МОВНЕ ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ВАЛЬЧУК Галина Василівна

УДК 811.111+81’373.42

МОВНЕ ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”:
СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник −
АНІКЕЄНКО Ірина Григорівна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП.....4
РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТ ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ” У РАКУРСІ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ, СЕМАНТИКИ ТЕКСТУ ТА КОГНІТИВНОЇ
ЛІНГВІСТИКИ........................................................................................... 13
1.1. Інтеграційна діяльність Європейського Cоюзу як прототип європейської інтеграції нова царина знань у мовному втіленні........................................................... 13
1.2. Онтологія європейської інтеграції: категоризація, концептуалізація, вербалізація ...................................................................................................... 19
1.3. Категорія знань у процесі вербалізації концепту європейської інтеграції..... 25
1.3.1. Знання та значення: когнітивний аспект.................................................... 25
1.3.2. Знання як когнітивний компонент семантики тексту ............................... 31
1.4. Моделювання як спосіб експлікації концепту європейської інтеграції........... 38
1.4.1. Модель фрагмента світу: єдність вербального та логічного образів...... 38
1.4.2. Концепція польового моделювання ......................................................... 42
1.4.3. Семантичне поле інтеграція”: когнітивний аспект.................................. 45
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ...................................................................................... 66
РОЗДІЛ ІІ. КОГНІТИВНИЙ ЗМІСТ КОНЦЕПТУ ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ”......................................................................69
2.1. Основні аспекти моделювання концептуального простору європейської соціально-економічної інтеграції......................................................71
2.2. Концептуальне макрополе СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС. 73
2.2.1. Актанти макрополя та їхні статичні предикати......................................... 74
2.2.2. Актанти макрополя та їхні динамічні предикати...................................... 75
2.2.2.1. Концептуальне поле ПРІОРИТЕТИ ЄВРОСОЮЗУ........................... 75
2.2.2.2. Концептуальне поле ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС79
2.2.2.3. Концептуальне поле СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ЄС..... 87
2.3. Концептуальне макрополе ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК....................... 95
2.3.1. Актанти макрополя та їхні статичні предикати........................................ 95
2.3.2. Актанти макрополя та їхні динамічні предикати....................................... 97
2.3.2.1. Концептуальне поле ЄДИНИЙ РИНОК У ЦІЛОМУ........................... 98
2.3.2.2. Концептуальне поле ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ.......................................................................................................105
2.3.2.3. Концептуальне поле ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ КАПІТАЛУ ТА ПЛАТЕЖІВ................................................................................................................. 112
2.3.2.4. Концептуальне поле ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ОСІБ....................... 114
2.3.2.5. Концептульне поле ВІЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ................................... 118
2.4. Концептуальне макрополе ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ................ 124
2.4.1. Актанти макрополя та їхні статичні предикати....................................... 124
2.4.2. Актанти макрополя та їхні динамічні предикати..................................... 130
2.4.2.1.Концептуальне поле ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ У ЦІЛОМУ 131
2.4.2.2. Концептуальне поле КООРДИНАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 149
2.4.2.3. Концептуальне поле СПІЛЬНА ГРОШОВА ПОЛІТИКА................... 163
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ.................................................................................... 201
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........................................................................................ 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................ 212
ДОВІДНИКИ....................................................................................................................235
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................................... 236
ДОДАТКИ............................................................................................................... 240

ВСТУП
Світ дійсності, світ концептів та світ слів знаходяться у діалектичному взаємозв'язку [160:87], який є проявом давньої й досі остаточно невирішеної проблеми співвідношення мови, мислення та об'єктивної реальності. Все більшу увагу дослідників привертають механізми відображення мовою реального світу [53; 78; 87; 146; 160], систематизація та аналіз концептів у широкому мовному просторі [118; 155; 220; 222; 240]. Одним із фрагментів об’єктивної дійсності, зафіксованим у мові, зокрема в текстах ділового та публіцистичного мовлення, є європейська інтеграція. Концепт європейська інтеграція” розглядається як відображення діяльності Європейського Союзу (ЄС), спрямованої на досягнення повної політичної, економічної, соціальної інтеграції європейських держав. Саме ця специфічна організація визнається закономірним наслідком інтеграційних процесів у Європі. Євросоюз став об’єктом вивчення численних економістів, політиків, правознавців, істориків [62; 107; 213; 224; 229; 230]. Однак у лінгвістичному плані цей концепт досі не досліджувався.
Розкриття змісту концепту європейська інтеграція” проведено в ракурсі лексичної семантики, семантики тексту та когнітивної лінгвістики, де центральною категорією визначається категорія знань, що проектується на вивчення усіх питань, пов’язаних з проблемою експлікації фрагмента концептуальної системи в мові.
Виявлення суттєвих властивостей номінацій, пов'язаних з інтеграційними процесами, вимагає їх всебічного аналізу (врахування семантичного, синтаксичного та прагматичного аспектів), а також визначення концептуальних моделей, які містять сукупність знань носіїв мови про інтеграцію.
Актуальність теми зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд особливостей репрезентації знань у мові, зверненням до проблем просторового моделювання семантики текстів за допомогою мовних форм. Вивчення англомовних текстів з тематики європейської інтеграції в семантико-когнітивному аспекті актуальне й тому, що сприяє подальшому вдосконаленню апарату формального представлення структур знань і оцінок, об’єктивованих людиною за допомогою мови.
Зв’язок роботи з науковими темами. Проведене дослідження семантико-когнітивного аспекту мовного втілення концепту європейської інтеграції виконано відповідно до плану наукових розробок кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету з комплексної колективної теми Основні категорії стилістики і лінгвістики тексту в синхронії й діахронії та лінгво-методичні аспекти їхнього дослідження”. Проблема дисертації входить в коло питань, що вивчаються в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).
Об’єктом дослідження є втілення концепту європейська інтеграція” в тематично поєднаних текстах англомовних документів ЄС і статей газети The Times.
Предмет дослідження становлять мовні засоби вираження концепту європейська інтеграція”, виділені з англомовних текстів документів і газетних статей.
Основна мета роботи - розкриття змісту концепту європейська інтеграція” шляхом реконструкції відповідного концептуального простору на основі мовних засобів його репрезентації.
Для досягнення поставленої мети намічено ряд таких завдань:
· визначити теоретичні засади дослідження, які поєднують основні положення лексичної семантики та семантики тексту з доробками когнітивної лінгвістики;
· побудувати гіпотетичну модель концептуального простору інтеграції на матеріалі словників сучасної англійської мови;
· на основі специфіки інформації документів і газетних публікацій реконструювати модель концептуального простору європейської інтеграції з виділенням концептуальних макрополів і полів як його конституентів;
· провести зіставлення двох побудованих моделей з метою представлення уточненого образу європейської інтеграції;
· встановити роль концептуальної метафори як одного з основних засобів образного осмислення концептів та формування оцінності;
· провести порівняльний аналіз аксіологічних ознак текстів документів і газетних статей з питань європейської інтеграції та визначити їх специфіку.
Вирішенню цих завдань сприяє звернення до великої кількості теоретичних праць, а також аналіз фактичного матеріалу, представленого вибірками з англомовних документів Європейського Союзу та публікацій газети The Times з тематики європейської інтеграції. Вибір матеріалу дослідження зумовлений специфікою Євросоюзу як організації особливого типу, вся діяльність якої спрямована на досягнення повної інтеграції європейських держав - економічної, політичної, соціальної. Саме тому за основу матеріалу дослідження взято англомовні документи Євросоюзу та публікації газети The Times, пов’язані з діяльністю цього об’єднання. Вибір газети пояснюється тим, що, по-перше, преса взагалі оперативно відображає події та явища реального світу, передаючи при цьому певне оцінне ставлення до них мовного соціуму, по-друге, The Times - це офіційна газета Великої Британії - країни, що входить до Євросоюзу, і саме тому цей засіб масової інформації висвітлює діяльність ЄС зсередини, по-третє, це періодичне видання належить до якісної преси, якій притаманні висока журналістська культура та серйозні вимоги до мови газети.
Не заперечуючи політичного компонента інтеграції, підкреслимо, що на сьогодні значні успіхи й досягнення відмічаються саме в економічній та соціальній діяльності Євросоюзу. Про це свідчать, зокрема, дані кількісних підрахунків офіційних і газетних публікацій. Так, за період з 1 січня по 1 липня 1999 року з числа документів, опублікованих в Офіційному журналі Європейських Співтовариств (Оfficial Journal of the European Communities), загальною кількістю 750, понад 85% (640 текстів) присвячено питанням економічного та соціального розвитку. За аналогічний період у публікаціях газети The Times (загальною кількістю - 168), пов’язаних з функціонуванням Євросоюзу, теж виявлена тенденція до висвітлення вищезгаданої тематики - 126 статей, що становить 75%. Саме з цієї причини для аналізу відібрано тексти англомовних документів і газетних публікацій, в яких відображається процес європейської соціально-економічної інтеграції.
Загальний обсяг матеріалу становить 198 тис. слововживань, вибірка фактичного мовленнєвого матеріалу дослідження включає 1762 одиниці.
Для аналізу фактичного матеріалу залучаються методи концептуального та компонентного аналізу, а також аналіз словникових дефініцій з елементами процедур семантичного розгортання й перефразування в поєднанні з кількісними оцінками отриманих мовних даних. Використання концептуального аналізу, що базується на теорії фреймів і на теорії концептуальної метафори, дозволило окреслити склад концептуального простору європейської інтеграції, виявити концептуальні метафори як один із засобів образного осмислення концептів, відтворити онтологічний образ європейської інтеграції у свідомості авторів досліджуваного масиву текстів. Компонентний аналіз і аналіз словникових дефініцій залучено при визначенні складу семантичного поля інтеграція” як основи для побудови гіпотетичної моделі концептуального простору інтеграції у цілому. Кількісні оцінки слугують засобом виділення центральних і периферійних схемат у фреймах конституентах концептуальних полів та встановлення прототипових актантів і предикатів з метою експліцитного представлення стереотипу онтологічного й аксіологічного образу європейської інтеграції.
Новизна роботи полягає в тому, що в роботі вперше проводиться визначення когнітивного змісту концепту інтеграція” на основі сукупності знань соціуму − колективного досвіду, зафіксованого в словниках сучасної англійської мови, та колективного несвідомого”, виявленого в ході аналізу мовних засобів вираження концепту, виділених з текстів двох функціональних стилів ділового та публіцистичного, поєднаних спільною тематикою. Новими в даному дослідженні також є: сам концепт європейська інтеграція”, який до цього часу не підлягав лінгвістичному вивченню; зіставлення аксіологічних ознак текстів англомовних документів і газетних статей з питань європейської інтеграції.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що запропоновані принципи аналізу мовного втілення концепту європейської інтеграції на матеріалі сукупності англомовних текстів двох функціональних стилів ділового та публіцистичного можуть бути поширені на дослідження вербальної репрезентації інших концептів. Розгляд принципів концептуалізації смислового простору та опис взаємодії семантичних і когнітивних аспектів мови й тексту важливі для подальшого вивчення концептуальних аспектів значення окремої лексичної одиниці та цілих лексичних підкласів, які функціонують у тексті та співвідносяться з однією і тією ж сферою позамовної дійсності. Теоретичний інтерес становить також зіставлення аксіологічних ознак текстів англомовних документів і газетних статей, поєднаних спільною тематикою.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів, теоретичних положень та ілюстративного матеріалу в курсах лексикології сучасної англійської мови (розділи Семасіологія”, Словниковий склад мови”); стилістики сучасної англійської мови (розділи Семантика тексту”, Стилістична семасіологія”, Стилістика тексту”); при складанні спецкурсів з когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики та інтерпретації тексту.
Апробація результатів дисертації проводилася на 8-й міжнародній конференції Мова і культура” (Київ,1999), на національних конференціях TESOL Ukraine Language Teaching: Classroom, Lab and Beyond” (Львів, 2000), The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001), Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Чернігів, 2002), на науково-практичній конференції Київського державного лінгвістичного університету Мова − освіта − культура: наукові парадигми і сучасний світ” (2001).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлені в 3 статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, а також у тезах виступів на наукових конференціях (3).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Обсяг тексту дисертації - 211 сторінок.
У вступі викладається мета та завдання роботи, обґрунтовуються її актуальність та новизна, теоретичне та практичне значення, характеризуються фактичний матеріал і методи дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі висвітлюються основні аспекти мовного втілення концепту європейська інтеграція” у ракурсі лексичної семантики, семантики тексту та когнітивної лінгвістики, з опорою на досліджуваний матеріал розглядається діяльність Євросоюзу, будується гіпотетична модель концепту інтеграція”.
У другому розділі на основі семантики англомовних тестів документів ЄС і статей газети The Times розкривається когнітивний зміст концепту європейська соціально-економічна інтеграція” з опорою на структурований концептуальний простір, даний у мовному втіленні, а також проводиться верифікація побудованої гіпотетичної моделі концепту.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження, накреслюються перспективи подальших розробок.
Список використаних джерел складається з 240 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних авторів.
Список джерел ілюстративного матеріалу включає 24 назви англомовних документів Євросоюзу та газету The Times.
Додатки містять 3 схеми та 61 таблицю.
Основні положення дисертації, що виносяться на захист:
1. Знання про європейську інтеграцію, виражене за допомогою мовних форм, становить когнітивний аспект англомовних текстів документів ЄС і газети The Times. Такі тексти, що висвітлюють діяльність Європейського Союзу як прототип інтеграційного процесу та результату, є основою моделювання концептуального простору європейської інтеграції.
2. Основною структурною одиницею концептуального простору європейської інтеграції слугує концептуальне поле, що корелює з семантичним полем. Концептуальне поле трактується як ментальна структура досвіду людини, що містить інформацію понятійного змісту та базується на онтологічних категоріях. Семантичне поле інтеграція” являє собою конструктивне об’єднання лексичних одиниць, які об’єктивують досліджуваний концепт. Об’єднувальним елементом поля виступає концепт інтеграції, який характеризується основними та додатковими семантичними ознаками. Сукупність цих ознак та їхніх слів-індикаторів є основою побудови моделі концепту інтеграції у цілому. Її вузловими точками є частини/елементи конституенти цілого, процес єднання, результат єднання. Така модель, будучи вербально репрезентованою та конкретизованою, лежить в основі когнітивної характеристики концепту європейської інтеграції.
3. Конституентами концептуального простору європейської соціально-економічної інтеграції є макрополя СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК і ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ, які, будучи взаємопов’язаними, відтворюють складники інтеграційного процесу в Євросоюзі. За ступенем інформативної насиченості виділяється макрополе ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ.
4. Стереотип онтологічного образу європейської соціально-економічної інтеграції формується за рахунок прототипових конституентів: прототипових актантів − Євросоюз як економічний суб’єкт, якому властивий прототиповий атрибут культурно й мовно різноманітний, та Євро як єдина європейська валюта; прототипових дій актантів, які розкриваються у схематах, що відбивають пріоритетні аспекти діяльності ЄС Першочергові завдання соціально-економічної діяльності, Впровадження реформ, Захист інтересів споживачів, Урегулювання відносин у сфері послуг, Характер процесу введення євро, Ставлення соціуму до євро: підтримка та опозиція.
5. Аксіологічний ракурс сприйняття образу європейської соціально-економічної інтеграції утворений на основі поєднання узагальнених оцінок з ідеологічними маркерами НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ, що задає відповідний скрипт інтерпретації уявлення соціуму про цей фрагмент концептуальної системи людини. Для європейської соціально-економічної інтеграції характерним є домінування стримано позитивного стереотипу: об’єднана Європа постає в образі наднаціональної соціальної, економічної та адміністративної конструкції, яка не асоціюється з реальною спільнотою, до якої б пересічна людина відчувала емоційну прихильність.
6. В структуризації цілісного образу європейської соціально-економічної інтеграції значна роль відводиться концептуальним метафорам, які сприяють образному осмисленню концептів і зумовлюють їхню оцінну спрямованість. Найчисленніше представлені за допомогою концептуальних метафор такі концепти: Економіка ЄС, Економічно-грошовий союз, Євро. Домінуючими визначено онтологічні та орієнтаційні метафори.
7. Текстам двох різних функціональних стилів ділового та публіцистичного, об’єднаних спільністю тематики європейська інтеграція”, властива неоднорідна онтологічна та аксіологічна насиченість. З позицій онтології такі теми як соціально-економічна діяльність ЄС та єдиний внутрішній ринок значно ширше розкриваються в англомовних документах ЄС; тема економічно-грошового союзу отримує детальніше висвітлення в газетних публікаціях. З позицій аксіології тексти англомовної документації ЄС як тексти типу МИ ПРО СЕБЕ” відзначаються домінуванням нейтральної та позитивної оцінності; газетним текстам МИ ПРО НИХ” властиві всі типи оцінок, з незначною перевагою негативних.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В центрі уваги сучасних досліджень у руслі когнітивної парадигми знаходиться категорія знань, що пронизує всі аспекти вивчення когнітивного змісту концепту європейська інтеграція”. Сукупність лінгвальних і екстралінгвальних знань соціуму про досліджуваний фрагмент концептуальної системи людини складає єдину концептуальну базу концепту європейської інтеграції, на основі якої виявляються закономірності організації знань про європейську інтеграцію.
Поєднання в дослідженні референційно-репрезентативного підходу до змісту слова з функціональним дає змогу провести комплексний аналіз властивостей та потенцій слова як одиниці мови і як одиниці мовлення з урахуванням суб’єктивного фону системи знань, цінностей та уявлень людини. Залучення традиційних методів (зокрема, компонентного аналізу) для виявлення ознак концепту інтеграція” з опорою на зафіксований у словниках досвід людства та нових (концептуального аналізу), що формалізують колективне несвідоме”, виражене мовою в дії, дозволяє розкрити когнітивний зміст досліджуваного концепту. Так, змістова специфіка концепту інтеграції характеризується основними й дистинктивними ознаками. Вузловими точками концептуальної моделі визначено: частини/елементи (конституенти цілого)®інтеграція-процес єднання®інтеграція-результат єднання (цілісного характеру). Загальний образ європейської інтеграції отримує деталізовану характеристику за допомогою дистинктивних ознак. Мовне втілення основних і додаткових властивостей інтеграції, специфічне й конкретизоване, враховуючи тематику матеріалу дослідження, та обмежене лексикою, пов’язаною з діяльністю Євросоюзу як уособленням інтеграційного процесу в Європі.
Образ європейської інтеграції, а саме її соціально-економічного аспекту, формується на основі концептуального простору, який трактується як схематизована структура, що є підґрунтям семантичного простору тематично поєднаних текстів. Така сукупність текстів з даної предметної сфери - одне з джерел знань про досліджуваний фрагмент концептуальної системи людини. Виражене за допомогою мовних засобів, таке знання становить когнітивний компонент семантики тексту.
Поєднання текстів двох різних фукціональних стилів - ділового й публіцистичного, - об’єднаних спільністю тематики, дає змогу відтворити повніше й багатогранніше уявлення про цей сегмент концептосистеми людини. Фонові знання, необхідні для побудови концептуального простору європейської інтеграції, розкриваються в ході огляду діяльності Європейського Союзу, проведеного з опорою на досліджуваний мовленнєвий матеріал.
Інформативний ракурс англомовних текстів документів ЄС і публікацій The Times задається концептуальною моделлю, яка визначається на основі аналізу пропозицій. Їхні актанти наділені статичними ознаками, що формують зону атрибутів, і динамічними, які організуються у фрейми. Крім інформації онтологічного плану, вони включають також інформацію аксіологічного характеру. Оцінка як компонент концептуальної моделі тексту формується під впливом певних стандартів, еталонів, імпліцитно присутніх у змісті тексту, або утворюється на основі позатекстових знань читача. Безпосередній зв’язок з системою оцінок індивідуального та колективного суб’єкта становить концептуальна метафора. В текстах англомовних документів ЄС і газети The Times вона, маючи позитивну чи негативну спрямованість, слугує найбільш економним засобом створення образної картини світу та сприяє формуванню певного оцінного ставлення до нових концептів і реалій. Концептуальна метафора спричиняє додаткове, образне осмислення ключових концептів. З усіх типів концептуальних метафор домінуючими в структуризації цілісного образу європейської соціально-економічної інтеграції визначено онтологічні та орієнтаційні. Найширшу репрезентацію за допомогою концептуальних метафор отримала тема запровадження єдиної європейської валюти: ВВЕДЕННЯ ЄВРО − ЕКСПЕРИМЕНТ, ПЕРЕВОРОТ, ВЕСІЛЛЯ, АВАНТЮРА, СВІТАНОК; ЄВРО − НОВОНАРОДЖЕНА ДИТИНА.
Тексти двох типів різняться між собою за ступенем як інформативної насиченості окремих тем, так і оцінності. Документам Євросоюзу притаманна чітка понятійна структура з домінуванням нейтральної та позитивної оцінності, що є характерним для текстів типу МИ ПРО СЕБЕ”, які не передбачають негативної оцінки. Мовний простір газетних текстів являє собою гнучку, відкриту систему вербальної репрезентації тих самих концептів, яка значно розширюється за рахунок додаткових тем, що отримують висвітлення в пресі: початок функціонування, занепад, виживання та відродження євро; ставлення соціуму до євро; вплив євро у світі; занепад економіки ЄС у цілому; виживання економіки економічно-грошового союзу; прогнозування майбутнього економічно-грошового союзу; встановлення відносин між ЄС і США. Текстам публікацій газети The Times властиві всі типи оцінок, що варіюються в залежності від теми. Зауважимо, що аксіологічний ракурс подачі інформації певною мірою залежить від контексту та від соціального стереотипу - норми, прийнятої у суспільстві. Узагальнені оцінні плани дають змогу сформулювати ідеологічний скрипт інтерпретації уявлення про окремий фрагмент світу.
Мовне втілення образу ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ (у 168 статтях газети The Times та 24 документах Євросоюзу, загальним обсягом 198 тис.слововживань, з вибіркою пропозиціональних структур у кількості 1762 одиниці) дає змогу відтворити його структуру із залученням концептуальних макрополів: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК і ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ, - взаємопов’язаних між собою, які відтворюють складники інтеграційного процесу в Євросоюзі як прототипі європейської інтеграції у цілому. В ході аналізу концептуальних структур фреймових сіток, утворених пропозиціями, за результатами кількісних підрахунків їх актантів і предикатів було встановлено типові (найчастотніші) конституенти концептуальних моделей. Такі прототипові складники формують стереотип онтологічного образу європейської соціально-економічної інтеграції, відтвореного як у текстах документів ЄС, так і в газетних статтях. Прототиповим актантом концептуальних макрополів СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ і ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК виступає Євросоюз як економічний суб’єкт якому властивий прототиповий атрибут культурно й мовно різноманітний. Прототипові схемати розкривають дії актантів зазначених макрополів: Першочергові завдання соціально-економічної діяльності, Захист інтересів споживачів, Урегулювання відносин у сфері послуг, Впровадження реформ. Прототиповий актант концептуального макрополя ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ − Євро як єдина європейська валюта, динамічні предикати актантів макрополя представлені в прототипових схематах Введення євро: ХАРАКТЕР ПРОЦЕСУ, Ставлення соціуму до євро: ОПОЗИЦІЯ, Ставлення соціуму до євро: ПІДТРИМКА.
Таким чином, за результатами нашого дослідження, прототиповий образ європейської соціально-економічної інтеграції асоціюється з культурно й мовно різноманітним об’єднанням, соціальна й економічна політика якого є пріоритетною у його діяльності. Європейський Союз як економічний суб’єкт єдиного внутрішнього ринку уявляється, головним чином, у ролі реформатора, що впроваджує новітні технології й досягнення, регулюючи відносини в різних сферах, і перш за все, в сфері послуг, дбаючи при цьому про інтереси споживачів. Поява єдиної європейської валюти - євро, що представляє високоінтегрований блок країн, являє собою результат процесів гармонізації та інтеграції, ще більшою мірою згуртовуючи держави-члени ЄС, здійснюючи значний вплив на їхню економіку. Введення євро спричинило, з іншого боку, розподіл соціуму на опонентів і прихильників цієї грошової одиниці, передусім, у Великій Британії, що не запровадила євро на своїй території.
Решта предикатних концептів утворюють зони ближньої та дальньої периферії концептуального простору європейської соціально-економічної інтеграції, доповнюючи загальну картину.
Концептуальна модель кожного макрополя (СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК, ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ), крім онтологічного, наділена й аксіологічним ракурсом. Останній формується на основі комплексних значень, які поєднують контрарні й контрадикторні оцінки з ідеологічними маркерами: ДОБРЕ/СВОЇ---НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ − НЕ-СВОЇ/НЕ-ДОБРЕ---ЧУЖІ/ПОГАНО, та відповідають стереотипам інтерпретації фактів.
Аналіз оцінних планів фактуальної інформації як знання про окремі концепти, зосереджене в семантиці статичних і динамічних предикатів концептуальних моделей, свідчить про те, що концепти СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК, ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ представлені в англомовних документах ЄС і публікаціях газети The Times з опорою на стереотипи, які задають відповідні ідеологічні скрипти: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС − НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ; ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК − НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ; ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ − НЕ-ПОГАНО/НЕ-ЧУЖІ.
Очевидно, що образ європейської соціально-економічної інтеграції, відтворення якого проводилось на основі висвітлення діяльності Європейського Союзу на досягнення повної інтеграції у Європі, і який отримав мовне втілення в текстах англомовних документів ЄС і публікаціях газети The Times, з ідеологічної точки зору однозначний. Враховуючи направленість подачі інформації у досліджуваних текстах: документи ЄС МИ ПРО СЕБЕ, газета МИ ПРО НИХ, зазначимо, що суположення різних установок, деколи діаметрально протилежних за оцінкою, дає узагальнений ракурс сприйняття образу. Виходячи з цього, можна припустити, що для європейської соціально-економічної інтеграції характерна тенденція домінування помірного, стримано позитивного стереотипу. Сприймаючи схвально окремі факти й напрямки діяльності ЄС, населення країн-членів з осторогою ставиться до глобальних нововведень, які могли б кардинально вплинути на їхнє життя. Тому, підсумовуючи, відмітимо, що об’єднана Європа в концептуальній системі людей уособлюється, головним чином, з наднаціональною економічною, соціальною, адміністративною конструкцією, і незважаючи на всі намагання Євросоюзу сприяти цьому, не постає у вигляді реальної спільноти, до якої пересічна людина відчувала б емоційну прихильність.
Семантичний зміст концепту інтеграція”, вихідна модель якого була побудована з опорою на дефініції тлумачних словників сучасної англійської мови та верифікована й конкретизована у ході дослідження мовленнєвого матеріалу методом концептуального аналізу, охоплює всю систему знань соціуму (колективний досвід, зафіксований у лексикографічних джерелах, і колективне несвідоме”, виявлене при побудові моделі цього фрагмента концептосистеми людини), що була репрезентована вербально. Узагальнюючи проведене дослідження, зазначимо, що модель концепту інтеграції у цілому, вузловими точками якої виступають частини/елементи конституенти цілого, процес єднання, результат єднання, лежить в основі виведеної когнітивної характеристики концептy європейської інтеграції: це багаторівневий процес єднання держав (країн, націй), що охоплює не тільки широкий географічний простір, а й сфери суспільного життя соціально-економічну, політичну, культурну, - та проходить поетапно, з утворенням менших об’єднань на шляху до цілісного оновленого суспільства єдиної гармонійної наддержави, громадянам якої притаманні почуття спільноти, відданості, солідарності, рівності.
Проведене дослідження, виконане на досить значному фактичному матеріалі (дані словників сучасної англійської мови та 1762 пропозиції з текстів англомовних документів ЄС /24/ і газетних статей /168/), вважаємо достовірним; підтвердженням цьому слугують дані кількісного та якісного аналізу, систематизовані в схемах і 61 таблиці додатків.
Дослідження когнітивного змісту концепту європейська інтеграція” може бути продовжене й розширене, оскільки аналізу не підлягав концепт політичного компонента інтеграції. Перспективним є також подальше та поглиблене вивчення аксіологічних характеристик текстів зазначеної тематики, зокрема, встановлення прагмасемантичних особливостей категорії оцінки в текстах документів Євросоюзу, виявлення корпусу аксіологем. Плідним може бути дослідження функціонування метафоричних концептуальних систем у текстах ділового й публіцистичного стилю спільної тематики. Окремий інтерес для дослідників становить проблема вербального самомоделювання, що може вивчатись на матеріалі документів Євросоюзу як текстів типу МИ ПРО СЕБЕ”. Виконане дослідження може слугувати основою для розкриття когнітивного змісту певних концептів, що позначають реалії суспільного життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аникеенко И.Г. Языковые средства выражения понятия героики: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К.,1975. 194 с.
2. Анопина О.В. Концептуальная структура англоязычной рекламы косметики: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Черкассы, 1997. 160 с.
3. Антипенко Л.А. Опыт концептуального анализа имен негативных эмоций в русском языке: Дис канд. филол. наук: 10.02.01. Харьков, 1995. 226 с.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка). М.: Наука, 1974. 367 с.
5. Арнольд И.В. Тематические слова художественного текста (элементы стилистики декодирования) // Иностранные языки в школе. 1971. № 2. С. 6-12.
6. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
7. Атаян Э.Р. Аспекты организации и функционирования языковой сферы. Ереван: Изд-во Ереванск. ун-та, 1976. 191 с.
8. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.
9. Базарова Б.Б. Концептуальный анализ частицы in в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М.,1999. 27 с.
10. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. 413 с.
11. Баранов А.Г. Текст в функционально-прагматической парадигме: Учеб. пособие. Краснодар: Изд-во Кубанск. гос. ун-та, 1988. 90 с.
12. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 390 с.
13. Беккер А.В. Когнитивно-прагматический аспект современной иноязычной номинации в английском тексте: Автореф. дис канд. филол. наук: 10. 02. 04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 1999. 22 с.
14. Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова): Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.19 / Рос. АН. Ин-т языкознания. М., 1992. 39 с.
15. Болдырев Н.Н. О функциональной категоризации языковых единиц // Категоризация мира: пространство и время. М.: МГУ. 1997. С.114-116.
16. Болотнова Н.С. Гармонизация общения и лексическая структура художественного текста. С.-Петербург: Образование”, 1992. 55 с.
17. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. 205 с.
18. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 136 с.
19. Борухов Б.Л. Зеркальная” метафора в истории культуры // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука. 1991. С.109-117.
20. Босова Л.М. Исследование семантического поля BEAUTIFUL: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. гос. ун-т им. А.А.Жданова. Л.: Наука, 1980. 23 с.
21. Брутян Г.А. Языковая картина мира и ее роль в познании // Методологические проблемы анализа языка. Ереван: Изд-во Ереванск. ун-та, 1976. С. 57-64.
22. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 576 с.
23. Бунь О.А. Лінгво-когнітивний аспект функціонування текстових внесень у сучасній англомовній художній прозі: Дис канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1997. 228 с.
24. Вальчук Г.В. Аксіологічний аспект текстів документів та газетних статей (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times) // Науковий вісник Чернівецьк. ун-ту. Германська філологія. Чернівці: Рута”. 2000. Вип. 85. С. 49-59.
25. Вальчук Г.В. Концепт європейська інтеграція” у вербальному втіленні (на матеріалі сучасної англійської мови) // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Київськ. нац. ун-т ім.Т.Шевченка. 2000. С. 63-69.
26. Вальчук Г.В. Семантико-когнітивні аспекти текстів з проблематики європейської інтеграції (теоретичне обґрунтування підходу) // Науковий вісник Чернівецьк. ун-ту. Германська філологія. Чернівці: Рута”. 2000. Вип. 98. С.147-151.
27. Варшавская А.И. Смысловые отношения в структуре языка (на материале современного английского языка). Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. 135 с.
28. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика: Учеб. пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
29. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: Учеб. пособие для пединститутов. М.: Высшая школа, 1986. 120 с.
30. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.
31. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
32. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 199 с.
33. Всеволодова М.В. Онтологическое и гносеологическое в категориях языка // Язык и культура: Вторая международная конференция: Тезисы. Ч.1. К.: Collegium. 1993. С. 9-11.
34. Гак В.Г. Пространство мысли (опыт систематизации слов ментального поля ) // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука. 1993. С. 22-29.
35. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 764 с.
36. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1985. 140 с.
37. Герасимов В.И. К становлению когнитивной грамматики” // Современные зарубежные грамматические теории. М.: ИНИОН. 1985. С. 213-250.
38. Гетьман З.О., Архипович Т.П. Текст як інформаційна мовленнєва одиниця // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 2. К.: КДЛУ. 1999. С. 38-41.
39. Гончаренко В.В., Шингарева Е.А. Фреймы для распознавания смысла текста. Кишинев: Штиинца, 1984. 198 с.
40. Гусейнова С.Б. кызы. Семантические связи в архитектонике лексико-семантического пространства (на материале английских наименований предметов одежды): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.19 / Азербайджанск. пед. ин-т русск. языка и лит-ры им. М.Ф. Ахундова. Баку, 1991. 25 с.
41. Гухман М.М. Понятийные категории, языковые универсалии и типология // Вопросы языкознания. 1985. №3. С. 3-12.
42. Даниленко Л.В. Когнитивные аспекты языковой картины мира в сравнении с научной // Когнитивные аспекты языкового значения. Иркутск: Изд-во ИГЛУ. 1997. С. 28-39.
43. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
44. Дейк ван Т.А., Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1988. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С. 153-211.
45. Дем’яненко О.Ф. Природа мовного знака // Філософські питання мовознавства. К.: Наукова думка, 1972. С. 13-27.
46. Дорфман Я.Г., Сергеев В.М. Нейроморфогенез и модели мира в сетях нейронных процессов // Интеллектуальные процессы и их моделирование. М.: Наука. 1987. С. 39-65.
47. Елисеева Н.В. Когнитивные аспекты семантики и функционирования английских глаголов речевой коммуникации: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 1996. 25 с.
48. Еремеева Н.Ф. Концептуальное пространство английской народной сказки: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Черкассы, 1997. 193 с.
49. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 404 с.
50. Європейське співтовариство ваш сусід. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1992. 46 с.
51. Жаборюк Е.А. К проблеме взаимоотношения языка и мышления (некоторые аспекты) // Язык и культура. Вторая международная конференция: Тезисы. К.: Collegium. 1993. С. 24-25.
52. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя, слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСДО. 1993. − С. 48-56.
53. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Вип. ІІІ. Черкаси: Сіяч”. 1997. С. 3-11.
54. Жоль К.К. Мысль. Слово. Метафора. (Проблемы семантики в философском освещении). К.: Наукова думка, 1984. 304 с.
55. Жоль К.К. Язык как практическое сознание (философский анализ). К.: Вища школа, 1990. 238 с.
56. Заботкина В.И. Изменения в концептуальной картине мира в аспекте когнитивно-прагматического подхода к языковым явлениям // Категоризация мира: пространство и время. М.: МГУ. 1997. С. 55-59.
57. Залевская А.А. Информационный тезаурус человека как база речемыслительной деятельности // Исследования речевого мышления в психолингвистике. М.: Наука, 1985. С. 150-171.
58. Залевская А.А. Некоторые пути исследования психологической структуры значения ключевых слов в целях оптимизации межнационального мышления // Перевод и автоматическая обработка текста. М.: Ин-т языкознания АН СССР. 1987. С. 46-57.
59. Залевская А.А. Понимание текста: психолингвистический подход: Учеб. пособие. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1988. 96 с.
60. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория. М.: Изд-во МГУ, 1973. 248 с.
61. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. М.: Изд-во МГУ, 1996. 336 с.
62. Ильин Ю.Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. Харьков: Фирма Консум”, 1998. 156 с.
63. Каверина О.Н. Семантическое поле погода” в современном английском языке (на материале существительных): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ун-т. М., 1992. 16 с.
64. Кадомцева Л.О. Поняття і лінгвістичне значення // Філософські питання мовознавства. К.: Наукова думка, 1972. С. 44-58.
65. Каменская О.Л. Компоненты семантической структуры текста: Автореф. дис... д-ра филол. наук: 10.02.19 / Моск. гос. ин-т иностр. языков им М. Тореза. М., 1988. 49 с.
66. Каменская О.Л. Текст и коммуникация: Учеб. пособие для институтов и факультетов иностранных языков. М.: Высшая школа, 1990. 152 с.
67. Капуш А.В. Новоутворення-метафори в сучасній німецькій лексиці суспільно-політичного змісту: номінативний та когнітивний аспекти // Вісник Київськ. держ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. Т.2. № 2. 1999. С.121-127.
68. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука,1976. 355 с.
69. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 262 с.
70. Касевич В.Б. Языковые структуры и когнитивная деятельность // Язык и когнитивная деятельность. М.: Ин-т языкознания АН СССР. 1989. С. 8-18.
71. Категории искусственного интеллекта в лингвистической семантике. Фреймы и сценарии. М.: АН СССР, Ин-т научн. информации по обществен. наукам, 1987. 54 с.
72. Киричук Л.М. Прагмасемантичні особливості категорії оцінки в рекламному тексті (на матеріалі реклами журналу Time”): Дис... канд. філол. наук: 10. 02. 04. Луцьк, 1999. 184 с.
73. Князева Г.Ю. Гиперо-гипонимическая структура лексики и языковая картина мира // Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка). Вып. 375. М.: Моск. гос. лингв. ун-т. 1991. С. 11-16.
74. Колесник Д.М. Концептуальное пространство авторской метафоры в творчестве А. Мердок: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. Черкассы, 1996. 260 с.
75. Колесник С.Н. Оценочные номинации и их функционирование в тексте: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченка. К., 1988. 18 с.
76. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 5-31.
77. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 176 с.
78. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 103 с.
79. Коровкин М.М. Созидающее сознание: от мира вещей к миру слов (когниция, номинация, коммуникация) // Когнитивные аспекты языкового значения. Иркутск: ИГЛУ. 1997. С. 17-28.
80. Коць Т.А. Функціональний аспект лексичної норми в засобах масової інформації (на матеріалі газет 90-х років ХХ століття): Дис... канд. філол. наук: 10.02.01. К., 1997. 194 с.
81. Кравченко А.В. Проблема языкового значения как проблема представления знаний // Когнитивные аспекты языкового значения. Иркутск: ИГЛУ. 1997. С. 3-16.
82. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
83. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 171-172.
84. Кубрякова Е.С. Лексикон и современные проблемы его изучения // Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка). Вып. 375. М.: Моск. гос. лингв. ун-т. 1991. С. 4-11.
85. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова память // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука. 1991. С. 85-91.
86. Кубрякова Е.С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона // Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 82-140.
87. Кубрякова Е.С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структуры представления знаний. М.: Рос. АН. Ин-т научн. информации по обществен. наукам. 1992. С. 4-38.
88. Кубрякова Е.С. Категоризация мира: пространство и время (вступительное слово) // Категоризация мира: пространство и время. М.: МГУ. 1997. С. 3-14.
89. Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространств текста и дискурса // Категоризация мира: пространство и время. М.: МГУ. 1997. С. 15-26.
90. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. М.: Наука, 1986. 125 с.
91. Кукушкина Е.И. Познание, язык, культура. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 264 с.
92. Кураш С.Б. К проблеме семиотической структуры текста (дискур