МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА РЕГУЛЯТИВНИЙ АСПЕКТИ

brief description

Національна Академія наук України
Інститут світової економіки і міжнародних відносин

На правах рукопису

РОМАНЧУК Юрій Васильович

УДК 327:323.28

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА РЕГУЛЯТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
кандидат історичних наук,
доцент Л.О. Шелюк

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ
ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ……………………………………………………………….

12
1.1. Геополітичний вимір міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки …………………………………………………..
12
1.2. Типологія інформаційних загроз для системи міжнародної безпеки …………………………………………………………………...
57
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………….. 73
РОЗДІЛ 2 СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ .
76
2.1. Сутнісні характеристики міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки в рамках ООН та «G8» ………………………..
76
2.2. Міжнародна інформаційна безпека в політиці регіональних організацій ……………………………………………………………….
91
Висновки до Розділу 2 ………………………………………………….. 124
РОЗДІЛ 3 РЕГУЛЯТИВНИЙ ВИМІР СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ……….
128
3.1. Політико-правові проблеми переговорного процесу з міжнародної інформаційної безпеки …………………….……..………
128
3.2. Програмно-інституціональне забезпечення міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки: український контекст…………………………………………………………………..

160
Висновки до Розділу 3 ………………………………………………….. 175
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………. 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………… 183

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасному постіндустріальному світі нові тренди цивілізаційного розвитку, вплив високих технологій на швидкоплинну інтеграцію міжнародного співтовариства зумовлюють необхідність вирішення актуальних проблем життєдіяльності людства, узгодження нових міжнародних принципів взаємодії та правил поведінки акторів міжнародних відносин.
Глобальною проблемою сучасності, до якої привернуто увагу авторитетних міжнародних організацій, політичних лідерів, науковців з питань геополітики та міжнародного правопорядку, світової громадськості, є проблема об’єктивного ускладнення структури міжнародних відносин і підтримання сталого миру, попередження конфліктів, уникнення нової гонки озброєнь з використанням новітніх науково-технологічних досягнень.
Проблеми глобальної безпеки визначають суперечності сучасного етапу міжнародного розвитку, які досягли такого рівня і гостроти, що можуть поставити під загрозу забезпечення світового порядку, навіть саме існування цивілізації. Глобальна безпека як чинник міжнародних відносин, вплив якого має універсальний характер і врахування якого в діяльності міжнародного співтовариства та в зовнішній політиці окремих держав призводить до радикальних змін у поведінці акторів міжнародних відносин, до трансформації самої сутності проблеми безпеки після закінчення «холодної війни» і розпаду біполярної міжнародної системи, потребує концептуального перегляду принципів функціонування міжнародних та національних інститутів, що відповідають за безпеку, а також врахування в нових доктринах міжнародної безпеки інформаційної складової.
У площині можливостей забезпечення глобальної безпеки постають міжнародні об’єднавчі процеси, глобальне поширення принципів демократії, вдосконалення норм економічної кооперації, інтегральне усвідомлення світовою спільнотою відповідальності за прогресивний розвиток світу. Міжнародне співтовариство визнало факт існування глобальної проблеми міжнародної інформаційної безпеки, у системі якої ключове значення має фундаментальна проблема обмеження військового застосування досягнень науки й техніки.
До нових міжнародних реалій безпеки відносять якісно нове бачення архітектури міжнародної безпеки під впливом подвійного використання інформаційно-комунікаційних технологій, маніпулювання, викривлення інформаційної реальності, деструктивне використання соціальних комунікацій, невизначеність правового поля інформаційної безпеки, інформаційний тероризм. А тому очевидною є необхідність поглибленого дослідження концептуального та регулятивного аспектів міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки з погляду сучасної геополітики та її інституційного забезпечення.
Невизначеність регулятивних механізмів політики міжнародної інформаційної безпеки зумовлює потребу розвитку різноманітних норм галузевого права, що регулюють інформаційні правовідносини у всіх без винятку сферах життєдіяльності суспільства, тому до правотворчого процесу з проблематики міжнародної інформаційної безпеки інтенсивно залучені інституції ООН, міжнародні субрегіональні та регіональні організації, фахівці-міжнародники. Вимагають подальшого уточнення й міжнародно-правового закріплення поняття «інформаційна безпека», «інформаційні загрози», «інформаційні озброєння», «інформаційні війни», оскільки уже існує досвід застосування як «інформаційних озброєнь», так і здійснення спеціальних інформаційних операцій на підставі прогностичних оцінок можливих глобальних наслідків неконтрольованого використання сучасних високих технологій.
Потреба комплексного дослідження міжнародного співробітництва в сфері інформаційної безпеки випливає також з реалій сучасної геополітики, оскільки політичні еліти, демократичні інститути і міжнародна спільнота постають перед наслідками поглиблення і розширення глобалізаційних процесів та необхідністю перегляду концептуальних і практичних підходів до забезпечення міжнародної безпеки з урахуванням впливу інформаційного чинника на світову систему. Вибір дослідження концепту міжнародної інформаційної безпеки зумовлений й тим, що стратегії міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки впливають на формування нової системи підтримання міжнародного миру і сталого розвитку, на доктрини безпеки та оборони акторів міжнародних відносин, на функціонування механізмів протидії інформаційним загрозам.
Важливість і значущість дослідження проблеми міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки зумовлює підвищений інтерес до неї з боку багатьох вітчизняних й зарубіжних науковців-політологів, дослідження яких присвячено аналізу безпекових концепцій в умовах глобалізації міжнародної політичної системи. Особливий внесок в осмислення інформаційної безпеки як політичної категорії належить таким відомим науковцям, як Д.Андерсон, Дж.Арквілл, Б.Барбер, Ж.Бодріар, М.Брайан, Ш.Вайн, І.Валлерстайн, Т.Ведель, Г.Вейман, Е.Герман, К.Давід, М.Девост, Д.Деннінг, Б.Дженкінс, Дж.Драпер, К.Еверетт, Дж.Істон, Е.Карр, М.Кастельс, Р.Кеохейн, А.Кроукер, Д.Кук, Д.Легарт, М.Лібікі, Дж.Макліндон, Г.Маклюен, Г.Міхелс, Дж.Най, М.Невіш, К.Нейл, Д.Ралькофф, К.Шеннон, Г.Шіллер та ін., окремі аспекти наукової проблеми інформаційної безпеки в теоріях міжнародних відносин та глобального миру висвітлено в працях російських фахівців – С.Авсейкова, В.Ахмадулліна, Є.Бойцової, Л.Берновця, В.Василенка, В.Гарева, А.Крутських, О.Леонова, В.Лісічкіна, Л.Шелепіна, С.Модестова, М.Мар’їна, О.Муратова, А.Неклесси, М.Павлютенкової, І.Панаріна, В.Пєтухова, В.Петрова, С.Расторгуєва, В.Сеїдова, М.Турка, М.Уфарєва, Е.Шевельова та ін.; вітчизняні розробки з окремих аспектів інформаційної безпеки як системи фундаментальних цінностей суспільства представлено у дослідженнях науковців В.Антипенка, В.Бадрака, О.Бахтіярова, Н.Бєлоусової, О.Бодрука, В.Вакулича, В.Головченка, В.Горбатенка, О.Гребініченка, А.Гуцала, О.Дзьобаня, Д.Дубова, О.Зернецької, Є.Камінського, Б.Канцелярука, О.Коломійця, Б.Кормича, В.Ліпкана, Є.Лісіцина, О.Литвиненка, Є.Макаренко, С.Недбаєвського, М.Ожевана, Г.Перепелиці, С.Постоловського, Г.Почепцова, М.Рижкова, М.Руденка, Г.Сащук, О.Свентицької, М.Соколова, О.Сосніна, О.Старіша, С.Телешуна та ін. Результати досліджень та висновки згаданих фахівців були враховані в дисертаційній роботі.
Водночас аналіз минулої і сучасної наукової думки засвідчив відсутність системного аналізу міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки, які охопили б як сучасні теоретичні концепції міжнародної безпеки, так і концепції інформаційної безпеки в контексті протидії світового співтовариства сучасним інформаційним загрозам. Тому комплексне дослідження базових засад зазначеної наукової проблеми є важливим для вітчизняної політології і зовнішньополітичної діяльності української держави.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт кафедри міжнародних відносин і країнознавства Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету «Зовнішньополітична стратегія країн ЦСЄ у контексті трансформаційних процесів і створення нової європейської архітектури» (протокол № 4 від 10.12.1999 р.), відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України «Глобалізація процесів розвитку і міжнародні та національні антикризові стратегії» (номер державної реєстрації 00099) та «Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євроамериканських стратегій суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 0105U02591).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є актуалізація і узагальнене політико-системне представлення концептуального забезпечення міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки та поступового еволюційного адаптування всіх існуючих міжнародних регулятивних інститутів до забезпечення оптимальних можливостей реалізації стратегій протидії глобальним інформаційним загрозам в рамках впливу інформаційного чинника на стан міжнародної системи та структуру дво- і багатосторонніх відносин.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких дослідницьких завдань:
• систематизувати і консолідовано предстати теоретико-методологічні підходи зарубіжних дослідників до концепту інформаційної безпеки у глобалізованому світі;
• критично осмислити та долучити до політологічного дискурсу теоретичні положення і висновки вітчизняної суспільно-політичної науки з проблем протидії сучасним інформаційним загрозам;
• виявити і поглибити розуміння комплексу чинників і механізмів впливу на концептуальне забезпечення та еволюцію переговорного процесу щодо міжнародної інформаційної безпеки в рамках міжнародних організацій як специфічних акторів міжнародних відносин;
• розкрити ключові політико-системні особливості базових підходів до забезпечення політики інформаційної безпеки регіональних міжнародних організацій, зокрема, Організації Американських Держав, Європейського Союзу, Ради Європи, Організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Асоціації держав Південно-Східної Азії, Шанхайської організації співробітництва та Співдружності Незалежних Держав, з урахуванням суперечностей інституціонального та регулятивного характеру;
• визначити рівні впливів міжнародних організацій на інституційне забезпечення політики міжнародної інформаційної безпеки шляхом компаративного аналізу та оцінки чинних міжнародних політико-правових документів з метою визначення їх конвенціональності та прийнятності регулятивних механізмів для світової спільноти.
• представити авторський підхід до забезпечення інформаційної безпеки України в рамках визначення її залежності від політико-системної модернізації та дій влади і громадянського суспільства; на підставі узагальнення теоретичних розробок та практики міжнародного співробітництва виробити рекомендації про вдосконалення регуляторної політики України в сфері інформаційної безпеки.
З урахуванням зазначеної мети і завдань об’єктом дослідження є міжнародна безпека глобального інформаційного середовища, а предметом дослідження є концептуальні та регулятивні аспекти міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки.
Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, були використані такі наукові методи, зокрема: загальнонаукові – політологічно-історіографічний, описовий для аналізу концептуальних засад дослідження, системний, структурно-функціональний з метою дослідження загальної сутності міжнародної інформаційної безпеки, компаративний для дослідження та аналізу стратегій міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки, інституційний – для виявлення спільних і відмінних характеристик доктринальних основ інформаційної безпеки, що відображають існуючі політичні, суспільні, інформаційні та інші загрози для держав або націй, які складаються в системі глобальних й регіональних взаємовідносин, та аналізу регулятивного виміру протидії глобальним інформаційним загрозам; загальнологічні – емпіричний та статистичний для дослідження концепту інформаційної безпеки в сучасній геополітиці; спеціальні методи політології, зокрема, політологічний нормативно-ціннісний метод, який було використано з метою оцінки правового забезпечення запобігання глобальним інформаційним загрозам.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертаційна робота є оригінальним системним дослідженням, яке містить аналіз новітніх тенденцій міжнародного співробітництва щодо концептуального та інституційного забезпечення протидії глобальним інформаційним загрозам.
Результати, які були одержані під час дослідження та найповніше визначають його наукову новизну, розкриваються у таких положеннях:
• узагальнено, систематизовано та структуровано на основі залучення широкого кола оригінальних джерел та зарубіжної політологічної літератури теоретичні підходи до сутності міжнародної інформаційної безпеки у сучасній системі міжнародних відносин, представлено інформаційну безпеку через взаємодію фундаментальних факторів, що визначають цілі, засоби і методи діяльності держав та міжнародних організацій в глобальному інформаційному середовищі, які характеризуються визнанням пріоритетності захисту глобальної інфосфери в міжнародній системі підтримання миру і стабільності;
• представлено еволюцію вітчизняної наукової думки щодо осмислення стратегій інформаційної безпеки, зокрема, через поглиблення уявлень про типологію інформаційних загроз та міжнародні механізми протидії новим викликам для системи міжнародної безпеки;
• набуло подальшого розвитку дослідження комплексу чинників і механізмів переговорного процесу щодо міжнародної інформаційної безпеки в рамках ООН та G8 як специфічних акторів міжнародних відносин; доведено, що існуючі багатосторонні механізми є недостатньо ефективними, оскільки вони є складовими загроз воєнно-політичного, кримінального і терористичного характеру;
• розглянуто практику міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки на прикладі політичних стратегій і діяльності європейських, панамериканських, азійсько-тихоокеанських та пострадянських міжнародних організацій, зокрема, Організації Американських Держав, Європейського Союзу, Ради Європи, Організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Асоціації держав Південно-Східної Азії, Шанхайської організації співробітництва та Співдружності Незалежних Держав; доведено, що вона поєднує глобальні і регіональні підходи до сутності і механізмів забезпечення інформаційної безпеки у сучасному світі;
• уперше на оригінальних джерелах виявлено рівні впливів міжнародних організацій на інституційне забезпечення міжнародної інформаційної безпеки та доведено, що чинні міжнародні політико-правові документи, які дотично стосуються проблематики міжнародної інформаційної безпеки, повною мірою не відповідають реаліям міжнародних відносин через різнорідність тлумачень і недостатній ступінь імплементації в національних законодавствах; з’ясовано, що ефективна протидія загрозам в інформаційній сфері можлива за рахунок кодифікації відповідних норм міжнародного права, зокрема, шляхом вироблення і прийняття Конвенції з міжнародної інформаційної безпеки в рамках ООН або багатосторонніх договорів на регіональному рівні;
• зроблено висновок про особливу роль чинних міжнародних політико-правових документів на підставі аналізу міжнародно-правових норм, доктрин та практики акторів міжнародних відносин і представлено авторський підхід щодо забезпечення інформаційної безпеки України в рамках ухвалення Доктрини інформаційної безпеки залежно від політико-системної модернізації та дій влади і громадянського суспільства; сформульовано відповідні пропозиції для суспільно-політичних інституцій України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення та висновки роботи доведені до рівня конкретних пропозицій, мають придатну для застосування у практичній діяльності форму: можуть бути використані для поглиблення подальших наукових досліджень, враховані у діяльності урядових, політичних і суспільних інституцій, запропоновані для формування пропозицій держави під час роботи над проектами міжнародно-правових документів з питань міжнародної інформаційної безпеки на рівні ООН та регіональних міжнародних організацій. Одержано позитивні відгуки на впровадження результатів дослідження.
Матеріали дисертаційної роботи також можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, зокрема, з геополітики, теорії міжнародних відносин, міжнародної безпеки, політології, конфліктології, міжнародної інформаційної безпеки та інших спеціальних дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження було оприлюднено на міжнародних наукових, всеукраїнських та студентських науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науковій конференції «Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози» (Київ, 7 грудня, 2006 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 18 жовтня, 2007 р.); наукових читаннях «Інформаційна безпека у структурі сучасних міжнародних відносин» (Київ, 27 листопада, 2007 р); Шостій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 21 березня, 2008 р.); науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Київ, 23 жовтня, 2008 р.), міжнародній науковій конференції «Міжнародна інформація: історія, теорія, практика» (Київ, 7 листопада, 2008 р.); Сьомій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (Київ, 26 березня, 2009 р.); міжнародній науковій конференції «60-річчя Ради Європи: осмислення звершень та перспектив діяльності у ХХІ столітті» (Київ, 9 квітня, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Аналітичні дослідження сучасних міжнародних відносин» (Київ, 24 квітня, 2009 р.); міжнародній науковій конференції «Загальна декларація прав людини: міжнародне право та історичний розвиток» (Київ, 20 травня, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Геополітичний вимір європейської інтеграції: інформаційний аспект» (Київ, 27 травня, 2009 р.), а також на засіданнях відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки в концептуальному і регулятивному аспектах, що виявляється в оцінках політичної діяльності міжнародних інститутів на глобальному та регіональному рівнях з врахуванням інформаційної парадигми сучасного цивілізаційного розвитку. У дисертації досліджено основні політичні проблеми забезпечення міжнародної інформаційної безпеки, проаналізовано напрямки і зміст міжнародного співробітництва і переговорного процесу та багатосторонні підходи до вирішення цієї проблеми у всіх її аспектах, представлено проекти політико-правових документів міжнародних організацій, подано оцінку їх дієвості і адекватності завданням зниження існуючих загроз у цій сфері.
Основні наукові й практичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному:
1. На початку ХХІ століття особливо помітною виявилася структурна криза системи міжнародної безпеки в контексті неадекватності новим викликам і загрозам, зумовленим становленням глобального інформаційного суспільства, що призвело до необхідності переосмислення концептуальних і методологічних засад міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки, виявлення взаємовпливу глобального розвитку та інформаційної безпеки, чіткої диференціації пріоритетів світової, регіональної і національної політики щодо новітніх інформаційних загроз. Аналіз зарубіжних та вітчизняних політологічних досліджень засвідчив еволюцію від реалістичних і неореалістичних парадигм міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки до ліберальних теорій функціоналізму та неофункціоналізму, яка відображає трансформацію підходів до оцінки місця і ролі інформаційної безпеки в міжнародному співробітництву на сучасному етапі розвитку.
2. Проблеми глобальної безпеки посідають особливе місце в структурі міжнародної інформаційної політики, визначають суперечності сучасного етапу міжнародного розвитку, які досягли такого рівня і гостроти, що можуть поставити під загрозу забезпечення світового порядку, реалізацію стратегій становлення глобального інформаційного (інтелектуального) суспільства, навіть саме існування цивілізації. Феномен міжнародної інформаційної безпеки обумовлюється стратегічною спрямованістю інформаційних озброєнь проти критично важливих структур життєдіяльності і функціонування міжнародного співтовариства, визнання інформаційної зброї як нового глобального виду зброї масового ураження, катастрофічного за наслідками свого застосування, необхідністю створення міжнародного механізму протидії і попередження глобальних інформаційних війн в рамках політичної компетенції ООН, регіональних міжнародних організацій з проблем безпеки та на рівні національних держав.
Існують різні типології інформаційних загроз для системи міжнародної безпеки, але, узагальнюючи, можна виділити: інформаційно-технологічні, інформаційно-комунікаційні, інформаційно-психологічні, які реалізуються через порушення інфраструктури, вільного обігу інформації, неправомірні дії щодо використання інформації; через невідповідність інформаційної політики, засобів інформування громадськості та ЗМК життєво важливим інтересам суспільства.
3. Дослідження комплексу чинників і механізмів переговорного процесу щодо міжнародної інформаційної безпеки в рамках ООН та G8 як специфічних акторів міжнародних відносин уможливило висновки про те, що існуючі багатосторонні механізми є недостатньо ефективними у протидії інформаційним загрозам глобалізованого світу, оскільки вони є складовими загроз воєнно-політичного, кримінального і терористичного характеру. Водночас головним форумом міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки визначено ООН як універсальну міжнародну організацію з безпеки і співробітництва держав, яка відповідно до Статуту є центром для узгоджених дій всіх націй у досягненні безпекових цілей світового співтовариства. Доведено, що масштаби глобального інформаційного розвитку змушують держави шукати політичні рішення у просуванні ініціатив щодо міжнародної інформаційної безпеки, насамперед, у рамках ООН, яка спроможна забезпечити комплексне вирішення політичної проблеми за умови найширшого представництва і максимального врахування думок та інтересів світової спільноти. Основним напрямом діяльності G8 у сфері інформаційної безпеки визначено необхідність міжнародного співробітництва щодо протидії кіберзагрозам, оскільки країни G8 обмежують стратегію інформаційної безпеки питаннями створення глобальної культури кібербезпеки, попри намагання окремих держав розглядати переважно військово-політичний характер використання ІКТ.
4. Концепція регіонального співробітництва у сфері інформаційної безпеки зумовлює необхідність пошуку спільних рішень щодо протидії інформаційним та комунікаційним загрозам, визначення пріоритетами діяльності міжурядових регіональних інституцій вироблення загальної стратегії інформаційної безпеки, протидію кібервійнам, інформаційному тероризму та боротьбу з інформаційною злочинністю. Аналіз стратегій міжнародного співробітництва у сфері інформаційної безпеки на сучасному етапі глобального розвитку свідчить про спільні і відмінні особливості концептуальних, доктринальних та прикладних підходів до політичної діяльності міжнародних інститутів у сфері інформаційної безпеки, що зумовлюється відповідними політичними позиціями провідних акторів міжнародних відносин, різними пріоритетами забезпечення інформаційної безпеки та різним рівнем інформаційного розвитку регіональних спільнот.
Особливостями європейської політики інформаційної безпеки визначено стратегію протидії інформаційним загрозам в контексті співробітництва з Радою Безпеки ООН; зміцнення стратегічного партнерства щодо протидії інформаційним загрозам з такими країнами, як США, Росія, Японія, Китай, Канада та Індія; вдосконалення нормативної бази ЄС з інформаційної безпеки, зокрема, прийняття конвенцій, директив, рекомендацій та резолюцій про європейську інформаційну безпеку та конфіденційність електронних комунікацій; визначення та оцінку інформаційних загроз для критично важливих сфер життєдіяльності європейського співтовариства; розробку засад європейської та національної політики інформаційної безпеки і підвищення ролі ЄС у забезпеченні регіональної інформаційної безпеки. Сутнісні характеристики політики інформаційної безпеки регіональних організацій Азійсько-Тихоокеанського регіону виявляють пріоритети співпраці на політичному рівні між всіма державами АТР з метою вироблення комплексної стратегії протидії інформаційним загрозам і розвитку регіональної системи інформаційної безпеки, а також удосконалення законодавства відповідно до міжнародних норм і принципів. Зазначено, що позиція регіональної організації ОАД щодо співробітництва в сфері інформаційної безпеки полягає у підтримці американської стратегії створення глобальної культури кібербезпеки і спрямована на практичні заходи, що стосуються попередження і реагування на кібератаки незалежно від їхніх джерел, боротьбу з кіберзагрозами і кіберзлочинністю, захист критично важливих інфраструктур і мережевих систем. Оцінюючи стан і загрозу інформаційного тероризму, держави-учасниці СНД підтримують важливість міжурядового співробітництва у боротьбі з цим явищем як на рівні національних інституцій, правоохоронних органів, інших установ і організацій, на які покладено загальні завдання боротьби з тероризмом, так і на рівні координації політики й співпраці держав на дво- та багатосторонній основі, зокрема, в рамках міжнародних організацій, альянсів і форумів, що виробляють загальні підходи до цієї проблеми.
5. На основі результатів аналізу практики застосування чинної міжнародної політико-правової бази у сфері міжнародної інформаційної безпеки та її достатності для регулювання, дано оцінку перспективності продовження консультативного і переговорного процесів з цієї проблематики на двосторонньому, регіональному і міжнародному рівнях; визначено перспективні шляхи і засоби подальшого зміцнення міжнародної інформаційної безпеки, при цьому виявлено пріоритетність питань, з яких можливе досягнення міжнародних домовленостей. Стосовно міжнародно-правового регулювання сфери міжнародної інформаційної безпеки, то результати дослідження свідчать, що існуюча міжнародно-правова база не охоплює цілої низки аспектів зазначеної проблематики. Документи, які так чи інакше, стосуються питань міжнародної інформаційної безпеки, виявляються або неприпустимо звуженими за своїм предметом (наприклад, кіберзлочинність у відриві від інших важливих аспектів міжнародної інформаційної безпеки), або допускають множинність трактувань ключових моментів різними країнами.
Питання регулювання інформаційного протиборства повною мірою не підпадають під дію жодного з існуючих на сьогодні міжнародних політико-правових документів, оскільки уявлення про військову діяльність і про війну пов’язані перш за все з діями, що здійснюються державами за допомогою традиційної зброї, при фізичному перетинанні державних кордонів військами й військовою технікою, та мають своїм результатом загибель населення або руйнування фізичних об’єктів. Радикально відмінний характер військового застосування інформаційних технологій і засобів від параметрів традиційно бойових дій у багатьох випадках ускладнює проведення відповідних юридичних аналогій і ставить перед міжнародним співтовариством політико-правові питання, що потребують оперативного пошуку адекватних відповідей.
Відтак, нормотворча практика ООН внаслідок трансформацій сучасного світу та досягнень нових технологій здійснюється шляхом розробки нових угод та рекомендацій з питань міжнародної інформаційної безпеки. Норми таких угод та резолюцій складають вторинний відносно Статуту ООН конкретний шар міжнародного правопорядку, який базується на цілях і принципах Статуту ООН і є регуляторною основою міжнародних відносин, зокрема, у сфері інформаційної безпеки. Усвідомлення необхідності суворого дотримання принципів незастосування сили, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення фундаментальних прав і свобод, невикористання інформаційних технологій з протиправною метою зумовило потребу міжнародно-правового регулювання інформаційної безпеки і встановлення міжнародного контролю за інформаційними озброєннями. Конструктивне обговорення проблеми визначило пріоритети ООН щодо інформаційної безпеки, зокрема, було підкреслено, що в інформаційній сфері необхідна кодифікація спеціальних принципів і норм, що склалися на основі Статуту ООН, і досягнення нових угод, щоб упорядкувати і стабілізувати відносини держав, пов’язаних з проблемою інформаційної безпеки.
6. Враховуючи аргументацію міжнародних дослідників щодо розробки і ухвалення принципів міжнародної конвенції про інформаційну безпеку, а також виходячи з прагматичних інтересів української держави, зроблено висновки про необхідність впровадження програмно-інституціональних засад інформаційної безпеки за стандартами ООН, оскільки Україна зацікавлена у подоланні деструктивної дихотомії в управлінні глобальною безпековою політикою в рамках суперечностей між інтересами власне США і РФ. Концепт інформаційної безпеки для України розкривається через стратегії її існування як суверенної та стабільної держави, а також через розробку та впровадження цілеспрямованої системної політики захисту національних інтересів від зовнішніх та внутрішніх інформаційних загроз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Goodby J.E. Europe Undivided: The New Logic of Peace in U.S.-Russian Relations / James E. Goodby. – Wash., D.C.: United States Institute of Peace, 1998. – 272 p.
2. Киссинджер Г. Дипломатия / Г.Киссинджер. – М.: Ладомир, 1997. – 848 с.
3. Бжезинский З. Великая шахматная доска: Господство Америки и его геостратегические императивы / З.Бжезинский; [пер.с англ. О.Ю.Уральская]. – М.: Международные отношения, 2002. – 254с.
4. Gore A. Technology for America’s Economic Growth, a New Direction to Build Economic Strength [Electronic resource] / A. Gore, W.J. Clinton. – Executive Office of the President Washington D.C., 1993. – 39 p. – Access mode: www.inovasyon.org/getfile.asp?file=ABD.BTPol. Clinton_Gore.pdf.
5. Най Дж. Гибкая власть: как добиться успеха в мировой политике / Дж.С.Най; [пер. с англ. В.И. Супруна]. – Н.: ФСПИ «ТРЕНДЫ», 2006. – 224 с.
6. Nye J.S. America’s Informational edge / J.S.Nye, W.Jr.Owens // Foreign Affairs. – 1996. – 75(2). – P. 20-36.
7. Berkowitz B. D. (2003). The new face of war: How war will be fought in the 21st century / B. D.Berkowitz. – New York: Free Press, 2007. – 272 p.
8. Johnson L. S. Toward a Functional Model of Information Warfare: A Major Intelligence Challenge / L. Scott.Johnson // Studies in Intelligence. – 1997. – № 1. – P. 49-56.
9. Buzan B. From international system tointernational society: Structural realism and regim theory meet the English school / Barry Buzan // International Organisation. – 1993. – Vol.7, Issue 3. – P. 327-352.
10. Hirschman A.O. Deux siecles de rhethorique reactionnaire / A.O.Hirschman. – Paris: Fayard, 1992. – P. 23-29.
11. Lasswell H.D. Propaganda technology in the World War. – N.Y.: The MIT Press, 1971. – 268 p.
12. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С.Хантингтон; [пер. с англ. Т. Велимеева] – М.: «Издательство АСТ», 2006. – 571 с.
13. Плетт В. Стратегическая разведка. Основные принципы / Плетт В. – М.: Изд. дом «Форум», 1997. – 376 с.
14. Аннан К. Мы, народы: роль Организации Объединенных Наций в ХХ веке. Доклад Генеральной Ассамблеи ООН (Сентябрь, 2000) / К.Аннан // Международная жизнь. – 2000. – № 9. – С. 2-19.
15. Гали Б. Бутрос Повестка дня для мира. Превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира. Доклад Генерального секретаря ООН. Нью-Йорк, 1992. – 500 с.
16. Shwartau W. Cybershock: Surviving Hackers, Phreakers, Identity Thieves, Internet Terrorists and Weapons of Mass Disruption / W.Shwartau, J.Draper. – New York: Thunde’s Mouth Press, 2000. – 496 р.
17. Libicki M.С. What is Information Warfare [National Defense University Strategic Forum Report Number 28] / M.С.Libicki. – Washington D.C.: National Defense University, 1995. – 105 p.
18. Libicki M.С. Conquest in Cyberspace: National Security and Information Warfare / M.С.Libicki. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – 336 p.
19. Тойнби А.Дж. Постижение истории. Избранное / А.Дж.Тойнби. – М.: Айрис-пресс, 2002. – 640 с.
20. Kaplan R. The Coming Anarchy / R.Kaplan // Atlantic Monthly. – 1994. – № 274. – P. 44 - 76.
21. Szafranski R. A Theory of Information Warfare [Electronic resource] / R.Szafranski. – Access mode: http://www.iwar.org.uk/iwar/resources/airchronicles/ szfran.htm.
22. Szafranski R. Toward a Theory of Neocortical Warfare: Pursuing the Acme of Skill / R.Szafranski // Military Review. – 1994. – № 56. – Р. 26-31.
23. Szafranski R. U.S. Information Warfare [Jane’s Special Report] / R.Szafranski, G.J.Stein. – Jane’s Information Group, 1998. – 218 p.
24. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Ф. Фукуяма. – М.: «Издательство АСТ», 2004.– 592 с.
25. Шаохуа Чжан. Декларация глобальной цивилизации / Шаохуа Чжан // Макаренко Є.А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО: Монографія. – К.: Наша культура і наука, 2000. – С.358-383.
26. Libicki M.C. Cyberdeterrence and Cyberwar / M.C.Libicki. – Pub. by RAND, 2009. – 238 p.
27. Joint Vision 2010. The conceptual template for how we will channel the vitality of our people and leverage technological opportunities to achieve new levels of ef fectiveness in joint warfighting [Electronic resource] – Access mode: http://www.dtic.mil/jv2010/jvpub.htm.
28. Joint Vision 2020. The Joint Chiefs of Staff [Electronic resource] / [ed. by Henry H. Shelton]. – Washington, DC: US Government Printing Office, 2000. – Access mode: http://www.dtic.mil/jointvision/jv2020.doc.
29. Гриняев С.Н. Международный терроризм как инструмент глобального управления [Электронный ресурс] / С.Н.Гриняев, В.И.Чугунов. – Режим доступа: http://www.agentura.ru/dossier/russia/people/grinyaev/obob.
30. Желтов О. Информационная безопасность в международных отношениях [Электронный ресурс] / О.Желтов // XXI век: место и роль России в меняющемся мире. – Режим доступа: http://www.rami.ru/publications/2001-02-24/zheltov.rtf.
31. Крутских А. К политико-правовым основаниям глобальной информационной безопасности [Электронный ресурс] / Андрей Крутских. – Режим доступа: http://www.intertrends.ru/thirteen/003.htm
32. Технологический прогресс и своевременные международные отношения: Учебник / [А.В.Крутских, А.В.Торкунов, В.В.Ничков и др.]; Под общ.ред. А.В.Крутских. – М.: Просвещение, 2004. – 448 с.
33. Информационное оружие и международная информационная безопасность / [В.А.Цыгичко, В.С.Вотрин, А.В.Крутских и др]. – М.: Институт системного анализа РАН, 2001. – 56 с.
34. Кубышкин А.В. Международно-правовые проблемы обеспечения информационной безопасности государства: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Кубышкин Алексей Викторович. – М., 2002. – 193 c.
35. Леонов А.П. Актуальные проблемы информационной безопасности в контексте глобализации [Электронный ресурс] / А.П. Леонов. – Режим доступа: www.itsec.ru/doc/leonov.doc.
36. Леонов А.П. О предпосылках формирования новой парадигмы информационной безопасности для первого десятилетия XXI в. / А.П. Леонов // Компьютерная преступность и информационная безопасность / Под общ. ред. А.П. Леонова. – М.: АРИЛ, 2000. – С.9-81.
37. Лисичкин В.А. Война после войны: Информационная оккупация продолжается / Лисичкин В. А., Шелепин Л. А. – М.: Изд-во Алгоритм, Изд-во Эксмо, 2005. – 416 с.
38. Лисичкин В.А. Третья мировая (информационно - психологическая) война / Лисичкин В. А., Шелепин Л. А. – М.: Изд-во Алгоритм, Изд-во Эксмо, 2003. – 448 с.
39. Панарин И.Н. Информационная война и дипломатия / И.Н. Панарин. – М.: Городец, 2004. –528 с.
40. Панарин И. Информационная война и мир /И. Панарин, Л. Панарина. – М: Олма-Пресс, 2003. – 384 с.
41. Петров В.К. От информационных войн к управляемой конфронтации и сотрудничеству / В.К.Петров, И.И.Рабинович // Власть. – 2001. – №1. – С.20-29.
42. Роговский Е.А. Информационное общество (экономика и політика) / Е.А.Роговский. – М.: Международные отношения, 2008. – 408 с.
43. Крутских А.В. Международное сотрудничество в области информационной безопасности [Электронный ресурс] / А.В.Крутских, И.Л.Сафронова. – Режим доступа: http://www.ict.edu.ru/ft/002472/intcoop.pdf.
44. Сафронова И.Л. Политические проблемы обеспечения международной информационной безопасности: дис. ... канд. полит. наук : 23.00.04 / Сафронова Ирина Леонидовна. – М., 2006. – 211 с.
45. Скорик В.В. Международная информационная безопасность: проблемы и перспективы / В.В.Скорик // «ЭЛЕКТРОСВЯЗЬ». – 2008. – №8. – С. 2-4.
46. Турко Н.И. Геополитика и информационная безопасность / Н.И.Турко, Э.Г.Шевелев – М.: ВАГШ, 1994. – 264 с.
47. Федоров А.В. Информационная безопасность в мировом политическом процессе. Учебное пособие / А.В. Федоров. – М.: МГИМО – Университет, 2006. – 219 с.
48. Информационные вызовы национальной и международной безопасности / [И.Ю.Алексеева и др.]; Под общ. ред. А.В.Федорова, В.Н.Цигичко. – М.: ПИР-Центр, 2001. – 328 с.
49. Международная информационная безопасность: проблемы и перспективы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ln.mid.ru/ns-vnpop.nsf/osn_copy/4D87AA82BA4741A7C325704300315432.
50. Цыгичко В.Н. Информационное оружие как геополитический фактор и инструмент силовой политики / В.Н.Цыгичко, Г.Л.Смолян, Д.С.Черешкин. – М., 1997. – 31 c.
51. Швец Д.Ю. Информационная безопасность Российской Федерации в современных международных отношениях : дис. ... канд. социол. наук : 23.00.02 / Швец Дмитрий Юрьевич. – М., 2005. – 153 с.
52. Шерстюк В.П. Проблемы информационной безопасности в современном мире [Электронный ресурс] / – Режим доступа: http://www.cryptography.ru/db/msg.html?mid=1169390.
53. Пахомов Ю. Пути и перепутья современной цивилизации / Пахомов Ю., Кримський С., Павленко Ю. – К.: Благотворительный фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук «Международный деловой центр», 1998. – 432 с.
54. Гуменюк Б. Геополітичне майбутнє України / [Гуменюк Б., Камінський Є., Дашкевич А., Трощинський]. – К.: Дипакадемія при МЗС України, 1998. – 176с.
55. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: Монографія /[Білорус О.Г., Мацейко Ю.Г., Гончаренко А.Н. та ін.]. – К.: Оріяни, 2000. – 424 с.
56. Глобалізація і безпека розвитку. Монографія / [Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін.]; керівн. авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001 – 733 с.
57. Зернецька О.В. Глобальні трансформації систем масової комунікації: дис... доктора політ. наук: 23.00.04 / Зернецька Ольга Василівна. – К., 2000. – 359 с.
58. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О.В.Зернецька. – Київ: Освіта, 1999. – 351 с.
59. Зернецька О.В. Інформаційна безпека в інформаційну добу: два погляди на проблему» // Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – C.53-63.
60. Скаленко О. Глобальні резерви поступу / Скаленко О. – К.: Основи, 2000. – 394 с.
61. Камінський Є.Є. Світ переможців і переможених. Міжнародні відносини і українська перспектива на початку ХХІ століття: монографія / Є.Є.Камінський. – К.: Центр вільної преси, 2008. – 336 с.
62. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Є.А.Макаренко. – К., 2002. – 41с.
63. Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини. К.: ННК, 2002. – 474с.
64. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна безпека у глобальній системі підтримання миру і стабільності (концептуальний вимір) // Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – С. 9-28.
65. Вакулич В.М. Компаративно-політичні виміри та глобалізаційні імперативи протидії міжнародному тероризмові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / В.М.Вакулич.– К., 2007. – 42с.
66. Вознюк В.С. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політичних наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / В.С.Вознюк. – К., 2005. – 16 с.
67. Постоловський С.Р. Політико-інформаційна детермінанта протиборства з сучасним міжнародним тероризмом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / С.Р.Постоловський. – К., 2008. – 19с.
68. Гуцал А.Ф. Конвенциональное и операциональное манипулирование в международной политике / А.Ф.Гуцал // Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – С.162-173
69. Ожеван М.А. Міжнародний медіа-тероризм у контексті «постманхеттенської ситуації» [Електронний ресурс] / Ожеван М.А. – Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/vydanna.php?razdel=zbir&doc=11_ sept&glava= vystup11.
70. Ожеван М.А. Україна у структурі європейської інформаційної безпеки / М.А.Ожеван // Європейські комунікації: політичні, економічні, правові, безпекові, дипломатичні, суспільні та культурні аспекти: [кол. монографія] / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К. : Центр вільної преси, 2007. – С.247-260.
71. Ожеван М.А. Зброя масової деконсолідації: медіа-тероризм у контексті «синдрому 911» / М.А. Ожеван // Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – С. 116-132.
72. ХХ век: мир между прошлым и будущим / [Лановенко О., Пирожков С. и др.]. – К.: Стилос, 2004. – 569 с.
73. Ожеван М. Огляд за матеріалами Круглого столу «Інформаційний суверенітет та відкритість державної влади в Україні» [Електронний ресурс]/ М.Ожеван, О.Скляренко. – Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/articles/113.
74. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика і безпека України: Людина – Суспільство – Держава – Міжнародні структури / Л.Д.Чекаленко. – К. : НІПМБ, 2004. – 352с.
75. Бадрак В.В. Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат: дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Валентин Володимирович Бадрак. – К., 2000. – 250 с.
76. Бадрак В.В. ТехноСила: украинские «ноу-хау» в оборонной и гражданской сферах / В.В.Бадрак, С.Г.Згурец, М.ДТопчев; Василий Филиппович Ващенко (ред.). – К., 2006. – 344 с.
77. Бодрук О.С. Системи національної та міжнародної безпеки в умовах формування нового світового порядку: 1991-2001 роки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави (політичні науки)» / О.С.Бодрук. – К., 2003. – 24с.
78. Дубов Д.В. Політико-комунікативна безпека України у євро інтеграційному контексті: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави (політичні науки)» / Д.В.Дубов. – К., 2007. – 20 с.
79. Гребініченко Олександр Юрійович. Міжнародні рейтинги України як фактор впливу на національну безпеку держави: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 21.01.01 «Основи національної безпеки держави (політичні науки)» / О.Ю.Гребініченко. – К., 2008. – 16с.
80. Уроки 11 вересня: проблеми глобальної, регіональної та національної безпеки: Матеріали Круглого столу (Київ, 23 квітня 2002 року) / Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки / А.О. Мішин (упоряд.), Л.Д. Чекаленко (упоряд.). – К., 2002. – 87 с.
81. Нові міжнародні реалії: виклик глобального тероризму: Матеріали Круглого столу (Київ, 11 жовтня 2001 року) / Національний ін-т проблем міжнародної безпеки; Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка / А.О. Мішин (упоряд.). – К. : НІПМБ, 2002. – 56 с.
82. Дзюба І. М. Україна – Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин / [І.М.Дзюба, О.А.Кубеліус, О.П.Лановенко, С.І.Мітряєва, С.І.Пирожков]; О.П.Лановенко (наук.ред.). – К. : Стилос, 2001. – 472 с.
83. ХХI век: мир между прошлым и будущим. Культура как системообразующий фактор международной и национальной безопасности / [Под научной ред. О.П.Лановенко]. – К. : Стилос, 2004. – 569 с.
84. Горбулін В.П. Актуальні проблеми системного забезпечення інформаційної безпеки України / В.П.Горбулін, М.М.Биченок, П.М.Копка // Матер. Міжнар. наук-практ. конф. «Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави». – К.: Національна академія СБ України, 2008. – С. 79 - 85.
85.Офіційний сайт Інституту проблем національної безпеки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbu.gov.ua/vib.php.
86. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / [Макаренко Є.А., Гондюл В.П., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2006. – 916с.
87. Європейські комунікації: політичні, економічні, правові, безпекові, дипломатичні, суспільні та культурні аспекти: [кол. монографія] / [Макаренко Є.А., Ожеван М.М., Рижков М.М. та ін.]. – К. : Центр вільної преси, 2007. – 535с.
88. Інформаційна безпека держави у сучасних міжнародних відносинах. Монографія / [Макаренко Є.А., Ожеван М.М., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2008. – 316 с.
89. Інформаційна безпека: контрманіпулятивні стратегії. Навчальний посібник / [Макаренко Є.А., Рижков М.М. та ін.]. – К.: Центр вільної преси, 2009. – 286 с.
90. Рижков М.М. Доктринальний вимір стратегій зовнішньої політики США: від стримування до глобальної демократизації: дис... доктора політ. наук: 23.00.04 / Рижков Микола Миколайович. – К., 2007. – 401 с.
91. Романенко Ю. В. Проблеми соціально-психологічного впливу американізму на українську психокультуру: Навч. посіб. / Інститут післядипломної освіти Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. – К.: ІПО КУ ім. Тараса Шевченка, 2001. – 127с.
92. Романенко Юрій Вікторович. Смислопродукування у масовій відеопродукції (бойовики, жахи, еротика і порнографія) / Інститут соціальної та політичної психології АПН України. — К. : Знання України, 2004. — 224с.
93. Андрєєва О.М. Міжнароднополітичні проблеми інформаційної безпеки України: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / О.М.Андрєєва. – К., 2003. – 18 с.
94. Бєлоусова Н.Б. Концепт національної безпеки в політичній культурі суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / Н.Б.Бєлоусова. – К., 2009. – 19с.
95. Варивода Я.О. Інформаційні стратегії у зовнішній політиці США та Росії за кризових умов: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. політичних наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Я.О.Варивода. – К., 2004. – 18с.
96. Запорожець О.Ю. Кризові репутаційні стратегії держав у міжнародних відносинах (на прикладі України та Російської Федерації): Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / О.Ю.Запорожець. – К., 2005. — 20с.
97. Коломієць О.В. Трансформація політичної ідеології держави в контексті боротьби з міжнародним тероризмом: проблеми і шляхи вирішення: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О.В.Коломієць. – К., 2006. – 20с.
98.Сащук Г.М. Безпекові імперативи телевізійного простору України: Автореф. дис... канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / Г.М.Сащук. – К., 2005. – 16с.
99.Свентицька О.В. Інформаційний тероризм як феномен сучасної міжнародної політики: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О.В.Свентицька. – К., 2007. – 19 с.
100. Соколов М.Ю. Проблема толерантності в інформаційному просторі: дис... канд. політ. наук: 23.00.03 / Максим Юрійович Соколов. – К., 2007. – 200 с.
101. Почепцов Г. Інформаційні війни / Г.Почепцов – М.: «Рефл-бук»-К.: «Ваклер», 2001. – 576с.
102. Почепцов Г. Психологические войны / Г.Почепцов – М.: Омега-Л, 2008. – 528 с.
103. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії / О.В.Литвиненко. – К.: ВКФ “Сатсанга”, 2000. – 220 с.
104. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції. Теоретико-аналітичні нариси: Монографія / О.В.Литвиненко – К. : НІСД, 2003. – 239 с.
105. Асиметрія міжнародних відносин / під ред. Г.М.Перепелиці, О.М.Субтельного. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2005. – 555 с.
106. Соснін О.В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України / О.В.Соснін. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 572 с.
107. Ліпкан В.А.Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: навч. посібник / В.А.Ліпкан, Ю.Є.Максименко, В.М.Желіховський. – К.: КНТ, 2006. – 280 с.
108. Ліпкан В.А. Адміністративно-правові основи забезпечення національної безпеки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; банківське право» / В.А.Ліпкан. – К., 2008. – 34с.
109. Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи. Навчальний посібник / Б.Кормич. – К.: Кондор, 2008 – 384с.
110. Мунтіян В.І. Основи теорії інформаціогенної моделі економіки / В.І.Мунтіян. – К.: КВІЦ, 2004. – 367 с.
111. Бахтияров О.Г. Постинформационные технологии: Введение в психонетику / О.Г.Бахтияров. – К.: ЭКСПИР, 1997. – 160 с.
112. Сенченко Н.И. Теория и практика невидимых войн / Н.И.Сенченко. – К.: КИТ, 2009. – 504с.
113. Тихомирова Є.Б. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі / Є.Б.Тихомирова. – К.: Науково-видавничий центр «Наша культура і наука», 2004. – 489 с.
114. Достижения в сфере информатизации и телекоммуникаций в контексте международной безопасности. Доклад Генерального секретаря A/58/373 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://daccess-ods.un.org/TMP/1261017.html
115. Инновационные направления современных международных отношений: Учеб.пособие / [А.В.Бирюков, Е.С.Зиновьева, А.В.Крутских и др.]; Под общ.ред. А.В.Крутских и А.В.Бирюкова. – М.: Аспект Пресс, 2009. – 295 с.
116. Denning D. Cyber terrorism [Electronic resource] / D.Denning. – Access mode: http://www.cs.georgetown.edu/~denning/infosec/cyberterror-GD.doc
117. Verton D. Sidebar: A Definition of Cyber-terrorism [Electronic resource] / D.Verton // Computerworld. – 2003. – August 11. – Access mode: http://www.computerworld.com/securitytopics/security/story/0,10801,83843,00.html.
118. Krasavin S. What is Cyber-terrorism? [Electronic resource] / S.Krasavin // Computer Crime Research. – 2004 – 23 April. – Access mode: http://www.crime-research.org/analytics/Krasavin.
119. Green J. The Myth of Cyberterrorism [Electronic resource] / J.Green // Washington Monthly. 2002. – November. – Access mode: http://www.washingtonmonthly.com/features/2001/0211.green.html
120. Report by the Center for the Study of Terrorism and Irregular Warfare at the Naval Postgraduate School (1999) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.nps.navy.mil/ctiw/reports.
121. Uhlig R. British hackers attack MoD satellite [Electronic resource] / R.Uhlig // Daily Telegraph. – 1999. – 4 March. – Access mode: http://www.telegraph.co.uk/connected/ main.jhtml?xml=/connected/1999/03/04/ecnhack04.xml.
122. Супертерроризм: новый вызов нового века / [Под ред. А.В.Федорова]. М.: Права человека, 2002. – 392 с.
123 Mapping the Global Future. Report of the National Intelligence Council’s 2020 Project. – Pittsburgh, PA: NIC, 2004. – 120 p.
124. Final Declaration of the Pan European Regional Conference (Bucharest, 2002) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsispc2/doc/S03-WSISPC2-DOC-0005!!MSW-E.doc.
125. Final Declaration of the Asia-Pacific Regional Conference (Tokyo, 2003) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsispc2/doc/S03-WSISPC2-DOC-0006!!MSW-E.doc.
126. WSIS Regional Conference: Asia-Pacific (Tehran, 2005) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/wsis/docs2/regional/declaration-tehran.pdf.
127. Final Declaration of the African Regional Conference for WSIS (Bamako, 2002) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsispc2/doc/S03-WSISPC2-DOC-0004!!MSW-E.doc.
128. WSIS Regional Conference: Africa (Accra, 2005) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/wsis/docs2/regional/outcome-accra.doc.
129. Final Declaration of the Western Asia Preparatory Conference (Beirut, 2003) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsispc2/doc/S03-WSISPC2-DOC-0008!!MSW-E.doc.
130. WSIS Regional Conference: Western Asia (Damascus, 2004) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/wsis/docs2/regional/damascus-call.pdf.
131. Final Declaration of the Latin America and Caribbean Conference (Bávaro, 2003) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsispc2/doc/S03-WSISPC2-DOC-0007!!MSW-E.doc.
132. WSIS Regional Conference: Latin America and the Caribbean (Rio de Janeiro, 2005) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/wsis/docs2/regional/declaration-rio.pdf.
133. First Phase of the WSIS. Geneva Declaration of Principles [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsis/doc/S03-WSIS-DOC-0004!!MSW-E.doc.
134. First Phase of the WSIS. Geneva Plan of Action [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/md/03/wsis/doc/S03-WSIS-DOC-0005!!MSW-E.doc.
135. Report of the Tunis phase of the World Summit on the Information Society (Tunis, 2005) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/wsis/docs2/tunis/off/9rev1.doc.
136. Вклад ЮНЕСКО во Всемирную встречу на высшем уровне о информационному обществу (Женева, 2003 г. и Тунис, 2005 г.) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://unesdoc.unesco.org/images/0012/001295/129531r.pdf.
137. Важные инициативы Международного союза электросвязи // «ЭЛЕКТРОСВЯЗЬ». – 2008. № 11. – C.2-4.
138. Вклад МСЭ-T в выполнение решений Всемирной встречи на высшем уровне по вопросам информационного общества и создание Специализированной группы по вопросам международной государственной политики, касающимся Интернета, в качестве составной части Рабочей группы Совета по Всемирной встрече на высшем уровне по вопросам информационного общества (Йоханнесбург, 2008 г.). Резолюция 75 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.itu.int/dms_pub/itu-t/opb/res/T-RES-T.75-2008-PDF-R.pdf.
139. Офіційний сайт Повноважної конференції Міжнародного союзу електрозв’язку (Анталія, Туреччині, 2006 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.itu.int/plenipotentiary/2006/index-ru.html.
140. Strategic plan for the Union for 2008-2011. Resolution 71 [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/dms_pub/itu-s/opb/conf/S-CONF-ACTF-2006-TOC-HTM-E.htm#None.
141. Strengthening the role of ITU in building confidence and security in the use of information and communication technologies. Resolution 130 [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/council/groups/securitydefinitions/Docs/pd/res-pp06-130.doc.
142. Study of definitions and terminology relating to building confidence and security in the use of information and communication technologies. Resolution 149 [Electronic resource]. – Access mode: http://www.itu.int/council/groups/securitydefinitions/Docs/pd/res-pp06-149.doc.
143. Глобальная программа кибербезопасности (ГПК) МСЭ. Основа для международного сотрудничества в области кибербезопасности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ifap.ru/pr/2008/080908aa.pdf.
144. Кибербезопасность. Резолюция 50 Всемирной Ассамблеи по стандартизации электросвязи (Йоханнесбург, 2008) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.itu.int/dms_pub/itu-t/opb/.../T-RES-T.50-2008-PDF-R.pdf.
145. Denver Summit of the Eight. Communiqué (Denver, 1997) [Electronic resource] – Access mode: http://www.g8.fr/evian/english/navigation/g8_documents/archives_from _previous_summits/denver_summit_-_1997/communique.html.
146. Birmingham Summit of the Eight. Communiqué (Birmingham, 1998) [Electronic resource] – Access mode: http://www.g8.fr/evian/english/navigation/g8_documents/ archives_from_previous_summits/birmingham_summit_-_1998/communique.html
147. Мачабели К.И. Киберпреступность или новая мировая угроза [Электронный ресурс] / К.И.Мачабели. – Режим доступа: – http://www.ormvd.ru/press/mag/256/260/779.
148. Cologne Summit of the Eight. Communiqué (Köln, 1999) [Electronic resource] – Access mode: http://www.g8.fr/evian/english/navigation/g8_documents/archives_from_ previous_summits/cologne_summit_-_1999/communique.html.
149. Коммюнике Конференции министров стран «восьмёрки» по борьбе с транснациональной организованной преступностью (Кельн, 1999 года) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.g8russia.ru/g8/history/koln1999.
150. The G8 Conference on cybercrime (France, 2000) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.legifrance.gouv.fr/citoyen/officiels.ow.
151. The G8 Berlin Meeting: Government/Industry Dialogue on Safety and Confidence in Cyberspace (Summary and Assessment) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.mofa.go.jp/policy/economy/summit/2000/lyon.html.
152. The G8 Conference on High-Tec Crime (Tokyo, 2001) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.statewatch.org/news/2001/may/03Fenfopol.htm.
153. Окинавская Хартия глобального информационного общества (Окинава, 2000) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.g8russia.ru/g8/history/ okinawa2000/4.
154. Коммюнике совещания «Группы восьми» на Окинаве 2000 года [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.g8russia.ru/g8/history/okinawa2000/5.
155. Recommendations for Tracing Networked Communications Across National Borders in Terrorist and Criminal Investigations [Electronic resource] – Access mode: http://www.cybersecuritycooperation.org/moredocuments/International%20Agreements/ Recommendations.htm.
156. Рекомендации «Группы 8» по противодействию терроризму (Уистлер, 2002 года) [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.bestpravo.ru/fed2002/data05/ tex19977.htm.
157. Science and Technology for Sustainable Development – A G8 Action Plan [Electronic resource] – Access mode: http://www.g8.fr/evian/english/navigation/2003_g8_summit/ summit_documents/science_and_technology_for_sustainable_development_-_a_g8_action_plan.html.
158. Пресс-релиз к международной практической конференции по вопросам борьбы с киберпреступностью и кибертерроризмом (Москва, 2006) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvd.ru/press/release/4114.
159. Development of an Inter-American strategy to combat threats to Cybersecurity (Resolution adopted at the fourth plenary session, held on June 10, 2003) [Electronic resource]. – Access mode: http://www.oas.org/juridico/english/ga03/agres_1939.htm.
16