ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

brief description

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СФЕРА ТІНЬОВИХ ВІДНОСИН ТА ОБ’ЄКТ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 19
1.1. Вітчизняна та світова практика організації та правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності: історичний аспект 19
1.1.1. Принципи, джерела та світовий досвід організаційно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності 29
1.2. Роль адміністративної реформи, державного та корпоративного управління і контролю в системі детінізації зовнішньоекономічних відносин 43
1.2.1. Функціональна характеристика органів державного управління в сфері зовнішньоекономічної діяльності 46
1.2.2. Роль корпоративного управління і контролю в організаційно-правовій інфраструктурі детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності 61
1.3. Зовнішньоекономічний документообіг як об‘єкт тіньових відносин і соціального контролю та засіб організації державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними угодами 66
1.3.1. Контракт як засіб здійснення та протидії псевдолегальним чи фіктивним зовнішньоекономічним операціям 69
1.3.2. Класифікація та загальна характеристика документів як засобу скоєння та протидії тіньовим проявам у сері ЗЕД 76
1.3.3. Реєстраційно-дозвільні документи як засіб організаційно-правового забезпечення державного контролю за експортно-імпортними операціями 80
1.3.4. Механізми документального контролю органів корпоративного управління суб‘єктів ЗЕД 91
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 94
РОЗДІЛ 2
ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА, МОНІТОРИНГ ДЖЕРЕЛ, СПОСОБІВ І ФАКТОРІВ ВІДТВОРЕННЯ ТІНЬОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 98
2.1. Поняття, структура, класифікація та правова оцінка джерел тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності 98
2.1.1. Джерела тіньових відносин, що витікають з адміністративних або кримінальних деліктів 104
2.1.2. Джерела тіньових відносин, що витікають з деліктів службових осіб суб‘єктів реєстраційно-дозвільних та контрольних органів, а також з легітимних видів ЗЕД 110
2.2. Види, способи, об’єктно-технологічний, суб’єктний склад тіньових проявів у сфері зовнішньоекономічної діяльності 119
2.2.1. Характеристика способів тіньових проявів, пов‘язаних з експортом та імпортом послуг, об‘єктів інтелектуальної власності, цінних паперів та використання векселів 136
2.2.2. Характеристика способів тіньових проявів, пов‘язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість 141
2.3. Моніторинг факторів, що впливають на відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності 149
2.3.1. Податок на додану вартість як фактор тінізації ЗЕД та незаконного відшкодування коштів з державного бюджету 164
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 167
РОЗДІЛ 3
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 171
3.1. Співвідношення правової, функціональної та оргструктурної складових у створенні економічних передумов детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності 171
3.1.1. Дерегулювання підприємництва, детінізація зовнішньоекономічних відносин: співвідношення, проблеми та шляхи їх розв‘язання 182
3.2. Роль оргструктурної та правової складових у вдосконаленні організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності 192
3.2.1. Роль правової складової в інфраструктурі превентивної протидії тіньовим проявам 196
3.2.2. Правове врегулювання механізму валютного контролю: проблеми та шляхи їх розв‘язання 201
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 209
ВИСНОВКИ 212
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 220
ДОДАТКИ 240

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкових методів управ-ління соціально-економічними процесами в Україні, скасування державної монополії на зовнішньоекономічні відносини, без належного наукового, а відповідно і організаційно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) призвело до того, що цей сегмент економічних відносин став одним з потужних джерел тінізації не тільки зовнішньоекономічних відносин, а й економічних відносин в цілому. Крім того, не зважаючи на досить значний ресурсний потенціал України, достатньо місткий внутрішній ринок – у результаті ситуативно-корисливої, нерідко, протиправної поведінки суб‘єктів ЗЕД та їх корупційних зв‘язків (серед службових осіб реєстраційно-дозвільних і контрольних органів у сфері ЗЕД) сформувалась експортна орієнтація у базових, сировинно-ресурсних галузях народного господарства та імпортна щодо ввезення в Україну товарів широкого вжитку. У зв‘язку з цим підприємства України залишились відрізаними від належного ресурсного забезпечення та внутрішніх ринків збуту власної продукції.
Зазначені негативні тенденції значною мірою впливають на виникнення таких складових економічної кризи, як руйнація виробничого сектору вітчизняної економіки, зростання безробіття, невиплата заробітної плати, відтворення інших загально-соціальних і предметно-специфічних факторів, що викликають соціальну напругу, правовий нігілізм, тінізацію економічних і зовнішньоекономічних відносин. Фіскальна економічна модель і правові механізми реалізації податкової політики держави, відсутність ефективних державних і корпоративних систем контролю за експортно-імпортними операціями, фрагментарність механізмів валютного контролю значною мірою сприяють здійсненню тіньових схем відтоку валютних коштів за межі України, неповерненню валютної виручки з-за кордону, вчиненню корупції, ухилень від оподаткування, контрабанди та інших правопорушень, що супроводжують зовнішньоекономічну діяльність в Україні.
Про актуальність теми дисертаційної роботи свідчить те, що розробка проблем вдосконалення організаційно-правового забезпечення детінізації зовнішньоекономічних відносин може суттєво вплинути на зменшення: відтоку капіталів за кордон; ухилень від оподаткування; незаконного відшкодування сум ПДВ з бюджету при здійсненні імпортних операцій; корупції та інших правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, розвитку економіки України, зростанню її конкурентоспроможності та інтеграції у світові господарські процеси.
До проблем організаційно-правового забезпечення державного управління взагалі, вдосконалення адміністративно-правового та фінансового контролю, проведення адміністративної реформи зокрема, на рівні загальнотеоретичних розробок неодноразово зверталися провідні вітчизняні вчені-юристи: В.Б. Авер‘янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Р.В. Васильєв, А.В. Васильєв, Н.К. Воронова, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Копейчиков, М.П. Кучерявенко, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, П.С. Пацурківський, І.М. Пахомов, В.П. Петков, Л.А. Савченко, А.О. Селиванов, В.М. Селиванов, М.П. Стрельбицкий, В.І. Шакун, В.О. Шамрай, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та інші. Напрацьовані ними загальнотеоретичні положення з адміністративно-правового забезпечення управлінської діяльності, зокрема й щодо напрямів удосконалення адміністративної реформи, можуть також застосовуватись при розробці проблем вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Важливе теоретичне і науково-практичне значення щодо розробки методів оцінки розмірів тіньової економіки та створення організаційно-правових основ детінізації економічних відносин мають праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як А. Базелюк, О. Бандурка, В. Бородюк, А. Горщак, С. Головін, М. Глухівський, П. Гутман, Е. Дідоренко, Н. Кауфманн, Ф. Кейган, С. Коваленко, Ю. Козлов, Т. Корягіна, А. Ларьков, В. Мамутов, О. Мандибура, К. Макафі, М. Ніколаєва, В. Попович, В. Рутгайзер, А. Савельєв, К. Свенсон, О. Хігінс, В. Танзі, О. Турчинов, Е. Фейг, А. Шевяков, Ф. Шнайдер, С. Янсен та інші.
Розробку причинного комплексу тінізації економіки, шляхів виявлення та запобігання тіньовим проявам у сфері ЗЕД неможливо здійснити без використання загальнотеоретичних праць таких зарубіжних та вітчизняних вчених-юристів, як С.С. Алексєєв, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, А.Б. Венгеров, Н.О. Гуторова, І.М. Даньшин, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, О.Г. Кальман, В.Н. Кудрявцев, М.І. Мельник, П.В. Мельник, М.І. Панов, В.М. Попович, В.С. Нерсесянц, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, І.К. Туркевич, Е.В. Фесенко, С.С. Яценко та ін.
Поряд з тим, ні вітчизняні, ні зарубіжні вчені не піддавали системному аналізу організаційно-правові проблеми тінізації та детінізації відносин у сфері ЗЕД. Відсутні також публікації щодо розробки спеціальної системи запобіжних заходів протидії тіньовим проявам та створення організаційних, правових та економічних передумов добровільного повернення діяльності суб‘єктів ЗЕД з тіньового в легальний сектор економіки. Для адекватного відображення тіньових процесів у сфері ЗЕД та успішного розв‘язання проблем детінізації зовнішньоекономічної діяльності необхідна розробка відповідного понятійного апарату, а також специфічних для даної сфери діяльності, взаємоузгоджених між собою – системи органів державного і корпоративного контролю, спільних баз даних та контрольно-аналітичних систем, спрямованих на превентивну протидію тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Наведена аргументація повною мірою віддзеркалює актуальність та обґрунтованість вибору здобувачем теми дисертаційної роботи.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках плану досліджень Науково-дослідного центру Національної академії державної податкової служби України на 2002-2003 рр. як частина науково-дослідної роботи за темою “Організаційно-правові основи детінізації торгівельно-посередницької діяльності в Україні” (номер держ. реєстрації 0102V005027), а також у контексті наукового супроводу організаційно-правового забезпечення реалізації: положень Указу Президента України від 5.03.2002 року №216/2002 “Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки”; основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні (затверджена Указом Президента України від 22.07.1998 р. №810/98 “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” зі змінами, внесеними Указами Президента України від 10.09 1998 р. №1000/98 та від 21.09.1998 р. №1048/98); рекомендацій Президента України щодо нагальної необхідності розвитку системи корпоративного управління і контролю, які містить Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році”.
Мета дослідження полягає у розробці комплексної системи знань про організаційно-правові засади створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин та вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Досягнення цієї мети можливе через постановку та здійснення наступ-них завдань:
- визначити історичні передумови, особливості та стан організаційно-правового забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні, рівень, причини і умови її тінізації, наявні та необхідні методологічні засади вдосконалення функцій та структури органів державного і корпоративного управління у сфері ЗЕД як складових системи детінізації зовнішньоекономічних відносин та протидії тіньовим проявам;
- здійснити аналіз зовнішньоекономічного документообігу як сфери тіньових відносин, на підставі чого визначити структуру джерел тіньових відносин та фактори їх відтворення у сфері ЗЕД, способи тіньових проявів у даній сфері та методи їх локалізації;
- встановити наявні та необхідні підходи до створення загальнодержавних і корпоративних систем соціального контролю за тіньовими процесами у сфері ЗЕД;
- вивчити співвідношення наявних і необхідних організаційних, економічних і правових засад формування мотивації у суб‘єктів ЗЕД, галузевих і міжгалузевих суб‘єктів корпоративного управління та суб‘єктів державного контролю щодо виведення ЗЕД з тіні, створення економічних передумов і організаційно-правових механізмів детінізації відносин у даній сфері.
Об‘єктом дослідження є організаційно-правові відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, пов‘язані з тіньовими проявами, що виникають в процесі зовнішньоекономічного капіталообігу та виконання реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій відповідними органами, а також стратегія, тактика та засоби детінізації ЗЕД.
Предметом дослідження є:
- експортно-імпортні види зовнішньоекономічних операцій суб‘єктів ЗЕД, пов‘язаний з ними тіньовий капіталообіг та документообіг, що його су-проводжує;
- реєстраційно-дозвільні й контрольні функції та наявна структура відповідних органів, найбільш небезпечні категорії суб‘єктів тіньової діяльності, на які, насамперед, доцільно звертати увагу працівників правоохоронних органів;
- загальні та специфічні фактори, джерела і способи здійснення тіньо-вих проявів у сфері ЗЕД;
- стан організаційно-правового забезпечення діяльності органів державного та корпоративного управління щодо створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин і вдосконалення організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної діалектики щодо взаємозв‘язку та єдності теорії та практики, змісту і форми, загального, особливого та одиничного.
Конкретно науковою методологічною базою дослідження є Загальна частина Теорії детінізації економіки, структуроутворюючі елементи якої лягли в основу дослідження проблем детінізації зовнішньоекономічної діяльності.
У роботі використано також окремі загальнонаукові методи, зокрема: за допомогою логіко-семантичного методу уточнено зміст понять “мінімізація, оптимізація втручання держави”, “дерегулювання підприємництва” (підрозділи 1.2; 2.3; 3.1.1); на основі методу екстраполяції раніше отриманих знань визначені поняття “детінізація зовнішньоекономічних відносин”, “моніторинг факторів тінізації сфери ЗЕД”, “структурні елементи системи детінізації відносин у сфері ЗЕД” та деякі інші (підрозділи 1.2; 2.1; 2.3); на основі опитування і статистичного узагальнення вивчалась думка фахівців (підрозділи 1.2.1; 3.2.1); за допомогою порівняльно-правового, історичного, економіко-правового методів вивчалась міжнародна і вітчизняна практика застосування адміністративних та економічних методів захисту національних інтересів у сфері ЗЕД (підрозділи 1.1; 1.2; 1.3; 3.1; 3.2; 3.2.3); застосування системно-структурного, структурно-функціонального та формально-догматичного методів дозволило дослідити і класифікувати джерела, способи та фактори відтворення тіньових відносин, структуру, сутність та стан організаційно-правової інфраструктури детінізації відносин у сфері ЗЕД як складової частини державного управління, а також визначити методологічні зсади та принципи теорії управління, яких необхідно дотримуватись при удосконаленні організаційної, функціональної і правової інфраструктури детінізації зовнішньоекономічних відносин в Україні (підрозділи 1.2; 1.2.1; 1.2.2; 1.3; 2.1; 2.2; 2.3; 3.1; 3.2).
Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, експертні оцінки щодо середньорічних розмірів відтоку валютних коштів за кордон, статистичні дані виявлення конвертаційних центрів і способів конвертації коштів з метою ухилення від оподаткування та розміщення коштів на валютних рахунках за кордоном, дані про правозастосовчу практику з питань ухилення від повернення валютної виручки з-за кордону, законодавча і відомча нормативно-правова база з питань регулювання експортно-імпортних операцій, розрахунків та механізмів валютного контролю, матеріали анкетування та інтерв‘ювання щодо ефективності перекриття каналів відтоку валютних коштів за кордон.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим в Україні спеціальним монографічним дослідженням проблем організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Визначення і всебічний аналіз проблемної ситуації з питань тінізації та організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у досліджуваній сфері дали змогу обґрунтувати ряд висновків, рекомендацій і пропозицій. Зокрема, вперше:
- встановлено, що неналежне наукове забезпечення соціально-економічних перетворень та демонополізації зовнішньоекономічної діяльності сформували в Україні новий конфліктно-ризиковий для суб‘єктів ЗЕД і держави тип зовнішньоекономічних відносин, який вимагає створення комплексної науково обґрунтованої організаційно-правової системи соціального управління і контролю;
- піддано аналізу, розкрито зміст і співвідношення понять “мінімізація” та “оптимізація” втручання держави в управлінські процеси, “дерегулювання підприємництва”, на підставі чого встановлено, що дерегулюванню зовнішньоекономічних відносин та оптимізації втручання держави в управління зовнішньоекономічною діяльністю повинно передувати вдосконалення: економічної моделі капіталооборотних відносин у сфері ЗЕД, на цій підставі, оптимізації реєстраційно-дозвільних, контрольних, фіскальних, технічних, технологічних та інших управлінських функцій, що стане об‘єктивною основою оптимізації організаційної структури відповідних державних органів та дерегулювання певних сегментів зовнішньоекономічної діяльності;
- доведено, що запропоноване (у концепції адміністративної реформи в Україні) обмеження перевірок шляхом механічної “мінімізації втручання” державних органів в управління підприємництвом, і зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема, призводить не до дерегулювання, а до адміністративно-командного обмеження виконання контрольно-управлінських функцій, а це, у свою чергу, призводить до суб‘єктивізму при прийнятті тих чи інших рішень, корупціонізації управлінських відносин та деформації діяльності органів державного управління;
- розроблені поняття: зовнішньоекономічна діяльність, “тіньові відно-сини у сфері ЗЕД”, “детінізація зовнішньоекономічних відносин”, “структурні елементи комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД”, “моніторинг факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД”, “суб‘єктний склад тіньових відносин у сфері ЗЕД”, “джерела тіньових відносин у сфері ЗЕД”, “зовнішньоекономічна операція”, “псевдоекспортні, псевдоімпортні операції”, “псевдодемпінг”, “псевдолегальна зовнішньоекономічна операція”, “фіктивна зовнішньоекономічна операція”, “псевдостраховий депозит”, “псевдокомпенсаційні операції”;
- встановлена триєдина роль документообігу, що супроводжує зовнішньоекономічний капіталооборот. Зокрема, документообіг є: об‘єктом соціального контролю; засобом вуалювання тіньових проявів (каналів відтоку капіталів за кордон); основним засобом соціального контролю у сфері ЗЕД;
- здійснено класифікацію основних джерел, способів та суб‘єктного складу тіньових проявів, а також загальних і специфічних факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД, які з причин динамічної зміни ситуації потребують періодичного моніторингу;
- встановлено, що система держаного контролю за експортно-імпортними операціями в Україні, побудована на реєстраційно-дозвільних, митних та розрахунково-банківських документах не утворює цілісного механізму валютного контролю, оскільки врегульовується багаточисельними, дріб‘язковими і суперечливими нормативно-правовими актами, відповідно потребує вдосконалення, особливо, коли предметом експортно-імпортних операцій є роботи, послуги та об‘єкти інтелектуальної власності;
- доведено, що створення цілісного механізму державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними операціями, вимагає комплексного узагальнення та систематизації розпорошеного нормативно-правового матеріалу у єдиному нормативно-правовому акті;
- розроблена структура комплексного нормативно-правового акту, необхідного для створення цілісного механізму контролю за експортно-імпортними операціями, а також методичні рекомендації, що складаються з конкретних організаційно-правових заходів, впровадження яких дасть змогу сформувати багаторівневу систему протидії тіньовим проявам та детінізації відносин у сфері ЗЕД.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані:
- для розв‘язання важливої народногосподарської проблеми – створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин та вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД;
- у науковому забезпеченні організаційної та правотворчої діяльності – методологічні положення дисертації, методика дерегулювання непродуктивних управлінських процесів, удосконалення функцій та структури реєстраційно-дозвільних і контрольних органів на основі оптимізації економічної моделі капіталооборотних відносин у сфері ЗЕД, врахування цих підходів при конструюванні нормативно-правових актів поглиблюють теоретичні засади управлінської та правової наук, відповідно можуть бути підґрунтям для подальшої розробки механізмів реформування Міністерства економіки України, модернізації функцій, процесів діяльності та структури органів ДПС, інших реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, а також для наукового забезпечення правотворчої діяльності;
- у правозастосовчій діяльності – класифікація і економіко-правова характеристика джерел та способів тіньових проявів, розкриття їх об‘єктно-технологічного та суб‘єктного складу підвищить рівень підготовки і перепідготовки кадрів, що дозволить підняти ефективність роботи практичних підрозділів фіскальних та правоохоронних органів;
- у науково-дослідному та навчальному процесах – матеріали дисертації можуть бути включені як окремий розділ в “Особливу частину теорії детінізації економіки”, а також закласти теоретичні та емпіричні основи для розвитку управлінської науки в нових соціально-економічних умовах, розробки відповідних підрозділів у кримінології та криміналістиці з питань боротьби з економічною злочинністю у сфері ЗЕД, а також при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури, викладанні спеціальних курсів “Адміністративна діяльність органів ДПС”, “Податкове право”, “Інформаційне право”, “Протидія тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічної діяльності” та інших;
- у правовиховній сфері – методичні рекомендації, висновки та пропо-зиції, що містяться в дисертації, можуть використовуватися для роботи з під-вищення рівня правової культури населення, фахівців реєстраційно-дозвільних і контрольних органів.
Основні положення дисертації використані автором при підготовці: пропозицій в ДПА України щодо методологічних засад модернізації структури та діяльності Державної податкової служби України (Акт впровадження №287/6/33-6016 від 19.12.03); аналітичних матеріалів і методичних рекомендацій за науково-дослідною темою “Організаційно-правові основи детінізації торговельно-посередницької діяльності”, виконаної на замовлення ДПА України (Акт впровадження №3575 від 19.12.2003 р.); лекції на тему “Моніторинг способів тіньових проявів у сфері зовнішньоекономічної діяльності”, що використовується на курсах підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці спеціальної системи знань про організаційно-правові основи превентивної протидії тіньовим про-явам та створення економічних передумов детінізації зовнішньоекономічних відносин. Наукові дослідження, висновки і методичні рекомендації, які вино-сяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні поло-ження, висновки і рекомендації, розроблені в процесі дослідження, обговорювались на спільному засіданні кафедри управління органами податкової міліції Національної академії державної податкової служби України (далі НА ДПС України) та кафедрі адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності НА ДПС України. Окремі положення дисертації доповідались автором на чотирьох науково-практичних конференціях: Регіональній науково-практичній конференції ”Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (м. Донецьк, 16 травня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 9-12 грудня 2003 р.); Регіональній науково-практичній конференції “Правові аспекти практики вирішення спорів та перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо сплати податків та обов‘язкових платежів суб‘єктами господарювання” (м. Ірпінь, 22-23 грудня 2003 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 18-19 грудня 2003 р.).
Публікації. Основні результати дослідження – положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації, відображені в десяти публікаціях, а саме: в шести наукових статтях виданих у фахових виданнях та чотирьох публікацій тез доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій. Ідеї та розробки, що належать В.С. Безрученко, у співавторстві з яким здійснена 1 публікація тез, у дисертації не використовувалися.
1. Грошовик Я.Ю., Безрученко В.С. Розробка обліково-інформаційних засобів локалізації проявів тіньової економіки // Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. Донецьк 16 травня 2003 року. – Донецьк: ДІВС, 2003. – С.17-23.
2. Грошовик Ю.Я. Теоретичні аспекти моніторингу факторів, що впливають на відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. / Ред. кол. Ступін О.Б. (голова), Александров І.О. (заступник голови) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С.143-146.
3. Грошовик Ю.Я. Податок на додану вартість як фактор тінізації ЗЕД та незаконного відшкодування коштів з державного бюджету // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Правові аспекти практики вирішення спорів та перегляд у касаційному порідку судових рішень щодо сплати податків та обов‘язкових платежів суб‘єктами господарювання” (м. Ірпінь, 22-23 грудня 2003 року). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 175-176.
4. Грошовик Ю.Я. Фактори відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Академії ДПС України. – Ірпінь: 2003. – С.209-217.
5. Грошовик Ю.Я. Організаційно-правова характеристика джерел тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 22. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С.228-235.
6. Грошовик Ю.Я. Зовнішньоекономічна діяльність як сфера тіньових відносин та об‘єкт організаційно-правового забезпечення соціального контролю // Право України. – №1. – 2004. – С.55-58.
7. Грошовик Ю.Я. Вітчизняна та світова практика організаційно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Академії ДПС України. – Ірпінь: 3(21)2003. – С. 223-229.
8. Грошовик Ю.Я. Роль правової складової в інфраструктурі детінізації зовнішньоекономічних відносин та стабілізації податкових надходжень до державного бюджету // Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 18-19 грудня 2003 року). – Ірпінь: НАДПСУ, 2003. – С. 227-231.
9. Грошовик Ю.Я. Зовнішньоекономічний документообіг, як об‘єкт ті-ньових відносин та засіб організації державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними угодами // Право України. – 2004. – №3. – С. 73-77.
10. Грошовик Ю.Я. Методичні засади вдосконалення організаційно-правової інфраструктури детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 23. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – С. 197-204.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів (у яких виокремлено 15 підпорядкованих їм параграфів), використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 219 сторінок. Список використаних джерел включає 196 найменувань. Додатки (в т.ч. схеми, таблиці, методичні рекомендації щодо формування комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД) займають 37 сторінок. Загальний обсяг дисертації з додатками складає 276 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження проблемної ситуації показало, що управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні сформувалось як реакція на ті чи інші поточні ситуації, що виникали в процесі здійснення соціально-економічних перетворень та демонополізації зовнішньоекономічних відносин, а не на науково-вивірених засадах. Як результат, зовнішньоекономічна діяльність стала одним з найпотужніших джерел відтворення тіньових відносин. Зокрема:
1. У зв‘язку з недосконалою організаційно-правовою інфраструктурою протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД, створення фіктивних фірм, нелегальних конвертаційних центрів, пов‘язані з цим службові підроблення, шахрайство, корупція, стали для значної частини суб‘єктів зовнішньоекономічних відносин привабливим і досить безпечним бізнесом. Водночас, як відзначається в Указі Президента України від 5.03.02 № 216/2002 “Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки”, “...тіньова економіка створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, негативно впливає на суспільне життя і економіку, політику, управління, соціальну та правову сферу, громадянську свідомість, міжнародні відносини”.
2. Основними напрямами тіньового обороту у сфері ЗЕД, що утворюють різноманітні загрози національним економічним інтересам України, є:
- відтік валютних коштів за імпортними операціями;
- неповернення валютної виручки за експортними операціями;
- різноманітні зловживання та корупційні діяння окремих службовців реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, що виникають у процесі неналежного виконання ними своїх функцій.
3. Серед встановлених способів тіньових проявів (понад сімдесят) найбільш розповсюдженими є:
- псевдодемпінг, безтоварні зовнішньоекономічні оборутки, тіньові прояви під виглядом надання послуг, виконання робіт, продажу чи придбання об‘єктів інтелектуальної власності;
- скоєння службових підроблень, привласнення коштів за рахунок конвертаційних схем, ухилення від оподаткування, незаконного вилучення і привласнення коштів з державного бюджету шляхом протиправного відшкодування сум ПДВ при здійсненні псевдоекспортних операцій;
- псевдострахування завищених форс-мажорних обставин, псевдокомпенсаційні банківські операції, інші технологічно складні для виявлення зовнішньоекономічні оборутки, які стали потужним каналом тіньового відтоку за кордон фінансових та сировинних ресурсів, вітчизняних інноваційних розробок, інших об‘єктів інтелектуальної власності, відрізавши вітчизняну економіку від фінансових та сировинних засобів її ефективного функціонування і розвитку.
4. Дослідження методологічних засад співвідношення правової, функціональної та оргструктурної складових у створенні економічних передумов Комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД дало можливість визначити технологічний зміст і узагальнити основні фактори відтворення тіньових відносин, вийти на їх технологічні причинно-наслідкові зв‘язки, закономірності та взаємообумовлення на нових методологічних засадах. Останні показали не тільки необхідні підходи до формування концентрованої системи знань про сучасні фактори тінізації зовнішньоекономічних відносин, а й відобразили жорстку причинно-наслідкову технологічну взаємообумовленість встановлених факторів з відтворенням масиву тіньових відносин, зростанням непродуктивних функцій та збільшенням контрольних оргструктур.
Зокрема: перший фактор – кумулятивна і непрозора економічна модель системи оподаткування, адекватно громіздка конструкція податкового законодавства та економічно необґрунтована (як в плані моделювання національних інтересів, так і в плані організаційно-правової форми їх реалізації) структура зовнішньоекономічних відносин, зумовлює виникнення другого фактору
– адекватно непрозорий, некерований, кумулятивний, залежний від недосконалої економічної моделі податкових та зовнішньоекономічних відносин, дезінтегруючий процеси економічного відтворення, податковий капіталооборот, громіздкий реєстраційно-дозвільний і контрольний документообіг, подвійний (бухгалтерський і податковий) облік.
Другий фактор, у свою чергу, зумовлює надмірну зарегульованість підприємницької діяльності суб’єктів ЗЕД, а також зростання виробничих, реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій.
Третій фактор зумовлює надмірне збільшення чисельності внутрівідомчих та міжвідомчих регулятивних, реєстраційно-дозвільних, контрольних та правоохоронних органів.
Перший фактор слугує своєрідним пусковим механізмом для продукування другого, другий – третього, третій – четвертого, а кожний окремо зумовлює також продукування комплексу негативних наслідків детермінаційного характеру, що перетворюються в цілий каскад нових причин і умов тінізації, корупціонізації не тільки зовнішньоекономічних, а й економічних відносин в цілому. Так, перший фактор – кумулятивна економічна модель податкового законодавства та правового регулювання ЗЕД, крім продукування нижчепідпорядкованого йому другого фактору, зумовлює також: вимивання обігових коштів підприємств; штучне збільшення собівартості продукції; знижує її конкурентноздатність перед імпортом; ускладнює збут, а відповідно пригнічує процеси економічного відтворення. Наведені наслідки перетворюються у фактори, які продукують у суб‘єктів ЗЕД мотиви уникнути вимивання обігових коштів, усунути штучне збільшення собівартості продукції, забезпечити її збут. Оскільки нейтралізувати наслідки зумовлені кумулятивною системою оподаткування можливо лише її реформуванням або шляхом виведення економічної діяльності в тінь за допомогою конвертаційних та інших псевдопідприємницьких операцій, то автоматично знижуються податкові надходження до державного бюджету. Існуючий механізм валютного контролю практично не здатен перекрити або хоча б знизити масив відтоку валюти за кордон, що здійснюється за рахунок конвертаційних псевдоекспортно-імпортних операцій. Механізм контролю містить прогалини, має фрагментарний характер, є громіздким і проти великого масиву псевдолегітимних конвертаційних експортно-імпортних операцій не може бути ефективним.
Другий фактор – непрозорий, кумулятивний податковий капіталооборот та непродуктивний громіздкий документооборот, збільшує витрати фінансових, матеріальних, людських ресурсів, знижує ефективність і превентивний характер контролю, дестабілізує правове та програмно-інформаційне забезпечення процесів управління. Часті високовитратні зміни в інформзабезпеченні, залежні від частих змін правового регулювання, руйнують напрацьовані системи контролю, утворюють прогалини в механізмах контролю за тіньовими процесами. Безконтрольність стимулює вчинення тіньових проявів, формує в суспільстві правовий нігілізм.
Третій фактор – надмірне зростання документообороту і звітності суб‘єктів ЗЕД, регулятивних, реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій державних органів продукують внутрівідомче та міжвідомче дублювання контрольно-управлінських функцій, знижують персоніфікацію відповідальності за доручену справу, викликають безсистемність, хаотичність контролю, збільшують мотивацію і умови для корупційних діянь, незаконного відшкодування ПДВ, службових зловживань, підроблень та інших тіньових проявів.
Четвертий фактор – надмірне внутрівідомче та міжвідомче збільшення чисельності фіскальних оргструктур, реєстраційно-дозвільних і контрольних органів, продукують подальше ситуативне зростання громіздкого, дезорганізованого частими структурними змінами та кадровими переміщеннями, безвідповідального, а відповідно, недієздатного апарату.
5. Відображена системно-технологічна обумовленість факторів відтворення проблемної ситуації віддзеркалює зміст і напрями формування головних елементів комплексної системи детінізації відносин у сфері ЗЕД (надалі КСД ЗЕД), методологічну послідовність усунення зазначених факторів та формування КСД ЗЕД. Тобто, запропонована методологічна процедура послідовного усунення вищенаведених факторів є одночасно інструментом формування ефективної моделі досліджуваних правовідносин, функціональної та оргструктурної складових інфраструктури КСД ЗЕД.
6. Концептуальні засади створення КСД ЗЕД складаються з двох базових структурних елементів, що передбачають комплекс пов‘язаних між собою організаційно-правових заходів, спрямованих на перманентний моніторинг і усунення факторів тінізації ЗЕВ та створення на цій основі:
6.1. Економічних передумов детінізації відносин у сфері ЗЕД;
6.2. Організаційно-правової інфраструктури виявлення і превентивної протидії тіньовим проявам у сфері ЗЕД.
6.1.1. Перша складова КСД ЗЕД – “економічні передумови детінізації зовнішньоекономічних відносин” є стрижневим, системоутворюючим елементом даної системи. Його спрямованість на усунення наявних факторів, що зумовлюють відтворення джерел тіньових відносин, покликана утворити ситуацію, коли суб‘єктам ЗЕД стає економічно невигідно здійснювати зовнішньогосподарські операції в тіні. Організаційно-правове конструювання саме такої моделі відносин може стати об‘єктивним підґрунтям до зменшення масиву непродуктивного капітало- і документообороту, звуження масиву тіньових відносин, дерегулювання певної частини документооборотних відносин, вдосконалення на цій основі функцій та оптимізації структури органів, покликаних виконувати ці функції. І навпаки, не усунення вищезазначених факторів робить їх економічними передумовами, що зумовлюють продукування зазначених негативних процесів і тіньову поведінку суб‘єктів ЗЕД у діаметрально-протилежному напрямі.
6.2.1. Друга структурна складова КСД ЗЕД – організаційно-правова інфраструктура превентивної протидії тіньовим проявам передбачає не тільки перманентний контроль і локалізацію тіньових проявів, а й усунення наявних і недопущення виникнення нових факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД. У свою чергу вона складається:
- з системи регулятивних, реєстраційно-дозвільних, організаційних, контрольних та правоохоронних законодавчо встановлених функцій (спрямованих на захист суб‘єктів ЗЕД, захист вітчизняних ринків, об‘єктів інтелектуальної власності, розвиток зовнішньоекономічних відносин, попередження, виявлення і розкриття тіньових проявів та розробку організаційних, технічних, технологічних та правових заходів щодо усунення наявних і протидії виникненню нових факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД);
- з системи законодавчо-визначених, регулятивних, реєстраційно-дозвільних, контрольних та правоохоронних органів, а також органів корпоративного управління чи громадського самоврядування (покликаних у межах своєї компетенції виконувати законодавчо встановлені функції, спрямовані на попередження, виявлення і розкриття тіньових проявів, усунення наявних і протидії виникненню нових факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД).
7. Поняття “комплексна система детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” включає систему органів державного і корпоративного управління чи громадського самоврядування, озброєних відповідними функціональними повноваженнями та спеціальною системою знань про методи, методики і технічні засоби: безперервного відслідкування (моніторингу) стану тіньових відносин у сфері ЗЕД; моніторингу загальних і специфічних факторів, що зумовлюють або стимулюють відтворення джерел тіньових відносин у даній сфері; усунення наявних та протидію виникненню нових факторів відтворення тіньових відносин у сфері ЗЕД; виявлення, попередження і локалізацію тіньових проявів.
8. Виходячи з даного поняття, комплексну систему детінізації відносин у сфері ЗЕД слід формувати у таких основних напрямах:
8.1. Перший напрям – організаційно-правове забезпечення економічних передумов детінізації ЗЕД шляхом усунення наявних факторів, що зумовлюють чи сприяють відтоку капіталів за кордон, відтворенню тіньових зовнішньоекономічних відносин у частині:
8.1.1. Вдосконалення економічної моделі податкових відносин як у плані окремих податків, так і системи оподаткування України в цілому.
8.1.2. Вдосконалення економічної структури та організаційно-правової моделі зовнішньоекономічних відносин на основі розробки і впровадження системи типових механізмів захисту національних інтересів, внутрішніх ринків України, стимулювання вітчизняного виробника шляхом підняття платоспроможності населення – основного інвестора відтворювальних процесів у виробничій сфері, оптимізації механізмів контролю за процедурою тарифного й нетарифного регулювання, ліцензування, квотування експортно-імпортних операцій, застосування антидемпінгових, антисубсидиційних та інших заходів до недобросовісних партнерів та партнерів-нерезидентів, країни яких застосовують до Українських товарів дискримінаційні торговельно-обмежувальні заходи.
8.2. Другий напрям – організаційно-правове забезпечення вдосконалення функціональної та оргструктурної складових КСД ЗЕД в частині:
8.2.1. Розробки методики оптимізації загальної структури організаційних, реєстраційно-дозвільних і контрольних функцій у сфері ЗЕД та структури органів покликаних їх виконувати, на засадах дерегулювання відносин, зменшення та децентралізації функцій, їх передачі на місця та органам корпоративного управління (Мінекономіки України, Національний банк України, Державна Митна служба і Державна податкова служба України, органи корпоративного управління тощо).
8.2.2. Вдосконалення валютного контролю через визначення і впровадження всіх необхідних як оргструктурних, так і функціональних елементів механізму контролю, інформаційне й організаційно-правове забезпечення контролю за укладанням і здійсненням експортно-імпортних контрактів, розрахунками по них та каналами відтоку валютних коштів за кордон.
8.2.3. Підвищення ролі контрольних функцій та функцій управління ризиками за експортно-імпортними контрактами з боку органів корпоративного управління та громадського самоврядування, створених на підприємствах – суб‘єктах зовнішньоекономічної діяльності.
9. Кожен з вищевизначених напрямів формування КСД ЗЕД передбачає створення багаторівневих відомчих, міжвідомчих та загальнодержавних систем і підсистем управління і контролю, інформаційних баз даних, контрольно-аналітичних функцій, відповідного правового забезпечення. В розроблених автором методичних рекомендаціях пропонуються конкретні методики формування систем і підсистем, що відображають структуру і зміст вищенаведених напрямів КСД ЗЕД (Додаток З).
Основні з них такі:
9.1. методика реформування податкових відносин;
9.2. методики створення загальнодержавних систем:
- протидії недружнім дискримінаційним зовнішньоекономічним заходам до України з боку інших країн;
- захисту вітчизняного ринку високотехнологічних товарів;
- захисту вітчизняного виробника, суб‘єктів ЗЕД від: недобросовісних партнерів; протиправних протекціоністських проявів до іноземних партнерів з боку суб‘єктів ЗЕД та співробітників реєстраційно-дозвільних і контрольних органів;
9.3. методика вдосконалення: функцій та структури реєстраційно-дозвільних і контрольних органів; правових механізмів валютного контролю;
9.4. рекомендації з питань вдосконалення систем управління ризиками за експортно-імпортними операціями з боку органів корпоративного управління та громадського самоврядування, створених на підприємствах – суб‘єктах ЗЕД;
9.5. методика періодичного моніторингу ситуації та стану ефективності організаційно-правової інфраструктури КСД ЗЕД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Валютний контроль в Україні // Вісник податкової служби України. – 2003. – № 9. – С.3.
2. Статистичний щорічник Державного Комітету статистики України за 2001 рік. – К. – Техніка, 2002.
3. Попович В.М. Теорія детінізація економіки. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 524 с.
4. Про Державну програму детінізації економіки // В.Т. Білоус, В.М. Попович та ін. – Ірпінь, 2000. – 49 с.; Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” // Економіст. – 2002. - № 6. – С. 4-57; Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє становище України у 2002 році” // Економіст. – 2003. – С. 25-84; Указ Президента України від 05.03.2002 № 216/2002 „Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки” // Офіційний вісник України, 2002. – № 10, ст. 470; Грошовик Ю.Я. Зовнішньоекономічна діяльність як сфера тіньових відносин та об’єкт організаційно-правового забезпечення соціального контролю // Право України. № 1, 2004. – С. 55-58.
5. Губський Б.В. Інвестиційні процеси у глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998. – 390 с.
6. Лисяк Л.В. Шумський В.М. Реальність потенційних джерел інвестиційної діяльності в Україні //Фінанси України. – 2000. – № 2. – С. 74-78.
7. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. –К.: Правові джерела, 1998. – 448 с.
8. Загнитко О. Вопросы нормативного обеспечения детенизации экономики // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С. 3-6.
9. Антонов К. Економіко-правові засоби детінізації економіки і декорумпування управлінських структур // Право України. – 2002. – № 4. – С. 118-121.
10. Єрмошенко М. Економічні аспекти детінізації сфери обслуговування // Економіст. – 2000. – № 5. – С. 21-24.
11. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на детінізацію економіки // Вісник НБУ. – 2002. – № 5. – С. 52-58.
12. Ковальчук Т. Детінізація економіки – фактор фінансової безпеки України // Банківська справа. – 2001. – № 2. – С. 3-11.
13. Гаркуша В., Задояний М. Модернізація Державної податкової служби як складова детінізації економіки // Економіка, фінанси, право. – 2002. – № 3. – С. 5-7.
14. Архангельский Ю.С., Мотыченко Ю.Е. Детенизация экономики: причини и способы её преодоления // Фондовый рынок. – 2001. – № 47. – С. 22-25.
15. Бутенко Л.І. Попередження розкрадань та інших корисливих зловживань, що скоюються суб‘єктами господарювання при розрахунках за експортно-імпортні операції: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К., 1998. – 18 с.
16. Городиський О.М. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування злочинів, повязаних з приховуванням валютних цінностей: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Харків, 1998. – 19 с.
17. Білецький В.О. Кримінологічна характеристика та профілактика злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Одеса, 1999. – 18 с.
18. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби із злочинами міжнародного характеру // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12. – С. 101-103.
19. Корнєва Т. Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 72-75.
20. Проценко І. Економічна злочинність як одна із загроз економічній безпеці України // Право України. – 2002. – № 9. – С. 60-64.
21. Кутузов В., Андрущенко І. До питання механізму легалізації "брудних" коштів з використанням офшорних фінансових центрів // Підприємництво, господарство, право. – 2002. – № 7. – С. 67-71; Грошовик Ю.Я. Вітчизняна та світова практика організаційно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Академії ДПС України. – Ірпінь: 3(21)2003. – С. 223-229.
22. Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” // Економіст. – 2002. – № 6. – С. 4-57.
23. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навчальний посібник / Під ред. проф. А.І. Кредісова. – К, 2000. – 448 с.
24. Буренич В. Организация и управление внешнеэкономическими связями. – М., 1992. – 29 с.
25. Науменко Н. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Економіка України. – 2002. – №2. – С. 80-82.
26. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 року № 53-Р „Про перелік офшорних зон” // Офіційний вісник України. – 2002. – №7, ст. 298.
27. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 року № 79 “Про перелік офшорних зон”. – Офіційний вісник України. – 2001. – № 11, ст.452.
28. Закон України від 22.05.1997 року „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27, ст. 181.
29. Вивіз капіталу з України: світова закономірність чи кримінальний злочин // Економічний часопис XXI. – 2002. – № 2. – С. 12-29.
30. Концепція адміністративної реформи в Україні. Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. – К., – 1998. – С. 5-10.
31. Указ Президента України № 810 від 22 липня 1998 року „Про затвердження Концепції адміністративної реформи в Україні” // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21, ст. 943.
32. Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права // Право України. – 1999. – № 8. – С. 10-11.
33. Коліушко І. Адміністративна реформа для людини. – К., 2001. – С. 25-35.
34. Гаращук В. Управлінські послуги – новий інститут чи нова помилка? // Вісник АПрН України. – 2001. – № 3. – С. 109-114.
35. Авер’янов В. До питання про поняття так званих „управлінських послуг” // Право України. – 2002. – № 6. – С. 125-127.
36. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. № 959-XII зі змінами та доповненнями на 01.10.2002 р. Див.: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 2: Експортно-імпортні операції в Україні. – С. 5-39.
37. Правовий захист вітчизняного виробника в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 9. – С. 78-183.
38. Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. – № 7. – С. 236-238.
39. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. – № 9.
40. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року № 1939 „Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 2003 році” // Урядовий кур’єр. – 2003. – 15 січня.
41. Положення про Міністерство економіки України затверджене Указом Президента України від 23.10.2000 року № 1159/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 43, ст. 1826.
42. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 року № 102 „Про Програму перегляду існуючих функцій міністерств”. Досвід проведення функціонального обстеження в Міністерстві охорони здоров‘я України / Сфера. – К. – 1999. – С.8.
43. Бахин В.П., Карпов Н.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 гг.). – К., 2002. – 485 с.; Грошовик Ю.Я. Зовнішньоекономічний документообіг, як об’єкт тіньових відносин та засіб організації державного і корпоративного контролю за експортно-імпортними угодами // Право України. № 4, 2004. – С. 73-77.
44. Корпоративне управління як шлях до підвищення ефективності бізнесу, залучення інвестицій і захисту інтересів акціонерів // Матеріали круглого столу. Український незалежний центр політичних досліджень. – К. – 2000. – 68 с.
45. Національна безпека України 1994-1996 рр. // Наукова доповідь НІСД. – К., 1997. – 196 с.
46. Грошово-кредитна та банківська статистика // Бюлетень НБУ. – 2001. – № 1. – С. 91.
47. Діяльність податкової служби України в 2002 році // Аналітичні матеріали ДПА України. – 159 с.
48. Перова Е. Наши “Рябы” полностью соответствуют мировым стандартам // Комсомольская правда в Украине. – 2003. – 6 лютого.
49. Указ Президента України від 04.11.94 року № 659/94 „Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні. – Урядовий кур‘єр. – 1994. – 8 грудня.
50. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України // Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.
51. Див.: ст. 17 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996 року. – Закони України, том 10. – К., 1997. – С. 306-307.
52. Закон України від 05.05.1999 року № 619-XIV „Про металобрухт” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 25, ст. 212.
53. Закон України від 15.09.1995 року № 327 „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” у редакції від 04.10.2001 року № 2761-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 43, ст. 1919.
54. Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 04.10.1994 року // Урядовий кур’єр. – 1994. – 6 жовтня.
55. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 „Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію” // Вісник податкової служби України. – 2003. – № 9. – С. 45.
56. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року № 1598 „Про порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів при переміщені їх через митний кордон” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 40, ст. 1487.
57. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року № 1985 „Деякі питання митного оформлення товарів” // Офіційний вісник України. – 2002. – № 52, ст. 2402.
58. Інструкція „Про порядок заповнення вантажної митної декларації” затверджена наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 р. № 307 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 40, ст. 120.
59. Закон України від 05.02.1992 року № 2097-XII „Про єдиний митний тариф” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19, ст. 259.
60. Адміністративна реформа в Україні: міфи і реалії // Матеріали круглого столу. Український незалежний центр політичних досліджень. – К. – 2000. – С. 70.
61. Мукомела А. Як здійснюються міжнародні фінансові розрахунки за зовнішньоекономічними договорами // Консультант. – 2000. – 3 жовтня.
62. Черкашкін С. Коментар до порядку складання декларації про прибуток підприємств // Консультант. – 2000. – 3 жовтня.
63. Азаров Л. Минимизация налогообложения во внешнеэкономических операциях // Юридическая практика. – 2003. – 1 квітня.
64. Закон України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. – Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40, ст. 364.
65. Постанова Правління Нацбанку України від 24.03.1999 року № 136 щодо затвердження Інструкції „Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями” // Офіційний вісник України. – 1999. – № 22, ст. 1020.
66. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 року № 445 "Про затвердження Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14, ст. 749.
67. Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (зі змінами та доповненнями) // Зібрання постанов Уряду України. – 1993. – № 4-5, ст. 58.
68. Спільний інструктивний лист Кабінету Міністрів України та Нацбанку України від 26.04.1993 року № 19029/730 “Щодо порядку розрахунків з країнами зони функціонування рубля” // Вісник податкової служби України. – 2003. – № 9 – С. 9.
69. Николаева М., Шевяков А. Теневая экономика, методы анализа и оценки (Обзор работ зап. экономистов). – М.: Прогресс, 1987. – 34 с.
70. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні. – Київ: НДІ Мінекономіки України, 1998. – 206 с.
71. Попович В.М. Тіньова економіка.– К.: Правові джерела, 1998. – 477 с.
72. Турчинов О. Тіньова економіка: Теоретичні основи дослідження. – К.: Артек, 1995. – 300 с.
73. Горщак А., Дидоренко Э., Иванов С. Теневая экономика: опыт криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД, 1997. – 173 с.
74. Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 2000. – С. 15.
75. Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання // Економічний часопис. – 1996. – № 11. – С. 23.
76. Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38.
77. Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы СССР. – 1990. – № 7. – С. 23-28.
78. Шохин А. Теневая экономика: Мифы и реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.
79. Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. Теневая экономика. – М.: Экономика, 1991. – 159 с.
80. Ларьков А.В. Теневая эко¬нмика: история и сущность // Хоз-во и право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126.
81. Глуховский М. Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – № 9. – С. 14 – 16.
82. Клюня В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные осо¬бен¬ности // Вести Белорус. ун-та. Сер. 3: История. Философия. Поли¬то¬логия. Социол. Экономика. Право. – 1992. – № 2. – С. 52-54.
83. Закон України „Про підприємництво” в редакції від 01 червня 2000 року із змінами від 13 липня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36, ст. 299; № 41, ст. 341.
84. Декрет КМУ від 17 березня 1993 року „Про довірчі товариства” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19, ст. 207.
85. Закон України від 18 червня 1991 року „Про цінні напери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38, ст. 508.
86. Закон України від 07 березня 1996 року в редакції від 04 жовтня 2001 року „Про страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7, ст.50.
87. Закон України від 10 грудня 1997 року „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15, ст. 67.
88. Закон України від 07 грудня 2000 року „Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 5-6, ст. 30.
89. Закону України від 19 грудня 1995 року „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. – № 46, ст. 345.
90. Закон України від 22 квітня 1993 року „Про аудиторську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23, ст. 243.
91. Див.: абз. 4 ст. 1 Закону „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36, ст. 209.
92. Декрет КМУ „Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” від 31 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11, ст. 94.
93. Закон України від 05 жовтня 1995 року „Про боротьбу з корупцією” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34, ст. 266.
94. Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV „Про податок з доходів фізичних осіб” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28, ст. 1361.
95. Борсукова С.Ю. Методы оценки теневой экономики: Критический анализ» // Вопросы статистики. – 2003. – № 5. – С. 14-17.
96. Попович В.М. Правові основи банківської діяльності та її захист від злочинних посягань. Київ: „Дія плюс”, 1994. – 325 с.
97. Попов В.П. Международное уголовное право: Учебн. пособие. – М., 1997. – 320 с.
98. Асрат Бало Ш. Сотрудничество государств в борьбе с международными преступлениями: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.10. – К.: Київський державний університет ім. Т. Шевченка, 1990. – 22 с.
99. Галенская Л.П. Международная борьба с преступностью. – М., 1972. – 165 с.
100. Карпець И.И. Преступления международного характера. – М., 1979. – 264 с.
101. Блищенко И.П., Фисенко И.В. Международный уголовный суд. – М., 1998. – 239 с.
102. Закалюк А.П. Соціальні передумови, причини та умови корупції в Україні. // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Харків, 1999. – С. 59-66; Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика причин и условий: Учеб. пособ. – К., 1998; Алекcеев А.И. Криминология: Курс лекций. – М., 1989. – С. 60; Криминология: Учебник / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и Г.М. Миньковского. – М., 1998. – С. 160; Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. – М., 1999. – С. 163-173; Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии. – М., 1968. – С. 22-37 та ін.
103. Грошовик Ю.Я. Організаційно-правова характеристика джерел тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 22. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 228-235; Білоус В.Т., Попович В.М. Організаційно-правове забезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження // К., 2001, – 138 с.; Грошовик Ю.Я. Фактори відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Академії ДПС України. – Ірпінь: 3 (21), 2003. – С. 209-217.
104. Макаренко О. Валютний контроль як інструмент стабілізації валютного ринку в Україні // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 11(81). – С. 36-38.
105. Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2002 році” // Економіст. – 2003. – № 5. – С. 25-84.
106. Корчинский А. Как совершить за границей ДТП не пересекая кордон // Сегодня. – 2003. – 6 мая.
107. Грошовик Ю.Я. Податок на додану вартість як фактор тінізації ЗЕД та незаконного відшкодування коштів з державного бюджету // Правові аспекти практики вирішення спорів та перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо сплати податків та обов’язкових платежів суб’єктами господарювання: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. Ірпінь, 22-23 грудня 2003 року. – Ірпінь: НАДПСУ, 2003. – С. 175-176; Аналітичні матеріали ДПА України щодо механізмів незаконного формування „від’ємного” значення з ПДВ та категорії підприємств, які їх застосовують. // Бібліотечний фонд НДЦ Академії ДПС України. – 2003. – 33 с.; Грошовик Ю.Я. Теоретичні аспекти моніторингу факторів, що впливають на відтворення тіньових відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності // Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. / Ред. кол. Ступін О.Б. (голова), Александров І.О. (заступник голови) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 143-146.
108. Аскин Я.Ф. К вопросу о категориях детерминизма. // Современный детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44
109. Указ Президента України від 05.03.2002 р. № 216/2002 „Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки” // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10, ст. 470.
110. Аналітичні матеріали ДПА України „Про стан виконання зведеного і державного бюджету за 2002 рік” // Фонди наукової бібліотеки Академії ДПС України. – 2003. – 11 с.
111. Таранушенко Д. Новая редакция Налогового кодекса ее последствия для малого бизнеса // Факты и комментарии. – 2001. – 15 грудня.
112. Див. Реєстр законопроектів секретаріату Верховної Ради України за 2000 рік. Наприкінці 2000 року Кабінетом мі¬ніс¬трів за № 5376 і народними депутатами України Омель¬чен¬ком Г.О. і Єрмаком А.В. (за № 6957) і Терьохіним С.А. (за № 5376-1) подано три зако¬но¬проекти про легалізацію тіньової економіки шляхом податкової амністії та амністії осіб, що скоїли господарські і посадові злочини. Одночасно 06.11.2000 за №3379 Кабінетом Міністрів України подано проект Закону “Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального Кодексів України”, яким пропонується ввести кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) коштів та майна, здобутих незаконним шляхом.
113. Азаров М.Я. Стратегические направления модернизации государственной налоговой службы Украины // Науковий вісник Академії ДПС України. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – № 4(18). – С. 11-13.
114. Розвиток та модернізація ДПС України: Інформаційний довідник Департаменту розвитку та модернізації ДПС. – К., 2001.
115. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 № 102 „ Про перегляд функцій міністерств”.
116. Меркулова І.І. Адміністративна реформа в Україні: міфи і реалії // Матеріали „круглого столу” від 14.02.2000 р. – Управлінський незалежний центр політичних досліджень. – К. – 2000. – 70 с.
117. Юридичний словник під ред. Ю.С. Шемшученко. – К.: Femina, 1996. – С. 372.
118. Пушкар М.С. Контролінг: Монографія. – Тернопіль, 1997. – 142 с.
119. Департамент розвитку та модернізації ДПС України. Проект попередньої (схеми) функціональної й організаційної структури ДПС України. – К., 2001.
120. Гайдуцький П. Модернізація податкової служби у контексті інноваційного розвитку // Науковий вісник Академії ДПС України. – Ірпінь: АДПСУ, 2002. – № 4. – С. 14-18; Москаленко В. Функціональна структура податкових органів, пошук відповідних податкових технологій і процедур // Науковий вісник Академії ДПС України. – Ірпінь: АДПСУ, 2002. – № 4. – С. 32-33; Василькевич Я.І., Гаркуша В.С., Задояний М.Т. Вдосконалення діяльності податкової міліції в процесі модернізації ДПС України. – К., 2001. – 56 с.; Я