ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ

brief description

З м і с т
Стор.
Вступ................................................................................................................... 4

Розділ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІННЯ
ПЕРСОНАЛОМ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ..................... 10
1.1. Персонал акціонерних товариств як об’єкт
управління....................................................................................................10
1.2. Сутність та система управління персоналом
акціонерних товариств............................................................................... 27
1.3. Соціальна природа управління кадровою роботою в
акціонерних товариствах.......................................................................... 44

Розділ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ КОМПЛЕК-
ТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ
АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА………………...…..…….. 64
2.1. Організаційно-правові питання формування управлінського
персоналу акціонерного товариства........................................................ 64
2.2. Поняття та системи оцінки і добору управлінського
персоналу в акціонерних товариствах.................................................... 83
2.3. Організація навчання управлінських кадрів
акціонерних товариств……………………………………………….…. 100

Розділ ІІІ. ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ КАДРОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПАРАТУ УПРАВЛІННЯ
АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ............................................... 111
3.1. Прогнозування і планування відтворення персоналу
акціонерних товариств............................................................................. 111
3.2. Добір і навчання управлінської еліти
в акціонерних товариствах..................................................................... 128
3.3. Організаційно-правові схеми перспективного заміщення
керівних посад в акціонерних товариствах........................................... 142
3.4. Використання зарубіжного досвіду управління
персоналом корпорацій для удосконалення кадрової
роботи у вітчизняних акціонерних товариствах................................... 167

ВИСНОВКИ................................................................................................... 183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................. 188

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Взятий Україною курс на формування ринкових відносин об’єктивно вимагає становлення адекватних їм організаційно-правових форм господарювання. Конституція України проголосила і гарантувала право громадян на власність, на вибір професії та роду трудової діяльності, на об’єднання в організації, в тому числі для задоволення своїх економічних потреб. Протягом останнього десятиліття ХХ століття в нашій країні почав активно відроджуватися інститут господарських товариств, серед яких особливе місце займають товариства акціонерні. В цій організаційно-правовій формі підприємницької діяльності утворено більшість нових великих і середніх підприємств, банків, страхових організацій, інвестиційних фондів тощо. В наш час в Україні нараховується близько 35 тис. акціонерних товариств, значна частина з них утворена в процесі реформування державного і комунального майна шляхом обміну приватизаційних і компенсаційних сертифікатів на акції підприємств. Це дозволило 40 % громадян України стати власниками акцій і одержати можливість брати участь в управлінні акціонерними товариствами. Таким чином, в наш час акціонерні товариства відіграють істотну роль в економіці країни, справляючи певний вплив на формування товарних і фінансових ринків та інші важливі економічні процеси.
Будь-яке акціонерне товариство – це колективний суб’єкт, тобто його утворює колектив людей, об’єднаних певною спільною метою. У розв’язанні проблем сучасності в найрізноманітніших сферах суспільного життя одним із основних напрямків є подальше удосконалення системи управління, яке неможливе без удосконалення роботи з кадрами. В наш час послідовно утверджується новий погляд на кадри або персонал організації як на один із її ключових ресурсів. Він відображає реальне підвищення ролі людського фактору в дія¬льності організації, зростання залежності цієї діяльності від якості, мотивації та характеру використання персоналу в цілому і кожного працівника окремо. Вкладення у людські ресурси та у кадрову робо¬ту розглядається як довгостроковий фактор конкурентноздатності та успішного функціонування організації. Цією обставиною пояс¬нюється особливе значення розробки проблем управління персона¬лом та практичного втілення його сучасних форм.
Проте, проблеми управління персоналом в акціонерних товариствах спеціально не вивчались, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фра¬гментарно або в рамках ширшої управлінської проблематики, без комплексного підходу. Таким чином, дослідження проблем управління персоналом в акціонерних товариствах набуває особливого змісту і актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках загальнонаукової тематики Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова “Проблеми розвитку держави і права України в умовах ринкових відносин”, спеціальної науково-дослідної теми кафедри адміністративного та підприємницького права цього університету “Правові засади адміністративної реформи в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність та систему управління персоналом акціонерних товариств, поняття та системи оцінки і добору їх персоналу, проблеми прогнозування і планування кадрового забезпечення апарату управління акціонерних товариств, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад управління в цій сфері.
Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішено такі основні завдання:
- дано характеристику персоналу акціонерних товариств як об’єкта управління;
- визначено сутність та систему управління персоналом акціонерних товариств;
- досліджено соціальну природу управління кадровою роботою в акціонерних товариствах;
- проаналізовано організаційно-правові питання формування управлінського персоналу акціонерного товариства, організацію його навчання;
- визначено поняття та системи оцінки і добору управлінського персоналу в акціонерних товариствах;
- досліджено проблеми прогнозування і планування відтворення персоналу акціонерних товариств;
- проаналізовано зарубіжний досвід роботи з управлінським персоналом корпорацій і шляхи його використання для удосконалення кадрової роботи у вітчизняних акціонерних товариствах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини‚ які виникають в сфері управління персоналом в акціонерних товариствах.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові основи управління персоналом акціонерних товариств, теоретичні засади, процес і механізми формування їх кадрового складу.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити сутність та систему управління персоналом акціонерних товариств (підрозділ 1.2). Для аналізу персоналу акціонерних товариств як об’єкта управління, соціальної природи управління кадровою роботою в акціонерних товариствах використовувався метод аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 1.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2 та 3.1). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виділення окремих видів персоналу акціонерних товариств (підрозділ 1.1)‚ а також для дослідження окремих складових діяльності щодо управління цим персоналом (підрозділи 2.2, 2.3, 3.2 та 3.3); компаративний метод використовувався для вивчення зарубіжного досвіду роботи з управлінським персоналом корпорацій і визначення шляхів його викорстання для удосконалення кадрової роботи у вітчизняних акціонерних товариствах (підрозділ 3.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки фахівців в галузі теорії управління, економіки, адміністративного та підприємницького права, зокрема, таких як В.Б. Авер’янов, Н.А. Балтачєєва, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, Л.С. Винарик, О.М. Вiнник, О.П. Єгоршин, В.І. Жуков, О.М. Ісаєнко, Т.В. Кашаніна, І.Г. Кливець, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, М.І. Мурашко, І.М. Пахомов, І.Я. Сазонець, І.В. Спасибо-Фатєєва, В.А. Співак, М.М. Тищенко, В.І. Шульга, В.С. Щербина, Г.В. Щьокін та ін. Нормативною основою роботи є Конституція і закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України‚ які регулюють діяльність акціонерних товариств та управління їх персоналом. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які стосуються діяльності акціонерних товариств в Україні за останні роки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана робота є першим у вітчизняній науці управління комплексним монографічним дослідженням, присвяченим проблемам управління персоналом акціонерних товариств.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення‚ запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
– дістала подальший розвиток характеристика персоналу акціонерних товариств як об’єкта управління;
– удосконалено визначення сутності та системи управління персоналом акціонерних товариств;
– вперше охарактеризовано соціальну природу управління кадровою роботою в акціонерних товариствах;
– покращено визначення поняття та систем оцінки і добору управлінського персоналу в акціонерних товариствах;
– запропоновано заходи щодо поліпшення організації навчання управлінських кадрів акціонерних товариств;
– отримало подальший розвиток розуміння систем добору і навчання управлінської еліти в акціонерних товариствах;
– удосконалено організаційно-правові схеми перспективного заміщення керівних посад в акціонерних товариствах;
– вперше виявлено ряд недоліків і прогалин законодавчих та інших нормативно-правових актів (загальнодержавного, відомчого і локального рівнів) в частині реального стимулювання ефективності діяльності керівних органів акціонерних товариств, формування їх персоналу;
– визначено шляхи використання зарубіжного досвіду роботи з управлінським персоналом корпорацій для удосконалення кадрової роботи у вітчизняних акціонерних товариствах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових питань управління персоналом акціонерних товариств;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства‚ зокрема‚ Закону України „Про господарські товариства”;
- у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо управління персоналом акціонерних товариств;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, „Правові основи підприємницької діяльності”, „Акціонерне право” в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова. Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на на 56-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і науковців Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Одеса, 2002 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми правового регулювання відносин в аграрному секторі економіки” (Оренбург, 2002 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного та підприємницького права Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліко-вано в п’яти статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць.

bibliography

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правих засад та практики управління персоналом в акціонерних товариствах. Основні з них такі:
1. В проекті Закону „Про акціонерні товариства” визначення цього товариства дещо спрощено. У визначенні має бути сформульовано всі основні ознаки цього суб’єкта господарювання, у зв’язку з чим це визначення слід уточнити і розширити.
2. В ст. 23 чинного Закону „Про господарські товариства” дуже звужено визначено лише поняття посадової особи товариства, хоча існує потреба у врегулюванні поняття персоналу в цілому та основних питань його формування і функціонування.
3. На думку дисертанта, в законодавстві повинна відображатися соціальна природа управління суб’єктами господарювання, щодо акціонерних товариств це має особливе значення, оскільки у значної частини з них є частка державної власності. Проте, ні в Законі України „Про господарські товариства”, ні в проекті Закону „Про акціонерні товариства” мова про захист інтересів суспільства і держави практично не йде.
4. Чинним законодавством не встановлено вимоги щодо кількісного складу правління акціонерного товариства, як це має місце в зарубіжному акціонерному праві. У зв’язку цим в ст. 47 чинного Закону „Про господарські товариства” і в ст. 59 проекту Закону „Про акціонерні товариства” варто було б визначити кількісний склад правління.
5. Деякою специфікою відзначається управління персоналом акціонерних товариств з певною часткою державної власності, яка обумовлена переважно тим, що управління такими АТ набуває окремих рис державного управління, в якому мають враховуватися державні інтереси.
6. В нормативних актах і законодавчого, і локального рівня правові питання діяльності персоналу акціонерних товариств відображені поки що слабко. Це стосується складу виконавчих органів акціонерного товариства, специфіки трудових відносин управлінського персоналу з товариством, відповідальності за шкоду, заподіяну акціонерному товариству; обов’язку збереження комерційної таємниці та конфіденційної інформації про діяльність товариства і відповідальності за її розголошення відповідно до норм чинного законодавства та внутрішніх документів акціонерного товариства тощо. У зв’язку з цим, на думку дисертанта, існує нагальна потреба в доопрацюванні і прийнятті проекту Закону „Про акціонерні товариства”.
7. В майбутньому Законі „Про акціонерні товариства” варто чітко врегулювати такі питання управління персоналом:
- встановити обмеження щодо одночасного членства однієї особи в правліннях і спостережних радах кількох акціонерних товариств, оскільки факт подібної участі може негативно позначатися на виконанні повноважень такими членами правління;
- врегулювати специфіку трудових відносин управлінського персоналу з акціонерним товариством;
- визначити коло обов’язків посадових осіб органів товариства, обмеження їх владних повноважень з метою недопущення зловживань їх службовим становищем і пов’язаними з ними можливостями, заходи щодо запобігання конфліктам інтересів в акціонерних товариствах, їх цивілізованого вирішення в разі виникнення;
- приділити більше уваги правовому стану керівника в акціонерних товариствах, регламентувавши його особисту відповідальність за добір і призначення ним управлінських кадрів різного рівня;
- закріпити обов’язок посадових осіб діяти в інтересах акціонерного товариства і акціонерів, професійно і якісно використовувати свої права і виконувати обов’язки;
- встановити обов’язок зазначених осіб (незалежно від того, є вони акціонерами чи найманими менеджерами) повністю компенсувати товариству шкоду, заподіяну з їх вини в результаті невиконання чи неналежного виконання покладених на них функцій, включаючи упущену вигоду.
8. Всебічна комплексна оцінка персоналу може бути здійснена на основі дослідження різних характеристик особи, об’єктивних кадрових даних, ділових і моральних якостей, життєвого досвіду, професійних знань і умінь, здоров’я і працездатності, службової кар’єри та інших аспектів.
9. Добір персоналу становить процес відбору придатних кандидатур на вакантні робочі місця, виходячи з резерву кадрів, який є на біржі праці і на підприємстві. Він включає розрахунок потреби в кадрах; моделі робочих місць; професійний добір кадрів; формування резерву кадрів.
10. Підготовка і підвищення кваліфікації управлінських кадрів акціонерних товариств повинні мати безперервний характер і здійснюватися протягом усієї трудової діяльності. Безперервне навчання керівників і спеціалістів передбачає підвищення кваліфікації і перепідготовку. До підвищення кваліфікації належить будь-яке навчання, спрямоване на розвиток і удосконалення знань, умінь і навичок в конкретному виді спеціальної діяльності, обумовлене постійною зміною змісту праці, удосконаленням техніки і технології, організації виробництва і посадових переміщень. Під перепідготовкою слід розуміти необхідність одержання нової спеціальної освіти, викликану потребами виробництва і соціального розвитку.
11. Прогнозування відтворення персоналу акціонерних товариств становить процес виявлення та передбачення тенденцій розвитку акціонерного товариства та його кадрового складу. При цьому враховано має бути всі фактори, які впливають на цей розвиток, для того щоб встановити показники кадрового складу на перспективу (короткострокову, середньострокову та довгострокову).
12. Планування відтворення персоналу акціонерного товариства полягає в розробці програми дії на конкретний період, якою визначаються конкретні мета та завдання розвитку кадрів акціонерного товариства, суб’єкти, етапи та шляхи, строки та засоби його здійснення.
13. Висування кадрів управління акціонерного товариства передбачає добір і зарахування працівників до резерву керівних кадрів, а також проходження ними необхідної підготовки у складі резерву. В наш час існує три основних механізми добору і висування кадрів управління: вільний добір, задоволення формальним критеріям, конкурс.
14. Резерв керівних кадрів акціонерного товариства – це певна частина, члени персоналу, які за своїми якостями відповідають вимогам, що ставляться до керівників певного рангу, пройшли атестаційний відбір, спеціальну управлінську підготовку і досягли позитивних результатів у виробничій діяльності.
15. Провідне місце в усій системі оцінок персоналу, в тому числі керівників, займає атестація, яка здійснюється на основі відповідних нормативних положень, а також за допомогою різних соціально-психологічних процедур. Оцінка роботи кадрів управління акціонерного товариства (як періодична, так і поточна атестація) здійснюється з метою поліпшення розміщення і використання керівників і спеціалістів, стимулювання управлінської праці, удосконалення апарату управління.
16. Основою системи посадових переміщень кадрів управління акціонерного товариства є розробка моделей особистої ділової кар’єри спеціалістів, в першу чергу, для зарахування в резерв на висунення. Аналіз наукових розробок і дослідження службової кар’єри керівників і спеціалістів підприємств показали, що вся різноманітність варіантів кар’єри одержується за рахунок поєднання чотирьох основних моделей, а саме: «трампліна», «сходів», «змії» і «роздоріжжя».
17. Однією з найбільш ефективних систем підготовки менеджерів в усьому світі є японська. В ній, як правило, не застосовуються добір і призначення працівників на посади із жорстко окресленим колом обов’язків, з чітко обумовленими професійними та особистісними якостями. Той, хто прибуває на роботу у фірму, повинен пройти всі щаблі посадової ієрархії, починаючи із найнижчого і постійно переходячи з підрозділу в підрозділ. Вважається, що це допомагає працівнику, який досяг відповідного рівня, усвідомлювати і враховувати інтереси і потреби всіх структурних підрозділів фірми та її співробітників. Крім того, система поступового просування і ротації кадрів формує висококваліфікованих спеціалістів широкого профілю, компетентних практично у всіх галузях діяльності фірми.
18. Останнім часом в США і європейських країнах з урахуванням японського досвіду розроблено і впроваджуються різні моделі управління, в центрі уваги яких перебуває людина. Як правило, такі моделі включають такі блоки: персонал організації; ретельне врахування знань і здібностей працівників під час призначення їх на ключові посади у фірмі; стиль і культура ділових взаємин; довгострокові цілі розвитку корпорації.
19. Для удосконалення управління персоналом в акціонерних товариствах України одним з першочергових завдань є оволодіння кращими зразками зарубіжного досвіду, адаптованого до соціально-економічних умов України, менталітету українського народу і підприємців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Про господарські товариства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
3. Про підприємства в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 24. – Ст. 249.
4. Про власність: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 20. - Ст. 202.
5. Про підприємництво: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
6. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
7. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375.
8. Про банкрутство: Закон України // Закони України. - К., 1996. - С. 236- 243.
9. Про колективні договори і угоди: Закон України // Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами (Станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 серпня 2000 року) / За ред. О.П. Товстенка. – К.: Істина, 2000. – С. 226-233.
10. Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності: Закон України // Відомості Вер¬ховної Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 228.
11. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
12. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
13. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України // Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика: (Станом на 15.01.2000 р.) / Упор. В.А. Скоробагатько, М.І. Федишин. – К.: Істина, 2000. – С. 314-326.
14. Про організації роботодавців: Закон України // Людина і праця. – 2001. – № 7. – С. 12-45.
15. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
16. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 14.
17. Про покладення на Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій додаткових повноважень: Указ Президента України від 13 травня 1998 р. № 465 // Уряд. кур’єр. - 1998. - 19 травня.
18. Про Основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України від 3 серпня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. - № 31. – Ст. 47.
19. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента від 23 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 30. - Ст. 1119.
20. Про управління державними корпоративними правами: По¬станова Кабінету Мiнiстрiв України від 4 листопада 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 44. – Ст. 1634.
21. Про затвердження Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності: Постанова Кабінету Мiнiстрiв України від 21 вересня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 38. – Ст. 1405.
22. Положення про порядок укладання контракту при прийнятті на роботу працівників: Затверджено постановою Кабінету Мiнiстрiв України від 19 березня 1994 р. № 170 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 серпня 2000 року) / За ред. О.П. Товстенка. - К., 2000. - С. 259-261.
23. Положення про порядок корпоратизації підприємств: Затверджений постановою Кабінету Мiнiстрiв України від 5 липня 1993 р. № 508 // Урядовий кур’єр. – 1993. - 15 липня.
24. Положення про спостережну раду: Затверджено постановою Кабінету Мiнiстрiв України вiд 19 липня 1993 р. № 556 // Державний iнформацiйний бюлетень про приватизацiю. - 1993. - № 8.- С. 19-21.
25. Типова Генеральна угода про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами органам виконавчої влади: Затверджена наказом Фонду державного майна України від 25 травня 2000 р.
26. Типовий статут відкритого акціонерного товариства: Затверджений наказом Фонду державного майна України і Міністерства економіки України від 12 грудня 1994 р. № 787/177.
27. Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизацiї, або приватизації: Затверджений наказом ФДМУ від 7 лютого 1999 р. № 124 // Акціонерні товариства: організація та діяльність: Зб. Нормативних актів. - К., 1997. - С. 87-105.
28. Положення про правління відкритого акціонерного товариства: Затверджено наказом Фонду державного майна України від 7 лютого 1996 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1997. - № 3. - С. 63-72.
29. Положення про конкурсну комісію з відбору уповноважених осіб на виконання функцій управління державними корпоративними правами: Затверджене наказом Фонду державного майна України від 18 травня 2000 р. № 1014.
30. Типовий договір доручення на здійснення уповноваженою особою функцій управління державними корпоративними правами: Затверджена наказом Фонду державного майна України від 7 серпня 2000 р. № 1647.
31. Типова форму договору доручення на виконання функцій управління пакетом акцій, що належить державі: Затверджена наказом Фонду державного майна України від 24 травня 2000 р. № 1065.
32. Концепція управління державними корпоративними правами: Затверджена Департаментом корпоративного управління ФДМУ від 13 червня 2000 р. // Укр. інвестиційна газета. – 2000. – 13 червня.
33. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8-12.
34. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
35. Азiмов Ч. Корпоративнi правовiдносини в акцiонерних товариствах: цивiльно-правовий аспект: Рец. на монографію // Вiсник Академiї правових наук України –Х., 1999. - № 2. - С. 204-208.
36. Aкционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью / Сборник зарубежного законодательства. – М.: Изд. БЕК, 1995. - С. 3-289.
37. Албастова Л.Н. Технологии эффективного менеджмента: Учеб.-практ. пособ. – М.: ПРИОР, 1998. – 341 с.
38. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования.– М.: „Статут”, 1999. – 712 с.
39. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
40. Алексеев С.С. Философия права. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 336 с.
41. Алехин А.П., Кармолицкий А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996. – 640 с.
42. Андрушко Н.I., Хома I.Б. Проблеми функцiонировання акцiонерних товариств в Україні // Вiснiк Нац. унiверситету «Львiвська полiтехнiка». - 2000. - № 405. – С. 111-116.
43. Аникин Н.Г., Внукова Н.Н. Инновационная направленность современной подготовки и переподготовки управленческих кадров // Вісник Харківського державного економічного ун-ту. – 2001. – № 3. Спец. випуск. – С. 27-30.
44. Артеменко С.В. Процедура та органiзацiя проведення загальних зборiв вiдкритого акцiонерного товариства за законодавством України // Правове регулювання економiки. Зб. наук. праць. Київ. нац. екон. ун-ту. – 2001. Вып.2. – С. 68-75.
45. Афанасьєв Р. Державне регулювання процедури антикризового управлiння // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 7. - С. 56-57.
46. Балтачєєва Н.А. Управління навчанням керівників та спеціалістів у системі менеджменту персоналу підприємства. – Донецьк: Донец. нац. ун-т, 2000. – 227 с.
47. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. - 480с.
48. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
49. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
50. Башмакова Н. Про статус керівника підприємства, установи, організації: деякі невирішені питання // Право України. – 1992. – № 2. - С.86-88.
51. Баюра Д. Государство пытается навести порядок в госуправлении \\ Укр. инвестиционная газета. – 2001. – 12 июня.
52. Белоусов А.В. Развитие персонала – основа стратегического развития промышленного концерна // Менеджер: Вісник Донецької державної академії управління. – 2001. – № 1 (13). – С. 54-58.
53. Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт, современный менеджмент: теория и практика / Под ред. Г.В. Щекина. - К: МАУП, 1994. – 144 с.
54. Білорус О.Г., Рогач В.І. Акціонерні товариства: організація і управління. – К., 1992. – 60 с.
55. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
56. Бондарева М. “Відмивання” грошей: міжнародні кримінально-правові проблеми // Право України. – 1999. - № 1. - С. 95-99.
57. Броварна Т. Економіко-правові аспекти впровадження контрактної системи найму працівників // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 12. – С. 90-92.
58. Брюховецька Н.Ю. Проблеми становлення корпоративних форм господарювання в Україні // Менеджер: Вісник Донецької державної академії управління. – 2000. – № 5. – С. 4-10.
59. Варналій З., Лукашенко А. Правове регулювання підприємництва в Україні // Право України. – 1998. – № 1. – С. 39-44.
60. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: „Одиссей”, 2001. – 288 с.
61. Винарик Л.С. Совершенствование управления производственными акционерными обществами. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 43 с.
62. Винарик Л.С. Совершенствование управления производственными акционерными обществами // Хозяйственно-правовые проблемы формирования и функционирования акционерных обществ: Сб.науч. трудов. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. - С. 26-27.
63. Вiнник О. Аспекти правового забезпечення публічних приватних iнтересiв у господарьских товариствах // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 10. – С. 14-15.
64. Вінник О. Ключові поняття корпоративної конфліктології // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 12. – С. 4-9.
65. Вiнник О., Снiжко Р. Конфлiкт iнтересiв в акцiонерному товариствi: проблеми правового врегулювання // Право України. – 2000. – № 5. – С. 59-64.
66. Вiнник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навч. посiб. / За ред. В.С. Щербини. – К.: Атiка, 2000. – 544 с.
67. Висящев В.А., Бородин В.С. Современные технологии подготовки и повышения квалификации управленческих кадров // Менеджер: Вiсник Донецької державної академії управління. – 2001. – № 3. – С. 102-104.
68. Волгин А.П., Матьерко В.И. Управление персоналом в условиях рыночной экономики: опыт ФРГ. – М: Дело, 1992. – 358 с.
69. Воськало В.І., Колодка І.С. Промислово-фінансові групи: світовий досвід організацій управління // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2000. – № 405. – С.131-135.
70. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер (пер. с англ.). М.: «Дело», 1991. - 171 с.
71. Гавриш С.И., Шульга В.И. Становление украинской системы корпоративного управления и хозяйствования // Хозяйственно-правовые проблемы формирования и функционирования акционерных обществ. –Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1998. – С. 24-39.
72. Гамаюнов В.Г. Командный менеджмент как современная модель управления персоналом // Сб. науч. тр. Донецкой академии управления. Сер. „Экономика”. – 2000. – Т. 1. – Вып. 1. „Рыночное реформирование управления экономикой”. – С. 56-58.
73. Герасименко В.П., Шульга Л.А. Некоторые аспекты подготовки кадров для рыночной инфраструктуры // Наук. праці Донецького державного технічного ун-ту. Сер. Економічна. – 2001. – Вип. 34. – С. 219-225.
74. Гаращенко Л. Правові проблеми регулювання трудових вiдносин на пiдприємствах недержавних форм власностi // Право України. – 1998. – № 6. – С. 51-53.
75. Гібко С.В. Сутнісні ознаки акціонерного товариства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 1995. – 21 с.
76. Глевацька Н.М. Конкурентоспроможність робочої сили як виробничий фактор // Вiсник Нац. ун-ту «Львiвська полiтехнiка». – Львiв, 2001. – Вип. 4/7. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення i проблеми розвитку. - С. 73-74.
77. Гнатенко Г. Управление государственными правами // Бизнес. –1999. – № 35. – С. 4-9.
78. Голоядова Т.А. Правовые аспекты управления персоналом в акционерных обществах // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління / Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. – Т.4 (Вип. 4). – Одеса: Астропринт, 2001. – С. 340-353.
79. Голоядова Т.А. Правовые проблемы кадрового обеспечения аппарата управления акционерного общества // Держава і право: Зб. наук. праць Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – Вип. 15. – 2002. – C. 263-270.
80. Голоядова Т.А. Правовые проблемы управления персоналом в акционерных обществах // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління / Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. – Т.3 (Вип. 3). – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 383-390.
81. Голоядова Т.А. Роль зарубежного опыта в становлении и осуществлении кадровой политики в акционерных обществах Украины // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць Одеської нац. юрид. акад. – Вип. 13. – Одеса: Юридична література, 2002. – С. 186-192.
82. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. – В 2-х т. – 2-е изд., доп. – М.: НИИПУ, 1997. – Т.1. – 739 с.
83. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. – В 2-х т. – 2-е изд., доп. – М.: НИИПУ, 1997. – Т. 2. – 754 с.
84. Гончаров В.П. Руководство для высшего управленческого персонала. – М.: Сувенир, 1994. – 488 с.
85. Гончарова И. Некоторые проблемы деятельности закрытых акционерных обществ // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 9. – С. 8-9.
86. Горбатюк А.Н., Медведев В.П., Непомнящий А.В. Кадры управления: проблема подготовки менеджеров. Учеб. пособ. – Таганрог: ТФТУ, 1996. – 64 с.
87. Государственная собственность в развитых капиталистических странах в 80-е годы: курс на приватизацию и создание смешанных предприятий / Под ред. В. Виноградова. – М.: ИНИОН, 1989. – 215 с.
88. Грачов М. Суперкадры: управление персоналом в международной корпорации. – М.: Дело ЛТД, 1993. – 208 с.
89. Грейсон Дж. К., О,Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХI века: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 319 с.
90. Григор’єв В.А. Про інтегральну характеристику управлінського потенціалу керівників // Регіональні перспективи: Менеджмент: на порозі ХХІ століття. – 2000. – № 2-3 (9-10). – С. 51-56.
91. Гринивецкая Н., Федулова Л. Стратегии и принципы обучения и переподготовки менеджеров // Персонал. – 2001. - № 3. – С. 60-63.
92. Гринькова В.М., Попов О.Є. Управління державними корпоративними правами в Україні // Вісник Харків. держ. економ. ун-ту. – 2001. – № 3 (спец. випуск). – С. 7-12.
93. Грицаєнко Л.Р. Адмiнiстративно-правовi аспекти пiдприємницкої дiяльностi в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 16 с.
94. Грицаєнко Л. Пiдприємництво в Україні: проблеми державного регулювання // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 7. – С. 53-55.
95. Гришан Ю. Напрями вдосконалення внутрiшньогосподарського управлiння на підприємствах // Економіка України. – 2001. – № 1. – С. 9-16.
96. Грішнова О. Гендерні особливості конкурентоспроможності громадян на українському ринку праці // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 4. – С. 3-8.
97. Грішнова О. Інтелектуалізація праці: українські проблеми на тлі світових тенденцій // Україна: аспекти праці. – 2000. – № 7. – С. 24-27.
98. Грузнов И.И. Организационно-экономические механизмы управления: Учеб. пособие. – Одесса: Астро Принт, 2000. – 292 с.
99. Дарлiць Р.З., Босак А.О. Професiйний рiст менеджера як фактор впливу на формування апарату управлiння // Вiсник Нац. ун-ту «Львiвська полiтехнiка» – 2001. - № 417. «Менеджмент та пiдприємництво в Україні». – С. 241-245.
100. Демченко І. Л. Механізми мотивації праці за умов переходу до ринку // Філософська соціологічна думка. – 1991. – № 4. – С. 11-17.
101. Дем’яненко П.В. Особливості формування акціонерної власності в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць / Дніпропетровський нац. ун-т. - 2001. – Вип. 80. – С. 7-14.
102. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін-т держ. і права ім.. В.М. Корецького, 1999. – 266 с.
103. Державне управління: Теорія i практика / За ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юрiнком Iнтер, 1998. – 432 с.
104. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні актуальні проблеми реформування / За ред. В.Б. Авер’янова, І.Б. Колiушко. – К.: УАДУ, 1999. – 60 с.
105. Деркач А.М. Калинин И.В. Стратегия подбора и формирования управленческой команды. – М.: Изд-во РАГС, 1999. – 315 с.
106. Десиченко I.Л. Механiзми мотивації праці за умов переходу до ринку // Фiлософська i соцiологiчна думка. – 1991. - № 4. – С. 11-12.
107. Домрачев Н. Акционеры: нищие и миллионеры // Деловая Украина. – 1999. – № 76. – С. 3-9.
108. Дубницкий В.И. Методические подходы к использованию новых методов менеджмента образования в Украине в условиях социально-экономической глобализации // Прометей: сб. науч. трудов по экономике. – Донецк, 2001. – № 1. – С. 211-215.
109. Егоршин А.П. Управление персоналом: Учебник. – 3-е изд. - Н.Новгород: НИМБ, 2001. – 720 с.
110. Ефимов А. Элитные группы, их возникновение и эволюция // Знание-сила. – 1998. – № 1. – С. 56-64.
111. Ефимов А. Элитные группы, их возникновение и эволюция // Знание-сила. – 1988. – № 1. – С. 56-64.
112. Жадан I. Корпоративне підприємництво держави – вимога часу // Вiсник УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 185-188.
113. Жуков В.І., Осовий Г.В., Привалов Ю.О. Проблеми колективно-договiрного регулювання трудових відносин в Україні: Монографія. – К.: Видання ін-ту соціології НАНУ, 1999. – 184 с.
114. Жуков В., Скуратiвський В. Соціальне партнерство в Україні: Навч. посiб. – К.: УАДУ, 2001. – 200 с.
115. Завадський Н., Червiнська Л. Фактори мотивації персоналу в менеджментi // Право України. – 1999. – № 9. – С. 53-59.
116. Загальна теорія держави і права / За редакцією В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
117. Загарiй В.К. Проблеми становлення підприємств в Україні // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий наук. зб. / Киiвський нац. екон. ун-т. – 1999. - Вип. 7. - С. 35-40.
118. Задольский А. Оцінка роботи керівника підприємства // Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 87-94.
119. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов (перевод с немецкого). – М.: «Экономика», 1990. – 141 с.
120. Инновационный менеджмент / Под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Экономика, 1997. – 254 с.
121. Исаенко А.Н. Кадры управления в корпорациях США. – М.: Наука, 1988. - 144 с.
122. Кашанина Т.В. Корпоративное право: (Право хозяйственных товариществ и обществ). – М: НОРМА-ИНФРА, 1999. – 815 с.
123. Кашанина Т.В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности: Учеб. – М.: ИНФРА, 1995. – 554 с.
124. Кашанина Т.В., Сударькова Е.А. Акционерное право: Практический курс: Полный пакет образцов корпоративных документов: Основные законодательные акты. Комментарий. – М.: ИНФРА-М; Норма, 1997. – 350 с.
125. Кiндерман Г. Теоретичнi аспекти задоволення працiвника роботою // Вiсник Нац. унiверситету «Львiвська полiтехнiка». – 2001. – № 417. «Менеджмент та пiдприємництво в Україні». – С. 245- 249.
126. Кибенко Е., Доля Т. Наблюдательный совет акционерного общества: функции, порядок формирования, компетенция // Пiдприємництво, господарство i право. – 2001. – № 10. – С. 25-28.
127. Кислый В.В. Оценка труда административно-управленческого персонала предприятий // Механізм регулювання економіки: Економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва / Сумський держ. ун-т. – Суми, 2000. – Вип.3. – С. 164-169.
128. Кливец И.Г. Проблемы подготовки персонала управления. – Днепропетровск: Систем. технологии, 2000. – 240 с.
129. Коваленко А.М. Стимулирование труда как один из факторов стратегии повешения эффективности производства // Зб. наук. праць Технологічного університету Поділля „Економіка праці”. – Вип. 3. – Хмельницький, 1999. – С. 64-65.
130. Коваль Л. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.
131. Козаченко А.В., Воронкова А.Э. Формирование среды корпоративного управления в Украине // Прометей: Регион. сб. науч. трудов по экономике. –Донецк, 2001. – № 2. – С. 195-199.
132. Колос Н.Б. Вплив організаційних структур управління на ефективність діяльності підприємств // Вісник Львівської комерційної академії. – Львів, 1999. - Вип. 6. – С. 121-125.
133. Колот А. Проблеми становлення й розвитку соціально-трудових відносин в Україні // Україна: аспекти праці. – 2000. – № 3. – С. 24-31.
134. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
135. Копєйчиков В. Павленко П. Деякi загальнi питання правового статусу посадової особи // Вісник Академії правових наук України . – Х., 2000. – № 2. – С. 53-61.
136. Коренев Э.Н. Анализ современного состояния системы корпоративного управления в Украине // Економіка: Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. Праць. – Луганск, 2001. – № 4. – С. 180-190.
137. Корниенко В.И. Команда: формирование, управление, эффективность: Учеб. пособ. – Пермь: Зап.-Урал. ин-т экономики и права, 1999. – 272 с.
138. Корпоративне управління як шлях до підвищення ефективності бізнесу, залучення інвестицій, захисту інтересів акціонерів: Матеріали круглого столу (Київ, 30 жовтня 2000). - К.: Україна, 2000. – 66 с.
139. Корпоративное управление / Под ред. М. Хесселя: Пер. с англ. – М: Экономика, 1996. – 240 с.
140. Косак В. Іноземні інвестиції в Україні: цивільно-правовий аспект. – Львів, 1998. - с. 72-73.
141. Кравченко М.О. Кадрова складова інноваційного потенціалу промислових підприємств // Маркетинг в Україні. – 2001. – № 1. – С. 36-39.
142. Кредiсов А.I., Панченко Є.Г., Кредiсов В.А. Менеджмент для керiвникiв. – К: Знання, 1999. – 556 с.
143. Крижанiвська Л. Трудовий контракт з керівником підприємства // Юридичний вісник. – 1994. – № 4. – С. 78-80.
144. Кричевский Р.Л. Если вы – руководитель. – М.: Дело, 1993. – 317 с.
145. Кузьмiн О.Є., Колiсник М.В., Полякова В.В. Аспекти корпоративного управлiння в умовах реформування структури власностi // Вiсник Нац. ун-ту «Львiвська полiтехнiка». – Львiв, 2000. – № 405. «Менеджмент та підприємництво в Україні: становлення i проблеми розвитку». – С. 161-163.
146. Купець О.В. Безробіття в умовах реформування економіки України // Наук. записки Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія». Сер. Екон. науки. – 2000. – Т.18. – С. 31-37.
147. Курошева Г.М. Планирование воспроизводства квалифицированных кадров в регионе. – Л.: Лениздат, 1985. – 94 с.
148. Кучеренко I. Проблеми нормативного регулювання перетворення вiдкритого акцiонерного товариства в закрите акцiонерне товариство\ Право України. – 2001. – № 1. – С. 39-41.
149. Ледомская С. Государство как акционер // Круглый стол Евразии по корпоративному управлению 19-20 октября 2000 г. (под патронажем Кабинета Министров Украины): Сб. материалов. – К., 2001. – С. 17-24.
150. Лесечко М.Д., Мелащук А.І. Стратегiчний менеджмент людських ресурсiв // Актуальнi проблеми державного управлiння: Зб. наук. праць УАДУ при Президентові України (Львівська філія). - 2001. - Вип. 5. – С. 39-45.
151. Литвинець В.П. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Донецьк: Луганський iн-т внутр. справ, 2000. – 22 с.
152. Лобза А.В. Кадровий фактор розвитку управління в умовах ринку // Вiсник Днiпропетровського держ. фiнансово-економ. iн-ту. – Сер. Екон. науки. – 2001. – № 1. – С. 73-79.
153. Лукашенко А. До питання державного регулювання економічних відносин в Україні // Вiсник Академії правових наук України. – 1998. – № 2. – С. 28-40.
154. Луппол Е. М., Стрелец А.И., Стрелец В.И. О некоторых проблемах предприятий в послеприватизационном периоде // Труды Донецкого государственного университета. Сер. „Экономика”. – Донецк, 2000. – С. 87-94.
155. Луценко А. Правове регулювання контрактної форми трудового договору: деякі проблеми і шляхи їх вирішення // Право України. – 1999. – № 7. – С. 44-46.
156. Лысюк В.М., Исаченко Д.А., Захарченко В.И. Регулирование экономики переходного периода / Под ред. Б.В. Буркинского. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. – 264 с.
157. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ (Теоретичні та прикладні аспекти) / За заг. ред. О.М. Бандурки: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 287 с.
158. Медведь Л.А., Багрий Н.Л. Стратегическое планирование и организация управления кадрами на капиталистических предприятиях. – М.: Прогресс, 1990. – 241 с.
159. Менеджмент человеческих ресурсов / Сост. В.И. Яровой; Под ред. Г.В. Щекина. – К.: МАУП, 1995. – 104 с.
160. Мертенс А.В. Инвестиции: курс лекций по современной финансовой теории. – К. Изд-во Киев. инвест. агенства, 1997. – 416 с.
161. Мильнер Б.З. Теория организации: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 480 с.
162. Мороз О.В., Ткачук Л.М., Щеглова Н.В. Практика менеджменту з високим ступенем залучення персоналу: Мотивацiйний аспект // Вiсник Нац. ун-ту «Львiвська полiтехнiка». – Львiв, 2001. – № 417. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення i проблеми розвитку. – С. 273-277.
163. Мостенська Т.Л., Осецький В.Л. Роль особисто керівника в ефективному управлінні організацією // Регіональні перспективи: Менеджмент: на порозі ХХІ століття. – 2000. – № 2-3 (9-10). – С. 112-113.
164. Мурашко Н.И. Управление персоналом организации. – К.: Компас, 1997. – 215 с.
165. Назарова Г.В. Структура власності в управлiннi підприємством // Вiсник «Харкiвский держ. ун-т». – 2001. – № 2. – С. 70-74.
166. Невмержицький Ю. Гендерний рух в Україні // Зб. наук. праць Української академії державного управління при Президентові України. – К., 2001. - Вип. 2. – С. 372-385.
167. Омаров А.М. Социальное управление. Некоторые вопросы теории и практики. – М.: «Мысль», 1980. – 233 с.
168. Оучи У. Методы организации производства. Японский и американский подходы / Сокр. пер. с англ. – М., 1984. – 183 с.
,Пахомов І. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні // Право України. – 1997. – № 12. – С. 18-19.
169. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Нац. акад внутр. справ України, 1999. - 702 с.
170. Перевалов Ю., Гимади И., Добродей В. Влияет ли приватизация на деятельность предприятий? // Вопросы экономики. – 1999. – № 6 . – С. 13-17.
171. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Очерки акционерного права Украины: Монография. – К.: МАУП, 1995. – 72 с.
172. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: опыт лучших компаний. – М.: Прогресс, 1990. – 418 с.
173. Поважный А.С. Защита прав инвесторов как фактор эффективности корпоративного управления // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. – Луганськ, 2001. – № 4. – С. 78-84.
174. Поважный А.С. Особенности формирования структурной модели корпоративного управления в Украине // Менеджер: Вісник Донецької держ. академії управління. – 2001. – № 2 (14). – С. 10-15.
175. Поважный А.С. Развитие акционерных обществ в Украине: региональный и отраслевой аспекты // Менеджер: Вiсник Донецької держ. академії управління. – 2001. - № 4. – С. 104-110.
176. Покрищук В., Ковальський В. Реформування економіки і актуальні проблеми використання робочої сили // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 1 . – С. 30.
177. Порошенко П. Правове регулювання управління корпоративними правами в Україні (адмiнiстративно-правовi засади ) // Право України. – 2000. – № 11. – С. 102-105.
178. Правові основи підприємницької діяльності / За ред. В.І. Шакуна, В.П. Мельника, В.М. Поповича. – К.: Правовi джерела, 1997. – 780 с.
179. Предпринимательство в промышленно развитых странах: Реферативный сборник. Проблемы управления экономикой. – М., 1992. – Вып. 23. – С. 137-155.
180. Притика Д. Зміцнення законності та протидія проявам злочинності в економічній сфері // Право України. – 1999. - № 5. – С. 16-17.
181. Проект Закону України „Про акціонерні товариства” // „Українська Інвестиційна Газета”. 1999. – 22 червня.
182. Прокопенко В. Спiввiдношення понять «трудовий договiр» i «контракт» у трудовому праві України // Вiсник Академії правових наук України. – Х., 1995. - № 3. – С. 109-112.
183. Пронников В.А., Ладанов И.Д. Управление персоналом в Японии: Очерки. – М.: Наука, 1989. – 297 с.
184. Профессиональная ориентация, подготовка и оценка персонала: Обзорная информация / Сост. В.И. Яровой. – К.: МАУП, 1995. – 120 с.
185. Пухлій В. Підприємницький потенціал українського жіноцтва: масштаби та перспективи використання // Україна: аспекти праці. – 2000. – № 3. – С. 40-42.
186. Пушкарев Н.Ф. Работа с кадрами: организационное и техническое обеспечение. – М.: Знание, 1998. – 128 с.
187. П’яткіна Н. Жінка-керівник у демократичному суспільстві // Зб. наук. праць Української академії державного управління при Президентові України. – К., 2001. – Вип. 2. – С. 362-371.
188. Рабінович