ОЦІНКА ТА ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМАХ

brief description

ЗМІСТВСТУП 4РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА НАПРУГА І ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ДО ЇЇ ЗНИЖЕННЯ 91.1. Сутність поняття «соціальна напруга» у країні та її регіонах 91.2. Якість життя населення як головний фактор соціальної напруги в країні та її регіонах 221.3. Програмно-цільовий підхід до зниження соціальної напруги в країніта її регіонах на основі поліпшення якості життя населення 31Висновки до розділу 1 53РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ ТА ВИБІР РЕГІОНІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНІЙ ПІДТРИМЦІ 552.1. Теорія і практика оцінка соціальної напруги в країні та її регіонах 552.2. Методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах 702.3. Вибір регіонів країни, що підлягають включенню у державну цільову програму по зниженню соціальної напруги в країні 80Висновки до розділу 2 94РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ Й ВИБОРУ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ЗНИЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В РЕГІОНАХ У ДЕРЖАВНІЙ ЦІЛЬОВІЙ ПРОГРАМІ 953.1. Поняття «соціальної діагностики» та існуючі підходи до її проведення 953.2. Когнітивний підхід до діагностики впливу якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни 1123.3. Вибір напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни на основі поліпшення якості життя населення 125Висновки до розділу 3 137ВИСНОВКИ 138СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 141ДОДАТКИ 159

bibliography

ВИСНОВКИОтримані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання розробки теоретичних підходів і методичних рекомендацій з оцінки й діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах під час розробки державних цільових програм.На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:1. Стабільний соціально-економічний розвиток будь-якої країни світу, у тому числі України, неможливий за наявності соціальних конфліктів у суспільстві. Для їх уникнення необхідно заздалегідь ідентифікувати зростання соціальної напруги як у країні в цілому, так і в окремих її регіонах. Поняття «соціальна напруга» є міждисциплінарним і по суті означає особливий соціально-психологічний стан населення або окремих його соціальних груп, що залежить від рівня задоволення їх потреб, і проявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання й родинного стану.2. На соціальну напругу в країні та її регіонах впливає безліч груп факторів, серед яких одним із найбільш важливих є якість життя населення (51,6% від досліджених). До складу останньої у свою чергу входять: низький матеріальний рівень (13,9%); зростання злочинності (11,4%); безробіття (10,1%); несправедливий розподіл доходів (8,94%); низький рівень соціального забезпечення (8,9%); демографічні фактори, смертність всіх видів, зростання числа психічних захворювань (7,6%); загострення житлової проблеми (7,6%); розлучення (6,3%); зменшення обсягів і якості медичних послуг (6,3%); екологічна ситуація (6,3%).3. Незважаючи на актуальність державного впливу на стан соціальної напруги в країні та її регіонах, останнє не знайшло свого місця в системі державного керування соціально-економічним розвитком України. Дослідження показало, що механізмом впливу держави на соціальну напругу в країні та її регіонах повинні бути відповідні державні цільові програми. Для забезпечення їх розробки й діючої реалізації необхідне їх наукове обґрунтування, як-то: уточнення сутності поняття «соціальна напруга» і методів його оцінки; діагностика можливих сценаріїв розвитку ситуації із соціальної напруги в регіонах і вибір пріоритетних напрямів його зниження.4. Аналіз теорії й практики оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах показав наявність певних недоліків у вирішенні цього питання, як-то: безсистемний відбір приватних показників, які характеризують це явище; відсутність обліку при оцінці стадій життєвого циклу соціальної напруги та інші. Все це обумовило необхідність подальшого розвитку теоретичних і методичних підходів до оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах.5. Оцінка соціальної напруги повинна базуватися на теорії життєвого циклу конфлікту, що у застосуванні до цього явища передбачає наступні стадії його розвитку: відкритий і латентний прояв з активною і пасивною поведінкою громадян. Кожна зі стадій соціальної напруги оцінюється за допомогою приватних показників, які потім синтезуються в інтегральні.Ідентифікація стадій соціальної напруги в регіонах країни здійснюється за допомогою кластерного аналізу, що далі забезпечує вибір тих регіонів, які потребують першочергової підтримки з боку держави.6. Проведені в роботі розрахунки, за допомогою запропонованої методики, дозволили ідентифікувати, на яких стадіях життєвого циклу соціальної напруги перебуває той, або інший регіон України й визначити першочерговість їх включення до державних цільових програм. Серед таких регіонів можна назвати: Дніпропетровський, Запорізький, Луганський, Миколаївський, Херсонський, Донецький, Полтавській й АР Крим.7. Ефективна реалізація державної цільової програми щодо зниження соціальної напруги в країні та її регіонах значною мірою залежить від обґрунтовано проведеної діагностики цього явища, що надалі дозволить здійснити відбір пріоритетних напрямів стосовно його зниження. У роботі запропоновано під поняттям «діагностики соціальної напруги» у країні та її регіонах розуміти процес розпізнавання сили й напрямків дії факторів на соціальну напругу й визначення можливих наслідків такого впливу.8. Діагностика й вибір пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в країні та її регіонах повинні ґрунтуватися на когнітивному підході до вивчення явищ і процесів. При цьому головними проблемами застосування цього підходу є такі: відбір основних і керівних факторів; побудова причинних зв’язків і визначення напрямів впливу факторів; побудова сили впливу факторів у когнітивній моделі; проведення процесу моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації. У роботі запропонована технологія діагностики й вибору пріоритетних напрямів зниження соціальної напруги в регіонах країни, що у певній мірі дозволяє вирішити наведені вище проблеми й забезпечити діючий механізм наукового обґрунтування під час розробки державної цільової програми.9. Побудована в роботі когнітивна модель впливу факторів якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни дозволила здійснити діагностику цього явища для обраних регіонів, визначити можливі сценарії розвитку ситуації й визначити пріоритетні напрями зниження соціальної напруги по регіонах, які досліджувалися. Перевірка моделі на адекватність свідчить про наближення її до реальних процесів, які відбуваються у регіонах країни, що дозволяє застосовувати її як науково обґрунтований інструмент під час розробки державних цільових програм.