МОВНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ (молодіжне середовище м.Києва)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Бурда Тетяна Михайлівна

УДК 811.161.2 (048)

МОВНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ
В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО - РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ
( молодіжне середовище м.Києва)

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
Масенко Л.Т.,
кандидат філологічних наук,
доцент

Київ - 2001
ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ . . 9-77
1.1. Теоретичні засади розуміння проблеми білінгвізму . . . . . . 9
1.2. Диглосія двомовності як соціолінгвістична проблема . . . . 23
1.3. Формування особистості у двомовному соціумі . . . . . . . 34
1.4. Соціальні детермінанти мовної поведінки білінгвів . . . . . 48
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Розділ 2. МОВНА ПОВЕДІНКА МОЛОДІ В УМОВАХ
УКРАЇНСЬКО - РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ . . . . . . .78-160
2.1. Методика експериментального дослідження
мовної поведінки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
2.2. Особливості продуктивної та рецептивної мовної
поведінки молоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
2.3. Внутрішній дискурс двомовних осіб . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
2.4. Мотивація мовної поведінки білінгвів . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . 156
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .187

ВСТУП
Актуальність дослідження. У період розбудови незалежної України надзвичайно важливим стає вивчення і розв’язання проблем, пов’язаних з українсько-російським білінгвізмом, які є не лише лінгвістичним питанням, а також і соціальним, політичним, культурним. Масова двомовність, деформація мовної ситуації, конфліктність мовних проблем в Україні можуть мати наслідками втрату суспільної консолідації, небезпечні процеси асиміляції. Перш за все, мовної асиміляції, тобто втрати оригінальних рис української мови під впливом російської, неповне, фрагментарне засвоєння української мови, що призводить до напівмовності, змішування мов, формування усних варіантів української мови, значно відірваних від її літературної форми.
Ще один вияв асиміляції, більш небезпечний, - знищення мовно-національної свідомості народу, адже при двомовності можна говорити не лише про дві різні системи лінгвістичних навиків білінгва, але й про наявність у нього двох систем навиків культури. Тому проблема білінгвізму тісно пов’язана з проблемою бікультуризму.
За часів тоталітарного режиму та панування спрощених соціологічних підходів вплив мови на мислення недооцінювався, зокрема піддавалося нещадній критиці гумбольдтівське положення про те, що мислення є царством мови, яка окреслює коло уявлень про навколишній світ, створюючи його національно своєрідну картину. Цю думку продовжував і О.Потебня, наголошуючи, що основою національної психології є рідна мова, яка забезпечує нормальне існування етнічних спільнот.
Національна свідомість, національна культура, національні традиції - все, що втілюється в понятті національна ментальність”, - завжди відбивається у мові. У суспільстві мова є не лише засобом комунікації, а й символізує інтегрування в нього кожного з членів, є формою вираження певного способу життя, світосприймання і системи цінностей. Саме розвиток національної мови, підтримання її високого суспільного рейтингу зумовлює збереження національної культури, сприяє самоусвідомленню народу.
Мовна політика, спрямована на поширення та популяризацію української мови, - важливий фактор збереження особливостей психічного, духовного життя народу, солідарності населення, стабільності держави. Тому об’єктивне дослідження мовної ситуації в Україні та в окремих її регіонах, з’ясування соціальних факторів впливу на формування мовної поведінки особистості в умовах білінгвізму, виявлення мотивів мовної поведінки та індивідуальних настанов мовців є важливим і актуальним напрямком сучасної української соціолінгвістики, що має стати науковим підгрунтям у розв’язанні мовних проблем України, у державному плануванні в галузі мовної політики.
Особливої уваги потребує вивчення мовної поведінки молоді, специфіки функціонування двох мов у молодіжному середовищі, оскільки молодь - це та соціальна група, яка визначатиме мовну ситуацію, можливі її зміни у майбутньому. Об’єктивне встановлення ендогенних та екзогенних факторів, які зумовлюють формування того чи іншого типу мовної поведінки молоді, дослідження її мотивації дадуть змогу виявити шляхи досягнення бажаних змін у мовній поведінці молоді, піднесення престижу української мови у молодіжному середовищі. Це в свою чергу за умов продуманої та цілеспрямованої мовної політики в державі в цілому дозволить досягти позитивних зрушень у мовній ситуації.
На сьогодні проблема українсько-російської двомовності, зокрема мовної поведінки особистості в умовах білінгвізму, є недостатньо розробленою, оскільки на етапі радянської соціолінгвістики подібні дослідження мали більш ідеологічний, аніж науковий характер, вони відображали мовну політику СРСР. Однак, у роботах визначних вчених, присвячених обгрунтуванню проблеми білінгвізму, є немало цінних ідей і теоретичних узагальнень. Роботи вчених Є.Верещагіна, Ю.Жлуктенка, С.Семчинського, Л.Щерби сприяли цілісному осмисленню даної проблеми, з’ясуванню основних аспектів її вивчення (лінгвістичного, психологічного, соціолінгвістичного, психолінгвістичного).
Окремі роботи цього періоду стосувалися аналізу мовних ситуацій в зарубіжних країнах (Л.Нікольський, Т.Крючкова, Б.Нарумов, О.Швейцер).
Осмисленню даної проблеми спряли роботи видатного лінгвіста О.Потебні.
Вагомий внесок у розробку білінгвології зробили зарубіжні дослідники Р.Белл, У.Вайнрайх, А.Дібольд, У.Ламберт, Р.Ніньолес, Н.Сігуан, Р.Тітоне, Ч.Фергюсон, Дж. Фішман та ін. Роботи цих вчених стосувалися понятійного апарату проблеми двомовності, теорії диглосії, впливу білінгвізму на інтелектуальний розвиток особистості, мовної поведінки білінгвів.
При розробці теоретичних і прикладних засад українсько-російської двомовності, функціонування української мови у ХХ столітті важливе значення мали дослідження Л.Масенко, О.Ткаченка, Ю.Шевельова, Н.Шумарової та ін.
Науковий пошук спирався на проведені дослідження окремих аспектів білінгвізму (Б.Ажнюк, В.Коваль, Я.Пилинський, Я.Радевич-Винницький, В.Чемес, О.Чередниченко, Н.Шовгун , Г.Яворська та ін. ).
Глибшому розумінню психологічних засад мовної поведінки, мотивів вибору мови, їх змісту і структури сприяли дослідження психологів Л.Виготського, Є.Ільїна, Г.Костюка , О.Леонтьєва, О.Лурія та ін.
Однак насьогодні відсутні спеціальні наукові дослідження, присвячені вивченню мовної поведінки молоді, зокрема м. Києва, в умовах масового українсько-російського білінгвізму, сфер функціонування обох мов у молодіжному середовищі, виявленню та аналізу основних соціальних факторів, що впливають на формування мовної поведінки молоді, мотивів поведінки та оцінних настанов даної групи мовців.
Актуальність цієї проблеми, її недостатнє висвітлення у науковій літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м.Києва)”.
Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з темою науково-дослідної роботи кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка Проблеми і тенденції розвитку української та інших слов’янських мов”.
Об’єкт дослідження - мовна поведінка особистості в умовах білінгвізму.
Предмет дослідження - мовна поведінка молоді м.Києва в умовах українсько-російського білінгвізму.
Мета дослідження - на основі теоретичних та експериментальних даних з¢ясувати особливості мовної поведінки молоді м.Києва, виявити роль соціальних та індивідуальних факторів при формуванні та дотриманні певних моделей мовної поведінки в ситуації білінгвізму кінця 90-х - початку 2000-х років.
Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено такі завдання:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми білінгвізму; уточнити та систематизувати понятійний апарат проблеми двомовності, основні підходи до класифікації цього явища та виділити типи білінгвізму, які доцільно врахувати при вивченні мовної поведінки особистості.
2. Встановити співвідношення між поняттями білінгвізму та диглосії, різновиди диглосного білінгвізму та його особливості.
3. Виявити соціальні детермінанти, що зумовлюють вибір мови спілкування білінгвів.
4. Розкрити специфіку продуктивної та рецептивної мовної поведінки молоді залежно від місця навчання.
5. З¢ясувати фактори впливу на кодові переключення мовців в артикульованому та неартикульованому мовленні, виявити силу їх дії.
6. Визначити основні мотиви та їх компоненти україномовної та російськомовної поведінки молоді і суб’єктивні оцінні настанови мовців, що впливають на тип мовної поведінки.
Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
теоретичні: системний та порівняльний аналіз досліджень, проблеми білінгвізму (уточнення та систематизація понятійного апарату; з’ясування класифікацій та типів білінгвізму, співвідношення між поняттями білінгвізму та диглосії); історико-генетичний метод (встановлення особливостей розвитку мовної ситуації в м.Києві та факторів, що його обумовлюють); методи математичної статистики (обробка та підтвердження даних соціолінгвістичного експерименту);
емпіричні: вивчення документальних джерел (отримання об’єктивних даних про респондентів); анкетування (з’ясування комунікативних сфер функціонування мов, впливу ендогенних та екзогенних факторів на вибір мови спілкування, вивчення особливостей внутрішнього дискурсу, встановлення самооцінки рівнів знань мов, мотивації мовної поведінки); інтерв’ювання та поточне, періодичне і одноразове спостереження (підтвердження та доповнення результатів анкетування, виявлення суб’єктивного сприймання мовної ситуації, оцінного ставлення до її розвитку).
Експериментальна база дослідження. Вивчення мовної поведінки молоді м. Києва здійснювалося у середніх загальноосвітніх школах з українською мовою навчання (СШ № 27, 58, 175), професійно-технічних училищах (ПТУ № 28, 33, 40, 43) та у вищих навчальних закладах (Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова - історичний, фізико-математичний, природничо-географічний факультети; Київський національний університет технології і дизайну - технолого-економічний, механічний факультети).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше запропоновано класифікацію ендогенних та екзогенних факторів впливу на мовну поведінку білінгвів, розроблено моделі повного і часткового диглосного білінгвізму та встановлено його особливості, розкрито особливості продуктивної та рецептивної мовної поведінки молоді м. Києва, з’ясовано ієрархію факторів впливу на кодові переключення в артикульованому і неартикульованому мовленні, визначено основні мотиви мовної поведінки молоді та їх компоненти; уточнено зміст поняття білінгвізму, співвідношення між поняттями білінгвізму і диглосії, компоненти структури мотивів мовної поведінки та їх зміст; дістали подальший розвиток наукові підходи до класифікацій та типологій білінгвізму стосовно даної проблеми.
Практичне значення дослідження визначається тим, що: розроблена методика забезпечує ефективне вивчення мовної поведінки молоді в умовах білінгвізму; запропонований системний підхід може бути використаний для аналізу мовної поведінки інших верств населення в різних регіонах країни; розроблені теоретичні положення і отримані експериментальні дані можуть бути використані у процесі читання лекцій, спецкурсів на філологічних факультетах вищих навчальних закладів, при складанні рекомендацій органам державного управління щодо мовного регулювання в країні; результати дослідження можуть бути корисними для подальших соціолінгвістичних досліджень.
Вірогідність одержаних наукових результатів і висновків дисертації забезпечені методологічною обгрунтованістю вихідних теоретичних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті та завданням; репрезентативністю вибірок об’єктів дослідження; результатами обробки даних експериментального дослідження статистичними методами.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції Державність української мови і мовний досвід світу” (м. Київ, 2000 р.), науково-практичних конференціях та засіданнях кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999 - 2001р.р.), науковій конференції Інституту педагогіки АПН України Зміст і технології шкільної освіти” (м.Київ, 2001р.), методоб’єднанні вчителів української мови та літератури Радянського р-ну м.Києва (2000 - 2001р.р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 5 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У роботі обгрунтовано актуальність та доцільність всебічного вивчення питань, пов’язаних з проблемою білінгвізму. Масова двомовність має наслідком складні процеси асиміляції: мовної асиміляції та руйнування мовно-національної свідомості народу. Тому в період розбудови незалежної держави проблеми функціонування української мови, популяризації та підвищення її престижності, питання мовної поведінки білінгвів, факторів впливу на її формування мають бути одними з пріоритетних напрямів соціолінгвістичних досліджень. При цьому особливої уваги потребує вивчення мовної поведінки молоді, специфіки функціонування двох мов у молодіжному середовищі.
2. На основі теоретичного аналізу різних підходів до визначення поняття білінгвізму та класифікацій цього явища запропоноване більш повне, ніж існуючі, визначення двомовності, в якому враховані такі основні компоненти, як практична реалізація знань двох мов, рівень володіння мовами, основні фактори, що зумовлюють поперемінне використання мов; а також виділені ті критерії і типи білінгвізму, які доцільно враховувати при соціолінгвістичному вивченні мовної поведінки індивідів та обробці його результатів.
3. У ході дослідження виділені класи ендогенних та екзогенних факторів впливу на мовну поведінку білінгвів. З’ясовано, що найбільший вплив серед екзогенних факторів мають комунікативна сфера, соціальна ситуація, тема спілкування, соціальні установки та стереотипи, престиж мов; а серед ендогенних - ступінь володіння мовами та тип білінгвізму, етнічне самоусвідомлення мовця.
4. Встановлено та теоретично обгрунтовано співвідношення між поняттями білінгвізму та диглосії, яке передбачає поділ білінгвізму на недиглосний (нейтральний) та диглосний з виділенням в останньому повного та часткового його різновидів. З’ясовані особливості диглосного білінгвізму, залежність його від зовнішньолінгвістичних факторів, диглосної політики та ідеології. Створені різні моделі диглосії відповідно до її різновидів сприяють осмисленню можливих варіантів розподілу сфер функціонування двох мов.
5. Обгрунтовано, що двомовність пов’язана, як правило, не лише із засвоєнням іншої мовної системи, а й із залученням до іншої культури. Аналіз проблеми білінгвокультуризму та акультурації дав змогу з урахуванням типів двомовності, мотивацій засвоєння другої мови виділити два типи можливих ситуацій: монокультурний та бікультурний білінгвізм. З’ясовано, що при масовому білінгвізмі наслідком акультурації є асиміляція та денаціоналізація.
6. Дослідження мовної ситуації в Україні передбачає урахування виділених зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на неї. Встановлено, що жоден з основних зовнішніх (політика в галузі освіти, демографічна політика, засоби масової інформації та видавнича справа) та внутрішніх (ідеологія щодо української національної традиції, тенденція до зближення” та уподібнення” мов) факторів не працював на користь української мови, на підтримання її престижу і функціонування в усіх сферах суспільного життя, на формування україномовного типу мовної поведінки особистості.
7. В експериментальній частині дослідження встановлена і підтверджена методами математичної статистики залежність формування мовної поведінки індивіда від мови спілкування батьків, яка збігається з його рідною мовою, та від освіти батьків. Виявлено, що мова батьків більш тісно пов’язана із формуванням мовної поведінки молоді, ніж освіта батьків. Остання має не стільки безпосередній, як опосередкований вплив.
8. З’ясовано, що продуктивна мовна поведінка респондентів - росіян має монолінгвістичний вияв, а у групах респондентів - українців представлена переважанням спілкування російською мовою, причому зниження відсотку використання останніми української мови відбувається у напрямі: родинне спілкування → спілкування у навчальному закладі (поза навчальним процесом) → спілкування поза родиною та навчальними закладами.
9. На підставі аналізу активної мовної поведінки молоді зроблено висновок, що у більшості випадків спостерігається не нейтральний, а диглосний білінгвізм. Встановлено також, що для жодної групи респондентів не характерне повне витіснення тієї чи іншої мови з якоїсь сфери функціонування, що свідчить про частковий диглосний білінгвізм.
10. У ході дослідження виділені фактори впливу на кодові переключення в артикульованому мовленні респондентів та методами математичної статистики з’ясована сила їх впливу. Для молоді, що демонструє диглосний тип білінгвізму, основним фактором впливу на перехід з однієї мови на іншу є сфера спілкування. З ним безпосередньо пов’язані ще й такі екзогенні фактори, як соціальні установки та стереотипи, престиж мов. З’ясовано, що на кодові переключення респондентів, для яких характерний недиглосний білінгвізм, найбільший вплив мають такі екзогенні фактори, як мова співрозмовника, тема спілкування та ендогенний фактор нестачі лексичного запасу слів.
11. У результаті порівняльного аналізу використання обох мов в артикульованому та неартикульованому мовленні встановлені співвідношення показників використання української мови в обох видах мовлення респондентами з урахуванням їх національно - мовної ознаки (групи УРМу, УРМр, РРМр). Показник використання української мови представниками групи УРМу в неартикульованому мовленні перевищує відповідний показник у артикульованому (при домінуванні двомовного варіанту в обох видах мовлення). В інформантів групи УРМр виявлена зворотня тенденція (при домінуванні російськомовного варіанту в обох видах мовлення). Представники групи РРМр в обох видах мовлення використовують лише російську мову.
12. Виявлені основні фактори впливу на кодові переключення в неартикульованому мовленні. Найбільш впливовими є такі фактори, як тема роздумів, мова попереднього спілкування та мова особи, що є об’єктом роздумів. Проведений порівняльний аналіз факторів впливу на кодові переключення в обох видах мовлення дає підстави для висновку, що для більшості респондентів, які в обох видах мовлення послуговуються обома мовами поперемінно, основні фактори кодових переключень в звуковому мовленні в загальних рисах характерні і для внутрішнього мовлення.
13. Вивчення рецептивної двомовності виявило стабільніше використання української мови при задоволенні культурно - інформаційних потреб серед респондентів - українців та звернення до обох мов в групах росіян та українців. Орієнтація респондентів передусім на тему і зміст інформації, а не на мову, що характерна для всіх груп опитаних, засвідчує високий рівень рецептивної двомовності.
14. Аналіз самооцінки респондентами їх рівня знань та навичок в обох мовах виявив диспропорцію між можливою та реальною мовною поведінкою значної частини інформантів як росіян, так і українців. Високий рівень самооцінки мовцями їх знань української мови свідчить про потенційну спроможність навіть російськомовних респондентів до спілкування українською мовою в різних сферах комунікації.
15. З’ясування мотивів мовної поведінки молоді передбачає аналіз їх структурних компонентів. Останні рекомендується об’єднувати у три блоки: потреби, внутрішнього фільтру”, мети.
З’ясовані основні мотиви російськомовної та україномовної поведінки молоді, аналіз компонентів яких дозволив встановити, що російськомовна поведінка молоді характеризується екстринсивною мотивацію, тобто формування відповідних мотивів здійснюється більшою мірою під впливом зовнішніх факторів; в той час як україномовна поведінка молоді зумовлюється перш за все інтринсивною мотивацією, яка передбачає формування мотивів з опорою на внутрішні фактори (переконання, схильності, бажання). Виявлено, що екстринсивна мотивація україномовної поведінки знаходиться у стадії формування.
16. Проаналізовано вплив видавничої справи, засобів масової інформації на формування мовної поведінки молоді, на подолання інвертованої оцінної моделі щодо української культурної традиції. Встановлено, що у сфері задоволення культурно - інформаційних потреб україномовні джерела не відповідають повною мірою запитам молоді, не сприяють популяризації української мови, не впливають через формування відповідного типу рецептивної мовної поведінки на формування україномовної для українців та двомовної для росіян продуктивної поведінки.
17. Аналіз бачення респондентами перспектив розвитку мовної ситуації в м.Києві показав, що більшість інформантів - українців визнають необхідність створення одномовного суспільства з українською мовою, а респонденти - росіяни схильні підтримати паралельне функціонування обох мов. Це дозволяє висловити припущення, що під впливом соціально-політичних процесів серед молоді сформується готовність до певних змін у сфері мовної поведінки, які проте стануть можливими лише за умов продуманої та цілеспрямованої політики держави в галузі мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авронин В.А. Двуязычие и школа // Проблемы двуязычия и многоязычия / Отв. ред. П.А.Азимов, Ю.Д.Дешериев, Ф.П.Филин. - М.: Наука, 1972. - С.49 - 62.
2. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально - психологические проблемы. - М.: Изд - во МГУ, 1990. - 240с.
3. Ажнюк Б.М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна. - К.: Рідна мова, 1999. - 450с.
4. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 376с.
5. Андрусів С. Страх перед мовою як психокомплекс сучасного українця // Сучасність. - 1995. - №7-8. - С.47 - 52.
6. Арель Д. Спокуса націоналізації” української держави // Сучасність. - 1995. - №12. - С.43 - 56.
7. Арутюнов С.А. Билингвизм и бикультурализм // Советская этнография. - 1978. - №2.-С.3-14.
8. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихол. анализа. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 357с.
9. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия,1966. - 607с.
10. Баскаков А.Н. Социальные факторы в их воздействии на лексико - семантическую систему языка (на материале лексики тюркских языков) // Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка // Отв.ред. Ю.Д.Дерешив, Л.П.Крысин. - М.: Наука, 1988. - С.11-124.
11. Бгажноков Б.Х. Социальные и психологические аспекты парадигматики и синтагматики билингвизма // Пути развития национально - русского двуязычия в нерусских школах РСФСР / Отв. ред. П.А.Баскаков. - М.: Наука, 1979. - С.233 - 242.
12. Белл Р.Т. Социолингвистика: цели, методы и проблемы: Пер. с англ. - М.: Междунар.отношения, 1980. - 318 с.
13. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. Изд. 2-е, перераб. и. доп. - М.: Просвещение, 1965. - 227с.
14. Бернстейн А. Справочник статистических решений: Пер.с нем. - М.: Статистика, 1968. - 162с.
15. Бертагаев Т.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления // Проблемы двуязычия и многоязычия / Отв. ред. П.А.Азимов, Ю.Д.Дешериев, Ф.П.Филин. - М.: Наука, 1972. - С.82 - 88.
16. Блумфильд Л. Язык: Пер.с нем. - М.: Прогресс, 1968.- 607с.
17. Блягоз З.У. Двуязычие и культура русской речи. - Майкоп: Краснодар.кн. изд - во, Адыг. отд-ние, 1977. - 194с.
18. Болотов В.И. Эмотивность текста в условиях двуязычия // Функционирование национальных языков в Узбекистане в условиях двуязычия и многоязычия и вопросы совершенствования их изучения: Материалы научн.-практ.конф. - Ташкент: Изд-во Фан, 1989. - С.140-145.
19. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. - М.:Просвещение, 1987.-159с.
20. Брайт У. Введение: параметры социолингвистики // Новое в лингвистике. Социолингвистика. - М.: Прогресс, 1975, вып.7. - С.34-41.
21. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Новое в лингвистике. - М.: Прогресс, 1977, вып.6. - С.25-60.
22. Вайнрайх У. Языковые контакты: состояние и проблемы исследования: Пер. с англ. - К.: Вища школа, 1979. - 260с.
23. Верещагин Е.М. Психологическая и методическая характеристика двуязычия (билингвизма). - М.: Изд-во МГУ, 1969. - 160 с.
24. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. - М.: Изд-во МГУ, 1973. - 233с.
25. Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка / Под ред. Ю.Д.Дешериева. - М.: Наука, 1988. - 198с.
26. Внукова Н.Н., Леонтьева В.Н. Реальное двуязычие в украинском вузе // Социологические исследования. - 1991. - №6. - С.92-96.
27. Возняк Т. Відродження івриту та української. Онтологічні підстави та наслідки // Сучасність. - 1992. - №8. - С.105-112.
28. Выготский Л.С. К вопросу о многоязычии в детском возрасте // Л.С.Выготский. Собр.соч. - Т.3. - М.: Педагогика, 1983. - С.329 - 337.
29. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1999. - 351с.
30. Гавранек Б.Б. К проблеме смешения языков // Новое в лингвистике. - М.: Прогресс. - 1972. - Вып.7. - С.131-142.
31. Гертцог Р.Л. Характеристика установки лингвистического кода // Экспериментальные исследования по психологии установки. - Тбилиси: Мецниереба, 1970. - С.208-215.
32. Гласс Дж., Стэном Дж.: Статистические методы в педагогике и психологии. - М.: Прогресс, 1976. - 495с.
33. Гнатенко П.И., Павленко В.Н. Этнические установки и этнические стереотипы. - Днепропетровск: ДГУ, 1995. - 200с.
34. Головановская М.К. Лингвистические значимые компоненты ситуации общения. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 20с.
35. Горелов И.Н. Невербальные компоненты общения. - М.: Наука, 1980.-196с.
36. Горнунг Б.В. К вопросу о типах и формах взаимодействия языков // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. - М., 1952. - №2. - С.24-31.
37. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру // Сучасність. - 1998. - №5. - С.58-70.
38. Гулий Ю.І. Індивідуально - психологічні особливості білінгва в ситуації російсько-української двомовності: Дис канд.психолог.наук.-1998.-230с.
39. Гумбольт В. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. - 480с.
40. Давыдов А.А. Репрезентативность выборки // Социологические исследования. - 1990. - №1. - С.115-121.
41. Даурова Л.Х. Двуязычие, его виды и этапы развития // Уч. зап. Моск. гос. пед. ин-та им.В.И.Ленина. - 1984. - №240.-С.3-25.
42. Двуязычие, его виды и этапы развития // Уч. зап. Моск. гос. пед. ин-та им.В.И.Ленина. - 1987. - №240. - С.3-25.
43. Державність української мови. Мовний досвід світу: Матеріали Міжнародної конференції. - Київ, 2000. - 444с.
44. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика. К основам общей теории. - М.: Наука, 1977. - 382с.
45. Дешериев Ю.Д. Теоретические аспекты изучения социальной обусловленности языка // Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. - М.: Наука. - 1988. - С.9-16.
46. Диалог украинской и русской культур в Украине: Материалы ІІІ-й международной научно-практической конференции (12-13 ноября 1998г.) / Гл.ред. Шульга Н.А. - К.,1999. - 251с.
47. Довженко О. Україна в огні. Кіноповість, щоденник. - К.: Радянський письменник, 1990. - 415с.
48. Домашнев А.И. Языковые отношения в Федеративной Республике Германия. - Л.: Наука, 1989. - 160с.
49. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. - М.: Высшая школа, 1980. - 224с.
50. Друзуле В.А., Герентович В.В. Латышско- русское двуязычие: Краткий обзор и библиографический указатель. - Рига: Зинатне, 1987. -69с.
51. Енциклопедія українознавства: в 11 т. - Львів: Наукове тов - во ім.Т.Шевченка, 1996. - Т.5. - 435с.
52. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. - К.: Товариство Знання”, КОО, 1997. - 325с.
53. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Вопросы языкознания. - 1964. - №6. - С.26-38.
54. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1966. - 135с.
55. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. - К.: Вища школа.- 1974. - 176с.
56. Ермоленко С.Я. Проблемы близкородственного двуязычия // Национально - языковые отношения в СССР: состояние и перспективы. - М.: Наука, 1980. - С.173-185.
57. Закирьянов К.З. Двуязычие и интерференция. - Уфа.: Башк. гос. ун-т, 1984. - 81с.
58. Закон Украинской Советской Социалистической Республики о языках в Украинской ССР. - К.: Украина, 1991. - 16с.
59. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. - 384с.
60. Звегинцев В.А. Социальное и лингвистическое в социолингвистике // Изд-во АН СССР, сер.Литература и язык. - 1982. - Т.41, №3. - С.250-258.
61. Ибрагимов Г.Х., Зачесов К.Я. О понятии родной язык” // Русский язык в национальной школе. - 1990. - №8. - С.8-11.
62. Іванишин В.А., Радевич - Винницький Я.І. Мова і нація. - Дрогобич: Відродження, 1994. - 215с.
63. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - Спб.: Изд-во Питер, 2000. - 508с.
64. Имедадзе Н.В. К психологической природе раннего двуязычия // Вопросы психологии. - 1960. - №1. - С.60-68.
65. Интерпретация и анализ данных в социологических исследованиях / Отв.ред. В.Г.Андреенков, Ю.Н.Толстова. - М.: Наука, 1987. - 252с.
66. Исмаилов М.С. К проблеме экспериментального изучения раннего двуязычия // Принципы и методы социолингвистических исследований. - М.: Наука, 1989. - С.34-39.
67. Исследование проблем речевого общения / Ред. Е.Ф. Тарасов. - М.: НИИ общ.педагогики,1979. - 213с.
68. Исследование речевого мышления в психолингвистике / Отв. ред. Е.Ф.Тарасов. - М.: Наука, 1985. - 239с.
69. Исследования в области коммуникативного обучения иностранным языкам / Отв. ред. П.Б.Гурвич. - Владимир: ВГПИ,1971. - 206с.
70. История Киева: В 3 т. - К.: Наукова думка, 1982-1986. - Т.2: Киев периода позднего феодализма и капитализма,1984. - 463с.; Т.3, кн.1: Киев социалистический, 1985. - 495с.; Т.3, кн.2: Киев социалистический, 1986. - 439с.
71. Їжакевич Г.П. Культура російського мовлення в Україні (теоретичні та практичні проблеми) // Мовознавство. - 1982. - №2. - С.3-10.
72. Карменский Б.С. Специфика естественного и искусственного билингвизма и теория обучения иностранным языкам // Зарубежная языкознание и литература. Вып.2. - Алма-Ата: Изд-во Каз. ун-та, 1972. - С.26-34.
73. Кашкуревич Л.Г. Формирование универсальных умений билингва. - М.: Высшая школа, 1988. - 142с.
74. Ким О.М. Функциональная стратификация языков в условиях двуязычия и многоязычия // Функционирование национальных языков в Узбекистане в условиях двуязычия и многоязычия и вопросы совершенствования их изучения: Матер. научн.- практ. конф. - Ташкент: Фан., 1989. - С.24-29.
75. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности. - М.: Наука, 1988. - 191с.
76. Коваль В.О. Історичне прокляття України: двомовність // Слово і час. - 1996. - №7-10. - С.85-90.
77. Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1996. - 144с.
78. Колшанский Г.В. Теоретические проблемы билингвизма // Лингвистика и методика в высшей школе. - Вып.4.- М.: Высшая школа, 1967. - С.165 -178.
79. Колшанский Г.В. Проблема владения и овладения языком в лингвистическом аспекте // Иностранный язык в высшей школе. - 1975. - Вып.10. - С.5-13.
80. Кон И.С. Личность и её социальные роли // Социология и идеология. - М.: Наука,1969. - С.248-261.
81. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. - К.: Вища школа, 1995. - 304с.
82. Костомаров В.Г., Мирофанова О.Д. Родной язык и другие языки // Русский язык в национальной школе. - 1990. - №9. - С.3-9.
83. Котик Б.С. Нейропсихологический анализ билингвизма // Психологический журнал. - М. - 1988. - Т.9, №3. - С139-147.
84. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление. Психологический сборник. - М.: Прогресс, 1977. - 261с.
85. Кривоносов А.Т. Мышление - без языка? // Вопросы языкознания. - 1992. - №2. - С.69-83.
86. Креч Т.В. Тенденции формирования двуязычия на Украине // Русский язык в школе. - 1991. - №1. - С.91-95.
87. Крючкова Т.Б., Нарумов Б.Т. Зарубежная социолингвистика (Германия, Испания). - М.: Наука, 1991. - 154с.
88. Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально - лингвистические исследования. - М.: Наука, 1976. - С.42-52.
89. Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях // Язык и личность. - М.: Наука, 1989. - С.78-86.
90. Лабов У. Исследование языка в его социальном контексте // Новое в лингвистике. - Вып.7. - М.: Прогресс, 1975. - С.96-181.
91. Лабов У. Единство социолингвистики // Социально-лингвистические исследования. - М.: Наука, 1976. - С.54-96.
92. Ламберт У., Гавелка Д., Кросби С. Зависимость двуязычие от условий усвоения языка // Новое в лингвистике. - Вып.6. - М.: Прогресс, 1972. - С.241 - 253.
93. Леонтьев А.А. Внутренняя речь и процессы грамматического порождения высказывания. - Л.: Наука, 1964. - 164с.
94. Леонтьев А.А. Психолингвистика. - Л.: Наука, 1967. - 118с.
95. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1997. - 304с.
96. Леонтьев Д.А. Системно-смысловая природа и функции мотива // Вестник МГУ. - 1993. - №2. - С.26-39.
97. Лингвистический энциклопедический словарь / Ин-т языкознания АН СССР; Гл. ред. В.Н.Ярцева. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685с.
98. Личность и социальная среда: идеологические и психологические аспекты общения: Сб. обзоров / Отв. ред. О.Т.Мельникова. - М. - ИНИОН АН СССР, 1987. - 163с.
99. Лурия А.Р. Язык и сознание. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. - 335с.
100. Майерс Д. Социальная психология. - Спб.: Изд-во Питер, 1987. - 681с.
101. Маковский М.М. Соотношение индивидуальных и социальных факторов в языке // Вопросы языкознания. - 1976. - №1. - С.40-54.
102. Малінкович В. Про гасла та реальність // Сучасність. - 1986. - Ч.4.- С.53-60.
103. Мартинэ А. Основы общей лингвистики // Новое в лингвистике. - Вып.3. - М.: Прогресс. - 1963. - С.366-588.
104. Масенко Л. Мова і політика. - К.: Соняшник, 1999. - 99с.
105. Масенко Л. Двомовність завжди завдавала тільки шкоди державі та народам // Вісник тов-ва укр. мови ім.Тараса Шевченка Київського ун-ту, 1996. - №5. - С.1.
106. Масенко Л., Шумарова Н. Оптимістичний фрагмент у сумній мелодії. Деякі аспекти мовної ситуації на Україні // Наука і суспільство. - 1990. - №3.- С.2-4.
107. Маслоу А. Мотивация и личность: Пер.с англ. - М.: Смысл, 1998. - 423с.
108. Межъязыковые отношения и языковая политика. Капиталистические государства и страны третьего мира” / Отв. ред. Ю.А.Жлуктенко. - К.: Наукова думка, 1988. - 214с.
109. Мейє А. Сравнительный метод в историческом языкознании: Пер. с фр. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1954. - 100с.
110. Методика и техника конкретно-социологических исследований / Ред. И.Ф.Надольного - К.: Изд-во Кивск. ун-та, 1968. - 156с.
111. Методика и техника статистической обработки первичной социологической информации / Отв. ред. Г.В.Осипов. - М.: Наука, 1968. - 325с.
112. Методологические основы новых направлений в мировом языкознании. - К.: Наукова думка, 1992. - 379с.
113. Методы билингвистических исследований / Ред. А.Н.Баскаков, В.Ю.Михальченко. - М.: Ин-т языкознания АН СССР,1976. - 130с.
114. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - М.: Наука, 1990. - Кн.1. - 222с.
115. Митрофанова О.Д. Языковой барьер - препятствия в диалоге культур // Русский язык за рубежом. - 1994. - №5-6. - С.24-28.
116. Михно В.Г. Функціонування поліетнічної мови і два типи мовної гетерогенности // Мовознавство. - 1987. - №4. - С.63-67.
117. Мова і культура / Ред. І.Р.Вихованець, К.Г.Городенська, П.Ю.Гриценко та ін. - К.: Наукова думка, 1986. - 184с.
118. Мова. Людина. Суспільство / Відп. ред. В.М.Русанівський. - К.: Наукова думка, 1977. - 267с.
119. Молчанов В.И. Системный анализ социологической информации. - М.: Наука, 1981. - 142с.
120. Мороз Р. Ще раз про гасла та реальність // Сучасність. - 1986. - Ч.4. - С.87-84.
121. Муратова З.П. Опыт функциональной типологии билингвизма и особенности современной языковой ситуации в США: Автореф. дисканд. филол.наук. - М., 1982. - 25с.
122. Мусин И.Х. Сициолингвистические аспекты речевого поведения в условиях двуязычия. Диссканд. филол. наук. - М.,1990. - 230с.
123. Мучник А.И. Типовые явления речевого поведения (на материале контакта русского и немецкого языков) // Психолингвистика и обучение иностранцев родному языку. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. - С.82-91.
124. Мышление и язык / АН СССР. Ин-т философии; Под ред. Д.П.Горского. - М.: Политиздат, 1957. - 408с.
125. Национально-культурная специфика речевого поведения / Ред. А.А.Леонтьев. - М.: Наука, 1977. - 352с.
126. Национальный язык и национальная культура / Отв. ред. Ю.Д.Дешериев. - М.: Наука, 1978. - 208с.
127. Негомедзянов В.М. Социально-демографические и этнолингвисти-ческие факторы развития украинско-русского двуязычия и методы его изучения // Украинско-русское двуязычие: Социолингвистический аспект. - К.: Наукова думка, 1988.- С.13-23.
128. Никольский А.Б. О предмете социолингвистики // Вопросы языкознания. - 1974. - №1. - С.62-68.
129. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние и речь. - К.: Наукова думка, 1981. - 195с.
130. Обозов Н.Н. Психология внушения и конформность. - Спб.: Питер, 1997. - 225с.
131. Овсянников В.Г. Методология и методика в прикладном социологическом исследовании. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. - 135с.
132. Очерки по социолингвистике. - Шадринск, 1971. - 91с.
133. Панфилов В.З. Взаимоотношение языка и мышления. - М.: Наука, 1971. - 232с.
134. Панфилов В.З. Язык, мышление, культура // Вопросы языкознания. - 1975. - №1.- С.3-13.
135. Пенфилд У., Робертс Л. Речь и мозговые механизмы: Пер. с англ. - Л.: Медицина, 1964. - 264с.
136. Пилинський Я. Білінгвізм в Україні: співіснування чи конфронтація?// Рідна школа. - 1998. - №9. - С.3-7.
137. Підмогильний В. Невеличка драма. - Париж: Перша Українська Друкарня, 1956. - 342с.
138. Пименов А.В. Социокультурные детерминации речи (опыт социолингвистического исследования на материале французской речи) // Теоретические проблемы речевого общения. - М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1977. - С.89-214.
139. Позняк З. Двуязычие и бюрократизм // Радуга. - 1988. - №4. - С.36-50.
140. Поливанов Е.Д. Статьи по общему языкознанию. - М.: Наука, 1968. - 376с.
141. Пономарів О. Про мовно- національну асиміляцію // Освіта. - 1998. - №23-24. - С.18-19.
142. Потебня А.А. Мысль и язык.- К.: СИНТО, 1993. - 192с.
143. Потебня О. Мова. Національність. Денаціоналізація. - Нью - Йорк, 1992. - 155с.
144. Предварительные материалы экспериментальных исследований по психолингвистике / Ред. А.А. Леонтьев и др. - М.: Ин-т языкознания, 1973. - 189с.
145. Принципы и методы социолингвистических исследований / Отв. ред. А.Н.Баскаков, В.Ю.Михальченко. - М.: Наука, 1989. - 200с.
146. Проблемы двуязычия и многоязычия / Отв. ред. П.А.Азимов. - М.: Наука, 1972. - 359с.
147. Проблемы зарубежной социолингвистики / Отв. ред. А.Д.Швейцер. - М.: ИНИОН, 1976. - 334с.
148. Проблемы психолингвистики / Отв. ред. Ю.А.Сорокин, А.М.Шахнарович. - М.: Ин-т языкознания, 1975. - 204с.
149. Психолингвистика за рубежом / Отв. ред. А.А.Леонтьев, Л.В.Сахарный. - М.: Наука, 1972. - 127с.
150. Психологічний словник / Ред. В.І.Войтко. - К.: Рідна школа, 1982. - 215с.
151. Радевич - Винницький Я. Україна: від мови до нації. - Дрогобич: Відродження, 1997. - 215с.
152. Ржевский Л. Язык и тоталитаризм. - Мюнхен, 1951. - 63с.
153. Речевое воздействие. Проблемы прикладной психолингвистики / Отв. ред. А.А.Леонтьев. - М.: Наука, 1972. - 144с.
154. Речевое воздействие: психологические и психолингвистические проблемы. - М.: ИЯЗ АН СССР, 1986. - 247с.
155. Розенцвейг В.Ю. Языковые контакты. Лингвистическая проблематика. - Л.: Наука, 1972. - 80с.
156. Рот А.М. Венгерско-восточнославянские языковые контакты / Ред. Л.Дэже, К.Майтинская. - Будапешт: Изд-во АН Венгрии,1973. - 573с.
157. Русанівський В.М. Прогностичні функції соціолінгвістики // Мовознавство. - 1989. - №1. - С.3-10.
158. Русский язык по данным массового обследования / Ред.Л.П.Крысина. - М.: Наука, 1974. - 351с.
159. Саплін Ю.Ю. Фактори вибору мови спілкування в умовах близькоспорідненого білінгвізму // Мовознавство. - 1988. - №4. - С.50-55.
160. Семиченко В.А. Психология личности. - К.: Магістр S, 2001. - 427с.
161. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов. - К.: Вища школа, 1974. - 256с.
162. Сербенська О. Українська мова як об’єкт вивчення для іноземців (соціопсихолінгвістичний аспект) // Українська мова як іноземна: проблеми методики викладання: Зб. матер. міжнар. наук. конф. - Львів, 1994. - С.14-20.
163. Серебренников Б.А. К проблеме отражения человеческого мышления в структуре языка // Вопросы языкознания. - 1970. - №2. - С.29-50.
164. Сигуан Н., Макки У. Образование и двуязычие: Пер.с фр. - М.: Педагогика, 1990. - 180с.
165. Слобин Д., Грин Дж. Психолингвистика: Пер.с англ. - М.: Прогресс, 1976. - 350с.
166. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. - К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1985. - 996с.
167. Слюсаревський М. Доля нації: мовні реалії і стратегія в