Новосардова Ірина Вячеславівна. Запобігання адміністративним правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху

brief description

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 351.743

НОВАСАРДОВА Ірина Вячеславівна

ЗАПОБІГАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ В УКРАЇНІ

12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Пєтков Сергій Валерійович,
доктор юридичних наук, професор

Запоріжжя 2011

ЗМІСТ

ВСТУП... 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ПРОСТУПКАМ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ.. 13
1.1.Поняття безпеки дорожнього руху в адміністративно-правовому аспекті 13
1.2.Правові форми й засоби запобігання проступкам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху органами державної влади. 24
1.3.Причини та умови, що впливають на вчинення проступків у сфері безпеки дорожнього руху. 47
Висновки до розділу 1. 61

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТУПКІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ В УКРАЇНІ 65
2.1.Види та юридична характеристика проступків у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 65
2.2.Адміністративна відповідальність за проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 84
2.3.Порядок провадження у справах про проступки. 97
Висновки до другого розділу. 122

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ПРОСТУПКАМ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ В УКРАЇНІ 126
3.1.Удосконалення діяльності органів державної влади щодо запобігання проступкам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 126
3.2.Загальна характеристика зарубіжного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 141
3.3.Основні проблеми і шляхи вдосконалення законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 155
Висновки до розділу 3. 167

ВИСНОВКИ... 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 181

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні Україна знаходиться в умовах поступового соціально-економічного зростання, виходу із кризового стану оновлених галузей реального сектору економіки, у тому числі й дорожньо-транспортної сфери, наслідком якого є стрімке збільшення автомобільного парку країни. У зв’язку з цим значно посилюється інтенсивність руху на автошляхах, що у свою чергу, вимагає вирішення комплексу нових завдань, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні та запобігання проступків у цій сфері.
Однією з головних причин порушення встановлених правил дорожнього руху є низька дисципліна та правовий нігілізм його учасників, зневага до елементарних вимог безпеки. У зв’язку з цим важливого значення набуває організація діяльності органів виконавчої влади, правоохоронних органів та окремих галузей народного господарства (автомобілебудування, дорожнє господарство, комунальне господарство, державна освіта, охорона здоров’я, засоби масової інформації тощо) із забезпечення безпеки дорожнього руху та покращання стану доріг.
Усвідомлюючи ситуацію, яка склалася сьогодні у сфері безпеки дорожнього руху, Генеральна Асамблея ООН наголошує, що відповідальність за її забезпечення покладено на відповідні органи влади країни, міста, муніципалітету, для підвищення ефективності роботи яких необхідна тверда політична воля, передусім, на національному рівні. Але наші реалії, пов’язані з незадовільним станом нормативно-правового регулювання безпеки дорожнього руху та постійним збільшенням кількості проступків у цій сфері, свідчать про відсутність чіткої державної політики або про небажання вирішувати існуючи проблеми.
Питання правового регулювання діяльності щодо запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху є дуже важливим. На сьогодні правове забезпечення запобігання проступкам у цій сфері не має системного характеру і складається з окремих норм галузевого законодавства, інколи не узгоджених між собою, та відомчих правових актів. Потребують перегляду завдання, функції та повноваження суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху, форми та методи їх профілактичної діяльності, а також внутрішньовідомча та зовнішня взаємодія і координація у цій сфері. Незважаючи на те, що таке завдання, як запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху, вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що призводять до їх вчинення, визначено пріоритетним у Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009-2012рр., схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №1384-р, на практиці запобіжні заходи реалізуються не повною мірою, що спричиняє значні витрати коштів, сил та засобів з метою припинення проступків та притягнення винних до відповідальності.
Усунення існуючих недоліків у чинному законодавстві, а також прийняття кодифікованого законодавчого акта Дорожньо-транспортного кодексу дасть можливість підвищити ефективність діяльності органів державної влади щодо запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху та посилить правові гарантії захисту прав учасників цих правовідносин.
Викладене свідчить про доцільність комплексного дослідження організаційно-правових засад запобігання адміністративним правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та вироблення пропозицій щодо їх удосконалення.
Частково аналіз окремих проблем правового забезпечення безпеки дорожнього руху було здійснено у працях таких вітчизняних науковців, як О.О.Бандурка, В.М.Бевзенко, М.Ю.Веселов, Т.М.Гапотченко, С.М.Гусаров, Т.О.Гуржій, Я.В.Матвійчук, Д.М.Мєдведєв, О.Л.Міленін, М.А.Микитюк, В.А.Мисливого, Ю.В.Пірожкова, А.М.Подоляка, В.О.Продаєвич, В.Й.Развадовський, О.Ю.Салманова, М.М.Стоцька, Ю.М.Старілова, В.П.Тимощук, Ю.О.Тихомирова, Я.І.Хом’як, В.В.Цветкова та ін.
Проблемам удосконалення адміністративної відповідальності у зазначеній сфері присвячені дослідження В.Б.Авер’янова, О.В.Артеменко, В.Т.Білоуса, Ю.П.Битяка, С.Г.Брателя, В.М.Гаращука, І.П.Голосніченка, С.Ф.Денисюка, Є.В.Додіна, С.В.Ківалова, Т.О.Коломоєць, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, В.В.Конопльова, С.О.Кузьменка, К.Б.Левченко, В.І.Олефіра, В.П.Пєткова, С.В.Пєткова, В.М.Плішкіна, О.Ю.Синявської, О.В.Шамрая та ін.
Окремі питання, пов’язані із запобіганням проступкам у сфері безпеки дорожнього руху, досліджувалися у працях В.М.Бабакіна, Б.Ю.Бурбело, М.М.Биргеу, К.Л.Бугайчука, О.В.Волоха, М.М.Долгополової, В.М.Зінича, В.В.Коваленка, Б.А.Кормича, В.А.Комарова, О.А.Кузьменко, О.М.Літвінова, О.І.Остапенко, Ю.С.Назара, О.С.Новакова, О.Р.Рябченко, Т.О.Проценко, С.Г.Стеценко, О.Ю.Салманової, М.М.Тищенко, Н.П.Тиндик, В.К.Шкарупи та ін. Однак, попри значний інтерес науковців до цього питання, все ж таки запобігання адміністративним правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні жодного разу не було висвітлено як комплексне дослідження. Саме це й обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету „Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні” (номер державної реєстрації 010U80008955). Обраний напрям дослідження тісно пов’язаний з адміністративною реформою, яка ставить за мету удосконалення системи та структури державних органів забезпечення безпеки дорожнього руху, кодифікації деліктного законодавства у досліджуваній сфері. Дослідження здійснено в контексті Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009-2012рр., схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №1384-р., Концепції Державної програми профілактики правопорушень до 2015 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 1911-р., та спрямоване на реалізацію Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 24.02.2010 „Підвищення безпеки дорожнього руху у всьому світі на 2011-2020”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна наукова розробка заходів запобігання адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на підставі виявлення та аналізу складів цих проступків, способів, причин та умов їх вчинення.
Досягненню цієї мети сприяло виконання таких основних завдань:
- проаналізувати генезис та сучасні концепції безпеки дорожнього руху;
- охарактеризувати правові форми та засоби запобігання проступкам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- узагальнити основні причини та умови вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху;
- визначити поняття, види та особливості прояву проступків у сфері безпеки дорожнього руху;
- розкрити сутність адміністративної відповідальності як заходу протидії проступкам у сфері безпеки дорожнього руху;
- з’ясувати порядок провадження у справах про адміністративні проступки у сфері безпеки дорожнього руху та запропонувати шляхи удосконалення цього виду провадження;
- надати пропозиції щодо поліпшення роботи органів державної влади з метою запобігання проступкам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- вивчити досвід зарубіжних країн щодо запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху з метою запозичення сучасних методів регулювання у цій сфері у національне законодавство України;
- визначити напрями вдосконалення організаційно-правових заходів запобігання проступкам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автор обґрунтував і висвітлив основні положення й рекомендації, спрямовані на запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху.
1. Визначено поняття „безпеки дорожнього руху” в адміністративно-правовому аспекті як стану суспільних відносин, які виникають під час просторового пересування людей та вантажів дорогами за допомогою транспортних засобів або без них, що визначає ступінь захищеності учасників дорожнього руху від дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків.
Дорожній рух визначено як сукупність суспільних відносин, які виникають при просторовому пересуванні людей та вантажів дорогами за допомогою транспортних засобів або без них, а також у процесі управління умовами цього пересування.
2. Систематизовано комплекс заходів із запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху у вигляді трьох підкомплексів: 1) діяльність, пов’язана з підготовкою людей до участі в дорожньому русі і підвищенням їх ролі в забезпеченні його безпеки; 2) удосконалення дорожніх умов; 3) підвищення безпеки руху транспортних засобів на дорогах. Такий розподіл в сукупності становить весь комплекс під назвою „людина автомобіль дорога”.
Адміністративно-правовими засобами забезпечення безпеки дорожнього руху є закріплення в законах та підзаконних актах, рішеннях місцевих представницьких органів загальнообов’язкових правил поведінки в сфері державного управління, підтримки безпеки дорожнього руху, тих чи інших заборон, а також застосування заходів примусу, в тому числі адміністративної відповідальності за її порушення чи недотримання.
3. Доцільно систему причин вчинення проступків у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та умов, що призводять до них, розглядати у певній структурі, керуючись даними світової статистики: 1)неправильні дії учасників дорожнього руху 60-70% від усіх причин; 2)незадовільний стан доріг та невідповідність дорожніх умов характеру руху 20-30%; 3)технічна несправність автомобіля 10-20%.
Запропоновано класифікації причин, що впливають на вчинення проступків у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, залежно від волі та діяльності учасників дорожнього руху на: об’єктивні та суб’єктивні. До об’єктивних причин можна віднести: низький рівень утримання й облаштування дорожньої мережі (відсутність або неналежний стан розмітки, загороджень, покриття, освітлення, розділових смуг, розв’язок, дорожніх знаків і покажчиків); недоліки в організації дорожнього руху; метеорологічні умови; стабільне інтенсивне збільшення кількості транспортних засобів; недосконалість організації технічного обслуговування транспортних засобів; недоліки режиму роботи водіїв; професійного відбору, професійної підготовки та перепідготовки водіїв; відсутність чіткого механізму, пов’язаного з установленням невідворотності стягнення за порушення правил дорожнього руху; розформування служби організації руху, неналежна організація нагляду та контролю за дорожнім рухом; недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, що покликані регулювати дорожній рух і вчасно реагувати на випадки його порушення тощо.
До суб’єктивних причин слід віднести: погіршення транспортної дисципліни, що полягає у перевищенні швидкості, порушенні правил проїзду перехрестя, недотриманні дистанції руху, порушенні правил переїзду залізничної колії, порушенні правил маневрування, керування автомобілем у стані сп’яніння; низький рівень професійної підготовки; сон за кермом, перевтома; недостатній досвід керування; причини та умови, пов’язані з віктимною поведінкою інших учасників руху (пішоходів, пасажирів, водіїв інших транспортних засобів); зневажливе ставлення учасників дорожнього руху до безпеки та Правил дорожнього руху тощо.
4. Визначено поняття адміністративного проступку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху як протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, що посягає на здоров’я та безпеку громадян, збереження транспортних засобів, шляхів, шляхових споруд та інших матеріальних цінностей, безпеку дорожнього руху, встановлений порядок діяльності державних органів і установ у цій сфері, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Запропоновано поділ адміністративних проступків у сфері безпеки дорожнього руху залежно від санкцій, які передбачені в законодавстві, на: а)адміністративні правопорушення, що становлять велику суспільну шкідливість, за здійснення яких, згідно з чинним законодавством, передбачений адміністративний штраф у розмірі від сорока до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; позбавлення права керування транспортними засобами строком від одного року до десяти років; адміністративний арешт; громадські роботи від сорока до шістдесяти годин; б)адміністративні правопорушення, що не становлять великої суспільної шкідливості, за здійснення яких передбачені адміністративні покарання у вигляді штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; позбавлення права керування транспортним засобом строком від трьох місяців до одного року; громадські роботи від двадцяти до сорока годин; в)менш суспільно шкідливі адміністративні правопорушення, за здійснення яких передбачені покарання у вигляді попередження; штрафу в розмірі від трьох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
5. Адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху слід розуміти як відповідальність водіїв транспортних засобів, інших учасників дорожнього руху, а також посадових осіб, які забезпечують безпечну експлуатацію транспорту, доріг і шляхових споруд, за порушення правил, норм та стандартів, що регулюють безпеку дорожнього руху, виражену у застосуванні до винних осіб встановлених законом адміністративних стягнень уповноваженими на те органами (посадовими особами) на підставах і в порядку, установлених нормами адміністративного законодавства.
6. Провадження у справах про проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність щодо вирішення справ про порушення правил, норм та стандартів, які регулюють забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами) низки відповідних процедур щодо виявлення адміністративних проступків у цій сфері та притягнення осіб, винних у їх скоєнні, до адміністративної відповідальності.
Обґрунтовано необхідність внесення змін та доповненнь до КУпАП, а саме: до ст.258 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, згідно з цією статею, у разі виявлення проступку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про проступок не складається. Тому вважаємо, що постанова у справі про проступок повинна виноситься за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто розгляд подібних справ повинен відбуватися за участі особи, яка притягається до відповідальності.
7. Уточнено повноваження суб’єктів громадського контролю щодо запобігання проступкам у сфері безпеки дорожнього руху, які систематизовано за напрямами діяльності: удосконалення системи підготовки водіїв; розвиток та удосконалення профілактичної діяльності щодо пішоходів та дітей; підвищення рівня інформаційного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху; удосконалення системи організації й управління дорожнім рухом та контролю за дотриманням Правил дорожнього руху; підвищення безпеки пасажирських перевезень; удосконалення організації дорожнього руху в містах.
8. Враховуючи досвід інших держав, необхідно запровадити такі запобіжні заходи у досліджуваній сфері: організацію матеріального стимулювання надходження до компетентних органів інформації про будь-які порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху; розвиток системи відеоспостереження за рухом, особливо на найбільш небезпечних ділянках доріг; більш активне використання позитивних форм імітації „міліцейської присутності”; формування складу злочину в кримінальному законодавстві, сконструйованого за правилами адміністративної преюдиції (тобто встановлення кримінальної відповідальності за повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння); створення спеціалізованого органу, до повноважень якого належали б розробка й реалізація програм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, аналіз причин та умов порушення встановлених правил та впровадження комплексу запобіжних заходів щодо їх усунення; обґрунтовано необхідність розроблення низки державних програм з питань забезпечення безпеки дорожнього руху та запобігання проступкам у досліджуваній сфері.
9. Обґрунтовано необхідність прийняття Дорожньо-транспортного кодексу, який би містив у собі всю систему норм права у досліджуваній сфері; впровадити механізм реалізації принципу взаємної відповідальності держави та людини шляхом створення нормативного елементу, гарантій, за допомогою яких забезпечується на практиці втілення його основної ідеї; запровадити новий підхід до методики розрахунку розмірів адміністративних штрафів за проступки у сфері безпеки дорожнього руху шляхом створення бальної системи, та обґрунтовано необхідність значного збільшення існуючих розмірів адміністративних штрафів за відповідні правопорушення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аварії на дорогах: причини й шляхи подолання [Електронний ресурс] Режим доступу до сайту : http://www.tsou.org.ua.
2. Аварії на з/д переїздах в Україні у цьому році. Довідка [Електронний ресурс] Режим доступу до сайту : http://novynar.com.ua/politics/137027.
3. Аварійність в Україні спала на 30% [Електронний ресурс] // Матеріали прес-конференції у Львові 26 грудня 2009 року Режим доступу до журн. : http://www.intv.ua.htm.
4. Аварійність на дорогах району знизилась [Електронний ресурс] / Ф.Садовий // Народна думка 2010. № 45 (1693). Режим доступу до журн. : http://narodna-dumka.horodok.lviv.ua.html.
5. Авер’яновВ. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки / В.Авер’янов, Д.Лук’янець, Н.Хорощак // Право України. — 2004. — № 11. — С.11-15.
6. Авер’янов В.Б. Людиноцентристська ідеологія як основа реформування українського адміністративного права в умовах інтеграційного процесу / В.Б.Авер’янов // Держава та регіони. 2010. №2. С.87-92.
7. Агеев А.А. Административное право и права человека / А.А.Агеев // Советское государство и право. 1991. № 5. С. 143-145.
8. Административное право : учебник / под ред. Ю.М.Козлова, Л.Л.Попова. М. : Юристъ, 1999. 728c.
9. Адміністративна відповідальність в Україні : [навч. посібник] / за заг. ред. А.Т.Комзюка. 2-е вид., виправл. і доп. Харків : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. 112с.
10. Адміністративна відповідальність в Україні : навчальний посібник / за заг. ред. А.Т.Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. 99 с.
11. Адміністративна відповідальність в Україні: навч. посібник / [укл.: М.І.Городянський, В.А.Гуменюк, Г.В.Джагупов, А.Т.Комзюк та ін.]. Харків, 1998. 112c.
12. Адміністративне деліктне законодавство : зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / автор-упорядник О.А. Банчук. К. : Книга для бізнесу, 2007. 912с.
13. Адміністративне право України : підручник / Ю.П.Битяк, В.М.Гаращук, О.В.Дьяченко та ін.; за ред. Ю.П.Битяка. К. : Юрінком Інтер, 2005. 544с.
14. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т: Том 1: Загальна частина / [ред. колегія : В.Б.Авер’янов (голова)]. — К. : Юридична думка, 2004. — 584 с.
15. Адміністративне право України : законодавчі визначення : словник-довідник / Укл. КалюжнийР.А., ПєтковС.В. Запоріжжя : КПУ, 2009. 220 с.
16. Адміністративне право України : підручник [для юрид. вузів і фак.] / [Ю.П.Битяк, В.В.Богуцький, В.М.Гаращук та ін.] ; за ред. Ю.П.Битяка. Х. : Право, 2000. 520 с.
17. Адміністративне право України : підручник для юридичних вузів і факультетів / [за ред. Ю. П. Битяка]. — Х. : Право, 2001. — 528с.
18. Адміністративне судочинство України : підручник / за заг.ред. Т.О.Коломоєць. — К. : Істина, 2008. — 216с.
19. Алексеев С.С. Философия права / С.С.Алексеев. — М. : НОРМА, 1998. — 336с.
20. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом / В.Г.Афанасьев. М., 1977. 382 с.
21. Бабін Б.В. Державні цільові програми організаційно-правові засади розроблення, затвердження та виконання / Б.В.Бабін, В.О.Кроленко. — Донецьк : Дон ДУЕТ, 2006. — 206с.
22. Бабук О. Административная и уголовная ответственность за управление транспортными средствами в нетрезвом состоянии в Белорусии / О.Бабук. [Електронний ресурс] — Режим доступу до сайту : http://archive.mgorka.by/pub/90.html.
23. БандуркаА.М. Административный процесс : [учебник]. / А.М.Бандурка, Н.М.Тищенко. — Х. : изд-во НУВД, 2001. — 352с.
24. Бандурка О.М. Адміністративний процес / А.М.Бандурка, Н.М.Тищенко. — К., 2001. — 301с.
25. БандуркаО.М. Адміністративний процес: підручник [для вищих навч. закл.] / О.М.Бандурка, М.М.Тищенко. — К. : Літера ЛТД, 2002. — 288с.
26. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР : [учеб. пособие.] / Д.Н.Бахрах. — Свердловск : Изд. Урал. ун-та, 1989. — 204с.
27. БахрахД.Н. Производство по делам об административных правонарушениях / Д.Н.Бахрах, Э.Н.Ренов. — М. : Знание, 1989. — 96с.
28. БахрахД.М. Административное право России : учебник [для вузов] / Д.М.Бахрах. — М. : НОРМА, 2002. 441 с.
29. Березовський М.В. Все для будівництва та ремонту доріг / М.В.Березовський // Стан і перспективи розвитку автомобільних доріг в Україні. — 2006. №1. С.2-9.
30. Берест О.В. Діяльність Державної автомобільної інспекції МВС України та захист прав людини / О.В.Берест // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — 2009. — №1. — С.127-135.
31. Битяк Ю.П. Административное право Украины : учебное пособие / Ю.П.Битяк, В.В.Зуй. — Х., 1999. — 224с.
32. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (общая часть) : учебное пособие. — Х. : ООО „Одиссей”, 1998. — 224с.
33. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР / Г.П.Бондаренко. — Львів : ЛДУ, 1975. — 176c.
34. БородінІ.Л. Завдання та стадії розгляду справ про адміністративне правопорушення (проступок) / І.Л.Бородін // Держава і право. — 2006. —Випуск 32. — С.188-195.
35. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки : сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07 / К.Л.Бугайчук. — Х., 2002. — 243с.