МОТИВАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ЕНТОМОНІМІВ У КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

brief description

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

КОНОВАЛОВА Ольга Володимирівна

УДК 811.111’373.22

МОТИВАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ЕНТОМОНІМІВ
У КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Селіванова Олена Олександрівна,
доктор філологічних наук, професор

Черкаси 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..3
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ АНГЛІЙСЬКОЇ ЕНТОМОЛОГІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ.9
1.1. Ентомологічна номенклатура
в ракурсі проблем сучасного термінознавства...9
1.2. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу
англійської ентомологічної номенклатури...20
1.3. Проблема мотивації в ономасіології та теорії номінації.27
Висновки до першого розділу..41
РОЗДІЛ 2.
ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ І РІЗНОВИДІВ МОТИВАЦІЇ НОМЕНКЛАТУРНИХ НАЗВ КОМАХ
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ.43
2.1. Пропозиційно-диктумна мотивація англійських ентомонімів...43
2.1.1. Ономасіологічні структури англійських ентомонімів
пропозиційно-диктумного типу мотивації..51
2.1.2. Гіперонімічний та еквонімічний різновиди......74
2.1.3. Предикатно-аргументний різновид81
2.2. Асоціативно-термінальна мотивація англійських ентомонімів...113
2.3. Модусна мотивація англійських ентомонімів...139
2.4. Змішана мотивація англійських ентомонімів....143
2.5. Міфологемна мотивація англійських ентомонімів...149
Висновки до другого розділу.153
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...165
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...192

ВСТУП

Когнітивне дослідження номенклатурних таксономій як складників відповідних терміносистем є пріоритетним напрямом сучасного термінознавства, оскільки проекція найменувань на структури знань про позначене уможливлює як установлення закономірностей творення номенклатури, так і відображає систему знань й уявлень наукової спільноти про певний фрагмент інтеріоризованої нею дійсності. На важливості лінгвістичного аналізу терміносистем природничих наук, а саме номенклатур, наголошував П.О. Флоренський: Номенклатура як сукупність найменувань видів дає нам прокарбовані й пройдені різцем слова повсякденної мови, оскільки кожна вдала назва опирається на роки дуже уважного спостереження, на пізнання тісно згуртованих і стійких переплетінь ознак і на розуміння характеру співвідношення цих комплексів у таксономічній ієрархії. Така назва є стиснутою в одне слово, просте чи складне, формула досліджуваної речі і дійсно слугує зупинкою думки на певній вершині” [196, с. 128].
У славістиці номенклатурні назви комах розглядалися в лексико-семантичному та словотворчому аспектах на матеріалі російської мови (О.О.Корнілов [92]) та в культурологічному ракурсі на матеріалі української мови (О.А.Крижко [98]). Російськомовні загальновживані ентомоніми досліджувалися в етнолінгвістичному висвітленні (Ю.О.Кривощапова [97], Л.А.Лубашева [119]), а також у складі зоонімів у семасіологічному, ономасіологічному, лексикографічному та дериваційному аспектах (Л.О.Хачатурова [198], А.В. Моргун [133]). В англістиці описана етимологія загальновживаних назв тварин (О.О.Булах [23]) та національно-культурна специфіка зоонімів (І.В.Куражова [105]). У зіставному аспекті на матеріалі різних мов здійснено спробу дослідити зооніми в етносемантичному висвітленні (Н.В.Солнцева [173]), у семантико-когнітивному й функціонально-прагматичному ракурсах (Г.Л.Кривенко [96]), у рамках словотворення (О.О.Гутман, Ф.О.Литвин, М.І.Черемісіна [49]). Фразеологічні одиниці із зоонімічним компонентом проаналізовані Р.С.Григор’євою [46] в англійській мові, О.О.Селівановою [160], Д.В.Ужченко [191] в українській мові, І.П.Задорожною [62] в німецькій мові. Вивченням таких фразеологізмів у зіставному аспекті на матеріалі різних мов займалися Д.М.Марданова [124], І.В.Холманських [200], Е.Л.Таукова [179], Н.О.Кіндря [81], К.Т.Гафарова [36].
Однак власне номенклатурні назви комах (ентомоніми) в англомовній терміносистемі до сьогодні не були об’єктом спеціального лінгвістичного дослідження. Мовознавці практично не зверталися до проблеми творення англійських ентомонімів, природи та типів їхньої мотивації. Ентомологічна номенклатура становить особливий інтерес, позаяк вона відображає мікросвіт, що не має безпосередньої актуалізації у повсякденній свідомості людини і відтворює способи наукової систематизації знань про ентомофауну, асоціативні механізми, котрі зумовлюють позначення останньої.
Розкриття зазначених способів і механізмів можливе лише шляхом комплексного когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації ентомологічної номенклатури. Отже, актуальність нашого дослідження визначається потребою вивчення зв’язку системи мовних позначень і відповідного фрагмента наукової картини світу, що дає змогу оптимізувати відбір і вибір номенклатурних знаків у будь-якій мові.
Актуальність досліджуваної проблеми полягає в її оперті на теоретичний потенціал новітніх і перспективних таких галузей сучасної мовознавчої науки, як-от: функціонального словотвору (М.Докуліл [225; 226], О.А.Земська [67; 68], І.С.Улуханов [194; 195], Н.Ф.Клименко [84; 85], Є.А.Карпіловська [84], Ю.А.Зацний [64; 65] й ін.), когнітивної семантики (Дж. Лакофф, М. Джонсон [253; 255; 248], Ж. Фоконьє, М. Тернер [230; 231; 271], Р. Ленекер [256; 257], А. Ченкі [202; 203], І. Світсер [221], О.В.Рахіліна [152], С.А.Жаботинська [57; 58; 275] й ін.), когнітивної ономасіології (О.С.Кубрякова [100; 101], Г.Г.Гіздатов [38], М.М.Полюжин [148], О.О.Селіванова та представники її наукової школи [159; 75; 117; 94; 212] й ін.), рольової граматики й семантичного синтаксису (Ч.Філлмор [233; 234], У.Чейф [218; 219], Н.Д.Арутюнова [10; 11], Г.О.Золотова [70], Ю.Д.Апресян [7; 8], В.В.Богданов [21], І.Р.Вихованець [30; 31; 32], Н.В.Гуйванюк [48], А.П.Загнітко [60; 61] й ін.).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах планової наукової теми кафедри практики англійської мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти у формуванні комунікативної компетенції студентів ІІІ-ІV курсів мовних спеціальностей ВНЗ” (протокол № 3 від 25.10. 2007 р.). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 4 від 05.12. 2006 р.).
Об’єктом аналізу є ономасіологічні структури номенклатурних назв комах у сучасній англійській мові та структури знань, покладені в основу їхнього творення.
Предмет дослідження становлять мотиваційні відношення ономасіологічної структури англійських ентомонімів, їхньої семантики із фрагментом знань про позначене.
Мета нашого дослідження полягає у з’ясуванні способів мотивації номенклатурних назв комах у сучасній англійській мові з огляду на проекцію ономасіологічних структур ентомонімів на підґрунтя творення.
Окреслена мета дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:
― установити статус номенклатури в термінологічній системі ентомофауни;
― обґрунтувати теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу англійських ентомонімів;
― охарактеризувати механізми та різновиди пропозиційно-диктумної мотивації номенклатурних назв комах у сучасній англійській мові;
― описати синтаксичні моделі англійських пропозиційно мотивованих ентомонімів;
― з’ясувати особливості асоціативно-термінальної мотивації англійських ентомонімів, зважаючи на способи метафоричної аналогізації та зв’язки ентомологічного коду з іншими культурними кодами;
― описати специфіку застосування оцінки при творенні номенклатурних назв комах у сучасній англійській мові;
― визначити механізми поєднання різних за когнітивним статусом мотиваторів у змішано мотивованих англійських ентомонімів.
Матеріалом дослідження є 4752 англійських ентомоніми, вилучені шляхом суцільної вибірки з англомовних енциклопедичних довідників: Chinery, Michael. Complete British Insects / M. Chinery. Italy : Rotolito, 2005; Chinery, Michael. Insects / M. Chinery. Italy : Amadeus, 2004; Chinery, Michael. Butterflies / M. Chinery. Italy : Amadeus, 2004; McGavin, George C. Insects: Spiders and Other Terrestrial Arthropods / G. C. McGavin. New York : Dorling Kindersley Inc., 2002 та електронних джерел (32 позиції), а також з використанням даних П’ятимовного словника назв тварин”: СтригановаБ.Р. Пятиязычный словарь названий животных. Насекомые. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Б. Р. Стриганова, А.А.Захаров. М. : РУССО, 2000. Використано також матеріали електронних тлумачних словників сучасної англійської мови: Collins English Dictionary та Longman Dictionary of Contemporary English.
Методи дослідження. Використано загальний двовекторний підхід дослідження: від слова до думки і від думки до слова (Л.С.Виготський) та комплексну методику. Головним методом дослідження мотивації англійських ентомонімів є когнітивно-ономасіологічний аналіз, який передбачає встановлення типів, різновидів та механізмів мотивації англійських ентомонімів на підставі інтерпретації ономасіологічної структури та моделювання фрагмента знань про позначене.
При інтерпретації ономасіологічної структури застосовано прийоми морфемного, словотворчого й етимологічного аналізу, а також синтаксичного аналізу, що уможливив з’ясування синтаксичних моделей складених англійських назв комах. Моделювання структури знань про позначене здійснюється шляхом використання методик про позиційного й метафоричного моделювання та методу синтаксемного моделювання.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі мотивації англійських ентомонімів у когнітивно-ономасіологічному аспекті. Уперше обґрунтовано типологію мотивації англійських ентомонімів з огляду на проекцію ономасіологічної структури на структуру знань про позначене; визначено регулярні синтаксичні моделі складених номенклатурних назв комах; охарактеризовано різновиди пропозиційної мотивації англійських ентомонімів; з’ясовано механізми їх асоціативно-метафоричного творення; описано механізми змішаної мотивації та встановлено роль оцінки в мотиваційних процесах при творенні ентомологічної номенклатури та визначено особливості ірраціонального підґрунтя мотивації певних назв комах.
Теоретичне значення роботи забезпечується розробкою проблеми співвідношення ентомологічної номенклатури й терміносистеми, способів творення синтаксичних моделей складених англійських ентомонімів; типології мотивації англійських номенклатурних назв комах, що є внеском до когнітивно-ономасіологічних та термінознавчих студій сучасної лінгвістики й теорії номінації. Модель аналізу мотивації англійських ентомонімів може бути використана для когнітивно-ономасіологічного дослідження інших лексичних груп на матеріалі різних мов.
Практична цінність дослідження визначається тим, що матеріали роботи можуть застосуватися в лексикографічній практиці при укладанні термінологічного словника ентомонімів та коригуванні визначників видів комах, а також у практиці викладання фахових курсів лексикології (розділи Стратифікація словникового складу англійської мови”, Морфологічна структура англійських слів і словотворення”), теоретичної граматики (розділи Синтаксичні одиниці” і Словосполучення”), стилістики англійської мови (розділ Стилістична диференціація мовного складу”), загального мовознавства (розділ Теорія знака”) та при розробці спецкурсів із термінознавства, семіотики, когнітивної ономасіології, теорії номінації, рольової граматики у вищих навчальних закладах освіти.
Апробацію результатів дослідження здійснено на Всеукраїнській науковій конференції Когнітивна лінгвістика: теорія і практика” (м.Херсон, 2006), на Всеукраїнській науковій конференції Пріоритети сучасного германського і романського мовознавства” (м.Луцьк, 2007), на Всеукраїнському науковому форумі Сучасна лінгвістика: стереотипність і творчість” (м.Харків, 2006), на V Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми менталінгвістики” (м.Черкаси, 2007), на І Міжнародній науково-практичній конференції Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (м.Запоріжжя, 2007).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертації викладено в семи статтях, із яких шість опубліковано у фахових збірниках, затверджених ВАК України. Усі публікації виконано одноосібно.
Структура дисертації. Загальний обсяг роботи 194 сторінки, з них 164 сторінки основного тексту. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної наукової і довідникової літератури (275 найменувань, з яких 63 іноземними мовами) й переліку джерел ілюстративного й фактичного матеріалу (39 позицій).

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Ентомологічна номенклатурна лексика входить до складу ентомологічної терміносистеми і відрізняється від останньої об’єктом, способом і функцією позначення, а також способом систематизації та кількісними показниками. Означений лексичний масив розглядався в дисертації за принципом поля. Найбільш уживані у світовій науковій літературі латинські назви комах (scientific names) належать до його ядра, а англомовні номенклатурні найменування (common names) до периферії. Історично сформовані міжнародні латинські ентомоніми поступово витісняються своїми національними еквівалентами у колах англомовної наукової спільноти через неможливість розвитку латини як мертвої мови.
Ентомологічна номенклатура як складник відповідної терміносистеми становить своєрідний лексичний шар сучасної англійської мови, у якому відзеркалено певний фрагмент наукової картини світу. Ономасіологічні структури англійських ентомонімів фіксують як об’єктивні наукові знання про комаху, так і їхнє метафоричне сприйняття на підставі використання знаків інших культурних кодів на позначення ентомофауни, а також різноманітні типи оцінки цих тварин. Дослідження номенклатурних назв комах у сучасній англійській мові уможливлює не лише поглиблення уявлень про цей особливий мікросвіт тварин, а й з’ясування закономірностей його сприйняття й номінації англомовними науковцями. Зазначені закономірності встановлювалися в нашому дисертаційному дослідженні шляхом когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації англійських ентомонімів, що розглядалася як наскрізна для моделі породження психоментальна операція, результатом якої є семантично-ономасіологічна залежність мовних знаків на ґрунті складної системи конекцій концептів людської свідомості.
Використаний нами когнітивно-ономасіологічний аналіз розроблений О.О.Селівановою і ґрунтується на принципі двовекторності від слова до думки й від думки до слова, та передбачає два етапи: інтерпретацію ономасіологічної структури та моделювання фрагмента структури знань про позначене.
Інтерпретація ономасіологічної структури має на меті встановлення мотиву й цілей номінаторів, характеристики акцентологічних, граматичних і конотативних показників найменування, його синтаксичної структури, а також проекції ономасіологічної ознаки чи ознак, ономасіологічного базису й імплікованої частини мотиваційної бази з урахуванням значення найменування на певну структуру знань про позначене. За номінативним статусом англійські ентомоніми представлені простими дериватами, найменуваннями композитного типу та складеними назвами. У досліджуваному нами лексичному масиві деривати практично відсутні через слабку розрізнювальну спроможність таких назв. Композитні найменування виявились також досить рідкісним явищем в англійській ентомологічній номенклатурі, оскільки їхня головна номінативна функція позначати вищі ранги в ієрархії ентомофауни.
Переважна більшість англійських ентомонімів є складеними сполуками, ономасіологічна структура яких містить від двох до п’яти ономасіологічних ознак та ономасіологічний базис, що розглядається нами як синтаксична структура таких найменувань. У масиві англійських ентомонімів переважають синтаксичні структури, які є ядерними регресивними словосполуками із субстантивним ядром, представленим непохідним словом, простим дериватом або композитом (N2+N1, Adj+N, PI+N, NP+N). Головний компонент цих сполук здебільшого представлений гіперонімом як назви роду, родини, ряду, що дає змогу позначити ієрархічну належність виду комахи. Залежні компоненти фіксують розрізнювальні ознаки, зокрема, специфіку поведінки й життєдіяльності особнів, об’єкти харчування й каузативного впливу, місце поширення, перебування, гніздування чи походження комахи, період її активності, показник співіснування та взаємозалежності комах у класифікаційній ієрархії, а також особливості будови тіла особнів, якісні та кількісні показники.
Інколи номенклатурні назви комах організовані за без’ядерними синтаксичними моделями з імплікованим гіперонімічним компонентом пропозиції (Adj2+Adj1, N+Adj). Імплікація ядерного гіпероніма здійснюється номінатором з метою акцентуації головної диференційної ознаки роду чи родини комах, представленої здебільшого пропозиційним складником рівня якості.
Багатокомпонентні найменування комах є розширеними аналогами двокомпонентних конструкцій, утворених за рахунок іменників, прикметників, безособової форми дієслова (PI) чи гіпотаксичних груп. Компоненти складених англійських ентомонімів мають різну проекцію у структурі знань про позначене.
Моделювання структури знань про комахи здійснювалося нами на підставі моделі МПК, що враховує кореляцію п’яти функцій свідомості з колективним позасвідомим і має пропозиційне ядро, асоціативно-термінальний компонент і модус. Згідно з моделлю породження найменування обирається відповідна мотиваційна база, компоненти якої представлені в складниках МПК.
Залежно від статусу обраного мотиватором компонента МПК у масиві англійських ентомонімів ми виокремили пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, модусний та змішаний типи мотивації.
Пропозиційно-диктумна мотивація характеризується вибором мотиваторів, що мають відносно істинну, несуперечливу природу. У пропозиційно мотивованих ентомонімів відтворено класифікаційний поділ комах на ряди, родини, роди й види, а також складники відповідних ситуацій, пов’язаних із життєдіяльністю особнів ентомофауни (харчуванням, гніздуванням, рухом і т. ін.), особливостями забарвлення й будови тіла тощо. Цей тип мотивації за загальним механізмом є метонімічним, адже на позначення суб’єкта обирається інший компонент класу або ситуації в цілому за суміжністю.
Категоризація класу комах відображена в гіперонімічному й еквонімічному різновидах пропозиційно-диктумної мотивації: перший різновид застосовує на позначення виду комахи знаки назв вищого класифікаційного рівня номенклатури: роду, родини чи ряду. Еквонімічний різновид відображає вибір мотиватора найменування виду комахи з будь-якого класифікаційного рівня того самого класу. Іноді це відбувається за подібністю будови, розміру чи інших ознак комахи, що зумовлює віднесення такого ентомоніма до асоціативно-термінального типу мотивації.
Предикатно-аргументний різновид пропозиційно-диктумної мотивації дав змогу реконструювати базові ситуації поведінки й життєдіяльності комах, мисленнєвими аналогами яких є предикатно-аргументні структури. Мотиваторами англійських ентомонімів є предикати (каузації, руху, харчування, добування їжі, існування, гніздування, захисту, флюоресценції, звучання й одоративності) і валентні їм терми (об’єкти харчування чи каузації; локативи поширення, перебування, гніздування, живлення чи походження; комітативи, що вказують на реалію, супровідну щодо комахи у просторовому чи часовому відношенні; темпоративи, пов’язані з часом активності чи розвитку комахи та парування особнів; результативи, що представляють наслідок шкідливої дії комахи; трансгресиви на позначення проміжної стадії розвитку комахи; медіативи як компоненти зі значенням засобу дії; корелятиви як показники співіснування та взаємозалежності комах у класифікаційній ієрархії). Найпоширенішими мотиваторами цього різновиду є складники каузативної ситуації: предикат каузації, об’єкт каузації чи харчування та результатив, оскільки каузативні відношення розкривають умови та наслідки діяльності й поведінки комах як шкідників сільськогосподарських культур.
Окрім того, в ономасіологічній структурі англійських ентомонімів представлені складники партонімічного рівня, а також рівнів якості й кількості, які фіксують особливості забарвлення й конфігурації тіла комахи та його частин.
Вибір мотиватора з мотиваційної бази супроводжується одночасним гасінням інших компонентів мотиваційної бази ономасіологічною імплікацією. Деякі предикати або терми зумовлені такими редукованими складниками, котрі нерідко визначають їх еквонімічний статус.
На відміну від пропозиційно-диктумного типу мотивації, альтернативний їй асоціативно-термінальний є метафоричним за загальним способом позначення структур знань про комахи у свідомості англомовної ентомологічної спільноти. Мотиватори асоціативно мотивованих ентомонімів обираються зі сфери терміналів МПК, сформованих у структурі концепту шляхом поєднання ентомологічної концептуальної сфери як реципієнтної з іншими концептуальними сферами, які є донорськими і постачають власні знакові ресурси з метою фігурального позначення комах.
Дослідження специфіки метафоричних процесів у масиві англійських ентомонімів призвело до виявлення таких донорських зон, як-от: ЛЮДИНА, ІНША ТВАРИНА, АРТЕФАКТ, НАТУРФАКТ, ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА. Донорські концептуальні сфери обрані невипадково, адже використання їхніх знаків ґрунтується на численних асоціативних аналогіях зовнішніх ознак, поведінки, життєдіяльності комахи з іншими, більш близькими для номінаторів істотами, предметами та явищами дійсності, а також їхніми ознаками. Найбільш продуктивною є модель метафоричного перенесення ЛЮДИНА → КОМАХА”, що пояснюється властивістю людини (за принципом антропометричності) сприймати віддалений від неї загадковий мікросвіт комах у термінах позначень осіб за родом діяльності, властивостей людини, частин її тіла (соматизмів), діями й поведінкою тощо.
Поширеною донорською концептосферою для англійських ентомонімів є також назви інших тварин (ссавців, птахів, риб тощо) на підставі уподібнення зорових гештальтів (форми й забарвлення тіла чи його частин), а також сценаріїв добування їжі, захисту, руху, гніздування. Застосування мотиваторів концептуальної сфери АРТЕФАКТ на позначення ентомологічної номенклатури, з огляду на один із найпопулярніших принципів метафоризації предметоцентризм, ґрунтується здебільшого на зовнішній подібності забарвлення, форми й будови тіла комах до рукотворних предметів навколишнього світу.
Різноманітність механізмів асоціювання й аналогізації, покладених в основу метафоричного творення англійських ентомонімів дала змогу виокремити структурно-метафоричний, дифузно-метафоричний та гештальтний різновиди асоціативно-термінального типу мотивації. Структурно-метафоричний різновид характеризується уподібненням концептуальних сфер на підставі одного суміжного поняття. Таким поняттям для англійських ентомонімів переважно є параметри розміру, обрані з донорських концептосфер ЛЮДИНА, ІНША ТВАРИНА, ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА.
При метафорично-дифузному різновиді, на відміну від попереднього, зближення концептів опирається на декілька ознак, тому метафора, що лежить в основі перенесення назви з одного предмета на інший, має розмите асоціативне підґрунтя. В англійських ентомонімів такий різновид базується на схожості сценаріїв поведінки чи життєдіяльності комахи та людини, іншої тварини або ірреальної істоти.
Гештальтний (образний) різновид відображає конекції асоціативно-термінальної частини ментально-психонетичного комплексу із зоровими, слуховими, тактильними, смаковими й одоративними відчуттями та сформованими на їхньому ґрунті нерозчленованими, цілісними образами (гештальтами), що відбувається шляхом аналогізації з іншими предметними сферами. Такі гештальти доповнюються їхнім мисленнєвим усвідомленням та мовним позначенням. В англійській ентомологічній номенклатурі гештальтний різновид асоціативно-термінального типу мотивації є найпоширенішим і представленим аналогізацією цілісних зорових образів (донорські зони ЛЮДИНА, ІНША ТВАРИНА), зорових відчуттів за будовою чи формою тіла (донорські зони ЛЮДИНА, ІНША ТВАРИНА, АРТЕФАКТ, НАТУРФАКТ, ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА), кольоропозначень (донорські концептосфери ІНША ТВАРИНА, АРТЕФАКТ, НАТУРФАКТ), а також уподібненням тактильних, слухових та одоративних гештальтів.
Модусна мотивація англійських ентомонімів характеризується використанням мотиватора на підставі його оцінного сприйняття мовцями як знака, що корелює як із пропозиційно-диктумним, так і з асоціативно-термінальним типами мотивації. Англійські ентомоніми репрезентують раціонально-сублімований, емотивно-психологічний та утилітарний типи оцінки, причому домінуючим є вираження негативної оцінки, що пояснюється відповідним негативним досвідом пізнання людиною ентомофауни, переважанням у людини негативних емоцій, а також високою експресивністю обраної номінатором демонологічної, військової лексики та назв осіб-злочинців.
Змішаний тип мотивації представляє в ономасіологічних структурах складених англійських ентомонімів різні за статусом фрагменти МПК, поєднуючи пропозиційні компоненти з асоціативно-термінальними. Змішано мотивовані англійські ентомоніми є синтаксично нестандартними, оскільки зв’язок компонента у прямому значенні з метафоричним складником подекуди суперечить регулярним синтаксичним моделям сполук. Багатокомпонентні ономасіологічні структури змішано мотивованих ентомонімів можуть демонструвати поєднання кількох донорських концептуальних сфер із пропозиційним(-и) складником(-ами), що зумовлене тенденцією до збагачення знакових ресурсів у сфері ентомологічної номенклатури за рахунок метафоризації. Залежно від пропозиційного статусу мотиватора таких назв комах визначено гіперонімічно-метафоричний, квалітативно-метафоричний, квантитативно-метафоричний, партитивно-метафоричний та об’єктно-метафоричний різновиди.
За класифікаційним параметром раціональної / ірраціональної природи обраного мотиваційною базою фрагмента інформації про позначене виокремлено міфологемний тип мотивації англійських ентомонімів. Міфологемна мотивація апелює саме до ірраціонального, оскільки вона ґрунтується на віруваннях і забобонах, наявних в етносвідомості та відображає ті знання, які не можна кваліфікувати як логічні, об’єктивні, а лише як такі, що прийняті на віру беззастережно й бездоказово. З комахами пов’язані певні легенди, повір’я, забобони, перекази, тому вибір мотиваторів деяких номенклатурних ентомопозначень визначається саме такою культурно значимою інформацією. Міфологемна мотивація англійських ентомонімів має пропозиційний, асоціативно-метафоричний та оцінний характер.
Здійснене нами дослідження мотиваційних механізмів англомовної ентомологічної номенклатури виявило головні номінативні стратегії науковців, специфіку їхнього сприйняття ентомофауни, поєднання об’єктивних знань про комахи з різноманітними асоціаціями, що зумовлюють вибір мотиваторів метафоричного типу, та з оцінками певних особливостей комах, а також їхнього впливу на людину.
Основні результати дослідження та відображений у роботі досвід їхнього отримання може бути використаний як при подальшому вивченні номінативної підсистеми комах в англійській мові, так і в процесі когнітивно-ономасіологічного аналізу інших лексичних класів на матеріалі різних мов. Особливий інтерес становить зіставний аспект дослідження мотивації номінативних одиниць.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АлександроваГ.Н. Соотношение знаковой структуры и функций терминологических квазитерминологических языковых единиц : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.00.00 „Филологические науки” / Г.Н.Александрова. Самара, 2006. 18 с.
2. АлександровскаяЛ.В. Семантика термина как члена общелитературной лексики (на материале английской морской терминологии) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Л.В.Александровская. М., 1973. 24 с.
3. АлексееваЛ.М. Проблемы термина и терминообразования : учебное пособие по спецкурсу / Л.М.Алексеева. Пермь : Изд-во ПГУ, 1998. 120 с.
4. АлексееваЛ.М. Лингвистика термина / Л.М.Алексеева // Лексикология. Терминоведение. Стилистика : сб. науч. трудов. М.-Рязань : Наука, 2003. С. 37-42.
5. АлпатовВ.М. История лингвистических учений: учебное пособие / В.М.Алпатов. М. : Языки русской культуры, 1998. 368 с.
6. АпресянЮ.Д. Типы информации для поверхностно-семантического компонента модели Смысл Û Текст” / Ю.Д.Апресян //Wiener Slawistischer Almanach. Wien : Sonderband. № 1. 1980. С. 123-131.
7. АпресянЮ.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю.Д.Апресян // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37-68.
8. АпресянЮ.Д. О толковом словаре управления и сочетаемости русского глагола / Ю.Д.Апресян // Словарь. Грамматика. Текст : сб. статей. / отв. ред. Ю.Н.Караулов, М.В.Ляпон. М. : ИЯ РАН, 1996. С. 13-43.
9. АпресянЮ.Д. Юбилейные заметки о неюбилейных словах: ругать и его синонимы / Ю.Д.Апресян, М.Я.Гловинская // Московский лингвистический журнал. М. : Изд-во МГУ, 1996. Т. 2. С. 10-16.
10. АрутюноваН.Д. Понятие пропозиции в логике и лингвистике / Н.Д.Арутюнова // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1976. Т. 35. № 1. С. 20-32.
11. АрутюноваН.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Н.Д.Арутюнова. М. : Наука, 1988. 341 с.
12. АрутюноваН.Д. Метафора и дискурс / Н.Д.Арутюнова // Теория метафоры / общ. ред. Н.Д.Арутюнова, М.А.Журинская. М. : Прогресс, 1990. С. 5-32.
13. АрутюноваН.Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы / Н.Д.Арутюнова. М. : Едиториал УРСС, 2005. 384 с.
14. АхмановаО.С. Словарь лингвистических терминов / О.С.Ахманова. М. : Сов. энциклопедия, 1969. 606 с.
15. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка / изд. Е.В.Вентцель, Т.В.Вентцель ; [пер. с фр.]. М. : Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
16. БалхияК. Способы номинации и мотивации композитообразований / К.Балхия, А.Таттибаева // Бодуэновские чтения: Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика : Труды и материалы Междунар. науч. конф. (Казань, 11-13 дек. 2001 г.) : В 2 т. / под общ. ред. К.Р.Галиуллина, Г.А.Николаева. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2001. Т. 2. C.52-55.
17. БарандеевА.В. Основы научной терминологии : учебное пособие / А.В.Барандеев. М. : Мир книги, 1993. 186, [1] с.
18. БлиноваО.И. Мотивированность слова и функциональный аспект / О.И.Блинова // Русское слово в языке и речи. Кемерово : Изд-во Кемеровского ун-та, 1976. − С. 16-21.
19. БлиноваО.И. О явлении лексикализации внутренней формы слова (на диалектном материале) / О.И.Блинова // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования : сб. науч. тр. Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1979. Вып. 8. С. 106-116.
20. БлиноваО.И. Русская мотивология : Учеб.-метод. пособие по спецкурсу / О.И.Блинова [3-е изд., перераб и доп.]. Томск : Изд-во ТГУ, 2005. 68 с.
21. БогдановВ.В. Семантико-синтаксическая организация предложения / В.В.Богданов. Л. : Изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1977. 204 с.
22. БолдыревН.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н.Н.Болдырев. Тамбов : Изд-во Тамбовского ун-та, 2001. 123 с.
23. БулахЕ.А. Этимологическая характеристика фаунонимов в современном английском языке / Е.А.Булах // Язык как культурно-образовательная среда: лингвистика, перевод, лингводидактика : материалы 50 Научно-методической конференции преподавателей и студентов „Университетская наука региона”. Ставрополь : Изд-во СГУ, 2005. Ч. 1. С. 58-62.
24. БурлаковаВ.В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке / В.В.Бурлакова. Л. : Наука, 1975. 215с.
25. ВеливченкоВ.Ф. Языковые средства реализации каузативно-следственных отношений в тексте : дис. канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Веливченко Валентина Фёдоровна. К., 1989. 197 с.
26. ВиноградовВ.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) : учебное пособие / В.В.Виноградов / Отв. ред. Г.А.Золотова. [3-е изд.]. М. : Высшая школа, 1986. 639 с.
27. ВинокурГ.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.О.Винокур // Труды Московского института истории, философии и литературы : сб. статей по языковедению. М. : Изд-во МИИФЛ, 1939. Т.5. С. 3-54.
28. ВитгенштейнЛ. Логико-философский трактат. [Електронний ресурс] / Л.Витгенштейн. М., 1958. Режим доступу : http://www.philosophy.ru/library/witt/01/01.html.
29. ВитгенштейнЛ. Философские исследования / Л.Витгенштейн // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. XVI. С. 79-128.
30. ВихованецьІ.Р. Семантико-синтаксична структура речення / І.Р.Вихованець., К.Г.Городенська, В.М.Русанівський. К. : Наукова думка, 1983. 219 с.
31. ВихованецьІ.Р. Система відмінків української мови / І.Р.Вихованець. К. : Наукова думка, 1987. 232 с.
32. ВихованецьІ.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І.Р.Вихованець. К. : Наукова думка, 1992. 222 с.
33. ВолодинаМ.Н. Когнитивно-информационная природа термина (на материале терминологии средств массовой информации) / М.Н.Володина. М. : Изд-во МГУ, 2000. 128, [1] с.
34. ВыготскийЛ.С. Мышление и речь : собр. соч. в 8 т. / Л.С.Выготский. М. : Педагогика, 1982. Т. 2. С. 5-361.
35. ГакВ.Г. Языковые преобразования / В.Г.Гак. М. : Языки русской культуры, 1998. 763 с.
36. ГафароваК.Т. Сопоставительный анализ фразеологических единиц с зоонимами и фитонимами в таджикском, немецком и русском языках : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 / Гафарова Кимматой Таваровна. Душанбе, 2007. 164 с.
37. ГердА.С. Основы научно-технической лексикографии: Как работать над терминологическим словарём / А.С.Герд. Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. 73 с.
38. ГиздатовГ.Г. Когнитивные модели в речевой деятельности / Г.Г.Гиздатов. Алма-Аты : Гылым, 1997. 176 с.
39. ГинатуллинМ.М. К исследованию мотивации лексических единиц (на материале наименований птиц) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка” / М.М.Гинатуллин. Алма-Ата, 1973. 27 с.
40. ГолевН.Д. Мотивация и словообразование / Н.Д.Голев // Проблемы лексической и словообразовательной мотивации в русском языке : Межвузовский сборник / Под ред. Н.Д.Голева. Барнаул : Изд-во АГУ, 1986. С. 30-47.
41. ГолевН.Д. Динамический аспект лексической мотивации / Н.Д.Голев. Томск : Изд-во Томского ун-та, 1989. 252 с.
42. ГоловинБ.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б.Н.Головин, Р.Ю.Кобрин. М. : Высшая школа, 1987. 104 с.
43. ГолубО. Сучасна термінологія та номенклатура в хімії / О.Голуб, М.Корнілов // Проблеми української науково-технічної термінології : тези доп. 3-ої Міжнар. наук. конф. Львів : Вид-во ЛНУ, 1994. С.228-229.
44. ГородецкийБ.Ю. Термин и его лингвистические свойства Б.Ю.Городецкий // Структурная и прикладная лингвистика / под ред. А.С.Герда Л. : Изд-во ЛГУ, 1987. Вып. 3. С. 54-62.
45. ГорскийД.П. Краткий словарь по логике / Д.П.Горский, А.А.Ивин, А.Л.