Олійник Тарас Ярославович. Територіальна організація агропромислової інтеграції України у світове співтовариство

brief description

Олійник Тарас Ярославович. Територіальна організація агропромислової інтеграції України у світове співтовариство : дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2006. — 216арк. — Бібліогр.: арк. 175-193

Олійник Т.Я. Територіальна організація агропромислової інтеграції України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, 2006.
У дисертації розкрито теоретико-методологічні засади агропромислової інтеграції України у світове співтовариство на основі раціонального використання експортного потенціалу регіонів. Розроблено основи механізму формування зовнішньоекономічного потенціалу АПК, обґрунтовано методичні основи дослідження агропромислової інтеграції України з іншими країнами.
Виявлені чинники формування зовнішньоекономічного потенціалу АПК України. Проведений аналіз сучасного стану регіональної та товарної структури зовнішньоекономічних зв’язків АПК України. Запропоновані концептуальні засади щодо вдосконалення територіальної організації агропромислової інтеграції України.

У результаті проведеного дослідження структури і територіальної організації агропромислової інтеграції України у світове співтовариство отримані наступні висновки:
1. Обґрунтовано, що зовнішньоекономічний сектор АПК здійснює зовнішньоекономічні зв"язки продовольчої продукції на основі раціонального використання продовольчого потенціалу відповідної території з метою вирішення національних економічних, політичних та інших інтересів. Він виступає територіальним технолого-економічним і організаційним поєднанням органів і організацій, які виконують різні зовнішньоекономічні функції АПК через систему митної діяльності. В основі зовнішньоекономічних зв"язків АПК лежать інтегративні функціональні компоненти: товари, що включені до зовнішньоторговельного обігу; об"єми і споруди інженерного забезпечення, транспортних засобів, службових блоків, складів; органи управління експортно-імпортними операціями.
2. Виявлені основні форми зовнішньоекономічних зв"язків АПК України: експорт та імпорт продовольчих товарів; надання суб"єктам господарювання АПК функцій зовнішньоекономічної діяльності України;наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб"єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі для потреб АПК;спільна підприємницька діяльність між суб"єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб"єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами в агропромисловій сфері; організація та здійснення діяльності підприємств АПК в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб"єктів зовнішньоекономічної діяльності; формування та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту.
3.Сформульовані найважливіші принципи формування регіональних зовнішньоекономічних зв"язків АПК України: демократичного централізму, який враховує централізоване керівництво агропромисловими процесами і регіональні особливості; пропорційності й оптимальності виробництва продовольчої продукції і рівня регіонального споживання з врахуванням експорту надлишку продукції та імпорту дефіцитних видів продовольчих товарів; узгодження територіального і галузевого аспектів передбачає врахування специфіки агропромислового потенціалу регіону при плануванні балансу виробництва продовольства; наукової обґрунтованості розвитку регіональних зовнішньоекономічних секторів АПК України; необхідності врахування продовольчої безпеки сусідніх держав і регіонів, недопущення експансії неякісних імпортних продуктів та продовольчих товарів.
4.Розроблено методичні основи дослідження територіальної організації агропромислової інтеграції країни, яке необхідно проводити в чотири етапи. На першому етапі визначається об"єкт та предмет, мета та завдання дослідження зовнішньої агропромислової інтеграції. Другий етап складається із збору та обробки статистичної інформації, яка характеризує територіальну організацію продуктивних сил агропромислової інтеграції країни в світове співтовариство. Третій етап полягає в аналізі рівня та ефективності територіальної організації товарної і регіональної структури зовнішньої торгівлі АПК. І на кінець, четвертий етап спрямований на розробку основних напрямків вдосконалення територіальної організації агропромислової інтеграції країни.
3. Встановлено найважливіші чинники розвитку і територіальної організації агропромислової інтеграції України, до яких належать: регіональна диференціація експортного продовольчого потенціалу окремих регіонів: глобалізація і регіоналізація; геополітичне і транспортно-географічне положення; нові форми активізації співробітництва (спільні підприємства, вільні економічні зони агропромислового типу, єврорегіони).
4. Проведено комплексний аналіз експорту основних товарних груп продовольчої продукції та механізму їх регулювання. Регіональна структура експорту продовольчої продукції свідчить про багатовекторність зовнішньоекономічних зв’язків АПК. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності зовнішньо економічних зв"язків АПК України необхідно враховувати ряд пріоритетних напрямків. Курс на євроінтеграцію України буде сприяти розширенню експорту з країнами ЄС. Необхідно поглиблювати агропромислове співробітництво з СНД, зокрема з Росією. В той же час варто зберігати позиції на продовольчих ринках інших країн та регіональних економічних об’єднань.
5.Вивчення динаміки обсягів і структури імпорту продовольчої продукції дало можливість оцінити ступінь захисту національного товаровиробника, насиченість внутрішнього ринку товарами. Встановлено, що на шляху до входження в СОТ доцільно поступово реформувати і приводити до міжнародних стандартів митно-тарифне регулювання, зокрема знижувати ставку ввізного мита, враховуючи призначення товару. Необхідно створити систему обмеження імпорту товарів харчової промисловості з урахуванням ступеня дефіцитності товару, його ролі для внутрішнього ринку, можливості власного виробництва. Така система протекціонізму, включаючи посилення тарифного режиму, механізми сезонних імпортних мит, а також заходи нетарифного регулювання, зумовить зменшення обсягів імпорту продовольчої продукції.
6.В структурі експортних поставок продуктів харчування переважають продукти низького ступеня обробки, зокрема продукти рослинного походження (в першу чергу зернові культури), жири та олії тваринного походження та живі тварини і продукти тваринного походження. Серед готових харчових продуктів переважає цукор. В останні роки дещо зростає частка готових харчових продуктів, проте для її розширення необхідно збільшувати випуск високоякісних продуктів у відповідності з вимогами міжнародних стандартів.
7. Визначено пріоритети входження АПК в систему світових господарських зв’язків, основними з яких є: структурна перебудова експортно-імпортного потенціалу з гарантуванням продовольчої безпеки країни; розширення продовольчих товарів критичного, пріоритетного та квотового імпорту; обмеження лібералізації зовнішньої торгівлі та посилення ролі держави; вдосконалення системи моніторингу та прогнозування кон’юнктури світового продовольчого ринку; зміцнення ринкової інфраструктури; дальший розвиток форм територіального зосередження митної діяльності, зокрема створення митних мобільних груп.