МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ТА НАЦІОНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ У СФЕРІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СУХАНОВА Дар’я Сергіївна

УДК 340.11:341.231.14

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ТА НАЦІОНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ У СФЕРІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
КОЗЮБРА Микола Іванович,
доктор юридичних наук,
професор

Одеса – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Поняття та види презумпцій у праві
1.1. Історія виникнення правових презумпцій і розвиток поняття про них ....................................................................................................................
11
1.2. Співвідношення правової презумпції зі спорідненими правовими категоріями ......................................................................................................
30
1.3. Характеристика підходів до класифікації правових презумпцій ........ 43
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 65

РОЗДІЛ 2. Презумпції в міжнародно-правових документах про права й свободи людини
2.1. Поняття та особливості використання презумпцій у міжнародному праві .................................................................................................................
69
2.2. Презумпції в міжнародно-правових актах у сфері прав і свобод людини та їх система.......................................................................................
89
Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 121

РОЗДІЛ 3. Імплементація міжнародно-правових презумпцій у сфері прав і свобод людини й громадянина в національне законодавство України
3.1. Загальнотеоретична характеристика імплементації міжнародних стандартів прав і свобод людини в правову систему України ...................
3.2. Відображення міжнародно-правових презумпцій у сфері прав і свобод людини й громадянина в Конституції України та інших актах конституційного права.....................................................................................
124

140
3.3. Міжнародно-правові презумпції у сфері прав і свобод людини та галузеве законодавство України ....................................................................
165
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 190

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 193

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 199

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах інтенсифікації процесів європейської й міжнародної інтеграції та глобалізації, до яких поступово включається Україна, її приєднання до низки міжнародно-правових документів, передусім у сфері прав і свобод людини й громадянина, особливої актуальності набувають проблеми, пов’язані з упровадженням європейських і міжнародних стандартів прав і свобод людини в українську державно-правову практику.
Певну правову базу для цього в Україні вже створено. Це, насамперед, Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., Конституція України 1996 р., Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. та ін. Проте положення цих актів з огляду на їх переважно загальний характер не можуть повною мірою забезпечити втілення ратифікованих Україною міжнародних договорів щодо прав людини у вітчизняну юридичну практику. У зв’язку із цим виникає потреба в більш детальній регламентації положень таких договорів у національному законодавстві України, що сприятиме виконанню нею взятих на себе міжнародних зобов’язань. Важлива роль в імплементації міжнародних актів у національну практику належить презумпціям. Хоча в пострадянській юридичній літературі їх дослідженню присвячено чимало робіт, проте й дотепер ряд їх аспектів залишається недослідженим. Серед них – презумпції в міжнародно-правових актах по правах людини й їх імплементація в національне законодавство.
Необхідність дослідження правових презумпцій зумовлена їх важливим значенням у всіх сферах правовідносин. Презумпції виступають як нормативні приписи особливого типу й виконують особливу функцію в процесі правового регулювання: вони допомагають глибше зрозуміти роль і значущість інших елементів права, сприяють подоланню правової невизначеності й є зв’язуючою ланкою між правотворчістю та застосуванням норм права. У зв’язку із цим ця правова категорія становить для правознавців не тільки величезний практичний інтерес, а й є вкрай необхідним інструментом, який активно використовується як у правотворчій, так і у правозастосовній діяльності.
При написанні дисертації було використано відповідні міжнародно-правові акти й документи, чинне національне законодавство України, а також спеціальну наукову літературу (філософську, теоретико-юридичну, галузево-юридичну й міжнародно-правову). Теоретичне обґрунтування наукової роботи ґрунтується на літературних джерелах – працях загальнотеоретичного й галузевого правознавства різних періодів. Серед найбільш значущих можна виділити роботи: С.С. Алексєєва, В.К. Бабаєва, Д.М. Бахраха, І.А. Безклубого, С.В. Бобровник, М.М. Броннікової, Є.Ю. Веденєєва, В.П. Воложаніна, В.М. Горшеньова, С.Д. Гусарєва, М.А. Дамірлі, Ж.О. Дзейко, С.П. Добрянського, В.В. Дудченко, В.І. Камінської, Н. С. Караніної, В.А. Карташкіна, М.І. Козюбри, О.Л. Копиленка, В.О. Котюк, Н.М. Крестовської, А.Ф. Крижанівського, О.А. Кузнєцової, В.В. Лемака, О.А. Лукашової, Л.А. Луць, Г.І. Манова, В.С. Нерсесянца, Ю.М. Оборотова, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, Н.М. Раданович, Ю.А. Серікова, О.Ф. Скакун,І.В. Сухиніної, А.О. Тілле, О.Д. Тихомирова, А.О. Ференса-Сороцького, М. В. Цвіка, М.М. Цуканова, З.М. Черниловського, С.В. Шевчука, Я.Л. Штутіна, Д.М. Щокіна та ін.
Загальнотеоретичні й методологічні засади імплементації норм міжнародного права активно досліджувалися також відомими вітчизняними й іншими пострадянськими вченими-міжнародниками. До цієї проблеми зверталися, зокрема, Є.М. Аметістов, І.П. Бліщенко, М.В. Буроменський, В.Г. Буткевич, А.С. Гавердовський, В.Н. Денисов, В.І. Євінтов, О.В. Задорожний, І.І. Лукашук, В.В. Мицик, Є.Т. Усенко, В.Л. Чубарєв та ін.
З метою більш глибокого дослідження концептуальних основ правових презумпцій у міжнародному праві в дисертації також використані праці зарубіжних учених: Ю. Барона, Ж.-Л. Бержеля, К. Бромна, Ж.-М. Гроссена, Г. Коха, Е. Моргана, Д. Остіна, Д. Фокса та ін.
Емпіричною базою роботи є Конституція й чинне законодавство України, міжнародно-правові документи, законодавство зарубіжних держав.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької програми Міжнародного гуманітарного університету на 2010–2014 рр. «Тенденції становлення і розвитку соціо-гуманітарної сфери в Україні» (державний реєстраційний номер 0110U000678) і є складовою наукової теми кафедри теорії та історії держави і права Міжнародного гуманітарного університету «Формування українських правових традицій: теорія та історія».
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення особливостей міжнародних презумпцій у сфері прав і свобод людини й громадянина, ступеня їх імплементації в національне законодавство України та визначення шляхів, засобів і способів її вдосконалення.
Досягнення цієї мети вимагає вирішення таких завдань:
простежити історію виникнення й розвитку поняття правових презумпцій;
вивчити становлення загального поняття, методу утворення й ознак презумпцій;
відмежувати правові презумпції від споріднених правових понять, виявити їх співвідношення з нормою права, правовою гіпотезою, правовою аксіомою, юридичною фікцією, а також із правовим принципом;
узагальнити існуючі наукові позиції щодо правових презумпцій і висловити власне ставлення до них;
виявити класифікаційні підстави правових презумпцій, систематизувати правові презумпції;
визначити презумпції, які використовуються в міжнародному праві; а також проаналізувати стан і перспективи розвитку презумпцій у міжнародно-правових документах по правах людини;
дослідити юридико-технічні засоби й способи імплементації міжнародних презумпцій про права людини в національне законодавство;
на основі аналізу правових презумпцій у сфері прав людини в Конституції України, інших актах конституційного права й галузевого законодавства сформулювати пропозиції й практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів імплементації правових презумпцій у законодавчу й правозастосовну практику України.
Об’єктом дослідження є співвідношення між міжнародно-правовими актами у сфері прав людини і національним законодавством України.
Предметом дослідження є правові презумпції як різновиди правових приписів, їх історичний генезис, сутність, логіко-теоретичні моделі й місце в міжнародно-правовій і національно-правовій системах; вплив міжнародних презумпцій у сфері прав і свобод людини на національне законодавство України, юридико-технічні засоби й способи їх імплементації.
Методи дослідження. Методологічну базу становлять діалектичний, історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-догматичний методи. За допомогою загальнонаукового діалектичного методу з’ясовано процес виникнення й розвитку правових презумпцій, вплив на цей процес міжнародного й національного права (розділ 1). Історико-правовий метод використовувався для розкриття генезису розвитку правової презумпції, дозволив простежити еволюцію поглядів щодо правових презумпцій у роботах вітчизняних і зарубіжних учених (підрозділи 1.1, 1.2). Системно-структурний метод застосовувався при визначенні змісту презумпцій, виділенні їх складових, а також вивченні їх співвідношення зі спорідненими правовими категоріями (підрозділ 1.1, 1.2). Порівняльно-правовий метод дозволив проаналізувати відмінності в підходах до використання та реалізації презумпцій у країнах загального та континентального права, розуміння сутності презумпцій Європейським судом з прав людини в динаміці розвитку його практики (підрозділи 2.1, 2.3). Зазначений метод забезпечив детальний аналіз вітчизняної й зарубіжної нормативної бази, практики Європейського суду з прав людини щодо використання правових презумпцій, виявлення в них існуючих недоліків, прогалин, колізій (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Формально-догматичний метод використано для визначення презумпцій у Конституції та інших нормативно-правових актах України, а також для формулювання пропозицій щодо нової редакції окремих положень нормативно-правових актів (підрозділи 3.2, 3.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дослідженні вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено комплексне загальнотеоретичне й компаративістське дослідження презумпцій у міжнародному й національному праві.
Новизна роботи виявляється, зокрема, в положеннях і висновках, що виносяться на захист:
уперше:
обґрунтовано висновок про зростання ролі презумпцій у сучасних правових системах (міжнародних і національних), що виражається в розширенні їх каталогу, більшій визначеності, систематизованості, активному використанні в правозастосовній практиці, насамперед, судовій;
простежено тенденцію до універсалізації прав і свобод людини та, відповідно, презумпцій, яка виявляється в їх визнанні й закріпленні як на міжнародно-правовому, так і на національно-правовому рівнях, а також взаємозумовленість та взаємовплив міжнародно-правових і національно-правових презумпцій;
обґрунтовано висновок про універсалізацію механізмів захисту прав і свобод людини незалежно від їх видів, зокрема, про поступове поширення на соціально-економічні права презумпції їх судового захисту;
доведено, що презумпції у сфері прав і свобод людини й громадянина мають особливе значення для національних правових систем, також правової системи України; вони є невід’ємною складовою європейських і міжнародних стандартів, втілення яких у національну правову систему є важливою гарантією забезпечення прав і свобод в Україні та її входження в європейський правовий простір;
виявлено особливості презумпцій у сфері прав і свобод людини, зумовлені тим, що людина офіційно як на міжнародному, так і на національному рівнях визнана найвищою цінністю, а її права й свободи з внутрішньої справи держави, завдяки приєднанню держав до міжнародних пактів про права людини, перетворюються на загальноцивілізаційну, загальнолюдську цінність;
на основі узагальнень існуючих підходів до форм імплементації міжнародно-правових норм визначено форми імплементації правових презумпцій у національне законодавство України (рецепція, ратифікація, трансформація, тлумачення);
простежено стан закріплення міжнародно-правових презумпцій у Конституції України й окреслено перспективи його вдосконалення;
виявлено недоліки закріплення презумпцій у галузевому законодавстві України, конкретні прояви цих недоліків і запропоновано шляхи їх подолання;
набули подальшого розвитку:
визначення поняття правової презумпції на основі вивчення зарубіжної літератури й положень міжнародно-правових актів;
ідея про необхідність виявлення спільних рис і відмінностей правових презумпцій і споріднених правових категорій – гіпотез, аксіом, фікцій, норм, принципів права. В основу розмежування покладено такі критерії: умови й причини утворення, ступінь вірогідності й імовірності; наслідки спростування досліджуваних явищ;
удосконалено:
положення про основні критерії і класифікацію правових презумпцій. На основі аналізу праць зарубіжних учених і нормативних документів класифікацію презумпцій доповнено ще одним критерієм; презумпції залежно від форми їх закріплення поділяються на міжнародно-правові й на національно-правові.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки можуть бути використані в:
науково-дослідній діяльності – для подальшого дослідження проблем правових презумпцій у сфері прав людини й громадянина;
нормотворчій діяльності – для нормопроектування й удосконалення галузевого законодавства України;
навчальному процесі – при підготовці навчально-методичної літератури, лекцій і проведенні семінарських занять з дисциплін «Теорія держави і права», «Проблеми теорії держави і права», «Порівняльне правознавство», а також підготовці відповідних розділів у підручниках і навчальних посібниках.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Міжнародного гуманітарного університету. Окремі результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях у 2005 – 2010 рр.: 8-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу ОНЮА (м. Одеса, 22 квітня 2005 р.), Науковій конференції «Соціально-правові проблеми удосконалення законодавства України: історія, теорія та практика» (м. Одеса, 23–25 жовтня 2005 р.); Щорічній науковій конференції «Україна: людина, суспільство, природа». Національний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ, 23–27 січня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції «Треті юридичні читання» (м. Київ, 25–26 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення» (м. Одеса, квітень 2009 р.); ІV Міжнародному науковому семінарі «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 8–11 квітня 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 23 квітня 2010 р.).
Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження викладено в 9 публікаціях, зокрема, у 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою й предметом дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок, також 198 сторінок основного тексту. Список використаних джерел розташований на 32 сторінках і містить 312 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовано найбільш суттєві результати дослідження щодо виявлення особливостей міжнародних презумпцій у сфері прав і свобод людини і громадянина, ступеня їх імплементації в національне законодавство України та шляхів його вдосконалення:
1. Виявлено основні історичні ґенези правових презумпцій, а відтак в історії наукових поглядів можна виділити три умовні періоди: стародавній (окремі розрізнені згадування про правові презумпції в роботах давньоримських юристів), середньовічний (ототожнення правових презумпцій з доказами), новітній (виділення правових презумпцій у самостійну юридичну категорію з середини XIX ст. до сьогодні). Однією з перших виникла презумпція знання закону. Чільне місце серед найчастіше згадуваних в історичному контексті посідає презумпція невинуватості. Першим нормативним актом, в якому закріплено вказану презумпцію, була Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Як свідчить здійснений аналіз, правові презумпції, що використовувалися в національних правових системах, перейшли до міжнародного права завдяки прийняттю численних міжнародно-правових документів, а також діяльності міжнародних судів.
2. На основі здійсненого аналізу сформульовано ряд ключових ознак правових презумпцій: у презумпціях закріплюється ймовірно правдиве положення; вони можуть бути як імперативними, так і диспозитивними; це положення умовно прийняте за істину; це складні правові категорії, зміст яких вимагає роз’яснення; здатність породжувати при своїй реалізації правові наслідки; це юридико-технічний засіб, що використовується в законотворчості і правозастосуванні.
3. Виходячи з положень міжнародно-правових актів і аналізу вітчизняної й зарубіжної літератури, надається визначення поняття правової презумпції, як логіко-юридичного положення, що є припущенням щодо існування або неіснування юридичного факту.
4. Обґрунтовано необхідність відмежування правових презумпцій від споріднених правових понять – правової гіпотези, правової аксіоми, юридичної фікції, а також від норми права й правового принципу. Усі зазначені категорії виконують функцію соціальних регуляторів, якими користуються як при виникненні нестандартних ситуацій, так і при звичайному функціонуванні правової системи. З’ясовано особливість правових презумпцій, що проявляється в змістовних і функціональних відмінностях від інших понять.Для презумптивних положень їх спростування є суттєвою властивістю, за цим критерієм вони відрізняються від аксіоматичних суджень. Характер утворення й ступінь вірогідності є основними відмінностями між правовими презумпціями й фікціями. Наявність у презумпції ймовірності припущення, що ґрунтується на тривалому спостереженні за відповідними обставинами дійсності, дозволяє відокремити їх від норм і принципів права. Презумпції, фікції, аксіоми, принципи права доповнюють і урізноманітнюють правову систему, будучи важливою складовою механізму регулювання складних взаємин між людьми. Спільним для зазначених категорій є їх цільове спрямування; вони допомагають виходити з найбільш скрутних ситуацій і колізій, спрямовані на подолання прогалин у законодавстві, є способами подолання стану невизначеності в юриспруденції.
5. Виходячи із широкого переліку підходів до класифікації презумпцій, систематизовано основні критерії класифікації: 1) за фактом правового закріплення презумпції класифікуються на правові й фактичні. Фактичні презумпції поділяються на пошукові фактичні презумпції й на оцінні фактичні презумпції. У свою чергу, пошукові фактичні презумпції за ступенем імовірності поділяються на високоймовірні, середньоймовірні, малоймовірні; 2) за можливістю спростування презумпції поділяються на спростовні й незаперечні. Спростовні презумпції пропонується класифікувати на загальноправові та спеціально правові; 3) залежно від ролі у правому регулюванні презумпції, як правило, класифікуються на матеріально-правові й процесуальні. Виходячи зі взаємозв’язку матеріального й процесуального законодавства, обґрунтовується висновок, що мова має йти не про поділ правових презумпцій на матеріально-правові й процесуальні, а про матеріально-правові й процесуальні аспекти однієї й тієї ж правової презумпції; 4) за сферою дії презумптивні положення, закріплені нормами права, можуть поширюватися або на право в цілому, або на окрему галузь, або своїми діями охоплювати кілька галузей. За галузевою належністю правові презумпції класифікуються на загальноправові, міжгалузеві, галузеві.
6. Підтримано позицію західних учених, які в контексті теорії доказів розрізняють такі види правових презумпцій: переконлива, фактична, статутна, законна, природна (натуральна), застережна, суперечлива, змішана, факультативна. Ураховуючи рівень взаємодії, взаємопов’язаності й взаємного впливу між національним і міжнародним правом, еталоном єдиної класифікації презумпцій може бути їх поділ на: презумпції факту, презумпції щодо правдивості вимоги, презумпції щодо правдивості факту й правильності закону, презумпції незалишення. Пропонується також комплексна класифікація презумпцій, критерієм якої є юридична форма презумпцій. За вказаним критерієм презумпції додатково до існуючих у літературі класифікуються на ті, що закріплені в нормах міжнародного права, та на ті, що закріплені в національному законодавстві.
7. Обґрунтовано висновок про зростання ролі презумпцій у сучасних міжнародних і національних правових системах, незалежно від їх належності до тієї чи іншої правової сім’ї. Тенденція до універсалізації презумпцій проявляється в їх визнанні й закріпленні як на міжнародному, так і на національно-правовому рівні, взаємозумовленості (міжнародними й національними чинниками), взаємопроникненні й взаємозбагаченні, поступовому визнанні всіма національно-правовими системами, незалежно від їх типології. Зростання ролі презумпцій проявляється в розширенні їх каталогу, більшій визначеності, активному використанні в правозастосовній практиці, насамперед, судовій.
8. Фундаментальною особливістю презумпцій у сфері прав і свобод є їх зумовленість міжнародно-правовим визнанням людини найвищою цінністю. У зв’язку із цим права й свободи завдяки приєднанню держав до міжнародних актів про права людини зі сфери внутрішньої справи держави дедалі більше перетворюються на загальноцивілізаційну, загальнолюдську цінність. Загальновизнані й закріплені в міжнародно-правових документах, зокрема, такі презумпції: презумпція невідчужуваності прав і свобод людини; презумпція свободи пересування й вибору місця проживання; презумпція невизнання зворотної дії закону; презумпція добросовісності громадян; презумпція невинуватості; презумпція знання закону й презумпція істинності судового рішення.
9. Доведено, що проблемним залишається механізм імплементації міжнародних договорів щодо прав людини в національне законодавство України, а як наслідок – визначення місця й ролі міжнародно-правових презумпцій у національному законодавстві України. Найбільш поширеною формою імплементації є індивідуальна трансформація. У тому випадку, коли Україна не приєдналася до міжнародної конвенції, можливою стає така форма імплементації як рецепція. Констатується, що в Україні на сучасному етапі на конституційному рівні ще не створено ефективного імплементаційного механізму, тому імплементація означеної групи договорів повинна здійснюватися шляхом не лише правотворчої, а й правозастосовної та правоінтерпретаційної діяльності держави. Особливого значення у зв’язку із цим набуває аналіз правотлумачної діяльності Європейського суду з прав людини, яка після вступу до Ради Європи є обов’язковою для України.
10. Послідовному втіленню правових презумпцій в юридичну практику України сприяє те, що Конституцією України права людини, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою цінністю. Констатуючи, що Конституція України в цілому відтворює основоположні європейські й міжнародні стандарти у сфері прав людини, зокрема, переважну більшість презумпцій у цій сфері, обґрунтовується висновок, що практика їх застосування залишається досить суперечливою. Існуючу систему презумпцій, відображених у Конституції України та інших актах конституційного права (презумпція невідчужуваності прав людини, презумпція добросовісності громадян, презумпція невинуватості, презумпція вільного вибору місця проживання, презумпція знання закону, презумпція істинності рішення суду тощо) пропонується доповнити презумпцією пропорційності обмеження прав і свобод і презумпцією судового захисту всіх видів прав і свобод. Обґрунтовується також необхідність більш точного формулювання в Конституції презумпції незворотності дії законів та інших нормативних актів у часі.
11. Недоліки галузевого законодавства щодо забезпечення міжнародно-правових презумпцій зумовлені тим, що, по-перше, у ньому є відсутньою норма-дефініція, що містить визначення презумпції; по-друге, існують суперечності між міжнародно-правовими й конституційними нормами й нормами галузевого законодавства (наприклад, формулювання презумпції невинуватості); по-третє, більшість презумпцій не має закріплення в чинному законодавстві, а їх зміст логічно випливає з окремих розділів галузевого законодавства. Презумпції, що мають загальноправове значення, потребують прямого закріплення в нормативних актах галузевого законодавства, оскільки кожна презумпція, що формулюється законодавцем, спрямована на захист різноманітних інтересів, прав і свобод суб’єктів правовідносин. Тому презумпції можуть мати різний зміст у різних галузях права.
12. Відсутність у законодавстві чіткої позиції стосовно ролі й місця правових презумпцій у регулюванні суспільних відносин, існування суперечностей між нормативно-правовими актами, в яких елементи правових презумпцій виражені латентно, іноді потребує їх розширювального судового або доктринального тлумачення. Це ускладнює процес використання правових презумпцій у правозастосовній практиці. Тому тільки більша визначеність закріплених у законодавчих актах презумпцій дасть можливість вимагати від правозастосовчих органів їх точного дотримання. Важливим для подолання недоліків у вітчизняній практиці застосування презумпцій уявляється використання практики Європейського суду з прав людини.
13. З урахуванням результатів здійсненого дослідження обґрунтовано необхідність:
включення до національного законодавства норми-дефініції, що містить визначення поняття презумпції;
уточнення положень п. 8 ст. 58 Закону України «Про вибори народних депутатів України»; ч. 3 ст. 227 Цивільного кодексу України та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

I. Нормативний матеріал :

1. Загальна Декларація прав людини [ Текст ]: [ принята и провозглашена в резолюции Генеральной Ассамблеи от 10 декабря 1948 г. № 217 A ( III ) ] / Укр. Правнича Фундація. – К. : Право, 1995. – 12 с.
2. Про громадянські і політичні права [ Електронний ресурс ] : пакт ООН вiд 16. 12. 1966 р. № 995_043. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступа : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
3. Про захист прав людини та основоположних свобод [ Електронний ресурс ] : конвенція від 04. 11. 1950 р. № 995_004 із змін. : за станом від 13. 05. 2004 р. № 994_527. – Електрон. дан. (1 файл ). – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004 – Назва з екрана.
4. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23. 05. 1969 р. [ Текст ] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1986. – № 17. – Ст. 343.
5. Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 26. 11. 1987 р. № 994_057 ; № 994_058 [ Електронний ресурс ] : ратифікована Законом України від 24. 01. 1997 р. № 33 / 97-ВР. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://www.eucop.ier.com.ua/legislation/eucop_other1987_11_26.pdf. – Назва з екрана.
6. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини. Про права людини та біомедицину вiд 04. 04. 1997 р. № 994_334 із змін. : за станом на 25. 01. 2005 р. № 994_686 [ Електронний ресурс ]. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
7. Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [ Електронний ресурс ] : указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19. 10. 73 р. № 2148-VIII. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступа : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
8. О праве и обязанности отдельных лиц, групп и органов общества поощрять и защищать общепризнанные права человека и основные свободы [ Электронный ресурс ] : декларация от 09. 12. 1998 р. / ООН. – Электрон. дан. ( 1 файл ). Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_349 – Название с экрана.
9. Про державний суверенітет України [ Текст ] : декларація від 16 липня 1990 р. № 55-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
10. Конституція України [ Електронний ресурс ] : закон України від 28. 06. 1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 04. 06. 2010 р. № v011p710- 10.– Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
11. Кримінальний кодекс України [ Електронний ресурс ] : закон України від 05. 04. 2001 р. № 2341-III із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 16. 02. 2010 р. № 1827-17. – Електрон. дан. ( 4 файла ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана
12. Кримінально-процесуальний кодекс України [ Електронний ресурс ] : закон України від 28. 12. 1960 р. № 1001-05 із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 30. 03. 2010 р. № 1940-17. – Електрон. дан. (3 файла). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
13. Про вибори народних депутатів України [ Електронний ресурс ] : закон України від 25. 03. 2004 р. № 1665-IV із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 11. 06. 2009 р. № 1254-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
14. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини [ Текст ] : закон України від 23. 02. 2006 р. № 3477-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
15. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності [ Текст ] : закон України від 15 квітня 2008 р. № 270-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 24. – Ст. 236.
16. Про міжнародні договори [ Текст ] : закон України від 29. 06. 2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
17. Про оподаткування прибутку підприємств [ Текст ] : закон України від 28.12.1994 р. № 334/94 із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 19.05.2010 р. 2156-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
18. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції [ Електронний ресурс ] : закон України від 17 липня 1997 р. : станом на 13. 03. 2006 р. № 3436-15. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
19. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні [ Текст ] : закон України від 11. 12. 2003 р. № 1382-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
20. Про систему оподаткування [ Електронний ресурс ] : закон України від 25. 06. 1991 р. № 1251-ХІІ із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 20. 05. 2010 р. № v014p710-10 – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
21. Про судоустрій України [ Електронний ресурс ] : закон України вiд 07. 02. 2002 р. № 3018 -III із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 22. 12. 2009 р. № v034p710-09. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
22. Цивільний кодекс України [ Електронний ресурс ] : закон України від 16. 01. 2003 р. № 435-IV із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 10. 02. 2010 р. № 1822-17. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
23. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності [ Електронний ресурс ] : указ Президента України вiд 10. 06. 1997 р. № 503/97 із змін., внес. згідно із Указами Президента України : за станом на 23. 11. 2007 р. № 607/2007. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
24. Про прийняття за основу проекту Кримінально-процесуального кодексу України [ Електронний ресурс ] : постанова Верховної Ради України від 15. 12. 2005 р. № 3228-IV.– Електрон. дан. ( 1 файл ).– Режимдоступу : http://www.minjust.gov.ua/0/projectCriminalCodex. – Назва з екрана.

II. Спеціальна література :

25. Азаров А. Права человека и российские механизмы защиты [ Текст ] / А. Азаров, В. Ройтер, К. Хюфнер. – М. : Моск. шк. прав человека, 2003. – 560 с.
26. Алешкова И. А. Право на свободу передвижения : вопросы теории и практики [ Текст ] : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 01 « Теория и история права и государства ; история правовых учений » ; спец. 12. 00. 02 « Конституционное право ; муниципальное право » / И. А. Алешкова. – М., 2005. – 21 с.
27. Алиев Т. Т. Презумпция истинности судебного решения в гражданском процессе [ Текст ] / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 110–115.
28. Аналіз виборчої кампанії протягом 10 – 20 серпня 2007 р. [ Електронний ресурс ]. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http:\\www.cvu.org.ua. – Назва з екрана.
29. Анисимов П. В. Метод правозащитного регулирования [ Текст ] : монография / П. В. Анисимов, В. М. Лазарев. – Волгоград : ВолГУ, 2005. – 202 с. – ( МОУ « Волжский институт экономики, педагогики и права » ).
30. Анісімова М. Право на свободу та особисту недоторканність : відповідність українського законодавства європейським стандартам [ Текст ] / М. Анісімова // Право України. – 1999. – № 2. – С. 26 – 34.
31. Аношина Н. Ю. Презумпція невинуватості в сенсі статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини [ Електронний ресурс ] / Н. Ю. Аношина. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://helsinki.org.ua/index.php?id=1150453979. – Назва з екрана.
32. Антонович М. М. Еволюція поняття прав людини та проблема їх класифікації [ Текст ] / М. М. Антонович // Наукові записки. Національний університет « Києво-Могилянська Академія ». – 2005. – Т. 45 : Політичні науки. – 2005. – С. 9 – 17.
33. Антонович М. Конвенція про захист прав людини і основних свобод у судах Європейських держав та перспективи її застосування в Україні [ Текст ] / М. Антонович // Право України. – 2000. – № 8. – С. 42 – 46.
34. Антонович М. Міжнародне публічне право [ Текст ] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Антонович. – К. : KM Академія : Алерта, 2003. – 307 с.
35. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини [ Текст ] : монографія / М. Антонович. – К. : KM ACADEMIA, 2000. – 262 с.
36. Арсеньев В. Д. К вопросу о презумпции невиновности в свете новой Конституции СССР [ Текст ] / В. Д. Арсеньев // Вопросы повышения эффективности борьбы с преступностью. – Томск, 1979. – С. 58 – 61.
37. Бабаев В. К. Презумпции в российском праве и юридической практике [ Текст ] / В. К. Бабаев // Проблемы юридической техники : сб. ст. – Н. Новгород, 2000. – С. 323 – 330.
38. Бабаев В. К. Презумпции в советском праве [ Текст ] / В. К. Бабаев. – Горький : ГВШ МВД СССР, 1974. – 124 с.
39. Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини [ Текст ] / В. Д. Бабкін // Правова держава : зб. наук. праць. – К., 1998. – Вип. 9. – С. 3 – 8.
40. Баглай M. B. Конституционное право Российской Федерации [ Текст ] : учебник / М. В. Баглай. – М. : Норма, 2001. – 800 с.
41. Баймуратов М. О. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу : політико-правовий аналіз [ Текст ] / М. О. Баймуратов, С. В. Максименко // Право України. – 2001. – № 10. – С. 101 – 104.
42. Бактемирова Т. В. Некоторые проблемы теоретико-методологических оснований исследования правовых презумпций [ Текст ] / Т. В. Бактемирова // «Черные дыры» в Российском законодательстве. – 2006. – № 3. – С. 354 – 356.
43. Бактимирова Т. В. Презумпция виновности в гражданского праве : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 03 « Гражданское право; предпринимательское право ; семейное право ; международное частное право » / Т. В. Бактимирова. – М., 2006. – 23 с.
44. Баулин О. В. Бремя доказывания при разбирательстве гражданских дел [Текст ] / О. В. Баулин. – М. : Городец, 2004. – 272 с.
45. Бахрах Д. Н. Конституционные основы действия правовой нормы во времени [ Текст ] / Д. Н. Бахрах // Журнал российского права. – 2003. – № 5. – С. 40 – 53.
46. Белов В. А. Добросовестность, разумность, справедливость как принципы гражданского права [ Текст ] / В. А. Белов // Законодательство. – 1998. – № 8. – С. 49 – 52.
47. Бержель Ж.-Л. Общая теория права [ Текст ] / Ж.-Л. Бержель ; [ пер. с франц. ; под общ. ред. В. И. Даниленко]. – М. : NOTA BENE, 2000. – 576 с.
48. Богданов Е. Категория « добросовестности » в гражданском праве / [ Текст ] Е. Богданов // Российская юстиция. – 1999. – № 9. – С. 12 – 14.
49. Боннер А. Установление обстоятельств гражданского дела на основе юридических предположений [ Текст ] / А. Боннер // Советская юстиция. – 1989. – № 11. – С. 5 – 7.
50. Бронникова М. Н. Гражданско-правовая презумпция по российскому законодательству : содержание, правовые формы и применение [ Текст ] : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук. : спец. 12. 00. 03 « Гражданское право ; предпринимательское право ; семейное право ; международное частное право » / М. Н. Бронникова. – Казань, 2006. – 23 с.
51. Буроменський М. В. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутришньому правопорядку України [ Текст ] / М. В. Буроменський // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1 (16). – С. 86 – 94.
52. Буткевич В. Г. Міжнародне право : основи теорії [ Текст ] / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній. – К. : Либідь, 2002. – 606 с.
53. Бюллетень Конституционного правосудия [ Электронний ресурс ] / Совет Европы. Венецианская комиссия = Bulletin on Constitutional
Case-Law / Council of Europe. Venice Commission. – Электрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступа : http://www.venice.coe.int/Files/Bulletin/Special_Bulletin_Leading_Cases_ECHR_RUS.pdf. – Назва з екрана.
54. Васильев Л. М. Фактические презумпции в советском уголовном судопроизводстве [ Текст ] / Л. М. Васильєв // Правоведение. – 1982. – № 1. – С. 95 – 99.
55. Васильєва Л. Г. Правові презумпції у конституційному судочинстві країн СНД [ Електронний ресурс ] / Л. Г. Васильєва. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – С. 18 – 20. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu/Pravo/2008_10/Vasilyeva.pdf. – Назва з екрана.
56. Веденеев Е. Ю. Роль презумпций в гражданском праве, арбитражном и гражданском судопроизводстве [ Текст ] / Е. Ю. Веденеев // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 43 – 47.
57. Величко О. Юридичні фікції в цивільному праві [ Текст ] / О. Величко // Наукові записки. Національний університет « Києво-Могилянська Академія ». – 2003. – Т. 22, ч. ІІ. – С. 221 – 223.
58. Веприцький Р. С. Соціально-економічні права : до визначення правової природи [ Електронний ресурс ] / Р. С. Веприцький // Форум права. – 2008. – № 2. – С. 32 – 37. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08vrsvpp.pdf. – Назва з екрана.
59. Верланов С. О. Економічні і соціальні права людини : європейські стандарти та їх впровадження в юридичну практику України (загальнотеоретичне дослідження) [ Текст ] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 01 « Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень » / С. О. Верланов. – Львів, 2008. – 16 с.
60. Витушко В. А. Курс гражданского права [ Текст ] : в 5 т. : общая часть / В. А. Витушко. – Минск : БГЭУ, 2001 – 2005– . –
Т. 2. – 2002. – 717 с.
61. Витрук Н. В. Конституционное правосудие в России (1991 – 2001 гг.) : очерки теории и практики [ Текст ] / Н. В. Витрук. – М. : Городец-издат, 2001. – 508 с.
62. Воеводин Л. Д. Юридическая техника в конституционном праве [ Текст ] / Л. Д. Воеводин // Вестник Моск. ун-та. – 1997. – № 3. – C. 3 – 29.
63. Воложанин В. П. К вопросу о юридических предположениях в советском гражданском праве и процессе [ Текст ] / В. П. Волжанин // Ученые записки Свердловск. юрид. ин-та им. А. Я. Вышинского. – М. : Госюриздат, 1955– . –
Т. 3 : Вопросы советского гражданского права и процесса. – 1955. – С. 186 – 201.
64. Гавердовский А. С. Имплементация международного права [ Текст ] / А. С. Гавердовский. – К. : Наук. думка, 1987. – 341 с.
65. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права [ Текст ] / А. С. Гавердовский. – К. : Вища школа, 1980. – 320 с.
66. Гаврилов В. В. ООН и права человека. Механизм создания и осуществления нормативных актов [ Текст ] / В. В. Гаврилов. – Владивосток : ДВГУ, 1998. – 156 с.
67. Гаврилюк Р. О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб [ Текст ] / Р. О. Гаврилюк. – Чернівці : Рута, 2002. – 392 с.
68. Герасименко Є. С. Констуційна реформа і права людини [ Текст ] / Є. С. Герасименко // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 2. – С. 22 – 25.
69. Герасименко С. А. Защита прав налогоплательщиков в арбитражном суде [ Текст ] / С. А. Герасименко // Практикум акционирования. – 1994. – Вып. 5. – С. 6 – 11.
70. Гетьман Є. А. Кодифікаційна техніка як різновид нормотворчої техніки [ Текст ] / Є. А. Гетьман // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2009. – Вип. 176. – С. 130 – 142.
71. Глухарева Л. И. Понятие прав человека: теоретико-правовое и социогуманитарное определение [ Текст ] / Л. И. Глухарева // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – 2004. – № 4. – С. 17 – 21.
72. Голунский С. О. Вероятности и достоверности в уголовном суде [ Текст ] / С. О. Голунский // Проблемы уголовной политики. – М., 1937. –Кн. 4. – С. 45 – 65.
73. Горшенев В Н. Нетипичные нормативные предписания в праве [ Текст ] / В. Н. Горшенев // Советское государство и право. – 1978. – № 3. – С. 113 – 118.
74. Грищук О. Людська гідність у праві: філософський аспект [ Текст ] / О. Грищук // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХIII Регіональної наук.-прак. конф., ( Львів, 8 – 9 лютого 2007 р.). – Львів, 2007. – С. 11 – 13.
75. Гуляев А. П. Социально-политический аспект презумпции невиновности [ Текст ] / А. П. Гуляев // Советское государство и право. – 1988. – № 4. – С. 29 – 36.
76. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія : ( основи юридичної діяльності ) [ Текст] : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров – К. : Знання, 2005. – 655 с.
77. Дамірлі М. А. Джерела права Європейського Союзу у світлі його конституції [ Текст] / М. А. Дамірлі // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 25. – С. 594 – 605.
78. Денисов В. Н. Статус міжнародних договорів в Конституції [ Текст ] / В. Н. Денисов // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 1. – С. 29 – 34.
79. Денисов В. Н. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України [ Текст ] / В. Н. Денисов. – К. : Юстініан, 2006. – 672 с.
80. Дзейко Ж. Сучасний стан та тенденції розвитку законодавчої техніки в Україні : теоретичні аспекти [ Текст ] / Ж. Дзейко // Вісник Львів. ун-ту. – 2006. – Вип. 42. – С. 27 – 34. – ( Сер. : Юридична ).
81. Дмитриев Ю. А. Право человека в Российской Федерации на осуществление эвтаназии [ Текст ] / Ю. А. Дмитриев, Е. В. Шленева // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 52 – 59.
82. Дмітрієв А. І. Міжнародне публічне право [ Текст ] / А. І. Дмітрієв, В. І. Муравйов. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 638 с.
83. Добрянський С. Методологія дослідження змісту прав людини (до постановки проблеми) [ Текст ] / С. Добрянський // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХIII Регіональної наук.-практ. конф., ( Львів, 8 – 9 лютого 2007 р. ). – Львів, 2007. – С. 25 – 27.
84. Добрянський С. Сучасна концепція прав людини (до характеристики витоків) [ Текст ] / С. Добрянський // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХV Регіональної наук.-практ. конф., ( Львів, 4 – 5 лютого 2009 р.). – Львів, 2009. – С. 11 – 13.
85. Дождев Д. В. Добросовестность (bona fides) как правовой принцип [ Текст ] / Д. В. Дождев // Политико-правовые ценности : история и современность. – М., 2000. – 256 с.
86. Документы Копенгагенского совещания-конференции по человеческому измерению 1990 г. [ Электронний ресурс ]. – Электрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступа : http://www.hri.ru/docs/?content=doc&id=284. – Название с экрана.
87. Душакова Л. А. Правовые фикции [ Текст ] : дис. ... канд. юрид. наук : 12. 00. 01 / Л. А. Душакова. – Ростов н/Д., 2004. – 199 c.
88. Емельянов В. И. Пределы осуществления гражданских прав [ Текст ] / В. И. Емельянов // Российская юстиция. – 1999. – № 6. – С. 13 – 16.
89. Емельянов В. И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами [ Текст ] / В. И. Емельянов. – М. : Лекс-Книга, 2002. – 160 с.
90. Євінтов В. І. Пряме застосування міжнародних стандартів прав людини : ( коментар до ст. 9 Конституції України ) [ Текст ] / В. І. Євінтов // Укр. часопис прав людини. – 1998. – № 1. – С. 26 – 28.
91. Жажина О. В. Презумпции и фикции в праве [ Текст ] / О. В. Жажина // Становление и развитие научных школ права в государственных университетах России. – СПб., 1999. – Ч. 3. – С. 18 – 22.
92. Загальна теорія держави і права [ Текст] / [ за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина ]. – Харків : Право, 2002. – 324 с.
93. Загальна теорія держави і права : ( основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції ) [ Текст] : навч. посіб. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 400 с.
94. Зайцев Ю. Потреба використання практики Європейського суду з прав людини [ Текст ] / Ю. Зайцев // Практика Європейського суду з прав людини : Рішення. Коментарі. – 2002. – № 3. – С. 5 – 13.
95. Зуев Ю. Г. Уголовно-правовые презумпции как разновидность материальных презумпций [ Текст ] / Ю. Г. Зуев // Юридическая техника и проблемы дифференциации ответственности в уголовном праве и процессе : сб. науч. статей. – Ярославль, 1999. – С. 57 – 63.
96. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву [ Текст ] / О. С. Иоффе. – Ленинград : ЛГУ, 1955. – 310 с.
97. Іванський А. Й. Роль юридичних фікцій у регулюванні відносин фінансово-правової відповідальності [ Електронний ресурс ] / А. Й. Іванський // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 202 – 207. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08iajvfv.pdf. – Назва з екрана.
98. Імплементація норм міжнародного права у вітчизняному законодавстві – важливий аспект правової реформи [ Текст ] / підгот. А. Полешко // Право України. – 1998. – № 12. – С. 24 – 28.
99. Ісмаїлова Л. Б. Реалізація принципу презумпції невинуватості у кримінальному процесі України [ Текст ] / Л. Б. Ісмаїлова // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – Вип. 4. – С. 111 – 118.
100. Калиновский К. Б. Ограничение правовых презумпций от обоснования юридических норм [ Текст ] / К. Б. Калиновський // Философия и право : материалы междунар. науч.-практ. конф., ( Санкт-Петербург, 28 февраля 2006 г. ). – СПб., 2006. – С. 60 – 62.
101. Каминская В. И. Учение о правовых презумпциях в уголовном процессе [ Текст ] / В. И. Каминская. – М. : АН СССР, 1948. – 132 с.
102. Канзафарова І. С. До проблеми цивільно-правової відповідальності без вини [ Електронний ресурс ] / І. С. Канзафарова. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://www.univ.km.ua/visnyk/560.pdf. – Назва з екрана.
103. Каранина Н. С. Правовые презумпции в теории права и российском законодательстве [ Текст ] : дис. ... канд. юрид. наук : 12. 00. 01 / Н. С. Каранина. – М., 2006. – 164 с.
104. Карасева М. В. Презумпции и фикции в части первой Налогового кодекса РФ [ Текст ] / М. В. Карасева // Журнал российского права. – 2002. – № 9. – С. 71 – 80.
105. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосударственном праве [ Текст ] / В. А. Карташкин ; [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : ИГиП РАН, 1995. – 132 с.
106. Кашин В. А. Международные налоговые соглашения [ Текст ] / В. А. Кашин. – М. : ИМО, 1983. – 182 с.
107. Керимов Д. А. Философские основания политико-правовых исследований [ Текст ] / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1986. – 332 с.
108. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе [ Текст ] / С. Ф. Кечекьян. – М. : АН СССР, 1958. – 187 с.
109. Кириллов В. И. Логика : учебник для юрид. вузов [ Текст ] / В. И. Кириллов, А. А. Старченко. – [ 5-е изд., перераб. и доп. ]. – М. : Юристъ, 1999. – 254 с.
110. Козлова Е. И. Конституционное право России [ Текст ] : учебник / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин. – [ 3-е изд. ]. – М. : ЮРИСТЪ, 2002. – 585 с.
111. Козюбра M. I. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів [ Текст ] / М. І. Козюбра // Наукові записки. Національний університет "Києво-Могилянська академія". – 2004. – Т. 26. – С. 3 – 9. ( Сер. : Юридичні науки ).
112. Козюбра М. Місце Європейської конвенції з прав людини у правовій системі України [ Текст ] / М. Козюбра // Досвід застосування Європейської конвенції з прав людини в судочинстві України та Польщі : матеріали наук.-практ. конф., ( Львів, 12 – 13 листопада 2004 р. ). Львів – С. 15–21.
113. Козюбра М. Принцип верховенства права у конституційному правосудді [ Текст ] / М. Козюбра // Закон і бізнес. – 2000. – № 17. – С. 10.
114. Козюбра М. І. Верховенство права як вихідна засада демократичного суспільства [ Електронний ресурс ] / М. І. Козюбра // Перша сесія Української школи політичних студій, ( Київ, 17 – 19 лютого 2006 р. ). – К., 2006. – Електрон. дан. ( 1файл). – Режим доступу : http://www.usps.org.ua/uploads/docs/Kozubra.pdf. – Назва з екрана.
115. Козюбра М. І. Права людини і верховенство права [ Текст ] / М. І. Козюбра // Право України. – 2010. – № 2. – С. 24 – 35.
116. Козюбра М. І. Принцип верховенства права і конституційна юрисдикція [ Текст ] / М. І. Козюбра // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 4. – С. 24 – 33.
117. Козюбра М. І. Принцип верховенства права і права людини [ Текст ] / М. І. Козюбра // Права людини і правова держава : ( до 50-ї річниці Загальної Декларації прав людини ) : тези доповідей та наук. повідомлень, ( Харків, 10 – 11 грудня 1998 р.). – Харків, 1998. – С. 47 – 49.
118. Конституційний Суд України : Рішення. Висновки. 1997 –2001 [ Текст ] : у двох книгах / Конституційний Суд України / [ відп. ред. П. Є. Євграфов ]. – К. : Юрінком Інтер, 2001– . –
Кн. 1. – 2001. – 511 с.
Кн. 2. – 2001. – 504 с.
119. Корбут Л. В. Международные конвенции и декларации о правах женщин и детей : сб. универсальных и региональных междунар. документов [ Текст ] / Л. В. Корбут, С. В. Поленина. – М. : ИЦ-ГАРАНТ, 1997. – 264 с.
120. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини [ Текст ] : [монографія] / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2004. – 216 с.
121. Корнаухов М. В. Недобросовестность налогоплательщика как судебная доктрина [ Текст ] / М. В. Корнаухов. – Кострома : КГУ им. Н. А. Некрасова, 2006. – 115 с.
122. Котуха О. С. Матеріальні та процесуальні презумпції – порівняльний аспект [ Електронний ресурс ] / О. С. Котуха. – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/17_SSN_2007/Istoria/22446.doc.htm. – Назва з екрана.
123. Котюк В. О. Теорія права [ Текст] : навч. посіб. / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
124. Крижанівський В. В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі ( порівняльно-правове дослідження ) [ Текст ] : дис. ... канд. юрид. наук : 12. 00. 09 / В. В. Крижанівський. – К., 2007. – 176 с.
125. Крижанівський С. В. Про деякі концептуальні положення конституційної регламентації прав і свобод людини і громадянина України : деякі аспекти проблеми [ Текст ] / С. В. Крижанівський // Право України. – 1998. – № 7. – С. 30 – 32.
126. Кругликов Л. Л. О средствах законодательной техники в уголовном праве [ Текст ] / Л. Л. Кругликов // Проблемы юридической техники в уголовном и уголовно-процессуальном законодательстве : сб. науч. ст. – Ярославль : Изд-во Яросл. ун-та. – 1996. – С. 3 – 7.
127. Кузнецова О. А. Презумпции в российском гражданском праве [ Текст ] : дис. … канд. юрид. наук : 12. 00. 03 / О. А. Кузнецова. – Екатеринбург, 2001. – 217 с.
128. Курсова О. А. Юридические фикции современного российского права: сущность, виды, проблемы действия [ Текст ] / О. А. Курсова // Проблемы юридической техники : сб. статей / [ под ред. В. М. Баранова ]. – Н. Новгород, 2000. – С. 450 – 459.
129. Кыров А. А. Правовое регулирование свободы передвижения : исторический опыт и российская действительность [ Текст ] : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 02 « Конституционное право ; муниципальное право » / А. А. Кыров. – М., 2003. – 24 с.
130. Ларин А. М. Презумпция невиновности [ Текст ] / А. М. Ларин. – М. : Наука, 1982. – 152 с.
131. Лейбо Ю. И. Права и свободы человека и гражданина [ Текст ] : науч.-практ. коммент. к главе 2 Конституции Российской Федерации / Ю. И. Лейбо, Г. П. Толстопятенко, К. А. Экштайн. – М. : Эком, 2001. – 448 с.
132. Лемак В. В. Загальна теорія держави і права [ Текст ] : навч. посіб. / В. В. Лемак ; Ужгород. нац. ун-т, юрид. фак. – Ужгород : Медіум, 2003. – 251 с.
133. Либус И. А. Презумпция невиновности в советском уголовном процессе [ Текст ] / И. А. Либус ; [ отв. ред. И. Л. Петрухин ]. – Ташкент : Узбекистан, 1981. – 232 с.
134. Лукашук И. И. Конституции государств и международное право [ Текст ] / И. И. Лукашук ; [ ред. Л. М. Алферов ]. – М. : Спарк, 1998. – 124 с.
135. Лукашук И. И. Международное право : Общая часть [ Текст ] : [ учебник для студ. юрид. фак. и вузов ] / И. И. Лукашук. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 432 с.
136. Луць Л. А. Типологізація сучасних правових систем світу [ Текст ] / Л. А. Луць. – К ; Сімферополь : Логос, 2007. – 23 с. – ( Академія порівн