанрову типологію української фортепіанної мініатюри з урахуванням історико-стильової динаміки кінця ХІХ ХХстоліть;
здійснити історико-типологічний аналіз фортепіанної мініатюри в українській музичній культурі кінця ХІХ ХХ століть;
узагальнити комунікативні, структурно-семантичні й психологічні особливості української фортепіанної мініатюри як носія ментальних рис національного характеру.
Об’єкт дослідження мініатюра як цілісний феномен культури.
Предмет дослідження фортепіанна мініатюра у творчості українських композиторів кінця ХІХ ХХ століть.
Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на міждисциплінарному підході, що зумовило комплексне використання загальнонаукових і спеціальних методів, розроблених у культурологічних та музикознавчих працях, а саме:
- системний, пов’язаний із принципом всебічного дослідження різноманітних феноменів культури;
- культурологічний, який дозволяє виявити міжвидову специфіку мініатюри як системного явища в мистецтві і застосовувати досягнення суміжних гуманітарних наук;
- феноменологічний, що розкриває внутрішню суть мініатюри, її „культурний смисл” як специфічного способу світопізнання, моделювання і відображення картини світу;
- семіотичний, за допомогою якого виокремлюється структурно-семантичний інваріант музичної мініатюри, розкривається її мен-тальна структура;
- історико-типологічний, пов’язаний з історико-стильовою інтер-претацією жанру мініатюри в контексті розвитку української фортепіанної музики, характеризує його специфіку крізь призму національної ментальності;
- жанровий, на основі якого розглядається мініатюра в системі музичних жанрів, пропонуються визначення музичної мініатюри та внутріжанрова типологія української фортепіанної мініатюри;
- функціональний, що основується на розумінні музичного твору як багаторівневої функціональної структури, де форма є „носієм ху-дожнього смислу” (В.Бобровський).
У розробці теоретичної концепції дисертації були використані спеці-альні дослідження у сфері сучасної музичної теорії, психології та музичної культурології Б. Асаф’єва, М. Арановського, В. Медушевського, В.Боровсь-кого, Л. Мазеля, В. Цукермана, Є. Назайкінського, В. Холопової, І.Котля-ревського, Т. Чернової, А. Сохора, С.Тишка, С.Шипа та ін. Актуальність проблематики та недостатній рівень її вивченості зумовили вибір теми пропонованого дисертаційного дослідження.
Матеріалом для дисертаційного дослідження обрано фортепіанні твори, які відповідають критеріям жанру і належать до найкращих зразків професійної української музики кінця ХІХ ХХ ст. Такими є фортепіанні мініатюри М.Лисенка, Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, В.Сильвестрова, В.Годзяцького, Б.Фільц, Л.Дичко.
Обмеження об’єкта дослідження рамками фортепіанного мистецтва обумовлено історико-стильовим контекстом української фортепіанної музики, який дозволив достатньою мірою розкрити концепцію роботи. Інші види мистецтва в роботі розглядаються оглядово з метою вироблення методологічних основ музичної мініатюри як феномену культури. Детальне вивчення мініатюри в окремих видах мистецтва тема для подальших досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в:
обгрунтуванні культурологічної концепції музичної мініатюри;
визначенні структурно-семантичного інваріанта жанру мініатюри в музичній культурі;
розкритті специфіки камерного часопростору фортепіанної мініатюри;
виробленні внутріжанрової типології української фортепіанної мініатюри на основі історико-стильової динаміки кінця ХІХ ХХ ст.;
узагальненні ментальних рис національного характеру в жанрі української фортепіанної мініатюри.
Практичне значення дослідження. Одержані результати сприятимуть подальшому дослідженню музичної мініатюри, слугуватимуть теоретико-методологічною основою для культурологічного аналізу інших жанрів сучасної української музики та виявленню їх зв’язку з європейською культурою. У роботі пропонуються кілька нових методик щодо аналізу музичної мініатюри, а саме:
аналіз структурно-семантичного інваріанта мініатюри;
аналіз часопростору в малих жанрах та формах;
культурологічний аналіз типів музичної експресії, що характеризують суб’єкт мініатюри через семіотичний опис у системі „мова-мовлення”.
Запропоновані методики можуть використовуватися в інших галузях мистецтвознавства з урахуванням міжвидової специфіки мистецтва, а також при написанні посібників, розробці навчальних курсів з історії української музики, теорії та історії виконавства.
Особистий внесок. Усі основні положення і результати дослідження, що виносяться на захист, дисертант отримала самостійно.
Апробація результатів дослідження проводилася на міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.
Міжнародні конференції: „Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу” (Харків, ХДАДМ, 25-27 березня 2002 р.), „Традиція і сучасне в українській культурі” (Харків, ХДІМ ім. І.П.Котляревського, 2002 р.), „Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві” (Харків, ХДАК, 21-22 листопада 2003 р.).
Всеукраїнські конференції: „Інтелігенція і влада” (Одеса, НОПУ, 14-15 березня 2002 р.), „Всеукраїнська наукова конференція до 160-річчя від дня народження М.Лисенка” (Київ, НМАУ ім.. П.І.Чайковського, 12-14 листопада 2002 р.), „Діалог традицій у музичному мистецтві на межі тисячоліть” (Донецьк, ДДМА ім. С.С.Прокоф’єва, 15-16 квітня 2003 р.).
Конференції молодих науковців: „Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, ХДАК, 17-19 квітня 2002 р., 16-18 квітня 2003 р.) „Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців” (Харків, ХДІМ ім. І.П.Котляревського, 17-19 березня 2003 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відбиті у 5 наукових статтях, 4 з яких опубліковані в провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

Запропоноване дисертаційне дослідження репрезентує досвід теоретико-методологічного обґрунтування мініатюри як феномену музичної культури. Постановка проблематики дисертації продиктована вимогами сучасної культурології, що пов’язані з застосовуванням комплексної методології дослід-ження, збагаченої досягненнями суміжних гуманітарних наук: філософії, естетики, музикознавства, психології творчості та слухацького сприйняття. Прагнення розкрити мініатюру як системне явище в музичній культурі зумовило єдність логічного та історичного підходів, що виражається в: а) теоретико-культурологічному аспекті це виявлення семантичної, хронотопічної, психологічної і жанрової специфіки музичної мініатюри; б) соціокультурному, історико-типологічному аспекті це дослідження феномена музичної мініатюри в історичній динаміці на прикладі фортепіанної творчості українських композиторів кінця ХІХХХ ст. (генеза, кристалізація, жанровий інваріант і актуалізація) та виявлення її національної специфіки через призму української ментальності.
1. Дослідження концептуальних засад мініатюри як феномена музичної культури дає змогу сформулювати основні культурологічні висновки, які складають багаторівневу системну структуру і обґрунтовують феноменологію мініатюри.
· Мініатюра є системним жанром і специфічним явищем в мистецтві. З точки зору митця мініатюра є унікальним видом творчої діяльності та особливою формою відображення внутрішнього світу людини.
· Філософсько-естетичний смисл мініатюри в художній культурі полягає в тому, що саме вона уособлює найменшу серед існуючих жанрову модель в мистецтві, яка здатна відбити цілісну картину світу. Отже, за висловом Є.Назайкінського, „мініатюра це велике в малому, це мікрокосм”.
· Лірика як суб’єктивний спосіб художнього висловлювання є основою і своєрідною формою екзистенції мініатюри, що вказує на її здатність бути універсальною моделлю буття Людини в контексті музичної, образотворчої та літературної творчості.
· Психологія жанру мініатюри містить художню єдність трьох суб’єктів творчості: автора ліричного героя реципієнта (виконавця слухача), кожен з яких віддзеркалює внутрішній душевний світ особистості і особливості національної ментальності.
· Головними умовами екзистенції мініатюри як феномена музичної культури є семантичні функції і особливості організації часопростору. Можливості жанру мініатюри в музичній культурі зумовлені історико-стильовим контекстом і рівнем розвитку музичної мови певного періоду.
Найважливішим аспектом для розроблення культурологічної концепції жанру музичної мініатюри є принцип антропоцентризму, що виявляє зміст жанрової моделі крізь призму головного суб’єкта мініатюри ліричного героя. Цей принцип пояснює мініатюру як музичний феномен, розкриває соціокультурний смисл жанру, який проявляється через внутрішнє, „духовне” пізнання антроповимірного світу. Завдяки цьому мініатюра визнається як спосіб самовираження особистості, здатної відобразити картину світу через інтонаційне моделювання музичної експресії як модусів психічних станів. Завдання, що вирішувались у роботі, вперше розкривають ментальну структуру жанру, який слід вважати як спосіб мислення та світобачення автора, виявляючи його місце в системі мистецтва і культури взагалі.
2. Зроблений в роботі аналіз культурологічної, семантичної, хронотопічної, психологічної специфіки жанру мініатюри доводить, що мініатюризм є принципом художнього мислення. Виявлення семантичних функцій і особливостей часопростору музичної мініатюри дає можливість стверджувати, що специфіка цього жанру в мистецтві виявляється через особливий принцип художнього моделювання духовного світу людини.
Мініатюризм розуміється як системний принцип моделювання в художній практиці, який сконцентровано відбиває цілісність буття людини, психологію суб’єкта через відображення внутрішнього світу. Це визначення ширше, ніж жанр.
На основі аналізу мініатюри в контексті міжвидової специфіки мис-тецтва вперше виявлено особливості мініатюризму як принципу художнього мислення, а саме: максимальна концентрація змісту, психологічне навантаження на кожну семантичну деталь, нюанс, елемент композиції; лаконізм і сконцентрованість композиції; камерний художній простір, стислий і сконцентрований час. Смислоутворююча функція жанру пов’язана з суб’єктом творчості (образом людини), що характеризує мініатюру як найменшу жанрову модель мистецтва, яка здатна концептуально відбити картину світу.
3. Семантичні функції і хронотоп жанру музичної мініатюри утворюють її структурно-семантичний інваріант, який, у свою чергу, складається з системи чинників. Вони формують жанрову специфіку мініатюри, її поетику.
· Мініатюра це камерний жанр, призначений для виконання переважно у невеликих приміщеннях. Камерні умови музикування зумовлюють особливості внутрішньої художньої організації мініатюри.
· В основі художнього світу мініатюри полягає монообразність: цілісний музичний образ, єдиний психологічний стан. Звідси й особливості жанрового змісту мініатюри одномоментне, „сюхвилинне” вираження емоційного стану особистості в умовах камерного часопростору.
· Головним суб’єктом мініатюри є ліричний герой („людина душевна”), який відображає психологію автора. Специфіка образної організації мініатюри, як правило, зумовлює монодраматургію (її різновиди).
· Буття суб’єкта в мініатюрі утворює ліричний сюжет, який полягає в одномоментній передачі психології ліричного героя, що віддзеркалює авторську свідомість (а саме: внутрішніх почуттів, переживань, емоційних станів тощо). Ліричний сюжет складається з психологічно навантажених „моментів часу” (семантичних елементів драма-тургії і композиції), які відображають багатство духовного життя людини.
· Психологічний світ мініатюри розкривається в конкретних творах через тип (типи) музичної експресії, тобто ті душевні стани, в яких перебуває суб’єкт жанру.
· Такі умови екзистенції жанру мініатюри, як психологічна і змістова навантажність в межах камерного часопростру, зумовлюють:
використання композитором максимально лаконічних засобів музичної виразності у втіленні художнього образу;
інтенсивність мікротематичного розвитку, що іноді приводить до складності ладотонального плану періоду й активізації його синтаксичного розгортання
· Музична драматургія в жанрі мініатюри розкриває специфіку часу, який є внутрішнім, психологічним (на відміну від сюжетного часу, який притаманний таким концептуальним жанрам, як, наприклад, соната, симфонія). Це визначення часу, пов’язане з мініатюризмом, є найбільш типовим для жанру мініатюри.
· Камерний простір мініатюри в межах малої форми (одночастинної, простої дво- та тричастинної) розкриває жанровий модус одномо-ментності, „сюхвилинності”. Отже, буття ліричного героя у психологічному часі, його актуальна присутність за принципом „тут і зараз” (за виразом М.Мамардашвили) обумовлені специфікою часо-простору мініатюри.
4. Загальна класифікація та внутріжанрова типологія музичної мініатюри (зокрема, фортепіанної) продемонструвала, наскільки різноманітним є її прояв в музичній культурі. Як родове поняття мініатюра являє собою цілісну систему, що узагальнює низку жанрових різновидів малої форми, пов’язаних з камерною музикою. Мініатюра відповідає всім вимогам жанрових критеріїв, оскільки розповсюджена в багатьох формах музикування з різним складом виконавців. Саме камерні умови музикування зумовили її жанрову специфіку. Жанр мініатюри має свою зовнішню (онтологічну) і внутрішню (гносеологічну) історично усталену структуру. Йому властива специфічна сутність, що направлена на відображення внутрішніх психологічних емоцій, вражень людини. На основі внутріжанрового розподілення фортепіанної мініатюри виявлено основні жанрові різновиди: фольклорна, програмна і непрограмна. Саме непрограмній фортепіанній мініатюрі властиві ті семантичні ознаки, які найбільш повно відображають сутнісну характеристику її специфіки одномоментність, „сюхвилинність” вираження емоційного стану.
5. Історичний огляд жанру фортепіанної мініатюри в українській музичній культурі протягом кінця ХІХ ХХ ст. розкриває історичну динаміку образу людини як суб’єкта творчості з ліричною свідомістю, багатим душевних переживань та емоцій: від Людини Душевної (романтична мініатюра) до Людини Духовної (постромантична і „авангардна” мініатюра), збагаченої досвідом інтелектуальної, розумової діяльності.
Друга половина ХХ ст. це нова хвиля розвитку жанру, що пов’язана з загальним авангардним модусом мистецтва, внаслідок чого домінантними стають такі риси як, техніцизм, структуралізм мислення та їх вплив на образно-стильову характеристику жанру мініатюри. Змінюється семіотичний устрій жанру, зумовлений зміною організації музичної мови, композиторських технік письма. Семантичними ознаками мініатюри стають елітарність” жанру, інтелектуалізація” образу людини як наслідок раціоналізації музичної діяльності. Таким чином, у дисертації розкрита моделююча функція мініатюри стосовно суб’єкта творчості людини. Образ людини крізь призму історичної динаміки жанру фортепіанної мініатюри складають справжню онтологію духовного життя особистості.
6. Аналіз художньої сутності жанру виявив, що спеицфіка української фортепіанної мініатюри як носія національної ментальності була зумовлена окрім жанрово-стильовою динаміки, ще й рівнем розвитку музичної мови. У пошуках свого індивідуального стилю композитори спиралися саме на ті жанри малої форми, образно-емоційний зміст та особливості національного мова-мовлення яких найкраще втілюють риси української душі. Семантика і стилістика жанру фортепіанної мініатюри відповідають рисам національної ментальності, а саме: сконцентрованість на внутрішній сфері почуттів, тяжіння до інтровертності, кордоцентричності та особливої емоційності музичного висловлювання.
7. Завершальним висновком пропонованої роботи є визначення ментальної структури жанру музичної мініатюри через систему складових:
1) свідомість та психологія суб’єкта творчості (Автор) і відображення її крізь призму буття ліричного героя як суб’єкта жанру мініатюри;
2) психологічна структура музичної емоції і передача музичного образу через тип експресії, що зумовлює антропологічну картину світу;
3) камерний музичний хронотоп, відповідний жанровій картини світу („макрокосм у мікрокосмі”) та мініатюризму як принципу мислення;
4) особливості національного музичного мислення в системі „мова-мовлення”.
Висновки підкреслюють специфічну особливість жанру: його універсальну природу, гнучкість, відповідність до змін стильової парадигми культури. На наш погляд, мініатюра є не менш концепційним жанром музичної культури, ніж інші (наприклад, соната, симфонія, опера, кантата), який виконує свою культуротворчу і соціокультурну функції в межах власного часо-простору. В кожну епоху мініатюра здатна концептуально відобразити ав-торський спосіб світоспоглядання і завдяки зв’язку із внутрішнім світом людини віддзеркалює образ світу. Отже, у найбільш широкому культурологічному визначенні, мініатюра це історично усталений жанр в музичній культурі, самодостатня форма творчої діяльності сучасних митців, яка відображує власну концепцію Людини та картину світу і породжує мініатюризм як принцип художнього мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агафонов А. Человек как смысловая модель мира / А.Агафонов. Самара: Изд. дом „Бахрах М”, 2000. 335 с.
2. Алексеев А. История фортепианного искусства / А.Алексеев. Ч. 1, 2. М.: Музыка, 1988. 414 с.
3. Арановский М. Музыкальный текст. Структура и свойства / М.Арановский. М., 1998. 343 с.
4. Арановский М. Мышление, язык, семантика / М. Арановский // Проб-лемы музыкального мышления и восприятия. М.: Музыка, 1974. С. 90-128.
5. Арановский М. О психологических предпосылках предметно-пространственных музыкальных представлений / М.Арановский // Проблемы музыкального мышления. М.: Музыка, 1974. С. 11-26.
6. Арановский М. Пятнадцатая симфония Д. Шостаковича и некоторые вопросы музыкальной семантики / М. Арановский // Вопросы теории и эстетики музыки / ЛГИТМиК. 1977. Вып. 15. С. 55-95.
7. Арановский М. Структура музыкального жанра и современная ситуация в музыке / М. Арановский // Музыкальный современник: Сб. ст. Вып. 6. М.: Сов. композитор, 1987. С. 5-44.
8. Архімович Л. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість / Л.Архімович, М. Гордійчук. К.: Муз. Україна, 1992. 256 с.
9. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс / Ред., вст. ст. и коммент. Е. Орловой. Кн. 1-2. / Б. Асафьев. Л.: Музыка, 1971. 376 с.
10. Басинова Д. Искусство портрета в прошлом и настоящем / Д.Басинова. СПб.: Знание, 1992. 16 с.
11. Бахтин М. Литературно-критические статьи / М. Бахтин. М.: Худож. лит., 1986. 502 с.
12. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского / М. Бахтин. М.: Сов. Россия, 1979. 318 с.
13. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе / М. Бахтин // Литературно-критические статьи. М.: Худож. лит., 1986. С. 121-290.
14. Бахтин М. Эпос и роман / М. Бахтин. СПб.: Азбука, 2000. 304 с.
15. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М. Бахтин. М.: Искусство, 1979. 424 с.
16. Белза І. Борис Лятошинський / І. Белза. К.: Мистецтво, 1947. 61 с.
17. Березовчук Л. Музыкальный жанр как система функций (психологический и семиотический аспекты) / Л. Березовчук // Аспекты теоретического музыкознания: Сб. ст. / ЛГИТМиК. М., 1989. Вып.2. С.95-122.
18. Бобровский В. Тематизм как фактор музыкального мышления: Очерки / В. Бобровский. Вып 1. М.: Музыка, 1989. 268 с.
19. Бобровский В. Функциональные основы музыкальной формы / В.Бобровский. М.: Музыка, 1978. 332 с.
20. Богомазов О. Живопис та елементи / О. Богомазов. К.: Вид-во „Задумливий страус”, 1996. 152 с.
21. Бокен Э. Музыка эпохи рококо и классицизма / Э. Бокен. М.: ГМИ, 1934. 272 с.
22. Булат Т. Микола Лисенко / Т. Булат. К.: Муз. Україна, 1981. 120 с.
23. Булат Т. Народна пісня джерело музики М. В. Лисенка / Т. Булат // Народна творчість та етнографія. 1962. № 3. С. 64-75.
24. Бурлина Е. Культура и жанр: Методологические проблемы жанрообразования и жанрового синтеза / Е. Бурлина. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. 167 с.
25. Бычков В. Авангард / В. Бычков // Культурология ХХ век. Энциклопедия. Т. 1. СПб: Университетская книга; ООО «Алетейя», 1998. С. 9-11.
26. Бялик М. Л. Ревуцький. Риси творчості / М. Бялик. К.: Муз. Україна, 1973. 199 с.
27. Ванслов В. Отражение действительности в музыке / В. Ванслов. М.: Музгиз, 1953. 236 с.
28. Васильев А. Жанр как явление в художественной культуре / А. Васильев // Искусство в системе культуры. Вып. 2. М.: Сов. искус-ствознание, 1979. С. 167-176.
29. Вахранёв Ю. Фортепианные пьесы и циклы фортепианных пьес в творчестве украинских советских композиторов / Ю. Вахранёв: Дисс канд. искусствоведения / Киев. гос. консерв. им.П.И.Чай-ковского. К., 1971. 286 с.
30. Выготский Л. Психология искусства / Л. Выготский. М.: Лабиринт, 1998. 416 с.
31. Галич О. Теорія літератури: Підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. К.: Либідь, 2001. 488 с.
32. Гармель О. Музика в українських маєтках ХVІІІ ХІХ ст. / О. Гармель // Музика. № 3. 1998. С. 26-27.
33. Гачев Г. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос / Г. Гачев. М.: Издательская группа „Прогресс” „Культура”, 1995. 480 с.
34. Герасимова-Персидская Н. Выход к новым принципам пространственно-временной организации музыки в переломные эпохи / Н.Герасимова-Персидская // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования / Сост. Л.Дыс. К.: Муз. Україна, 1989. 181 с.
35. Герасимова-Персидська Н. Нове в музичному хронотопі кінця тисячоліття / Н. Герасимова-Персидська // Українське музикознавство. Вип. 28. К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1998. С. 32-39.
36. Годзяцький В. В полоні художника / В. Годзяцький // Музика. 1997. № 5. С. 3-9.
37. Гордієнко О. Фортепіанні твори Б. Лятошинського / О. Гордієнко // Музика. 1985. № 5. С. 2-3.
38. Гордійчук М. Леся Дичко / М. Гордійчук. К.: Муз. Україна, 1978. 77 с.
39. Горюхина Н. Вопросы теории музыкальной формы / Н. Горюхина // Проблемы музыкальной науки: Сб. ст. Вып. 3. М.: Сов. композитор, 1975. С. 3-16.
40. Горюхина Н. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы / Н.Горюхина. К.: Муз. Україна, 1985. 112 с.
41. Грисенко Л. Народні джерела гармонії Б. Лятошинського / Л. Грисенко // Народна творчість та етнографія. 1968. № 6. С. 53-56.
42. Грисенко Л. Формотворча роль гармонії у творах Б. М. Лятошинського / Л. Грисенко // Сучасна музика. Вип. 3. К., 1973. С. 230-260.
43. Гуревич А. Изучение ментальностей: социальная история и поиски исторического синтеза / А. Гуревич // Советская этнография. 1988. № 6. С. 16-25.
44. Гуревич А. От истории ментальностей к историческому синтезу / А.Гуревич // Споры о главном: Дискуссии о настоящем и будущем исторической науки вокруг французской школы „Анналов”. М.,1993. С. 16-29.
45. Гуревич П. Ментальность, менталитет / П.Гуревич // Культурология. XX век. Энциклопедия. Т. 2. — СПб.: Университетская книга; ООО Алетейя”,1998. С. 25-27.
46. Гусарчук Т. До проблеми індивідуально-особистісного в хоровій творчості Лесі Дичко / Т. Гусарчук // Леся Дичко : грані творчості: Зб. ст. / Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 19. Кн. 3. К., 2002. С. 13-39.
47. Дремлюга М. Українська фортепіанна музика (Дожовтневий період) / М. Дремлюга. К.: Держ. вид-во образотворчого мистецтва і муз. літератури УРСР, 1958. 168 с.
48. Друскин М. Клавирная музыка / М. Друскин. Л.: ГМИ, 1960. 284 с.
49. Етимологічний словник української мови: в 7 т. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Редкол. О.С.Мельничук (голов. ред.) та ін. К.: Наук. думка, 1983. Т. 3 / Укл.: Р. Болдирєва та ін. , 1989. 552 с.
50. Житомирський Д. Роберт Шуман: Очерк жизни и творчества / Д. Житомирский. М.: Музыка, 1964. 880 с.
51. Загайкевич М. Танцювальний фольклор у творчості М. В. Лисенка / М. Загайкевич // Народна творчість та етнографія. 1967. № 2. С.32-38.
52. Закс Л. О культурологическом подходе к музыке / Л. Закс // Музыка культура человек: Сб. науч. тр. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. С. 9-44.
53. Зенкин К. Мендельсон и развитие романтической фортепианной миниатюры / К. Зенкин // Ф. Мендельсон-Бартольди и традиции музы-кального профессионализма. Х.: ЗАО „Харьков. типография № 16”, 1995. С.9-15.
54. Зенкин К. Фортепианная миниатюра и пути музыкального романтизма / К.Зенкин. М., 1997. 415 с.
55. Зенкин К. Фортепианная миниатюра Шопена. Монография / К.Зенкин. М.: Изд. Московской госуд. консерватории им.П.И.Чай-ковского, 1995. 152 с.
56. Зінкевич О. Український музичний авангард: Загальна панорама / О.Зінкевич // Сучасність. 2002. № 9. С. 100-106.
57. Зобов Р. О типологии пространственно-временных отношений в сфере искусства / Р. Зобов, А. Мостепаненко // Ритм, пространтво и время в литературе и искусстве: Сб. ст. Л., 1974. С.11-25.
58. Зубчевська Т. До питання про зміст „ліричне” в сучасній українській музиці (симфонія „Lirica” Є. Станковича) / Т. Зубчевська // Українське музикознавство. № 24. К.: Муз. Україна, 1989. С. 90-103.
59. История украинской музыки / Сост. и ред. А. Шреер-Ткаченко. М.: Музыка, 1981. 271 с.
60. Історія української музики: В 6 т. / АН УРСР. Ін-т мистецтва, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. К.: Наук. думка, 1989.
61. Каган М. Морфология искусства: Историко-теоретич. исследование внутреннего строения мира искусств / М. Каган. Л.: Искусство, 1972. 440 с.
62. Каган М. Музыка в мире искусств / М. Каган. СПб.: „Mt”, 1996. 232 с.
63. Каган М. Пространство и время в искусстве как проблема эстетической науки / М. Каган // Ритм, пространтво и время в литературе и искусстве. Л.: Искусство, 1974. С.26-39.
64. Каган М. Системный поход и гуманитарное знание: Избр. ст. / М. Каган. Л.: Изд. ЛГУ, 1991. 383 с.
65. Кадцын Л. Возможности системного подхода в советской музыкальной науке / Л. Кадцын: Автореф. дис канд. искусствовед.: 17.00.02 / АН УССР, Ин-т искусствовед., фольклор. и этногр. им.М.Рыльского. К., 1982. 25 с.
66. Кадцын Л. Переживания в процессе слухового восприятия музыкальных произведений / Л. Кадцын // Музыкальное мышление: проблемы анализа и моделирования. К.: Изд. Киевской гос. консерватории им.П. И. Чайковского, 1988. С. 104-110.
67. Кац Б. О культурологических аспектах анализа / Б. Кац // Советская музыка. 1978. № 1. С. 37-43.
68. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ ХХ ст. / Л. Кияновська Тернопіль: СМП „Астон”, 2000. 339 с.
69. Клин В. О музыке / В. Клин. К.: Муз. Україна, 1985. 351с.
70. Клин В. Украинская советская фортепианная музыка. Проблемы жанрово-стилевой эволюции / В. Клин: Автореф. дис д-ра мис-тецтвознав.: 17.00.02 / АН УССР, Ин-т искусствовед., фольклор. и этногр. им. М.Рыльского. К, 1981. 44 с.
71. Клин В. Українська радянська фортепіанна музика / В. Клин. К.: Наук. думка, 1980. 315 с.
72. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке ХХ века / Ц. Когоутек. М: Музыка, 1976. 368 с.
73. Козаренко О. Деякі тенденції розвитку національної музичної мови у першій третині ХХ-го століття / О. Козаренко // Українське музикознавство. Вип. 28. К.: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 1998. С.144-154.
74. Козаренко О. Національна музична мова в дискурсі постмодернізму / О. Козаренко // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім.В.Гнатюка.: Серія: Мистецтвознавство. № 2. Тернопіль, 1999. С.9-16.
75. Контрасти. Четвертий міжнародний фестиваль сучасної музики. Львів, 1998. 121 с.
76. Корній Л. Історія української музики: В 2-х ч. / Л. Корній. Київ Харків Нью-Йорк.: Вид-во „М. Коць”, 1998. Ч. 2. 388 с.
77. Корній Л. Історія української музики: 3 ч. ХІХ ст.: Підручник / Л. Кор-ній. . Київ Нью-Йорк: Вид-во М. Коць, 2001. 480 с.
78. Котляревский И. Музыкально-теоретические системы европейского искусствознания / И. Котляревский. К.: Музична Україна, 1983. 158 с.
79. Крицкая И. Klavierstuck І.К.Штокхаузена: к проблеме структурной и временной организации композиции / И. Крицкая // Київське музикознавство: Зб. ст. Вип. 6. К.: Київське держ. вищого муз. уч-ще ім.Р. Глієра, 2001. С. 88-109.
80. Культура и культурология: Словарь / Сост. и ред. А.Кравченко. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 927 с.
81. Кульчицький О. Світовідчування українця / О. Кульчицький // Українська душа. К.: Фенікс, 1992. С.48-65.
82. Курковський Г. Микола Віталійович Лисенко піаніст виконавець / Г. Курковський. К.: Муз. Україна, 1973. 152 с.
83. Курковський Г. Умное мастерство / Г. Курковський // Советская музыка. 1964. № 2. С.32-33.
84. Кушнірук О. Імпресіонізм в українській музиці / О. Кушнірук // Мова і культура: Мат-ли п’ятої міжн. наук. конф. Т. IV. К.: „Collegium”, 1997. С. 85-91.
85. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 г.: В 2-х т. / ВНИИ искусствознания. Моск. гос. консерватория им. П.И.Чай-ковского. Т. 1: От античности к 18 веку. М.: Музыка, 1986. 462 с.
86. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 г.: В 2-х т. / ВНИИ искусствознания. Моск. гос. консерватория им. П.И.Чай-ковского. Т. 2: От Баха к Моцарту. М.: Музыка, 1987. 467 с.
87. Літературознавчий словник-довідник / Р. Гром’як, Ю.Ковалів та ін. К.: ВЦ „Академія”, 1997. 752 с.
88. Лобанова М. Музыкальный стиль и жанр: История и современность / М. Лобанова. М.: Сов. композитор, 1990. 221 с.
89. Лосев А. Форма Стиль Выражение / А. Лосев / Сост. А. Тахо Годи. М.: Мысль, 1995. 944 с.
90. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. Структура стиха / Ю. Лотман. Л.: Просвещение, 1972. 270 с.
91. Лотман Ю. Семиосфера: Культура и взрыв; Внутри мыслящих миров; Статьи. Исслед