Новак Олена Євгенівна. Спадковий фактор і біологічні особливості пухлинного росту у хворих на рак яєчника

brief description

Новак Олена Євгенівна. Спадковий фактор і біологічні особливості пухлинного росту у хворих на рак яєчника: дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 2004

Новак О.Є.Спадковий фактор і біологічні особливості пухлинного росту у хворих на рак яєчника. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вивченню ролі спадкових факторів у схильності до розвитку РЯ, показників проліферації (PCNA, мітотичного режиму) та неоангіогенезу (VEGF) як показників біологічних особливостей злоякісних пухлин і прогнозу хвороби.
На основі результатів клініко-генеалогічного дослідження показана роль спадкового фактору у загальній схильності до розвитку РЯ. Визначені характерні асоціації злоякісних пухлин у родоводах хворих на РЯ, конкретизовано внесок спадкових факторів у схильність до розвитку раку у жінок київської популяції і розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку пухлинної патології у родинах пробандів. Показано достовірне збільшення рівня VEGF у хворих на РЯ та його залежність від розповсюдженості пухлинного процесу. Підвищений його рівень після ПХТ є показником несприятливого прогнозу. Визначена діагностична і прогностична значимість експресії біомолекулярного маркера проліферації (PCNA) у серозних цистаденомах і злоякісних серозних пухлинах яєчника, яка залежить від атипії клітин у цистаденомах і гістологічної будови РЯ. Показано, що виживаність хворих на РЯ із обтяжених на рак родин менша, ніж у хворих без онкологічної патології у родоводах.
Одержані результати комплексного обстеження можуть бути впроваджені в онкологічних клініках для оцінки проліферації і прогнозу злоякісних епітеліальних пухлин яєчника.

У дисертації на підставі результатів клінічного, клініко-генеалогічного, імуноферментного та імуногістохімічного досліджень обґрунтовано і вирішено актуальну задачу онкології значення спадкової схильності, проліферації і неоангіогенезу як факторів гетерогенності біологічних особливостей злоякісних епітеліальних пухлин яєчника, які впливають на прогноз пухлинного процесу.
1. Встановлена роль спадкового фактору у схильності до розвитку РЯ, що підтверджується збільшенням у родинах хворих сегрегаційної частоти злоякісних пухлин яєчника і органів жіночої репродуктивної системи, прямою кореляцією між злоякісними пухлинами у батьків і дітей (r=0,705±0,052), первинно-множинними синхронними і метахронними пухлинами у пробандів.
2. Визначено і конкретизовано внесок спадкового фактору у загальну схильність до розвитку раку у родинах пробандів київської популяції, який складає 66,8%. Визначено підваріанти РЯ спадковий (органоспецифічний) і у складі сімейного ракового синдрому Лінч-II з найбільш частими типами асоціацій РЯ і раку органів жіночої репродуктивної системи (39,8%) та шлунково-кишкового тракту (31,5% родин).
3. Встановлено достовірне збільшення рівня VEGF у сироватці крові хворих на РЯ порівняно з таким у здорових жінок та його залежність від розповсюдженості пухлинного процесу. Збільшення або стабільність рівня VEGF у сироватці крові хворих на РЯ після ПХТ є індивідуальним показником несприятливого прогнозу хвороби.
4. Показано, що експресія біомолекулярного маркеру проліферації PCNA і зміни мітотичного режиму є свідченням гетерогенності злоякісних епітеліальних пухлинах яєчника за проліферативним потенціалом, який залежить від гістологічної будови пухлин і має значення для оцінки ступеня злоякісності пухлинного процесу. Найбільший рівень експресії PCNA характерний для папілярних аденокарцином (59,3±3,7%), дещо менший для цистаденокарцином (41,5 ± 2,9%) і найменший - для псевдомуцинозного раку ( 32,2 ± 3,5%). У серозних цистаденомах яєчника більший проліферативний потенціал характерний для пухлин з атипією клітин.
5. Встановлено зменшення медіани виживаності хворих на РЯ із обтяжених на рак родин до 18,2 міс. проти 24,6 міс. у хворих із родин без онкологічної патології. Виживаність хворих на РЯ Ш стадії із обтяжених на рак родин має тенденцію до зменшення порівняно з такою у хворих без онкологічних хвороб у родинах з найбільшою різницею показників 6- і 24-місячної виживаності (на 8 і 8,9%), що вказує на необхідність корекції тактики ПХТ у вказані часові інтервали.
6. Показниками несприятливого прогнозу у хворих на РЯ поряд із стадією пухлинного процесу є високі рівні VEGF у сироватці крові і експресії PCNA у пухлинах, порушення мітотичного режиму, папілярна будова пухлин, асоціації у родинах пробандів злоякісних пухлин по типу сімейного ракового синдрому, Одержані результати пропонується використовувати в онкологічній клініці при плануванні і проведенні ад’ювантної ПХТ хворим на РЯ з метою її оптимізації, а також для оцінки прогнозу хвороби.