НОМІНАТИВНО-КОГНІТИВНІ ТА СЕМАНТИКО-ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНІВ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

Сапожник Ірина Володимирівна

УДК 811.111’373.46:347.7

НОМІНАТИВНО-КОГНІТИВНІ ТА СЕМАНТИКО-ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНІВ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04. германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
доцент МИХАЙЛЕНКО
Валерій Васильович

Чернівці 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

2

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

16

1.1.

Сучасні напрямки термінологічних досліджень

16

1.1.1.

Основні властивості термінів

20

1.1.2.

Термін як складова терміносистеми комерційного права

26

1.2.

Системність термінології комерційного права

26

1.2.1.

Класифікація термінів та їхні типи

29

1.2.2.

Характерні ознаки терміносистеми комерційного права

31

1.3.

Основні механізми термінотворення в англійській мові

32

1.3.1.

Принципи та шляхи утворення терміносистем

37

1.3.2.

Концептуальна модель терміносистеми комерційного права

41

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

48

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОСИСТЕМИ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА В НОМІНАТИВНОКОГНІТИВНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

50

2.1.

Екстралінгвальні характеристики термінів комерційного права

50

2.1.1.

Виокремлення комерційного права у структурі загального права

53

2.1.2.

Семантична структура та понятійне поле комерційного права

53

2.2.

Інтралінгвальні характеристики термінів комерційного права

56

2.2.1.

Джерела формування та сучасний склад терміносистеми комерційного права в англійській мові

56

2.2.2.

Структурні моделі терміносистеми комерційного права

61

2.2.3.

Семантичні способи термінотворення

64

2.2.4.

Синонімічність терміносистеми комерційного права

68

2.2.5.

Полісемія термінів комерційного права

70

2.2.6.

Омонімія термінів комерційного права

72

2.2.7.

Ступінь самостійності терміносистеми комерційного права

75

2.2.8.

Цілісність і повнота терміносистеми комерційного права

77

2.3.

Польовий підхід у дослідженні лексики

78

2.3.1.

Семантичне поле комерційного права в культурному форматі англомовної картини світу

81

2.3.2.

Концептуальне поле комерційного права

88

2.3.3.

Концептосфера комерційного права як фрагмент картини світу

90

2.4.

Моделювання концепту „комерція”

96

2.4.1.

Концепт як лінгвокультурологічна модель

97

2.4.2.

Сценарний концепт „комерція”

101

2.4.3.

Відображення концепту „комерція” в англійській лінгвокультуpі

108

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

120

РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИКА ТЕРМІНІВ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА У ДИСКУРСІ

122

3.1.

Проблема вивчення дискурсу комерційного права
в сучасній лінгвістиці

123

3.1.1.

Метамовна основа текстів комерційного права

125

3.2.

Семантичні характеристики дискурсу комерційного права

127

3.3.

Функціонування комерційних термінів у типології дискурсу

130

3.3.1.

Функціонування термінів комерційного права у художньому дискурсі

132

3.3.2.

Функціонування термінів комерційного права у науковому дискурсі

157

3.3.3.

Зіставний аналіз функціональних характеристик термінів комерційного права у типології дискурсу

160

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

165

ВИСНОВКИ

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

172

ВСТУП

Дисертація присвячена дослідженню термінів комерційного права в системі мови та типології дискурсу. Зацікавлення проблемою дослідження терміносистеми комерційного права пояснюється загальною увагою до регулювання економічних, торговельних і правових відносин в умовах концептуалізації світу. Упорядковане поєднання концептів law” і commerce” складає нову концептуальну систему, яка є нестабільною, динамічною, весь час змінюється під впливом постійного процесу пізнання.
Окремі аспекти, що стосуються типології, структурних і семантичних особливостей термінів вже висвітлювали вчені представники різних наукових напрямків Д.С. Лотте (1961), Л.А.Капанадзе (1965), Є.І. Чупіліна (1967), О.Б.Александровська (1973), В.П. Даниленко (1987), Б.Н.Головін (1987), Т.Р.Кияк (1989), С.В.Гриньов (1993), С.Д. Шелов (1998), В.М. Лейчик (1971 2002). Проте питання про специфіку галузевих терміносистем як у вітчизняній, так і зарубіжній лінгвістиці залишається відкритим. Етапними є праці, присвячені дослідженню структури, семантики та функціонування термінів економіки М.В.Бєлозьоров (2003), маркетингу О.І.Гутиряк(1999), кредитно-банківської справи О.І.Дуда (2001), юридичних термінів Л.В.Мисик (1993), І.М. Гумовська (2000), Е.Т.Дерді (2003).
Неодноразові спроби лінгвістів сформулювати визначення поняття термін”, на нашу думку, виявилися малопродуктивними у зв’язку з багатогранністю цього феномену. Зокрема, прихильники субстанціонального погляду Д.С. Лотте (1961), О.Б. Александровська (1973), В.П. Даниленко (1987), Б.Н.Головін (1987), Т.Р. Кияк (1989) та ін. уважають, що терміни це особливі слова або словосполучення, які відрізняються від інших номінативних одиниць однозначністю, точністю, системністю, незалежністю від контексту й емоціональною нейтральністю; однак ця дефініція викликала у нас серйозні заперечення, оскільки переважна більшість термінів не відповідають комплексу цих строгих вимог.
Цілий ряд провідних лінгвістів (Л.А. Капанадзе, 1965; Є.І. Чупіліна, 1967; В.М. Лейчик, 1971; С.В.Гриньов, 1993 та ін.) поділяють функціональну точку зору щодо природи терміна, суть якої Г.О. Винокур сформулював так: у ролі терміна може виступати будь-яке слово.... Терміни це не особливі слова, а тільки слова в особливій функції” [33, с. 5].
Хоч трактування терміна через його функції логічне, зазначимо, що багато з приписуваних термінам функцій до певної міри властиві і словам загального вжитку. Серед лінгвістів сутність самого поняття „функції терміна” залишається предметом дискусій. Наприклад, якщо Г.О. Винокур розглядає функцію лише як одну з суттєвих ознак терміна, на думку дослідників В.К.Нікіфорова (1966); А.І. Моісеєва (1970); В.М. Лейчика (1993); Л.М.Алексеєвої (1998) та ін., обмежуватися цією функцією, без якої все ж не можна охарактеризувати термін, немає підстав.
Обґрунтованою видається позиція П.О. Флоренського, який уважав, що термін це варіант звичайного слова або спеціально створена одиниця, що поєднує властивості своєї першооснови та нові специфічні якості [262, с. 360].
Полеміка про сутність і статус терміна стала менш актуальною з поширенням думки про те, що термін це слово або словосполучення, яке номінує поняття певної галузі знань або діяльності (О.Б.Александровська, 1973; А.В. Суперанська, 1989; С.В. Гриньов, 1993; В.М. Лейчик, 1994; М.Н.Володіна, 1966; Л.М. Алексєєва, 1998). Зрозуміло, йдеться не про те, щоб прирівняти термін до слова загального вжитку, оскільки йому властиві свої особливості. Так, T.Сейворі вважає емоційну нейтральність термінів їх найбільш характерною рисою, завдяки якій наукові тексти читаються так, ніби їх складав робот [316, c. 112]. Іншими словами, автор переконаний, що терміни це не більш ніж умовні знаки, призначені для передавання певного обсягу закодованої інформації, яку можуть зрозуміти тільки ті, хто володіє відповідним кодом.
Цей висновок суперечить думці Б.Н. Головіна, Р.Ю. Кобріна (1987); Л.М.Алексєєвої (1998), які продемонстрували, що головною відмінністю терміна від інших лексичних одиниць є саме його здатність висловлювати спеціально-професійне, наукове або технічне поняття, оскільки саме зв’язок терміна з поняттям певної галузі знання робить його особливою лексичною одиницею [245, c. 8]. Згідно з М.Г. Павловою, до особливостей терміна належить і те, що загальнолітературне значення слова відображає лише зовнішні ознаки означуваного поняття, яких цілком вистачить для неспеціаліста, а спеціаліст бачить у терміні елемент стрункої системи понять [184, c. 5].
Очевидно, що чіткої межі між термінами і лексикою загального вжитку не існує, оскільки постійно відбуваються процеси перетворення термінів у слова загального вжитку за одночасного використання побутової лексики для формування нових термінологій (Б.Н. Головін, Р.Ю. Кобрін, Л.П. Ступін, 1976; Ю.Н. Марчук, 1976; Є.Ю. Андреєнко, 1980; С.В. Гриньов, 1993). Дотепер не існує загальноприйняго погляду на сутність поняття „термін”, а тому, відсутня дефініція цього поняття, яку б визнавали більшість лінгвістів.
Зрозуміло, охопити в одній дефініції навіть частину наведених критеріїв практично неможливо. Переконливою ілюстрацією цього може слугувати більшість із наявних тепер дефініцій поняття „термін”, які акцентують увагу лише на одній його рисі або властивості.
Зокрема, визначення, за яким термін це мовна одиниця, що забезпечує вербалізацію новизни одержаного наукового знання [247, c. 26], базується лише на окремих функціях терміна, залишаючи поза увагою приналежність його до спеціальної терміносистеми. Твердження, що термін це найменша сутність плану вираження [137, c. 65] практично не відповідає раніше окресленим вимогам до дефініції цього поняття. В.М. Лейчик визначає термін як складне, багатошарове утворення, яке складається з мовного субстрату матеріально-ідеальних елементів певної природної мови, логічного субстрату, і який залежить від ознак означуваного поняття та термінологічної сутності, що охоплює концептуальну, функціональну й формальну структуру, представлену терміноелементами [135, с. 28].
Звідси випливає, що трактування поняття „термін” і формулювання його дефініції залишаються актуальними завданнями термінознавства. Підсумовуючи найбільш конструктивні ідеї вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, у поняття „термін” ми вкладаємо такий зміст: термін це основна одиниця науки, спеціальних галузей знань і сфер діяльності людини, покликана номінувати об’єкти і процеси та слугувати засобом пізнання навколишнього світу. Відповідно, в нашій роботі ми визначаємо термін комерційного права як слово або словосполучення, одиницю мови комерційного права, співвіднесену з сферами комерції та права. У дисертації досліджуються системні та асистемні характеристики термінів комерційного права на сучасному етапі становлення терміносистеми комерційного права (далі КП) в англійській мові. Досліджуючи системну організацію термінів КП, ми акцентуємо увагу на розвитку семантики термінів КП, вивчаємо відношення, що склалися в лексиці комерційного права.
Сучасне англійське право охоплює різні галузі: кримінальне право, конституційне право, цивільне право, деліктне право, довірче право, контрактне право, комерційне право, сімейне право і т.ін. (див. Рис. 1.1) У зв'язку з цим англійська правова термінологія в цій роботі трактується як сукупність правових термінів англійської мови, співвіднесених з поняттями комерційного англійського права. Комерційному праву належить важливе місце серед юридичних галузей, що дозволяє забезпечити економічну самостійність, ініціативу, майнову відповідальність держави, організацій, фірм, підприємств.
Під комерційним правом ми розуміємо сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності відношення власності в її різноманітних формах, товарно-грошові відношення й деякі особисті немайнові відношення за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень із метою задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена динамікою розвитку загальної термінологічної системи та необхідністю різноаспектного її дослідження. У дисертації фактом такого розвитку є терміносистема комерційного права, яка утворилася внаслідок взаємодії терміносистем права та комерції. Аналіз терміносистеми комерційного права на матеріалі англійської мови здійснюється з урахуванням сучасних підходів до мовних фактів у номінативному, когнітивному та семантико-дискурсивному аспектах. Стратегія такого дослідження полягає у лінгвістичному забезпеченні процесу уніфікації терміносистем права та комерції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукових досліджень факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відповідно до теми Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (№0106U003618).
Мета роботи встановити й описати закономірності утворення, уживання та функціонування термінів, що входять до сучасної терміносистеми комерційного права, визначити її склад та структуру.
Відповідно до поставленої мети визначено такі основні завдання:
1. Розробити методику виокремлення термінів комерційного права та описати їхнє місце й значення.
2. Установити закономірності утворення термінологічної лексики комерційного права та особливості її структури.
3. Виявити семантичні характеристики терміносистеми комерційного права.
4. Провести когнітивний аналіз концепту комерція” як домінанти комерційного права.
5. Здійснити зіставний аналіз функціонування термінів комерційного права у художньому та науковому дискурсах.
6. Скласти глосарій термінів комерційного права.
Об’єкт дослідження терміносистема комерційного права в англійській мові.
Предмет вивчення номінативно-когнітивні та семантико-дискурсивні характеристики термінів комерційного.
Методи дослідження. У дисертації застосовувався дескриптивний метод дослідження для загальної характеристики терміносистеми комерційного права; метод аналізу дефініцій (семантичний аналіз) використовувався для встановлення та вивчення значень термінів у системі мови, художньому та науковому дискурсах; концептуальний аналіз сприяв дослідженню концепту commerce”; компонентний та елементи статистичного аналізу визначили вагу кожного компонента значення термінів; структурний аналіз сприяв визначенню синтаксичних моделей термінів комерційного права.
Матеріалом дослідження слугували лексикографічні джерела, художній дискурс (романи: Т.Драйзер The Financier”, Ч. Діккенс Dombey and Son”, Дж.Грішам The Firm”) обсягом 689351 словоформа; науковий дискурс (E.G.McKendrick Commercial Law Guide”; John MoInternational Commercial Law”, Sam Vaknin Cyclopedia Of Economics”) обсягом 484932 словоформи, що разом становлять загальний обсяг 1174283 словоформи, та вибірка термінів комерційного права обсягом 2852 одиниці.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційній роботі вперше здійснено дослідження терміносистеми комерційного права та побудовано сценарний концепт „комерція”, виявлено системні й асистемні ознаки термінів комерційного права на сучасному етапі формування терміносистеми, проведено інтегральний аналіз термінів комерційного права у системі мови та типології дискурсу, вивчено формування терміносистеми комерційного права як самостійної галузі правознавства. Новим є комплексний підхід до вивчення внутрішньосистемних відносин термінів комерційного права.
Теоретичне значення наукової роботи полягає у тому, що різнобічне дослідження термінів комерційного права сприяє систематизації знань з термінознавства, семантики, когнітивної лінгвістики, а саме розробці алгоритму дослідження галузевих терміносистем та методів їх аналізу, вирішенню проблем систематизації та стандартизації англійської термінології. Концептуальна основа дисертації і результати проведеного дослідження обґрунтовують доцільність застосування лінгвокогнітивного підходу до виявлення системних властивостей термінів, у встановленні відповідності формальних і змістовних ознак структури терміносистем взагалі, та терміносистеми комерційного права на сучасному етапі функціонування правової термінології в англійській мові зокрема.
Практична цінність отриманих результатів. Основні теоретичні положення та висновки, отримані в процесі дослідження, знайдуть застосування при викладанні курсів з лексикології (системні відношення в лексиці), термінознавства (семантика терміна), когнітивної лінгвістики (кореляція концептів та їх семантичних категорій), при укладанні тематичних словників та навчальних і методичних посібників з англійського права, а також у практиці викладання англійської мови у вищій школі відповідного профілю. Результати лінгвокогнітивного дослідження терміносистеми комерційного права сприятимуть розробці механізму перекладу термінів комерційного права, під час реферування та анотування наукових текстів, підготовки та тлумачення міжнародно-правових документів у сфері комерційного права. Систематизований фактичний матеріал може бути використаний для лінгвістичного забезпечення законодавчої та правової діяльності комерційного права на міжнародному рівні.
Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2004-2007 рр. Повний текст дисертації обговорено спільному засіданні кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства та кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 7 від 25.05.2007). Основні теоретичні положення, а також практичні результати апробовані на міжнародних наукових конференціях: Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004); Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках” (Дніпропетровськ, 2005); Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес”(Чернівці, 2007); на Всеукраїнській науковій конференції Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005); на IVМіжвузівській конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”(Донецьк, 2006).
Основні положення дисертації знайшли відображення у 7 опублікованих працях у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі списку умовних позначень та скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, списку літератури, що містить 361 позицію, переліку лексикографічних джерел (26 позицій) і додатків (15 рисунків, 22 таблиці, 21діаграма, діхронно-семантичний аналіз термінів комерційного права та глосарій термінів комерційного права). Загальний обсяг дисертації 403сторінки, із них 171 сторінка основного тексту. Обсяг додатків 195сторінок.
Зміст дисертації. У вступі обґрунтовується вибір теми, визначаються актуальність і новизна роботи, формулюються мета й завдання дослідження, розкриваються теоретична значущість і практична цінність роботи, описуються матеріал і методи дослідження, а також обґрунтовується використовування лінгво-понятійного підходу до досліджуваної проблеми та уточнюються деякі категорії термінознавства (полеміка про сутність і статус терміна, ознаки терміна, різні підходи до його визначення).
Розділ 1 Теоретичні засади та методи термінологічних досліджень” розглядає основні теоретичні засади термінології для подальшого виокремлення терміносистеми комерційного права як функціонально-семантичної категорії, сучасні напрямки термінологічних досліджень: класифікацію термінів та їх типи, принципи та шляхи утворення терміносистем; у розділі запропоновано концептуальну модель терміносистеми комерційного права.
Розділ 2 Формування терміносистеми комерційного права в номінативно-когнітивному висвітленні” присвячений дослідженню екстра- та інтралінвальних характеристик терміносистеми комерційного права, концептуального поля терміносистеми комерційного права, розгляду структури терміносистеми та особливостей її термінів, семантиці термінів комерційного права у структурі англійського словника (синонімія, полісемія, омонімія), концепту комерція” як домінанти терміносистеми комерційного права.
У Розділі 3 Семантика термінів комерційного права у дискурсі” розглядаються актуальні питання дискурсу комерційного права, досліджуються дискурсивні характеристики термінів комерційного права для встановлення функціонально-семантичної типології термінів комерційного права в художньому та науковому дискурсах.
У Висновках узагальнюються результати виконаної роботи та окреслюються можливі напрямки подальшого дослідження.
Додатки до роботи оформлено як окремий том. У додатках наводяться результати якісного й кількісного аналізу, надаються моделі концептуальних полів домінантних термінів комерційного права (Додаток А), представлено їхню концептуалізацію (Додаток Б), компонентний аналіз (Додаток В), структурний склад термінів комерційного права (ДодатокД), діахронно-семантичний аналіз термінів комерційного права (Додаток Е), сценарний концепт commerce” (Додаток Ж), зіставний аналіз уживання компонентів значення домінантних лексем у різних типах дискурсу (Додаток З), пропонується глосарій термінів комерційного права (Додаток И).

bibliography

ВИСНОВКИ

В останні десятиріччя різко зріс інтерес лінгвістів і фахівців різних галузей науки і техніки до проблем галузевих терміносистем, що пояснюється зростаючим потоком наукової і технічної інформації, процесами інтеграції, взаємодії наук, посиленням процесів термінотворення. Останній фактор особливо важливий для правової термінології у зв'язку з створенням і прийняттям останнім часом великої кількості нових законів.
Семантичний аналіз термінів комерційного права на матеріалі лексикографічних джерел показав, що на сьогодні не існує словників з комерційного права; наявні словники присвячені, як правило, вузькій сфері економіки (певній підмові фінанси, комерція, банківська справа) і не охоплюють усієї лексики мови комерційного права; у словниках не зафіксовані нові одиниці терміносистеми; є необхідність створення порівняльних тлумачних словників лексики двох (і більше) суміжних дисциплін для конкретизації значень. Нами пропонується глосарій термінів комерційного права кількістю 2852 одиниці, а також нами впорядкована терміносистема КП, усі терміни якої класифікуємо відповідно до виокремлених нами 14 груп: питання, пов'язані з продажем: ціна, тариф, умови продажів, знижки, доставки, страхування, форс-мажор, розширення мережі роздрібних торгових точок та ін. (936 одиниць 32.8%); фінансові питання: бюджет, кошти, цінні папери, кредит, бухоблік, аудит (754 одиниці 26.4%); політико-правові проблеми: (381 одиниця 13.4%); економічні проблеми: зростання інфляції, коливання обмінного курсу, зниження рівня зайнятості, мізерність ресурсів (189 одиниць 6.6%); проблеми управління: планування, організації, координації і контролю (117 одиниць 4.1%); кадрові питання: робота з персоналом, прийом на роботу, дисциплінарні проблеми (110 одиниць 3.9%); виробничі питання: виконання виробничої програми з випуску продукції, технології, якості та ін. (102 одиниці 3.6%); проблеми маркетингу: ринок, реклама (94 одиниці 3.3%); проблеми логістики: ресурси й устаткування, упакування, збереження, транспортування (41 одиниця 1.4%); соціальні проблеми (38 одиниць 1.3%); проблеми, пов'язані з впливом неурядових організацій: конкуренти, профспілки і т.д. (35 одиниць 1.2%); питання, пов'язані з впливом чинників міжнародного середовища (34 одиниці 1.2%); технологічні питання, винаходи, нововведення, інформаційні ресурси (12 одиниць 0.4%); соціокультурні проблеми (9 одиниць 0.3%).
Терміносистема КП незалежне самостійне утворення, яке знаходиться у стані розвитку. Нами побудована концептуальна модель комерційного права на основі взаємодії двох окремих терміносистем комерції та права, які перетинаються у сферах бізнесу, економіки, індустрії, державного правління, також нами побудовані моделі концептуальних полів домінант комерції: trade, business, market, export, import, buy, sell, exchange, retail, wholesale. У нашій роботі акцент робиться на доцільності дослідження концепту commerce як домінанти комерційного права.
Підкреслимо, що в юридичному дискурсі тезаурус визначає семантику мови права: він точно відображає специфіку правової інформації і стає ефективним інструментом, здатним з належною повнотою і точністю описати правові явища.
Термінологія КП, будучи динамічним утворенням, швидко реагує на зміни, що відбуваються в мові з появою нових терміносистем та виступає внутрішньо організованою сукупністю взаємозв'язаних і взаємозумовлених одиниць, специфіка яких виявляється у структурно-семантичній організації і способах утворення.
Основними способами утворення термінів в терміносистемі КП ми вважаємо синтаксичний та семантичний.
Із структурної точки зору в терміносистемі КП переважають дослівні терміни 1435 термінів, що складає 50.3% від усієї кількості термінів, найпродуктивнішими є такі моделі Adj+N 728 термінів (25.5%), N+N 589 термінів (20.65%), V+N 92 терміни (3.2%). Однослівні терміни складають 33% від усієї кількості термінів КП 940 термінів, з яких N 668 термінів (23.4%), V 184 терміни (6.5%), Adj 83 терміни (3%), Adv 5 термінів (0.17%). Багатокомпонентні терміни, тобто термінологічні словосполучення комерційного права представлені 477 термінами, що становить 16.7% від загальної кількості термінів. Найпоширеніші моделі N+Prep+N 238 термінів (8.4%), Adj+TCC 69 термінів (2.4%), N+TCC 45 термінів (1.58%).
Серед продуктивних семантичних способів творення термінів КП ми виокремлюємо актуалізацію (50% термінів), акцентуацію (17.5%), нуліфікацію (12.5%), інновацію (10.3%), глобалізацію (2.8%), пейорацію (4.6%) та елевацію (2.2%) значення.
Підводячи підсумок дослідження, зазначимо, що процес інтеграції комерції і права розвивається і реалізується в одиницях терміносистеми комерційного права, які виникають одночасно з розвитком економіко-правових відносин в суспільстві. Доказами інтенсивного розвитку терміносистеми КП є наявність таких асистемних характеристик: а) перенесення понять і ідей з однієї науки в іншу, про що свідчить полісемія термінів; б) перенесення понять і ідей однієї терміносистеми в іншу, про що свідчать омонімія та синонімія термінів КП.
У результаті проведеного дослідження побудована модель концепту «commerce», що дозволяє максимальною мірою врахувати як образно-понятійний, так і ціннісний вміст концепту в його мовній репрезентації. Представлений фреймовий сценарій концепту «commerce», а також виявлені його вузлові компоненти: місце комерції; учасники: продавець, покупець; товар; гроші; ціна; продавати, купувати та інші.
Обов’язковими компонентами сценарного концепту «commerce» є ситуація товарно-грошового обміну, основними учасниками якої є продавець і покупець. Товарно-грошовий обмін зводиться до демонстрації товару, його оцінки продавцем, потреби покупця в товарі, бажання покупця придбати товар на вигідних для себе умовах, обговорення ціни і якості товару, взаємних поступок з обох боків, акту купівлі-продажу. Ситуація торгу зазвичай має свою локалізацію. Образна складова концепту «commerce» моделюється шляхом створення його фреймового сценарію і є єдністю процесу взаємодії, форми цього процесу, мотивованістю, метою та місця взаємодії, наявності продавця і покупця; наявності предмета і засобу взаємодії, результату взаємодії та взаємовигідної угоди. Понятійна сторона концепту «commerce» є описом дефінітиву його компонентів, виокремлення уточнюючих ці компоненти ознак.
Проведено аналіз концепту commerce та його домінант trade, business, market, export, import, buy, sell, exchange, retail, wholesale у художньому та науковому дискурсах та визначено частотність вживання окремих компонентних одиниць його значення, як прояв особливостей функціонування терміна у типології дискурсу. У художньому дискурсі зафіксовано 67% вживання ядрових компонентів значення, 22% центральних та 11% периферійних компонентів значення. У науковому дискурсі зафіксовано 69% вживання ядрових компонентів значення, 30% центральних та 1% периферійних компонентів значення. Отже, як у художньому дискурсі, так і у науковому, значення лексем репрезентується у більшості випадків ядровими або центральними компонентами, що свідчить про збереження комерційного значення термінів у художніх текстах. Між вагою компонентів значення та частотою їх вживання існує прямо пропорційний зв’язок: чим більше вага компонента значення, тим частіше вживання лексем commerce, trade, business, market, export, import, buy, sell, exchange, retail, wholesale саме в комерційному значенні.
Необхідно відзначити, що проблема вивчення комерційного права як самостійної галузі правознавства і як терміносистеми завжди залишатиметься актуальною, оскільки поглиблюються сучасні тенденції інтеграції та диференціації наукового знання.
Перспективи подальшого дослідження ми бачимо у вивченні галузевих терміносистем, а також концептів, асоціативно пов'язаних з концептом commerce”, дослідженні типів сценаріїв концепту commerce”, семантичних пересувів термінів комерційного права у різних типах дискурсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К.Я. LSP рыночной экономики //Лексика и лексикография. М., 2004. Вып.15. С.3-8.
2. Агеев В.Н. Семиотика. М.: Весь Мир, 2002. 256 с.
3. Актуальні напрямки сучасної лінгвістики (аналітичний огляд): Навч. Посібник для спец. Укр. мова і література”, Мова і література”/ О.О. Селіванова, Черка С. Держ. Ун-т. ім. Б. Хмельницького. К.: Фітосоціоцентр, 1999. 148 с.
4. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
5. Анисимова Ю.А. Системные характеристики английских юридических терминов и профессионализмов // Единицы языка и их функционирование. Саратов, 2003. Вып.9. С.76-79.
6. Антология Концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. М.:Гнозис, 2007. 512 с.
7. Арват Н. О лингвистическом изучении структуры художественного текста // Наук. Вісник ЧНУ. Чернівці. 2001. Вип.106. Слов. Філологія. С.101-106.
8. Архелюк В. Соціокультурна детермінованість дискурсу // Наук. Вісник ЧНУ. 2003. Вип.165-166. Герм. Філологія. С.235-245.
9. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М.: Academia, 1997. С.267-279.
10. Бабина Л.В. Две реальности концепта как основной фактор вторичной репрезентации // Единицы языка и их функционирование. Саратов. 2003. Вып.9. С.97-104.
11. Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону: Рост. ун-т, 1993. 182 с.
12. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Структуры значений и их языковая онтологизация в значении идиомы // Ученые записки Тарт. Ун-та. 1990. Вып.903. С.20-36.
13. Бачинський Я. Міжмовна гармонізація юридичних термінів (на прикладі юридичної термінології) // Наук. вісн. ЧНУ. Ч., 2002. Вип. 135. Герман. філологія: Зб. наук. пр. С. 111-115.
14. Бегизова М. К вопросу гиперо-гипонимических отношений в лексике. Сб. науч. трудов // Томский университет. 1981. № 653. − С.144-149.
15. Белочук А.Л. К вопросу о миграции терминолексики // Вестник Хар. Ун-та. 1988. №322. С.9-12.
16. Бєляєв Р.С.Поняття терміноелемента з погляду теорії номінації // Мовознавство. 1992. №3. С.64-68.
17. Беляевская Е.Г. Понятие когнитивная "модель" в современной лингвистике //Социальные и гуманитарные науки. Сер.6. Языкознание. 1996. №2. С.13-18.
18. Беляевская Е.Г. Семантика в трех парадигмах лингвистического знания: (Критерии выбора метода) // Парадигмы научного знания в современной лингвистике: Сб.науч.трудов / Центр гуманит. науч.-информ. исслед. Отд. Языкознания; Редкол.: Кубрякова Е.С., Лузина Л.Г. (отв. ред.) и др. М.: ИНИОН РАН, 2006. С.67-86.
19. Білоус П. Індивідуальний стиль письменника. // Укр. мова та Літ-ра. 2002. №44. С.3-7.
20. Березович Е. Л. К построению комплексной модели топонимической семантики / Е. Л. Березович // Известия Уральского государственного университета. 2001. №20. С.48-56.
21. Бойко Н.І. Структурно-семантичні особливості професійної термінологічної лексики у мові художньої прози. // Мовознавство. 1984. №1. С.59-63.
22. Бойко Н.І. Термін у мові художньої прози // Культура слова: Респ. Міжвід. зб. К. 1989. Вип.26 С.44-47.
23. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: (Курс лекций по английской филологии): Учеб. пособие / Ин-т языкознания РАН, Тамбов. гос. ун-т им. Г.Р. Державина. 3-е изд., стер. Тамбов, 2002. 123 с.
24. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании // Вісник Харк. ун-ту. Харків, 1997. Вип. 390. С. 19-21.
25. Бубнова Н.А. Влияние индивидуального интеллекта на формирование структуры когнитивой модели значения слова // Объед. Литер. Журнал. М. 2003. №30. С.70-74.
26. Булыгина Т.В., Крылов С.А. Система языковая. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл.ред. В.Н. Ярцева. М.:Большая Российская энциклопедия, 1998. С.452-454.
27. Бухаров В.М. Концепт в лингвистическом аспекте// Межкультурная коммуникация. Нижний Новгород, 2001. С.74-85.
28. Буянова Л.Ю. Когнитивно-семантический и социальный потенциал языка правотворчества и правоприменения: лексикографическая практика // Современная лексикография и терминография: достижения, проблемы, перспективы. Сб.научн.тр. Краснодар: КубГУ, 2003. С.24-33.
29. Вальчук Г. Семантико-когнітивні аспекти текстів з проблематики європейської інтеграції ( теоретичне обгрунтування підходу) // Наук. Вісник ЧНУ. Чернівці. 2000. Вип. 98. Герм.філологія. С 147-150.
30. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту "Європейська інтеграція": семантично-когнітивний аспект (на мат. англомовної документації Євросоюзу та публікацій газети The Times): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. Нац. Лінгв. Ун-т. К., 2003. 19 с.
31. Васильев Л.М. Методы современной лингвистики. Уфа: Башкирский университет, 1997. С.6-72.
32. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Отв. ред. М.А. Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
33. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии //Труды МИФЛИ. 1939 C.5-15.
34. Вишаренко С.В. О когнитивно-семантическом методе изучения языка // Антропоцентризм в языке и речи. СПб., 2003. С.149-154.
35. Вовк О. Типи мовної номінації // Мовознавство. 1990. №5. С 20-24.
36. Волкова Т.Я. Концептуальний апарат і структурно-семантичні та генетичні особливості термінології англійського літературознавства: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Оде c. нац. ун-т ім. I.I. Мечникова. О., 2002. 19 c.
37. Воробьев В.В. Лингвокультурология (теория и методы): Монография. М.: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. 331 с.
38. Ворожбитова А.А. Трихотомия "текст-дискурс-произведение" в лингвориторической парадигме // Язык. Текст. Дискурс. Ставрополь. 2003. Вып. 1. С.17-26.
39. Воркачев С.Г. Постулаты лингвоконцептологии // Антология Концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. М.:Гнозис, 2007. С.10-12.
40. Воронкова Н.Н. Понятие дискурса и его стратегия // Проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков. Псков, 2003. Вып. 3. С.21-26.
41. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (медичні тексти ВІЛ/СНІДу): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. Нац. Ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2003. 20 с.
42. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 5-11.
43. Гиренко Л.А. Фреймовая концепция как модель организации знаний в лексике языка // Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 55-56.
44. Гладишев В.В. Художній твір естетична матеріалізація духовного життя автора // Всесвіт, літ-pa в сер, навч. закл. України. 2004. С.47-49.
45. Гладьо С.В. Концептуальне моделювання емотивності художнього тексту // Науковий Вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Вип. 2. Херсон, 2005. С. 339-342.
46. Гладьо С.В. Семантико-когнітивний аспект показників емотивності англомовного художнього тексту // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Сер. Філологія. 1999. Т.2, № 1. С. 104-115.
47. Гладьо С.В. Специфіка функціонування показників емотивності в художньому тексті // Науковий Вісник Волинського державного університету. Філологічні науки (романо-германська філологія). Луцьк: Волинськ. держ. ун-т, 1999. Вип. 3. С. 121124.
48. Глебовский А.С., Стулин Л.П. Теория структуры словарной статьи в совр. и заруб. Лексикографии // Вест. Лен. Ун-та. Сер 2. История, языкознание, литературоведение. 1990. Вып. 2. С.62-69.
49. Глинский Б.А., Грязнов Б. С., Дынин Б. С., Никитин Е.П. Моделирование, как метод научного исследования. М.: Изд-во Московского ун-та, 1965. 247с.
50. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
51. Голованова Е.И. Пространственная концептуализация субъекта деятельности в терминологических наименованиях лица // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С.57-59.
52. Городецкий Б.Ю. Термин и его лингвистические свойства // Структурная и прикладная лингвистика. М. 1987. Вып. 3. С.54-62.
53. Гриджук О. Виникнення та етапи розвитку укр. термінолгії різьби по дереву. // Наук. вісник ЧДУ. Чернівці. 1999. Вип. 81. Слов'янська філологія. С.113-119.
54. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Моск. Лицей, 1993. 309с.
55. Гринев С. В. Введение в терминологическую лексикографию. М., 1986. С.25-65.
56. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Автореф. дис. ... канд філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. І. Франка. Львів, 2000. 19 с.
57. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: Структура та семантичні характеристики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 1999. 18 с.
58. Гутиряк О.І. Семантична продуктивність англійських термінів маркетингу // Наук. Вісн. ЧНУ. Ч, 2000. Вип. 71. Германська філологія. С. 123-131.
59. Давлетукаева А.Ш. Диахронический аспект развития экономической терминологии: Английский язык : Автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.21, 10.02.20 / Моск. пед. ун-т. М., 2002. С.5-15.
60. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 17-33.
61. Дискурс іноземної комунікації: Монографія // Львів. Нац. Ун-т ім. І Франка/ Ред.: К. Кусько. Л., 2002. 494 с.
62. Дородных А.И. Коммуникативный аспект языковых вариантов // Науч. доклад высшей школы. // Филологические науки. 1990. №1. С.70-79.
63. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. 10.02.04 / Київський лінгвістичний університет. К., 2001. 20 с.
64. Дудок P.I. Системність та структурність мови // Мовознавство. 2003. №5. С.26-33.
65. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семант. та соціолінгвіст. аспекти. К.: Вид. дім „КМ Academia”, 2000. 218 с.
66. Єсипенко Н.Г. Лексико-семантичні особливості авторського стилю // Наук. вісник ЧНУ. 2003. Вип.156. Германська Філологія. С.114-125.
67. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Когнитивная семантика: Материалы Междунар. шк.-семинар по когнитивн. лингвистике, 11-14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 10-13.
68. Жаботинская С.А. Частеречная семантика: категориальные архетипы // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки. Черкаси, 1998. Вип. 7. С. 3-14.
69. Жамен С., Лакур Л. Торговое право. М: Междунар.отношения, 1993. 256 с.
70. Жилко Ф.Т. Про семантичні поля української мови // Укр. мова і література в школі. 1971. №12. С.25-32.
71. Залевская А.А. Значение слова и возможности его описания // Языковое сознание: формирование и функционирование: Сборник статей / Отв. ред. Н.В. Уфимцева. М., 1998. С. 35-36.
72. Заметанина М.Н. К проблеме описания функционально-семантического поля в синхронии и диахронии // Филологические науки. 2002. №5. С.89-93.
73. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. Нац. Ун-т ім. І. Франка. Л., 2001. 19 с.
74. Зацний Ю.А. Деякі проблеми дослідження словникового складу національних варіантів англ. мови // Іноз. філологія: Укр. наук. зб. Львів. 2001. Вип.112. С.87-93.
75. Злобин А.Н. Когнитивная основа понимания исходного текста // Реальность, язык и сознание. Тамбов.: ТГУ, 2002. Вып. 2. С.235-240.
76. Зубкова Л.Г. Эволюция представлений о языковой категоризации мира // Когнитивная семантика: Материалы Второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев; Редкол.: Е.С. Кубрякова и др.: В 2 ч. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. Ч.2. С. 176-180.
77. Іваницький Р.В. До проблеми формулювання дефініцій у термінологічних словниках та стандартах // Наук. вісник ЧДУ. 1997. Вип.12. Герм. Філологія. С. 82-88.
78. Іваницький Р.В. Особливості роботи над термінологічним словником // Наук. вісник Черн. ун-ту. Сер. Герм. Філологія. Чернівці: Рута, 1998. Вип. 41. С.89-97.
79. Иванова Н.В. О значении термина когнитивный” в лингводидактических контекстах // Вопросы гуманитарных наук. М, 2003. №4. С.77-81.
80. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем: (на примере англоязычной терминологии венчурного финансирования): Учеб.-метод. пособие. М.: Акад. Проект, 2003. 303 с.
81. Іванова О. Деякі зауваження щодо детермінологізації // Журналістика, преса, телебачення, радіо. Респ. Міжвід. наук. зб. 1977. Вип.З. С. 127-129.
82. Іващенко В. П. Типологічна диференціація концептуальних структур як одиниць ментального простору // Мовознавство. 2004. №1. С 54-62.
83. Ипонникова В.А. Юридическая лексика: понятие и терминология // Актуальные проблемы английской лингвистики и лингводидактики. М.: Гнозис,2002. Вып.1. С.42-48.
84. Кагановська О.М. Співвідношення форми і змісту в художньому тексті // Вісник Харківського державного університету. Серія романо германська філологія. Харків: Константа, 1999. № 424. С.40-46.
85. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка ( на мат. Фр. Романістики XX ст.: Автореф. Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Київ. Нац. Лінгв. Ун-т. К., 2003. 32 с.
86. Казарина С.Г. Об особенностях концептуального аппарата типологического терминоведения // Алексеева Л.М. Терминопорождение как основа научного творчества // Терминоведение / Гл. ред. Татаринов В.А. М.,1998. Вып.1-3. С. 13-15.
87. Казарина С.Г. Типологические исследования в терминоведении Филологические науки. 1998. № 2. С.66-73.
88. Канделаки Т.Л. Работа по упорядочению научно-технической терминологии // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. С.40-53.
89. Канделаки Т.Л. Семантика терминов процессов (термины имена действия, включающие именные основы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. М., 1970. 16 с.
90. Канделаки Т.Л., Самбурова Г.Г. Вопросы моделирования систем значений упорядоченных терминологий // Современные проблемы терминологии в науке и технике. М., 1969. С.14-30.
91. Карасик В. И. Значение слова (определение и толкование) // Комуникативные аспекты значения. Волгоград. 1990. С.58-67.
92. Карасик В. И. Концепт как категория лингвокультурологии // Изв. Волгоградского гос. пед. Ин-та. Сер.: Филологические науки. Волгоград, 2002. №1. С.140-173.
93. Карасик В.И. Субкатегориальный кластер темпоральности (к характе­ристике языковых концептов) // Сб. науч. тр.: Концепты. Научные тру­ды Центроконцепта. Архангельск: Изд-во Помор, ун-та, 1997. Вып. 2. С.154-171.
94. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис,2004. 390 с.
95. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Базовые характеристики концептов в лингвокультурной концептологии // Антология Концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. М.:Гнозис, 2007. С.12-14.
96. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования// Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 2001. С.75-80.
97. Кардащук О. Види відношень у структурі багатозначного слова // Наук. Вісник ЧНУ. Чернівці, 1999. Вип.52-53: Слов. Філологія. С.126-130.
98. Кардащук О.В. Картина світу і модель семантичних відношень у лексиці // Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції // Матеріали наук. конференції. Чернівці, 1997. С 205-210.
99. Карпова О.М., Крестова С.А. Терминологические банки данных: новые возможности описания я