МОВНА ОСОБИСТІСТЬ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ДЖ.ГОЛСУОРСІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі романів форсайтівського циклу)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МОРЯКІНА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 811.81'276=111

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ДЖ.ГОЛСУОРСІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі романів форсайтівського циклу)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
доцент Чхетіані Т.Д.

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ЗМІСТ ......................................................................................................................

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...............................................................

5

ВСТУП ....................................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. МОВА РОМАНІВ ФОРСАЙТІВСЬКОГО ЦИКЛУ ДЖ.ГОЛСУОРСІ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Загальнонаціональний характер та соціально зумовлене розмаїття мови романів Дж.Голсуорсі .............................................

14

1.1.1. Національна мовна особистість і її складники ...........................

15

1.1.2. Колективна мовна особистість у романах про Форсайтів .........

19

1.2. Образне мовлення як вияв ціннісних і понятійних домінант мовної особистості в романах форсайтівського циклу ...................

23

1.2.1. Мовна особистість і картина світу ..............................................

24

1.2.2. Концептуальна метафора й картина світу ..................................

28

1.3. Комунікативно-прагматичні засади мовленнєвої поведінки персонажів у романах Дж.Голсуорсі ................................................

34

1.3.1. Комунікативна компетенція мовної особистості .....................

36

1.3.2. Стиль мовленнєвої поведінки мовної особистості .....................

42

Висновки до розділу 1 ...............................................................................

45

РОЗДІЛ 2. АСОЦІАТИВНО-ОБРАЗНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАРТИНИ СВІТУ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В РОМАНАХ ФОРСАЙТІВСЬКОГО ЦИКЛУ

2.1. Мовна репрезентація метафоричних образів у романах форсайтівського циклу........................................................................

48

2.2. Типи метафоричних образів у романах форсайтівського циклу....

53

2.2.1. Структурна типологія метафоричних образів ............................

54

2.2.2. Семантична типологія метафоричних образів ............................

59

2.2.3. Функціональна типологія метафоричних образів ......................

64

2.2.4. Образне осмислення концепту ЛЮДИНА в романах про Форсайтів .......................................................................................

65

2.3. Антропонімічні метафоричні образи ...............................................

67

2.3.1. Релігійні метафоричні образи .......................................................

69

2.3.2. Літературно-мистецькі метафоричні образи ...............................

77

2.3.3. Наукові метафоричні образи ........................................................

87

2.3.4. Військові метафоричні образи .....................................................

91

2.3.5. Юридичні й фінансові метафоричні образи ................................

96

2.3.6. Побутові метафоричні образи ......................................................

99

2.4. Природничі метафоричні образи .......................................................

102

2.4.1 Зоонімічні метафоричні образи .....................................................

103

2.4.2. Флористичні метафоричні образи ................................................

114

2.4.3. Метафоричні образи неживої природи ........................................

117

2.5. Комбіновані метафоричні образи ......................................................

122

Висновки до розділу 2 ...............................................................................

124

РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В РОМАНАХ ФОРСАЙТІВСЬКОГО ЦИКЛУ

3.1. Дискурсивні стратегії мовленнєвої поведінки персонажів у романах Дж.Голсуорсі .......................................................................

126

3.1.1. Cтратегія інформування ................................................................

129

3.1.2. Стратегії ввічливості .....................................................................

134

3.1.3. Маніпуляційна стратегія ...............................................................

146

3.1.4. Афективна стратегія ......................................................................

155

3.2. Стилі мовленнєвої поведінки персонажів романів форсайтівського циклу .......................................................................

162

3.3. Поліглосія в дискурсі англійців, описаних Дж.Голсуорсі ..............

168

Висновки до розділу 3 ...............................................................................

170

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....................................................................................

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................

176

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...........................

203

ДОДАТКИ ...............................................................................................................

204

Додаток А. Соціокультурна стратифікація персонажів романів форсайтівського циклу ..........................................................

205

Додаток Б. Універсальні, національні, соціокультурні й індивідуальні елементи в образності романів Дж.Голсуорсі ....................

208

Додаток В. Соціокультурні варіації у вживанні англійцями дискурсивних стратегій .........................................................

223

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КС картина світу
ККС концептуальна картина світу
МКС мовна картина світу
МО метафоричний образ
СО словесний образ
ПТ прецедентний текст

ВСТУП
Антропоцентричний підхід до вивчення мови, що є одним з принципових засад сучасної мовознавчої парадигми, ставить у центр лінгвістичного аналізу людину користувача та творця мови. Численні спроби інкорпорувати людський фактор” до мовознавчих студій [див. напр.: 27; 197; 201; 204; 229] найбільш повно реалізуються в лінгвістичній концепції мовної особистості.
Під мовною особистістю розуміється особистість, яка виражається в мові та реконструюється в основних своїх рисах на базі мовних засобів [80, с. 38]. В основу дослідження мовної особистості покладено вивчення пізнавальної й мовленнєвої діяльності мовця, відтворення сукупності його уявлень і знань про навколишній світ, мовних здібностей, думок та смислів, реалізованих ним у вигляді тексту [див.: 4; 11, с. 282; 125, с. 4; 231]. Суб’єктом мовлення може бути індивід або мовний колектив, відповідно до чого розрізняються індивідуальна і колективна мовні особистості [80, с. 22; 95, с. 28; 96, с. 10; 185, с. 3]. Виходячи з того, якою мовою володіє і користується індивід чи колектив, маємо російську, українську, англійську й інші мовні особистості.
На сьогодні лінгвістами накопичений великий досвід створення мовленнєвих портретів як реальних людей письменників [59; 90; 97; 165], авторів публічних промов [15; 71; 102; 225, 226], так і літературних персонажів [35; 38; 122;186; 206]. У переважній більшості праці, присвячені вивченню мовної особистості, спрямовані на пошук типологічних рис індивідуальних мовців та створення відповідних таксономій. Дослідження ведуться здебільшого у психологічному [36; 58; 167], соціологічному, зокрема гендерному [48; 88; 204; 244; 300], професійному [109; 133; 184; 290], резединційному [83; 154] та етно-культурологічному аспектах [121; 194; 239].
З самого початку автори концепції мовної особистості [80; 81; 173] підкреслювали необхідність вивчати цей феномен у контексті національної культури, до якої належить мовець, у ракурсі виявлення його етноспецифічних особливостей. Послідовники цих поглядів бачать у мовній особистості синтез культурологічної та мовознавчої інформації, діалектику розвитку культури і мови [41; 82; 163], узагальнений образ носія культурно-мовних цінностей і знань, комунікативно-діяльнісних настанов і реакцій поведінки [77, с. 3], базовий національно-культурний прототип носія мови [87, с. 412]. Етно-культурологічний підхід до вивчення мовленнєвої діяльності визнається перспективним напрямом лінгвістичних досліджень і на сучасному етапі активно використовується в роботах, присвячених опису національних характерів і національної самосвідомості [99; 177; 192; 205; 209].
Залежно від предмету лінгвістичного аналізу дослідники концентрують свою увагу на лексико-граматичному [67, 233], когнітивному [52; 89; 101; 223] або прагматичному [25; 135; 232; 286] аспектах досліджень. Останнім часом при вивченні проблематики, пов’язаної із мовною особистістю, мовознавці все частіше використовують інтегрований підхід, який передбачає розгляд когнітивних особливостей дискурса у нерозривному зв’язку з його емоційним забарвленням та прагматичною спрямованістю [28; 124; 236; 305].
Аналіз згаданих праць свідчить про складність, багатогранність поняття мовної особистості та виявляє тенденцію інтегрування підходів до її вивчення. В той самий час у лінгвістичних дослідженнях особистості мовця помітне певне відставання у створенні колективних мовних портретів. Тому ми вбачаємо необхідність у реконструкції узагальнено-типізованого колективного мовного образу англійців з урахуванням соціально-культурних розбіжностей їхнього мовлення, яким воно зображено в романах про Форсайтів.
Актуальність виконаного дослідження зумовлена загальною антропоцентричною спрямованістю сучасної лінгвістичної парадигми, яка характеризується інтеграцією когнітивного й комунікативного підходів до вивчення мовних даних. Виконаний у цьому руслі аналіз романів Дж.Голсуорсі в аспекті відображення в них національно-культурних і соціокультурних особливостей світогляду й мовленнєвої поведінки англійців націлено на вирішення актуальної проблеми моделювання національної мовної особистості конкретного історичного періоду.
Попри наявність численних досліджень романів форсайтівського циклу, в яких докладно розглядаються особливості літературного стилю, композиції [див. напр.: 1; 2; 44; 65; 72] та мови Дж.Голсуорсі [20; 221; 234; 288], їх автори головним чином обмежуються аналізом Саги про Форсайтів”, тоді як проблема комплексного дослідження повного циклу й дотепер залишається невирішеною. До того ж більшість названих робіт було виконано невдовзі після того, як романи про Форсайтів побачили світ та були перекладені російською мовою у кінці п’ятдесятих на початку шістдесятих років. На той час ще не існувало мовознавчої парадигми, яка б дозволяла проводити дослідження у комунікативно-прагматичному й лінгвокогнітивному аспектах та інтегрувати отримані мовні й позалінгвальні дані у цілісну модель, відому сьогодні як мовна особистість. Тому завдання запропонованого дослідження полягає саме в аналізі колективної мовної особистості, яка постає з романів форсайтівського циклу, у названих аспектах.
Зв’язок з науковими темами: Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, що досліджуються в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 24 січня 2000 р.).
Мета дослідження полягає у визначенні основних рис національної мовної особистості англійців через виявлення специфічних елементів у картині світу автора-оповідача і персонажів романів форсайтівського циклу та встановленні особливостей їхньої мовленнєвої поведінки.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
уточнити поняття національної мовної особистості англійців;
визначити набір ключових лінгвокультурних ознак мовців, зображених у романах про Форсайтів;
виявити ціннісні й понятійні домінанти в колективній картині світу англійців кінця XІX початку XX століття;
змоделювати структуру виявлених домінантних концептів і простежити їх варіювання в різних соціальних групах мовців;
відтворити ключові стратегії мовленнєвої поведінки англійців у романах форсайтівського циклу;
встановити лінгвокультурні розбіжності у виборі персонажами Дж.Голсуорсі окремих стратегій і тактик спілкування;
простежити динаміку і напрями змін у когнітивних та комунікативних стереотипах досліджувагого соціуму.
Об’єктом дослідження є колективна мовна особистість англійців, якою вона постає з текстів романів форсайтівського циклу Дж.Голсуорсі.
Предметом вивчення є когнітивні й комунікативно-прагматичні ознаки мовлення автора-оповідача і персонажів романів форсайтівського циклу представників різних соціальних прошарків та угруповань.
Матеріалом дослідження слугує корпус 3045 метафоричних висловів та 2159 персонажних діалогів, відібраних із текстів 13 романів форсайтівського циклу методом суцільної вибірки. Аналізований цикл художніх творів обіймає три трилогії The Forsyte Saga”, The Modern Comedy” та The End of the Chapter” загальним обсягом 3123 сторінки, у яких представлено 123 особистісні дискурси.
Для досягнення загальної мети та вирішення поставлених завдань були використані такі методи і прийоми: метод лінгвістичного моделювання, за допомогою якого створено характеристику колективного мовця за мовленнєвими ознаками. При цьому методи концептуального та фреймового аналізу використані з метою визначення емотивно-ціннісних концептуальних домінант мовної особистості й моделювання структур її знань, а метод конверсаційного аналізу вжито для дослідження стратегійно-тактичних особливостей побудови дискурсу мовця. З’ясування змісту мовленнєвих актів здійснено методом контекстного аналізу окремих мовних одиниць. Для визначення ролі й місця виявлених когнітивних та прагматичних типологічних рис в структурі мовної особистості використано кількісний аналіз.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що в ньому вперше розроблено поняття національної колективної мовної особистості англійців і створено мовний портрет етносоціуму, його збірний образу, який уважається складною ієрархічно організованою системою національно-культурних, соціокультурних та індивідуально зумовлених особливостей когнітивної і комунікативної діяльності, відображених у мовленні носіїв конкретної національної мови. Новим у вивченні властивостей мовленнєвої поведінки англійців є врахування їх класової, вікової та гендерної зумовленості.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в подальшому розвитку концепції мовної особистості, що пов’язується із вивченням соціальної неоднорідності національного мовного колективу та його культурного багатства. Поєднання лінгвістичних і соціокультурних параметрів суб’єкта мовлення та їх комплексне застосування в ході аналізу мовного матеріалу дозволили вдосконалити методику лінгвістичного моделювання. Отримані дані стосовно світоглядних орієнтирів англійців кінця XІX початку XX століття й особливостей побудови ними мовної комунікації є конкретним внеском у розвиток когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики й теорії мовленнєвої комунікації. Поглиблений аналіз образності в романах Дж.Голсуорсі сприяє подальшому розвитку стилістики й інтерпретації тексту.
Положення, що виносяться на захист:
1. Національна колективна мовна особистість англійців кінця ХІХ початку ХХ століття є моделлю мовного колективу, який постає з єдності автора-оповідача і персонажів, зображених у межах типізованого художнього світу романів форсайтівського циклу Дж.Голсуорсі.
2. Характеристика англійської колективної мовної особистості, представленої в романах форсайтівського циклу, складається із національно-культурних, соціокультурних (класових, вікових, гендерних) й індивідуальних рис її когнітивної та комунікативної діяльності, основою виділення яких є ступінь поширення й закріпленості окремих властивостей мовлення за представниками зазначених субкультур.
3. Національно-культурною когнітивною рисою мовної особистості англійців, властивою всім представникам аналізованого мовного колективу, є антропо-природничий характер її мовної картини світу, в якій домінують релігійний та зоонімічний фрагменти.
4. Наявність в мовній картині світу англійців, зображених Дж.Голсуорсі, знань про літературу і мистецтво, юридичну й фінансову сфери є соціокультурними типологічними рисами світосприйняття представників аристократії, середнього класу й управителів майна. Осмислення дійсності в образах, пов’язаних із науковою та військовою царинами, є специфічною властивістю когнітивної діяльності мовців-чоловіків.
5. Прагматичною основою змодельованої мовної особистості є широке застосування в її мовленнєвій діяльності стратегій увічливості, що складають майже чверть її прагматикону і спрямовуються на встановлення й підтримку взаємовідносин між співрозмовниками. Решта комунікативних потреб в аналізованому мовному колективі реалізується через дискурсивну стратегію інформування, маніпуляційну й афективну стратегії.
6. Типологічні риси мовленнєвої поведінки окремих соціальних груп у досліджуваному мовному колективі включають: а) перевагу позитивної ввічливості як гендерно-вікову ознаку мовлення жінок старшого віку; б) домінування афективної стратегії самоствердження як властивість мовлення чоловіків старшої вікової групи; в) зростання маніпуляційної спрямованості дискурсу мовців середнього віку.
7. Колективна мовна особистість є відображенням динаміки змін у когнітивних і комунікативних стереотипах аналізованого мовного колективу, зокрема процесу демократизації мовлення англійців наприкінці ХІХ початку ХХ століття, який полягає у зменшенні різниці між чоловічим і жіночим типами мовлення.
Практичне значення дисертації вбачається в можливості використання її основних положень і результатів у курсах стилістики (розділ Стилістична семасіологія”) та інтерпретації тексту, на практичних заняттях з англійської мови, присвячених формуванню соціолінгвістичної компетенції студентів. Крім того, висновки дослідження можуть знайти застосування в спецкурсах з когнітивної поетики, фреймової семантики та прагмалінгвістики (розділ Стратегії і тактики мовленнєвого спілкування”).
Апробація основних положень та результатів дослідження здійснювалась на восьми наукових конференціях, у тому числі п’яти міжнародних: Мова і культура” (Київ, 1993), Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001), Мова і культура” (Київ, 2002), English Language Teaching: NovELTy and Search for Quality” (Мінськ, 2002), Мова і культура” (Київ, 2003) та науково-практичних конференціях КНЛУ: Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002), Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в семи наукових статтях автора, шість з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України, а також у тезах однієї наукової конференції. Загальний обсяг публікацій 4,3 друкованих аркуша.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками по кожному з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Обсяг тексту дисертації складає 175 сторінок, загальний обсяг праці разом з бібліографією й додатками становить 233 сторінки (у тому числі 21 таблиця і 51 рисунок).
У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність та наукову новизну, визначено мету та завдання дослідження, його теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, вказано матеріал та методи дослідження.
У першому розділі уточнено поняття національної колективної мовної особистості, визначені основні лінгвокультурні параметри мовців, зображених Дж.Голсуорсі, обґрунтовано вибір метафоричного образу як вияву ціннісних і понятійних домінант мовної особистості, проаналізовано типи вміщеної у ньому інформації; пояснено вибір дискурсивних стратегій і тактик як засобів характеризації прагматикону мовної особистості, виведено базовий набір дискурсивних стратегій, якими персонажі аналізованих романів керуються у побудові дискурсу та стилі їхньої мовленнєвої поведінки.
У другому розділі проаналізовано засоби мовної репрезентації у романах Дж.Голсуорсі метафоричних образів та проводено їх типологізацію з огляду на семантичний, структурний та функціональний критерії; визначено семантичні домінанти в картині світу аналізованої мовної особистості, змодельовано когнітивні структури визначених фрагментів картини світу, досліджено класові, вікові й гендерні особливості творення та вживання метафоричних образів в описуваному етносоціумі.
У третьому розділі вивчено особливості реалізації персонажами аналізованих творів глобальних дискурсивних стратегій, досліджено застосування цих стратегій залежно від класової приналежності, віку та статі мовця. Персонажний дискурс проаналізовано з огляду на особистісні стилі мовленнєвої поведінки персонажів та ступінь їхньої дискурсивної свободи. Встановлено специфічні властивості комунікативної поведінки досліджуваної мовної особистості.
У загальних висновках викладено підсумки проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших досліджень колективної мовної особистості.
Додатки містять таблиці соціальної стратифікації персонажів романів форсайтівського циклу, таблиці, які ілюструють ступінь розбудови мовцем базових метафоричних образів різних семантичних типів, а також рисунки, що демонструють варіації у використанні дискурсивних стратегій представниками різних мовленнєвих субкультур.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Єдність мовних особистостей персонажів та автора-оповідача у межах типізованого художнього світу романів форсайтівського циклу представляє англійське суспільство в мініатюрі і є взірцем національної колективної мовної особистості англійців кінця ХІХ початку ХХ століття.
Дослідження феномену колективної мовної особистості у національному аспекті нерозривно пов’язане з поняттям нації та національної мови. Національна колективна мовна особистість англійців є моделлю основних мовленнєвих рис досліджуваного соціуму, яка відтворюється на базі продуктів мовлення його представників. У структурі цієї моделі виділяються когнітивний та мотиваційний рівні. З огляду на соціальну й культурну неоднорідність аналізованої національної мовної спільноти, національна колективна мовна особистість англійців вважається складною ієрархічно організованою системою стереотипів мислення та мовленнєвої поведінки мовців-носіїв різних мовних субкультур, які складають національний мовний колектив.
Вивчення особливостей мовлення людини як представника нації та, водночас, людини, яка належить до певного соціального прошарку чи групи обумовлює виділення в моделі національного мовного колективу інтеграційних та диференційних мовленнєвих ознак. Інтеграційні ознаки мовлення є спільними для всіх носіїв англійської мови, зображених у романах форсайтівського циклу. Диференційні типологічні мовленнєві ознаки відрізняють особливості світосприйняття та мовленнєвої поведінки однієї соціальної групи мовців від іншої, окремо взятого індивіда від решти носіїв певного соціалекту та мови в цілому. Враховуючи ступінь поширення типологічних властивостей мовлення у досліджуваному мовному колективі, розрізняємо у колективній мовній особистості англійців національно-культурні, соціокультурні та індивідуальні риси.
Ключовими лінгвокультурними параметрами мовців-членів описаного Дж.Голсуорсі соціуму є їхні класова приналежність, вік та стать, відповідно до чого, соціокультурна характеристика мовної особистості англійців обіймає класові, вікові та гендерні ознаки когнітивної та комунікативно-прагматичної діяльності мовців. Зокрема на базі романів форсайтівського циклу ми відтворюємо особливості мовлення представників аристократії, середнього класу, низів, старшої, середньої та молодіжної вікових груп, чоловіків і жінок.
Характеристика колективної мовної особистості англійців у когнітивному аспекті передбачає виявлення ціннісних і понятійних домінант у їхній картині світу, висвітлення соціокультурних та індивідуальних особливостей у складі понятійного апарату мовців. Основою визначення таких концептуальних сутностей вважаються вживані автором-оповідачем і персонажами романів форсайтівського циклу словесні метафоричні образи. Аналіз образного мовлення виявив, що ключовими ціннісними домінантами в концептуальній картині світу досліджуваної мовної особистості є концепт ЛЮДИНА, головними вузлами якого є поняття ОСОБИСТІСТЬ, РОДИНА та СУСПІЛЬСТВО. В процесі їх творчого осмислення колективний мовець у переважній більшості випадків оперує ментальними сутностями, які належать до двох концептуальних гіперцарин СВІТ ЛЮДИНИ (59,7% всіх концептуальних корелятів ) та СВІТ ПРИРОДИ (40,3% всіх концептуальних корелятів) і які закріплені у відповідних мовних одиницях. На підставі цього факту всі МО, виявлені в аналізованих текстах, кваліфікуються як антропонімічні чи природничі, а мовна картина світу досліджуваної мовної особистості характеризується як антропо-природнича.
Аналіз номінативних одиниць-маркерів, які репрезентують метафоричні образи в текстах романів про Форсайтів, показав, що в царині знань та уявлень мовця про СВІТ ЛЮДИНИ роль понятійної домінанти виконує концептуальна царина РЕЛІГІЯ, а у фрагменті знань англійців про СВІТ ПРИРОДИ переважають поняття, що належать до концептуальної царини СВІТ ТВАРИН. Релігійні та зоонімічні поняття відповідно складають 20,3% та 21,4% всіх концептуальних корелятів, вжитих мовною особистістю в процесі формування метафоричних образів. Поняття, які відносяться до інших концептуальних царин, вживаються мовцем із такою частотою: ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО (8,1% концептуальних корелятів), НАУКА (7,6%), ВІЙНА (6,9%), ПРИРОДНІ ЯВИЩА (6,9%), СВІТ РОСЛИН (5,7%), ПОБУТ (4,2%), БІЗНЕС І ВЛАСНІСТЬ (3,7%).
Антропо-природнича орієнтація мовної картини світу характеризує аналізований соціум у цілому і кваліфікується як національно-культурна когнітивна властивість мовної особистості англійців. Літературно-мистецькі, юридичні й фінансові образи, вживання яких обмежене мовленням автора та персонажів представників аристократії і середнього класу, відіграють роль соціокультурних типологічних ознак мовної КС соціальної верхівки, описаної Дж.Голсуорсі. Суто чоловічою когнітивною рисою англійців є осмислення реальності в термінах науки й військової справи. Прерогативою чоловіків у пізнавально-мовленнєвій діяльності є не лише вживання названих семантичних класів метафор, але й можливість утворювати складні смислові образні конфігурації, що знаходять відображення у комбінованих МО. Відсутність чітко виражених типологічних ознак жіночого мислення, а також кількісна перевага образних виразів у чоловічому дискурсі (близько 90% всіх метафоричних образів) свідчить про гендерну нерівність у досліджуваному мовному колективі.
Комунікативно-прагматичні особливості мовлення колективної мовної особистості англійців відображаються у специфічному наборі дискурсивних стратегій персонажів аналізованих творів, який включає: стратегії інформування, ввічливості, маніпуляційну та афективну стратегії, а також у стилі їхньої мовленнєвої поведінки. Соціокультурні й індивідуальні відмінності мовлення окреслених соціальних груп та індивідуальних мовців виявляються у кількісному співвідношенні вживаних ними дискурсивних стратегій і виборі ними дискурсивних тактик.
Комплексне врахування визначених соціокультурних параметрів мовця показало, що найбільші розбіжності в мовленнєвій поведінці персонажів зумовлені чинником класової їх приналежності або сполученням вікового та гендерного параметрів. Зокрема класовою властивістю персонажного мовлення є перевага в дискурсі соціальних низів стратегії інформування. Гендерно-віковими ознаками мовлення англійців є: а) домінування позитивної ввічливості в мовленні жінок старшого віку; б) перевага афективної стратегії самоствердження в дискурсі чоловіків старшої вікової категорії; в) зростання маніпуляційної спрямованості мовлення у чоловіків середнього віку.
Колективна мовна особистість є відображенням динаміки змін у когнітивних та комунікативних стереотипах мовного колективу англійців, що відбувались наприкінці ХІХ початку ХХ століття. Порівняння образних асоціацій у картинах світу чоловіків і жінок різного віку свідчить, що понятійний апарат молодих жінок ширший і ближчий за складом до чоловічого, аніж той, яким оперують жінки старшого та середнього віку. Зіставлення даних про використання персонажами різних соціальних груп окреслених дискурсивних стратегій виявляє тенденцію до демократизації мовлення, що найбільш виразно виявляється у нівелюванні розбіжностей між чоловічим і жіночим типами мовлення у молоді.

У подальшій роботі вважаємо доцільним використовувати розроблену методику аналізу національної колективної мовної особистості для характеристики національних мовних колективів різних історичних періодів, визначення типологісних рис мовлення різноманітних соціокультурних угрупувань мовців, виявлення напрямів впливу різноманітних соціокультурних чинників спілкування на функціонування мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. М.: Высшая шк., 1975. 437 с.

2. Аникст А. А. История английской литературы. М.: Учпедгиз, 1956. 483 с.

3. Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная картина мира // Семиотика и информатика. М.: Прогресс, 1986. С. 35-52.

4. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. №1. С. 37-67.

5. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. C. 3-15.

6. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 896 с.

7. Байков В.Г. Агрессия” и толерантность”: две стороны речевого воздействия // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації. Харків: Константа, 1996. С. 11-12.

8. Баранов А.Г. Когнитивные сущности как база метаязыковой интерпретации // Язык и национальные образы мира: материалы докл. междунар. науч. конф. 20-21 марта 2001 г. Майкоп: Адыгейский гос. ун-т, 2001. С. 147-152.

9. Баранов А.Н., Караулов Ю. Н. Русская политическая метафора (материалы к словарю). М.: Ин-т русского языка РАН, 1991. 193 с.

10. Бардина И.В. Языковая гармонизация сознания. Одесса: Астропринт, 1997. 271 с.

11. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1974. 483 с.

12. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної девіатології. Львів: Львівський. нац. ун-т ім. І.Франка, 2000. 236 с.

13. Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів: Львівський. нац. ун-т ім. І.Франка, 2003. 278 с.

14. Безуглая Л.Р. Перлокуция как компонент речевого акта говорящего // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2002. №567. С. 154-163.

15. Белова А.Д. Лингвориторический анализ идиолекта (на материале речей Уинстона Черчилля) // Вінсник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна 2001. №536. 123-130.

16. Бендецкая М.Е. Стратегии и тактики речевого убеждения // Стратегии коммуникативного поведения: Материалы докл. Междунар. науч. конф. Ч. 1. Минск: Минский гос. лингв. ун-т., 2001. С. 115-118.

17. Беркнер С.С., Ильинская С.В. Язык молодых американцев в художественной прозе США конца ХХ века // Коммуникативные и прагматические компоненты в лингвистическом исследовании. Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1995. С. 3-7.

18. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон: Айлант, 2002. 368 с.

19. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико-эмпирические исследования языка и его использование в социальном контексте) // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С. 88-125.

20. Бобылева Л.К. О некоторых формах эпитета в языке Дж. Голсуорси. // Ученые записки Дальневосточного государственного университета. Владивосток, 1962. С. 6-12.

21. Богданов В.В. Молчание как нулевой речевой акт и его роль в вербальной коммуникации // Языковое общение и его единицы. Калинин: Калининский гос. ун-т, 1986. С. 12-18.

22. Болдырев Н.И. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. ун-та, 2000. 123 с.

23. Бондаренко Я.О. Дискурс акцентуйованих мовних особистостей: комунікативно-прагматичний аспект (на метеріалі персонажного мовлення сучасної американської прози): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 256 с.

24. Бондарко А.В. Проблемы функциональной грамматики, семантическая инвариантность/вариативность. СПб.: Наука, 2003. 399 с.

25. Борисенко Н.Д. Прагматический аспект вербального поведения коммуникантов: гендерный анализ (на материале современных английских драматических произведений) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. Вип. 3. К.: КДЛУ. 2000. С. 371-378.

26. Брунер Дж.С. Онтогенез речевых актов // Психолингвистика: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1984. С. 21-49.

27. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во МГУ, 1974. 262 с.

28. Буцикіна Н.Є. Лінгвокогнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Моріака): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський нац. лінгвіст. ун-т. К., 2004. 19 с.

29. Бушкова В.В. Комунікативні стратегії та мовні моделі в міжкультурному спілкуванні // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. Вип. 3В. 2000. С. 216-218.

30. Бэндлер Р., Гриндер Дж. Рефрейминг: ориентация личности с помощью речевых стратегий: Пер. с англ. Воронеж: НПО МОДЭК”, 1995. 256 с.

31. Бытие // Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. Брюссель: Изд-во Жизнь с Богом”, 1989. С. 5-69.

32. Быценко Т.А. Прагматические разновидности экспрессива в английском языке // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2001. №537. С. 39-46.

33. Вакуленко Т.А. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности вопросительных предложений фразеологизированной структуры: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1992. 182 с.

34. Вежбицка А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1997. 411с.

35. Венедиктова Т.Д., Раренко М.Б. Образ речи” в романе. К проблеме моделирования национально-специфического дискурса (на примере произведений И.А. Гончарова и У.Д. Хоуэллса) // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. 2000. №4. С. 8-23.

36. Вергун Т.И. Реконструкция эмоционального состояния на основе интерпретации вербальных и невербальных сигналов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2004. №636. С. 52-55.

37. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 254 с.

38. Владимиров А.В. Судьба персонажа и его речь // Язык и мышление: Психологические и лингвистические аспекты: Материалы Всероссийской науч. конф. М., Пенза: Ин-т психологии и Ин-т языкознания РАН, ПГПУ им. В.Г.Белинского, Пензенский ИПК и ПРО, 2001. С. 237-238.

39. Возная М.А. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности оптативных предложений в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 К., 1990. 179 с.

40. Волошина Е.В. Средства выражения категоричности констатива в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1991. 256 с.

41. Воробьев В.В. Языковая личность и национальная идея // Народное образование. 1998. №5. С. 25-30.

42. Воробйова О.П., Іноземцева І.О., Подолян І.Є. Інтерпретація художнього тексту: Навч. посіб. із стилістики англійської мови для студентів ІУ курсу. К: Видавництво Київського нац. лінгв. ун-ту, 2004. 78 с.

43. Выготский Л.С. Мышление и речь. 5-е изд. М.: Лабиринт, 1999. 351 с.

44. Гаврилюк А.М. Стиль форсайтовского цикла Джона Голсуорси. Львов: Вища шк., 1977. 167 с.

45. Гайсина Р.М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в русском языке. Саратов: Изд-во Саратовского гос. ун-та, 1981. 155 с.

46. Галапчук О.М. Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2000. 19 с.

47. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.

48. Гендер как инструмент познания: Сб. науч. статей. М.: Рудомино, 2000. 192 с.

49. Гладуш Н.Ф. Повествовательные директивы в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1985. 205 с.

50. Голянич М.І. Внутрішня форма слова в художньому тексті: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.01. Івано-Франківськ, 1998. 455 с.

51. Грайс Г.П. Логика и речевое общение: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI. Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1986. С. 217-237.

52. Гукасова Э.М. Ценностно-нормативная картина мира греческой и русской национальных личностей // Язык и национальные образы мира: Метериалы докл. Междунар. науч. конф. 20-21 марта 2001 г. Майкоп: Адыгейский гос. ун-т, 2001 С. 239-376.

53. Гусєва Г.Г. Критичний дискурс і принцип кооперації Грайса // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2002. №567. С. 251-255.

54. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Наука, 1984. 298 с.

55. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.

56. Демьянков В.В. Интеграция понимания и лингвистические аспекты их моделирования на ЭВМ. М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1989. 172 с.

57. Дешериев Ю.К. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. М.: Наука, 1988. 200 с.

58. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. М.: Наука, 1987. 206 с.

59. Должникова Г.І. Мовна особистість Пантелеймона Куліша: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 2003. 21 с.

60. Дубашинский И.А. Сага о Форсайтах” Дж. Голсуорси. М.: Высшая школа, 1979. 111 с.

61. Евангелие от Луки // Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. Брюссель: Изд-во Жизнь с Богом”, 1989. С. 1574-1621.

62. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ІI. М.: Прогресс, 1962. С. 117-139.

63. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. М.: Ин-т языкознания РАН, 1992. 216 с.

64. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: ракурсы анализа языковой картины мира // Актуальні проблеми металінгвістики. Київ-Черкаси: Брама, 1999. С 3-8.

65. Жантиева С.П. Джон Голсуорси создатель Саги о Форсайтах” // Джон Голсуорси: Сочинения в 8-ми томах. М.: Изд-во художественной литературы, 1982. Т.1. С. 5-22.

66. Жоль К.К. Язык как практическое сознание (философский анализ). К.: Выща шк., 1990. 238 с.

67. Жуковська В.В. Індивідуальний стиль письменника як авторська своєрідність у використанні дієслівних одиниць на різних мовних рівнях // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2004. №636. С. 161-165.

68. Заботкина В.И. Картина мира и лексикон: культурологический аспект // Картина мира: лексикон и текст. М.: Моск. гос. лингв. ун-т им. М. Тореза, 1991. С. 17-24.

69. Залевская А.А. Информационный тезаурус человека как база речемыслительной деятельности // Исследование речевого мышления в психолингвистике. М.: Наука, 1985. С. 150-171.

70. Засєкін С.В. Дискурсні маркери англомовної бесіди: когнітивно-прагматичний аспект // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. Вип. 3А.- К.: КДЛУ 2000. С. 184-188.

71. Зинченко Я.Р. Коммуникативные стратегии в дискурсе Гельмута Коля // Стратегии коммуникативного поведения: Материалы докл. междунар. конф. Ч. 1. Минск: Минский. гос. лингв. ун-т, 2001. С. 35-37.

72. Іллівський А. Сага про Форсайтів” та її автор // Дж. Голсуорсі. Сага про Форсайтів. К.: Видав. художньої літератури, 1988. С. 5-17.

73. Ивушкина Т.А. Социолингвистические аспекты развития английской речи (на материале речевых характеристик представителей высших классов Великобритании в произведениях английской художественной литературы): Автореф. дис. ... д-ра. филол. наук: 10.02.04. / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 1998. 33 с.

74. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Омск: Изд-во ОмГУ, 1999. 167 с.

75. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): Дис. ... д-ра філол. Наук: 10.02.05. К., 2003. 502 с.

76. Казин Ф.П. Роль языка в структурировании сознания. М.: Ин-т философии АН ССР, 1984. 47 с.

77. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке. // Языковая личность: культурные концепты. Волгоград, Архангельск: Перемена, 1996. С. 3-13.

78. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.

79. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 357 с.

80. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.

81. Караулов Ю.Н. Языковая личность и национальный характер // Современная наука: познание человека. М.: Наука, 1988. С. 182-199.

82. Катермина В.В. Национально-культурное изображение языковой личности (на материале русской и английской колоративной лексики) // Язык и национальные образы мира: Метериалы докл. междунар. науч. конф. 20-21 марта 2001 г. Майкоп: Адыгейский гос. ун-т, 2001. С. 250-255.

83. Китайгородская М.В., Розанова Н.Н. Речь москвичей. Коммуникативно-культурологический аспект М.: Ин-т русского языка им. В.В. Виноградова, 1999. 396 с.

84. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление: у истоков человеческого интеллекта: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1983. 302 с.

85. Клочко Л.И. Высказывания похвалы и гендер в речевом поведении носителей английского языка // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна 2002. №567. С. 295-302.

86. Ключ к пониманию Священного Писания. Брюссель: Изд-во Жизнь с Богом”, 1982. 698 с.

87. Коваленко Е.Г. Инвариантный портрет (образ) русского человека: поиск культурно-языковых и языковых доминант // Язык и национальные образы мира: Материалы докл. междунар. науч. конф. 20-21 марта 2001 г. Майкоп: Адыгейский гос. ун-т, 2001. С. 412-417.

88. Козачишина О.А. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних текстів (на матеріалі американської про