НЕКОНФЛІКТНІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ

brief description

Національна академії внутрішніх справ

На правах рукопису

ФОРОСТЯНА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА
УДК 342.951

НЕКОНФЛІКТНІ ПРОВАДЖЕННЯ
В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Заросило Володимир Олексійович
доктор юридичних наук, доцент

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОДІЛУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОВАДЖЕНЬ В УКРАЇНІ
НА КОНФЛІКТНІ ТА НЕКОНФЛІКТНІ 10
1.1 Визначення поняття адміністративного провадження,
його зміст та сутність 10
1.2 Розвиток наукових пошуків в адміністративному процесі
щодо виокремлення неконфліктних проваджень 27
РОЗДІЛ 2 ТИПИ НЕКОНФЛІКТНИХ ПРОВАДЖЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ 49
2.1 Юридичний конфлікт та поділ проваджень
на конфліктні й неконфліктні 49
2.2 Управлінські та нормотворчі провадження
в адміністративному процесі 64
2.3 Детермінація дозвільних, реєстраційних та атестаційних
проваджень в адміністративному процесі 84
2.4 Контрольні та наглядові провадження 126
2.5 Неконфліктні провадження в інших галузях права, які здійснюються
за принципами неконфліктних адміністративних проваджень:
страхові, сімейні, освітні, регулятивні та інші 144
РОЗДІЛ 3 РОЗВИТОК СИСТЕМ КЛАСИФІКАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОВАДЖЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ 163
3.1. Напрями класифікації адміністративних проваджень
в адміністративному процесі 163
3.2 Судовий захист прав учасників неконфліктних проваджень
та позасудові процедури захисту прав громадян України, які є суб'єктами
у неконфліктних провадженнях в адміністративному процесі 176
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 208
Додаток № 1 208

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку української державності відбувається формування принципово нового погляду на адміністративне право, який стосується, зокрема, і визначення його поліструктурності. Науковий пошук та результати впровадження його у практику адміністративного права забезпечують розвиток таких інститутів адміністративного процесу, як адміністративна юстиція, адміністративні процедурні провадження, адміністративні послуги та інші елементи діяльності органів виконавчої влади.
Проте в адміністративно-правовій теорії чітко не визначені концептуальні положення адміністративного процесу, адміністративної процедури, адміністративної юстиції та проваджень, які є складовими цих інститутів.
Найбільш складним явищем серед перерахованих інститутів адміністративного процесу є інститути адміністративної процедури та адміністративних проваджень. Визначення ролі та значення адміністративних проваджень у сфері діяльності публічної адміністрації потребує ретельного та прискіпливого дослідження. На особливу увагу заслуговують неконфліктні провадження, які становлять більшу частину всіх адміністративних процедур та адміністративних проваджень в адміністративному процесі.
Визначення й вивчення системи проваджень, окремих їх складових та частин – стадій, етапів та дій, – постає завданням, від вирішення якого надалі залежатиме вся класифікаційна діяльність у сфері адміністративно-процесуального права та ефективність функціонування державної влади.
Зазначені аспекти й визначають актуальність системного дослідження неконфліктних адміністративних проваджень.
Теоретичну основу роботи становлять праці вчених-юристів, які в різний час досліджували проблематику науки адміністративного права та адміністративного процесу: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, В. Т. Білоуса, Ю. П. Битяка, Є. О. Безсмертного, А. С. Васильєва, І. О. Галагана, І. П. Голосніченка, Є. В. Герасименка, С. Т. Гончарука, В. Л. Грохольського, С. М. Гусарова, В. О. Заросила, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, О. В. Копана, А. Т. Комзюка, С. Ф. Константінова, О. В. Кузьменко, В. І. Курила, О. І. Остапенка, В. П. Пєткова, А. М. Подоляки, С. Г. Стеценка, А. О. Селіванова, М. С. Студенікіної, М. М. Тищенка, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи, О. М. Якуби, Х. П. Ярмакі та ін.
Нині питання конфліктних та неконфліктних проваджень та їх розподіл входить до предмету наукових інтересів таких учених, як Н. І. Золотарьова, М. М. Стоцька, О. С. Бурлака, Ю. В. Бондарук, В. І. Тимашов та ін., проте у працях зазначених авторів проблема поділу адміністративних проваджень на конфліктні та неконфліктні висвітлюється з різних – іноді взаємовиключних – позицій.
Таким чином, недостатня теоретична розробленість досліджуваної проблематики, наявність правових і організаційних проблем у сфері поділу адміністративних проваджень на конфліктні та неконфліктні актуалізували проведення комплексного дослідження адміністративних проваджень і зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Комплексної програми профілактики правопорушень на 20072009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 176/7; Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 20052010 рр., схвалених Академією правових наук України 18.06.2004 р., і згідно з Пріоритетними напрямами дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення й упровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 20102014 років (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347).
Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження – вивчення процесу виникнення та розвитку неконфліктних адміністративних проваджень в адміністративному процесі, виокремлення загальнотеоретичних засад таких проваджень, узагальнення практики використання неконфліктних адміністративних проваджень і визначення напрямів удосконалення законодавства у досліджуваній сфері.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні вирішуються такі завдання:
– уточнено поняття адміністративного неконфліктного провадження, його зміст та сутність;
– здійснено аналіз сутності конфлікту в адміністративному процесі та обґрунтовано поділ проваджень на конфліктні та неконфліктні з точки зору цієї сутності;
– проаналізовано розвиток наукових пошуків щодо виокремлення конфліктних та неконфліктних проваджень в адміністративному процесі України та обґрунтовано заміну поділу проваджень з юрисдикційних і неюрисдикційних проваджень на конфліктні та неконфліктні;
– визначено види неконфліктних адміністративних проваджень в адміністративному процесі України й аргументовано підстави віднесення їх до неконфліктних проваджень;
– з’ясовано побудову системи управлінських неконфліктних проваджень та їх застосування у практичній діяльності державних органів;
– виявлено закономірності поділу неконфліктних проваджень на дозвільні та реєстраційні;
– проаналізовано відмінності між контрольними та наглядовими неконфліктними провадженнями в адміністративному процесі;
– детерміновано нормотворчі провадження як один із головних видів адміністративних неконфліктних проваджень в адміністративному процесі;
– розроблено пропозиції щодо впорядкування системи неконфліктних проваджень для поліпшення захисту їх учасників.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення неконфліктних адміністративних проваджень.
Предмет дослідження становлять неконфліктні адміністративні провадження в адміністративному процесі.
Методи дослідження. Основою методології дисертаційного дослідження є загальні та спеціальні методи, прийоми наукового пізнання, використання яких зумовлене метою, об’єктом і предметом дослідження, системним баченням завдань, поставлених дисертантом, що дало можливість дослідити ґенезу поняття адміністративного провадження, правове регулювання й практичне застосування неконфліктних адміністративних проваджень у сфері діяльності як державних, так і недержавних органів та організацій.
Для повного та результативного дослідження предмета дисертації було використано широкий спектр методів наукового пізнання, зокрема, історично-правовий метод, який дозволив визначити виникнення й розвиток самого поняття «неконфліктне провадження» (підрозділи 1.1 та 1.2). Методи синтезу й аналізу використано для обґрунтування теоретичних і практичних висновків, пропозицій та рекомендацій щодо поділу неконфліктних проваджень, які застосовуються в адміністративному процесі (підрозділ 1.3). За допомогою системного методу визначено коло повноважень державних органів у сфері здійснення неконфліктних нормотворчих проваджень (підрозділ 2.1), виявлено різні форми адміністративних проваджень і діяльності державних органів щодо їх застосування (розділ 2). Структурний метод використано для комплексного вивчення взаємозв’язку конфліктних та неконфліктних проваджень в адміністративному процесі й заміни поділу проваджень на юрисдикційні та неюрисдикційні (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод застосовувався для проведення аналізу нормотворчих та управлінських, а також контрольних і наглядових проваджень в адміністративному процесі (підрозділ 3.3).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертації становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі правознавства, зокрема, адміністративного права і процесу, загальної теорії держави і права, конституційного, кримінального та інших галузей права. У процесі виконання дисертаційного дослідження було проведено анкетування 300 осіб, аналіз законодавства України, Російської Федерації, Франції та інших зарубіжних країн, наукових праць, публіцистичних видань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із комплексних досліджень, присвячених теоретичним засадам поняття неконфліктного адміністративного провадження як категорії, що виступає основою для забезпечення діяльності державних органів, а також здійснення ними управлінських функцій. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
уперше:
– обґрунтовано положення про те, що неконфліктні провадження становлять більшість усіх адміністративних проваджень в адміністративному процесі й доведено, що зміст та сутність неконфліктних адміністративних проваджень зорієнтовані на бажання того чи іншого суб’єкта адміністративного процесу надбати, зберегти, відновити чи захистити свої права без конфлікту;
 аргументовано, що класифікація адміністративних неконфліктних проваджень може бути розширена і доведено, що кількість стадій неконфліктних проваджень не є сталою і може змінюватися в залежності від виду та типу проваджень;
 доведено, що сутністю неконфліктних адміністративних проваджень є відсутність застосування адміністративного примусу, добровільність, здійснення проваджень за ініціативою підпорядкованих суб’єктів, поєднання індивідуальних та загальних рис у таких провадженнях;
удосконалено:
 теоретичні підходи до розуміння механізму правового регулювання у сфері забезпечення неконфліктних адміністративних проваджень, особливо управлінських проваджень та їх практичного застосування;
 поняття і критерії співвідношення пріоритетних напрямів удосконалення діяльності державних органів у забезпеченні прав і свобод громадян на основі аналізу розвитку та класифікації неконфліктних адміністративних проваджень;
– поняття та структуру нормотворчих проваджень як одного з головних видів адміністративних неконфліктних проваджень в системі державного управління, під якими запропоновано розуміти комплекс проваджень, спрямованих на управління всіма сферами суспільного життя;
 напрями реформування системи адміністративних проваджень як головної умови вдосконалення стабільного розвитку суспільства і забезпечення захисту прав та обов’язків учасників неконфліктних проваджень в адміністративному процесі;
набули подальшого розвитку:
 визначення понять «реєстраційне провадження» та «дозвільне провадження», їхні спільні та відмінні риси, особливості практичного значення застосування в роботі органів публічної влади;
– співвідношення понять «контрольне» та «наглядове» провадження в адміністративному процесі та ефективність їх застосування для удосконалення діяльності виконавчої влади на всіх рівнях державного управління;
 характеристика форм та методів діяльності державних органів та громадських формувань як суб’єктів неконфліктних проваджень і напрями ефективності їх участі в державному управлінні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:
 у науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження питань правового регулювання у сфері адміністративного провадження та підвищення ефективності захисту прав і свобод людини, законних інтересів суспільства та держави;
 у правотворчості – при формулюванні пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів державної влади у сфері управління та регулювання правовідносин, пов’язаних із адміністративним процесом. З цією метою опрацьовано проект Кодексу діяльності органів державної влади та направлено пропозиції до Броварської районної ради (акт упровадження від 20.10.2011 р.);
 у правозастосуванні – для покращання практичної діяльності органів державної влади у сфері забезпечення громадської безпеки (акт упровадження ГУ МВС України в Київській області від 29.07.2010 р.);
 у навчальному процесі положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, програм та при викладанні курсів «Адміністративне право», «Адміністративне судочинство», інших навчальних дисциплін, у науково-методичній роботі викладачів, аспірантів, ад’юнктів, слухачів і студентів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (акт упровадження від 04.06.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, її певні аспекти та одержані висновки були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання запобігання і протидії торгівлі людьми» (м. Київ, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток систем і технологій підготовки керівних кадрів для органів державної влади» (м. Київ, 2010), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (м. Донецьк, 2010), ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Сучасні моделі, концепції і стратегії інноваційного розвитку країн світу та України» (м. Київ, 2012).

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове виконання наукового завдання, яке полягає у дослідженні проблем розділення конфліктних та неконфліктних проваджень в адміністративному процесі України.
У вітчизняній адміністративно-правовій науці відсутні глибокі та детальні дослідження адміністративного процесу й адміністративних проваджень. Теоретичні розробки та узагальнення базуються як на поглядах радянських вчених, які так і не прийшли до однозначних висновків щодо змісту, структури та місця цього юридичного утворення в системі права так і на сучасних поглядах, які також визначають штучний поділ адміністративних проваджень та адміністративного процесу, а не розглядають глибинний зміст адміністративного процесу та адміністративних проваджень. Проведене дослідження спрямоване на розширення підстав класифікації адміністративних проваджень, усунення різноманітних нормативних прогалин і на формування критеріїв для чіткої класифікації адміністративних проваджень.
Автор дослідив адміністративний процес та адміністративні провадження у системному розвитку й у сучасному стані і на цій основі сформулював такі висновки:
1. Адміністративний процес – це врегульована нормами адміністратив¬но-процесуальна діяльність суб’єктів (державних та недержавних), що мають встановлені законами повноваження і компетенцію, яка спрямована на реалізацію норм матеріального права. Адміністративний процес може бути спрямований як на вирішення індивідуально-конкретних справ, так і на встановлення загальних категорій, зобов’язань та процедур стосовно діяльності підпорядкованих суб'єктів;
2. Адміністративний процес може поділятися на адміністративно-процедурний (неконфліктний) та адміністративно-деліктний (конфліктний). При цьому визначальним критерієм поділу є наявність конфлікту між сторонами адміністративного процесу. Конфлікт може бути між фізичними та юридичними особами, між фізичними та юридичними особами та державою, якою встановлено певні норми поведінки (правові норми)
3. Юридичний конфлікт може визначатися у вузькому та широкому змісті. У вузькому змісті це один з різновидів соціального конфлікту, який безпосередньо пов'язаний з правовими відносинами сторін, тобто протиборством суб'єктів права із суперечливими правовими інтересами. У широкому змісті це будь-який соціальний конфлікт, який має хоча б один з елементів, що володіють юридичною характеристикою, і який завершується юридичним шляхом.
4. Адміністративні провадження поділяються на конфліктні та неконфліктні. Актуальність вирішення питання про розрізнення проваджень в адміністративному процесі має велике значення для ефективного функціонування механізму нашої держави. Без вирішення зазначеної проблеми та водночас визначення змісту, обсягу і предмета організуючого впливу неконфліктних адміністративних проваджень, їх переліку та сфери здійснення; суб’єктно-об’єктного складу неможлива кодифікація системи правового забезпечення державно-владних функцій загалом.
5. До неконфліктної групи адміністративних проваджень належать: управлінські, нормотворчі; дозвільні; реєстраційні; контрольні; наглядові; та атестаційні провадження; Крім того, перспективними напрямами виділення неконфліктних адміністративних проваджень є провадження, які здійснюються в інших галузях права, але на основі адміністративно-правових норм. До таких проваджень можна віднести регулятивні, освітні, страхові, сімейні, медичні та деякі інші.
6. Управлінські провадження в адміністративному процесі являють собою регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів державного управління, у процесі якої вирішуються питання про забезпечення реалізації попередньо узгоджених та затверджених планів, а також інших проблем, що виникають під час діяльності згаданих державних органів.
7. Під нормотворчими провадженнями пропонується розуміти неконфліктні адміністративні провадження, які регламентовані адміністративно-процесуальними нормами і мають за мету розробку, обговорення, затвердження та введення в дію нормативних актів різних рівнів. Зазначені акти становлять правову систему держави.
8. Дозвільними провадженнями визнаються провадження, які регламентовані правовими нормами і спрямовані на вирішення питань щодо забезпечення реалізації прав фізичних та юридичних осіб на зайняття певними видами діяльності шляхом надання їм відповідного дозволу, що фіксується в документах, а особам, яким дозволено, видаються посвідчення встановленого зразка.
9. Реєстраційне провадження – це провадження, яке визначене адміністративно-процесуальними нормами і включає в себе діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів управління, в результаті якої вирішуються питання про наділення суб’єктів права відповідними правами або обов’язками; про облік та фіксацію юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах та про офіційне визнання законності правових актів, які прийняті органами публічної адміністрації та місцевого самоврядування.
10. Контрольні провадження визначаються як діяльність уповноважених органів державної влади та інших органів, які мають відповідні повноваження зі здійснення контролю за дотриманням законності в роботі підпорядкованих та інших, не підпорядкованих, органів. Контрольні провадження мають свої особливості:
– вони здійснюються постійно, оскільки в більшості випадків суб'єкти, які підлягають контролю, перебувають у підпорядкуванні контролюючих суб'єктів;
– під час здійснення контрольних функцій перевіряється не тільки законність управлінських дій та рішень, а й ефективність та доцільність їх застосування і прийняття;
– контроль здійснюється за чітко окресленим колом осіб, які конкретно визначаються державними органами;
– у процесі здійснення контролю контролюючий орган може застосовувати різноманітні санкції або передбачені приписи до порушників закону;
– контролюючий орган може відмінити чи змінити акт управління, який прийнято підконтрольним органом.
11. Наглядові провадження – це провадження, які здійснюються чітко регламентованими в законодавстві органами державної влади з метою виявлення порушень законності у процесі управління управління. Нагляд здійснюється за невизначеним колом осіб і має свої особливості:
– у процесі наглядової діяльності компетентний орган не втручається в діяльність піднаглядного органу, а лише ставить перед останнім питання про усунення порушень законності;
– нагляд передбачає діяльність з контролю за точним виконанням законів і приписів, а в разі порушення їх – вимогу про відміну акту управління;
– наглядова діяльність не передбачає застосування примусових заходів, орган нагляду або посадова особа можуть лише рекомендувати застосування заходів впливу до осіб, які допустили порушення законів чи підзаконних актів;
– здійснення нагляду зумовлюється виникненням конкретних проблемних ситуацій, він не здійснюється постійно.
12. Атестаційні провадження – це регламентована правовими нормами діяльність уповноважених органів, в ході якої вирішуються питання про встановлення ступеня відповідності об’єктів, що підлягають атестації, визначеним оціночним критеріям. Проходження атестації є необхідним для подальшого функціонування у відповідній сфері діяльності.
13. Структура неконфліктних проваджень складається з чотирьох основних стадій: порушення справи; розгляд справи, прийняття рішення та виконання рішення. Додатковими стадіями у неконфліктних адміністративних провадженнях можуть бути попередній аналіз матеріалів (у справах про прийняття бюджету, реєстрації об'єктів будівництва та т. ін.) та оскарження прийняття рішення (у справах про прийняття нормативних актів, у справах про видання дозволів та ін.).
14. Кожна стадія адміністративного провадження поділяється на етапи, які складаються, у свою чергу, з окремих процесуальних дій, що здійснюються у встановленому законодавством порядку. Порушення порядку здійснення етапів та процесуальних дій може призвести до оскарження результатів адміністративного провадження. При цьому кількість етапів в різних неконфліктних провадженнях може бути різною. Наприклад, у нормотворчому провадженні при підготовці проекту закону відбувається декілька етапів: внесення проекту нормативного акта суб'єктом законодавчої ініціативи; обговорення проекту на засіданні відповідного комітету, проведення громадських слухань з приводу прийняття нормативного акта, підготовка проекту нормативного акта для обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради України.
15. Етапи адміністративного провадження визначаються як сукупність послідовних процесуальних дій, об’єднаних єдиною проміжною метою на певному відтинку конкретного адміністративного провадження. В кожній стадії може бути декілька етапів, які повинні здійснюватися тільки послідовно.
16. Неконфліктні провадження можуть поділятися на групи за різними підставами: наприклад, за напрямами дії такі, які спрямовані на попередження конфліктів у майбутньому. Суб'єкти здійснюють певні адміністративні провадження, які з часом можуть запобігти конфлікту. До таких проваджень пропонується віднести провадження у сфері страхування майна (в разі виникнення страхового випадку суб'єкт, який уклав угоду страхування, безконфліктно отримує відповідні суми для відшкодування збитків).
17. Для впорядкування системи неконфліктних проваджень, а також підвищення ефективності захисту прав громадян у неконфліктних провадженнях, пропонується прийняти «Кодекс діяльності органів державної влади» (дод. 1), який має включати всі неконфліктні провадження та порядок їх здійснення. В згаданому кодексі планується передбачити також процедури позасудового захисту прав громадян, які були порушені внаслідок неправильних дій посадових осіб під час неконфліктних проваджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник. – У 2 т. – Т. 1. Загальна частина / редколегія: В.Б. Авер’янов (голова) [та ін.]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2004. – 584 с.
2. Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України : підручник / за заг. ред. О.В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2008. – 416 с.
3. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР / Н.Г. Салищева. – М., 1964. – 98 с.
4. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навчальний посібник / С.Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2007. – 624 с.
5. Юридична енциклопедія: в 6 т. – Т. 6 / редкол: Ю.С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – 765 с.
6. Административное право Украины : ученик для студентов высш. учебн. заведений юр. спец. – 2-е изд., перераб. и доп. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. ; под ред. Ю.П. Битяка. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
7. Адміністративне право України: словник-довідник / укладачі В.К. Шкарлупа, Ю.А. Ведєрніков, В.П. Підчибій. – Дніпропетровськ : Юр. акад. МВС України, 2001. – 196 с.
8. Адміністративне право : навчальний посібник / О.І. Остапенко, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів, Р.В. Кісіль. – К.: Всеукр. асоціація видавців «Правова єдність», 2008 – 536 с.
9. Про звернення громадян : Закон України / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №47. – Ст. 256.
10. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес : навчальний посібник / За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
11. Административное право: учебник. – 3-е изд. /Д.Н. Бахрах, Б.В. Россинский, Ю.Н. Старилов – М. : Норма, 2007. – 816 с.
12. Адміністративне право України : навчальний посібник. / за заг. ред. Т.О. Коломієць, Г.Н. Гулевської. – К. : Істина, 2007. – 216 с.
13. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка / М.И. Еропкин, Л.Л. Попов. – Л. : Юриздат, 1973. – 385 с.
14. Пискотин М.И., Лазарев Б.М. О развитии науки советского административного права / М.И. Пискотин, Б.М. Лазарев // Советское государство и право. – 1975. – № 4. – С. 47-51.
15. Гегель Г. Избранные произведения / Г. Гегель. – М. : 1978. – 365 с.
16. Гришина Н.В. Психология конфликта / Н.В. Гришина. – СПб : Питер, 2001. – 237 с.
17. Юридична психологія : підручник / за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К. : Ін Юре, 1999. – 352 с.
18. Українська радянська енциклопедія : в 17 т. – Т.5. – Вид. 2-ге. – К. : УРЕ, 1980. – 566 с.
19. Большой толковый социологический словарь. – Т.1 (А–О) : Пер. с англ. – М., 1999. – 656 с.
20. Соціологія : короткий енциклопедичний словник / за заг. ред. В.І. Воловича. – К. : Вид політ. літер. 1998. – 478 с.
21. Социологический справочник / под общ. ред. В.И. Воловича. – К. : Изд-во полит. лит. 1990. – 382 с.
22. Российская социологическая энциклопедия / под общ. ред. В. Осипова. – М. : Норма, 1999. – 678 с.
23. Социальные конфликты в современной России: проблемы анализа и регулирования / под общ. ред. В. Осипова. – М. : Норма, 1999. – 397 с.
24. Здравосмыслов А.Г. Социология конфликта / А.Г. Здравосмыслов. – М., 1995. – 288 с.
25. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию / Г.И. Козырев. – М, 1999. – 220 с.
26. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или Переговоры без поражения / Р. Фишер, У. Юрии. – М, 1999. – 271 с.
27. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право : учебное и научно-практическое пособие / Ю. А. Тихомиров. – М. Изд. Ю.А. Тихомирова, 2003 – 202 с.
28. Юридическая конфликтология : Учебное пособие / О.В. Бойков, Н.В. Варфоломеева, А.В. Дмитриев и др. [под общ. ред. В.М. Кудрявцева]. – М. : РАН, 1995. – 356 с.
29. Іванов В.М., Іванова О.В. Юридична конфліктологія : навчальний посібник / В.М. Іванов, О.В. Іванова. – К. : МАУП, 2004. – 224 с.
30. Дмитриев А.И. Основы конфликтологии : Учебное пособие / под ред. В.Н. Кудрявцева. – М. : РАН, 1997. – 237 с.
31. Мадіссон В. Правова конфліктологія та юридичний конфлікт у приватних правовідносинах / В. Мадіссон // Право України. – 2003. – № 9. – С. 35-39.
32. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода: Основи когнітивної теорії конфліктів / А.Т. Ішмуратов. – К., 1996. – 189 с.
33. Конфліктологія : навчальний посібник / Б.І. Бараненко, Л.І. Казміренко, В.Г. Андросюк [та ін.] ; за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 144 с.
34. Гришина Н.В. Психология конфликта / Н.В. Гришина. – СПб., 2000. – 278 с.
35. Кінащук Л.Л. Страхування: теорія і практика проведення : монографія. / Л.Л. Кінащук – К. : Атіка, 2004. – 112 с.
36. Конфліктологія : підручник / за ред. Л.М. Герасіної та М.І. Панова. – Х., 2002. – 289 с.
37. Громова О.Н. Конфликтология : курс лекций / О.Н. Громова. – М. : Норма, 2000. – 256 с.
38. Ворожейкин И.В., Кибанов А.А., Захаров Д.А. Конфликтология : учебник / І.В. Ворожейкин, А.А. Кибанов, Д.А. Захаров. – М. : Норма, 2000. – 256 с.
39. Правила дорожнього руху : затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2001 р. №1306 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 41. – С. 35-103.
40. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта : учебное пособие / Г.В. Ложкин, Н.И. Повякель – К. : Центр навч. літератури, 2000. – 234 с.
41. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу : монографія / О.В. Кузьменко – К. : Атіка, 2005. – 352 с.
42. Панова И.В. Административный процесс в Российской Федерации: понятие, принципы и виды / И.В. Панова // Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 114-127.
43. Адміністративний процес України: навчальний посібник / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531 с.
44. Матвійчук В.К., Хар І.О. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України : в 2-х томах. – Т.1. / за заг. ред. В.К. Матвійчика – К. : КНТ, 2007. – 788 с.
45. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В.Б. Аверьянов. – К., 1979 – 156 с.
46. Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективы. / Ю.Н. Старилов. – М. : Норма, 2001. – 230 с.
47. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес / В.Г. Перепелюк. – Чернівці, 2001. – 114 с.
48. Административное право : учебник / Б.Н. Габричидзе, А.Г. Черняв-ский, А.Н Ким-Кимен. – М. : Проспект, 2004. – 480 с.
49. Про перенесення робочих днів у 2010 році : розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 року № 1412 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
50. Адміністративне право України. Загальна частина Академічний курс: [підручник] / За заг. ред. академіка НАПрН України О.М. Бандурки. – Х. Золота миля, 2011. – 584 с. .
51. Про затвердження розмірів страхових платежів за договорами міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів : постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 року № 5.
52. Страхування : навчальний посібник / О.Й. Жабинець, І.В. Цюпко, Л.М. Томаневич. – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – 260 с.
53. Шопіна І.М. Адміністративно-правов регулювання управління органами внутрішніх справ України: Монографія / І.М. Шопіна – К.: МП «Леся», 2011 – 426 с.
54. Административное право Российской Федерации : учебник. / Отв. ред. Н.Ю. Хаманева. – 2 изд., перераб. и дополн. – М. : Юристъ, 2005. – 553 с.
55. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-процессуальное право / В.Д. Сорокин. – СПб. : Юристъ. 2002. – 276 с.
56. Овсянко Д.М. Административное право в схемах и определениях : учебное пособие / Д.М. Овсянко. – М. : Юристъ, 2003. – 79 с.
57. Административно-процессуальное право : курс лекций / под ред. И.Ш. Киласхянова. – М. : Юнити-Дана ; Закон и право, 2004. – 399 с.
58. Аверина Е.А. Административное право России в вопросах и ответах: учебное пособие. / Е.А. Аверина. – М. : ТК Велби ; Изд. Проспект, 2006. – 352 с.
59. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України : навчальний посібник / Е.Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
60. Административное право : учебник / под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М. : Юристъ, 2000. – 376 с.
61. Чорнооченко С.І. Цивільний процес України : навчальний посібник / Чорнооченко С.І. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004 – 278 с.
62. Законотворчий процес в Україні / Богачова О.В., Зайчук О.В., Копиленко О.Л. ; за заг. ред. В.О. Зайчука. – К. : Реферат, 2006. – 424 с.
63. Гладун З.С. Адміністративне право України : навчальний посібник / З.С. Гладун. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 579 с.
64. Развадовський В. Й. Адміністративно-правове регулювання право-відносин у транспортній сфері України : монографія / В.Й. Развадовський. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 284 с.
65. Хавронюк М.І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність : навчальний посібник / М.І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2003. – 240 с.
66. Про залізничний транспорт : закон України від 4 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 40. – Ст. 183.
67. Про дорожній Рух : закон України від 30 червня 1993 року № 3353-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 1993. – № 31. – Ст. 338.
68. Про трубопровідний транспорт : закон України від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 29. – Ст. 139.
69. Водний кодекс України : закон України від 6 червня 1995 року № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 24. – Ст. 189.
70. Повітряний кодекс України : закон України від 4 травня 1993 року № 3167–ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – № 25. – Ст. 274.
71. Административное и административно-процессуальное право. Актуальные проблемы. – Ч. 2. – М. : ЮНИТИ-ДАНА ; Закон и право, 2005. – 448 с.
72. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учебное пособие. – 2-е изд. / А.И. Миколенко – Х. : Одиссей, 2006. – 352 с.
73. Організація управління персоналом в органах внутрішніх справ. Монографічне дослідження. – / Сущенко В.Д., Смирнов А.М., Коваленко О.І., Смирнов А.А. – К. : Національна академія внутрішніх справ, 1999. – 352 с.
74. Авер’янов В.Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правої теорії та практики / В.Б. Авер’янов. – К., 2003. – 456 с.
75. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес : підручник / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
76. Юридична енциклопедія : в 6 т. – Т. 2 / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – 742 с.
77. Про затвердження положення про дозвільну систему : постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
78. Дахно И.И. Патентирование и лицензирование : учебное пособие / И.И. Дахно. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.
79. Андрощук Г.А., Работягова П.И. Патентное право: правовая охрана изобретений : учебное пособие / Г.А. Андрощук, П. И. Работягова. – К. : МАУП, 2001. – 231 с.
80. Брижко В.М. Патентознавство як самостійна наукова дисципліна / В.М. Брижко – К. : Нац. агентство з питань інформатизації при Президенті України, 1996. – 186 с.
81. Про затвердження переліку органів ліцензування : постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
82. Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року №756 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
83. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 року № 1478 – ІІІ / Відомості Верховної Ради України 2000 р. № 18 ст. 132.
84. Про рекламу : закон України від 3 липня 1996 р. №279/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
85. Про затвердження порядку надання цільових пільгових кредитів для здобуття вищої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
86. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори : закон України від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №10. – Ст. 60.
87. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів : наказ МВС України від 21.08.1998 року № 622 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
88. Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України : постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2008 року № 1121 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
89. Про захист прав споживачів : закон України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №30. – Ст. 379.
90. Про ліцензування освітніх послуг : постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2003 року № 1380 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
91. Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України : наказ МОН України від 17.06. 2010 № 668 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
92. Мосьондз С.О. Адміністративне право України (У визначеннях та схемах) : навчальний посібник / С.О. Мосьондз. – К. : Атіка, 2008. – 272 с.
93. Правовые акты : учебно-практическое и справочное пособие / Ю.А. Тихомиров, И.В. Котлевская. – М. : Издание Тихомирова М.Ю., 1999. – 381 с.
94. Законотворча діяльність : словник термінів і понять / за заг. ред. В.М. Литвина. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – 315 с.
95. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
96. Про Регламент Верховної Ради України : закон України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI // Відомості Верховної Ради України. –2010. – №14-15, 16-17. – Ст. 133.
97. Про всеукраїнський та місцеві референдуми : Закон України від липня 1991 року № 1286-ХХІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 33. – Ст. 443.
98. Законотворчий процес зарубіжних країн / Богачова О.В., Зайчук О.В. Копиленко О.Л. ; за заг. ред. В.О. Зайчука. – К. : РЕФЕРАТ, 2006. – 653 с.
99. Юридична енциклопедія : в 6 т. – Т. 4 / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – 717 с.
100. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України : науково-практичний коментар – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2003. – 532 с.
101. Про державну реєстрацію актів цивільного стану : закон України від 1липня 2010 року № 2398-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. – Ст. 509.
102. Про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва : закон України від 19 березня 1999 року № 526-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 18. – Ст. 145.
103. Про вибори народних депутатів : закон України від 25 березня 2004 р. № 1665-IV / Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. – Ст. 336.
104. Про вибори Президента України : закон України від 5 березня 1999 року № 474-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.
105. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : закон України від 10 липня 2010 року № 2487-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст. 491.
106. Про державний реєстр виборців : закон України від 22 лютого 2007 року № 698-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 20. – Ст. 282.
107. Цивільний кодекс України : науково-практичний коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.Ю. Голубєвої. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 740 с.
108. Про перевезення небезпечних вантажів : закон України від 6 квітня 2000 року № 1644-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222.
109. Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виготовлення та реалізація яких підлягає ліцензуванню : постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1287 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
110. Про затвердження положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів : постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1288 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
111. Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів : постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
112. Словник юридичних термінів (російсько-український) / Укладачі Ф. Андреш, В. Винник, А. Красницька, А. Полешко, О. Юрчук. – К. : Юрінком, 1994. – 322 с.
113. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотариат и нотариальный процесс : учебник / Комаров В.В., Баранкова В.В. – Х. : Консул, 1999. – 240 с.
114. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання : закон України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
115. Про військовий обов'язок і військову службу : закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27/ – Cт. 385.
116. Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів : [ратифіковано Законом України від 16.03.2007 р. № 755] // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 21. – Ст. 290.
117. Про національний архівний фонд та архівні установи : закон України від 24 грудня 1993 року № 3814-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
118. Про безпечність та якість харчових продуктів: закон України від 23 грудня 1997 року N 771/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998, N 19, ст. 98
119. Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення : закон України від 8 вересня 2005 року № 2861-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 555.
120. Административное право : учебник / под ред. Л.Л. Попова. – М. : Юристъ, 2002. – 699 с.
121. Лихачов С.В. Дозвільне провадження в адміністративному процесі : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.07 / С.В. Лихачов. – Х. : НУВС, 2001. – 177 с.
122. Овсянко Д.М. Административное право : учебное пособие / Д.М. Овсянко. – М. : Юристъ, 2002. – 468 с.
123. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса : Юридична література, 2003. – 896 с.
124. Лазарев И.М. Административные процедуры в сфере взаимоотношений граждан и их организаций с органами исполнительной власти в Российской Федерации : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.14 / И.М. Лазарев. – М. : РАН Института государства и права, 2002. – 199 с.
125. Грицаєнко Л.Р. Конституційно-правовий статус прокуратури України : підручник / Л.Р. Грицаєнко. – К. : БІНОВАТОР, 2007. – 544 с.
126. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В.В. Иванов. – Одесса : Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова.
127. Шемшученко Ю.С., Авер’янов В.Б. Людина і реформування адміністративного права / Шемшученко Ю.С., Авер’янов В.Б. // Урядовий кур’єр. – 2000. – 23 березня.
128. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса / Ю.А. Тихомиров. – М. : Изд. Тихомирова М.Ю., 1998. – 798 с.
129. Андрійко О.Ф. Правове забезпечення процедур державного контролю у сфері виконавчої влади // Зб. наук. праць УАДУ при Президентові України / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – У 2 ч. – Ч. 2. – С. 297-302.
130. Панова И.В. Актуальные проблемы административного процесса в Росийской Федерации : дисс. … докт. юр. наук : 12.00.02 / И.В. Панова. – Екатеринбург, 2000. – 450 с.
131. Баклан О.В. Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус в сфері охорони праці (на матеріалах підрозділів державного нагляду за охороною праці Головного штабу МВС України) : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.07 / О.В. Баклан. – К., 2002. – 203 с.
132. Кузьменко О.А. Контроль за виконанням Державного бюджету України як функція управління : дис. ... канд. юр. наук / О.А. Кузьменко – К., 2002. – 198 с.
133. Касьяненко Л.М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України : дис. ... канд. юр.. наук / Л.М. Касьяненко. – Ірпінь, 2004 – 223 с.
134. Лученко Д.В. Контрольне провадження : дис. ... канд. юр. наук / Д.В. Лученко. – Х., 2003. – 205 с.
135. Хольченков О. М. Контрольне провадження в діяльності податкової міліції : дис. ... канд. юр. наук / О. М. Хольченков. – Х., 2005. – 207 с.
136. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности / Горшенев В.М., Шахов И.Б. – М. : Юр. лит., 1987. – 176 с.
137. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду в державному управлінні : дис. ... д. юр. наук : 12.00.07 / В.М. Гаращук. – Х. : Національна акад. наук України ім. Я. Мудрого, 2003. – 413 с.
138. Кочетков Ю. В. Державний контроль у сфері захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.07 / Ю.В. Кочетков. – К., 2007.
139. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.
140. Тихомиров Ю.А. Теория компетенции /Ю. А. Тихомиров. – М. : Изд. Тихомирова М.Ю., 2004. – 355 с.
141. Повноваження органів місцевого самоврядування на здійснення комунального управління та охорону власності : монографія / Голосніченко І.П., Кравчук О.О., Стахурський М.Ф., Голосніченко І.Д., Денчук Р.О. – К. : Г.А.М., 2008. – 320 с.
142. Конституція України (з предметними матеріалами). – Х. : Інтелект-прогрес, 2007. – 676 с.
143. Про положення про Адміністрацію Президента України : указ Президента України від 2 квітня 2010 року № 504/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
144. Адміністративне судочинство України : підручник / кол. авторів ; за заг. ред. О.М. Пасенюка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
145. Теория юридического процесса / Горшенёв В.М., Крупин В.Г., Мельников Ю.И. [под общ. ред. В.М. Горшенёва]. – Х. : Вища школа, 1985. – 191 с.
146. Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі : закон України від 1 грудня 1994 року № 264/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №52. – Ст. 455.
147. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : закон України від 5 квітня 2007 року № 877-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
148. Голосніченко Д.І. Теорія повноважень: вітчизняний та зарубіжний дос¬від їх формування : монографія / Д.І. Голосніченко. – К. : Г.А.М., 2009. – 356 с.
149. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв'язку : закон України від 1 червня 2010 року № 2299-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 34. – Ст. 482.
150. Ломовський В.Д. Какой власти принадлежит прокуратура? / В.Д. Ломовський // Росийская Юстиция. – 2001. – № 9. – С. 40–44.
151. Маршунов М.Н. Прокурорско-надзорное право : монография / М.Н. Маршунов. – СПб. : Изд СПБ университета, 1991. – 451 с.
152. Шестак В.С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання) : дис. ... канд. юр. наук : 12. 00. 07 / В.С, Шестак. – Х. : НУВС, 2002. – 195 с.
153. Красноокий О.В. Ще раз про співвідношення державного контролю та прокурорського нагляду / О.В. Красноокий // Право України. – 1998. – № 3. – С. 89-90.
154. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Аверянова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
155. Государственное управление: основы теории организации : учебник / под ред. В.А. Козбаненко. – М. : Статут, 2000. – 912 с.
156. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе : монография / Н.Р. Нижник. – К. : НАНУ ; Институт государства и права, 1995. – 206 с.
157. Шорина Е.В. Контроль и проверка исполнения – важные средства укрепления государственной дисциплины / Е.В. Шорина. – М. : Знание, 1978. – 37 с.
158. Юридична енциклопедія : в 6 т. – Т. 1 / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – 670 с.
159. Старилов Ю.Н. Служебное право : Учебник / Ю.Н. Старилов. – М. : Изд. БЕК, 1996. – 698 с.
160. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Організація державної служби в Україні : навчально-методичний посібник / С.В. Ківалов Л.Р. Біла. – Одеса : Юридична література, 2002. – 328 с.
161. Бахрах Д.Н. Государственная служба в Российской Федерации / Д.Н. Бахрах. – Екатеринбург : Изд. Уральской гос. юр. академии, 1995. – 101 с.
162. Про затвердження Правил атестації дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння : постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 року № 1396 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
163. Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці : постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
164. Про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року № 200 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
165. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-процессуальное право / В.Д. Сорокин. – СПб. : Изд. юр. института, 2002. – 474 с.
166. Бурлака О.С. Проблемні питання оскарження та опротестування висновків атестації /О.С. Бурлака Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: Зб. Матеріалів науково-практичної конференції (м. Київ 22 грудня 2006 року) К., КНУВС, 2006 – 360 с.
167. Лисюченко В.П. управління у сфері правоохоронної діяльності Навчальний посібник / В.П. Лисюченко К., 2005. – 324 с.
168. Государственная служба и межнациональные отношения / под ред. Р.Г. Абдулатипова. – М. : Юриздат, 1995. – 236 с.
169. Кінащук Л.Л. Страхове право : підручник / Л.Л. Кінащук. – К. : Атіка, 2007. – 256 с.
170. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа / В. Д. Базилевич, К.С. Базилевич. – К. : Знання, 1998. – 216 с.
171. Мних М.В. Стахування в Україні: сучасна теорія та практика : підручник / М.В. Мних. – К. : Знання України, 2007. – 284 с.
172. Журавлев Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование (теория и практика) / Ю.М. Журавлев, И.Г Секерж. – М. : Анкил, 1993. – 185 с.
173. Шахов В.В. Введение в страхование: экономический аспект / В.В. Шахов. – М. : Финансы и статистика, 1991. – 192 с.
174. Кодекси України : у 2 –х т. [офіційний текст]. – К. : Паливода А.В., 2011. – Т.2. – 1088 с.
175. Про загальну середню освіту : закон України від 13 травня 1999 року № 651-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
176. Про дошкільну освіту : закон України від 11 липня 2001 року № 2628-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259.
177. Про професійно-технічну освіту : закон України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.
178. Про вищу освіту : закон України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
179. Практичне право: права пацієнтів (Інтерактивний курс медичного права) : навчальний посібник / В.О. Галай, С.К. Гречанюк, І.Я Сенюта та ін. ; за заг. ред. С.Г. Стеценка та А.О. Галая. – К. : КНТ, 2009. – 224 с.
180. Основи законодавства України про охорону здоров’я : закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
181. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
182. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення : закон України від 12 грудня 1991 року № 1972-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – Ст. 152.
183. Про організаційні заходи щодо функці