ОБМЕЖЕННЯ ОКРЕМИХ ПРАВ ГРОМАДЯН ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

brief description

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………..….…..…….. 3
ВСТУП................................................................................................................ 4
Розділ 1. ДЕРЖАВНИЙ ПРИМУС В
КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ........................................................ 12
1.1.Теоретико-правові основи застосування заходів державного
примусу.............................................................................................................. 12
1.2.Основні засади кримінального судочинства і кримінально -
процесуальний примус...................................................................................... 25
Розділ 2. ОБМЕЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І
СВОБОД ГРОМАДЯН В СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ
КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ........................................................................... 46
2.1. Різновиди обмеження окремих конституційних прав і свобод
громадян в стадії порушення кримінальної справи......................................... 46
2.2. Правові підстави обмеження окремих конституційних
прав громадян в стадії порушення кримінальної справи............................… 61
Розділ 3. ОБМЕЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
В СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.......................................... 83
3.1. Обмеження конституційних прав громадян в стадії
досудового розслідування пов’язане з ізоляцією особи від суспільства...... 83
3.2. Обмеження конституційних прав громадян в стадії
досудового розслідування не пов’язане з ізоляцією особи від
суспільства......................................................................................................... 140
3.3. Інші примусові заходи............................................................................... 157
ВИСНОВКИ..................................................................................................... 169
ДОДАТКИ ……............................................................................................... 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 187
ВСТУП
Актуальність теми. В період побудови правової держави конституційні права і свободи громадян не повинні порушуватися. Однак, кримінальне судочинство являє собою одну зі сфер діяльності держави і її органів, у якій допускається застосування заходів процесуального примусу різного ступеня аж до обмеження конституційних прав людини.
Права людини можуть бути обмежені, тільки в суворо встановлених законом межах. Обмеження прав людини відбувається в різних сферах правового регулювання. Найбільшою мірою це властиво кримінально-правовій сфері.
Заходи процесуального примусу можуть застосовуватися до цих учасників кримінального судочинства, навіть до потерпілого (наприклад, привід, передбачений ст. ст. 72, 135, 136 КПК України). Держава, регулюючи кримінально-процесуальні відносини, особливо в сфері застосування заходів процесуального примусу, зобов’язана обмежувати права людини в кримінально-правовій сфері, зводячи примус до мінімального рівня, достатнього для виконання завдань кримінального судочинства.
В науці кримінально-процесуального права приділялась увага дослідженню питань примусу. Зазначеній проблемі присвятили дослідження українські та зарубіжні процесуалісти і криміналісти: Ю. П. Аленін, А. Н. Ахпанов, Л. В. Бажанов, В. П. Бахін, Д. І. Бєдняков, Р. С. Бєлкін, В. І. Галаган, О. І. Галаган, В. В. Гевко, Ю. М. Грошевой, Ю. В. Данченко, Л. І. Даньшина, Е. О. Дідоренко, А. Я. Дубинський, П. С. Елькінд, З. Д. Єнікєєв, М. В. Жогін, В. С. Зеленецький, З. З. Зінатуллін, А. В. Іщенко, Л. М. Карнєєева, Н. С. Карпов, Е. Д. Коваленко, З. Ф. Коврига, І. Н. Коз’ьяков, П. В. Коляда, М. В. Костицький, В. Н. Корнуков, Ф. М. Кудін, В. С. Кузьмічов, Є. Д. Лук’янчиков, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, В. В. Молдован, В. Т. Нор, О. А. Осауленко, І. Л. Петрухін, П. П. Пилипчук, Д. П. Письменний, М. А. Погорецький, В. В. Рожнова, Д. О. Савицький, М. І. Сірий, С. М. Стахівський, М. С. Строгович, В. М. Тертишник, В. Т. Томін, Л. Д. Удалова, Ф. Н. Фаткуллін, М. А. Чельцов, В. С. Чистякова, О. О. Чувільов, С. А. Шейфер, В. П. Шибіко та інші вчені.
Проте, не дивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених примусу в кримінальному судочинстві, а саме в його досудових стадіях, більшість з них відбувалась через призму інших наукових проблем, тому багато питань в цій сфері залишаються ще не вирішеними та дискусійними.
У зв’язку з цим автор особливу увагу приділяє теоретичним основам державного примусу в кримінальному судочинстві, відносить теоретико-правові основи застосування заходів державного примусу взагалі та обґрунтованість кримінально-процесуального примусу до основних засад кримінального судочинства.
Переважна більшість заходів процесуального примусу застосовуються в досудових стадіях кримінального процесу. Те ж саме стосується слідчих і інших процесуальних дій, що містять елементи кримінально-процесуального примусу. Тому є всі підстави говорити про кримінально-процесуальний примус на досудових стадіях кримінального процесу, тобто не тільки в стадії досудового розслідування, але і в стадії порушення кримінальної справи.
Зазначене обумовлює актуальність теми дисертації, її комплексного аналізу з позицій захисту прав людини і громадянина в кримінальному процесі, а також забезпечення ефективної діяльності органів досудового розслідування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено згідно з тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2004–2009 роки, які затверджено наказами від 30 червня 2002 року № 635 МВС України „Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів в практичну діяльність органів внутрішніх справ України” та від 05 липня 2004 року № 755 „Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років”.
Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ України і кафедри кримінального процесу зазначеного навчального закладу. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради КНУВС 30.06.2005 р. (протокол № 13), уточнено 30.10.2007 р. (протокол № 17).
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є формулювання й обґрунтування положень, які у своїй основі сформували б теоретичну базу застосування заходів процесуального примусу в досудових стадіях кримінального судочинства; розробка на даній основі рекомендацій по вдосконаленню чинного кримінально-процесуального законодавства в частині, як закріплення підстав і умов застосування заходів процесуального примусу, так і гарантії дотримання при цьому прав та свобод людини й громадянина, практичної кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури по застосуванню заходів процесуального примусу в досудових стадіях кримінального процесу.
Для досягнення зазначеної мети в аспекті обмеження конституційних прав громадян, дисертантом були поставлені перед собою наступні завдання:
- розкрити теоретико-правові основи державного примусу та визначити в ньому місце і роль кримінально-процесуального примусу;
- розробити класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу;
- показати місце в системі заходів кримінально-процесуального примусу інститутів, що суттєво обмежують конституційні права і свободи громадян (взяття під варту та тримання під вартою);
- в системі заходів кримінально-процесуального примусу, визначити місце заходів, пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства, поміщенням в медичний або психіатричний стаціонар та проаналізувати їх законодавче закріплення;
- розкрити суть та значення запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту (заставу, підписку про невиїзд і т.п.);
- сформулювати рекомендації та пропозиції по внесенню змін і доповнень у чинне кримінально-процесуальне законодавство України.
Об’єктом дослідження є кримінально-процесуальні відносини, що виникають в процесі застосування заходів процесуального примусу у досудових стадіях кримінального процесу.
Предметом дослідження є обмеження окремих прав і свобод громадян в досудових стадіях кримінального судочинства України під час застосування до особи заходів процесуального примусу.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети та завдань, його об’єкта та предмета. Під час дослідження застосовувались такі спеціальні методи дослідження: історико-правовий, порівняльно-правовий, системно-структурний, логіко-юридичний, статистичні, соціологічні та інші.
Вибір і подальше використання зазначених методів має комбінований характер залежно від визначених завдань дослідження. Так, історико-правовий метод дозволив простежити розвиток нормативних положень та наукових поглядів на різні види обмеження прав громадян у часі. До порівняльно-правового та логіко-юридичного методів здобувач звертався при аналізі поглядів вчених, співставленні окремих нормативних положень у часі та при аналізі кримінально-процесуального законодавства України та інших країн з метою використання позитивного досвіду у сфері застосування заходів кримінально-процесуального примусу. З метою встановлення змісту та підстав застосування кожного з заходів процесуального примусу, перевага надавалася системно-структурному методу. Статистичні методи використовувалися для обґрунтування теоретичних і практичних положень роботи даними статистичної інформації щодо діяльності органів досудового розслідування. Соціологічні методи мали місце при вивченні практики застосування правоохоронними органами заходів кримінально-процесуального примусу в досудових стадіях кримінального процесу (анкетування). При цьому зазначені методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність наукових результатів.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, міжнародно-правові акти в галузі прав людини, чинне кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство та законодавство зарубіжних країн, Закони України, інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти України, відповідне законодавство СРСР, Постанови Пленуму Верховного Суду України, проект нового КПК України тощо.
Емпірична база дослідження. В процесі дослідження за спеціальною анкетою було опитано 100 слідчих системи МВС України та 50 слідчих прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця дисертація перша в Україні, де зроблене комплексне і міждисциплінарне висвітлення декількох взаємопов’язаних проблем, які раніше дослідженню у своїй сукупності не піддавалися: питань, пов’язаних з теоретичними основами застосування державного примусу в цілому, і кримінально-процесуального примусу зокрема, особливостей законодавчого регулювання заходів процесуального примусу та їх застосування в досудових стадіях кримінального судочинства. В дослідженні сформульовано ряд положень та висновків, які є внеском до науки кримінального процесу з даної проблеми і важливими для юридичної практики, а саме:
Вперше:
- розкрито теоретико-правові основи державного примусу з наступним визначенням в ньому місця та ролі кримінально-процесуального примусу;
- запропоновано закріпити в КПК України норму з вказівкою на проведення в необхідних випадках огляду одягу і взуття особи, що проходить освідування;
- обґрунтовано, що з Закону України „Про попереднє ув’язнення” треба виділити норми, що регулюють кримінально-процесуальні відносини, і згрупувати їх в окремій главі КПК України;
- на підставі отриманих під час дослідження наукових результатів сформульовано низку пропозицій щодо змін та доповнень чинного кримінально-процесуального законодавства України (ст. ст. 14-1, 64, 148, 149, 151, 187, 190, 191, 193 КПК України), Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, а також пропозиції до проекту КПК України.
Удосконалено:
- положення про необхідність розмежування поняття порушення кримінальної справи і порушення кримінального переслідування, розуміючи під першим винесення відповідної постанови відповідно до існуючих процесуальних правил, а під початком кримінального переслідування – момент початку процесуальних дій по викриттю особи у вчиненні злочину (затримання, обшуку, допиту) і тих дій, які мають характер примусу;
- положення щодо закріплення в КПК України одержання згоди у потерпілих або свідків на відібрання у них зразків для порівняльного дослідження;
- класифікація заходів процесуального примусу за критерієм зв’язку з юридичною відповідальністю та загальна класифікація заходів процесуального примусу.
Набули подальшого розвитку:
- пропозиція про закріплення в КПК України права на проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи з дозволу суду. При цьому, термін розслідування по кримінальній справі повинен визначатися з моменту проведення першої невідкладної слідчої дії;
- позиція про те, що кінцевий строк тримання під вартою не повинен перевищувати дев’яти місяців, а продовження строків тримання під вартою через необхідність ознайомлення з матеріалами справи повинне бути обумовлене тільки ініціативою самого обвинуваченого;
- позиція щодо переліку в ст. 149 КПК України запобіжних заходів у порядку зростання від більш м’якого до більш суворого з можливістю послідовної заміни одного запобіжного заходу іншим;
- визначення місця в системі кримінально-процесуального примусу, поміщення в медичний або психіатричний стаціонар та аналіз їх законодавчого закріплення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є основою для подальшого розвитку та вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності на базі практичного вирішення проблем, які виникають при обмеженні конституційних прав і свобод громадян в досудових стадіях кримінального судочинства України. Одержані результати дослідження можуть бути використані:
- в науково-дослідній роботі – сформульовані, аргументовані та викладені теоретичні положення, висновки можуть стати підґрунтям для подальших наукових розробок щодо законодавчого врегулювання обмежень конституційних прав і свобод громадян в досудових стадіях кримінального процесу, яке спрямоване на захист прав і законних інтересів громадян;
- в законотворчій роботі – при внесенні змін до чинного КПК України та до проекту нового КПК України, а також в процесі підготовки інших законопроектів, нормативних актів, які регулюють діяльність органів розслідування, прокуратури та суду у кримінальному судочинстві;
- в навчально-методичній роботі – при підготовці окремих розділів навчальних та навчально-методичних посібників з курсу „Кримінальний процес України”, спецкурсів „Дізнання в ОВС”, „Забезпечення конституційних прав громадян при розслідуванні кримінальних справ”. Частина теоретичних положень, висновків і пропозицій дисертаційного дослідження вже реалізуються в навчальному процесі Київського національного університету внутрішніх справ при проведенні семінарських і практичних занять за темами: „Принципи кримінального процесу”, „Порушення кримінальної справи”, „Загальні положення досудового слідства” та „Провадження слідчих дій”.
Основні положення і висновки дисертації були сформульовані в пропозиціях, направлених до СУ ГУ МВС України в м. Києві, а також впроваджені в навчальний процес КНУВС (див. акти впровадження від 16 лютого 2007 року та від 25 січня 2007 року відповідно).
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ України, представлена та обговорена на засіданні кафедри, схвалена на міжкафедральному семінарі та рекомендована до захисту.
Основні положення та висновки дослідження одержали апробацію у виступах і тезах доповідей на науково-теоретичних конференціях, зокрема на підсумковій науково-теоретичній конференції наукового товариства курсантів „Формування професійних якостей та духовної культури працівників міліції” (м. Київ, 20 квітня 2006 р.) та на науково-теоретичній конференції на тему „Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності” (м. Київ, 2006 р.).
Структура дисертації обумовлена її метою, завданням і предметом дослідження, відповідає логіці наукового дослідження й вимогам ВАК України та складається зі вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них основний текст дисертації – 172 сторінки, додатки на 11 сторінках, список використаних джерел на 29 сторінках (290 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ
Основними висновками і пропозиціями дисертації є наступні:
1. За критерієм зв’язку з юридичною відповідальністю, передбаченою нормами матеріальних галузей права за вчинення правопорушення, заходи процесуального примусу слід розділити на три групи:
- заходи процесуального примусу, безпосередньо пов’язані з такою відповідальністю (покарання за вчинення злочину та адміністративного правопорушення);
- заходи процесуального примусу, опосередковано пов’язані з такою відповідальністю (заходи процесуального примусу, які застосовуються відносно підозрюваного або обвинуваченого; адміністративно-процесуальні запобіжні заходи);
- заходи процесуального примусу, не пов’язані з такою відповідальністю (заходи процесуального примусу, які застосовуються відносно особи, що не є підозрюваним або обвинуваченим, адміністративно-правові запобіжні заходи).
Щодо загальної класифікації заходів кримінально-процесуального примусу, то нами вона визначена такою:
а) за характером примусу:
- заходи кримінально-процесуального примусу фізичного характеру: затримання, взяття під варту, привід;
- заходи кримінально-процесуального примусу майнового характеру: застава, накладення арешту на майно, грошове стягнення;
- заходи кримінально-процесуального примусу морального характеру: підписка про невиїзд, особиста порука, нагляд командування військової частини, догляд за неповнолітнім обвинуваченим або підозрюваним, зобов’язання про явку, відсторонення від посади.
б) по суб’єктам, до яких вони застосовуються:
- заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються тільки до підозрюваного або обвинуваченого: затримання, всі запобіжні заходи, відсторонення від посади; накладення арешту на майно;
- заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються відносно підозрюваних і обвинувачених, але здатні зачіпати майнові інтереси інших осіб: особиста порука, догляд за неповнолітнім обвинуваченим або підозрюваним, застава, накладення арешту на майно;
- заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються відносно підозрюваних і обвинувачених, потерпілих, свідків: зобов’язання про явку, привід;
- заходи кримінально-процесуального примусу, які застосовуються до всіх учасників кримінального судочинства і всіх інших осіб: грошове стягнення.
в) по ступеню обмеження прав і свобод:
- заходи кримінально-процесуального примусу, що обмежують конституційні права і свободи людини: затримання, взяття під варту, підписка про невиїзд, застава, відсторонення від посади;
- заходи кримінально-процесуального примусу, що безпосередньо не обмежують конституційні права і свободи людини: всі інші заходи кримінально-процесуального примусу.
2. Автором розроблено конкретні та концептуальні пропозиції змін у законодавстві України:
- в чинному КПК України закріпити право проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи із дозволу суду. Термін розслідування по кримінальній справі повинен визначатися з моменту проведення першої невідкладної слідчої дії;
- ч. 3. ст. 187 чинного КПК України викласти в наступній редакції: „До порушення кримінальної справи такі заходи, як накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігти злочину можуть бути застосовані уповноваженими на те органами та особами, як оперативно-розшукові заходи в межах і порядку, передбаченому Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність”;
- ч. 1 ст. 190 КПК України викласти у наступній редакції: „За наявності даних про те, що в певному місці було вчинено злочин, з метою виявлення слідів злочину, а також інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий провадить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів”.
Статтю 191 КПК України відповідно доповнити частинами шостою та сьомою наступного змісту: „Вимога слідчого про провадження огляду у вказаному ним місці і вказаних ним предметів та документів є обов’язковою для всіх фізичних та юридичних осіб”.
„У разі протидії з боку осіб, до яких звернута вимога, слідчий провадить огляд у примусовому порядку, наклавши на них грошове стягнення (штраф) в розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян”;
- примусове освідування припустимо у відношенні потерпілого і свідка, якщо ці особи не погоджуються добровільно це зробити, але необхідно встановити обов’язкове отримання дозволу суду на це. Це положення доцільно закріпити в ст. 193 КПК України. Крім того, на наш погляд, примусове проведення освідування за вказівкою слідчого (письмовій вимозі) неприпустимо;
- доцільно доповнити ч. 1 ст. 193 КПК України вказівкою на проведення в необхідних випадках огляду одягу і взуття особи, що проходить освідування;
- ст. 9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” [84] доповнити наступною нормою: „Якщо відносно громадянина України проводились оперативно-розшукові заходи у вигляді накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв’язку, контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією та причетність цієї особи до готування чи вчинення злочину не підтвердилась, оперативний підрозділ, який проводив ці оперативно-розшукові заходи повинен повідомити особу про те, що це мало місце”;
- в плані вдосконалювання чинного законодавства доцільно й логічно, на наш погляд, по-перше, з Закону України „Про попереднє ув’язнення” виділити норми, які регулюють кримінально-процесуальні відносини, і згрупувати їх в окремій главі КПК; по-друге, норми, пов’язані з організацією та порядком функціонування місць тримання під вартою, об`єднати в одному розділі, наприклад, у Положенні „Про Державний Департамент України з питань виконання покарань”, яке можна було б назвати Положення „Про установи й органи, що виконують тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених у вчиненні злочинів і кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі”;
- доцільно змінити редакцію ч. 2 ст. 148 КПК України і замість слів „при наявності достатніх підстав вважати” записати: „при наявності достатньо доведених обставин, що дають підставу вважати”;
- граничний строк тримання під вартою не повинен перевищувати дев’яти місяців, а продовження строків тримання під вартою через необхідність ознайомлення з матеріалами справи повинно бути обумовлене тільки ініціативою самого обвинуваченого;
- здійснити розмежування понять порушення кримінальної справи і порушення (початок) кримінального переслідування, розуміючи під першим винесення відповідної постанови по існуючих процесуальних правилах, а під початком кримінального переслідування – момент початку процесуальних дій по викриттю особи у вчиненні злочину (затримання, обшуку, допиту) і тих дій, які мають характер примусу;
- статтю 151 КПК України доповнити частиною 3-ою в наступній редакції: „Слідчий зобов’язаний повідомляти дільничного інспектора міліції про факт обрання даного запобіжного заходу відносно особи, яка проживає на території, що обслуговується цим дільничним інспектором”;
- доповнити КПК України новим запобіжним заходом – „наглядом органів внутрішніх справ”;
- в ст. 149 КПК України загальні положення про поруку, слід виділити в окрему частину.
Окремо також варто передбачити специфічний запобіжний захід у вигляді застави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдумаджидов Г. Проблемы совершенствования предварительного расследования / Г. Абдумаджидов – Ташкент : Ташкент. ВШ МВД СССР, 1975. – 184 с.
2. Абдумаджидов Г. Усиление гарантий прав и законных интересов граждан при производстве следственных действий / Г. Абдумаджидов // Актуальные проблемы совершенствования производства следственных действий : Сборник научных трудов. – Ташкент, 1982. – С. 37-55.
3. Акинча Н.А. Подозреваемый и обвиняемый на предварительном следствии / Акинча Н.А. – Саратов : Сарат. юрид. ин-т, 1964. – 125 с.
4. Акинча Н.А. Процессуальное положение обвиняемого на предварительном следствии в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Н.А. Акинча. – Саратов, 1964. – 18 с.
5. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе / С.С. Алексеев – М. : Юрид. лит., 1971. – 223 с.
6. Алиев Т.Т. Основные начала уголовного судопроизводства / Т.Т. Алиев, Н.А. Громов. – М. : Зерцало, 2003. – 374 с.
7. Андреев В.А. Предварительное заключение под стражу в следственных изоляторах : практика исполнения и проблемы совершенствования : практ. пособие / В.А. Андреев, Ю.А. Минаков; ВНИИ МВД СССР. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1991. – 69 с.
8. Артамонов В.П. Наука советского исправительно-трудового права : учебное пособие / В.П. Артамонов – М. : Акад. МВД СССР, 1974. – 130 с.
9. Атмажитов В.М. Оперативно-розыскные мероприятия : актуальные вопросы теории и практики / В.М. Атмажитов, В.Г. Бобров // Государство и право. – 2005. - № 3. – С. 23-31.
10. Ахпанов А.Н. Меры процессуального принуждения : социальная ценность, теория и практика применения: учебное пособие / А.Н. Ахпанов – Караганда : Караганд. ВШ МВД СССР, 1989. – 92 с.
11. Бажанов М.И. Предварительное следствие / М.И. Бажанов // Советский уголовный процесс : [учебник] / М.И. Бажанов; Под общей ред. М.И. Бажанова и Ю.М. Грошевого. – К. : Вища школа, 1978. – Глава ХІ. – С. 208-247.
12. Бахин В.П. Проблемы оптимизации следствия / В.П. Бахин, В.К. Весельский, Н.С. Карпов // Труды Академии Управления. Современные проблемы криминалистики : сб. науч. статей. – М., 1998. – С. 64-76.
13. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений / Д.И. Бедняков – М. : Юрид. лит., 1991. – 205 с.
14. Бекешко С.П. Подозреваемый в советском уголовном процессе / С.П. Бекешко, Е.А. Матвиенко. – Минск : «Вышэйшая школа», 1969. – 125 с.
15. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики : в 3-х т. : пособие [для вузов] / Р.С. Белкин – М. : Академия МВД СССР, 1977 – 1979. -
Т.2: Частные криминалистические теории. – 1978. – 410 с.
16. Беляев Н.А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Н.А. Беляев – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – 186 с.
17. Бердичевский Ф.Ю. Процессуальная природа освидетельствования и некоторые вопросы, связанные с практикой его применения / Ф.Ю. Бердический // Вопросы предупреждения преступности : сб. статей. – М., 1996. – Вып. 3. – С. 69-77.
18. Божьев В.П. Уголовно-процесуальные правоотношения / В.П. Божьев – М. : Юрид. лит., 1975. – 176 с.
19. Бортновська З. Реалізація права на свободу і особисту недоторканість в українському кримінальному процесі / З. Бортновська // Право України. – 2003. - № 10. – С. 104-108.
20. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве / Я.М. Брайнин – М. : Юрид. лит., 1963. – 275 с.
21. Булатов Б.Б. Вопросы эффективности мер пресечения, не связанных с лишением свободы, и их применение органами предварительного расследования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика”/ Б.Б. Булатов. – М., 1980. – 18 с.
22. Бурданова В.С. Виктимологические аспекты криминалистики / В.С. Бурданова, В.М. Быков. – Ташкент : Ташкент. ВШ МВД СССР, 1981. – 285 с.
23. Буряков А.Д. Меры пресечения в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика” /А.Д. Буряков. – М., 1967. – 15 с.
24. Быховский И. Этика проведения следственных действий / И. Быховский, Н. Захарченко // Социалистическая законность. – 1973. - № 11. – С. 12-14.
25. Быховский И.Е. Процессуальные и тактические вопросы проведения следственных действий : учебное пособие / И.Е. Быховский – Волгоград : Филиал ВНИИ МВД СССР, 1977. – 92 с.
26. Быховский И.Е. Процессуальные и тактические вопросы системы следственных действий : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика” / И.Е. Быховский. – Л., 1975. – 32 с.
27. Бычков В.Ф. Понятие правового положения лиц, содержащихся под стражей в порядке применения меры пресечения / В.Ф.Бычков // Повышение эффективности исполнения уголовного наказания. – Рязань, 1988. – С. 63-69.
28. Вандышев В.В. Основы уголовного судопроизводства / В.В. Вандышев, А.В. Смирнов. – СПб. : АЛЬФА : РАВЕНА, 1996. – 75 с.
29. Василенко Д.Л. Захист прав і свобод громадян при освідуванні / Д.Л. Василенко // Науковий вісник КНУВС : науково-теоретичний журнал. – К., 2006. - № 6. – С. 51-56.
30. Василенко Д.Л. Щодо проведення окремих слідчих дій до прийняття рішення про порушення кримінальної справи /Д.Л.Василенко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип. 1. – С. 135-139.
31. Ведерников А.Т. Личность обвиняемого в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика” / А.Т. Ведерников. – М., 1980. – 41 с.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К. – Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2002. – 1167 с.
33. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учебник] / А.Б. Венгеров – М. : Новый юрист, 1998. – 622 с.
34. Ветрова Г.Н. Уголовно-процессуальная ответственность / Г.Н. Ветрова – М. : Наука, 1987. – 111 с.
35. Исправительно-трудовой кодекс УССР : Утв. 1-й сессией Всеукр. Центрального Исполнительного Комитета ХVII созыва. – К., 1933. - 78 с.
36. Витрук Н.В. Основы теории правового положення личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук – М. : Наука, 1979. – 229 с.
37. Воеводин Л.Д. Советское государственное право / Л.Д. Воеводин – М. : Изд-во МГУ, 1985. – 184 с.
38. Временная инструкция Наркомюста о лишении свободы, как о мере наказания, и о порядке отбывания такового : Принята НКЮ 23 июля 1918 года // Из истории исправительно-трудовых учреждений РСФСР ( октябрь 1917 – 1920 годы) : Сб. документов. – М., 1960. – С. 31 – 40.
39. Врублевський О.С. Юридична природа примусового провадження слідчих дій / О.С. Врублевський // Науковий вісник НАВСУ : науково-теоретичний журнал. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 176-184.
40. Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми / А.И. Галаган; Отв. ред. А.Я. Дубинский; МВД УССР, КВШ им. Ф.Э. Дзержинского. – К. : КВШ МВД СССР, 1986. – 83 с.
41. Галаган В.І. Засоби збирання доказів на стадії порушення кримінальної справи / В.І. Галаган, О.І. Галаган, Ж.В. Удовенко // Науковий вісник НАВСУ : науково-теоретичний журнал. – К., 2007. – Вип. 4. – С. 111-120.
42. Галаган В.І. Застосування деяких заходів процесуального примусу в світлі додержання конституційних прав і свобод людини / В.І. Галаган // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №1 . – С. 59-63.
43. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : [монографія] / В.І. Галаган; НАВСУ. – Київ: НАВСУ, 2002. – 299 с.
44. Галаган В.И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза” / В.И. Галаган. – К., 1992. – 24 с.
45. Галкин И.С. Процессуальное положение подозреваемого / И.С. Галкин, В.Г. Кочетков. – М. : Юрид. лит., 1968. – 63 с.
46. Гевко В.В. Проблеми правового становища деяких суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності у стадії попереднього розслідування / В.В. Гевко // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ : науково- теоретичний журнал. – К., 1998. - № 1. – С. 213-216.
47. Гернет М.Н. История царской тюрьмы : в 5 т. / Гернет М.Н. – [ 3-е изд.]. – М. : Госюриздат, 1960- 1963. –
Т. 3 : 1879 - 1900. - 1961. – 430 с.
48. Глинська Н., Шило О. Взяття під варту повинно застосовуватися виключно на підставі обґрунтованих процесуальних рішень / Н.Глинська, О.Шило // Право України. – 2004. – № 10. – С. 91-94.
49. Гмирко В. Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристики, класифікація : Конспект проблемної лекції : Правний стан на 01.08.2002 р. / Гмирко В.; Державна митна служба України. Академія митної служби України. – Дніпропетровськ, 2002. – 63 с.
50. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции / Л.В. Головко – М. : СПАРК, 1995. – 129 с.
51. Громов Н.А. Институт привлечения к уголовной ответственности / Н.А. Громов – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1991. – 182 с.
52. Грошевий Ю.М. Судова експертиза : нормативно-правове регулювання та наукові коментарі : навч.-довід. посібник / [Уклад.: Ю.М. Грошевий та ін.]. – Х. : Одіссей, 2004. – 477 с.
53. Грошевий Ю. Кримінально-процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності / Ю. Грошевий, Е. Дідоренко, Б. Розовський // Право України. – 2003. – № 1. – С. 73-78.
54. Грошевий Ю.М. Докази і доказування у кримінальному процесі : наук.-практ. посібник / Ю.М. Грошевий, С.М. Стахівський. – Київ : КНТ, Вид. Фурса С.Я., 2006. – 270 с.
55. Гуткин И. М. Меры пресечения в советском уголовном процессе : лекция / И.М. Гуткин – М. : ВШ МООП РСФСР, 1963. – 43 с.
56. Гуценко К.Ф. Правоохранительные органы : учебник [для юрид. вузов и ф-тов] / К.Ф. Гуценко, М.А. Ковалев. – М. : Зерцало, Тейс, 1996. – 328 с.
57. Давыдов П.М. Применение мер процессуального принуждения по Основам уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик : [учебное и практическое пособие] / П.М. Давыдов, П.П. Якимов. – Свердловск : СЮИ, 1961. – 118 с.
58. Данченко Т.В. Застава : історія розвитку та проблеми застосування / Т.В. Данченко // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 1. – С. 106-108.
59. Даньшин И.Н. Понятие преступления. Уголовная ответственность и её основания / И.Н.Даньшин // Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая: учебник [для вузов.]. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 29 – 54.
60. Даньшина Л.И. Меры пресечения при производстве по уголовному делу / Л.И. Даньшина – М. : Юрид. лит., 1991. – 121 с.
61. Демидов И.Ф. Принципы советского уголовного процесса / И.Ф. Демидов // Курс советского уголовного процесса. Общая часть : учебник. – М. : Юрид. лит., 1990. – С. 136-177.
62. Демидов И.Ф. Проблема прав человека в российском уголовном процессе (Концептуальные положения) / И.Ф. Демидов – М. : Юрид. лит., 1995. – 128 с.
63. Донченко Ю.В. Застава, як запобіжний захід в кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза”/ Ю.В. Донченко. – Київ, 2003. – 19 с.
64. Дубинский А.Я. Правовые и организационные проблемы исполнения процессуальных решений следователя : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика” / А.Я Дубинский. – К., 1984. – 46 с.
65. Дубинский А.Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел / А.Я Дубинский – Киев : КВШ МВД СССР, 1987. – 84 с.
66. Дубинский А.Я. Меры пресечения в советском уголовном процессе : учебное пособие / А.Я.Дубинский, А.М.Сербулов. – Киев : КВШ МВД СССР, 1980. – 52 с.
67. Дубинский А.Я. Привлечение в качестве обвиняемого : учебное пособие / А.Я. Дубинский, В.А. Сербулов. – Киев : КВШ МВД СССР, 1989. – 56 с.
68. Дьяченко М.С. Осмотр и освидетельствование / М.С. Дьяченко // Советский уголовный процесс : учебник / М.С. Дьяченко; Под ред. Л.М. Карнеевой, П.А. Лупинской, И.В. Тыричева. – М. : Юрид. лит., І980. – С. 265 – 268.
69. Евграфов А.П. Правовое положение лиц, содержащихся под стражей в порядке применения меры пресечения / А.П. Евграфов, Л.И. Даньшина, С.М. Малиновкин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981. – 47 с.
70. Еникеев З.Д. Меры процессуального принуждения в системе средств обвинения и защиты : учебное пособие / З.Д. Еникеев – Уфа : Изд-во БГУ, 1978. – 72 с.
71. Еникеев З.Д. Меры уголовно-процессуального пресечения (социальная обусловленность и юридическая природа) / З.Д. Еникеев // Изв. вузов. Правоведение. – 1978. - № 6. – С. 64-70.
72. Еникеев З.Д. Проблемы мер пресечения в уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность”/ З.Д. Еникеев. – Екатеринбург, 1991. – 41 с.
73. Ефимичев С.П. Освидетельствование в практике следственных органов / С.П. Ефимичев, З.З. Зинатуллин // Проблемы предварительного следствия : сб. статей. – Волгоград, 1979. – Вып. 9. – С. 119-127.
74. Жогин Н.В. Возбуждение уголовного дела / Н.В. Жогин, Ф.Н. Фаткуллин. – М. : Госюриздат, 1961. – 206 с.
75. Жогин Н.В., Фаткуллин Ф.Н. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н.В. Жогин, Ф.Н. Фаткуллин. – М. : Юрид. лит., 1965. – 367 с.
76. Загальна декларація прав людини : Прийнята і проголошена резолюцією ГА ООН від 10 грудня 1946 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ : Українсько-Американське бюро захисту прав людини, 1996. – С. 6-9.
77. Заїка С. Основні положення міжнародно-правових документів з питань кримінально-процесуальних строків / С. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. – С. 128-132.
78. Заїка С. Основні причини порушення строків у кримінальному процесі України / С. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 7. – С. 132-134.
79. Заїка С.О Щодо порядку обчислення строків у кримінальному процесі / С.О. Заїка // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 1. – С. 41-44.
80. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)” від 12 січня 2005 року // Офіційний вісник України. – 2005. - № 6. – Ст. 340.
81. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 34. – Ст. 266.
82. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 1 . – Ст. 1.
83. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.
84. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.
85. Закон України “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 35. – Ст. 360.
86. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. - № 12. – Ст. 444.
87. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 25. – Ст. 283.
88. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про вибори народних депутатів України” від 7 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 38-39. – Ст. 449.
89. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ / МВС України. Головне слідче управління; А.А. Осауленко [та ін.]; Під ред. П.В. Коляди. – Київ, 2001. – 239 с.
90. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела / В.С. Зеленецкий; НИИ изучения проблем преступности. Академия правовых наук Украины. – Харьков : Изд-во “КримАрт”, 1998. – 339 с.
91. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное доказывание : учебное пособие / З.З. Зинатуллин; Удмурт. гос. ун-т и др. – Ижевск : Изд-во Удмурт. ун-та, 1993. – 176 с.
92. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное принуждение и его эффективность : (Вопросы теории и практики) / Зинатуллин З.З. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1981. – 136 с.
93. Игнатов А.Н. Правовой статус осужденного к лишению свободы / А.Н. Игнатов, А.И. Фистин, Б.Ф. Малахов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 29 с.
94. Исправительно-трудовой кодекс РСФСР : Принят 16 октября 1924 года // Сборник основных приказов, циркуляров и инструкций НКЮ и НКВД РСФСР за 1918-1928 гг. о деятельности мест лишения свободы. – М., 1959. – С. 228 – 265.
95. Исправительно-трудовой кодекс РСФСР : Утв. постановлением ВЦИК и СНК 1 августа 1933 года // СУ. – 1933. - № 46. – Ст. 208.
96. Исправительно-трудовой кодекс УССР : Утв. 2-й сессией Всеукр. Центрального Исполнительного Комитета ІХ созыва. – К., 1925. – 57 с.
97. История политических и правових учений XX в. : учебник [для вузов] / Отв. ред. В.С. Нерсесянц. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1995. – 627 с.
98. Ільченко С. Права та свободи особи в кримінальному судочинстві : міжнародні критерії законних обмежень / С. Ільченко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 16-19.
99. Ільченко С. Проникнення та входження за згодою, як передумови проведення слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи / С. Ільченко // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 9. – С. 95-99.
100. Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих : Затв. наказом МВС України від 28 грудня 1995 року № 864 // Довідник працівника міліції : [у 2-х книжках]. – К. : Вид. компанія “Воля”, 2004. – Кн. 2, Ч.1 : Нормативно-правові акти з питань діяльності ОВС. – С. 302-304.
101. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики / А.В. Ищенко – К. : НВТ “Правник” : НАВСУ, 1997. – 99 с.
102. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень / А.В. Іщенко; За заг. ред. Красюка І.П.; Нац. акад. внутр. справ України, Держ. н.-д. експертно-криміналіст. центр МВС України. – К., 2003. – 359 с.
103. Капинус Н.И. Меры пресечения в российском уголовном процессе / Н.И. Капинус // Следователь. – 1998. - № 8. – С. 34 – 38.
104. Карев Д.С. Дознание и предварительное следствие / Д.С. Карев // Советский уголовный процесс : учебник / Под ред. Д.С. Карева. – М. : Юрид. лит., 1975. – С. 208 – 267.
105. Карнеева Л.М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность / Л.М. Карнеева – М . : Юрид. лит., 1971. – 133 с.
106. Карнеева Л.М., Миньковский Г.М. Особенности пределов доказывания при принятии некоторых процессуальных решений в стадии предварительного следствия / Л.М. Карнеева, Г.М. Миньковский // Вопросы предупреждения преступности. – М., 1966. – Вып. 4. – С. 88-93.
107. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И.И. Карпец – М. : Юрид. лит., 1973. – 287 с.
108. Карпов Н.С. Боротьба зі злочинністю і права особи / Н.С. Карпов // Науковий вісник НАВСУ : науково-теоретичний журнал. – К., 2004. - № 4. – С. 110-119.
109. Карпов Н.С. Злочинна діяльність : [наукове видання] / Н.С. Карпов, С.В. Євдокименко; МВС України. НАВСУ; Під ред. В.П. Бахіна. – Київ : НАВСУ, 2001. – 59 с.
110. Квачевский А.О. Об уголовном преследовании, дознании и предвари-тельном исследовании преступлений по судебным уставам 1864 г.: Теоретическое и практическое руководство / Квачевский А.О. – СПб., 1870. –
Ч. 3. О предварительном следствии. – Вып. 2. – 1870. – 377 с.
111. Кистяковский А.Ф. О пресечении обвиняемому способов уклониться от следствия и суда / А.Ф. Кистяковский – СПб. : Изд-во «судебн. вестника», 1868. – 194 с.
112. Коваленко Е.Д. Деякі питання ефективності застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві / Е.Д. Коваленко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 7. – С. 64-67.
113. Коваленко Е.Д. Запобіжні заходи у кримінальному судочинстві : особливості і підстави застосування / Е.Д. Коваленко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 10. – С. 146-152.
114. Коврига З.Ф. Уголовно-процессуальное принуждение / З.Ф. Коврига – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1975. – 175 с.
115. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия / В.М. Коган – М. : Наука, 1983. – 183 с.
116. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Станом на 01.08.2006 року. – К. : Атіка, 2006. – 216 с.
117. Козьяков І. Проблеми теорії і практики застосування статей 187, 187-1 КПК України / І. Козьяков // Право України. – 2003. – № 4. – С. 57-62.
118. Кокорев Л.Д. Участники правосудия по уголовным делам / Л.Д. Кокорев – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1971. – 160 с.
119. Комаров С. А. Общая теория государства и права : курс лекций / С.А. Комаров – М. : Манускрипт, 1996. – 314 с.
120. Комментарий к Положенню о предварительном заключении под стражу / Под ред. В.А.Кирина. – М. : Юрид. лит., 1971. – 80 с.
121. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Белорусской ССР / [Н.Н. Гапанович и др.]. – Минск : Изд-во БГУ, 1968. – 576 с.
122. Конвенція про захист прав і основних свобод людини : Прийнята в Римі, 4 листопада 1950 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ : Українсько-Американське бюро захисту прав людини, 1996. – С. 212 – 229.
123. Конвенція проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання : Док. ООН A/RES/39/46 // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ : Українсько-Американське бюро захисту прав людини, 1996. – С. 37- 44.
124. Кони А.Ф. Собрание сочинений : в 8 т. / Под общ. ред. В.Г. Базанова [и др.]. – М. : Юрид. лит., 1966 - 1969. –
Т.2 : Воспоминания о деле Веры Засулич. – 1966. - 503 с.
125. Коновалова В.Е. Обыск : тактика и психология / В.Е. Коновалова, В.Ю. Шепитько. – Х. : Гриф, 1997. – 275 с.
126. Коркунов Н.М. Русское государственное право / Н.М. Коркунов – СПб., 1893 - .-
Т. 1. – 1893. – 364 с.
127. Корнуков В.М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве / В.М. Корнуков – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1978. – 137 с.
128. Корнуков В.М. Следственный осмотр / В.М. Корнуков – М. : Наука, 1969. – 176с.
129. Костін М. Реалізація принципу законності у порушенні кримінальних справ : окремі аспекти / М. Костін // Право України. – 2005. – № 12. – С. 65-67.
130. Костицкий М.В. Использование специальных психологических знаний в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза”/ М.В. Костицкий. – К., 1990. - 39 с.
131. Костицкий М.В. Психологические методы в борьбе с правонарушениями / М.В. Костицкий – К. : Вища школа, Головное изд-во, 1981. – 53 с.
132. Костицкий М.В. Особенности профилактики правонарушений учащейся молодёжи / М.В. Костицкий, М.И. Настюк. – Львов : Львов. ун-т, 1983. – 87 с.
133. Краенский Е. А. Некоторые вопросы производства органами дознания неотложных следственных действий / Е.А. Краенский // Проблемы предварительного следствия и дознания : сборник научных трудов. – М., 1986. – С. 26 -31.
134. Криміналістика : навч. програма / МВС України. НАВСУ; [Укл. : А.В. Іщенко, В.С. Кузьмічов (ред.), В.К. Весельський та ін.]. – К. : НАВСУ, 2003. – 60 с.
135. Кримінальний кодекс України : Офіційний документ. Станом на 25.04.2006 р. – К. : Велес, 2006. - 151 с.
136. Кримінально-процесуальний кодекс України : Чинне законодавство зі змінами і доп. станом на 15.02.2006 р. – К. : Вид-во ПАЛИВОДА А.В., 2006. - 196 с.
137. Кримінально-процесуальний кодекс України: Проект від 19.04.2006 р. Прийнятий за основу – 15.12.2005 р. – Адреса: http : // www. nau. kiev. ua / nau 10/ ukr / show. php? uid = 1066.920.0
138. Кругликов А. Неотложные следственные действия / А. Кругликов // Уголовное право. – 2004. - № 3. – С. 93-94.
139. Кудин Ф.М. Принуждение в уголовном судопроизводстве / Ф.М. Кудин – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 135 с.
140. Кудинов Л.Д. Процессуальные основания, условия и цели предварительного заключения под стражу / Л.Д. Кудинов // Вопросы борьбы с преступностью : сб. научных трудов. – М., 1981. – Вып. 41. – С. 56 – 63.
141. Кудинов Л.Д. Предварительное заключение под стражу в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика”/ Л.Д. Кудинов. – М., 1985. – 18 с.
142. Кузьмичёв В.С. Профилактика правонарушений, совершаемых мигрантами : учебное пособие / В.С. Кузьмичёв; МВД РФ. Высш. юрид. заочная школа. – М., 1992. – 51 с.
143. Кузьмичёв В.С. Тактичские основы расследования преступлений : учебное пособие / В.С. Кузьмичев, Е.Д. Лукьянчиков; МВД СССР, КВШ им. Ф.Э. Дзержинского. – Киев : КВШ МВД СССР, 1989. – 48 с.
144. Кузьмічов В.С. Криміналістика : навч. посібник / В.С. Кузьмічов, Г.І. Прокопенко; За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 360 с.
145. Кuhnе Н.Н. Stafprozesslehre. Еіnе Еіnfuhrung. – Strassburg. 1978. – 112 – 113.
146. Лившиц Ю.Д. Меры пресечения в советском уголовном процессе / Ю.Д. Лившиц – М. : Юрид. лит., 1964. – 138 с.
147. Лившиц Ю.Д. Меры процессуального принуждения в советском уголовном процессе : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Ю.Д. Лившиц. – М., 1958. – 18 с.
148. Линенко Н.А. Административно-правовой статус следственных изоляторов (функционально-структурный аспект) : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право”/ Н.А. Линенко. – Киев, 1987. – 18 с.
149. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: курс лекцій / Л.М. Лобойко; Юридична академія МВС України. – Київ : Істина, 2005. – 456 с.
150. Лук’янчиков Є.Д. Правове регулювання зняття інформації з каналів зв’язку / Є.Д. Лук’янчиков // Науковий вісник НАВСУ : науково-теоретичний журнал. – К., 2004. – Вип. 1. – С. 33-39.
151. Лук’янчиков Є.Д. Участь понятих у кримінальному судочинстві / Є.Д. Лук’янчиков // Науковий вісник НАВСУ : науково-теоретичний журнал. – К., 2004. – Вип. 5. – С. 196-203.
152. Лук’янчиков Є.Д. Перевірка заяв і повідомлень про злочини у структурі досудового провадження / Є.Д. Лук’янчиков, П.А. Єрмаков // Науковий вісник НАВСУ : науково-теоретичний журнал. – К., 2001. – Вип. 3. – С. 261-267.
153. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения / А.Е. Лунев – М. : Госюриздат, 1961. – 187 с.
154. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управлення / А.Е. Лунев – М. : Наука, 1974. – 247 с.
155. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве. Их виды, содержание, формы / П.А. Лупинская – М. : Юрид. лит., 1976. – 168 с.
156. Люблинский П.И. Свобода личности в уголовном процессе. Меры обеспечения неуклонения обвиняемого от правосудия / П.И. Люблинский – СПб. : Типография Сената, 1906. – VIII, 701 с.
157. Люблинский П.И. Свобода личности в уголовном процессе / П.И. Люблинский – СПб. : Типография Сената, 1906. – 543 с.
158. Люблинский П.И. Международные съезды по вопросам уголовного права / П.И. Люблинский – Петроград : Пг. Юридич. об-во при Петрогр. ун-те, 1915. – 477 с.
159. Макалинский П.В. Практическое руководство для судебных следователей, состоящих при окружных судах / [ Сост. П.В. Макалинским.]. - [4-е изд, вновь пересмотр. и доп.]. – СПб., 1893 - .-
Ч.ІІ. - 1894. – 697 с.
160. Маляренко В. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання та попереднього слідства / В. Маляренко // Право України. – 2001. – № 3. – С. 15-20.
161. Маляренко В. Про недоторканість житла та іншого володіння особи, як засаду кримінального судочинства / В. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 9 (49). – С. 2-13.
162. Маляренко В. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування / В. Маляренко, П. Пилипчук // Право України. – 2001. – № 4. – С. 40-44.
163. Маляренко В.Т. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи / В.Т. Маляренко // Право України. – 2002 .– № 4. – С. 47-53.
164. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : Теорія, історія і практика : [монографія] / Маляренко В.Т. – Київ : Ін-юре, 2004. – 543 с.
165. Манаев Ю.В. Залог и поручительство в системе мер уголовно-процессуального обеспечения по законодательству России / Ю.В. Манаев, О.В. Медведева // Актуальные вопросы предварительного расследования : Межвузовский сборник научных трудов / Отв. ред. В.С. Шадрин. – Волгоград, 1997. – С. 118-127.
166. Манівлець Е. Деякі питання удосконалення кримінально-процесуального законодавства України / Е. Манівлець // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 104-106.
167. Маркс Н.А. Некоторые тактические, психологические и этические аспекты освидетельствования потерпевших / Н.А. Маркс // Методика и психология расследования преступлений. – Свердловск, 1977. – Вып. 52. – С. 104-110.
168. Маркс Н.А.Тактические особенности освидетельствования / Н.А. Маркс, И.Н. Сорокотягин // Научные труды Свердловского юридического института. – Свердловск, 1975. – Вып. 45 : Гарантии прав лиц, участвующих в уголовном судопроизводстве. – С. 64 – 70.
169. Маслихин А.В. Следственный изолятор, как место предварительного заключения : лекция / Маслихин А.В. – Рязань : Рязан. ВШ МВД СССР, 1976. – 52 с.
170. Маслихин А.В. Правовое регулирование исполнения предварительного заключения под стражу : учебное пособие / А.В. Маслихин, О.Н. Миндадзе. – Рязань : Рязан. ВШ МВД СССР, 1988. – 67 с.
171. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Матузов Н.И. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 293 с.
172. Мацьків Г. Дотримання процесуальних строків при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого / Г. Мацьків // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 6. – С. 139-143.
173. Международные акты о правах человека : Сборник документов. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 753 с.
174. Миндадзе О.Н. Правовое регулирование исполнения предварительного заключения под стражу : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс,