МОВНО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ БІБЛІЙНИХ МОТИВІВ У ПОВОЄННОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ РОМАНІ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЧЕРКАС Наталія Володимирівна

УДК 811.11’373’38’42: 821.111(73) 1951/1984” 97.09

МОВНО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ БІБЛІЙНИХ МОТИВІВ У ПОВОЄННОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ РОМАНІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Наукові керівники:
кандидат філологічних наук,
доцент С.Р. Авраменко,
кандидат філологічних наук,
доцент Т.О. Буйницька

Львів 2004

ЗМІСТ
Вступ 4
Розділ І. Біблеїзми як об’єкт дослідження в системі англійської мови 11
1.1. Номінативні та цитатні біблійні алюзії як об’єкт дослідження у
художньому творі 17
1.1.1. Номінативні біблійні алюзії 17
1.1.2. Біблійні цитати 28
1.2. Біблійні фразеологізми та їх класифікації у системі мови 37
1.2.1. Критерії визначення фразеологічних одиниць та їх класифікації
у системі мови 37
1.2.2. Фразеологічні біблеїзми як об’єкт дослідження 42
1.2.3. Теоретичні підходи до класифікації біблійних фразеологізмів у
системі мови 44
Висновки до першого розділу 65

Розділ ІІ. Функції домінантних біблійних алюзій у тексті повоєнних
американських романів 67
2.1. Вертикальний контекст і філологічні фонові знання 67
2.1.1. Біблійна номінативна та цитатна алюзія як засіб створення
вертикального контексту у повоєнному американському романі 69
2.1.1.1. Домінантні алюзії 72
2.1.1.2. Алюзія-символ 98
Висновки до другого розділу 101

Розділ ІІІ. Функції локалізованих біблійних алюзій
у повоєнному американському романі 103
3.1. Локалізовані номінативні біблійні алюзії 103
3.2. Функції локалізованих номінативних біблійних алюзій 106
3.3. Номінативні алюзії-антропоніми, що створюють в тексті
іронічний ефект 119
3.4. Функції локалізованих біблійних цитатних алюзій 125
3.4.1. Функції біблійних цитат, що вводяться у тексти
повоєнних американських романів у незмінній формі 127
3.4.2. Функції скорочених біблійних цитат 148
3.4.3. Функції біблійних цитат, що зазнали експансії 151
3.4.4. Функції деформованих біблійних цитат 153
Висновки до третього розділу 155

Розділ IV. Стилістичні функції біблеїзмів-фразеологізмів
у повоєнних американських романах 157
4.1. Стилістичні функції номінативних та номінативно-
комунікативних біблеїзмів-фразеологізмів, що вводяться
у тексти повоєнних американських романів у незміненій формі 158
4.2. Стилістичні функції комунікативних біблеїзмів-
фразеологізмів, що вводяться у тексти повоєнних
американських романів у незміненій формі 166
4.3. Стилістичні функції модифікованих біблеїзмів-фразеологізмів 182
Висновки до четвертого розділу 192
Загальні висновки 194

Список використаних джерел 196

Список джерел ілюстративного матеріалу 215

Список джерел довідкової літератури 215

Додаток А 219

ВСТУП
Тривалий час культура християнського світу звернена до Біблії, яка є джерелом моральних, духовних та етичних істин і настанов. Сентенції з Біблії часто вживаються з метою аргументації суджень авторів художніх творів. Біблійні висловлювання можна вважати прецедентними текстами, які є готовими інтелектуально-емоційними блоками, стереотипами, зразками, і вживаються як інструмент, що полегшує і прискорює здійснення переходу мовної особистості із фактологічного” контексту думки на ментальний” і навпаки" [67, 216]. Отже, біблеїзми є такими мовними одиницями, які формують образну християнську картину світу.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлено значною мовностилістичною питомою вагою біблійних лексичних, фразеологічних одиниць та цитат у художніх текстах на всіх рівнях їх структурно-семантичної організації та загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на опис семантичної, структурної та функціональної сторін конкретних розрядів фразеологічних біблеїзмів.
Мова Біблії, як джерело релігійно-поетичної символіки, афористики, експресивної риторики та ідіоматики в американській літературі, у вітчизняній науці ще недостатньо досліджена. До цього часу не існує єдиної думки щодо терміна біблеїзм. В англомовній літературі групу цих одиниць вперше виділив для дослідження С. Стоффел. Головним чином його інтерес обмежувався питанням етимології біблійних фразеологічних зворотів. Пізніше список зворотів біблійного походження доповнив О. Єсперсен. Найповніше біблеїзми як окремий клас виділив Л.П. Сміт, який намагався встановити тематичні групи фразеологізмів на основі їх змінних прототипів. Дослідник так само, як і його попередники, тільки обмежився констатацією наявності в складі фразеології англійської мови цієї групи одиниць, не поставивши перед собою завдання розгляду їх специфіки.
На початку лінгвістичного шляху дослідження біблійного матеріалу в англійській традиції вся множина біблеїзмів зводилася до форм, зафіксованих у Біблії короля Якова (1611). Щоденне використання цього твору у сфері богослужіння, читання його багатьма прошарками населення, вживання різних фактів із нього (лексичних і фразеологічних) у художній літературі та побуті визначили провідну роль Біблії у збагаченні, розвитку та вдосконаленні англійської літературної мови. Таким чином, від самого початку, виступаючи як частина англійської літературно-художньої традиції, біблеїзми стали об’єктом уваги англомовних дослідників, предметом особливого зацікавлення яких є проблема впливу Біблії на англійську та американську літературу. Закладені традиції філологічного вивчення біблеїзмів в англійській лінгвістиці на сьогодні зводяться до проблеми дослідження біблійних алюзій [198; 221; 228]. Алюзивне вживання біблійних власних назв і їхнє функціонування розглядають у своїх працях M.E. Mac Andrew, M. Garsiel, O.P. Hinkle, N.J. Jacobs, K. Malone, G.P. Smith [188; 204; 207; 209; 216; 223]. Вартими особливої уваги є наукові розвідки R.A. Brower, O. Durrani, J. De Weever [192; 199; 231]. У них увага зосереджена на лінгвістичній природі та функціонуванні біблійної алюзії, на збагаченні нею смислової структури художнього тексту.
Фразеологічні та лексичні біблеїзми як об’єкт дослідження в англійській, німецькій, українській, російській мовах привертають увагу багатьох лінгвістів: А.К. Біріха, В.Г. Гака, І.Б. Дубровської, О.В. Куніна, О.М. Лисенка, Й. Матешича, О.В. Сафронової, Е.М. Солодухо, О.Д. Солошенка, І. Харазінської, І.С. Хостай, O. Jespersen, L. Smith, C. Stoffel та ін. [26; 43; 59; 85; 94; 149; 159; 160; 175; 176; 210; 223; 225].
Уточнюючи термін біблеїзм, ми розуміємо під ним лексеми, фразеологізми та біблійні цитати, що мають своїм джерелом Біблію.
Прагматико-когнітивні чинники, що сприяють відображенню біблійних мотивів у художньому тексті, зумовлюють широке використання всіх перелічених засобів із метою розкриття ідеї твору, дій та характерів персонажів з позицій християнської моралі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Дисертацію виконано в межах теми Лінгвостилістичне дослідження текстів різних функціональних стилів англійської мови та проблеми лінгвістики тексту” (шифр 41К, номер державної реєстрації 0103U001080), яка розробляється на факультеті іноземних мов. Тема дисертаційного дослідження була затверджена на засіданні Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка 28 квітня 1999 року (протокол № 1/4).
Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи шляхом комплексного аналізу визначити, яким чином біблеїзми як мовностилістичні засоби виконують функцію алюзивності, сприяють відображенню біблійних мотивів у художньому тексті. Досягнення цієї мети передбачає такі завдання:
- конкретизувати термін біблеїзм” та розмежувати види біблеїзмів;
- визначити природу біблійної алюзії та її вплив на розгортання теми як основного стилістичного засобу відображення біблійних мотивів у повоєнному американському романі;
- з’ясувати спільне та відмінне у створенні алюзивного контексту різними видами біблеїзмів;
- встановити функції домінантних та локалізованих біблійних алюзій у художньому тексті;
- виявити такі додаткові стилістичні функції біблеїзмів, як емотивна, експресивно-оцінна, функція створення підтексту, створення комічного ефекту, що виникають у тексті завдяки конотативному прирощенню смислу;
- проаналізувати прагматичну дію біблеїзмів, що відображається у формуванні у реципієнта оцінки дій та характерів персонажів тексту-приймача на основі зіставлення з канонічними героями тексту-джерела Біблії.
Об’єктом дослідження є однолексемні та полілексемні біблеїзми, до яких зараховано лексичні, фразеологічні одиниці та цитати.
Предметом дослідження є мовностилістичні та прагматико-функціональні особливості використання біблеїзмів у створенні художніх образів та формуванні авторської точки зору.
Матеріалом дослідження слугували 359 біблеїзмів, вибраних з таких повоєнних американських романів, як Бог знає” Дж. Хеллера J. Heller, God Knows” (1984), Син ранку” Дж.К. Оутс J.C. Oates, Son of the Morning” (1978), Понтій Пілат” П. Маєра P. Maier, Pontius Pilate” (1968), Сповідь Нета Тернера” У. Стайрона W. Styron, The Confessions of Nat Turner” (1968), Несамовиті виходять переможцями” Ф. О’Коннор F. O’Connor, The Violent Bear It Away” (1960), Мойсей і десять заповідей” П. Ілтона та М. Робертса P. Ilton, M. Roberts, Moses and the Ten Commandments” (1956), Мудра кров” Ф. О’Коннор F. O’Connor, Wise Blood” (1952), та Лягай у темряву” У. Стайрона W. Styron, Lie down in Darkness” (1951). Загальна кількість фактичного матеріалу дослідження становить дві з половиною тисячі сторінок.
Методи дослідження: дескриптивний для аналізу мовностилістичних та прагматико-функціональних особливостей біблеїзмів; порівняльний для виведення загального та індивідуально-авторського фонду художньо вживаних біблеїзмів; функціональний метод використано для дослідження стилістичних особливостей біблеїзмів у художньому тексті-приймачі.
Крім того, використані кількісні підрахунки для визначення частотності вживання фразеологічних біблеїзмів у романах.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у розкритті текстоформуючої властивості біблійної алюзії, яка інтегрує елементи тексту, відтворює наскрізні текстові концепти зради, братовбивства, родинної помсти та сприяє створенню вертикального контексту, який є семантико-функціональною категорією художнього твору, що акумулює у своїй структурі екстратекстову інформацію культурну і загальнокультурну, котрій притаманний імпліцитний спосіб вираження змісту та у детальному розгляді алюзивних одиниць як компонентів імпліцитного сектору семантичної структури тексту.
Теоретичне значення роботи полягає у вдосконаленні типологічного розподілу класів біблеїзмів, які виступають домінантними та локалізованими алюзіями у текстах повоєнних американських романів, у розширенні теорії вертикального контексту, деталізації теорії ономастики та розвитку теорії глибинного змісту художнього твору, що відображається у доповненні конотативними відомостями предметно-логічних ланцюгів номінативного рівня за допомогою вербально не вираженої інформації.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання її результатів і положень у курсах зі стилістики англійської мови (розділ Стилістика тексту”), лексикології (розділ Лексичні одиниці біблійного походження”), теорії і практики перекладу, під час розробки спецкурсів із лінгвістики тексту й інтерпретації художнього тексту (Інтерпретація біблійних алюзій у повоєнному американському романі”, Стилістична функція біблійної алюзії в американському романі повоєнного періоду”), а також на заняттях з аналітичного читання на старших курсах факультету іноземних мов університету. Результати дослідження можуть бути основою для поглибленого вивчення функціональних особливостей біблійної алюзії в інших англомовних текстах.
Положення, що виносяться на захист:
1. Термін біблеїзм не обмежується фразеологічними одиницями біблійного походження. Він об’єднує різнохарактерні лексеми: топоніми (гідроніми, ойконіми, ороніми), антропоніми, а також цитати, джерелом яких є Біблія.
2. Основною стилістичною функцією біблеїзмів у художньому тексті є алюзивна, головними способами реалізації якої є номінація та цитація. У номінативній біблійній алюзії денотат може бути біблійними фактом чи особою, а репрезентантами виступають лексеми або словосполучення непредикативного характеру. У цитатній біблійній алюзії репрезентантом здебільшого є речення.
3. Біблійна алюзія розглядається як елемент вертикального контексту і не обмежується рамками стилістичного прийому. Її можна розглядати як психосемантичний феномен, оскільки асоціативні зв’язки, що виникають між текстом-джерелом, Біблією, та художнім текстом-приймачем, активізують фонові знання читача.
4. Біблійна алюзія сприяє розгортанню теми та структуруванню художнього тексту. За обсягом дії у контексті художнього твору вона поділяється на домінантну, дія якої поширюється на контекст усього твору, та локалізовану, дія якої обмежується певним мікроконтекстом. Біблійна домінантна алюзія розміщена у композиційно значущих сегментах твору: заголовку, початку і кінці та визначає лейтмотив художнього твору, ведучи читача до переосмислення змісту тексту. Біблійна локалізована алюзія не визначає провідної теми художнього твору, а сприяє її розгортанню, діючи на певному обмеженому відрізку тексту.
5. Алюзії усіх видів біблеїзмів характеризуються додатковими конотативними прирощеннями до їх значень в авторському контексті, що поглиблює оцінний аспект оповіді. Крім того, цитатні алюзії нерідко створюють підтекст, оскільки введення цитати в мову автора і персонажів викликає двоплановість викладення інформації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження апробовані на П’ятій міжнародній конференції TESOL (Львівський державний університет імені Івана Франка: Львів, січень 2000 р.), на міжнародній науковій конференції Міф і легенда у світовій літературі” (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича: Чернівці, вересень 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка: Тернопіль, березень 2004), на щорічних науково-практичних звітних конференціях аспірантів та викладачів факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 20002004 рр.), на засіданнях кафедри англійської філології факультету іноземних мов ЛНУ імені Івана Франка (19982004 р.).
Публікації. Основний зміст роботи викладений у дев’яти статтях у фахових виданнях України та в чотирьох тезах наукових конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (235 позицій), списку довідкової літератури (40 найменувань), списку джерел ілюстративного матеріалу (11 найменувань) та одного додатку. Текст дисертації містить дві таблиці. Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок, з них 195 сторінок основного тексту.
У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність проведеного дослідження, формулюється основна мета та ставляться завдання дисертації, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, описуються матеріал та методи дослідження, а також вказуються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі розглядається поняттєвий та термінологічний апарат дослідження, а саме: конкретизується обсяг терміна біблеїзм, подаються вихідні теоретичні положення та підходи до проблематики біблеїзмів, головною функцією яких є алюзивна.
Другий розділ присвячений дослідженню функціонування домінантних біблійних алюзій, якими виступають біблеїзми у таких композиційно важливих частинах художнього твору, як заголовок, початок твору та кінець та сприяють створенню вертикального контексту.
У третьому розділі досліджується специфіка функціонування локалізованих біблійних номінативних та цитатних алюзій у мікроконтекстах романів.
У четвертому розділі розглядаються стилістичні функції біблійних номінативних, номінативно-комунікативних та комунікативних фразеологізмів, що вводяться в тексти повоєнних американських романів у незміненій та модифікованій формі.
У висновках узагальнено основні теоретичні положення та практичні результати дисертації, окреслено перспективи подальшого дослідження за обраною тематикою.

У додатку подається список найуживаніших біблійних цитат у текстах досліджуваних повоєнних американських романів відповідно до змісту книг Старого і Нового Заповітів, з яких вони походять.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження мовностилістичних засобів відображення біблійних мотивів у тексті повоєнних американських романів можна констатувати, що найважливішими елементами є біблеїзми, до яких зараховано біблійні власні назви (а саме, топоніми та антропоніми), фразеологізми біблійного походження, біблійні цитати, тобто однолексемні та полілексемні одиниці, що мають прямий або опосередкований зв’язок із текстом Біблії.
Незалежно від структури та контекстуальних прирощень смислу всі біблеїзми в тексті набувають алюзивного характеру і сприяють створенню вертикального контексту, що вимагає особливої рецептивної активності адресата тексту.
Біблійна алюзія належить до психосемантичних феноменів і потребує глибоких фонових знань читача. Основною ознакою її денотата є його приналежність до класу культурних знаків, пов’язаних із книгами Святого Письма. За репрезентантом у тексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на номінативні та цитатні.
Оскільки реалізація асоціацій, що виникають внаслідок біблійної алюзії, здійснюється на рівні контексту, то біблійні алюзії можна поділити на ті, що діють у мегаконтексті і визначають домінантну тему художнього твору як замкненого цілого, тобто домінантні, і ті, що діють на рівні мікроконтексту та не визначають головної теми, а сприяють її розгортанню у тексті твору і відповідають традиційному поняттю алюзії, тобто є локалізованими.
Домінантні біблійні номінативні і цитатні алюзії розміщені у таких композиційно важливих місцях твору, як заголовок, початок чи кінець і сприяють переосмисленню змісту всього твору за рахунок конотативного прирощення смислу алюзії. Стилістичним засобом поглиблення біблійної алюзії є супровідний символ. Оскільки функцією символа є узагальнення ідеї і в його основі лежить принцип метафоризації, він дає можливість підкреслити думку, поглиблюючи асоціативні зв’язки, що виникають внаслідок алюзії.
Домінантна біблійна алюзія, що міститься у заголовку художнього твору виконує проспективну, систематизуючу, конкретизуючу та генералізуючу функції. Якщо вона розміщена на початку твору, то виконує проспективну функцію, що сприяє декодуванню головної ідеї твору, а у кінці твору виконує підсумовуючу та конкретизуючу функції.
Локалізовані біблійні номінативні алюзії здебільшого виконують характерологічну функцію та можуть створювати підтекст, імпліцитно впливаючи на скерування оповіді. Локалізовані біблійні цитатні алюзії, що вводяться у текст художнього твору, як у незмінній, так і в модифікованій структурній формі, супроводжуються функцією експресивної оцінки автора щодо характеристики персонажів, емотивною функцією вираження почуття страху цих персонажів, нікчемності, напруги. Оскільки цитата за природою поліфункціональна, то біблійні цитати, що вводяться в мову автора і персонажів, створюють двоплановість викладу інформації, виконуючи наступні функції: створення підтексту, комічного ефекту, оцінки.
Біблійним фразеологізмам (номінативним, номінативно-комунікативним, комунікативним), крім алюзивності, притаманні емотивна, експресивно-оцінна функції, що зумовлено текстовою конотацією фразеологічного значення.
Модифікація біблійної цитати і біблійного фразеологізму веде до більшої адекватності виконання комунікативного завдання та прагматичної настанови автора.
Біблійна алюзія у повоєнному американському романі виявила нові інформативні, стилістично-прагматичні, текстотвірні характеристики, що сприяють відтворенню таких біблійних мотивів, як зрада, братовбивство, родинна помста. Це свідчить про її високий, невичерпний потенціал для художньої прози.
Подальшого комплексного дослідження вимагає функціонування біблеїзмів у жанрі малої прози в американській та англійській художній літературі, проведення контрастивного лінгвостилістичного аналізу використання алюзії в текстах різних жанрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова О.Ю. Алюзія у ліриці: функціональний аспект (на матеріалі поетичних творів Й.О. Бродського, О.С. Кушніра, А.О. Тарковського): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.19/ Одеський держуніверситет ім. І.І. Мечнікова. Одеса, 1994. 15 с.
2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська літературна мова: фразеологія. Харків: Вища школа, 1983. 137 с.
3. Агафонова Н.И. О некоторых словообразовательных особенностях языка русской сатирической печати первого пятилетия советской эпохи // Тр. Самарканд. ун-та. 1969. Вып. 163. С. 243 255
4. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія в культурно-історичному висвітленні/ АН УРСР Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с.
5. Азарова Л.В. Прием преуменьшения как средство создания комического эффекта: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ Москва, 1980. 18с.
6. Алексєєнко Н.М. Біблійна герменевтика в українській бароковій прозі: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.01/ Харківський нац. ун-т. ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2001. 20 с.
7. Алефиренко Н.Ф., Золотник Л.Г. Проблема фразеологического значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия языковых единиц)/ Акад. соц. наук. Астрахан. гос. пед. ун-т. Астрахань: Изд-во Астрахан. гос. пед. ун-та, 2000. 220 с.
8. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд. Ленинградского ун-та, 1963. 207 с.
9. Андросенко В.П. Цитата как элемент сообщения и как фактор эстетического воздействия: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04/ МГУ Москва, 1988 . 20 с.
10. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. // Під ред. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. 633 с.
11. Антофійчук В.І. Своєрідність трансформації євангельського сюжетно-образного матеріалу в українській літературі ХХ ст.: Автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.01.01/ Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка. Київ, 2002. 36 с.
12. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). Москва: Просвещение, 1990. 301 с.
13. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. Москва: Высшая школа, 1991. 142 с.
14. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. Москва: Высшая школа, 1973. 303 с.
15. Артемова А.Ф. Фразеологические единицы английского языка как объект вторичной номинации// Вторичная номинация в совр. англ. языке: Межвуз. сб. научн. трудов. Пятигорск: Пятигорск гос. пед. ин-т. 1987. С. 198
16. Артемова А.Ф. Механизм создания комического в английской фразеологии: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 Москва, 1976. 23 с.
17. Атлас А.З. Цитата как одно из средств реализации категории подтекста в поэтическом тексте (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1987. 16 с.
18. Ахундова Е.А. Синтаксические особенности английских пословиц: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1986. 27 с.
19. Бабкин А.М. Русская фразеология. Ее развитие и источники. Л.: Наука, 1970. 263 с.
20. Барли Н. Структурный подход к пословице и максиме/ Паремиологические исследования: Сб. ст. Москва, 1984. С. 127 148
21. Барт Р. Лингвистика текста // Новое в зарубежной лингвистике. Москва, 1978. Вып. 8. С. 442 449
22. Бетехтина Е.Н. Фразеологические библеизмы с ономастическим компонентом в современном русском языке (на фоне английского): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 СПб., 1995. 226 с.
23. Бетко І.П. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії кінця ХІХ початку ХХ ст.: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.02/ АН УРСР, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. Київ, 1992. 27 с.
24. Библия и возрождение духовной культуры русских и славянских народов // К 80-летию русской северо-западной библейской комиссии. Сб. научн. тр. СПб.: Петрополис, 1995. 250 с.
25. Бирих А.К. Внутренняя форма и семантика фразеологических единиц // Исследование по истории и диалектике русского языка. Алма-Ата: Алма-Атинский гос. ун-т. 1990 С. 42 49
26. Бирих А., Матешич Й. Из истории русских библейских выражений // Русский язык за рубежом. 1994. № 5 6 С. 41 46
27. Болдырева Л.В. Социально-исторический вертикальный контекст и проблема понимания литературно-художественного текста (на материале произведений английских писателей): Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.04. /МГУ им. М. Ломоносова Москва, 1990. 22 с.
28. Бондарева Л.Ю. Спостереження за семантикою лексеми love” (на матеріалі англійських і грецьких біблійних текстів) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Київ: КДЛУ. 2000. Вип. 4. С. 383 388
29. Бронский И.Ю. Об использовании фразеологических единиц английского языка для создания комического эффекта // Вопросы филологии и истории преподавания иностранных языков. Ставрополь, 1976. С. 36 39
30. Бубер М. Два образа веры: Пер. с нем. Москва: Республика, 1995. 464с.
31. Бурдина С.В. Библейские образы и мотивы в поэме А. Ахматовой Реквием”//Филологические науки. 2001. № 6. С. 3 12
32. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц (На материале современного фельетона). Москва: Изд-во МГУ, 1983. 175 с.
33. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. Москва: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
34. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. Москва: Высшая школа, 1986. 110 с.
35. Верещагин Е.М. Библейская стихия русского языка // Русская речь. 1993. № 1. С. 90 97
36. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Академик А.А. Шахматов / Под ред. С.П. Обнорского: Сб. cтатей и материалов. М. Л., 1947. С. 339 364
37. Виноградов В.В. Язык художественного произведения // Вопросы языкознания. 1954 № 5. С. 3 26
38. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове): Учебное пособие. 3-е изд-е. Москва: Высшая школа, 1986. 640 с.
39. Вихрова-Смерчко А.К. Образование ФЕ высокого стиля русского литературного языка ХVIII в. путем тропа// Проблемы русского фразообразования. Тула: Тульск. гос. пед. ин-т. 1972 . С. 100 112
40. Волков С.С. Из истории русской фразеологии: душой и телом // Вестник Ленингр. ун-та. Сер. 2. 1980. Вып. 3. № 14. С. 134 147
41. Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка: Учебное пособие для филологов по спецкурсу. Пермь: Пермск. гос. ун-т, 1974. 269 с.
42. Гаврись В.І. Фразеологізація крилатих висловів сучасної німецької мови// Мовознавство. 1969. № 4 С. 14 18
43. Гак В.Г. Особенности библейских фразеологизмов в русском языке // Вопросы языкознания. 1997. № 5. С. 55 65
44. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва: Наука, 1982. 139 с.
45. Гапиенко Е.Н. Библейские образы и мотивы в романе Г. Мелвилла Моби Дик”: Дис. ... канд. филол. наук: 10.01.04. Симферополь, 1995. 129 с.
46. Гаспаров М.Л. Литературный интертекст и языковой интертекст // Известия российской академии наук. 2002. № 4. Т. 61. Серия литературы и языка. С. 3 9
47. Гвоздарев Ю.А. Библейские выражения в русской фразеологии // Ядерно-периферийные отношения в области лексики и фразеологии (на материале русского языка): Тез. докл. респ. конф. Новгород, 1991. С. 58 60
48. Гвоздарев Ю.А. Процессы образования фразеологических единиц в русском языке // Проблемы русского фразообразования. Тула: Тульск. пед. ин-т, 1972. С. 44 63
49. Гвоздарев Ю.А. Категория фразеологических сочетаний как объект фразеологии // Учен. зап. Моск. пед. ин-та. 1966. Вып. 11. С. 116 129
50. Городникова М.Д. Устойчивые словосочетания, соотносительные с гдаголом в современном немецком языке. Уч. записки МОПИ. Т. 36. Вып. 2. Москва, 1956.
51. Гужанов С.И. О порядке слов в адъективно-субстантивных фраземах, восходящих к библейским сюжетам // Проблемы русской фразеологии. Тула: Тульск. пед. ин-т. 1978. С. 90 96
52. Гюббенет И.В. К проблеме понимания литературно-художественного текста (на английском материале). Москва: Изд-во МГУ, 1981. 110 с.
53. Гюббенет И.В. Основы филологической интерпретации литературно-художественного текста. Москва: Изд-во МГУ, 1991. 204 с.
54. Гюббенет И.В. Диалектика вертикального контекста и фонового знания (на материале словаря цитат) // Семантическая интеграция и синтагматика: Сб. научных трудов Латвийского ун-та. Рига, 1984. С. 44 56
55. Даниэль С.М. Библейские сюжеты. СПб: Художник России, 1994. 208с.
56. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (Фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования). Львов: Львовск. гос. ун-т, 1988. 198 с.
57. Долинин К.А. Имплицитное содержание высказывания // Вопросы языкознания. 1983 № 6 С. 37 47
58. Дубровина К.Н. Особенности библейской фразеологии в русском языке// Филологические науки. 2001. № 1. С. 91 98
59. Дубровська І.Б. Біблійно-християнська метафора в німецькій мові: номінативний аспект: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04/КНЛУ Київ, 2001. 250с.
60. Евсеев А.С. Основы теории аллюзии (на материале русского языка): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01/ Ун-т дружбы народов имени Патриса Лумумбы. Москва, 1990. 13 с.
61. Жуков В.П. Русская фразеология: Учеб. пособие. Москва: Высшая школа, 1986. 310 с.
62. Жуков В.П. Способ фразеологической аппликации и классификация фразеологического материала // Системность русского языка. Новгород: Новгор. гос. пед. ин-т. 1973. С. 125 137
63. Засурский Я.Н. Литература США в 70-е годы ХХ века. Москва: Наука, 1983. 368 с.
64. Золотова Г.А. О модальности предложения в русском языке // Научн. докл. высш. школы: Филол. науки. 1962. № 4. С. 65 79
65. Ильин И.А. Аксиомы религиозного опыта. М.: ТОО Рарось”, 1993. 448 с.
66. Калугин В.В. Библейские цитаты в связи с вопросом атрибуции древнерусского перевода // Славяноведение. 2003 № 2 С. 36 49
67. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. Москва: Наука, 1987. 263 с.
68. Касарес Х. Введение в современную лексикографию, русский перевод. Москва: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 197 с.
69. Ковалик І.І. Фразеологія та її місце в системі науки про мову// Питання фразеології східно-слов’янських мов. К., 1972. С. 3 5
70. Кожин А.Н. О разграничении пословиц и поговорок // Учен. зап. МОПИ им. Н. Крупской. М., 1967. Т. 204. Вып. 14. С. 5 12
71. Козловська Л. Семантико-стилістичний аспект функціонування алюзії у публіцистичних текстах. Українська мова з минулого в майбутнє 200-річчя виходу в світ Енеїди” І. Котляревського присвячується. К., 1998. 130 c.
72. Колесниченко С.А. Условия реализации стилистического приема игры слов в английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04/ ЛГУ Л., 1979. 20 с.
73. Кононенко В.Г. Словесні символи в семантичній структурі фраземи// Мовознавство. 1991. № 6. С. 30 36
74. Колшанский Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации // Языковая номинация (общие вопросы). Москва, 1977. С. 99146
75. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. Москва: Наука, 1980. 149с.
76. Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии. Воронеж: Воронежск. гос. ун-т, 1989. 191 с.
77. Коралова П.Л. Действенность фразеологической номинации// Сб. научн. тр. Фразеологическая номинация в статике и динамике. М.: Моск. Гос. пед. ин-т. иностр. яз. 1989. Вып. 311. С. 30
78. Косидовский З. Библейские сказания. Москва: Издательство политической литературы, 1975. 455 с.
79. Котова М.Ю. О пословицах библейского происхождения в современных славянских языках // Вестник СПбГУ. 1993. Вып. 1 (2). Серия 2. С. 43 50
80. Краже С.Г. Семантические отношения антецедента и консеквента в текстовой импликации // Сб. научных трудов Латвийского ун-та. Семантическая интеграция и синтагматика. Рига, 1984. С. 63 70
81. Крепель В.І. Роль внутрішньої форми в процесі утворення фразеологізмів // Мовознавство. 1989. № 5 . С. 43 49
82. Крикман А.А. Опыт объяснения некоторых семантических механизмов пословицы // Паремиологические исследования: Сб. ст.- М., 1984. С. 149 178
83. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. Москва: Наука, 1986 . 158 с.
84. Кудина Е.В. Фразеологические единицы с компонентом имя собственное” в современном немецком языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1971. 160 с.
85. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. Москва: Международные отношения, 1972. 288 с.
86. Кунин А.В. Фразеологизация и источники фразеологических единиц // Тезисы докл. научн. конф. Словообразование и фразообразование”. Москва, 1979 . С. 143 159
87. Кунин А.В. О фразеологической номинации // Фразеологическая семантика. М.: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. 1983. Вып. 211. С. 88 101
88. Кунин А.В. Пути образования фразеологических единиц // Иностранные языки в школе. 1971. № 1 С. 8 21
89. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. Москва: Просвещение, 1988. 192 с.
90. Лазутин С.Г. Поговорка цветочек, пословица ягодка // Русская речь. 1985. № 4. С. 121 125
91. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии // История русского языка и общее языкознание. Москва: Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. 1977. С. 125 149
92. Лекант П.А. К проблеме разграничения фразеологизма и нефразеологизма // Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц: Материалы межвуз. симпозиума. Тула, 1968. С. 90 93
93. Лилич Г.А., Мокиенко В.М., Степанова Л.И. Библеизмы в русском, чешском и словацком языках // Вестник СПбГУ. 1993. Вып. 3. Серия 2 . С. 51 59
94. Лисенко О.М. Дериваційні процеси в німецькій фразеології: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 /КДЛУ. Київ, 2000. 222 с.
95. Лисенко О.М. Особливості лексикографічної фіксації фразотворчих процесів фразеологічних біблеїзмів // Вісник КДЛУ. Київ, 2000. С. 151 158
96. Лисиченко Л.А. До питання про місце фразеологічних одиниць комунікативного типу у фразеологічній системі// Питання фразеології східнослов’янських мов. К. 1972. С. 44 45
97. Лиховидова Т.В. Фразеологические единицы с именами собственными в современном английском языке // Иностранные языки в школе. 1971. № 6. С. 22 26
98. Лотман Ю.М. Текст в тексте // Текст в тексте: Труды по знаковым системам XIV. Тарту, 1981. С. 3 18
99. Лотман Ю.М. Избранные статьи: В 3 т. Таллин, 1992. Т. 1
100. Малютина Т.А. Христианские реминисценции в повести В. Распутина Прощание с матерой” как проблема перевода // Библия и возрождение духовной культуры русского и других славянских народов. СПб., 1995. С. 143 158
101. Мамаева А.Г. Лингвистическая природа и стилистические функции аллюзии (на материале английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ Москва, 1977. 24 с.
102. Мамаева А.Г. Аллюзия и формы ее выражения в английской художественной литературе // Сб. научных трудов МГПИИЯ М. Тореза. Москва, 1976. Вып. 98. С. 113 129
103. Манушкина-Лошак Г.П. К вопросу о взаимодействии формы и содержания фразеологизма (на материале английского языка) // Проблемы стилистики, лексикологии и фразеологии: Сб. статей. Иркутск, 1977. С. 6169
104. Мараховська Т.А. Проблема особистості в романах Вільяма Стайрона: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.04/ Дніпропетровський нац. ун-тет. Дніпропетровськ, 2004. 21 с.
105. Машкова Л.А. Литературная аллюзия как предмет филологической герменевтики: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04/ МГУ Москва, 1989. 24с.
106. Машкова Л.А. Аллюзивность как категория вертикального контекста// Вестник Московского ун-та. Серия 9: филология. М., 1982. № 2. С. 25 33
107. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. 2-ге вид. Харків: Вид-во при ХДУ, 1982. 231 с.
108. Мень А.В. Сын человеческий. Москва: Вита, 1991. 336 с.
109. Мень А.В. Ветхозаветные пророки. Л.: Сов. Писатель, 1991. 256с.
110. Мень А.В. Мир Библии. Москва: Кн. Палата, 1990. 139 с.
111. Мерзлікіна О.В. Емоційність та оцінність як прагматичний компонент семантичної структури прислів’я // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей КДЛУ. Київ, 2001. Вип. 6. С. 146 149
112. Минаева Л.В., Погребенко Ю.И. Фразеологические особенности цитаты и лексикографическая практика // Вестник МГУ. 2001. № 2 . Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. С. 92 106
113. Мокієнко В.М. Значення української пареміології для історико-етимологічного аналізу слов’янських прислів’їв і приказок // Мовознавство. 2000. № 1. С. 9 21
114. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. Москва: Высшая школа, 1980. 207 с.
115. Мокиенко В.М. Историческая фразеология: Этнография или лингвистика // Вопросы языкознания. 1973. № 2. С. 21 34
116. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. Москва: Высшая школа, 1975. 154 с.
117. Мокиенко В.М. Фразеологические библеизмы в современном тексте// Библия и возрождение духовной культуры русского и других славянских народов. СПб., 1995. С. 143 158
118. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. Л.: Наука АН СССР. Ин-т русского языка, 1977 . 280 с.
119. Мориак Ф. Жизнь Иисуса. Москва: Мир, 1991. 239 с.
120. Москвин В.П. Цитирование, аппликация, парафраз: к разграничению понятий // Филологические науки. 2002. № 1. С. 63 70
121. Мягкова Л.Г. Номинативные особенности фразеологических библеизмов, называющих лицо// Фразеологическая номинация в статике и динамике. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. яз. 1989 Вып. 311. С. 123 133
122. Никитин В.М. Проблема классификации фразеологизмов и их относительная устойчивость и варьирование// Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц: Материалы межвуз. симп. Тула, 1968 С. 68 76
123. Никоновайте Ф.И. О грамматическом содержании предиката евангельской паремии // Филологические науки. 1997 . №3 С. 57 66
124. Нонезян Э.Г. Структурно-семантические особенности фразеологических единиц в аспекте эквивалентности: Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.04/ Тбилис. гос ун-т. Тбилиси, 1988. 22 с.
125. Нямцу А.Є., Антофійчук В.І. Проблеми традиції та новаторства у світовій літературі. Чернівці: Рута, 1998. 207 с.
126. Орлецкая Л.В. Фразеологизмы как средство создания юмористического эффекта в тексте: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04/ МГУ Москва, 1994. 24 с.
127. Панфилов В.З. Категория модальности и ее роль в конституировании структуры предложения и суждения // Вопросы языкознания. 1977. № 4. С. 37 48
128. Пермяков Г.Л. От поговорки до сказки (заметки по общей теории клише). Москва: Наука, 1970. 240 с.
129. Петров Н.Е. О содержании и объеме языковой модальности.Новосибирск: Наука, 1982. 116 с.
130. Петрова Н.Д. Лінгво-гносеологічні основи динаміки фразеологічної номінації (на матеріалі англійської фразеології живої природи): Автореф. дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04/ КДЛУ. Київ, 1996 . 55 с.
131. Пилипчук В.У. До питання про функціональні властивості фразеологічних одиниць // Мовознавство. 1983. № 5. С. 66 69
132. Покальчук Ю.В. Самотнє покоління. Молодь у сучасному романі США і теорія відчуження. Київ: Наукова думка, 1972. 273 с.
133. Полубиченко Л.В., Кузнецова Е.В. Типология библеизмов как часть английской литературной традиции // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. 1987. № 6. С. 20 26
134. Полубиченко Л.В. Филологическая типология: теория и практика: Автореф. дис. докт. филол. наук. 10.02.04. Москва, 1991. 47 с.
135. Поляков И.В. Когнитивный элемент модификации фразеологических выражений (пословиц и крылатых фраз)// Сб. научных трудов Тверского ун-та. Тверь, 1991. С. 45 52
136. Попов Ю.В., Трегубович Т.П. Текст: структура и семантика. Минск: Вышейш. школа, 1984. 190 с.
137. Постнова Т.Е. Из наблюдений над стилем современной церковной журналистики // Вестник МГУ. 2001. № 3 Серия 19: лингвистика и межкультурная коммуникация. С. 47 50
138. Походня С.И. Языковые виды и средства реализации иронии. Киев: Наукова думка, 1989. 128 с.
139. Прутчикова В.В. Семантико-функціональні особливості німецьких висловлень-прислів’їв: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04/ Харківський нац. ун-тет ім. В.Н. Каразіна Харків, 2003. 20 с.
140. Пташник С. Фразеологічні модифікації: термінологічні проблеми // Вісник Львівського університету. 2001. № 9. Серія: іноземні мови. С. 112 119
141. Ренан Э.Ж. Жизнь Иисуса. М.: Политиздат, 1991. 398 с.
142. Рижский М.И. Библейские пророки и библейские пророчества. Москва: Политиздат, 1987. 363 с.
143. Ройзензон Л.И. Фразеологизация как лингвистическое явление // Труды Самарканд. ун-та: Сб. статей. Самарканд. 1973 Нов. Серия. № 113. С. 101117
144. Ройзензон Л.И. Отражение реалий в сравнительных устойчивых оборотах (на материале английского языка) // Актуальные вопросы фразеологии: Материалы ХХV научн. конф. проф.-преп. состава. Самарканд, 1968. С. 126139
145. Ройзензон Л.И. Внутренняя форма слова и внутренняя форма фразеологизма. Ташкент: Ташкент. гос. ун-т. 1965 . 65 с.
146. Розен Е. В. Когнитивные свойства лексической аллюзии // Когнитивные аспекты лексики. Сб. научных трудов Тверского гос. ун-та. Тверь, 1991. С. 62 67
147. Романчук Р. Автор или читатель? Библейская цитата и библиографическая ссылка в текстах Древней Руси ( XI и XV веков) // Славяноведение. 2003. № 2 . С. 51 59
148. Сапожникова Л.М. Использование собственных имен в идентифицирующей и характеризующей функциях// Номинативные свойства языковых единиц: Межвузовский сб. Саратов. гос. пед. ин-та. Саратов, 1990. С. 119 125
149. Сафронова Е.В. Структура и семантика фразеологических единиц с ономастическим компонентом библейского происхождения в современном английском языке: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04/ КДЛУ Киев, 1997. 163с.
150. Семенова З.И. Фразеологические единицы современного русского языка, восходящие к Библии // Вопросы истории и теории русского языка. Тула: Тульск. пед. ин-т. 1968. С. 87 94
151. Сидоров О.В. Прагматичні параметри текстів Євангелія // Темат. зб. наук. праць: Семантико-стилістична будова тексту та функціонування одиниць різних мовних рівнів/ Відповід. ред. О.П. Пророченко. Київ: ІСДО. 1995. С. 70 73
152. Сильман Т.И. Подтекст как лингвистическое явление// Филологические науки. 1969. № 1 С. 84 90
153. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. Київ: Наукова думка, 1973. 44 с.
154. Смирнов В.Л. Некоторые наблюдения над фразеологическими единицами церковно-библейского характера// Вопросы теории и методики изучения русского языка: Сб. статей. Казань, 1971. Вып. 96. № 7. С. 110114
155. Смит Л.П. Фразеология английского языка. Москва: Учпедгиз, 1959. 207 с.
156. Солодуб Ю.П. Сопоставительный анализ структуры лексического и фразеологического значений// Филологические науки. 1997. № 5. С. 43 54
157. Солодуб Ю.П. Текстообразующая функция символа в художественном произведении// Филологические науки. 2002. № 2. С. 46 55
158. Солодухо Э.М. Вопросы сопоставительного изучения заимствованной фразеологии. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1977. 156 с.