МОДУЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПЕДА-ГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

МИЩУК ІГОР ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 372. 851. 372. 853

МОДУЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПЕДА-ГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ
13. 00. 09 – теорія навчання
дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
ПАНЧЕНКО ГРИГОРІЙ ДЕНИСОВИЧ
кандидат педагогічних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................... …… 2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ЩО-ДО МОДУЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЗА КОМП’ЮТЕР-НИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ…………………………….………………………
14

1.1. Модуль і модульна організація навчання як наукові катего-рії…………………………………………………………………………
14
1.1.1. Модуль як сутнісна характеристика навчального проце-су…………………………………………………………….……………
14
1.1.2. Модульна організація навчання……………………………… 22
1.1.3. Цілі, пізнавальні інтереси, управління освітнім процесом в рамках модульної організації навчаня……………………………………
25
1.1.4. Модульна організація навчання у структурі навчальної діяльнос-ті……………………………………………………….………………
31
1.2. Педагогічні умови застосування комп’ютерних технологій у сучасному освітньому прострі…………………………………….……
38
1.2.1. Комп’ютерні технології у вивчені фізико-математичних дисцип-лін…………………………………………………………….………
38
1.2.2. Комп’ютерні технології як педагогічна умова розвитку студен-та…………………………………………………………………………
43
1.2.3. Комп’ютерні технології як складова педагогічних техноло-гій…………………………………………………………………………
46
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 51

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОЇ ОРГАНІ-ЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЗА КОМП’ЮТЕРНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ У ПЕДА-ГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ…………………………………….……

55

2.1. Теоретичні позиції та методика вивчення технологічного забез-печення модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі………………………………………

55
2.1.1. Теоретико-дидактичні підходи як вихідні умови вивчення мо-дульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі………………………………………………… 55
2.1.2. Опис методики констатувального експерименту……………… 63
2.2. Аналіз даних констатувального експерименту…………………… 78
2.3. Особливості виконання студентами педколеджів діагностичних за-вдань…………………………………………………………………… 89
Висновки до розділу 2…………………………………………….……
102
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОДУЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЗА КОМПЮТЕРНИМИ ТЕХ-НОЛОГІЯМИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ ………… 107

3.1. Теоретичні обґрунтування та опис методики формувального експерименту…………………………………………………………… 107
3.2. Теоретичне обґрунтування та опис методики формувального експерименту…………………………………………………………… 119
3.3. Експериментальна система модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі……………… 134
3.3.1. Особливості організації формувального експерименту……… 134
3.3.2. Формування компонентів модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі……………… 143
3.3.2.1. Формування змістово-рівневого компоненту модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі …………………………………………………………………… 143
3.3.2.2. Формування мотиваційно-цільового компоненту модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі………………………………………………………………… 151
3.3.2.3. Формування процесуально-управлінського компоненту модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі……………………………………………….……… 155
3.4. Аналіз ефективності розробленого підходу до модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коле-джі……………………………………………………………………… 161
Висновки до розділу 3…………………………………………………
172
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………… 179
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….… 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 222

ВСТУП

Соціально-економічні перетворення, що відбулися в Україні за останні роки, бурхливе зростання обсягу інформації докорінно змінили вимоги до сучасної освітньої системи. Одним із завдань трансформації національної системи освіти до Європейського соціально-культурного простору є технологічне переоснащення моделей навчально-виховного процесу. Необхідність такого переоснащення обумовлюється тим, що традиційні технології навчання не можуть повною мірою забезпечити бажаного рівня не тільки загальноосвітньої підготовки студентської молоді, а й культурного розвитку особистості громадянина суверенної української держави. У цій ситуації є об’єктивною потреба в ефективних дидактичних технологіях, які б забезпечували неперервну розвивальну взаємодію співучасників навчального процесу, сприяли впровадженню нових підходів у практику сучасної школи.
Актуальним є розвиток готовності студентів до самостійного виявлення і засвоєння необхідних для визначеної діяльності знань, а також потреби в інтелектуальній активності. Розв’язання цього завдання базується на змотивованому включенні студентів у навчальну діяльність; їхньому умінню ставити перед собою мету і завдання, відбирати методи та засоби їх розв’язання; усвідомлено виконувати навчальні дії, орієнтуватися в процесі формування власних знань, умінь та адекватно оцінювати рівень їх сформованості.
Одним з пріоритетних освітніх завдань є забезпечення цілісного розвитку особистості студентів і підготовка їх до нових умов праці. Така позиція актуалізує перехід системи освіти з інформаційно-репродуктивної парадигми на розвивальну, яка гарантує не тільки оволодіння міцними знаннями, але й, перш за все, формування студентів як суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності. Важливою складовою педагогічного процесу стає особистісно орієнтована взаємодія тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Означена проблема знайшла своє часткове висвітлення в дослідженнях В.П.Безпалько [20], І.Д.Беха [21], В.І.Бондара [27], В.В.Да-видова [80], В.І.Загвязинського [95], І.І.Ільясова [107], В.Г.Кременя [135], І.Я.Лер-нера [151], Н.Г.Ничкало [180], В.Оконя [186], І.П.Підласого [199], В.В.Раєвського [195], М.М.Скаткіна [236], М.А.Сохора [244] та ін.
Формування у студентів суб’єктної позиції під час засвоєння матеріалу постає в якості однієї з вимог, що забезпечує єдність навчання, виховання і розвитку. Виявленню впливу навчання на розвиток студентів, дослідженню проблем переносу ними засвоєних знань та умінь в іншу галузь присвячені праці Д.Н.Богоявленського [26], С.У.Гончаренка [62], Є.М.Кабанової-Меллєр [109], Н.О.Менчинської [171] та інших. Сутність їх робіт складає дослідження механізму засвоєння знань і умінь. Ними доведено, що учні (студенти) оволодівають прийомами навчальної роботи, якщо, по-перше, знають сам спосіб дії і, по-друге, вміють застосовувати дані прийоми при розв’язанні навчальних завдань. Безумовно, такий підхід відіграв помітну позитивну роль в удосконаленні теорії та практики розвивального навчання і вплинув на якість знань в останні десятиліття. Проте, при цьому основна увага зосереджувалася на засвоєнні предметних знань, умінь і навичок, а також прийомів навчальної роботи, що подаються студентам у готовому вигляді. На відміну від неї, у концепції Д.Б.Ельконіна [89], В.В.Давидова [80] основний шлях інтелектуального розвитку учнів (студентів) полягає у принципово іншому підході до побудови навчальних курсів – на основі змістовного узагальнення.
Для реалізації цього підходу важливим став швидкий розвиток електронної техніки, що робить актуальним узгодження нових комп’ютерних технологій з методиками викладання предметів для досягнення більш глибокого, повного неформального розуміння сутності процесів, що вивчаються. При цьому важливо, що комп’ютер виступає як інструмент дослідження. Нові комп’ютерні технології перетворюються у важливий фактор переходу від інформаційно-екстенсивного навчання до фундаментально-інтенсивного.
Для визначення педагогічних умов ефективності застосування комп’ютерів у навчальній діяльності важливу роль відіграли дослідження, в яких висвітлюються умови здійснення навчальної діяльності (І.Я.Лернер [151], В.В.Раєвський [84], І.О.Теплицький [249] та ін.), взаємопов’язана діяльність вчителя та учнів у навчанні (А.М.Алексюк [2], Л.В.Занков [84], І.Д.Звєрєв [83]), підвищення ефективності навчального процесу через поєднання та взаємозв’язок методів навчання (А.М.Алексюк [2], Ю.К.Бабанський [9], В.Г.Леонтьєв [149], Ш.Є.Малазонія [84], С.Д.Максименко [160]), закономірності, принципи та методи гуманістичного навчання і виховання (А.Маслоу [206], К.Роджерс [83]).
Проведений аналіз психолого-дидактичних та методичних досліджень до-зволив зробити висновок, що сьогодні необхідна така модель, яка б носила особистісно-орієнтований характер і яка б була спроможною змінювати, швидко та гнучко перебудовувати освітні програми; здатна гарантувати визначену ступінь якості навчання; була б спрямованою на самоосвітню діяльність студентів, а технології, що обслуговують цю модель, були б демократичними і здатними забезпечувати індивідуалізацію освітніх програм та способів їх засвоєння в залежності від потреб і пізнавальних можливостей студентів.
Серед різних підходів в організації освітнього процесу, в яких реалізуються вищевказані вимоги, особливе місце відводиться модульному вивченню навчальних предметів. Аналіз науково-педагогічної літератури, вивчення досвіду роботи викладачів дозволяє стверджувати, що модульне навчання досліджується на всіх трьох рівнях його функціонування: методологічному, теоретичному і практичному. Дані аспекти проблеми розглядаються у працях А.М.Алексюка [2], С.Я.Батищева [14], Р.С.Бекирової [17], Г.В.Букалової [34], К.Я.Вазіної [41], В.М.Гарєєва [56], В.М.Костенко [133], Н.Б.Лаврентьєва [141], І.В.Мороз [172], В.Оконя [184], І.Ф.Прокопенка [195], Н.Б.Ранжукова [212], Дж.Рассела [287], В.О.Рябової [227], П.І.Сікорського [235], Є.В.Сковіна [238], П.І.Третьякова [256], А.І.Умана [84], А.В.Фурмана [263], П.А.Юцявічене [280] та інших.
Поєднати прогресивні педагогічні ідеї модульного навчання вітчизняних і зарубіжних дослідників вдалося П.А.Юцявічене [280]. Аналіз теоретичного і практичного досвіду дозволив їй сформулювати системоутворюючі принципи модульного навчання, які не протиставляються загальнодидактичним принципам, а ніби є новими гранями, що розкриваються в світлі дещо іншої організації навчального процесу.
Разом з тим у процесі дослідження нами помічено, що практика модульного навчання значно випереджає розробку його психолого-педагогічної теорії, і зокрема, ще не в повній мірі вивчені дидактичні особливості використання модульного навчання в коледжі, зокрема можливості поєднання теорії фундаменталізації, змістовного узагальнення, діяльнісного підходу і модульної технології з використанням комп’ютерів. З причини відставання наукових досліджень стан модульного навчання здійснюється часто в інтуїтивній формі, стихійно. Залишається не вивченим питання про залежність між застосуванням модульного навчання і розвитком студентів як суб’єктів навчальної діяльності. Зовсім не досліджено умови та не розроблені критерії відбору одиниць модульного навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі.
Основна мета, надзавдання сучасної коледжної освіти – досягнути розвитку прогресивних форм організації розумової діяльності студентів, якісного ступеня розуміння – уміння передбачати не тільки характер перебігу процесів, але і нові явища. При цьому методологізація і підвищення наукового рівня навчальних курсів тісно пов’язані з широким застосуванням сучасних комп’ютерних технологій при модульній організації вивчення навчальних предметів.
Разом з тим не можна не враховувати і того факту, що бурхливий розвиток інформаційних технологій змінив характер взаємодії в системі „людина – комп’ютер”. Нові інформаційні технології навчання виступають універсальним, напівфункціональним засобом пізнання. Тому аналіз їхніх комунікативних і розвивальних можливостей допоможе обґрунтувати якісно новий освітній підхід, пов’язаний з пошуком ефективних шляхів підвищення рівня знань студентів при модульній організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі.
Таким чином, актуальність дослідження обумовлена, з одного боку, соціальною потребою в нових технологічних підходах до процесу навчання, а з іншого, - складністю вивчення окремих проблем дидактики і методики використання нових комп’ютерних технологій при модульній організації навчання, найважливішою з яких є аналіз співвідношення загального, характерного для будь-якої дисципліни, і часткового, що притаманне використанню комп’ютерів у навчанні, а також суперечність між потребами педагогічної практики в модульній організації освіти за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі та недостатньою розробкою її концептуальних і змістовно-технологічних основ.
Актуальність проблеми, її наукова та практична значущість, а також недостатня розробка обумовили вибір теми нашого дослідження: ”Модульна організація навчального процесу із застосуванням комп’ютерних технологій у педагогічному коледжі”.
Мета – теоретично та експериментально з’ясувати шляхи реалізації модульного підходу у навчальному процесі педколеджу за умови використання комп’ютерних технологій.
Об’єкт дослідження – модульна організація навчання за комп’ютерними технологіями.
Предмет дослідження – особливості реалізації модульного підходу у навчальному процесі педколеджу при застосуванні комп’ютерних технологій.
Гіпотеза дослідження: модульна організація навчального процесу із застосуванням комп’ютерних технологій у педагогічному коледжі виступає чинником ефективного впливу на розвиток студентів за умови розгляду модуля як макромодуля, міні-модуля, мікромодуля, які визначаються відповідно змістовим характеристикам та психологічними закономірностями засвоєння знань студентами; при цьому зміст модуля із застосуванням комп’ютерних технологій виступає цілісним показником предметного змісту та індивідуального темпу його засвоєння.
Перевірка гіпотези дослідження та досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Провести теоретичний аналіз філософських, педагогічних, психологічних підходів щодо структури, закономірностей навчального процесу, опису характеристик модулів та застосування комп’ютерних технологій.
2. Виокремити теоретичні підходи, розробити методику констатувального експерименту з вивчення рівня сформованості знань у студентів педколеджу в умовах традиційного навчання.
3. Виявити у процесі експериментального вивчення сутність, структуру і педагогічні технології модульної організації навчального процесу, що виступають шляхами ефективності впливу навчального процесу на розвиток студентів педагогічного коледжу.
4. Дослідити і експериментально перевірити дієвість розробленої і запропонованої на основі систематизації і узагальнення даних констатувального експерименту „модульної організації навчального процесу за комп’ютерними технологіями”.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали: системний підхід як загальнонауковий метод пізнання (В.П.Андрущенко, І.В.Блауберг, М.С.Ка-ган, В.Г.Кремінь, Е.Г.Юдин та ін.); теорія діяльності (О.М.Леонтьєв); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна); теорія розвивального навчання (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Л.В.Занков, В.В.Репкін, І.С.Яки-манська та ін.); сучасні положення про зміст дисциплін природничо-наукового циклу і їх значення в системі наукового знання (Л.Я.Зоріна, В.Г.Розумовський, А.В.Усова, М.І.Шкіль та ін.); теорія модульного навчання (А.М.Алексюк, К.Я.Вазіна, О.Є.Гуменюк, Н.Б.Лаврентьєва, Дж.Рассел, Є.В.Ско-він, А.В.Фурман, М.А.Чошанов, П.А.Юцявічене та ін.), теорія управління навчальною діяльністю школярів за допомогою комп’ютерів (Ю.І.Машбиць), технологія розвитку пізнавального інтересу (Н.М.Бібік, І.Я.Ланіна, В.І.Лозова, Г.І.Щукіна).
Методи дослідження. У дослідженні використовувався комплекс взаємо-доповнюючих методів. Серед теоретичних методів використовувалися: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація. Емпіричні методи: педагогічне спостереження, анкетування, інтерв’ю, бесіда, аналіз продуктів діяльності, експертні оцінки. Результати теоретичного розгляду обумовили структуру та зміст психолого-педагогічного експерименту, що реалізовувався поетапно (констатувальний, формувальний, контрольний). Результати експерименту супроводжувалися фіксацією кількісних і якісних параметрів, статистичною обробкою отриманих результатів.
Експериментальна база досліджень та основні етапи дослідження. Дослідження здійснювалося на базі Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича, Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені А.Ю.Кримського та Прилуцького педагогічного коледжу імені Івана Франка. Дослідженням було охоплено 450 студентів І - ІІ курсів, в цілому проаналізовано 2500 протоколів констатувального і більше 2000 за формувальним і констатувальним експериментами.
Дослідження здійснювалося протягом 1991-2005 років у декілька етапів науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (1991-1994 р.) – дослідження була проаналізована філософська, педагогічна та психологічна література з проблеми; конкретизовані об’єкт, предмет, мета; сформульована робоча гіпотеза, вивчений світовий досвіт впровадження модульної системи та використання комп’ютерних технологій.
На другому етапі дослідження (1995-1998 р.) були розроблені теоретичні підходи до обґрунтування підходів щодо реалізації констатувального експерименту, обґрунтування завдань систематизації та узагальнення отриманих в експерименті даних.
На третьому етапі дослідження (1999-2005 р.) були розроблені підходи та реалізований формувальний експеримент, була здійснена експериментальна перевірка ефективності запропонованих педагогічних підходів модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі, сформульовані основні висновки за виявленими у дослідженні закономірностями та тенденціями.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- вперше у дидактиці теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено основні положення „модульної організації навчання із застосуванням комп’ютерних технологій” у педагогічному коледжі за змістом, структурою та педагогічними технологіями: 1) доведено, що зміст модуля відображається трьома компонентами: а) змістом науки та навчального предмету; б) психологічними закономірностями засвоєння знань; в) індивідуальним підходом; 2) експериментально перевірена ефективність розгляду модуля як складної структури: макромодуля, міні-модуля, мікромодуля; 3) поєднання модуля та комп’ютерних технологій забезпечує індивідуальний темп навчання студентів та створює засади нових педагогічних технологій; вперше виявлені і описані три рівні успішності студентів за аргументовано визначеними критеріями.
- уточнено сутність понять: „модульна організація навчання за комп’ютерними технологіями”; змістово-рівневий, мотиваційно-цільовий та процесуально-управлінський компоненти навчального процесу, що складають авторську дидактичну систему.
- подальшого розвитку дістали підходи щодо діагностичних процедур дослідження успішності студентів; опису навчально-виховного процесу та змісту навчальних дисциплін; експериментально доведена залежність успішності студентів від форми організації навчального процесу, зокрема від модульної організації навчання за комп’ютерними технологіями.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені автором програмно-методичні засоби створюють засади керованості процесом формування студентів як суб’єктів навчальної діяльності та сприяють розвитку їхньої інтелектуально-мисленнєвої діяльності при модульній організації навчання із застосуванням комп’ютерних технологій, що відповідає особистісно орієнтованій парадигмі освіти. Педагогічну практику збагачено новою, випереджальною стратегією і тактикою освіти з урахуванням розвитку нових комп’ютерних технологій та їх використання при модульній організації навчального процесу у педагогічному коледжі. Розроблена система науково-практичних рекомендацій, спрямована на конкретну допомогу викладачам при модульній організації навчання із використанням комп’ютерних технологій у вищих навчальних закладах.
Особистий внесок автора в розв’язанні проблеми полягає у тому, що: вперше модульна організація навчання представлена як інноваційна модель навчання з використанням комп’ютерних технологій у педагогічному коледжі; визначено особливості використання комп’ютерів при модульній організації навчання; розроблена і апробована дидактико-методична система модульної організації навчального процесу за комп’ютерними технологіями.
Вірогідність результатів дослідження визначається рівнем теоретико-методологічного аналізу поставленої наукової проблеми; використанням системи взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням; поєднанням кількісного і якісного інструментарію для аналізу і обробки експериментальних даних, репрезентативністю вибірки досліджуваних, а також позитивними наслідками впровадження запропонованої системи роботи в педагогічному коледжі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження представлені та обговорені на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти“ (Кременець, 2004), „Інновації у вищій школі“ (Ніжин, 2004), „Освіта і наука: пошуки нових парадигм“ (Хмельницький, 2004). Матеріали дослідження обговорювалися на наукових, науково-практичних конференціях Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (2001, 2003, 2005, 2007, 2008), на методичних та педагогічних радах Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича.
Впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича (Довідка № 164 від 16.06.06 року), Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені А.Ю.Кримського (Довідка № 18 від 12.12.2006 року), Прилуцького педагогічного коледжу імені І.Я.Франка (Довідка № 105 від 17.01.2007 року).
Публікації. Основні положення дослідження знайшли своє відображення у 5 одноосібних публікаціях, серед яких – 4 у фахових виданнях, 1 – у збірнику матеріалів конференції.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (287), додатків (6). Текст дисертації викладено на 243 сторінках, із них основного тексту – 183 сторінок. Дисертація містить 13 таблиць, 5 схем, 9 діаграм, які вміщені на 17 сторінках.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Спрямованість та ефективність освітніх реформ, які проводяться в країні, прямо пов’язані з втіленням особистісно орієнтованих технологій, однією з яких є модульна, що має у собі всі ознаки цілісного освітнього процесу та можливості використання комп’ютерних технологій. Разом з тим успішне втілення модульного навчання в освітній процес коледжу утруднюється від-сутністю науково-методичного і програмно-методичного забезпечення.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення про-блеми модульної організації вивчення фізико-математичних дисциплін студентів педколеджу, що виявляється у розкритті змісту модульного навчання за комп’ю-терними технологіями, у розробці критеріїв ефективності використання модульної організації вивчення фізики та математики у педколеджі; у визначенні дидактико-технологічних підходів до модульної організації навчального процесу за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі.
В ході теоретичного пошуку з’ясовано, що основна увага дослідників акцентувалася на модульній організації вивчення фізики та математики школярів різних вікових груп, тоді як модульне вивчення даних предметів у педагогічному коледжі взагалі і за комп’ютерними технологіями, зокрема, не досліджувалася зовсім.
У сучасній психолого-педагогічній літературі висвітлено чотири підходи до визначення і формування модуля: 1) модуль як структурна одиниця на-вчального плану за спеціальністю, яка включає перелік навчальних дисциплін, що відповідають вимогам кваліфікаційної характеристики; 2) модуль як організаційно-методична міжпредметна структура, яка включає набір тем (розділів) з різних навчальних дисциплін, що необхідні для засвоєння однієї спеціальності і забезпечує міжпредметні зв'язки у навчальному процесі; 3) модуль як організаційно-методична структурна одиниця в межах однієї навчальної дисципліни; 4) модуль як основний засіб модульної організації.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам розробити експериментальну систему модульної організації вивчення фізико-математичних дисциплін за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі і подати її у вигляді відносно автономних і динамічних компонентів: мотиваційно-цільового, змістово-рівневого, процесуально-управлінського.
Результати теоретичного і експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дозволили сформулювати такі основні висновки:
1. У дисертаційному досліджені вивчалось теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми модульної організації вивчення фізико-математичних дисциплін студентами педколеджі із застосуванням комп’ютерних технологій. Теоретично обґрунтовується положення про те, що модульна організація навчального процесу у педагогічному коледжі є значущим чинником системного удосконалення педагогічного процесу.
2. Теоретико-методологічний аналіз наукової літератури показав, що модульний підхід та комп’ютерні технології характеризуються високою іно-ваційністю, очевидним розвивальним потенціалом та загальноосвітньою ефективністю. Модульна організація навчального процесу та комп’ютерні технології взаємодоповнюючи один одного, створюють переваги системного і діяльнісного підходів, реалізують інноваційну стратегію управління педаго-гічним процесом, сутність якої зводиться до оптимальної взаємодії у цілісному технологічному циклі різних аспектів, етапів та компонентів навчання. Вони передбачають, з одного боку, обґрунтування і впровадження нової організаційної моделі навчального процесу на основі посилення цілеспрямова-ності, системності, індивідуальності, самостійності і відповідальності студента, з іншого – удосконалення модульного навчання як освітньої системи.
3. В процесі аналізу результатів констатувального експерименту виділені критеріальні показники, за якими виявлені відмінності успішністі студентів: рі-вень засвоєних знань, що включає якісні характеристики (повноту, міцність, гнучкість, системність, глибину); оволодіння мисленнєвими операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення); наявність пі-знавального інтересу як форми прояву зрілої навчальної мотивації; наявність емоцій та інтелектуальних почуттів; оволодіння вмінням самостійно здійснювати навчальну діяльність (визначати мету, планувати, здійснювати на-вчальні дії, контроль, самооцінку).
4. Аналіз даних дозволив виявити значні відмінності в успішності сту-дентів, що зафіксовано у трьох рівнях: високому, середньому, низькому. Кі-лькісні дані свідчать про те, що лише п’ята частина студентів (18,93%) досягають високого рівня. Разом з тим, майже половина (40,58%) знаходяться на низькому рівні. Даний факт свідчить про те, що існуючі умови навчання потребують удосконалення модульної організації навчального процесу із застосування комп’ютерних технологій.
5. Систематизація даних констатувального експерименту дозволила здійс-нити висновки щодо модульної організації навчального процесу за комп’ютерними технологіями. Так дана дидактична систему пропонується реалізовувати в рамках виявлених динамічних компонентів: мотиваційно-цільового, змістово-рівневого, процесуально-управлінського. Змістово-рівневий компонент у контексті предмета даного дослідження включає розподіл знань на види (методологічні, теоретичні, практичні) та рівні (А, В, С); поділ навчального матеріалу на макромодулі, міні-модулі, мікромодулі та концентричну подачу навчального матеріалу. Мотиваційно-цільовий компо-нент експериментальної системи передбачає формування пізнавального інтересу та розвиток інтелектуальних почуттів. Процесуально-управлінський компонент системи передбачає залучення всіх суб’єктів освітнього процесу – викладачів і студентів. Системно всі три компоненти відображають зміст, структуру і педагогічні технології „модульної організації навчання із засто-сування комп’ютерних технологій”.
6. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено основні положення „модульної організації навчання із застосуванням комп’ютерних технологій” у педагогічному коледжі за змістом, структурою та педагогічними технологіями: 1) доведено, що зміст модуля відображається трьома компонентами: а) змістом науки та навчального предмету; б) психологічними закономірностями засвоєння знань; в) індивідуальним підходом; 2) експериментально перевірена ефективність розгляду модуля як складної структури: макромодуля, міні-модуля, мікромодуля; 3) поєднання модуля та комп’ютерних технологій забезпечує індивідуальний темп навчання студентів та створює засади нових педагогічних технологій.
7. Доведено і апробовано положення відповідно до якого у вивченні фі-зики, математики у педагогічному коледжі доцільно виділення у модулі: ма-кромодуля, міні-модуля, мікромодуля, які відповідно забезпечують: макромо-дуль- вивчення взаємопов’язаних елементів; міні-модуль- вивчення конкретних елементів, які характеризуються певними властивостями; мікромодуль-вивчення властивостей.
8. Спеціально розроблені педагогічні технології полягають у. системному поєднанні змісту, структури та комп’ютерних технологій, векторним показником яких виступає індивідуальний темп навчання, який забезпечує високий рівень успішності студентів педагогічного коледжу.
Структура навчання за модульними підходами відбувається і охоплює методологічну, теоретичну, практичну складові, які у поєднанні з контролем та оцінюванням забезпечують набуття частини характеристик цілого.
9. Запропонована дидактична система навчання розглядалася як систе-мний вплив на реалізацію суб’єкт-суб’єктного підходу у навчальній діяльності. Курси фізики та математики представлені відповідно до програмно-технологічного компоненту комп’ютерних технологій різноманітними комп’ютерними програмами модуля: контролюючими (програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь, навичок); тренажерними (засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих ре-зультатів); ігровими (забезпечення додаткових можливостей); предметно-орієнтованого середовища (програми, що моделювали мікро - та макросвіти, об’єкти певного середовища, їхні властивості, співвідношення між об’єктами, операції тощо).
10. Теоретично розроблені підходи, експериментальна перевірка „мо-дульної організації навчання із застосуванням комп’ютерних технологій” засвідчили доцільність широкого використання у педколеджі розробленої ди-дактичної системи, ефективність якої перевірена у формувальному та конт-рольному експериментах і підтверджена зростанням рівня успішності студе-нтів.
Теоретична і дослідно-експериментальна робота, що була реалізована у межах дослідження, не вичерпує всього кола питань, пов’язаних з модульною організацією вивчення фізико-математичних дисциплін за комп’ютерними технологіями у педагогічному коледжі. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення умов організації самостійної роботи студентів з використанням комп’ютерів, уточнення форм контролю, вивчення потенціалу модульної технології із використанням комп’ютерів у дистанційному навчанні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. – М.: Просвещение, 1989. – 139с.
2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. – 558 с.
3. Андрущенко В. П. Модернізація освіти: політика і практика// Педагогіка і психологія. – 2002. - № 3. – С. 12 - 15.
4. Аніщенко В. Навчальний процес і комп’ютер// Рідна школа. – 2000. - № 8. – С. 62 - 64.
5. Анциферов Л. И. Использование управляющей функции ЭВМ в физическом эксперименте// Использование физического эксперимента и ЭВМ в учебном процессе: Сб. науч. тр. – Свердловск, 1987. – С. 38 – 42.
6. Архангельский С. И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. - М.: Высшая школа, 1976. – 200 с.
7. Асадуллин Р. М. Человек как объект системного педагогического анализа// Педагогический альманах: Сборник трудов преподавателей кафедры педагогики Башгоспединститута. – Уфа, 1998. – Вып. 1.– С. 52 - 69.
8. Афанасьев В. Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
9. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение, 1985. – 242 с.
10. Бабин І. І. Модульна організація процесу навчання у загальноосвітній середній школі: Автореф. дис...канд. пед. наук. – Харків, 1997. – 16 с.
11. Балашова С. Формування дослідницьких умінь вчителя// Початкова школа. – 1999. - № 9. – С. 46 – 47.
12. Балл Г. Про духовний зміст науково-пізнавальної діяльності// Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. – В. 1. – 2002. – С. 135 – 144.
13. Баляева С. А. Теоретические основы фундаментализации общенаучной подготовки в системе высшего технического образования: Автореф. дис... д-ра. пед. наук. – М., 1999. – 32 с.
14. Батышев С. Я. Блочно-модульное обучение. – М., 1997. – 258 с.
15. Баштовий В. І. Спецкурс «Сучасні технології навчання і технічні засоби їх реалізації”. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – 116 с.
16. Безуглий В. Педагогічні можливості комп’ютерної системи при вивченні фі-зичної географії// Рідна школа. – 2000. - № 2. – С. 30 - 32.
17. Бекирова Р. С. Организация модульного обучения по дисциплинам естественнонаучного цикла (на примере курса высшей математики): Автореф. дис...канд. пед. наук. – М., 1998. – 161 с.
18. Белкин А. С. Ситуация успеха. – Екатеринбург, 1997. – 185 с.
19. Беспалов П. И., Орехов А. В., Чернобельская Г. М. Реализация индивидуального подхода в условиях модульного обучения// Химия в школе. – 1999. - № 7. – С. 26 - 31.
20. Беспалько В. П. Опыт разработки критериев качества усвоения знаний уча-щихся// Методы и критерии оценки знаний, умений и навыков учащихся при программированном обучении/ Под ред. В. Н. Безпалько. - М., 1969. – 278 с.
21. Бех І. Д. Образ “я” як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 12. - С. 30 - 41.
22. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання, шляхи реалізації// Рідна школа. - 1999. - № 12. - С. 13 - 17.
23. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів// Авто-реф. дис...канд пед. наук. – К., 1998. – 45 с.
24. Бірюкова М. В. Сучасні стратегічні чинники розвитку системи вищої освіти України// Педагогіка і психологія. – 2002. - № 3. – С. 33 - 38.
25. Богданова І. Н. Інформаційно-модульна технологія як умова забезпечення саморозвитку особистості майбутнього вчителя// Наука і освіта. – 2002. - № 1. – С. 76 - 80.
26. Богоявленский Д. Н., Менчинская Н. А. Психология усвоения знаний в школе. – М.: АПН СССР, 1959. – 347 с.
27. Бондар В. І. Педагогіка. – К., 2001. – 320с.
28. Бордовский Г. А., Горбунова И. Б., Кондратьев А. С. Персональный компьютер на занятиях по физике. – СПб, 1999. – 262 с.
29. Бордовский Г. А., Извозчиков В. А., Слуцкий А. М., Тумалева Е. А. Электронно-коммуникативные средства, система и технологии обучения. – СПб.: Образование, 1995. – 342 с.
30. Боришевський М. Й. Розвиток здатності до саморегуляції поведінки як вияв суб’єктного становлення особистості. – В кн.: Психологія суб’єктної активності особистості. – К., 1993. – С. 18 - 19.
31. Борова Т. Саморегуляція процесу засвоєння знань учнів// Рідна школа. – 2000. - № 7. – С. 46 - 48.
32. Брушлинский А. В. Психология мышления и проблемное обучение. – М.: Знание, 1983. – 96 с.
33. Бугрій О. Формування узагальнених пізнавальних умінь// Рідна школа. – 2004. - № 3. – С. 32 - 35.
34. Букалова Г. В. Технология модульной организации как средство эффективности преподавания общеинженерных дисциплин// Автореф. дис. канд. пед. наук. – Брянск, 2000. – 22 с.
35. Бульвінська О. І. Формування дидактичних умінь у студентів педагогічних університетів України. - К.: ВНТ Київська друкарня наукової книги, 1998.- 19 с.
36. Бурсиан Э. В. Задачи по физике для компьютера: Учебное пособие для сту-дентов физико-математических факультетов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1991. – 342 с.
37. Буряк В. К. Управление учебным процессом // Специалист. - 1993. - № 3. - С. 25 - 27. // Специалист. - 1993. - № 4 - С. 23 - 26.
38. Бутиков Е. И., Кондратьев А. С., Лаптев В. В. и др. Изучение кинематики с использованием персонального компьютера. – СПб, 1994. – 282 с.
39. Бутиков Е. И., Кондратьев А. С., Лаптев В. В. и др. Использование персонального компьютера при изучении динамики и законов сохранения. – СПб, 1993. – 302 с.
40. Бутиков Е. И., Кондратьев А. С., Лаптев В. В. и др. Использование персонального компьютера при изучении основ физики колебаний. – СПб, 1994. – 284 с.
41. Вазина К. Я. Саморазвитие человека и модульное обучение. – Новгород, 1991. – 125 с.
42. Ведин Ю. Структура, истинность и правильность мышления. - Рига: Лиесма, 1979. - 194 с.
43. Веккер Л. М. Психические процессы. Т. 2.- М.: Просвещение, 1978. - 234 с.
44. Векслер С. І. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. - К.: Рад. шк., 1971. - 60 с.
45. Величко С. П. Практикум з технічних засобів навчання: Навчальний посібник для студентів педагогічних вищих закладів освіти. – Кіровоград: РВТ ІЦ КДПІ ім. В. Винниченка, 1999. – 120 с.
46. Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 - ти т./Гл. ред. А. В. Запорожець. – Детская психология, т. 4/ Ред. Д. Б. Эльконин - М.: Педагогика, 1984.- 346 с.
47. Власко М. П., Устименко О. В. Про переваги модульно-рейтингової технології навчання// Педагогіка і психологія. – 2004. - № 2. – С. 98 - 106.
48. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 576 с.
49. Волковська Т. І., Коляда Т. Ф., Овчаренко Л. Г., Хіхловський Л. Б. Систематизація педагогічних інновацій // Рідна школа. – 2002. – № 11. – С. 46 - 48.
50. Воробьёва Л. И. Гуманитарная психология: предмет и задачи// Вопросы психологии. – 1995. - № 2. – С. 19 - 30.
51. Воронов Ю. В., Ильин В. А., Цехановский В. В. Методика создания и использование компьютерных обучающих программ: тезисы докладов. – СПб., 1995. – 312 с.
52. Гайдук С. Впровадження комп’ютерного експерименту при вивченні окремих питань фізики// Рідна школа. – 2000. - № 7. – С. 46 – 48.
53. Галян І. М. Саморегуляція оцінних ставлень вчителя у педагогічній взаємодії. Монографія. – Дрогобич: Відродження, 1998. – 160 с.
54. Гальперин П. Я.. Талызина Н. Ф. Современное состояние теории поэтапного формирования умственных действий// Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 1979. - №. 4. - С. 24 - 31.
55. Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных дей-ствий/ Психологическая наука в СССР: Сборник статей/ Ред. коллегия: Б. Г. Ананьев и др. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – т. 1.
56. Гареев В. М., Куликов С. И., Дурко Е. М. Принципы модульного обучения// Вестник высшей школы. – 1987. - № 8. – С. 30 - 36.
57. Гафія А. Використання комп’ютерних посібників у навчальному процесі// Рідна школа. – 2003. - № 1. – С. 46 - 47.
58. Гершунский Б. С. Философия образования. – М.: Моск. психол. – соц. ин-т. Флінта, 1998. – 432 с.
59. Гнилуша Н. Комп’ютерне моделювання в системі еколого-краєзнавчої освіти// Рідна школа. – 2003. - № 7. – С. 28 - 31.
60. Голицина И. Н. Решение учебных творческих задач по физике с использованием ЭВМ// Физика в школе. – 1993. - № 1. – С. 34 - 37.
61. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання// Рідна школа. – 2004. - № 6. – С. 23 - 26.
62. Гончаренко С. У. Методика як наука. – К., 2000. – 71 с.
63. Гончаренко С. У., Пастернак Н. В. Проблема підвищення теоретичного рівня освіти // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 2. – С. 16 - 29.
64. Горбунова И. Б. Повышение операционности знаний по физике с использованием компьютерных технологий. Дис… док. пед. наук. – СПб, 1999. – 395 с.
65. Горбунова И. Б. Современные компьютерные технологии в образовании //Подготовка специалиста в области образования.–СПб.:Образов.,1997.–Вып. У.
66. Гороховатский Ю. А., Данильчук В. И., Сериков В. В. Личностный подход как принцип гуманитаризации естественнонаучного образования: Сборник научных трудов. – СПб.: Образование, 1996. – С. 34-39.
67. Грабовская Т., Киричук О. Формування позитивної мотивації діяльності особистості// Рідна школа. – 2002. - № 4. – С. 12 - 14.
68. Гринько О. Самооцінка учнів - засіб пізнавальної самостійності// Рідна школа. - 1998. - № 7 - 8. - С. 58 - 60.
69. Гриньова М. В. Теоретико-методичні основи формування саморегуляції навчальної діяльності школярів// Автореф. ... докт. пед. наук. - К.: Кобеляки, 1998.- 48 с.
70. Громцева А. К. Становление нового типа школы – основной путь борьбы с формализмом в обучении: Межвузовский сборник научных трудов. – Л., 1989. – 320 с.
71. Губенко О. В. Проблема вивчення та розвитку мислення: деякі методологічні аспекти// Практична психологія і соціальна робота.- 1998. - № 6 - 7. - С. 19 - 21.
72. Гулд Х., Табачник Я. Компьютерное моделирование в физике: 2 ч. – М.: Мир, 1990.
73. Гуляєва Л. В. Проблемно-модульний підхід до вивчення фізики у сучасній загальноосвітній школі. Автореф. дис... канд. пед. наук. – Запоріжжя, 2000. – 20 с.
74. Гуменюк О. Є. Модульно-розвивальне навчання: соціально-психологічний аспект. – К., 1998. – 112 с.
75. Гуменюк О. Самостворення Я-духовного за модульно-розвивальним навчанням// Рідна школа. – 2002. - № 2. – С. 16 – 22.
76. Гупан Н. М. Історіографія розвитку історико-педагогічної науки в Україні. – К, 2000. – 221с.
77. Гурова Л. Л. Развитие мышления учащихся в процессе овладения компьютерной грамотностью// Психологические проблемы создания и использования ЭВМ. – М., 1985. – С. 34 - 36.
78. Гусак П. М. Підготовка вчителя: технологічні аспекти. - Луцьк: Вежа, 1999. - 278 с.
79. Гусак Т. Проблеми різнорівневого навчання// Рідна школа. – 2002. - № 5. – С. 63 – 64.
80. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы построения учебных предметов. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 480 с.
81. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения. – М.: ИНТОР, 1996. – 544 с.
82. Давидюк Н. Стимулювання пізнавальної діяльності студентів // Педагогіка і психологія. Наук. вісник Черн. ун - ту. В. 47. - Чернівці: Вид - во ЧДУ, 1999. - С. 117 - 119.
83. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя. (В.В.Андрієвська, Г.О.Балл, А.Г.Волинець, О.В.Киричук, В.М.Мелашвілі). – К., 1997. – 136 с.
84. Довідник з педагогіки і психології: Навчальний посібник для викладачів, аспірантів та студентів педагогічних навчальних закладів, для шкільних психологів та вчителів. О.В.Скрипченко,Т.М.Лисянська, Л.О.Скрипченко.–К., 2001.– 216 с.
85. Докучаєва В. В. Формування конструктивного мислення майбутнього вчителя початкових класів// Автореф. ... канд. пед. наук. - К., 1994. - 24 с.
86. Долинська Л. В., Максимчук Н. П. Розширення системи ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя активними методами навчання //Психологія. Зб. нак. праць. – Вип.. 3(10).: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2000. – С. 273 -283.
87. Дьомін А. І., Дьомін О. Чому в навчальній діяльності є студенти пасивні і працьовиті?// Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науково-методичний журнал. – В. 3. – 2002. – С. 65 - 75.
88. Дьяченко В. К. Организационная структура ученого процесса и её развитие. – М.: Педагогика, 1989. – 160 с.
89. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды.–М.:Педагогика,1989.–560с.
90. Эрдниев П. М. Укрупнение дидактических единиц как технология обучения. В 2 ч. Ч. 2. – М.: Просвещение, 1992. – 225 с.
91. Єрьоміна І. М. Науково-дослідницькі вміння в системі підготовки фахівця// Засоби навч. та науково-дослід. роб. В. 6. - Харків: Вид - во ХДПУ, 1998. - С. 93 - 95.
92. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках математики: Посібник для вчителя. – К.: Техніка, 1997. – 304 с.
93. Завізєва Н. Комп’ютеризація освіти в психолого-педагогічній літературі// Рідна школа. – 1999. - № 7 - 8. – С. 59 - 63.
94. Загальна психологія: Навчальний посібник/ О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огородійчук та ін. – К.: „А. П. Н.”, 2001. – 464 с.
95. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования. – М.: Педагогика, 1982. – 160 с.
96. Зайцев И. Е. Принципы разработки методического обеспечения автоматизированных обучающих систем. – М., 1995. – 242 с.
97. Зайцев С. Г. Новые иформационные технологи в образовании и управленим учебным заведеним// Компьютеры в учебном процессе. –1996.-№ 8.– С. 62 – 64.
98. Запорожец О. Н., Витер О. И. Философия психологического влияния в учебном процессе// Викладання психологічних дисциплін в технічних університетах: методологія, досвід, перспективи. Матеріали першої міжнар. наук. - метод. конф. 26- 27. 10. 1999. - К., 1999. - С. 32 - 34.
99. Зорина Л. Я. Дидактические основы формирования системности знаний старшеклассников. – М.: Педагогика, 1978. – 128 с.
100. Зязюн І. А. Сучасні педагогічні технології у вищих педагогічних закладах освіти. – Ніжин, 2001. – 256 с.
101. Зязюн І. А. Філософські проекції освіти і освітніх технологій// Шлях освіти. – 1996. – № 1. - С. 4 - 9.
102. Іваничук М. Г. Інтеграція – провідна тенденція сучасного наукового пізнання// Педагогіка і психологія. – 2003. - № 3 - 4. – С. 62 - 72.
103. Извозчиков В. А. Дидактические основы компьютерного обучения физике: Учебное пособие. – М., 1987. – 324 с.
104. Іздебська В. Ціннісні орієнтації освіти в контексті духовного світу студентства// Рідна школа. – 2002. - № 4. – С. 17 - 19.
105. Ікутіна З. Інтелектуальна підготовка спеціаліста// Рідна школа. – 2003. - № 4. – С. 31 - 40.
106. Ильин В. С. Формирование личности школьника (целостный аспект). – М.: Педагогика, 1984. – 144 с.
107. Ильясов И. И. Структура процесса учения.–М.:Изд-во Моск.ун-та,1986.–200с.
108. Информационные технологии в системе непрерывного педагогического образования: Проблемы методологи и теории. Под ред. В. А. Извозчикова. – СПб.: Образование, 1996. – 346 с.
109. Кабанова-Меллер Е. Н. Формирование приемов умственной деятельности в умственном развитии учащихся. - М.: Просвещение, 1968. - 288 с.
110. Каган М. С. Системный подход и гуманитарное знание: Изб. ст. - Ленинград: Изд-во Лен. ун-та, 1991. - 384 с.
111. Калашникова М. Б., Регуш Л. А. Психологические аспекты компьютеризации обучения: Дидактические основы компьютерного обучения. Межвузовский сборник научных трудов. – Л., 1989. – 284 с.
112. Карачун С. Проблемно - діалогічний урок в системі модульного навчання// Рідна школа. – 2003. - № 1. – С. 47 - 50.
113. Карпов Ю. Г., Баум Б. А. К вопросу применения ЭВМ на лекциях по общей физике// ТСО и методика преподавания физики в технических вузах. – Свердловск, 1984. – С. 34 - 39.
114. Кидрасов Ф. Х. Курс общей физики в системе подготовки учителя// Проблемы физико-математического образования в педагогических вузах России на современном этапе: Материалы ІІ Уральской региональной межвузовской научно-практической конференции. – Уфа: БГПИ, 1997. – С. 7-12.
115. Кириллова Г. Д. Теория и практика урока в условиях развивающегося обучения. – Просвещение, 1980. – 268 с.
116. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе: (Анализ зарубежного опыта). – М.: Знание, 1989. – 77 с.
117. Клейман Т. М. Компьютеры и музыка. – М., 1987. – 88 с.
118. Ковалёв А. Г. Психологические особенности личностной организации времени: Автореф. дис… канд. пед. наук. – М., 1979. – 18 с.
119. Козакова Г. Інформаційні технології: інтелектуалізація навчання у вищій школі// Вища освіта України. – 2002. - № 1. – С. 48 - 52.
120. Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в природничих науках: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: Кр. пед. ун-т, 2000. – 462 с.
121. Комп’ютерно-орієнтувальні системи навчання: Збірник наукових праць. Вип.. 2. – К.: НПУ ім.. М. П. Драгоманова, 2002. – 234 с.
122. Компьютерные модели в школьном курсе физики// Методические рекомен-дации. – Л., 1991. – 198 с.
123. Компьютеры, модели, вычислительный эксперимент.–М.: Наука, 1998.–176 с.
124. Компьютеризация общества и человеческий фактор: Реферативный сборник/ Под ред. А. И. Ракитина. – М., 1988. – 264 с.
125. Компьютерные технологии обучения/ АН УССР, Ин-т. кибер. Ред. В. И. Грищенко, А. В. Довгялко. – К., 1989. – 63 с.
126. Конашевський Л. Л. Дослідження особливостей застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі педвузу (на матеріалі курсу фізики). – К., 1997. – 25 с.
127. Кондаков В. А. О роли и месте физических принципов и теорий в системе учебного предмета физики в школе// Учебн. зап. Куйбышевского пединститута. –Вып. 49. – Ч. 2. – 1986. – С. 54 - 58.
128. Кондратьев А. С. Физическое образование как учебная модель науки: Тезисы докладов ІУ Международной конференции. – Волгоград, 1997. – 86 с.
129. Кондратьев А. С., Лаптев В. В. Физика и компьютер. – Л., 1989. – 186с.
130. Конопля М. І. Науково-дослідна робота - важливий елемент підготовки вчителя // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти. Всеукр. наук. - метод. конф. 17-18. 03. 1998.-Луганськ, 1998.– С. 34 - 41.
131. Корнєєв В. П. Основи розвитку пізнавальних інтересів// Рідна школа. - 1993. - № 5. - С. 36 - 40.
132. Коротяєв Б. І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. - К.: Рад. шк., 1989. - 176 с.
133. Костенко В. Модульно-розвивальне навчання: від управління до методичного забезпечення// Рідна школа. - 2000. - № 7 – С. 17 - 23.
134. Кремень В. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку// Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. – В. 4. – 2002. С. 7 – 19.
135. Кремень В. Особистісно розвивальне навчання як науковий пріоритет// Рідна школа. - 1998. - № 11. - С. 53 - 57.
136. Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу у навчальних закладах// Рідна школа. – 2003. - № 8. – С. 10 - 11.
137. Кудаков С. В. Подготовка и переподготовка управленческих кадров образования на основе уровне модульного подхода: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Барнаул, 2000. – 17 с.
138. Кузнецов И. В. Избранные труды по методологии физики. – М.: Наука, 1975. – 296 с.
139. Кузьмина Н. В., Кухарев Н. В. Психологическая структура деятельности учителя. - Гомель, 1976. - 58 с.
140. Кустов Ю. А., Кустов Ю. Ю. Интеграция как педагогическая проблема// Интеграция в педагогике и образовании. Ред. Ю. А. Кустов и др.. – Самара, 1994. – С. 7 – 17.
141. Лаврентьєва Н. Б. Педагогические основы разработки и внедрение модульной технологи обучения: Автореф. дис.... д-ра пед. наук. – Барнаул, 1999. – 42 с.
142. Лазарєва Л. Г., Кикить С. В. Шляхи сприяння пізнавальній самостійності студентів коледжу// Викладання психолого-педагогічних дисциплін в техн. унів: методологія, досвід, перспективи. Матеріали першої наук. - метод. конф. 26-27. 10. 1999. - К., 1999. - С. 196 - 198.
143. Ланина И. Я. Применение компьютеров при диагностике методики урока. Межвузовский сборник научных трудов: Дидактические основы компьютерного обучения . – Л., 1989. – 234 с.
144. Ланина И. Я. Формирование познавательных интересов учащихся на уроках физики. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1985. – 198 с.
145. Лаптев В. В. Современная электронная техника в обучении физики в школе. – Л., 1988. – 264 с.
146. Лаптев В. В. Физика в системе современного образования. Тезисы докладов ІУ Международной конференции. – Волгоград: Перемена, 1997. – 49 с.
147. Леднёв В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. – 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 1991. – 224 с.
148. Лемберг Р. Г. О самостоятельной работе учащихся // Сов. пед. - 1962.- № 2. - С. 18- 21.
149. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения. В 2ч./ Ред. В. В. Давыдов. – М.: Педагогика, 1983. – т. 1. – 671 с.
150. Леонтьев Д. А. Очерки психологии личности.-М.: Просвещение, 1997. - 234с.
151. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. – М.: Педагогика, 1981. – 284 с.
152. Лещинський О. П. Вплив мережі Інтернету на навчання фізики// Педагогіка і психологія. - № 3 - 4. – С. 57 – 64.
153. Лещенко М. П. Особистісний фактор в інноваційній парадигмі педагогічної майстерності// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми// Зб. наук. праць. – Ч. 1. – К. – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. – С. 51 - 56.
154. Лында А. С. Самостоятельная работа и самоконтроль в учебной деятельности старших школьников: Методическое пособие.- М.: Просвещение, 1979. - 391 с.
155. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів. - Харків: Основа, 1991. - 89 с.
156. Ломако Л. І. Проблема ціннісного пізнання в навчальній діяльності// Педа-гогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С. 160 - 166.
157. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 186 с.
158. Мадзігон В. М. Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали зв. наук. конф. ін-т. пед. АПН України 28 – 30 березня 2000 року. – К.: Педагогічна думка, 2000. – 115 с.
159. Макагон К. В. Формування готовності педагогів до інноваційної діяльності// Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С. 155 - 160.
160. Максименко С. Д., Щербан Т. Г. Професійне становлення молодого вчителя. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 106 с.
161. Максимова В. Н. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1988. – 234 с.
162. Максимчук Н. П. Особливості ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя // Психологія. Зб. наук. праць. - В. 2 (5).-К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1999. - С. 137 - 202.
163. Малафеев Р. И. Проблемное обучение физике в средней школе: Из опыта работы. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1980 – 127 с.
164. Маліцька Л. Управління навчально-пізнавальною активністю учнів// Рідна школа. - 2002. - № 3. – С. 20 - 21.
165. Мар’яш М. Структурно-логічні схеми на уроках фізики// Рідна школа. – 2002. - № 1. – С. 58 - 61.
166. Матвієнко О. В. Освіта в інформаційному суспільстві: суперечності, тенденції, теоретико-методологічні засади розвитку// Педагогіка і психологія. – 2004. - № 2. – С. 106 – 113.
167. Матюшкин А. М. Роль мотивации в познавательной активности// Активность личности в изучении: Сб. науч. тр. – М.: НИИВШ, 1986. – С. 21 - 30.
168. Махмутов М. И. Проблемное обучение. - М.: Просвещение, 1975. - 124с.
169. Машбиц Ю. І. Психолого-педагогические проблемы компьютерного обучения. – М.: Педагогика, 1988. – 124 с.
170. Мельник В. В. Наукове проектування навчального модуля// Педагогіка і психологія. – 1997. - № 1. – С. 71 - 79.
171. Мороз А. Г. Профессиональная адаптація молодого учителя. – К.: НПУ им. М. П. Драгоманова, 1998. – 329 с.
172. Мороз І. В. Педагогічні умови застосування кредитно-модульної системи навчання студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів: Дис. канд.. пед. наук. – Переяслав – Хмельницький, 2004. – 322с.
173. Москвин О. В. Системный поход при формировании у учащихся физических понятий: Учебное пособие. – М.: МОПИ им. Н. К. Крупской, 1987. – 91 с.
174. Москвіна В.В. Ціннісно-смислові установки як фактор регуляції індивідуального інтелекту // Автореф. ... канд. пед. наук. - К., 1994. - 20с.
175. Мощанский В. Н. Физика: Пробл. учеб. для 9 кл. общеобраз. учреждений. – М.: Просвещение, 1994. – 272 с.
176. Мултановский В. В. Физические взаимодействия и картина мира в школьном курсе. – М.: Просвещение, 1977. – 168 с.
177. Мясищев В. Н. Психологические функции и отношения// Ученые записки ЛГУ. - 1949. - № 119.
178. Немов Р. С. Психология: Учеб. для студ. высш. уч. зав: В 3 кн. – 3-е изд. – М.: ВЛАДОС, 1999. – Кн. 3. – 640 с.
179. Немцов А. А. Компьютерные модели и вычислительный експеримент в школьном курсе физики. Дис. канд.... пед. наук. – СПб, 1992. – 21 с.
180. Ничкало Н. Г. Філософія сучасної освіти// Педагогіка і психологія. – 1997. - № 3. – С. 105 – 114.
181. Ніколенко Д. Ф. Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя// Педагогічна психологія: Навчальний посібник. За ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенко. – К.: Вища школа, 1991. – С. 164 – 181.
182. Носкова Т. Н. Профессиональная подготовка будущего учителя к использованию модульной аудивизуальной технологи в процессе обучения (теория и прикладне аспекти): Автореф. дис.... д-ра пед. наук. -СПб, 1998. – 36 с.
183. Овдієнко Л. Етапи дослідно-експериментальної роботи// Рідна школа. – 2003. - № 11. – С. 6 - 7.
184. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польс. Л. Г. Кашкуревича, Н. Г. Горина. - М.: Высшая школа, 1990. - 382 с.
185. Олійник О. Про трактування поняття „педагогічна технологія”// Рідна школа. – 2004. - № 2. – С. 16 - 19.
186. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польс. Л. Г. Кашкуревича, Н. Г. Горина. - М.: Высшая школа, 1990. - 382 с.
187. Орлов А. А. Формирование педагогического мышления будущего учителя// Пути совершенствования психолого-педагогической подготовки будущего учителя. – Тула, 1989. - С. 4 – 13.
188. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности. Книга для учителя. - М., 1991. - 262с.
189. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителя. (Ю. І. Машбиць, М. І. Жалдак та ін. – К.: ІЗМН, 1998. – 190 с.
190. Павленко О. Використання комп’ютерних технологій у пошуково-дослідницькій діяльності учнів// Рідна школа. – 2004. - № 1. – С. 42 - 44.
191. Павлюк Л. І. Педагогічні умови ефективності навчання із застосуванням комп’ютерів як засобу керування навчальною діяльністю старшокласників. Автореф... дис. канд.. пед. наук. – Івано-Франківськ, 1994. – 24 с.
192. Педагогіка вищої і середньої школи: Збірник наукових праць. Ред. В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2003. – Вип. 6. – 192 с.
193. Педагогические информационные технологии и картина мира в непрерывном образовании (Информологический аспект). Учебное пособие. Под ред В. А. Извозчикова. - СПб.: Образование, 1997. – 286 с.
194. Перегудов Ф. И. Системная деятельность в образовании// Информационная технология в университетском образовании. – М., 1991. – 122 с.
195. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник// За заг. ред. С. П. Бондар. Рівне: Редакційно-видавничий центр „Тетіс” Міжнародного університету „РЕГІ” імені академіка Степана Дем’янчука, 2003.– 200 с.
196. Петров И. В. Физика в системе современного образования. Тезисы докладов ІУ Международной конференции. – Волгоград: Перемена, 1997. – 98 с.
197. Пидкасистый П. И., Коротяев В. И. Структурирование курса физики// Вестник высшей школы. – 1980. - № 10. – С. 37 - 42.
198. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. Теоретико-экспериментальное исследование. - М.: Педагогика, 1980. - 240 с.
199. Підласий І. П. Діагностика та експериментування педагогічних проектів: Навчальний посібник. - К., 1998. - 346 с.
200. Подольский А. И. Модель педагогической системы развивающего обучения (на содержание курса физики 7-го класса). Автореф. дис. д-ра. пед. наук. – Челябинск, 1997. – 45 с.
201. Полонский В. М. Оценка знаний школьников. – М.: Знание, 1981 . – 96с.
202. Поляков Е. Н., Балаева В. И. Решение познавательных задач как средство повышения умственной активности студентов при изучении ими програмного материала// Развитие познавательной активности и самостоятельности учеников и студентов: Идеи дидактики и педагогической психологии в учебном процессе. Межвуз. науч. сб.-Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1982.-С. 17 - 24.
203. Полякова Г. Адаптивне управління навчальним процесом як основа саморозвитку і самоорганізації його учнем // Рідна школа. – 2003. - № 2. – С. 26 - 29.
204. Полякова О. М. Формування творчої активності майбутнього вчителя у процесі розв’язання педагогічних задач//Автореф. канд. пед.наук.-Харків,1999.-18с.
205. Поташник М. М. Инновационные школы России: становление и развитие: Опыт программно-целевого управления: Пособие для руководителей образоват. учреждений/ Вст. статья В. С. Лазарева. – М.: выс. шк., 1996. – 320 с.
206. Психологія особистості: Навчально методичний посібник.-НДПУ, 2000.- 52 с.
207. Радкевич В. О. Особистісно-орієнтований підхід до підготовки майбутніх фахівців у професійній школі// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. - Ч. 1. – К.