Одарчук Катерина Миколаївна. Розвиток пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики на рівні стандарту

brief description

Одарчук Катерина Миколаївна. Розвиток пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики на рівні стандарту.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.02, Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2015.- 267 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Одарчук Катерина Миколаївна

УДК 373.5.16:[53:37.015.311] (043.3)

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ НА РІВНІ СТАНДАРТУ

13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
кандидат педагогічних наук, професор
БАШТОВИЙ Володимир Іванович

Київ – 2015
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ……………………………………………………………………
14
1.1. Сутність та структура пізнавальної активності особистості ……. 14
1.2. Стан розробки проблеми розвитку пізнавальної активності в
педагогічній теорії та практиці навчання в сучасній школі……………...
30
1.2.1. Стан розробки проблеми дослідження в педагогічній
теорій……………………………………………………………………….. 30
1.2.2. Стан розробки проблеми дослідження у практиці навчання
фізики в школі………………………………………………………............
37
1.3. Психолого-педагогічні засади розвитку пізнавальної активності
старшокласників……………………………………………………….........
48
1.3.1. Розвиток пізнавальної активності учнів як психологічна
проблема.......................................................................................................... 48
1.3.2. Методичні засади розвитку пізнавальної активності
старшокласників………………………………………………………........ 59
1.3.3. Показники та критерії розвитку пізнавальної активності
учнів……........................................................................................................ 65
Висновки до розділу 1………………………………………...................... 70
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
СТАРШОКЛАСНИКІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ФІЗИКИ НА РІВНІ
СТАНДАРТУ……………………………………………………………......

72
2.1. Модель розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики на рівні стандарту……………………...............
72
2.1.1. Методологічні засади та принципи навчання фізики на рівні стандарту............................................................................................... 72
2.1.2. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі вивчення фізики на рівні стандарту……......
78
2.1.3. Структурно-функціональна модель розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики…………….......
91
2.2. Розвиток пізнавальної активності старшокласників під час вивчення теоретичного матеріалу…………………………………............
94
2.3. Розв’язування задач з фізики як засіб розвитку пізнавальної активності учнів…………………………………….......................……......
114
2.4. Розвиток пізнавальної активності старшокласників у процесі виконання навчальних експериментів……………………………………
134
2.5. Активізація пізнавальної діяльності та пізнавальної самостійності в процесі науково-дослідної роботи учнів з фізики………………………
156
Висновки до розділу 2…………………………………………………....... 167
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ…………………………………...
170
3.1. Організація та проведення педагогічного експерименту…………… 170
3.2. Аналіз та результати педагогічного експерименту………………..... 177
Висновки до розділу 3…………………………………………………...... 187
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ…………………….. 193
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 223

Вступ
Сучасна освіта та стратегія її реформування характеризуються активними пошуками новацій у теорії та практиці навчання, а також цілеспрямованим упровадженням раціональних і ефективних підходів до організації навчально-пізнавальної діяльності підростаючого покоління. На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства функціонування системи освіти відбувається в умовах урізноманітнення методологічних підходів, розробки нових норм і принципів навчання. Теоретичною базою цього служать наукові дослідження провідних психологів і педагогів, а практичною – нормативні державні документи. Наприклад, у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки [172], крім іншого, наголошується на необхідності оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу на засадах особистісної орієнтації та компетентнісного підходу.
У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті визначено головну мету української освіти – створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір. Стосовно навчання у школі передбачається, що система освіти має забезпечувати формування у дітей і молоді цілісної наукової картини світу, сучасного світогляду, творчих здібностей і здатності до самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості [171].
Чинні нормативні документи спрямовують науковців і вчителів на формування та розвиток у молоді пізнавальної активності та самостійності, допитливості та креативності. В умовах глобалізації та інформатизації наше суспільство потребує ініціативних та активних особистостей, які самостійно і творчо мислять, мають високий рівень культури та інтелекту, здатні до самоаналізу, самопізнання та саморозвитку. Виникає необхідність у дослідженні проблеми розвитку пізнавальної активності учнів.
Загальні питання цієї проблеми досліджували відомі психологи (К. Абульханова-Славська [1], Л. Виготський [45], С. Максименко [148], О. Кабанова-Меллер [109], А. Матюшкін [155], В. Моляко [166], Л. Рубінштейн [224], Н. Тализіна[251] і ін.), педагоги (Ш. Амонашвілі [3], Л. Аристова [7], М. Галагузова [46], В. Корнєєв [120], Л. Косяк [126], Н. Крохіна [130], І. Романенко [223], Т. Шамова [281] і ін.) та провідні фахівці з методики навчання фізики (П. Атаманчук [9], Л. Благодаренко [18], О. Бугайов [28], С. Величко [36], О. Ляшенко [145], М. Мартинюк [153], А. Павленко [194], М. Садовий [230], В. Сергієнко [290], В. Шарко [282], М. Шут [290] і ін.).
Дослідження проблеми навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання фізики старшої школи збагатилися науково-методичними розробкам Т. Архіпової [8], С. Гончаренка [59], Т. Засєкіної [96], Є. Коршака [123], Н. Подопригори [201], В. Савченка [161] та ін.
Проведений аналіз науково-методичних та дисертаційних робіт дав змогу зробити висновок про те, що окремі аспекти проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання фізики досліджували М. Головко [57], О. Зорька [101], Г. Кобель [115], А. Рибалко [221] та інші. Розвиток пізнавальної активності учнів з окремих розділів фізики досліджували А Сільвейстр [247], І. Корсун [122], зокрема щодо використання окремих засобів та технологій навчання – Л. Лісіна [143], Н. Поліхун [204].
Результати аналізу проблеми розвитку пізнавальної активності учнів у психолого-педагогічній і методичній літературі дають підстави стверджувати, що розвиток пізнавальної активності старшокласників під час вивчення фізики на рівні стандарту не був предметом спеціальних досліджень.
Фізика як галузь знань є невiд’ємною складовою культури сучасного високотехнологiчного iнформацiйного суспiльства, а тому вивчення в школі відповідного навчального предмета має важливе соцiокультурне, освiтнє, свiтоглядне та виховне значення. Шкiльний курс фiзики як навчальний предмет вiдiграє роль базового компонента природничо-наукової освiти i належить до iнварiантної складової загальноосвiтньої пiдготовки учнiв в основнiй i старшiй школах [212].
У старшій школі вивчення фізики здійснюється на засадах профільної диференціації, як це пропонується у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. Структурування змiсту фiзичної освiти i диференцiацiя вимог до його засвоєння реалiзується завдяки навчальним програмам рiзних рiвнiв (стандарту, академічного, профільного). На рівні стандарту курс фізики орієнтовано головним чином на світоглядне сприйняття фізичної реальності, розуміння основних закономірностей плину фізичних явищ i процесів, загального уявлення про фізичний світ, його основні теоретичні засади i методи пізнання, усвідомлення ролі фізичних знань у житті людини i суспільному розвитку, реалізації за рахунок компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Це потребує інноваційних змін в організації навчання фізики в школі, зокрема створення таких умов навчання, які б стимулювали активність особистості, пробуджували її до творчості і саморозвитку, відповідали пізнавальним потребам і можливостям кожного, задовольняли інтереси та наміри учнів щодо обрання подальшого життєвого шляху. У той же час навчання фізики на рівні стандарту відбувається переважно без урахування цих вимог.
В останні роки сформувалися нові тенденції у сучасних підходах до навчання фізики, що зумовлюють суперечності між:
- інноваційними змінами в парадигмі розвитку освіти, де центр уваги переноситься на створення умов для розвитку учнів, урахування пізнавальних інтересів i намірів учнів щодо обрання подальшого життєвого шляху, диференціацію змісту і вимог щодо його засвоєння залежно від здібностей i освітніх потреб та традиційною методикою навчання фізики в школі на рівні стандарту;
- активним упровадженням у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій навчання та недостатньою їх реалізацією у процесі навчання фізики старшої школи, зокрема під час проведення фронтальних лабораторних робіт та фізичного практикуму;
- можливостями змістової та процесуальної складової курсу фізики як навчального предмета для розвитку пізнавальної активності старшокласників та відсутністю науково-методичного забезпечення щодо використання цих можливостей під час навчання фізики на рівні стандарту.
Перераховані суперечності були виявлені на основі теоретичного аналізу, емпіричних даних про результати процесу навчання фізики учнів старшої школи на рівні стандарту, вивчення практики роботи вчителів фізики та узагальнення результатів психолого-педагогічних і методичних досліджень (дисертацій, монографій, статей, підручників, інформаційних ресурсів мережі Іnternet та ін.) і зумовили проведення даного дослідження.
Усунення зазначених суперечностей є значущою проблемою розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики, вирішення якої буде сприяти підвищенню якості навчання учнів фізики, розвитку їх інтелектуальних здібностей, пробуджувати творчі нахили, сприяти саморозвитку, формувати прагнення до самоосвіти упродовж усього життя.
Актуальність проблеми, її недостатня розробленість у теорії й практиці старшої загальноосвітньої школи зумовила вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики на рівні стандарту».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом «Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів фізики і астрономії» (протокол № 5 від 24.12.2009).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 13 від 27 травня 2010) і узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26 квітня 2011).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методики розвитку пізнавальної активності старшокласників під час навчання фізики на рівні стандарту через удосконалення методів вивчення теоретичного матеріалу, розв’язування задач, виконання лабораторних робіт i фізичного практикуму, науково-дослідну роботу.
Завдання дослідження:
1) проаналізувати стан розробки проблеми розвитку пізнавальної активності учнів у психолого-педагогічній і методичній літературі та у практиці навчання фізики в старшій профільній школі;
2) виявити методичні засади та обґрунтувати педагогічні умови щодо розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики на рівні стандарту;
3) розробити структурно-функціональну модель розвитку пізнавальної активності учнів старшої школи під час навчання фізики на рівні стандарту та відповідну методику розвитку пізнавальної активності старшокласників;
4) експериментально перевірити педагогічну ефективність розробленої методики розвитку пізнавальної активності учнів старшої школи під час навчання фізики на рівні стандарту.
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з фізики учнів старшої школи.
Предмет дослідження – методика розвитку пізнавальної активності старшокласників через зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання фізики на рівні стандарту.
Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань у процесі роботи використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів, які взаємно доповнювали один одного. Подамо кожний з цих методів за формою та місцем у роботі:
- теоретичні – системний аналіз психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження (п. 1.1 – 1.3) порівняння, систематизація та узагальнення існуючих шляхів і методів розвитку пізнавальної активності учнів (п. 1.4.); теоретичне проектування та моделювання навчального процесу в старшій школі (п. 2.1. – 2.4);
- статистичні методи (п. 2.5);
- емпіричні – цілеспрямований педагогічний експеримент: анкетування і тестування, бесіди з учнями та вчителями, контрольні роботи (п. 1.2, 2.5); педагогічне спостереження за процесом навчання фізики (п. 2.5); аналіз навчально-пізнавальної діяльності учнів для встановлення рівнів сформованості у них пізнавальної активності (п. 2.5).
Основні етапи та організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2009 – 2014 років, і його умовно можна поділити на 3 етапи:
Перший етап (2009 – 2010) – вивчення проблеми даного дослідження, аналіз психолого-педагогічної літератури, навчально-методичної літератури з фізики, визначення основних напрямів дослідження, конкретизації об’єкта, предмета, мети і завдань досліджень.
Другий етап (2010 – 2011рр.) – розробка методичних рекомендацій щодо розвитку і формування пізнавальної активності старшокласників у процесі вивчення фізики на рівні стандарту, розробка педагогічних програмних засобів, розробка методичного забезпечення для проведення дослідно-експериментальної роботи, початок педагогічного експерименту.
Третій етап (2011 – 2014рр.) – продовження педагогічного експерименту, систематизація та узагальнення його результатів. Формування загальних висновків, наукова та літературна обробка роботи.
Методологічну основу дослідження становлять:
- положення теорії пізнання і розвитку мислення, теорії особистості та теорії діяльності як чинника її розвитку; теорії, які визначають сутність пізнавальної активності, закономірності її розвитку та засоби стимулювання в процесі навчання; теорії навчання і освіти взагалі та методики навчання фізики зокрема; психологічні основи впровадження у практику навчання в школі методів активного та інтерактивного навчання;
- основні методологічні, загальнонаукові і педагогічні підходи: системний, комплексний, інтегративний, діяльнісний, особистісно орієнтований, розвивальний, аксіологічний, компетентнісний тощо;
- основні методологічні, загальнонаукові та педагогічні закономірності, принципи і правила;
- засади Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)», Державної програми «Вчитель»; Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року, Проекту «Рівний доступ до якісної освіти в Україні».
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель розвитку пізнавальної активності учнів старшої школи у процесі навчання фізики на рівні стандарту та відповідні їй педагогічні умови (цілеспрямоване управління розвитком пізнавальної активності на основі урахування її структури та вікових особливостей учнів; створення зовнішніх і внутрішніх мотивів навчання учнів та стимулів розвитку їх пізнавального інтересу; створення позитивного мікроклімату в шкільному колективі та підтримання емоційно-вольового налаштування учнів), що сприяють ефективній реалізації моделі;
удосконалено методику навчання фізики на рівні стандарту стосовно вивчення теоретичного матеріалу, розв’язування задач, виконання лабораторних робіт i фізичного практикуму, науково-дослідної роботи з фізики;
подальшого розвитку набули положення педагогічної теорії щодо використання аксіологічного, компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні фізики в старшій школі.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що
- розроблено й експериментально перевірено методику розвитку пізнавальної активності старшокласників із використанням комп’ютерних технологій у процесі навчання фізики, зокрема у ході лабораторних робіт та фізичного практикуму;
- розроблено та впроваджено у практику роботи старшої школи навчально-методичний комплекс, який включає:
1) календарно-тематичне планування уроків;
2) збірник задач з фізики для 10-11 класу (рівень стандарту), який містить матеріал, призначений для активізації пізнавальної діяльності учнів;
3) презентації до уроків фізики, що активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів, розвивають пізнавальний інтерес, створюють проблемні ситуації тощо;
4) власний освітній інтернет ресурс «Фізика, астрономія у школі», режим доступу: http://odarchuk.org/;
5) рекомендації з використання інформаційно-комунікаційних технологій у вивченні фізики на рівні стандарту.
Результати дослідження експериментально перевірено й впроваджено у практику роботи шести навчальних закладів: Мезенівського навчально-виховного комплексу Краснопільської районної ради Сумської області (довідка № 178 від 26.10.2010), Сарненської гімназії Сарненської районної ради Рівненської області (довідка № 28 від 17.12.2011), Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 (довідка № 222 від 29.08.2014) та № 6 (довідка № 285 від 29.08.2014) Золотоніської міської ради Черкаської області, Коледжу економіки права та інформаційних технологій вищого навчального закладу Університет економіки та права «КРОК» м. Києва (довідка № 54 від 3.07.2014), ліцею «Престиж» м. Києва Київської міської ради (довідка № 212 від 10.06.2014).
Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечуються узгодженістю його вихідних положень з фундаментальними концепціями навчання і розвитку особистості, відповідністю результатам загальнонаукових, психолого-педагогічних досліджень; використанням методів дослідження, що відповідають його меті та завданням; апробацією та експериментальною перевіркою основних положень дисертації; коректним кількісним і якісним опрацюванням емпіричних даних.
Особистий внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві: у статті [60] здобувачем розроблені пропозиції вивчення спеціальної теорії відносності для старшокласників на рівні стандарту; у статті [214] визначено види діяльності та вимоги до підготовки майбутнього вчителя фізики.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на конференціях:
міжнародних:
«Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2009), Second International Summer School «Education Measurements: Teaching, Research and Practice» (Ніжин, 2010), «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві» (Київ, 2010), «Засоби і технології сучасного навчального середовища» (Кіровоград, 2012), «Актуальные проблемы естественных наук и их преподавания» (Могилев, 2013);
всеукраїнських:
«Історія науки майбутньому вчителеві» (Умань, 2008), «Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу ІТМ*ПЛЮС» (Суми, 2011), «Інформаційні технології в професійній діяльності» (Рівне, 2011), «Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики, фізики, інформатики у середніх та вищих навчальних закладах» (Кривий Ріг, 2011);
міжуніверситетській:
«Студентські фізико-математичні етюди» (Київ, 2007), «Друга міжуніверситетська наукова конференція з математики та фізики для студентів та молодих науковців» (Київ, 2011);
на всеукраїнському семінарі «Актуальні питання методики навчання фізики та астрономії у середній і вищій школах» Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, 2009-2012);
науково-методичному семінарі «Сучасні проблеми дидактики фізики» Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2014).
Публікації. Результати дослідження відображені у 21 публікації, з них 19 написані без співавторів. Основні наукові результати дисертації представлені 1 посібником та 8 статтями, з них 7 опубліковано в наукових фахових виданнях України, 1 – у виданні України, яке включено до міжнародної наукометричної бази. Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації представлені 2 статтями та 10 тезами. Загальний обсяг публікацій становить 12,25 друк. арк., з них 11,98 друк. арк. – частка, що належить здобувачеві.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (300 найменування), 3 додатків. Повний обсяг дисертації становить 268 сторінок, з них 191 сторінка основного тексту, який містить 12 таблиць і 47 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
Реформування системи освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації зумовлює методологічну переорієнтацію змісту та процесу навчання: одухотворення, олюднення навчально-виховної діяльності, створення такої атмосфери, яка б стимулювала активність особистості, спонукала її до творчості й саморозвитку, відповідала інтересам, потребам і можливостям кожного. Зміна парадигми освіти і цілей навчально-виховного процесу вимагає змін усієї методичної системи навчання
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми розвитку пізнавальної активності учнів у процесі навчання фізики на рівні стандарту. Відповідно до поставленої мети і визначених завдань дослідження отримано такі результати: проаналізований стан розробки проблеми розвитку пізнавальної активності учнів у психолого-педагогічній і методичній літературі та у практиці навчання фізики в старшій профільній школі; виявлені та обґрунтовані психолого-педагогічні засади та педагогічні умови розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі навчання фізики на рівні стандарту; розроблена модель розвитку пізнавальної активності старшокласників під час навчання фізики на рівні стандарту та на її основі побудована відповідна методика навчання фізики; експериментально перевірена ефективність методики навчання фізики на рівні стандарту, що сприяє розвитку пізнавальної активності старшокласників. Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків:
1. Проблема активності особистості та її розвитку має давню історію. Вона була і є предметом дослідження філософів, соціологів, психологів та фахівців багатьох інших галузей знань. Досліджуються питання, що стосуються встановлення природи активності, тлумачення поняття «активність», характеристики її видів (внутрішня і зовнішня активність), визначення співвідношення між поняттями «діяльність» та «активність». Прояв активності у процесі навчання пов’язаний з пізнанням світу. Тому в контексті теми дослідження розглядалася пізнавальна активність учнів. Встановлено, що пізнавальна активність – феномен складний і багатоаспектний. Вона розглядається як одна з рис особистості; компонент пізнавальної діяльності; засіб і умова підвищення ефективності навчання учнів; готовність особистості до пізнання зовнішнього і внутрішнього світу.
Актуальними на сьогодні є питання розвитку пізнавальної активності старшокласників у профільних класах. Фізика як галузь знань є невiд’ємною складовою культури сучасного високотехнологiчного iнформацiйного суспiльства, а тому вивчення в школі відповідного навчального предмета має важливе соцiокультурне, освiтнє, свiтоглядне та виховне значення. На рівні стандарту курс фізики орiєнтований головним чином на свiтоглядне сприйняття фiзичної реальностi, розумiння основних закономiрностей плину фiзичних явищ i процесiв, загального уявлення про фiзичний свiт, його основнi засади i методи пiзнання, усвiдомлення великої ролi фiзичних знань. Усе це вказує на необхідність створення такої атмосфери під час навчання фізики на рівні стандарту, яка б стимулювала активність особистості, пробуджувала її до творчості і саморозвитку, відповідала пізнавальним потребам і можливостям кожного, задовольняла інтереси і потреби учнів, зокрема щодо обрання подальшого життєвого шляху.
2. Пізнавальна активність є одним із основних чинників всебічного розвитку особистості, а її формування у підростаючого покоління – одне з головних завдань навчання в загальноосвітній школі. Основними засадами розвитку пізнавальної активності учнів старшої профільної школи в процесі навчання фізики є реалізація у навчальному процесі діяльнісного, особистісно орієнтованого, розвивального, аксіологічного та компетентнісного підходів, а також врахування та використання під час навчання фізики і в процесі розвитку пізнавальної активності учнів особливостей структури пізнавальної активності особистості (мотиваційний, змістово-процесуальний, емоційно-вольовий компонент та компонент соціальної орієнтації).
Основою пізнавальної активності старшокласників виступають пізнавальні потреби, внутрішня мотивація та пізнавальний інтерес. Ступінь успішності процесу формування пізнавальної активності залежить від впливу системи зовнішніх (соціальні та педагогічні) та внутрішніх (біологічні та психічні властивості особистості) чинників. На основі проведеного аналізу методологічних, психологічних та педагогічних засад розвитку пізнавальної активності учнів старшої профільної школи, особливостей структури пізнавальної активності особистості в процесі навчання і з урахуванням специфіки курсу фізики для рівня стандарту нами були встановлені основні педагогічні умови розвитку пізнавальної активності старшокласників у процесі вивчення фізики на рівні стандарту, а саме:
 цілеспрямоване управління розвитком пізнавальної активності старшокласників на основі відомостей про специфіку структури пізнавальної активності особистості та з урахуванням вікових особливостей учнів. Таке управління включає урізноманітнення форм і методів навчання фізики; використання інформаційно-комунікаційних технологій; адекватний і своєчасний контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів і відповідний корегувальний вплив;
 створення зовнішніх і внутрішніх мотивів навчання учнів та стимулів розвитку їх пізнавального інтересу, зокрема здійснення і функціонування у свідомості учнів цілепокладання стосовно навчання фізики, особистісних пізнавальних процесів, навчальної діяльності та саморозвитку; реалізація внутрішніх і міжпредметних зв’язків фізики з іншими предметами; використання відомостей з історії фізики тощо;
 створення позитивного мікроклімату в шкільному колективі та підтримання емоційно-вольового налаштування учнів, що передбачає формування ціннісних орієнтацій на життєстверджувальному позитивному змісті, а не на критиці й негативі явищ навколишнього світу; стимулювання учнів до самоконтролю і самооцінки, а також до здійснення інших рефлексивних актів; уможливлення вибору учнями індивідуальної траєкторії навчання та розвитку.
3. Навчання фізики на рівні стандарту та розвиток пізнавальної активності учнів у процесі цього навчання доцільно здійснювати на основі розробленої нами структурно-функціональної моделі (с. 93), основними складовими якої є 3 блоки: методологічно-цільовий (методологічні підходи та принципи навчання; мета і завдання розвитку пізнавальної активності учнів), процесуально-змістовий (педагогічні умови, що сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, педагогічний інструментарій, види навчально-пізнавальної діяльності учнів, у процесі здійснення яких передбачається розвивати пізнавальну активність учнів, а також програмні вимоги до навчання фізики на рівні стандарту) та результативно-оцінювальний (структура пізнавальної активності, критерії розвитку, рівні та моніторинг сформованості пізнавальної активності учнів).
4. Результати експериментальної перевірки підтверджують ефективність методики навчання фізики на рівні стандарту, в основу якої покладено структурно-функціональну модель розвитку пізнавальної активності учнів старшої школи і доводять, що дотримання запропонованої методики через реалізацію у навчальному процесі всіх складових моделі сприяє формуванню необхідних (ключових, загальнопредметних, предметних, міжпредметних, комунікативних) компетентностей і розвитку пізнавальної активності, що проявляється зокрема в ініціативно-дієвому ставленні до пізнавальної діяльності, прояві наполегливості та саморегуляції, усвідомленні сенсу самовдосконалення тощо. Сукупність результатів, отриманих у процесі дослідження, дає можливість стверджувати, що розроблена в дисертації методика навчання фізики на рівні стандарту сприяє розвитку пізнавальної активності учнів у процесі вивчення фізики в старшій школі. Ця методика успішно реалізована на практиці та може бути використана вчителями фізики, методистами та студентами фізико-математичних факультетів педагогічних та класичних університетів. Подальші дослідження можуть здійснюватися в таких напрямах:
- методика розвитку пізнавальної активності учнів основної школи в процесі вивчення фізики та інших навчальних дисциплін;
- розвиток пізнавальної активності учнів у процесі вивчення фізики в старшій школі на академічному чи профільному рівні.