Організаційно-правове забезпечення діяльності юридичних підрозділів органів державної податкової служби України

brief description

Зміст
Вступ……………………………………………………………………….…………4

РОЗДІЛ I. Загальна характеристика юридичної практики ОДПС
1.1. Поняття юридичної практики та її значення в правовій роботі ОДПС….....13
1.2. Юридична практика ОДПС як складова частина правової системи
України……………………………………………………………………………....29
1.3. Вплив юридичної практики на вдосконалення податкового законодавства……………………………………………………………………......45

РОЗДІЛ IІ. Правові засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС
2.1. Місце юридичних підрозділів в системі ОДПС та їх структура………….....62
2.2. Функції юридичних підрозділів ОДПС…………………………………….... 81
2.3. Взаємодія юридичних підрозділів з галузевими управліннями ОДПС
і іншими державними органами .....................................................................…... ..96
2.4. Особливості діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС…….. .109

РОЗДІЛ IІІ. Організація діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС
3.1. Організаційні форми та методи діяльності юридичних підрозділів ОДПС..129
3.2. Діяльність юридичних підрозділів щодо супроводження справ у судах…. 144
3.3. Напрямки вдосконалення діяльності юридичних підрозділів ОДПС у контексті адміністративної реформи……………………………………………. 158

Висновки …………………………………………………………………………..172
Список використаних джерел…………………………………………………...180
Додатки ………………………………………………………………………….....203

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах в Україні проходить становлення правової держави. Зміст єдності і розмежування трьох гілок державної влади – законодавчої, виконавчої, судової полягає в необхідності належного правозастосування в усіх галузях законодавства та в його окремих формах, якими слід розглядати юридичне обслуговування суб’єктів усіх форм власності і населення у суспільстві в цілому і податкових відносинах зокрема. Забезпечення розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави залежить в першу чергу від належного виконання своїх функцій державними органами. Соціально-економічні перетворення постійно вимагають пошуку та запровадження нових методів і механізмів, спрямованих на поліпшення економічної ситуації країни.
Головне місце займають правові форми і методи управління економікою, правове забезпечення законності діяльності і дисципліни в усіх сферах господарювання і на різних рівнях органів виконавчої влади. Реалізувати вказані завдання, ефективно захищати законні права та інтереси і безпеку держави, підприємств, установ та організацій покликані юридичні служби.
Українська держава зацікавлена у функціонуванні професійної і сучасної юридичної служби. Уряд України постановою від 27.08.1995р. затвердив Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації[160], в якому зазначив про необхідність вдосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створення правових і організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади щодо попередження порушень прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян. Юридичне обслуговування діяльності ОДПС – це засіб, за допомогою якого збираються необхідні документи (докази) для підтвердження юридичних фактів та аргументів, на підставі яких провадиться застосування норм права. Завдяки цьому досягається забезпечення конституційних норм щодо охорони прав і захисту інтересів як платників податків, так і держави, а саме реально використовуються норми податкового права у процесі виконання бюджету.
Потреба удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності юридичних служб постійно зростатиме, про що свідчить Указ Президента України від 11.12.2001р. №1207/2001 “Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів”[144], постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2001р.№1693 “Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади”[157]. Роль юридичних підрозділів ОДПС як частини апарату, що організовує правову роботу та виконує специфічні функції в юридичній практиці, полягає в забезпеченні умов для зміцнення законності в сфері оподаткування і посилення трудової та службової дисципліни, попередження правопорушень з боку як податківців так і платників податків шляхом підвищення рівня правової культури в суспільстві.
Положенням податкової доктрини щодо діяльності ОДПС присвячували свої роботи вчені і практики: М.Я.Азаров, Л.К.Воронова, П.Т.Гега, І.І.Лонюк, В.Т.Капріца, М.М.Касьяненко, М.П.Кучерявенко, Т.Є.Кушнарьова, П.В.Мельник, П.С.Пацурківський, В.І.Полюхович, В.М.Попович, Л.А.Савченко, Г.М.Самілик, Т.В.Сараскіна, Г.О.Усатий та ін., але їх дослідження не відображають ролі юридичних підрозділів в системі ОДПС, не визначають їх організаційно-правове забезпечення.
При підготовці дисертації були використані наукові праці вчених адміністративістів з адміністративно-правової науки: В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, А.С.Васильєва, Р.Ф.Васильєва, В.Г.Гончаренка, А.М.Долгополова, Г.Г.Забарного, Р.А.Калюжного, В.М.Кампо, Л.В.Коваля, Т.О.Коломоєць, В.О.Коновалової, Ю.Ф.Кравченка, С.В.Кувакіна, Г.І.Лелікова, Н.Р.Нижник, О.В.Петришина, В.П.Пєткова, А.О.Селіванова, В.М.Селіванова, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, В.В.Цвєткова та ін..
Неможливо провести дослідження без використання загальнотеоретичних праць зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, С.С. Алексєєва, С.Н.Братуся, А.Б.Венгерова, С.І. Вильнянського, Ю.І.Гревцова, С.Д.Гусарєва, І.Я.Дюрягина, В.П.Казимирчука, В.Т.Калмикова, В.Н.Карташова, В.Н.Кудрявцева, В.І. Леушина, А.В.Малько, М.Н.Марченко, М.І.Матузова, П.Є.Недбайло, В.С.Нерсесянца, В.П.Реутова, О.Ф.Скакун, М.Я.Соколова, О.Д.Тихомирова та ін..
В опублікованих роботах фахівців у галузі адміністративного і фінансового права містяться оригінальні гіпотези, цікаві ідеї та пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання діяльності, юридичної практики та правової роботи ОДПС, що були враховані автором даного дослідження.
У той же час недостатньо досліджені ефективність діяльності юридичних підрозділів і їх взаємодія з галузевими управліннями в структурі ОДПС.
Сьогодні гостро відчувається потреба в розробці і удосконаленні понятійного апарату, що стосується юридичної практики, виявленні закономірностей виникнення, становлення і функціонування юридичних підрозділів ОДПС, аналізі, систематизації і узагальненні юридичної практики ОДПС як об’єктивного явища реальної дійсності.
Наведені аргументи повною мірою обґрунтовують актуальність і важливість проведення комплексного наукового дослідження організаційно-правових засад діяльності юридичних підрозділів ОДПС.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Роботу виконано в рамках планів Академії державної податкової служби України, як частину науково-дослідної роботи “Удосконалення адміністрування податку на додану вартість у сфері зовнішньоекономічної діяльності”(номер державної реєстрації № 0102U005745), тема дисертації затверджена її вченою радою. Робота виконана в контексті заходів з реалізації Концепції адміністративної реформи, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998р. № 810/98147 та Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженої Указом Президента України від 14.04.2000р. №599/2000151. Цей напрямок дослідження знайшов підтвердження і в Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000р. №1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України і досягнень адміністративно-правової науки, узагальнення юридичної практики та правової роботи ОДПС з’ясувати історичний розвиток юридичних підрозділів, визначити поняття юридичної практики ОДПС, удосконалити структуру юридичної служби в системі податкових органів для проведення ефективної модернізації в межах адміністративної реформи і зміцнення законності в діяльності органів державної влади.
Для досягнення мети були визначені такі завдання:
- дослідити етапи розвитку юридичних підрозділів ОДПС;
- розкрити зміст діяльності працівників юридичних підрозділів ОДПС;
- проаналізувати вітчизняні й зарубіжні правові акти та існуючі в науковій літературі погляди вчених щодо поняття “юридична практика” та “правова робота”;
- визначити поняття “юридична практика ОДПС” і її принципи;
- здійснити аналіз впливу юридичної практики ОДПС на зміни податкового законодавства;
- визначити місце юридичних підрозділів в системі ОДПС;
- здійснити аналіз організаційної побудови юридичних підрозділів ОДПС, зовнішньої та внутрішньої взаємодії її елементів;
- охарактеризувати функції правового забезпечення діяльності ОДПС;
- визначити причини плинності кадрів серед юристів ОДПС та запропонувати заходи вирішення проблеми;
- запропонувати рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності юридичних підрозділів ОДПС та пропозиції до змін у законодавстві.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що складаються у сфері діяльності юридичних підрозділів ОДПС.
Предметом дослідження є організаційні засади діяльності юридичних підрозділів ОДПС та чинне законодавство України, інші нормативно-правові акти, відомчі акти ОДПС з питань організації діяльності юридичних підрозділів, юридична практика ОДПС.
Методи дослідження. У роботі використано окремі загальнонаукові методи: за допомогою логіко-семантичного вдосконалено понятійний апарат (підрозділи 1.1,1.2); на основі статистичного узагальнення вивчалась думка, проводилось опитування (підрозділи 1.2, 2.4), за допомогою системно-функціонального – визначено шляхи удосконалення нормативної бази діяльності і організаційної побудови юридичних підрозділів ОДПС (підрозділи 2.1,2.2,3.2).
Серед конкретно наукових методів – головні: порівняльно-правовий та історико-правовий, що надали змогу дослідити формування юридичних підрозділів в системі ОДПС (підрозділ 2.1). Статистичні дані використано при виробленні пропозицій щодо удосконалення діяльності юридичних підрозділів у взаємодії з галузевими управліннями ОДПС за результатами аналізу супроводження справ у судах за участю податкових органів (підрозділи 2.3,3.2,3.3).
Нормативну базу роботи склали Конституція і закони України, міжнародно-правові документи, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України та відомчі нормативні акти ДПА України, що регламентують питання діяльності юридичних підрозділів ОДПС як складової частини органу виконавчої влади. Емпіричну базу дослідження становлять публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні та аналітичні матеріали про діяльність юридичних служб , а також звітні дані ДПА України та ДПА у Дніпропетровській області.
У процесі дослідження теми були вивчені юридична практика органів ДПС і судова практика за участю органів ДПС, результати розгляду скарг (апеляцій) і звернень платників податків, проведено вибіркове опитування працівників юридичних підрозділів та студентів юридичних факультетів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній науці адміністративного права спеціальним комплексним монографічним дослідженням, присвяченим діяльності юридичних підрозділів ОДПС, в якому здійснено поглиблений аналіз діяльності юристів у структурі ОДПС та їх організаційно-правового забезпечення, систематизовано функції щодо правового забезпечення діяльності ОДПС, внесено окремі пропозиції щодо удосконалення діючого законодавства і розробки нових нормативно-правових актів.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків. Основні з них такі:
- удосконалено поняття і проведено розмежування термінів “юридична практика” та “правова робота”;
- уперше визначено етапи розвитку юридичних підрозділів ОДПС, шляхи підвищення ефективності їх участі в системі ОДПС;
- дістало подальшого розвитку визначення місця юридичних підрозділів в системі державних податкових органів;
- обґрунтовано взаємозв’язок реформування діяльності юридичних підрозділів в ОДПС із здійсненням в Україні адміністративної та правової реформи;
- уперше визначено поняття юридичної практики ОДПС як складового елементу функціонування правової системи і частини процесу правового регулювання, що одночасно є віддзеркаленням позитивних і негативних сторін у стосунках платників податків із податковим органом, що враховує набутий і напрацьовує новий досвід в результаті нормотворчої і правозастосовчої діяльності та вносить об’єктивно-реальні зміни в суспільстві, формуючи правову культуру населення;
- обґрунтовано, що за характером виконуваної роботи і відповідною кваліфікацією працівники підрозділів правового забезпечення – державні службовці є юристами і саме тому такі підрозділи доцільно назвати юридичними, врахувавши їх історичний розвиток і досвід юридичного департаменту Російської Федерації, а також те, що правове забезпечення здійснюють не лише юристи, але і керівники та інші посадові особи ОДПС;
- узагальнено причини плинності кадрів серед працівників юридичних підрозділів і запропоновано заходи щодо їх усунення;
- уперше проаналізовано структуру юридичних підрозділів ОДПС і внесено пропозиції щодо її вдосконалення, окремі з яких знайшли практичне впровадження;
- обґрунтовано необхідність закріплення процедур адміністративного оскарження рішень (дій, бездіяльності) ОДПС в кодифікованому документі, а вирішення значних конфліктних справ і спорів передбачити в межах адміністративного судочинства - податковими судами;
- доведено необхідність введення нової кваліфікації: юрист-економіст, юрист-фінансист при підготовці фахівців права в Академії ДПС України для юридичної служби ОДПС з метою зменшення дублювання функцій і конфліктних ситуацій та судових спорів, враховуючи складність спеціального податкового законодавства;
- обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного правового регулювання відносно неприпустимості надання податкових роз’яснень і застосування податкового компромісу податковими органами як у науково-теоретичному, так і в практичному плані.
Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і нових практичних висновків у сфері діяльності юридичних підрозділів ОДПС.
Отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані :
- у науково - дослідницькій сфері – положення, які містяться у дисертації поглиблюють основні засади теорії управління і можуть бути підґрунтям для подальшої розробки окремих питань при здійсненні поетапної модернізації діяльності ОДПС;
- у правотворчості – при вдосконаленні чинного адміністративного і фінансового законодавства України;
- у правозастосовчій сфері – запропоновані заходи спрямовані на удосконалення системи взаємодії структурних підрозділів ОДПС;
- у навчальному процесі – при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури, викладанні відповідних навчальних дисциплін з курсів “Адміністративна діяльність ОДПС”, “Податкове право”, “Фінансове право”, “Правове забезпечення діяльності ОДПС”;
- у правовиховній сфері – висновки і пропозиції, що містяться в дисертації можуть слугувати матеріалами роботи з підвищення рівня правової культури населення і фахового рівня працівників державної податкової служби.
Основні положення дослідження використані автором при підготовці навчальної і робочої програми, лекцій з курсу “Правове забезпечення діяльності ОДПС” для студентів Академії державної податкової служби України (акт впровадження №4 від 28.11.2002р.). Положення дисертації використовувалися в навчальному процесі під час викладання дисциплін “Фінансове право” та “Податкове право” в Національному гірничому університеті (акт впровадження №4 від 2.12.2002р.).
Результати дослідження у вигляді структурних змін юридичних служб впроваджені в практичній діяльності ДПА у Дніпропетровській області та ОДПС України (акт впровадження від 9.12.2002р., акт впровадження від 20.01.2003р.).
За результатами наукового дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо проведення документальних перевірок з питань дотримання суб’єктами підприємницької діяльності порядку оподаткування податком на додану вартість зовнішньоекономічних операцій (№ 0102U005745, протокол №13 від 22.10.2002р.).
Висновки та пропозиції щодо вдосконалення діяльності юридичних підрозділів ОДПС направлені до ДПА України та впроваджені у практичну діяльність як ДПА у Дніпропетровській області, так і в цілому служби правового забезпечення ОДПС України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Всі сформульовані в дисертаційному дослідженні положення та висновки обґрунтовані і розроблені на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України. Окремі положення дисертації доповідались автором на науково-практичних конференціях “Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України на рівні регіонів та шляхи її кадрового і професійного забезпечення”(Дніпропетровськ,5–6.12.2000р.), “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”( Ірпінь,1–2.12.2000р.), “Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття” (Дніпропетровськ,30–31.05.2001р.), “Митна політика України на сучасному етапі”(Дніпропетровськ,8–9.11.2001р.), “Бюджетно-податкова політика в Україні” (Ірпінь,19–20.12.2001р.), “Становлення і розвиток правової системи України” (Київ,21.03.2002р.), “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України ”(Ірпінь,19–20.12.2002р.), “Проблеми кодифікації законодавства України” (Київ,14.05.2003р.), II, III, IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 4–5.05.2001р., 16-17.05.2002р., 15–17.05.2003р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична інформація про правопорушення і методи її аналізу” (Хмельницький,22–23.05.2002р.).
Публікації. Основні теоретичні висновки, пропозиції, практичні рекомендації відображені в п’яти наукових публікаціях та у чотирьох тезах надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій. Ідеї і розробки, що належать В.К.Шкарупі, у співавторстві з яким є наукова праця, у дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Відповідно до мети, предмета дослідження, дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, які вміщують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (198 найменувань), додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ

У ході виконання дисертаційного дослідження вироблені висновки викладались при розгляді кожного з досліджуваних питань, які в подальшому могли б послужити певним матеріалом для розвитку адміністративної науки. Але дисертант жодним чином не претендує на винятковість своїх суджень, тому що тема складна і багатогранна. Результатом дослідження є сформульовані пропозиції і рекомендації, що спрямовані на удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності юридичних підрозділів органів державної податкової служби України, тому вважаємо за необхідне висловити лише основні підсумки дослідження.
Проведене дослідження підтвердило актуальність порушеної проблеми. Реформаторські процеси, що сьогодні відбуваються в суспільстві характеризуються потребою тісного взаємозв’язку демократії, дисципліни і права. Якщо законність розглядається як дотримання усіма суб’єктами права законів і підзаконних актів, то гарантіями законності є засоби і умови, які забезпечують дотримання законів і підзаконних актів, безперешкодне здійснення прав громадян і захист інтересів суспільства і держави.
Зміцненню законності і правопорядку сприятимуть такі прояви демократії як демократичний зміст законодавства, контроль громадськості за реалізацією законів, створення умов при яких дотримується справедливість і повага до прав людини, забезпечення захисту прав і свобод людини та доступу до юридичних послуг. А законність і правопорядок сприятимуть розвитку демократії.
Для зміцнення законності і дисципліни в державному управлінні взагалі, в ОДПС, зокрема, необхідно створити умови для ефективного застосування законодавства, забезпечення соціально-психологічних чинників у колективі, закріплення професійно підготовлених кадрів і їх всебічного та постійного удосконалення процесів щодо виховання правосвідомості. Правопорядок і законність беруть початок з правової культури. А тому роль юристів у формуванні правової культури як платників податків так і працівників ОДПС є досить важливою, що пояснюється тим, наскільки конкретні особи ознайомлені з правом, знають і розуміють його, визнають і піклуються про неухильне дотримання норм права.
Безперечно, ефективне зростання юридичного обслуговування в державному управлінні є підґрунтям розвитку правового виховання, пропаганди юридичних знань, проведення правового навчання. Вважаємо за необхідне зробити ряд висновків для раціонального розв’язання практичних завдань:
– удосконалення організації діяльності юридичних підрозділів та ОДПС в цілому обумовлюється необхідністю створення сприятливих умов для розбудови правової держави Україна та забезпечення законності і правопорядку в ній;
– становлення юридичних служб державних податкових органів потребує подальшої наукової розробки управління, поєднання теорії і практики, визначення шляхів їх розвитку, встановлення дієвої зовнішньої і внутрішньої взаємодії;
– удосконалення законодавства з питань адміністративного оскарження рішень і дій ОДПС, з метою активного впливу на позитивні результати практичної діяльності юридичних підрозділів і ОДПС в цілому.
З прийняттям Конституції України постало питання надання правової допомоги з урахуванням захисту прав та інтересів громадян, а це в свою чергу віддзеркалює і стан дотримання законності органами державної влади і їх посадовими особами. Тому виявлення специфіки діяльності юридичних служб взагалі, а юридичних підрозділів, зокрема, є складником поставленого питання.
Серед теоретичних проблем, пов’язаних із застосування правових норм, особлива увага приділяється дослідженню форм і методів діяльності юридичних підрозділів ОДПС. Враховуючи, що ці підрозділи є невід’ємною складовою частиною ОДПС в цілому і мають специфічні функції, зазначені питання розглядаються у контексті адміністративного права.
Такий підхід дозволив прийти до висновку, що юридичні підрозділи не є допоміжною ланкою, а входять до основних функціональних частин без яких неможливе повноцінне функціонування будь-якого державного органу взагалі і ОДПС зокрема.
Щоб досягти удосконалення діяльності юридичних підрозділів ОДПС потрібні зміни правового забезпечення, необхідно привести відомче регулювання у відповідність з Конституцією України. Серед засобів правового забезпечення діяльності юридичних підрозділів ОДПС мають місце норми різних галузей права: конституційного, фінансового, цивільного, трудового, господарського, податкового. Але значна частина правовідносин врегульовується нормами адміністративного права і процесу.
Найзначнішими серед засобів організаційно-правового регулювання діяльності юридичних підрозділів ОДПС є нормативні акти структурно-функціонального характеру, вони, в першу чергу, потребують удосконалення. З урахуванням частих змін у законодавстві і проведення судової реформи в державі. А тому, на нашу думку, необхідно:
– закріпити конституційно надання права законодавчої ініціативи Верховному Суду України з метою ефективного використання напрацювань юридичної практики;
– внести зміни до п.1 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995р. №690, зокрема виключити умови про наявність ліцензії на здійснення юридичної практики;
– чітко визначити права і обов’язки у відповідних документах, детально регламентувати порядок взаємодії структурних підрозділів ОДПС і інших органів (в т.ч. при підготовці міжвідомчих нормативно-правових актів); доцільно затвердити Положення про відповідні органи ДПС на різних рівнях управління (маємо Положення про ДПА України );
– констатувати, що Рекомендації Міністерства юстиції України від 15.01.1996р. №2 „Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, установі, організації” і Положення „Про правове супроводження судових справ і ведення претензійної та позовної роботи в органах державної податкової служби України” затверджене наказом ДПА України від 15.02.2000р. №59 виявилися прогресивними нормативно-правовими актами, але потребують змін з урахуванням проведення в Україні судової реформи;
– доцільно законодавчо визначити орган, який повинен нараховувати відсотки на суми бюджетної заборгованості (суми не відшкодовані платнику податків протягом терміну визначеного п.7.7.3 ст.7 Закону України від 3.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”[135]) і механізм виплати відсотків у зв’язку з чим внести відповідні зміни і доповнення як до діючої норми так і до бюджету відповідного року, а також передбачити, що підставою для отримання основної суми відшкодування є дані, що вказані платником податків в декларації і перевірені ОДПС (акт документальної перевірки).
– внести зміни до Закону України „Про державну службу” і „Про державну податкову службу в Україні” з урахуванням потреб часу;
– закріпити визначення поняття “фіктивна фірма” з урахуванням характерних особливостей діяльності вказаних фірм в Кримінальному кодексі та Кодексі про адміністративні правопорушення, а не у Законі України “Про підприємництво”;
– внести доповнення до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” про право ОДПС на звернення до суду з позовами про визнання установчих документів недійсними і угод, що суперечать закону і прямо чи опосередковано впливають на оподаткування;
– виключити з норми п.5.2.2.ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200р. №2181-III136 право розгляду скарг на рішення саме контролюючим органом нижчого рівня, а залишити його лише за вищим або центральним з метою здійснення контролю і узагальнення спірних питань та подальшого внесення пропозицій (до суб’єктів законодавчої ініціативи) щодо удосконалення законодавства;
i. виключити норму про застосування податкового компромісу в рамках апеляційного узгодження (п.4.1.1 ст. 4), а також норму про податкові роз’яснення (п.4.2.2 ст.4) шляхом внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200р. №2181-III136
ii. доцільно доповнити ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”137 щодо обов’язку платників податків під час проведення перевірок надавати як первинні документи так і пояснення, що стосуються питань оподаткування.
Вдосконалення діяльності юридичних служб як процесу практичної реалізації завдань та функцій ОДПС не повинно залишатись поза увагою науковців і практиків. На підставі результатів проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що підвищення ефективності діяльності юридичних підрозділів залежить не тільки від удосконалення її законодавчої основи, але й від перегляду її організаційних засад реорганізації структури, підвищення кваліфікації працівників, поліпшення взаємодії з галузевими підрозділами ОДПС та іншими державними органами, конкретизації процедурних питань роботи.
Правові засоби регулювання діяльності юридичних підрозділів ОДПС відіграють головну роль, однак, максимальний ефект можливо досягти з використанням організаційних, кадрових, матеріально-технічних, інформаційних, наукових засад, які вказані і в Концепції адміністративної реформи в України.
Концепція адміністративної реформи створює передумови для вдосконалення організаційно-правових основ діяльності державних органів, але не викреслює необхідності подальших наукових досліджень. Враховуючи важливість завдань, які вирішують юридичні підрозділи ОДПС, їх доцільно підпорядкувати безпосередньо керівникові органу ДПС, який, як правило, здійснює загальне керівництво цією службою, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995р. №690 “Про загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації”[160].
З метою якісного виконання повноважень при мобілізації доходів у бюджет, зменшення конфліктних ситуацій, спорів, скарг, судових проваджень, враховуючи наявність спеціального податкового законодавства і потребу юридичного обслуговування працівників ОДПС з економічною освітою, усунення дублювання функцій, пропонуємо ввести розгалужену систему діяльності юристів в структурі ОДПС (за рахунок існуючої чисельності відповідних галузевих підрозділів).
З метою захисту інтересів платників податків і уникнення конфліктних ситуацій (враховуючи, що інформування в 30-ти денний термін прямо торкається інтересів щомісячних платників і може вплинути на звітність) необхідно зменшити термін для оприлюднення рішень суду про визнання недійсними податкових роз’яснень, в тому числі використовуючи офіційні інтернет-сайти ОДПС, що сприятиме дотриманню правопорядку в державі і налагодженню партнерських взаємовідносин.
Доцільно управління апеляцій, відділ юридичного забезпечення департаменту акцизного збору і відділ правового забезпечення та апеляцій департаменту модернізації ДПА України ввести до структури створеного в майбутньому юридичного департаменту, враховуючи досвід Міністерства Російської Федерації по податках і зборах (на період до створення податкових судів в межах судової реформи). Потребує удосконалення наявна структура юридичних підрозділів, які виконують функції правового забезпечення шляхом перепідпорядкування відповідному Департаменту правового забезпечення, який доцільно назвати – Юридичним, з метою дотримання вимог Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1995р. № 690 і ввести розгалужену систему юридичного обслуговування в ОДПС шляхом введення до кожного галузевого управління юридичної групи.
З метою якнайкращого виконання обов'язків та економії і продуктивного використання робочого процесу практикуючими юристами-податківцями з урахуванням потреби застосування значного масиву спеціального податкового та фінансового законодавства та використання набутих знань, пропонується при підготовці юристів в Академії ДПС України ввести кваліфікації: юрист-економіст, юрист-фінансист.
Враховуючи, що адміністрування – це формування загальних цілей та політики організацій, пропонується створити у спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків юридичне управління (нині окремі групи правового забезпечення, або один юрист, входять до галузевих підрозділів і підпорядковуються керівникам відділів, які за фахом не є юристами, а загальна юридична служба відсутня ) з відділами: оцінки нормативно-правових актів та організації правової роботи; правового забезпечення податкового адміністрування підприємств сфери матеріального виробництва; правового забезпечення податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери (шляхом внесення зміни до додатку 2, затвердженого наказом ДПА України від 20 вересня 2002 року № 433 ” Про внесення змін до наказу ДПА України від 24 вересня 2001 року № 381 “ Про зміни у структурі підрозділів правового забезпечення органів державної податкової служби”).
Сьогодні питання правового регулювання структурної побудови і діяльності ОДПС належать до найбільш актуальних в економічному та соціальному житті України, тому що мають велике теоретичне і практичне значення для підвищення рівня організації робочого процесу державного управління. У процесі дослідження дійшли висновку, що доцільно у складі структурних підрозділів юридичної служби створити координаційні відділи з питань супроводження судових справ: наприклад, у складі управління правового забезпечення облДПА необхідно мати відділ по забезпеченню супроводження справ в апеляційних інстанціях, а у складі юридичного департаменту (правового забезпечення) - відділ по забезпеченню супроводження судових справ в касаційній інстанції з відповідною функцією щодо супроводження справ регіонів України, тобто окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Переконані, що такий стан справ, коли адміністрація бере на себе роль судді по справі, в якій вона сама безпосередньо виступає зацікавленою стороною, суперечить основному правовому принципу – рівності всіх перед законом. Доречно буде запропонувати ідею втілення в життя так званих “податкових судів”(на прикладі існуючих колегій в господарських судах з розгляду податкових спорів як особливо складних), на які можна було б покласти розгляд лише тих справ, які відносяться до сфери оподаткування, оскільки будь-яка судова процедура є тривалою і велике накопичення судових справ різного характеру не дає змогу досить кваліфіковано і оперативно розглянути спірні питання податкового законодавства.
Безпека працівників ОДПС в цілому і юристів зокрема, як стан захищеності її життєво важливих інтересів і мінімальний ризик у процесі службової діяльності досягатиметься завдяки комплексу заходів по створенню умов праці і відпочинку (наближених до європейських стандартів), постійному вихованню і навчанню (адаптації, стажуванні, формуванні кадрового резерву), а також, враховуючи досвід МВС України, введенні на кожному рівні управління ОДПС служби виховної, соціальної роботи та психологічного забезпечення.
Доцільно врахувати неузгодженість і неточність діючого законодавства в роботі над проектом Податкового кодексу, та вжити відповідних заходів для налагодження клімату партнерства між платниками податків і ОДПС, яким сприятиме: розробка автоматизованої програми перевірки розрахунків і звітності, що дозволить виправляти типові технічні помилки і формувати файли в електронному вигляді; розробка спрощеної та уніфікованої форми звітності; законодавче закріплення відповідальності за незабезпечення захисту інформації або несанкціоноване її використання; систематизація правових норм щодо надання звітності та її обробки в електронному вигляді, а також механізму податкового адміністрування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Характеристика джерела Найменування
Монографії
(Один, два або три автори)

Чотири автори і більше

Збірки
наукових праць

Словники

Cкладові частини збірника

Складові частини журналу

Тези доповідей

Дисертації

Автореферати дисертації

Нормативно-правові акти

Матеріали практики

Періодичні видання

Іноземні видання 1. Авер'янов В.Б., Денисов В.Н., Сіренко В.Ф. Законодавство: проблеми ефективності. – К.: “Наукова думка”, 1995. – 232с.
2. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Издательство БЕК, 1994.– 224с.
3. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Росийской Федерации: Учебник для вузов. – М..: Юристъ, 1994. – 506с.
4. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. – Рос.мовою. – К.: Літера ЛТД , 2001. – 336с.
5. Бахрах Д.Н. Административное право. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М), 2000. – 288 с.
6. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник – М.: Изд-во БЕК, 1993. – 450с.
7. Бахрах Д.Н. Форма государственного управления // Советское государство и право. – 1983. – № 4. – С.21 – 27.
8. Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика – СПб: Питер, 2000. – 416с.
9. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учебное пособие. – Х.: «Одиссей», 2002. – 288с.
10. Васильев Р.Ф. Акты управления (значение, проблема исследований, понятие). Монография. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 144с.
11. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер’янова – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2002. – 668с.
12. Вступ до менеджменту: Навчальний посібник / В.П.Пєтков, О.О.Соломенчук, С.В.Пєтков / За заг. ред. д.ю.н. В.П.Пєткова – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України. – 2001. – 158с.
13. Выходец А.М., Кизилова Э.А. Культура и этика взаимоотношений налоговых инспекторов с налогоплательщиками. – К.: вид. “Вісник податкової служби України”, 1999. – С.28 – 34.
14. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні.– К.: Юрінком, 1997. – 144 с.
15. Гурней Бернар. Державне управління: Пер. з фр. – К.: Основи, 1993. – 165с.
16. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА – Р; Дакор., 2000. – 506 с.
17. Долгополов А.М. Організація юридичної служби на підприємствах: Конспект лекцій. – К.: МАУП,2000. – 72с.
18. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Терещук О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Посіб для підготов. до іспитів. – К.: Вид. Палівода А.В., 2001. – 194с. – (Б-чка студента). – Бібліогр.: С. 198 – 202.
19. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер, 1998. – 320с.
20. Кампо В.М., Нижник Н.Р., Шльоер Б.П. Становлення нового адміністративного права України. Науково-популярний нарис / За заг. Ред. В.М.Кампо. – К.: Видавничий дім “ Юридична книга ”, 2000. – 60 с.
21. Карташов В.Н. Юридическая деятельность в социалистическом обществе. Учебное пособие / Яросл. гос. ун-т. – Ярославль, 1987. – 84 с.
22. Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В. Організація роботи та управління органами державної податкової служби України: Навч. посібник. – Ірпінь : Академія ДПС України , 2001. – 229с.
23. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України : Навч.-метод. посіб. / Одеська Національна юридична академія.-2-е вид. перероб. і доп. – О.: Юридична література, 2002. – 312с.
24. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. 3-є видання – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
25. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харків: “Консум”, 1997. – 160с.
26. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: “Знання”, КОО, 1999. – 556с.
27. Кучерявенко М.П. Основи податкового права : Навчальний посібник. – Харків: Легас, 2001.– 304 с.
28. Леушин В.И. Юридическая практика в системе социалистических общественных отношений – Красноярск: Изд-во Краснояр.ун-та, 1987.– 152 с.
29. Лонюк І.І., Самілик Г.М., Капріца В.Т. Організація правового забезпечення діяльності органів ДПС України : Курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 111с.
30. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. – 3-е изд., перераб.и дополн. – М.: Юристь, 1999. – 272 с.
31. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер.с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702с.
32. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. Монография. – М.: Госюриздат. – 1960. – 511с.
33. Общая теория государства и права. Академический курс. Учебник для вузов в 2-х томах / отв. Ред. М.Н.Марченко. – М.: “Зерцало” МГУ им.М.В.Ломоносова, 1998. – С. 343 – 360.
34. Органи державної влади України / За заг. ред. В.Ф.Погорілка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького, 2002. – 592с.
35. Петришин А.В. Государственная служба. Историко –теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. Монография. – Харьков : Фант, 1998.– 168с.
36. Подопригора А.А. Основы римского гражданского права: Учеб. Пособие для студентов юрид. вузов и факультетов. –2-е изд., перераб. – К.: Вентури, 1995. – 288 с.
37. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки: – Ірпінь: Академія державної податкової служби України. – 2001. – 524 с.
38. Полюхович В.І. Державна податкова служба в Україні : організація і діяльність; С.О.Теньков. Коментар до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – № 3. – 320с.
39. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов. Под общ. ред. члена-корр. РАН, доктора юрид. наук, проф. В.С.Нерсесянца. – М.: Издательская группа НОРМА –ИНФРА-М, 1999. – 832 с.
40. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь:Академія ДПС України, 2001.– 407с.
41. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. – Монографія. – К.: Видавничий
Дім “Ін Юре”, 2002. – 724 с.
42. Слепников Н.М., Аверин Ю.П. Основы теории социального управления. – М., 1990. –189 с.
43.Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: Учебник. – Харьков: Эспада, 2002. – 504с.
44.Соколов Н.Я. Профессиональное сознание юристов. – М.: Наука, 1988. – 224с.
45.Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. – М.: Изд.группа НОРМА-ИНФРА – М, 1998. – 570 с.
46.Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристь, 2001. – 776 с.
47.Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США: Учебное пособие. – М.: Издательско–торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2002. – 174 с.
48.Финансовое право: Учебник / отв. ред. проф. Химичева Н.И. – М.: Изд.БЕК, 1997. – 470 с.
49.Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Хрестоматия. Учебное пособие под ред. Радько Т.Н. – М.: Изд-во «Интерстиль», 1999. – 944с.
50.Юсупов В.А. Право и советское государственное управление. – Казань, 1976.
51.Коваленко В.В., Савченко О.Ф., Зикун Н.І., Цимбалюк О.В. Організація діловодства в органах державної податкової служби України: Навч. посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 105с.
52. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Шкарупа В.К., Глух М.В. Фінансове право: Навчальний посібник. – Ірпінь. Академія ДПС України, 2001. – 81с.
53. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб. / В.С.Ковальський (керівник авт.колективу), В.Т.Білоус, С.Е.Демський та ін.; Відп. ред. Я.Кондратьєв. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с. – Бібліогр. С. 294 – 305.
54. Леушин В.И. Соотношение правовой практики и юридической деятельности // Сборник научных трудов. Юридическая деятельность, сущность, структура, виды. / Яросл. гос. ун-т. – Ярославль, 1989. – 140 с. (С.39 – 48 ).
55. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. Ред. В.Р.Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
56. Головченко В.В., Ковальський В.С. Юридична термінологія: Довідник. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.
57. Краснобокий Ю.М., Левківський К.М. Словник-довідник науковця-початківця. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: НМЦВО, 2001. – 72с.
58. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000слов / Под. ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю.Шведовой. – 18-е изд., стереотип. – М.: Рус.яз., 1986. – 797с.
59. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров, редкол.: А.А.Гусев и др. – Изд.4-е. – М.: Сов.энциклопедия, 1987. – 1600с.
60. Управление персоналом: энциклопедический словарь / под. ред. Кибанова А.Я. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 453с.
61. Юридичний словник / За ред.Б.М.Бабія, Ф.Г.Бурчака, В.М.Корецького, В.В.Цвєткова. – Вид. 2-е, доп. і перероб. – К.: Гол.ред .УРЕ, 1983. – 872 с.
62. Юридичний словник-довідник: За ред. Ю.С.Шемшученка / Худож. оформ. В.М.Штогрина. – К.: Феміна, 1996. – 696с.
63. Административное принуждение и административная ответственность: Сборник нормативных актов / Сост. Старилов Ю.Н. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – 848с.
64. Башняк А.О. Взаємодія засобів адміністративного примусу та примусу у сфері оподаткування // Республіканський міжвідомчий науковий збірник: Проблеми законності. – Харків, 2002. – №54. – С.94 – 99.
65. Белоус В.В. Сущность фиктивного предприятия (криминалистический анализ) // Республіканський міжвідомчий науковий збірник: Проблеми законності. – Харків, 2002. – №54. – С.178 – 186.
66. Білоус В.Т. Науково-методологічне обґрунтування доцільності запровадження координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю // Науковий вісник Академії ДПС України: Збірник наукових праць. – Ірпінь, 2002. – № 4(18). – С. 58 – 65.
67. Гаєва Н.П. Взаємодія органів державної влади та об’єднань громадян // Збірник наукових праць. Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.17. – К.: Ін-т ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С.137 – 142.
68. Горьова С.Л. Норми адміністративного права в системі соціальних норм // Республіканський міжвідомчий науковий збірник: Проблеми законності. – Харків, – 2001. – №46. – С.110 – 114.
69. Кравченко Ю. Реформування податкової служби України: ідеологія, реалії та перспективи // Науковий вісник: збірник наукових праць Академії ДПС України. – Ірпінь, 2002. – №4 (18). – С.18 – 25.
70. Крівцова В.М. До проблеми природи і сутності конфліктів у професійній діяльності юриста // Проблеми законності. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. – Харків: Нац. Юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – 2002. – № 52. – С.204 – 209.
71. Луць Л.А.Тенденції розвитку сучасної правової системи України та проблеми правової реформи // Збірник наукових праць: Держава і право. Юридичні і політичні науки. вип. № 17, – К.: ін-т держави і права ім. С.М. Корецького НАН України, 2002р. – С. 3 – 547с.
72. Ручкин Е.Б. К вопросу о нормативности права // Республіканський міжвідомчий науковий збірник: Проблеми законності. – Харків, 2002. – №46 . – С. 3 – 9.
73. Ручкин Е.Б. Правовая система: понятие и структура. // Республіканський міжвідомчий науковий збірник: Проблеми законності. – Харків, 2002. – №54. – С. 3 – 10.
74. Сахань О.М. Роль політико-психологічних чинників у процесі законотворення // Республіканський міжвідомчий науковий збірник: Проблеми законності. – Харків, 2002. – №42. – С.207– 216
75. Трофімова Л.В. Адміністративна реформа і юридична практика державної податкової служби // Збірник наукових праць: Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 165 – 170.
76. Трофімова Л. Гармонізація відносин платників податків і органів податкової служби // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – 2001. – № 1 (11). – С.110 – 118.
77. Трофімова Л.В. Недосконалість нормативно-правової бази та правовий нігілізм як фактори ускладнень у відносинах між платниками податків і податковими органами // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – 2000. – № 4 (10). – С.116 – 123.
78. Трофімова Л.В. Особливості діяльності податківців, які виконують функції правового забезпечення // Збірник наукових праць. Держава і право: Юридичні і політичні науки. Випуск 19. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С. 390 – 395.
79. Усатий Г.О. Компроміс як засіб попередження злочинів у сфері оподаткування // Матеріали науково-практичної конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”. Частина 2. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001– 349с.
80. В. Авер’янов. Адміністративна реформа і правова наука. // Право України. – 2002. – № 3. – С.20 – 27.
81. Азаров М.Я. 5 років становлення та розбудови сучасної податкової служби України // Вісник податкової служби. Вересень – жовтень 2001. – С. 7– 14.
82. Бігун В. Правники в США: статус та організації // Юридичний журнал. – 2002. – № 2. – С. 26 – 27.
83. Весельський М. Конституція України і діяльність державної податкової служби // Підприємництво, господарство, право. – 1999. – № 9. – С. 3 – 5.
84. Гаркуша В., Задояний М. Модернізація державної податкової служби як складова детінізації економіки // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 3.
85. Гончаренко В. Психологічні аспекти діяльності юриста // Вісник прокуратури. – 2000. – № 1. – С. 20 – 25
86. Зайчук О., Онищенко Н. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку // Право України, 2002. – № 11. – С. 23 – 26.
87. Кальман О. Проблеми запобігання податковим злочинам // Вісник прокуратури. – 2001. – № 1. – 47 с.
88. Клименко О. Формування українського права та його взаємодія з іншими правовими системами // Право України. – 2001. – № 9. – С. 85 – 88.
89. Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у сфері підприємницької діяльності в Україні:сучасний теоретичний погляд // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 74 – 77.
90. Коломоєць Т.О. Система адміністративних стягнень за законодавством про адміністративні правопорушення України // Право України. – 2002. – № 2. – С. 31 – 33.
91. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі // Право України. – 2002. – № 4. – С. 17 – 21.
92. Коростей В. Юридична служба в умовах ринку // Право України. – 2002. – №12. – С.46 – 48.
93. Михайленко О. Представництво прокуратурою законних інтересів громадян у суді // Вісник прокуратури . – 2000. – № 3. – С. 26 – 30.
94. Пахомов І. Конституція України і виконавча влада. // Право України . – 2002. – № 9. – С. 38 – 40.
95. Притика Д. Проблеми діяльності господарських судів України в умовах реалізації Закону про судоустрій // Право України. – 2002. – № 9. – С. 3 – 6.
96. Селіванов А. Адміністрування податків: нові проблеми в адміністративному та фінансовому праві України // Право України. – 2002. – № 2. – С. 34 – 38.
97. Селіванов А., Дзісяк О. Правове регулювання діяльності органів податкової служби в Україні // Право України. – 1998. – № 7. – С.15 – 19.
98. Соколов Н.Я. Советские юристы как социально- профессиональная группа // Сов. гос-во и право. –1986. – №2. – С.49 – 51.
99. Сухов Ю.М. Деякі питання діяльності служби правового забезпечення ДПА України // Вісник податкової служби України, 2001. – № 18. – С.5 – 6.
100. Темченко В. Етика та право: теоретичні аспекти співвідношення // Право України. – 2002. –№ 9. – С.24 – 26.
101. Усатий Г.О. Правові аспекти проблеми професійного ризику в діяльності працівників податкової міліції // Економіка. Фінанси. Право: проблемні питання, коментарі та поради. – 2001. – №7. – С.17– 20.
102. Шкарупа В.К., Трофімова Л. Пошук ефективних шляхів наповнення державного бюджету // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. – 2001. – № 3 (13). – С. 166 – 174.
103. Герасіна Л.М., Панов М.І. Професійна етика юриста і конфлікт: проблема співвідношення // Конституція України та проблеми професійної етики юриста. Тези доп. і наук. повід. обл. науково-практичної конференції. –Харків: Спілка юристів України, 1998.– С.11 – 21.
104. Недюха М., Якушик І. Податкова служба очима податківців // Матеріали круглого столу (21.06.2000р.) „ Податкова служба в Україні: проблеми та перспективи”. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. – 83с.
105. Трофімова Л.В. До питання про нормативно-правове забезпечення податкової політики. Проблеми кодифікації податкового законодавства // Матеріали науково-практичної конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”.Ч.2. – Ірпінь.– 2001.– С. 250 – 252.
106. Трофімова Л.В. Правове забезпечення обробки та використання інформації в правоохоронній діяльності // Тези доповідей III науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці”.– Ірпінь. – 2002.– С.146 – 150.
107. Трофімова Л.В. Проблеми нормативно-правового забезпечення процесу адміністративного оскарження рішень державних податкових органів // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції “Проблеми кодифікації законодавства України”. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2003. – С. 169 – 175.
108. Трофімова Л.В. Роль та місце юридичних служб державних податкових органів у бюджетному процесі // Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції 20-22 грудня 2001р. “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”. –Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. – С.659 – 661.
109. Усатий Г.О. Компроміс як засіб попередження злочинів у сфері оподаткування // Матеріали науково-практичної конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”.Ч.2. – Ірпінь.– 2001.–С.253 – 257.
110. Леліков Г.І. Організаційно – правові засади формування і функціонування державної служби в Україні: Дис…канд. юрид. наук: 12.00.07 – К., 1999. – 161с.
111. Школик А.М. Адміністративно-правове забезпечення управлінської діяльності в Україні : Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07.– Одеса, 2000. – 183с.
112. Корнєєв Ю.В. Адміністративно-правове забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції / Автореф. дис…к.ю.н. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 18с.
113. Кувакін С.В. Організаційні форми управління органами внутрішніх справ: загальнотеоретичний аспект. Автореф. дис… канд. юр. наук – Харків, 2001. – 17с.
114. Пацурківський П.С. Проблеми загальної теорії фінансового права в умовах переходу до ринкової економіки. Автореф. дис. …д.ю.н. – К., 1998. – 41с.
115. Тучак М.О. Адміністративно-правові засади діяльності дільничих інспекторів міліції. Автореф…. дис.канд.ю.н –Харків, 2002. – 19с.
116. Конституція України. Коментар до Конституції України: науково-популярне видання / Колектив авторів Інституту законодавства Верховної Ради України. – К.: АТ “Книга”, 1996р. – 378с.
117. Господарський процесуальний кодекс України. Про господарські суди: Закон України. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 96с.
118. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. –1997. – № 3. – С. 5 – 180.
119. Проект. Адміністративний процесуальний кодекс України // Юридичний вісник. – №№34-36. – 2002 – додаток “Інформаційно-правовий банк”.
120. Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический комментарий // Н.Ф.Антонов, М.И.Бажанов, Ф.Г.Бурчак, В.В.Сташис и др. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 880с.
121. Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс. / відп. ред. П.І.Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 496 с.
122. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 №2887-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993 – №9. – Ст.62.
123. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996 – ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
124. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 14.05.1992р. № 2343-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992р. – №31. – Ст.440.
125. Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”: Закон України від 05.02.1998р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 29. – Ст. 190 із змінами та доповненнями внес. Законами України від 30.06.1999 №783–XIV, від 20.04.2000 №1685 – ІІІ, від 21.09.2000 №1987– ІІІ, від 21.12.2000 №2181– ІІІ.
126. Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: Закон України від 22.05.1997р. № 283/97–ВР // Відомості Верховн