НОВА ЛЕКСИКА ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СФЕРИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ: СТРУКТУРНО- СЕМАНТИЧНІ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАЛЮТА Емма Григорівна

УДК 811.111’373’373.7:502.3

НОВА ЛЕКСИКА ТА фразеологіЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
СФЕРИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ: структурно- семантичні і функціональні параметри

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
Зацний Юрій Антонович

Запоріжжя 2007

З М І С T

ВСТУП...................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ ЗБАГАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СФЕРИ ЕКОЛОГІЇ.......................10
1.1Теоретичні проблеми дослідження неологізмів англійської
мови у сфері екології......................................................................................10
1.2 Словотвір англійської мови і формування „еконеологізмів”................30
1.2.1 Афіксація30
1.2.2 Словоскладання.................................................................................34
1.2.3 Абревіація, телескопія, конверсія як активні способи
словотвору.........................................................................................39
1.2.4 Формування та функціонування нових словотворчих
елементів...............................................................................................47
1.3 Семантична та фраземна деривація..........................................................55
1.3.1 Семантична деривація........................................................................55
1.3.2 Сталі та багатокомпонентні сполуки...............................70
1.4 Аналогія як механізм створення еконеологізмів....................................92
Висновки до першого розділу....................................................................100
РОЗДІЛ 2 СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ „ЕКОНЕОЛОГІЗМІВ”
2.1 Відбиття у мові проблеми використання енергії...................................104
2.2 Зміна клімату та поповнення словникового складу.............108
2.3 Проблема збереження флори та фауни та інноваційні процеси......118
2.4 Екологічні проблеми біотехнології та мовні зміни...........................127
2.5 Еволюція „екологічної” свідомості та її вербалізація...........................137
2.6 Формування суспільства „стійкого розвитку” та мовні
новоутворення...143
Висновки до другого розділу.....................................................................156
ВИСНОВКИ............................................................................................................160 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................166
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................195
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................197
ДОДАТОК...198

ВСТУП

Наприкінці ХХ на початку ХХІ століть сфера екології виявилась одним із головних постачальників неологізмів в англійську мову у зв’язку з новими тенденціями і напрямками соціально-екологічного розвитку. Зміни в суспільстві вимагають уточнення, поглиблення існуючих наукових понять та зумовлюють утворення нових мовних одиниць для позначення сучасних реалій життя. Екологічна проблема, породжена саме антропогенним впливом, стала однією з глобальних загальнолюдських проблем. Якщо навіть у першій половині XX ст. рівень розвитку матеріального виробництва не потребував обліку віддалених наслідків виробничо-господарського втручання, то з другої половини XX ст. такий облік стає об’єктивно необхідною умовою існування людства взагалі [Click 2004, c.12; Musser 2005, c.44].
Сфера екології є однією із основних постачальників інновацій не тільки в англійську мову, але й в інші європейські мови з урахуванням того, що останнім часом англійська мова набуває статусу мови міжнародного спілкування [Белова 2003; Кисленко 2002; Колегаева 1997; Лопатин 2000; Рогов 1998; Crystal 2000; Groot 2001; Kloer 2003]. Саме зростання кількості лексичних і фразеологічних одиниць, пов’язаних з екологією, пояснює підвищений інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу і потребує детального дослідження у рамках сучасних наукових поглядів на природу і функції нової лексики. Настав час, коли сучасний англомовний екологічний лексикон потребує комплексного лінгвального та соціолінгвального аналізу. Ми вважаємо, що екологічний лексикон є особливою лексико-семантичною підсистемою мови, до якої ми відносимо ядерну екологічну термінологію (концептуальні одиниці), периферійну (поліфункціональну суміжну термінологію) - лексико-фразеологічні одиниці з інших терміносфер, що вживаються у сфері екології, а також шар нетермінологічної (загальновживаної) лексики англійської мови, яка обслуговує сферу екології.
Необхідність вивчення мови сфери охорони довкілля викликана і розвитком екологічної свідомості людства та пов’язаних із ним широких змін у суспільстві. Ці зміни вимагають функціонування нових понять, поглиблення і уточнення існуючих, а це, в свою чергу, зумовлює утворення нових мовних одиниць.Про актуальність дослідження у сфері екології говорять праці мовознавців, зокрема, дисертація І.О.Розмаріци, в якій здійснюється комплексний аналіз комунікації в екологічній сфері. Автор досліджує єдність вербальної і невербальної комунікації і зосереджує увагу на реалізації комунікативних стратегій в різних моделях адресантно-адресатної конфігурації екологічного дискурсу [Розмаріца 2004].
У той же час, на даному етапі розвитку лінгвістичної науки дослідження мови сфери екології проводяться здебільшого у лексикографічному, прикладному аспекті [Англо-русский 2000]. Поза увагою вивчення залишаються шляхи, способи та засоби поповнення словникового складу англійської мови лексикону досліджуваної сфери і її вплив на словниковий склад, на тенденції розвитку лексико-семантичної системи англійської мови. Поява численної кількості інновацій, що відбивають загострені проблеми довкілля, потребує соціофункціонального аналізу інноваційних процесів у мові сфери екології.
Ми вважаємо, що для виявлення зазначених закономірностей виникає необхідність поєднання синергетичного, семасіологічного та ономасіологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу до лексики та фразеології англійської мови сфери екології. Таке поєднання підходів та методів у даному дослідженні відбиває тенденцію до інтеграціїї підходів та деталізації досліджень у сучасній лінгвістиці та науці в цілому [Шевченко 2003, с.70].
Тим самим, актуальність вибору теми визначається, з одного боку, роллю екологічної лексики у збагаченні словникового складу англійської мови, а з іншого необхідністю комплексного аналізу інноваційних процесів та явищ у лексиці сфери екології останніх десятиліть.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Розвиток словникового складу романських та германських мов” (тема затверджена вченою радою Запорізького державного університету, протокол № 4 від 24 грудня 2002 року).
Метою нашої роботи є визначення тенденцій збагачення екологічного лексикону англійської мови шляхом лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу словотвірних, семантичних і фразотворчих процесів.
Мета дослідження зумовила необхідність виконання наступних завдань:
1) визначення екологічного лексикону англійської мови;
2) з’ясування ролі словотвірної деривації, висвітлення дії активних способів і моделей словотвору, нових словотворчих засобів, джерел і механізмів їх формування, розкриття взаємозв’язків між словотворчими процесами;
3) визначення напрямів, характеру, механізмів та результатів семантичних змін, зумовлених функціональною мобільністю, внутрішньомовною міграцією лексики;
4) виявлення джерел формування фразеологічних неологізмів, способів фразеологізації словосполук, структурно-семантичних особливостей нової екологічної фразеології;
5) встановлення кореляції між соціальними і лінгвальними інноваційними процесами та явищами шляхом аналізу релевантних одиниць виділених екофункціональних класів.
Об’єктом дослідження виступає лексикон сфери екології сучасної англійської мови.
Предметом дослідження є інноваційні словотворчі, семантичні, фразеологічні процеси в їх зв’язку з соціально-екологічними процесами та явищами.
Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Вирішення поставлених завдань здійснюється шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі застосовується лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний, структурно-словотвірний та соціофункціональний аналіз, елементи етимологічного та кількісного аналізу.
Матеріалом дослідження слугували понад 1550 слів, лексико-семантичних варіантів та словосполучень, які поповнили словниковий склад англійської мови сфери екології за останні десятиліття. Джерелами фактичного матеріалу послужили словники та довідники неологізмів, англомовні періодичні видання, інтернет-сайти, присвячені проблемам англійської неології, електронні бази даних екологічної термінології.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше на новітньому матеріалі здійснюється системне дослідження способів та засобів поповнення словникового складу англійської мови у сфері екології шляхом поєднання синергетичного, семасіологічного та ономасіологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. Новим у дисертації є також соціофункціональний аналіз екологічного лексикону, виявлення ядерних центрів інноваційних процесів, виділення ключових, екологічно” маркованих одиниць, які стають базисними в функціональних блоках екологічної сфери.
Наукову новизну проведеного дослідження відображають основні положення, що виносяться на захист:
1. Сучасна англійська мова знаходить ресурси для інноваційних процесів у сфері екології переважно в межах своєї системи за рахунок словотворчої та семантичної деривації, міграції в загальновживану мову лексики та фразеології з термінологічних підсистем, з професійних жаргонів, з надходжень із національних варіантів.
2. Важливу роль у процесі збагачення лексикону, у формуванні нових дериваційних засобів і словотворчих моделей відіграє словотворення за аналогією. Функціонування нових дериваційних елементів свідчить про системний характер словотвору, взаємозв’язок між різними його способами. Ускладнення когнітивних та номінативних процесів супроводжується розповсюдженням комплексних способів породження інновацій.
3. Семантичний зсув, зміни й модифікації значень лексичних одиниць пов’язані з функціональною мобільністю лексики, з процесами термінологізації, транстермінологізації, детермінологізації. Механізми метафоризації нерозривно пов’язано з когнітивними чинниками, які сприяють коректному декодуванню нової одиниці не лише на образно-асоціативному рівні, а й на пропозиціональному. Метафоричний і метонімічний механізми можуть взаємодіяти, внаслідок чого семантична вмотивованість нового лексико-семантичного варіанта ускладнюється і виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції.
4. Переосмислення вільних словосполучень і набування ними рис фразеологізмів відбувається не тільки в результаті перенесення таких слосполучень із загальновживаної мови в мову екології, а й у процесі переходу їх в екологічну терміносистему з інших. Формування нової фразеології здійснюється здебільшого на базі лексичних і семантичних неологізмів.
5. Найбільший вплив на інноваційні процеси справляють такі соціально екологічні фактори, як використання енергоємних природних ресурсів, зміни кліматичних умов, збереження живої” природи (флори і фауни), екологічні проблеми біотехнології (генної інженерії), еволюція екологічної свідомості, формування світового суспільства „стійкого розвитку”. Ці чинники зумовлюють концентрацію неологізмів навколо певних концептів, відбитих ключовими одиницями певних соціофункціональних блоків.
Теоретичне значення проведеного дослідження визначається, насамперед, певним внеском у розвиток окремих розділів загального мовознавства, германістики та англістики. Опис концептуальної сфери екологічної лексики є внеском у теорію будови і системності лексикону. Науку про інноваційні процеси неологію доповнено визначенням критеріїв неологізмів, уточненням їх можливої типологічної класифікації, виявленням чинників та показників входження інноваційних одиниць до мовної системи. Уточнено закономірності семантичних змін, поглиблено уявлення про специфіку формування нових словотвірних моделей і дериваційних елементів у мові екологічної сфери.
Практична цінність полягає у можливості застосування результатів роботи при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій з лексикології, у прикладній лексикографії для укладання одно- і двомовних словників і довідників, зокрема, словників нової лексики, тлумачних словників. Матеріали та здобутки роботи знайдуть також застосування у викладанні теоретичних курсів лексикології, стилістики, у практиці перекладу матеріалів сфери екології, у підготовці спецкурсів з неології, соціолінгвістики, словотвору, а також на заняттях з практики англійської мови.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації висвітлювались у доповідях на науково-методичних та науково-практичних конференціях різних рівнів:
міжнародних: Методологічні проблеми перекладу на сучасному етап” (Суми 2002, 2003), „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004), „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004), „Людина. Мова. Комунікація.” (Харків, 2004);
національних та регіональних: Методологічні проблеми перекладу на сучасному етап” (Суми, 2001), „Словяни, мова, культура” (Дніпродзержинськ, 2005), „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2005), Наукові читання пам’яті доктора філологічних наук професора Д.І.Квеселевича (Житомир, 2006);
щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземної філології Запорізького національного університету ( 2002 2006), Гуманітарного університету „ЗІДМУ” (2000-2006).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у чотирнадцяти публікаціях, у тому числі у десяти статтях у фахових виданнях України (вісім із них виконано одноосібно).
Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження, логіці наукового пошуку та складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 199 сторінок, основний текст дисертації 165 сторінок. Список джерел включає 420 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

Сприйняття стану розвитку мови на певному етапі як стану динамічної синхронії, поєднання синергетичного, семасіологічного та ономатологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу дало нам можливість виявити шляхи та способи збагачення і тенденції розвитку словникового складу англійської мови дослідженої сфери, її вплив на систему англійської мови в цілому. Англійська мова сфери екології знаходить ресурси для поповнення словникового складу переважно в межах своєї системи - за рахунок словотвірної та семантичної деривації. Значна кількість лексичних неологізмів утворена словоскладанням, що пояснюється не тільки прагненням до мовної економії, яка досягається за рахунок семантичної ємності композитів, а й великою мірою пов'язано з аналітизмом англійської мови. За ступенем вмотивованості композити поділяються на структурно-мотивовані та частково або повністю переосмислені.
Серед „нерегулярних” способів утворення морфологічних неологізмів сфери екології найбільш активним в останні десятиліття є скорочення. Характерною рисою абревіації в останній час можна назвати омофонію існуючих лексем з абревіатурами: bat/ВAT- Best Available Technology. Роль багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний статус, вони беруть активну участь у подальших дериваційних кроках. Екологічний лексикон англійської мови поповнюється також за рахунок телескопічних утворень. Найбільш продуктивними є моделі: (ab+cd > ad; ab + cd; ab+cd > a bc). На прикладі певною кількості одиниць можна спостерігати утворення нової лексичної одиниці на межі словоскладання та телескопії.
Конверсія (з урахуванням субстантивації) у мові сфери екології (15,7%) виявилась досить активною у порівнянні з англійською мовою в цілому (7%). Досить типовим є скорочення атрибутивного словосполучення, в якому друге слово вилучається, а його значення переноситься на перше слово: renewable resources = renewables. Інколи трикомпонентне словосполучення скорочується до лексеми із збереженням значень вилучених слів: solar energy powered - solar powered solar. У словосполученнях може вилучатися і перше слово, а його значення переноситься на друге (man disturbed = disturbed).. Інколи в процесі еліптичного скорочення на слово, що залишається, переноситься не тільки лексичне значення, але й граматичне значення (renewable resources - renewables, CFC gases CFCs). Зростає кількість лексичних інновацій з комплексним характером словотвору. Це підтверджує не лише певну системність словотвору, його зв'язок з механізмами семантичних змін, а й свідчить про ускладнення пронесу номінації.
Визначну роль у створенні неологізмів відіграє аналогія, коли нова одиниця виникає не стільки за певною моделлю, скільки за зразком конкретного слова. Аналогійний спосіб словотвору також є дієвим механізмом формування нових дериваційних засобів. Внаслідок створення цілої низки нових одиниць за зразком складного слова незмінний компонент цієї лексеми стає високочастотним, з'являється нова модель з постійним незмінним афіксом. Особливо продуктивними у творенні похідних у сфері екології виявилися афікси eco-, bio-, -friendly, -free, -abuse, -watch. Виникнення нових афіксів засвідчує наявність взаємозв'язків між різними способами словотвору, що підтверджує думку лінгвістів про його системну природу.
Формування нових лексико-семантичних варіантів підтверджує, що модифікації та зрушення, які відбуваються в існуючих лексичних одиницях, пов'язані з їх функціональною міграцією, з процесами термінологізації та транстермінологізації (перехід до екологічної сфери термінів біології, географії, економіки, медицини, хімії, фізики тощо). Метафоричний і метонімічний механізми можуть поєднуватися один з одним, а також взаємодіяти з іншими механізмами, внаслідок чого семантична вмотивованість того чи іншого "неологізму за змістом" стає ускладненою, опосередкованою, вона виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції.
Семантичні процеси в багатьох випадках пов'язані зі словотворчими, з процесом аналогії, з дією механізмів змін у рамках одиниць синтаксичного рівня, про що свідчать численні неологізми, які виникли внаслідок еліпса (hybrid cars зустрічаємо у формі hybrids environmentally protected = protected). Евфемістична інновалізація у сфері охорони довкілля відбиває значною мірою дію параметру „екологічної коректності” (eco-correctness), який стає конкретним втіленням „політичної коректності”.
Досить активно відбувається процес збагачення англійської мови в галузі екології фразеологічними неологізмами номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями (hydrogen revolution, environment minister, emission control, pollution limit, biodiversity loss). Фразеологія, яка виникла в межах екологічної сфери, швидко поширюється в загальновживаній мові через соціалізацію відповідних понять (sustainable development, gene engineer, animal activist, carbon tax, ozone depletion, ащтаі welfare, the conservation movement, ozone fatigue, earth summit).
Ключові лексичні та семантичні неологізми (sustainable, environmental, green, organic, pollution) виступають центрами формування нової фразеології, утворення елементів своєї фразеологічної парадигми, що свідчить про інтеграцію таких лексичних та семантичних неологізмів у систему мови, підкреслює взаємозв'язок між лексикою та фразеологією. Аналогійне фразотворення є дієвим чинником розширення явища синонімії та антонімії, гіперо-гіпонімічних відношень у фразеології взагалі і в новій фразеології зокрема.
Соціолінгвальний аспект інноваційних процесів було представлено у вигляді аналіза екофункціональних класів (закріпленість нової лексики та фразеології за певним комплексом проблем довкілля). Одною із основних проблем екології останнього часу є проблема негативного впливу існуючих джерел енергії на навколишнє середовище і пошук альтернативних, з мінімальним негативним впливом на довкілля, енергоджерел. Загальна проблема енергоджерел знаходить своє віддзеркалення у таких понятійних полях як „енергія” та „альтернативна енергія” (energy, alternative energy). Актуальність процесів та явищ породжує синонімічні ряди інновацій навколо понять „чиста енергія", альтернативна енергія”: eco-energy, clean energy, green energy (power), sustainable energy, renewable energy, alternative energy. У процесі номінації задіяні такі „екологічно” марковані одиниці як clean, green, sustainable, renewable, alternative.
Найбільш характерним явищем на сучасному етапі є глобальне потепління (global warming), в результаті чого під зміною клімату взагалі (climate change) часто розуміють саме ефект глобального потепління. Для характеристики останнього поняття часто використовують образ „парникового ефекту” (greenhouse effect). Кліматичні зміни значною мірою спричиняються порушенням озонового шару. Тому навколо ключової лексеми ozone сформувався підклас із цілої низки складних слів та фразеологічних сполук: ozone-depleting, ozone-benign, ozone-friendly, ozone-destroyer, ozone hole, ozone-safe, ozone-shield, ozone level, ozone action, ozone action alert, ozone action day, ozone fatigue.
Лексичні та фразеологічні одиниці, що відбивають проблеми знищення флори і фауни, поєднуються в окремий екофункціональний клас інновацій. Лексема biodiversity повністю закріпилась у сфері охорони довкілля, незважаючи на її' „біологічний" характер. Поняття біорізноманітності безпосередньо пов’язане з поняттям „зникаючий вид". Мова відреагувала на явище масового зникнення видів живої природи появою цілої низки інноваційних словосполучень: threatened species, endangered species, glamour animals, heroic species, flagship species, charismatic megafauna, charismatic microfauna. Сталі сполуки charismatic megafauna, glamour animals, heroic species, flagship species емоційно характеризують такі види тварин, що є символами різних країн світу. За аналогією до поняття „зникаючої мегафауни" (charismatic megafauna) з'явилось поняття „зникаюча мікрофауна" (charismatic microfauna).
Розвиток генної інженерії (біотехнології) означає, що відбувається порушення балансу живої природи через втручання людини в її генофонд. Ключовий неологізм цієї сфери biotechnology скоротився до форми biotech, яка „абсорбувала" значення вихідної одиниці і перетворилася у центр слово- та фразобудування (biotechnique, biotechnician, biotechnologist, biotech industry, biotech company, agbiotech business, biotech research). В результаті утворення та функціонування подібних інновацій виділився словотворчий елемент bio- у новому значенні „пов'язаний із біотехнологіями" (biomanufacturing, biopharming, biopharmaceuticals). Для позначення самого поняття „біотехнологія" було утворено цілу низку синонімічних слів і словосполучень: biomanufacturing, genetic engineering (GE), genetic modification (GM), genetic technology. У сфері екології виділився і новий словотворчий елемент genomics (pharmacogenomics, nutrigenomics, toxicogenomics, aromagenomics).
Сучасне суспільство характеризується екологічною свідомістю” (eco-consciousness, eco-mindedness). Набувають розповсюдження і впливу рухи за охорону довкілля, зміна ставлення до тварин (animal rightist, animal welfare, animal lib, animalist, animal welfarist), спостерігається „позеленіння” урядів (greening), активне міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля (global stewardship, earth-summit, world environment conference, sustainable development summit), формування „екологічних” наук (human еcology, population ecology, urban ecology, industrial ecology, radiation ecology, economic ecology, agroecology, animal ecology, landscape ecology, social ecology, environmental geology, environmental psychology, environmental economics).
Реалізація основних екологічних задач можлива тільки у суспільстві „стійкого” розвитку - sustainable development society(sustainable development - sustainable society). Стійки сполуки sustainable development та sustainable society очолюють гіперонімічні відносини з іншими фразеологізмами-согіпонімами, побудованими на базі лексеми sustainable. Зазначимо, що схема родо-видових відносин фразеологізмів з бігіперонімами” sustainable development - sustainable society має вигляд радіально-послідовної схеми, у якій виокремлюються найбільш узагальнені одиниці та інновації з меншим ступенем узагальненості. Радіальні параметри схеми означають умовну рівноправність елементів, послідовний ланцюжок розмежовує фразеологізми в залежності від їх місця у гіперонімічних відносинах.
До першої групи належать словосполучення sustainable world view, sustainable future, sustainable level, sustainable use, які вписуються в радіальну схему, позначаючи поняття умовно рівного узагальнення” зі словосполученнями sustainable development, sustainable society (і навіть більшого ступеня абстрагування). До цього рівня можна можна також віднести сполуки, що включають в себе словосполучення sustainable development і позначають міжнародні і національні екологічно- спрямовані установи та організації.
Другу групу фразеологізмів складають одиниці меншого ступеню узагальнення, такі, як словосполучення sustainable economy, sustainable ethics, sustainable government, sustainable energy. До третьої групи ми відносимо словосполучення, які відбивають більш конкретне втілення концепції „стійкого розвитку” (узагальнення на галузевому рівні). Так, явища і поняття „стійкої економіки” відбиваються новоутвореннями sustainable industry, sustainable agriculture, sustainable tourism.
Екологічні проблеми пронизують, практично, усі сфери суспільного життя, про що свідчать, наприклад, численні інновації, які являють собою терміни бінарного характеру, охоплюючи екологію та сфери економіки: market-based greenery, eco-economy, environmental measures, environmental management, environmental-management services, ecoefficiency, environmental account, environmental accountability, green accounting.
Викладений матеріал, таким чином, свідчить про важливу роль сфери охорони довкілля в збагаченні словникового складу англійської мови, в її постачанні новими словотворчими моделями та елементами, у зародженні певних тенденцій семантичного розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврелий М.А. Размышления. М.: СПб. Наука, 1993. 245 с.
2. Ажнюк Б.В. Мовна лояльність і американізація в українській діаспорі // Мови європейського культурного ареалу: Розвиток і взаємодія. - К.: Довіра, 1995.-C.179-188.
3. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка // Категория количества в современных европейских языках. - К.: Наукова думка, 1990.- С.7-40.
4. Акуленко В.В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології // Мовознавство. 1997. - №1 С. 12-19.
5. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2003. 223 с.
6. Апресян Ю.Д. Термины и нетермины с семантической точки зрения // Тезисы докладов на совещании, посвященном проблеме определения терминов в словарях. М.: Наука, 1974. С. 63 64.
7. Арапова Н.С. Эвфемизмы // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. 2 изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 590.
8. Аршинов В.И., Свирский Я.И. Синергетическое движение в языке // Самоорганизация и наука: опыт философского осмысления. М., 1994. С. 33-47.
9. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607с.
10.Базылев В.Н. Новая метафора языка (семиотико-синергетический аспект): Автореф. дис д-ра филол. наук / МГУ. М., 1999. 53 с.
11.Бакай В.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи Дис... канд. філол. наук: 10.02.15. Дрогобич, 2000. 228 с.
12.Балюта Е.Г. Формування і функціонування еконеологізмів англійської мови та їх переклад // Вісник Сумського державного університету. Філологічні науки. Суми: СумДу, 2001a. № (5) 26 . С. 5-9.
13.Балюта Е.Г. До проблеми розуміння екологічного терміна sustainable development” та його похідних // Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. № 3. 2002а. С. 5-8.
14.Балюта Е.Г. До проблеми словотворення еконеологізмів класичного походження у англійській мові // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. № 437 . Суми: СумДу, 2002б. С. 8-12.
15.Балюта Е.Г. Аналогія в процесі створення „екологічних” неологізмів англійської мови // Науковий часопис „Філологічні студії” №2 (26). Луцьк, 2004а. С.8-12.
16.Балюта Е.Г. Екоментальність та відбиття етапів її еволюції в сучасній англійській мові // Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. № 2. 2004б. С.19-24.
17.Балюта Е.Г. Ініціальні скорочення в сучасній англійській мові (на матеріалі еколо-гічних неологізмів): Матеріали VII наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004в. С. 11-13.
18.Балюта Е.Г. Творення та функціонування семантичних неологізмів в англійській мові сфери екології: Матеріали Міжн. наук-метод. конф. „Людина. Мова. Комунікація.” Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2004г. С. 27-29.
19.Балюта Е.Г. Екстралінгвістичний вплив на фактори формування лексико-семантичних неологізмів англійської мови для позначення нових реалій і понять проблеми збереження живої природи: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. „Слов’яни: історія, мова, культура”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005a. С. 3-5.
20.Балюта Е.Г. Інноваційні процеси в лексиці екологічної сфери у сучасній англійській мові // Ономастика і апелятиви, вип.24. Зб. наук. праць/ За ред. проф. В.О. Горпинича. Дніпропетровськ: ”Пороги”, 2005б. с. 40-50.
21.Балюта Е.Г. Неологізми англійської мови сфери екології (теоретичні засади) // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. Житомир, 2006а. № 27. С. 148-152.
22.Балюта Е.Г. Соціолінгвістичні аспекти формування еконеологізмів // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Філологічні науки: Випуск 13. Кам’янець-Подільський: ПП Зарицький, 2006б. С. 331-335.
23.Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища шк., 1980. 156 с.
24.Баранова С.В. Структурно-семантичні особливості кількісно-якісних словосполучень як засобу репрезентації знань // Вісник Харківського нац. ун-ту ім В.Н. Каразіна. 2003. - №609. С.93-96.
25.Бардіна Н.В. Енергеально-конфігуративне моделювання мови: до розв’язання проблеми антропоцентричного методу лінгвістичних досліджень: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України. Київ, 1999. 39 с.
26.Бартков Б.И. Английские суффиксоиды, полусуффиксы и словарь 100 словообразовательных формантов современного английского языка (научный стиль и литературная норма) // Аффиксоиды, полуаффиксы и аффиксы в научном стиле и литературной норме. Владивосток, 1980. С. 3 31.
27.Бартков Б.И. Количественные методы в дериватологии // Исследование деривационной системы количественным методом. - Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1983.- С.3-39.
28.Баскаков Н.А. Механизм агглютинации и процессы грамматикализации самостоятельных слов в тюркских языках // Вопросы языкознания.- 1978.- №6.- С.52-62.
29.Бєлозьоров М.В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти Дис...канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2003. 253 с.
30.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: ЛОГОС, 2003.304 с.
31.Бережна О.В. Роль оказіональних дериваційних утворень у формуванні мовної картини світу автора // Діахронічне, типологічне і контрактивне дослідження германських, романських і слов’янських мов (семантика й словотвір): Матеріали Міжнародної наукової конференції. Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2001. С. 21-24.
32.Бессонова О.Л. Оценочный тезаурус английского языка: общая характеристика // Вісник Харьківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2003. № 586. С. 14-17.
33.Березинский В.П. Семантические неологизмы // Английские неологизмы. - К.: Наукова думка, 1983. С.132-146.
34.Билиця Я.Т. Політична фразеологія як особливий розряд одиниць термінологічного характеру // Мовознавство. 1987. № 3. С. 61 64.
35.Биренбаум Я.Г., Синякова Н.М. Отражение вариантности фразеологических единиц в словаре устойчивых сравнений английского язика // Вариативность в германских языках: Тезисы докладов и сообщений Всесоюзн. конф. Калинин, 1988. С.185-186.
36.Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика (курс лекций по английской филологии). Тамбов: Изд-во ТГУ, 2001. 211 с.
37.Бондаренко В.О. Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 20 с.
38.Бондаренко Е.В. Картина мира: опыт лингво-когнитивного синтеза // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. 2004. - №635. С. 8-12.
39.Бородина М.А., Гак В.Г. К типологии и методике историко-семантических исследований. Л.: Наука, 1979. 232 с.
40.Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 261 с.
41.Бортничук Е.Н., Верба Л.Г. Сложное слово синтаксического типа и межуровневое варьирование // Проблемы варьирования языковых единиц. К.: УМК ВО, 1990. С. 65 83.
42.Боярская Е.Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантичных существительных современного английского языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / КГУ. Калининград, 1999. 20 с.
43.Василевич А.П. Исследование лексики в психолингвистическом эксперименте. На материале цветообозначений в языках разных систем/АН СРСР, Институт языкознания/Под ред.. В.Н.Телия. М.: Наука, 1987. 138 с.
44.Васильченко В.О. Українська фразеологія. К., 2000. 96 с.
45.Вежбицька А. Обозначения цвета и универсалии зрительного восприятия//Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1997. С.231-290.
46.Вендина Т.И. Словообразование как источник реконструкции языкового сознания // Вопросы языкознания. 2002. №4. С.41-44.
47.Венкель Т.В., Кушнерик В.І. Функціонування лексичних одиниць зі значенням „чорний” в англійській та німецькій мовах//Проблеми зіставної семантики: Збірник наук. cтатей за доповідями міжнародної наукової конференції „Проблеми зіставної семантики”. К.: КНЛУ, 2001. Вип..5. С.82-85.
48.Венкель Т.В. особливості асоціативної номінації колірного простору в українській та англійській мовах//Наук. записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту. Кіровоград, 2000. с.51-56.