НЕХОМЯЖ ОКСАНА СЕРГІЇВНА ФОРМУВАННЯ КРАЇНОЗАВЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

brief description

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 37.013.46

НЕХОМЯЖ ОКСАНА СЕРГІЇВНА

ФОРМУВАННЯ КРАЇНОЗАВЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

13.00.02 теорія та методика навчання (географія)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Топузов Олег Михайлович,
доктор педагогічних наук,
професор

Київ 2013

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1 ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ КРАЇНОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ

9

1.1 Аналіз науково-методичної літератури дослідження

9

1.2 Основні структурні компоненти організації навчального процесу формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи...

27

Висновки до першого розділу

58

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КРАЇНОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ..

60

2.1 Обґрунтування моделі формування країнознавчої компетенції в учнів у процесі навчання географії в основній школі

60

2.2 Методика реалізації моделі формування країнознавчої компетенції в учнів у процесі навчання географії в основній школі

99

Висновки до другого розділу.

117

РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ КРАЇНОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ..

119

3.1 Аналіз, оцінювання та узагальнення результатів дослідження

119

3.2 Аналіз результатів дослідно-експериментального дослідження..

144

Висновки до третього розділу ...

170

ВИСНОВКИ

174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

179

ДОДАТКИ..

203

ВСТУП
Актуальність теми. Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем. Ці процеси відбуваються останнім часом у європейських країнах і пов’язані з визнанням значущості знань як рушія суспільного добробуту і прогресу. Останнім часом також змінюються підходи до формування змісту і його реалізації у процесі навчання.
Перехід від знаннєвої до компетентнісної парадигми шкільної освіти передбачає підготовку творчої і активної особистості, здатної до самореалізації у процесі навчання і в житті.
В останнє десятиріччя проблеми компетентнісно орієнтованої освіти розглядаються різноманітними міжнародними організаціями, які узагальнили доробок педагогів з усього світу. Тому на часі оновлення вітчизняних державних освітніх стандартів, навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, а також удосконалення форм і методів навчання географії в основній школі зокрема.
У контексті концептуально визначеного компетентнісного підходу до формування змісту і його реалізації в процесі навчання географії визначено проблему дослідження, розв’язання якої спрямоване на формування географічної компетенції.
У процесі дослідження нами доведено, що компетенція це відчужена від суб’єкта, наперед задана соціальна норма (вимога) до освітньої підготовки учня, яка необхідна для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері, тобто соціально закріплений результат. У процесі навчання вона формується в особистісну якість компетентність. Таким чином, результатом набуття компетенції є компетентність.
Актуальність проблеми обумовлена й розширенням соціальних комунікацій між різними країнами світу і зростанням у людей потреби в знаннях особливостей розвитку цих країн, їх суспільного устрою, культури тощо. Тому для дослідження нами обрано формування в учнів основної школи країнознавчої компетенції в процесі навчання географії, у зміст якої ми вкладаємо знання, вміння, навички, ціннісні орієнтації і різноманітні способи діяльності.
Звідси, актуальною проблемою є процес формування країнознавчої компетенції учнів у процесі навчання географії в основній школі.
Це питання в методиці навчання географії на стадії розроблення. Окремі його аспекти прямо чи опосередковано розглядали і розглядають В.Герасимчук, Л.Зеленська, С.Кобернік, Р.Коваленко, В.Корнєєв, Л.Круглик, Т. Назаренко, О. Надтока, Я.Олійник, В.Онищук, М.Откаленко, В.Пестушко, Б.Пічугін, В.Сасихов, А.Сиротенко, О.Скуратович, М.Топузов, О.Топузов, О.Топчієв, Г.Уварова, Б.Чернов, Є.Шипович, П.Шищенко, Б.Яценко.
Питання формування країнознавчої компетенції має особистісно орієнтований характер і обумовлює розвиток особистісних якостей кожного учня. Тому у своєму дослідженні ми опиралися на здобутки психологів і педагогів: О.Баркова, А.Борзова, Л.Виготського, П.Гальперіна, Г.Герасимова, А.Даринського, І.Душиної, Л.Занкова, О.Кабанової-Меллер, В.Коринської, О.Крилової, Г.Лисенкової, Л.Панчешнікової, О.Половінкіна, Г.Понурової, Л.Прозорова, В.Пятуніна, С.Рубінштейна, М.Скаткіна, П.Терехова, В.Щеньова та інших.
Наявність значної кількості наукових праць, однак не дає змоги всебічно розкрити проблему формування країнознавчої компетенції учнів основної школи.
У більшості досліджень не достатнього відображено проблему вибору змісту, форм, методів і технологій формування у свідомості учнів основних положень, які повязані з країнознавчою тематикою шкільних географічних курсів основної школи; недостатньо узгоджені міжпредметні і міжкурсові зв’язки та психолого-педагогічні закономірності процесу формування основних країнознавчих компетенцій; неповною мірою розроблено формування країнознавчих компетенцій, що ґрунтується на чіткому розумінні взаємозв'язку, взаємозалежності й взаємодії усіх важливих соціально-економічних процесів і явищ, що постійно відбуваються у житті суспільства, країни та глобальній системі природокористування; недостатньо визначено критерії та рівні сформованості країнознавчої компетенції в учнів основної школи.
Актуальність проблеми, недостатня її науково-методична розробленість та низька ефективність практичного втілення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування країнознавчої компетенції учнів у процесі навчання географії в основній школі».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки НАПН України: «Науково-методичні засади формування і реалізації оновленого змісту географічної освіти в основній школі» (номер державної реєстрації 0112U000397).
Тему затверджено Вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол № 7 від 28.09.2009) та узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 23.02.2010р.)
Мета дослідження теоретично обґрунтувати методику формування країнознавчої компетентності у процесі навчання в учнів основної школи.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1. Вивчити та проаналізувати сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід проблеми за літературними джерелами та практикою роботи загальноосвітніх навчальних закладів.
2. Обґрунтувати педагогічні умови і визначити основні структурні компоненти організації процесу формування країнознавчої компетенції в основній школі.
3. Визначити критерії та рівні сформованості країнознавчої компетенції в учнів у процесі навчання.
4. Теоретично обґрунтувати і розробити зміст і структуру моделі формування країнознавчої компетенції у процесі вивчення географічних курсів основної школи.
5. Експериментально перевірити ефективність розробленої моделі формування країнознавчої компетенції учнів у процесі навчання географії в основній школі.
Об'єкт дослідження процес навчання географії в основній школі.
Предмет дослідження методика формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи у процесі навчання географії.
Методологічною і теоретичною основою дослідження є головні положення загальної теорії пізнавання, країнознавчого підходу до формування змісту географічної освіти в основній школі, положення про єдність змістової і процесуальної сторін навчання, враховування психолого-педагогічних принципів організації навчального процесу, а також загальнофілософські ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності, про компетенції, компетентність і компетентнісний підхід як провідний принцип формування змісту і організації процесу навчання учнів.
Для розв'язування поставлених задач застосовували такі методи дослідження:
теоретичні аналіз і порівняння результатів наукових досліджень з психології, педагогіки і методики навчання; аналіз і систематизація, узагальнення концепцій, методик, програм, за допомогою яких виявляють шляхи розв'язування проблеми дослідження і визначають критерії та рівні сформованості країнознавчої компетентності; моделювання навчального процесу, за допомогою якого розроблено теоретико-прикладну модель формування країнознавчої компетенції у процесі вивчення курсів географії в основній школі, а також технологію і механізм її реалізації в умовах навчального процесу;
емпіричні анкетування, бесіда, спостереження, за допомогою яких вивчають стан сформованості країнознавчої компетенції в учнів основної школи ЗНЗ; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої моделі; методи обробки експериментальних даних, зокрема метод статистичного спостереження для одержання даних (ранжування, рейтингування) та метод встановлення аналітично (функціональної) залежності між умовами (факторами) сформульваної задачі та отриманими результатами, що дали змогу оцінити кінцевий результат сформованості країнознавчої компетенції учнів.
Наукова новизна одержаних результатів:
уперше розроблено і теоретично обгрунтувано педагогічні умови та основні структурні компоненти організації навчального процесу формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи; визначено критерії та рівні сформованості країнознавчої компетенції в учнів основної школи; експериментально перевірено ефективність розробленої моделі формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи у процесі навчання географії;
удосконалено технологію організації процесу навчання географії щодо формування в учнів основної школи країнознавчої компетенції;
подальшого розвитку набули реалізація методологічних підходів і принципів (компетентнісного, країнознавчого, системності і культуро відповідності), методи, форми і засоби формування країнознавчої компетенції учнів основної школи під час вивчення фізичної та економічної географії.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у використанні на уроках географії в основній школі методичного комплекту фізико-географічних та економічних навчальних матеріалів, в основу яких покладено компетентнісний і країнознавчий підходи та принципи системності і культуровідповідності, спрямовані на формування в учнів країнознавчої компетенції.
Матеріали дослідження можуть бути використані у навчанні географії в основній школі, у післядипломній педагог

bibliography

ВИСНОВКИ

За результатами теоретичного аналізу і педагогічного досвіду виявлено недостатнє розроблення питання формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи у процесі навчання географії. Також визначено неузгодженість зв’язків між предметами і курсами; недостатню розробленість формування країнознавчих компетенцій; недостатню обґрунтованість взаємозв'язку, взаємозалежності й взаємодії країнознавчих знань географічних курсів основної школи.
У процесі дослідження з'ясовано, що формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи доцільно розглядати з позиції складових географічної й культурологічної компетенцій у процесі вивчення географічних курсів : «Загальна географія», «Географія материків і океанів», «Фізична географія України». При цьому виникла необхідність розроблення відповідної методики навчання географії в основній школі, а саме виокремлення фундаментальних країнознавчих одиниць, поєднання їх у єдину систему вивчення окремих країнознавчих понять на рівні законів, категорій, гіпотез тощо.
З метою цілеспрямованої організації процесу навчання географії нами визначено науково-обґрунтований процес діагностування, розроблення й реалізація системи навчальних дій щодо формування змісту географічної освіти з використанням відповідних форм, методів і засобів, а також сучасних інноваційних технологій (активних методів навчання), що забезпечують одержання заздалегідь спрогнозованого кінцевого результату.
При визначенні основних структурних компонентів організації процесу формування країнознавчої компетенції учнів основної школи встановлено одну із найважливіших закономірностей засвоювання базових країнознавчих понять. При цьому будь-яке нове країнознавче поняття слід подавати не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими (наприклад, поєднуючи курси з географії й економіки; географії й культурології), вже відомими постулатами, включаючи при цьому це поняття до загальної системи набутих предметних знань, а також з урахуванням практичних прикладів із загальної географії, соціально-економічного простору суспільства, країни або світу.
Організація процесу навчання географії становить цілісну динамічну систему. У систему закладено відповідні етапи: визначення мети; постановку завдань; аналіз початкового рівня предметних знань (природничий цикл) і ступеня особистісної мотивації учнів щодо подальшого поглиблення предметних знань із країнознавчим компонентом; добір змісту навчального матеріалу із країнознавчим змістовим навантаженням, вибір і реалізацію форм, методів і засобів, а також технологій оволодіння природничою підготовкою; контроль і корекція набутого рівня сформованості країнознавчих понять.
Система втілена в моделі формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи, яка включає такі компоненти: мотиваційний, змістовий, діяльнісний і результативний. Усі компоненти представлені в єдності й спрямовані на кінцевий результат формування достатнього і високого рівнів та особистісної мотивації на ціннісні (культурологічні) орієнтації до країнознавчих знань.
Модель побудовано з урахуванням компетентнісного та країнознавчого підходів і принципу системності та культуровідповідності, що дало змогу посилити її функціональні можливості.
На основі теоретичного аналізу було виокремлено й обґрунтовано рівні сформованості країнознавчої компетенції в учнів основної школи, а саме: початковий (фактологічний), середній (репродуктивний), достатній (продуктивний) та високий (частково-перетворювальний).
У процесі дослідження визначено основні критерії сформованості країнознавчої компетенції в учнів основної школи. Відповідно до географічної і культурологічної компетенцій у рамках географічної і економічної освіти, оцінюванню підлягали теоретичні знання учнів з географії та набування умінь і навичок застосовувати здобуті знання, а саме: під час аналізу конкретних соціокультурних ситуацій з подальшим оптимальним вибором альтернативи розв’язування практичних завдань; здійснення аналізу природних об’єктів; соціально-економічних і соціокультурних подій, явищ і ситуацій, що відбуваються у суспільстві; формування в учнів стійких мотивацій до подальшого поглиблення країнознавчої освіченості і країнознавчої грамотності.
На констатувальному етапі експерименту за попередні (проміжні) критерії оцінювання рівня країнознавчих знань в учнів було взято такі показники, як уміння розпізнавати основні країнознавчі поняття; розкривати основні ознаки країнознавчих понять, категорій, законів; уміння дати визначення основних країнознавчих понять, законів і категорій; порівнювати їх, пояснювати суть і значення; уміння аргументувати, обстоювати власний погляд на ті чи інші географічні, соціально-економічні і соціокультурні явища; проаналізувати соціокультурні ситуації, використовуючи певні країнознавчі поняття, категорії та закони; ступінь особистісної мотивації учнів до подальшого поглиблення країнознавчих знань.
На формувальному етапі експерименту за остаточні (підсумкові) критерії оцінювання рівня країнознавчої компетенції в учнів основної школи було взято такі показники: уміння розв’язувати задачі з нестандартних ситуацій, користуючись знанням країнознавчих понять, категорій і законів, аналізувати і визначати певні закономірності; можливість пропонувати свої ідеї щодо розвитку ситуацій, подій і конфліктів; довести рівні їх взаємозв’язків; запропонувати власний вихід із нестандартної ситуації; ступінь особистісної мотивації учнів до подальшого поглиблення предметних знань із країнознавчим компонентом.
У запропонованій моделі формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи у єдиній системі представлено мету, завдання, зміст, форми й методи проведення експерименту, розкрито дидактичні можливості із формування країнознавчої компетенції програмних предметних курсів «Загальна географія», «Географія материків та океанів», «Географія України» та ін.
У зв’язку з переходом від предметно орієнтованої до особистісно орієнтованої форм навчання визначено головну суперечність формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи між рівнем теоретичних знань і рівнем і можливістю їх практичного застосовування. Одним із способів подолання цієї суперечності є поєднання в запропонованій моделі запропоновано методи активного навчання: неімітаційні методи навчання: активні проблемні лекції, дискусії («круглий стіл», прес-конференція, тематична дискусія), «мозкова атака»; імітаційні методи навчанням неігрові методи аналіз та моделювання конкретних ситуацій, дія за інструкцією (алгоритмом).
Охарактеризовано результативність упровадження методики формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи, головним акцентом якої була особистісна зацікавленість самих учнів, рівень вияву якої визначався шляхом здійснення рефлексивного аналізу. До формувального етапу експерименту високий загальний рівень підготовленості мали 12,2% учнів експериментальної групи, після формувального етапу експерименту 29,8% (у контрольній групі, відповідно 9,3% та 16,3%). Позитивним фактом є менша кількість учнів основної школи експериментальної групи з низьким рівнем сформованості країнознавчої компетенції, а також підвищення рівня особистісних здібностей та особистісної зацікавленості до започаткування власної справи. У ході дослідження нами було зроблено висновок про безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між рівнем здобутих знань й особистісною мотивацією щодо подальшого поглиблення здобутих знань.
Проблема формування країнознавчої компетенції в учнів основної школи є багатоаспектною і не вичерпується проведеним науковим дослідженням. Подальшого вивчення потребують питання поглиблення предметних знань природничого циклу із країнознавчим компонентом; розроблення навчально-методичного країнознавчого супроводу в рамках програмових предметів природничого циклу; вивчення дидактичних можливостей краєзнавчого навчального матеріалу у формуванні країнознавчої компетенції учнів основної школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география : понятийно терминологический словарь / [авт.-сост. Алаев Э. Б.]. М. : Мысль, 1983. 352 с.
2. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : пособие [для студ. высш. учеб. завден.] / Б.Г. Ананьев. М.: Педагогика, 1980. 356 с.
3. Антонов Г. А. Методические рекомендации по организации проблемного обучения в школе / Г. А. Антонов, Т. Д. Белая, Х.Я.Марголин. Донецк : ДонНТУ, 1998. 289 с.
4. Арташкин Т. А. Генезис и структура целеполагания в системе деятельности высшей школы : автореф. дис. ... доктора филол. наук / Т.А. Арташкин. Владивосток, 2007. 22 с.
5. Арутюнов Ю. С. Деловая игра «Мозговая атака» : методич. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / Ю. С. Арутюнов. М.: ИПКИР, 1990. 130 с.
6. Арутюнов Ю. С. Методика разработки конкретных ситуаций : метод. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / Ю. С. Арутюнов. М.: Педагогика, 1980. 122 с.
7. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований (дидактический аспект) : метод. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / Ю. К. Бабанский. М. : Педагогика, 1982. 192 с.
8. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: методологические основы : метод. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / Ю. К. Бабанский. М. : Просвещение, 1982. 192 с.
9. Бабанский Ю. К. Педагогика / Ю.К. Бабанский. М. : Просвещение, 1988. 347 с.
10. Барсков А. Г. Научный метод: возможности и иллюзии / А. Г. Барсков. М.: МГУ, 2004. 256 с. (Подлинник).
11. Баскина Л. Л. О трудовом воспитании молодежи : метод. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / Л. Л. Баскина. М. : Просвещение, 1968. 139 с.
12. Батышев С. Я. Реформа профессиональной школы: опыт, поиски, пути реализации : метод. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / С.Я.Батышев. М. : Высшая школа, 1987. 343 с.
13. Безрукова Т. В. Педагогика / Т. В. Безрукова. Екатеринбург, 1994. 235 с.
14. Беликов В. А. Дидактические основы организации учебно-познавательной деятельности школьников : метод. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / В. А. Беликов. Челябинск : Изд-во ЧГПИ „Факел”, 1994. 156 с.
15. Бельчиков Я. М. Деловые игры : метод. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / Я. М. Бельчиков, М. М. Бирштейн. Рига : Авотс, 1989. 368 с.
16. Беспалько В. П. Управление процессом усвоения знаний : метод. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / В. П. Беспалько. М. : МГУ, 1975. 343 с.
17. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения : метод. пособие [для студ. высш. учебн. заведений] / В. П. Беспалько. М. : Ист-т профессионального образования М-ва образования России, 1995. 336 с.
18. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии : метод. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / В. П. Беспалько. М. : Педагогика, 1989. 192 с.
19. Беспалько В. П. Теория учебника: дидактический аспект : метод. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / В. П. Беспалько М. : Педагогика, 1988. 160 с.
20. Бех І. Д. Особистісно-орієнтоване виховання: наук.-метод. посіб. / І.Д.Бех. К. : ІЗМН, 1998. 204 с.
21. Бирман А. М. Задания для самостоятельной работы по основам экономических знаний [пособие для учителя] / А. М. Бирман, Л.Я.Осипович. М. : Просвещение, 1988. 160 с.
22. Бирн Д. Стратегическое планирование / Д. Бирн // Бизнес Уикенд, 1996. № 7. С. 17.
23. Бирштейн М. М. Возникновение, состояние перспектива развития деловых игр (деловые игры и методы активного обучения) : сб. науч. трудов по материалам зональной школы-семинара / М. М. Бирштейн, Р.Ф. Жуков, Т. П. Тимовеевский [под ред. Р. Ф. Жукова]. Челябинск : ЧПК, 1982. 85 с.
24. Бирюкова Н. В. Формування основних понять ринкової економіки у майбутніх вчителів географії : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02. «Теорія та методика навчання» / Н. В. Бирюкова. К., 1997. 298 с.
25. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. М. : Дело ЛТД, 1994. 720 с. (Подлинник).
26. Бондар В. І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Бондар. К. : Школяр, 2000. 191 с.
27. Борикова Л. В. Пишем реферат, доклад, выпускную квалификационную работу : учеб. пособ. [для студ. сред. спец. учеб. завед.] / Л. В. Борикова, Н. А. Виноградова. М.: Академия, 2000. 187с.
28. Борисова Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора : учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. заведений] / Н. В. Борисова. М. : ИЦПКПС, 2000. 125 с.
29. Борисова Н. В. Терминологическое пространство образовательных технологий : краткий словарь / Н. В. Борисова. В. П. Бугрин ; [ред. Н. А. Селезнева]. М. : ИЦПКПС, 2000. 80 с.
30. Борисова Н. В. Деловая игра „Конференция” : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / Н. В. Борисова, А. А. Соловьева. М. : ИПКИР, 1982. 40 [1] с.
31. Ботвинников А. Д. Организация и методика педагогических исследований : метод. пособ. [для студ. высш. учеб. заведений] / М. : Наука, 1981. 232 с.
32. Бугрин В. П. Технология подготовки и проведения конкретных ситуаций : обзорная лекция. М. : ИЦПКПС, 2001. 36 [1] с. ( Серия „ Повышение педагогической квалификации”).
33. Васильев Ю. К. Педагогическое управление в школе: методология, теория, практика : методич. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / Ю.К. Васильев. М. : Педагогика, 1990. 139 с.
34. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід (дидактичний аспект) : метод. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю. В. Васьков. Х. : Скорпіон., 2000. 332 с.
35. Введение в научное исследование по педагогике / [под ред. В.И.Журавлева]. М.: Просвещение, 1988. 239 с.
36. Вернер И.Я. Проблемное обучение: пособие [для студ. высш. учеб. Завед.] / И. Я. Вернер. М.: Знание, 1987. 228 с.
37. Вульфов Б. З. Профессиональная рефлексия: потребность, сущность, управление / Б. З. Вульфов // Магистр. 1996. №1. С. 71 79.
38. Выготский А. С. Педагогическая психология / А. С. Выготский [под ред. В. Давыдова]. М. : Педагогика, 1991. 480 с.
39. Выготский А. С. Вопросы детской психологии / А. С. Выготский. СПб. : Союз. 1997. 234 с.
40. Газман О. С. Новые ценности образования: содержание гуманистического образования / О. С. Газман, Р. М. Вейсс, Н. Б. Крылова. М. : Прогресс, 1995. 100 с.
41. Гальперин П. Я. Введение в психологию / П. Я. Гальперин. М. : Изд-во МГУ, 1976. 147 с.
42.