Організаційно-управлінські засади розвитку домашніх господарств в економіці України

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ЦИБІН ОЛЕКСАНДР СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК : 338.246.025:330.567.28 (477)

Організаційно-управлінські засади розвитку домашніх господарств в економіці України

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Заслужений економіст України,
проф., д. держ. упр. С.О.Біла

Київ – 2012

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень………………………………………………….....с.4
Вступ…………………………………………………………………………….с. 5
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади регуляторної ролі держави у розвитку домашніх господарств в умовах ринку……………….. .…………с.15
1.1. Еволюція теоретичних поглядів на роль держави у розвитку домашніх господарств………………………………………………………………..…...с. 15
1.2. Місце та роль домашніх господарств у ринковій економічній системі.с.29
1.3. Державне стимулювання розвитку домашніх господарств в умовах циклічних коливань національної економіки…….………………………….с.43
Висновки до першого розділу………..…………………………….…………с.58
Розділ 2. Вплив держави на розвиток сектору домашніх господарств в умовах ринку……………………………………………………………………………с.61
2.1. Державне регулювання розвитку домашніх господарств в Україні в умовах трансформаційних перетворень ……………………………………..с.61
2.2. Вплив держави на формування доходів домогосподарств, як інвестиційного джерела розвитку економіки………………………...............с.84
2.3. Комплексна оцінка напрямів формування державної політики щодо стимулювання розвитку домашніх господарств………………..……………с.96
Висновки до другого розділу………………………………………………...с.109
Розділ 3. Основні напрями удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку сектору домашніх господарств в сучасних умовах господарювання …………………………………………………………………………………с.113
3.1 Пріоритети та основні завдання державної підтримки розвитку домашніх господарств в контексті становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки………………………………...........................................................с.113
3.2. Шляхи підвищення ефективності впровадження державної політики доходів домашніх господарств в умовах ринку…………………………….с.131
3.3. Стратегічні напрями удосконалення управління розвитком домашніх господарств в економіці України………………………….………………...с.146
Висновки до третього розділу……………………….……………………...с.168
Висновки………………………………………………………………………с.171
Список використаних джерел………………………………………………..с.179
Додатки………………………………………………………………………..с.208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СНР ООН 1993 – Система національних рахунків ООН 1993
ВВП – валовий внутрішній продукт
ЄС – Європейський Союз
МВФ – Міжнародний валютний фонд
ПДВ – податок на додану вартість
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ВНЗ – вищий навчальний заклад
НКП – некорпоративні підприємства
SWOT-аналіз – один із розповсюджених видів аналізу, який широко використовується у економічних дослідженнях, в системі стратегічного управління; дозволяє виявляти і структурувати сильні та слабкі сторони об’єкту, а також потенційні можливості та загрози щодо його розвитку.
НАНУ – Національна академія наук України

ВСТУП

Актуальність теми. Соціальні потрясіння, у тому числі – масові страйки, маніфестації, та навіть вуличні безпорядки, що спостерігались в країнах ЄС у 2010 – 2011 роках на фоні стагнації виробництва, зростання дефіциту державного бюджету та спроб уряду вирішити економічні проблеми за рахунок скорочення фінансування соціальної сфери, зменшення соціальних виплат та пільг – викликали посилену увагу науковців та практиків до проблем розвитку домашніх господарств як базового сектору національної економіки. Особливої актуальності це питання набуває для України, оскільки вихід з кризи, активізація сукупного попиту та ринкової кон’юнктури на внутрішньому ринку вирішальним чином залежить від регуляторного впливу держави на активність домашніх господарств, у т.ч.: зростання ємності споживчого попиту; якості ресурсів, які домашні господарства постачають на ринок; рівня та структури доходів домашніх господарств; інтенсивності процесів заощаджень та інвестування до національної економіки.
Актуальність теми дисертаційної роботи підтверджується практикою, оскільки ринкові механізми самостійно не спроможні забезпечити розвиток домашніх господарств, що обумовлює неухильне зростання ролі держави у цьому процесі, основою чого є удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств, приведення їх у відповідність до вимог розбудови ефективної соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Формування теоретико-методологічних засад державної політики щодо підтримки розвитку домашніх господарств в умовах ринку започаткували відомі західні вчені: Дж.Б'юкенен, Дж.Гелбрейт, Р.Коуз, Ф.Моділь'яні, Г. Тіллок та інші. У дослідженнях інституціоналістів (М.Алсоп, Р.Бенабоу, К.Даінінгер, Н. Калдор, М.Раваллионі, Д.Родрік, Л.Сквайер, Ф.Тіал, С.Чен, та інші) – наголошувалось, що активізація процесів економічного зростання та виходу національної економіки з кризи напряму пов’язана з економічною поведінкою домашніх господарств. Особливості функціонування домашніх господарств в умовах українських реалій висвітлили у своїх працях В.Базилевич., В.Близнюк, А.Гвелесіані, О.Грішнова, Т.Кізима, А.Колот, Е.Лібанова, М.Литвак, І.Литвин, В.Мандибура, С.Мочерний та інші. Такі дослідження, як правило, супроводжувались аналізом державної політики у сфері демографічного розвитку, соціального захисту, формування людського капіталу, отримання та розподілу доходів домашніх господарств тощо, на що наголошували у своїх розробках С.Біла, Д.Богиня, О.Грішнова, В.Крисаченко, О.Макарова, В.Мішура, О.Пищуліна, А.Цумаєва, та інші вчені. Водночас, комплекс питань, пов’язаних з формуванням організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України, як основи розробки та впровадження дієвої державної економічної політики у цій сфері і досі залишається недостатньо висвітленим. Актуальність проблеми, недостатній рівень її розробки, теоретична та практична значущість обумовили вибір теми та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень, що були отримані здобувачем при виконанні науково-дослідної роботи «Суб’єкти та об’єкти ринкової економіки» (номер державної реєстрації ДР 0104U0011612) та теми «Доходи та витрати домогосподарств» (номер державної реєстрації ДР 0107U000012) відповідно до плану науково-дослідної тематики кафедри економічної теорії та методології наукових досліджень ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка від 29.10.2010 р. № 925); з темою науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського у межах комплексного наукового проекту «Проблеми підвищення ефективності державного регулювання сучасної економічної системи України» (номер державної реєстрації 0106U003203) (довідка від 11.11.2010 р. № 82-13/3209). Роль автора полягала у теоретико-методологічному обґрунтуванні відтворювального підходу до аналізу розвитку домашніх господарств; розробці пропозицій щодо удосконалення регулюючого впливу держави на формування доходів сектору домашніх господарств, як інвестиційного джерела розвитку національної економіки; у здійсненні комплексної оцінки державної економічної політики стосовно підтримки розвитку домашніх господарств; пропозицій щодо удосконалення та оптимізації організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних і організаційно-управлінських засад функціонування домашніх господарств в ринкових умовах та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення державної соціально-економічної політики стимулювання розвитку домашніх господарств.
Реалізація мети роботи обумовила постановку та розв’язання таких задач:
- розкрити місце та роль домашніх господарств у ринковій економічній системі;
- дослідити еволюцію теоретичних поглядів на роль держави в процесі розвитку домашніх господарств;
- виявити закономірності економічної поведінки домашніх господарств у мовах циклічних коливань;
- визначити основні етапи та притаманні їм закономірності державного регулювання розвитку домашніх господарств в Україні;
- охарактеризувати сутність, структуру та методи державного регулювання розвитку домашніх господарств;
- здійснити оцінку дієвості державної соціально-економічної політики стимулювання розвитку домашніх господарств;
- обґрунтувати стратегічні пріоритети та основні напрями удосконалення державної політики стимулювання розвитку домашніх господарств.
Об’єкт дослідження – функціонування та розвиток домашніх господарств в умовах ринкової економіки.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: дедукції, індукції; історичний та логічний методи; системно-аналітичний; економіко-математичний; прогностичний; метод SWOT-аналізу тощо, що дало змогу узагальнити наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, визначити пріоритети та напрями подальшого удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України. Так, методи порівняння, індукції та дедукції були використані під час дослідження еволюції теоретичних поглядів на роль держави у стимулюванні розвитку домашніх господарств та узагальнення світового досвіду формування державної політики у цій сфері; історичний та логічний методи застосовані для систематизації теоретичних поглядів на роль державного регулювання та етапи його становлення щодо стимулювання розвитку домашніх господарств для обґрунтування відтворювального та функціонального підходу щодо розвитку домашніх господарств в економіці України; методи економіко-статистичного та структурно-функціонального аналізу, порівняльної кількісної оцінки, системний підхід та метод аналізу ієрархій застосовані для комплексної оцінки напрямів формування державної політики щодо стимулювання розвитку сектору домашніх господарств в економіці України; за допомогою методів класифікації, аналізу й синтезу визначено сутність, основні закономірності та шляхи удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України; прогностичні методи та SWOT – аналіз застосовані для виявлення ризиків, розробки рекомендацій щодо удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств як основи формування в Україні дієздатної державної соціально-економічної політики.
Інформаційною базою дисертації є основоположні законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема Конституція України, Закони України, Укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державної служби статистики України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, Iнтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого науково-практичного завдання у галузі економіки та управління національним господарством – обґрунтуванні шляхів удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України. Виходячи з цього, у дисертації
вперше:
- розроблено модель комплексного аналізу дієвості державної політики підтримки розвитку домашніх господарств, теоретична основа якої ґрунтується на синтезі методів експертної оцінки, порівняльного кількісного аналізу та аналітичного планування з методами стратегічного управління, що дозволяє розширювати можливості оцінювання ефективності організаційно-управлінських засад функціонування домашніх господарств в умовах ринку та оптимізувати вибір інструментарію їх удосконалення;
удосконалено:
- теоретичні підходи до аналізу ролі домашніх господарств у розвитку ринкової економіки: з позиції відтворювального підходу проаналізовано домашнє господарство, як місце відтворення людини в біологічному, кваліфікаційному та соціальному вимірах; з позиції функціонального підходу досліджена система економічних та не економічних факторів впливу на їх поведінку. Реалізація зазначених підходів дозволила обґрунтувати необхідність впровадження комплексного регуляторного впливу держави на розвиток домашніх господарств як основи відтворювальних процесів та важливої передумови зростання національної економіки;
- визначення політики держави щодо підтримки розвитку домашніх господарств як складного ієрархічного явища, трактування якого еволюціонувало від здійснення «точкового» впливу держави на процеси функціонування та життєдіяльності домашніх господарств – до комплексного бачення ролі держави у стимулюванні розвитку домогосподарств як невід’ємної складової стабільного зростання національної економіки;
- методичні підходи щодо визначення системи індикаторів для регулярного проведення моніторингу результативності державної політики підтримки розвитку домашніх господарств, які включають: обґрунтування (за допомогою методу головних компонент факторного аналізу) системи базових факторних характеристик розвитку домогосподарств, основними серед яких визнано ефективність використання ресурсів праці на ринку та показники соціально-демографічного потенціалу домогосподарств; визначення відповідності наявних організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств потребам соціально-економічного розвитку країни; з’ясування сильних та слабких сторін державного регулювання розвитку домогосподарств, об’єктивного аналізу загроз та сприятливих можливостей щодо перспектив їх розвитку в умовах ринку;
- підходи до теоретичного обґрунтування формування цілісного організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку домашніх господарств, структурованого за пріоритетами (соціальні, економічні, технологічні, політичні та ін.), суб’єктами та об’єктами, методами впливу (соціальні умови та гарантії, економічні стимули та важелі, нормативно-правові засади та ін.) та інструментами досягнення поставлених цілей (стимулювання трудової, інноваційної та підприємницької активності домогосподарств; гнучка податкова політика, спрямована на формування середнього класу; постійний моніторинг ефективності державної політики щодо підтримки розвитку домогосподарств; комплексне сприяння розвитку людського потенціалу тощо);
дістало подальшого розвитку:
- етапізація формування державної підтримки домогосподарств за критеріями формування правових засад та рівня соціалізації державної політики, що дозволило обґрунтувати виділення наступних етапів: першого (1991 – 1995 рр.) – визначення ринкових засад функціонування соціальної сфери; другого (1996 – 2001 рр.) – формування конституційних засад системи соціального захисту, соціального страхування та соціальної стандартизації; третього етапу (2002 по наш час) – прийняття Бюджетного, Господарського, Податкового кодексів як інституційно-правового підґрунтя впровадження заходів подолання бідності, зростання соціалізації державних витрат та запровадження низки механізмів державної підтримки розвитку домашніх господарств, побудованих на міжнародно-визначених стандартах та способах реалізації;
- обґрунтування напрямів удосконалення державної політики щодо підтримки розвитку домашніх господарств: сприяння людському розвитку; ефективне державне регулювання ринку праці (регулювання пропозиції робочої сили та робочих місць; соціально-трудових відносин між роботодавцями і працівниками; підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників; процесів трудової міграції тощо); регулювання доходів та зменшення стратифікації за доходами (запровадження прогресивної шкали податку з доходів фізичних осіб, переходу до оподаткування родинних доходів із використанням додаткових понижувальних коефіцієнтів як основи створення розподільчого механізму); надання населенню гарантованого соціального захисту тощо.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації висновки та рекомендації можуть бути використані державними органами законодавчої та виконавчої влади в процесі удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України. Матеріали та висновки дисертації доцільно використати у ВНЗ України в процесі підготовки спеціалістів за фахом «управління економікою», «економічна теорія»; «економіка та підприємництво»; «державне управління».
Основні результати дисертаційного дослідження, наукові висновки, практичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств в економіці України, зокрема, авторські пропозиції щодо удосконалення державної політики формування доходів домашніх господарств та визначення перспектив їх використання у якості інвестиційного джерела розвитку національної економіки були використані в процесі підготовки щорічного комплексного наукового дослідження «Україна в 2005 – 2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку» (Київ, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України; довідка № 293 / 135 від 25 березня 2010 року). Авторські рекомендації щодо стимулювання збільшення витрат домашніх господарств на потреби рекреації, туризму та відновлення здоров’я людини були використані при розробці «Стратегії економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011 – 2020 роки» (довідка Міністерства економіки Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 010-1 / 973 від 13 жовтня 2010 р.). Авторські пропозиції щодо стимулювання схильності домашніх господарств до інвестування на загальнодержавному та регіональному рівні – були враховані Запорізькою ОДА в процесі доопрацювання та внесення змін до «Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року» (затвердженої рішенням обласної ради від 06.06.2008 р. №2, зі змінами та доповненнями, внесеними від 08.09.2010 р. № 8) (довідка Запорізької обласної державної адміністрації № 08-26 / 3075 від 17 листопада 2010 р.).
Висновки, теоретичні узагальнення дисертаційної роботи знайшли використання у ВНЗ під час викладання профільних економічних та соціальних дисциплін в процесі підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» за спеціальністю: 6.050201 «Менеджмент організацій» факультету менеджменту та маркетингу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1326 від 27 жовтня 2010 р, видана ДДПУ ім. І.Франка, м. Дрогобич); в процесі підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» за спеціальністю 6.030601 «Менеджмент» Інституту соціології, психології та управління; за спеціальністю 6.030501 «Економічна теорія» Інституту інформатики (довідка № 1628 від 21 жовтня 2011 р., видана НПУ імені М.П.Драгоманова).
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: на VIII Міжнародній науковій конференції «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития» (18 – 19 жовтня 2007 р., Мінський НДЕІ Міністерства економіки Республіки Білорусь, м. Мінськ, Республіка Білорусь); Міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (15 – 16 травня 2008 р., Хмельницький університет управління та права, м. Хмельницький); Міжнародній науковій конференції «П’яті юридичні читання» (23 – 24 квітня 2009 року, НПУ імені М.П.Драгоманова, м. Київ); Х Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (26 березня 2010 р., Харківський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків); науковій конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні» (14 – 15 квітня 2010 року, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, м. Київ); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (6 – 8 жовтня 2010 року, Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання» (11 – 12 березня 2011 року, Кримський економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», м. Сімферополь).
Публікації. Основні наукові результати, висновки та рекомендації дисертаційної роботи викладені у 18 одноосібних наукових працях (7,4 друк. арк.), 10 з яких опубліковані у фахових наукових виданнях (загальним обсягом 5,3 друк. арк.); 7 – у матеріалах міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференцій (загальним обсягом 1,6 друк. арк.); 1 – закордонне видання (наукова стаття, Росія, м. Омськ – 0,5 друк. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 239 сторінок, у тому числі: 178 сторінок основного тексту; 13 таблиць; 19 ілюстрацій; 16 додатків (що містяться на 32 сторінках). Список використаних джерел містить 265 найменувань (представлені на 29 сторінках).

bibliography

- реформування системи пенсійного забезпечення на засадах дотримання принципу соціальної справедливості, врахування персонального внеску людини у створення національного багатства;
- створення адекватної ринковим умовам системи соціального захисту громадян, посилення її адресності;
- підвищення якості та доступності освітніх послуг – що є довгостроковими інвестиціями у відтворення і розвиток людського капіталу, що продукують домашні господарства;
- підвищення якості та доступності медичних послуг, формування ефективного інституту сімейного лікаря;
- створення стимулів для здорового способу життя всіх членів домашніх господарств;
- модернізація системи соціальної підтримки на основі підвищення рівня соціальної справедливості, забезпечення адресності та цільового спрямування державної підтримки найбіднішим, найбільш незахищеним верствам населення (членам домогосподарств);
- підвищення якості та доступності послуг сфери ЖКГ;
- досягнення гармонійного, всебічного розвитку особистості людини – вищої цінності сучасного українського суспільства.
Результати дослідження першого розділу дисертаційної роботи були представлені в одноосібних авторських працях [238; 240; 250; 251; 255].

ВИСНОВКИ

1. Місце та роль домашніх господарств у ринковій економічній системі неухильно зростає. Домашні господарства продукують та постачають на ринок людські ресурси; формують за рахунок отриманих доходів гарантований попит на товари та послуги (що є складовою споживчого та сукупного попиту); заощадження домашніх господарств (як потенційні інвестиції) активізують зростання національної економіки. Домашні господарства є базовою складовою кругообігу ресурсів та доходів – основи відтворювальних економічних процесів. На рівні домашніх господарств системно поєднуються індивідуальні, колективні та загальнодержавні економічні інтереси, інтереси суспільного та цивілізаційного розвитку. Стабільне зростання національної економіки потребує визнання розвитку домашніх господарств базовим пріоритетом державної соціально-економічної політики.
2. Теоретичні погляди на роль держави у розвитку домашніх господарств у світовій економічній літературі еволюціонували під впливом зміни функцій та усвідомлення нової ролі держави в системі ринкових відносин. Започаткований представниками класичної політичної економії (А.Сміт, Д.Рікардо, С.Мілль та ін.), «відтворювальний» підхід до аналізу розвитку домашніх господарств (як місця відтворення людини у трьох вимірах – біологічному, кваліфікаційному та соціальному), у ХХ ст. знаходить широке розповсюдження та підкріплюється інституціональним аналізом (що поєднує дослідження впливу як економічних так і неекономічних чинників – етичних, моральних, соціологічних та ін.), міждисциплінарним, «функціональним» підходом. Поєднання «відтворюваного» та «функціонального» підходу сформувало підґрунтя для аналізу теорії «людського» та «соціального» капіталу, визнання вирішальної ролі держави у підтримці розвитку домашніх господарств в умовах ринку.
3. Відповідно до відтворювального підходу, державна політика щодо підтримки розвитку домашніх господарств ставить ряд завдань:
- сприяти «людському розвитку» (в узагальненому вигляді результативність такої політики вимірюється за допомогою «індексу людського розвитку» та «індексу якості життя»);
- забезпечити комплексну державну підтримку розвитку людини та «людського капіталу» у межах домашніх господарств за рахунок впровадження демографічної політики, політики зайнятості та доходів, соціального захисту;
- забезпечити ефективне державне регулювання ринку праці, у тому числі у сферах: зайнятості (оптимізація пропозиції робочої сили та створення робочих місць); соціально-трудових відносин між роботодавцями і працюючими (оплата праці, охорона праці, умови найму та звільнення); підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників; розподілу та перерозподілу робочої сили (політика внутрішньої та зовнішньої трудової міграції) тощо;
- регулювати доходи та споживання домашніх господарств (населення) (державна політика доходів), оскільки зростання доходів виступає матеріальним підґрунтям збільшення сукупного попиту («розігріву» ринкової кон’юнктури та виходу країни з кризи), а зменшення різкої диференціації домашніх господарств за рівнем доходів і капіталу (у тому числі за рахунок надання суспільних благ, оподаткування, трансфертних платежів тощо) збільшує довіру населення до економічних реформ, сприяє формуванню засад соціально-орієнтованої ринкової економіки та підвищує стабільність у суспільстві;
- надати соціально вразливим верствам населення (насамперед, найбільш незахищеним членам домашніх господарств – дітям, особам похилого віку, тимчасово не працюючим) гарантований соціальний захист на протидію таким дестабілізуючим факторам як інфляція, спад виробництва, криза, безробіття, втрата працездатності тощо.
4. Враховуючи складну ієрархічність політики держави щодо підтримки та розвитку домашніх господарств, дослідження означеної проблеми в українській економічній літературі еволюціонувало від аналізу окремих («точкових») питань функціонування та життєдіяльності домашніх господарств до усвідомлення вирішальної ролі держави в процесі стимулювання комплексного розвитку домашніх господарств, підтримки «людського капіталу» як основи активізації процесів відтворення суспільного виробництва та забезпечення стабільного зростання національної економіки.
5. Інституціональний аналіз у світовій економічній науці (ХХ ст.) став основою «функціонального підходу» до визначення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств. Його особливістю є поєднання дослідження впливу як економічних так і неекономічних факторів (неформальних інститутів – інстинктів, почуттів, особливостей ментальності нації тощо); врахування етичних, моральних, соціологічних, політичних, етнографічних та інших чинників, що впливають на поведінку домашніх господарств в умовах ринку. «Функціональний підхід» бере за основу міждисциплінарний підхід, поєднання дослідження як економічних так і неекономічних факторів (чинників), що впливають на розвиток домашніх господарств.
6. Економічна поведінка домашніх господарств в умовах циклічних коливань економіки варіюється від розширення споживання та приватного інвестування (на стадії піднесення та зростання) до посилення схильності до заощаджень та скорочення приватних інвестицій (на стадії кризи та депресії). Ринкові важелі впливу (в умовах кризи та депресії) не спроможні вирішити проблему безробіття, падіння доходів та зменшення попиту сектору домашніх господарств на товари та послуги, що потребує державного стимулювання розвитку домашніх господарств в умовах циклічних коливань національної економіки за рахунок заходів політики «експансії» – на стадії кризи та депресії, «стримування» – на стадії піднесення та зростання. Найбільш дієвими важелями державного впливу на розвиток домашніх господарств традиційно залишається політика доходів, політика оподаткування, політика соціального захисту.
7. Світова фінансова криза вкрай негативно вплинула на розвиток домашніх господарств в Україні, зменшивши рівень доходів, добробут та збільшивши «бідність працюючого населення», що призвело до зниження сукупного (у т.ч. споживчого) попиту, падіння обсягів виробництва, зростання дефіциту державного бюджету. Натомість, антикризові заходи (запроваджені в Україні на вимогу МВФ) передбачають: згортання соціальних програм, зменшення державної підтримки (державних соціальних трансфертів) на потреби розвитку домашніх господарств, проведення реформування освітньої, пенсійної, медичної сфери (з огляду на зменшення бюджетних витрат на їх утримання). Такі реформи, втілені на практиці без компенсуючих заходів державної підтримки розвитку домашніх господарств (у т.ч. – удосконалення політики доходів), у середньо- та довгостроковому періоді можуть призвести до негативних наслідків: зростання навантаження на державний бюджет (за рахунок збільшення соціальних трансфертів); дефіциту приватних інвестиційних ресурсів національного походження; зростання безробіття (особливо – у бюджетній сфері); зменшення споживчого (у т.ч. сукупного) попиту; падіння обсягів національного виробництва (що обслуговує внутрішній ринок) та ін. Такі тенденції автоматично посилять навантаження на бюджет та спровокують подальше зростання дефіциту державного бюджету.
8. Внаслідок домінування в Україні екстенсивного типу економічного зростання, відсутності структурно-інноваційних зрушень у сфері виробництва, послаблення національної фінансової системи та стрімкого зростання її залежності від зовнішніх кредитів тощо – темпи росту соціальних трансфертів та соціальної допомоги (до 2008 р.) перевищували темпи росту продуктивності праці та зростання реального ВВП, що й стало однією з базових причин загострення системних проблем розвитку домашніх господарств у посткризовий період, у т.ч.: збільшення демографічного навантаження на працездатне населення та соціальні статті бюджету у зв’язку з постарінням населення; загострення проблеми зубожіння та майнового розшарування; погіршення показників «людського розвитку», втрати у формуванні «людського» та «соціального» капіталу; нераціональне використання трудового потенціалу, що призводить до зменшення потенційного ВВП, зниження трудових доходів і погіршення якості життя. Подолання вищеозначених проблем потребує системної модернізації країни, у т.ч. – здійснення структурної та інституціональної трансформації суспільства; запровадження ефективних заходів державної політики, спрямованої на поліпшення життєвого рівня домашніх господарств шляхом переходу економіки України на інтенсивний шлях розвитку, до вищого рівня технологічного укладу, широкого впровадження інновацій та досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання трудового, наукового та освітнього потенціалу країни.
9. В Україні процес становлення державної політики сприяння розвитку домашніх господарств пройшов три етапи. У період 1991 – 1995 рр., попри безсистемність впливу держави та обмеження бюджетної підтримки розвитку домашніх господарств, в Україні були сформовані ринкові засади функціонування соціальної сфери як основа розробки та впровадження державної політики підтримки розвитку домашніх господарств. Другий етап (1996 – 2001 рр.) розпочався з прийняття Конституції України, яка визначила основні права та свободи людини. На цій основі було унормовано засади соціального захисту населення, соціального страхування та соціальної стандартизації; принципи встановлення пільг і компенсацій для різних категорій населення. Однак, проблеми бідності (у т.ч. серед працюючого населення); шляхи реформування пенсійного та медичного забезпечення залишились невирішеними. Третій етап (з 2002 р. і до нашого часу) означився прийняттям Бюджетного, Господарського та Податкового Кодексу, що, відповідно до міжнародно-визначених стандартів та механізмів реалізації, зорієнтовані на зростання доходів та стимулювання економічної активності домашніх господарств; підвищення соціалізації державних витрат, подолання бідності.
10. На основі застосування аналітичної моделі для кількісного вимірювання та комплексного аналізу дієвості державної політики сприяння розвитку домашніх господарств (в основі якої – поєднання методу порівняльної кількісної оцінки та SWOT-аналізу) здійснено оцінку за окремими макро характеристиками, виявлено недоліки та визначено напрямки удосконалення організаційно-управлінських засад розвитку домашніх господарств. Визначено, що доходи українських домашніх господарств не є стабільним джерелом інвестиційних надходжень до національної економіки, оскільки в Україні спостерігаються усталені деформації структури сукупних доходів домашніх господарств, де майже половину становлять доходи від оплати праці, понад чверть – пенсійні виплати, а доходи від власності, підприємницької діяльності не перевищують 3 – 7 відсотків. Прорахунки державної політики доходів, зростання бідності (у т.ч. серед працюючого населення), відповідно, деформує структуру витрат домашніх господарств (де майже 90% становлять споживчі витрати, й понад 60 % – витрати на харчування). За таких деформацій, доходи домашніх господарств, переважно, спрямовані на поточне споживання, що унеможливлює їх використання як інвестиційного джерела розвитку національної економіки.
11. Базовими організаційно-управлінськими засадами розвитку сектору домашніх господарств в умовах ринку є: інституційно-правова підтримка розвитку домашніх господарств; визначення стратегічних пріоритетів (планування, прогнозування) їх розвитку; адміністративні методи державної підтримки; регулярний моніторинг як основа прийняття державно-управлінських рішень; державне регулювання діяльності домашніх господарств (політика доходів, податкова політика тощо); державний контроль за стабільним та безпечним розвитком домашніх господарств.
12. Комплексний підхід до реалізації організаційно-управлінських засад формує системне бачення пріоритетів та основних завдань щодо державної підтримки розвитку домашніх господарств в контексті становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки, а саме: сприяння людському розвитку та розвитку людського капіталу у межах домашніх господарств за рахунок впровадження дієвої демографічної політики, політики зайнятості та доходів, соціального захисту; забезпечення ефективного державного регулювання ринку праці; запровадження ефективної державної політики доходів; надання соціально вразливим верствам населення (найбільш незахищеним членам домашніх господарств – дітям, особам похилого віку, тимчасово не працюючим) гарантованого соціального захисту.
13. Державна політика підтримки розвитку домашніх господарств має включати: поліпшення демографічних характеристик та медичного обслуговування населення; нарощування освітньо-кваліфікаційного потенціалу та покращення його якості; удосконалення системи оплати та нормування праці; впровадження ефективної політики доходів; удосконалення політики оподаткування; стабілізацію ситуації на ринку праці (зайнятість населення); оптимізацію процесів зовнішньої трудової міграції; стимулювання економічної активності та сприяння продуктивній зайнятості населення на основі інноваційної моделі розвитку; підтримку підприємницької ініціативи громадян; підвищення ролі соціального діалогу та державно-приватного партнерства.
14. Пріоритетним напрямком державної підтримки розвитку домашніх господарств в економіці України є підвищення ефективності фінансового забезпечення сфери розвитку домашніх господарств шляхом удосконалення програмно-цільового методу фінансування бюджетних витрат, розробки і реалізації державних цільових програм. Це потребує інвентаризації цільових програм, класифікації їх за критеріями пріоритетності, результативності та забезпеченості фінансовими ресурсами. Для державних цільових програм слід застосувати чіткі критерії їх відбору та затвердження; унормувати реалізацію заходів, що мають стратегічне значення, зорієнтованість на прогресивні зрушення у регіональній та державній політиці підтримки розвитку домашніх господарств.
15. Для мінімізації стратифікації домогосподарств за доходами та збільшення прошарку середнього класу, в Україні доцільно здійснити перехід до оподаткування родинних доходів. При визначенні доходу, що підлягає оподаткуванню, слід враховувати дохід, що припадає на одного члена сім'ї.
16. Базовим напрямком реформування політики доходів в Україні є реформування системи оплати праці, що передбачає відновлення ролі заробітної плати як реального, ефективно діючого стимулу до праці; забезпечення реалізації основних функцій заробітної плати – відтворювальної, стимулюючої та регулюючої. Створення сприятливих умов для гідної оплати праці працездатного населення та ліквідація ганебного явища – «бідність працюючого населення»; дієвий соціальний захист найбільш соціально вразливих категорій населення; сприяння працевлаштуванню незайнятого економічно-активного населення – виступає реальним економічним підґрунтям ефективного виконання домашніми господарствами відтворювальної функції.
17. Стратегічними напрямами удосконалення управління розвитком домашніх господарств в економіці України визначено: подолання бідності та впровадження ефективної політики доходів; реформування системи оплати праці; покращення бізнес-клімату, дерегуляції, розвитку підприємництва (як основи для підтримки зайнятості, створення нових робочих місць); налагодження регулярного моніторингу стану та системних проблем розвитку домашніх господарств (як основи для прийняття державно-управлінських рішень); реалізація дієвої демографічної, молодіжної, гендерної міграційної політики; реформування системи пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров’я, системи соціального захисту населення (для надання адресних соціальних виплат найбільш соціально-вразливим верствам населення); модернізація системи житлово-комунального господарства; створення сприятливих умов для соціокультурного та гуманітарного розвитку всіх членів домашніх господарств в Україні. Базовим напрямком реформування політики доходів в Україні є реформування системи оплати праці, що передбачає відновлення ролі заробітної плати як реального, ефективно діючого стимулу до праці; забезпечення реалізації основних функцій заробітної плати – відтворювальної, стимулюючої та регулюючої. Поряд з цим підвищення ефективності впровадження державної політики доходів домашніх господарств в Україні передбачає: оптимізацію структури доходів домашніх господарств та збільшення частки доходів від власності (володіння землею, цінними паперами, нерухомістю); дотримання міжнародно-визначених соціальних гарантій (у сфері регулювання оплати праці, налагодження ефективного контролю за виконанням трудового законодавства) тощо.

Список використаних джерел

1. Доповідь «Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2011 р.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ2007/gdn/sdh/arh-sdn.html
2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: / За ред. В.Д.Базилевича: [підручник] / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик – К.: Знання, 2004. – 851 с.
3. Панчишин Степан. Макроекономіка: [навчальний посібник]. – Вид. 3-тє, стереотипне. / С.Панчишин. – К.: Либідь, 2005. – 616 с.
4. Цыбин А. С. Эволюция теорий развития домашних хозяйств и перспективы их использования в практике хозяйственного управления / А.С.Цыбин // Наука и общество: проблемы современных исследований: сб. науч. статей: в 3 ч. – Ч. 2. Государственное и муниципальное управление и политика / под ред. Д-ра филол. наук, проф. А.Э Еремеева. – Омск: Изд-во НОУ ВПО «ОмГА», 2010. – С. 20 – 27.
5. Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения: [монография] / Ксенофонт Афинский. – М.: Наука,1965. – 253с.
5. Платон. Государство: [монография] / Платон // Сочинения. – Том 3. – Ч. 1. – М.: Наука, 1971. – 578 с.
6. Платон. Законы : [монография] / Платон // Платон. Сочинения. Т.3. – Ч.2. – М.: Наука, 1972. – 708с.
7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов: [монография] / А.Смит. – М.: Мысль, 1962. – 568 с.
8. Рикардо Д. Сочинения Д. Рикардо: [монография] / Д. Рикардо. – Т.1. – М.: Политпросвет, 1955. – 467 с.
9. Мальтус Т.Р. Опыт о законе народонаселення: : [монография] / Т.Р.Мальтус. – Т.1. – СПб., 1868. – 358 с.
10.Маркс К. Капитал. Том 1. Книга 1. Глава 23. Всеобщий закон капиталистического накопления: [текст] / К.Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание сочинений. – Т. 23. – С.626 – 724.
11. Маркс К. О Прудоне: [текст] / К.Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание сочинений. – Том 16. – С.24 – 31.
12. Ленин В.И. Великий почин (О героизме робочих в тылу. По поводу «коммунистических субботников»): [текст] / В.И.Ленин // Ленин В.И. Полное собрание сочинений. – Т.39. – С.1 – 29.
13. Сэй Ж. Б. Трактат политической экономии : [монография] / Ж.Б.Сэй. – М.: Гранатъ, 1896. – 429 с.
14. Железнов В.Я. Заработная плата. Теория – политика – статистика: [монография] / В.Я.Железнов. – М.: Гранатъ, 1898. – 643 с.
15. Милль Дж.С. Основы политической экономии: [монография] /Дж.С.Милль. – М.: Прогресс, 1980. – Т.1. – 643 с.
16. Becker G. The Economic Approach to Human Behavior: [monographic] / G. Becker. – Chicago, 1976. – 687 p.
17. Shultc T. The Human Behavior : development of Economic Theory / Т. Shultc // Journal of educational sociology. – 1976. – p. 24 – 31.
18. Цибін О.С. Інституціональна природа домашнього господарства як основа формування організаційно-управлінських засад його розвитку/ О.С.Цибін // Інституціональний вектор економічного розвитку. – Збірник наукових праць. – Мелітополь, Мелітопольський інститут державного та муніципального управління «Класичного приватного університету», 2010. – Випуск 3 (1). – С. 91 – 101.
19. Проблемы применения международных рейтингов: общество, государство, экономика [монография] / Николаенко С.А., Белянова Е.В., Смородинов О.В. – М.: Фонд «Эрго», 2009. – 164 с.
20. Український ринок праці: особливості розвитку та ефективність функціонування [монографія] / [І.Л.Петрова, В.В.Близнюк, Г.Т.Куліков та ін.]; за ред. І.Л.Петрової; НАН України; Ін-т екон. та прогнозування. – К.: Ін-т екон. та прогнозування НАНУ, 2009. – 368 с.
21. Лебедева С. Регулирование заработной платы и обесечение устойчивого экономического развития: методологические и методические подходы / С. Лебедева // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 8. – С. 12 – 22.
22. Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах / Н.Гаркавенко // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 26 – 32.
23. Близнюк В. Гендерні відмінності оплати праці в Україні / В.Близнюк // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 18 – 25.
24. Елла Лібанова. Кому вигідна дешева робоча сила? [Текст] / Е.Лібанова // Дзеркало тижня. – 28 квітня – 11 травня 2007 р. – С.10.
25. Ковальчук Т., Черняк В. Бідність працюючого населення: шляхи подолання [Текст] / Т.Ковальчук, В.Черняк // Голос України. – 20 лютого 2007. – № 31 (4031). – С.10.
26. Белая С.А. Социально-экономические последствия бедности работающего населения (на примере Украины) / С.А.Белая // Наука о человеке: гуманитарные исследования: Научный журнал. – Омск: Омский гуманитарный университет. – 2007. – № 1 (декабрь). – С. 94 – 103.
27. Саріогло В. Зниження рівня бідності в умовах економічного зростання: проблеми та напрямки їх вирішення / В.Серіогло // Наукові записки. Національний університет «Києво-Могилянська академія. – Том 22: Суспільні наукои. – К.: КМ Академія, 2004. – С. 346 – 350.
28. Павловська О. Вплив доходів та заробітної плати на зайнятість населення / О.Павловська // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 4. – С. 3 – 8.
29. Богиня Д. Соціально-трудові відносини в Україні в контексті організації оплати праці та регулювання доходів / Д.Богиня // Україна: аспекти праці. – 2003. – №7. – С. 3 – 8.
30. Геєць В. Економічні передумови стабільного соціального розвитку в середньостроковій перспективі / В.Геєць // Економіка та прогнозування. – 2002. – №2. – С. 9 – 33.
31. Лібанова Е.М. Тиск на ринок праці в Україні: вимірювання та аналіз / Е.М.Лібанова // Україна: аспекти праці. – 2002. – №5. – С. 3 – 12.
32. Краснов Ю. Методологічні основи відтворювального механізму зайнятості населення / Ю. Краснов // Україна: аспекти праці. – 2008. – №4. – С. 37 – 41.
33. Лагутін В.Д. Теоретико-методологічні підходи до сучасних проблем оплати праці / В.Д. Лагутін // Економічна теорія. – 2010. - №1. – С. 29 – 17.
34. Бажал Ю.М., Михалевич М.В. Шляхи підвищення вартості людського капіталу в перехідній економіці / Ю.М.Бажал, М.В.Михалевич // Економіка і прогнозування. – 2009. – № 4. – С. 5 – 32.
35. Ярошенко В. Проблема конкурентоспроможності національного ринку праці України / В.Ярошенко // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 10 – 17.
36. Якобінчук В. Актуальні питання професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів / В.Якобінчук // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 8. – С. 40 – 45.
37. Шевченко Л. Трансакційні витрати і поведінка суб’єктів ринку праці / Л.Шевченко // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 3 – 9.
38. Чухно А.А. Актуальні проблеми розвитку економічної теорії на сучасному етапі / А.А.Чухно // Економіка України. – 2009. – № 5. – С. 5 – 18.
39. Звіт з людського розвитку в Україні. Людський розвиток і європейський вибір України [текст]. / Е. Лібанова та ін. – ПРООН Україна, 2008. – 123 с.
40. Цибін О.С. Відтворювальний та функціональний підхід до розвитку домогосподарства – складова підвищення ефективності національної економіки / О.С.Цибін // Теорія і практика сучасної економіки. – Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції 6 – 8 жовтня 2010 року. – У 2 т. – Том 1. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – С. 151 – 154.
41. Цибін О.С. Політика доходів домашніх господарств та перспективи розвитку внутрішнього ринку України / О.С.Цибін // Економічний вісник університету. – Збірник наукових праць учених та аспірантів. – Випуск 5. – Переяслав-Хмельницький: «ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2008. – С. 385 – 389.
42. Аналітичний портал «Мировая экономика». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ereport.ru
43. Цибін О.С. Доходи та заощадження домашніх господарств як основа економічного зростання: державно-управлінський вимір / О.С.Цибін // Інституціональний вектор економічного розвитку. – Збірник наукових праць. – Мелітополь, Мелітопольський інститут державного та муніципального управління «Класичного приватного університету», 2009. – Випуск 2 (2). – С.185 – 194.
44. Цибін О.С. Державне регулювання політики доходів домашніх господарств як підґрунтя формування середнього класу в Україні / О.С.Цибін // Університетські наукові записки. – Часопис Хмельницького університету управління та права. – Міжнародний управлінський форум «Управління сьогодні та завтра» (15 – 16 травня 2008 р.). – Серія: «Право – економіка – управління»: Спецвипуск. – № 3 (ІІ). – Хмельницький, Видавництво ХУУП, 2008 р. – С. 78 – 80.
45. Гвеселиани А., Литвин И. Влияние социально-экономического развития на уровень дифференциации доходов населения Украины / А. Гвеселиани, И. Литвин // Экономика Украины. – 2010. – № 1. – С. 82 – 89.
46. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация: [учебное пособие] / В.В.Радаев, О.И. Шкаратан. – М.: Наука, 1995. – 273 с.
47. Лібанова Е.М. Соціальна стратифікація українського суспільства: спроба статистичного визначення та вимірювання / Е.М.Лібанова // Український соціум. – 2003. – № 1 (2). – С. 146 – 164.
48. Цибін О.С. Проблема бідності домашніх господарств в Україні / О.С.Цибін // П’яті юридичні читання: матеріали Міжнародної наукової конференції 23 – 24 квітня 2009 року. – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – С. 466 – 469.
49. Kuznets S. Economic Growth and Income Inequality / S. Kuznets // American Economic Review. - № 1 (45). – 1955. – Р. 1 – 28.
50. Barro R.J., Sala-i-Martin X. Economic growth [monographic] / R.J. Barro, Х. Sala-i-Martin // – Cambridge, MA; 2nd ed. – London: MIT Press, 2004. – 672 p.
51. Глобализация, рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики [монография] / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2004. – 216 с.
52. Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России [монография] / Ю.В. Яковец и др. – Ред. академик РАЕН, проф. Ю.В.Яковец. – СПб.: Изд-во «Гуманистика», 2003. – 967 с.
53. Barro R. Inequality and Growth in a Panel of Countries / R. Barro // Journal of Economic Growth. – 2000. – № 1 (5). – р. 5 – 32.
54. Bourguignon F. Equity and economic growth: permanent questions and changing answers? / F. Bourguignon // DELTA Working Papers. – 1996. – № 96 – 115. – p. 98 – 103.
55. Perotti R. Growth, Income Distribution and Democracy: What do the Data Say? / R. Perotti // Journal of Economic Growth. – 1996. – № 1 (2). – p. 149 – 187.
56. Robinson S.A. Note on the U-hypothesis relating Income Inequality and Development / S.A. Robinson // American Economic Review. – 1976. – № 3 (66). – p. 437 – 440.
57. Deininger K., Squire L. Economic Growth and Income Inequality: Re-examining the Links / K.Deininger, L.Squire // Finance and Development. – 1997. – № 1 (34). – p. 38 – 41.
58. Ravallion M., Chen S. What Can New Survey Data Tell Us about Recent Changes in Distribution and Poverty? / M.Ravallion, S.Chen // World Bank Economic Review. – 1997. – № 2 (11). – р. 357 – 382.
59. Kaldor N. Alternative Theories of Distribution / N. Kaldor // Review of Economic Studies. – 1956. – № 2 (23). – p. 94 – 100.
60. Benabou R. Inequality and Growth. NBER Macro Annual 1996 [monographic] / R. Benabou // – Cambridge, MIT Press, 1997. – p. 11 – 76.
61. Alesina A., Rodrik D. Distributive Politics and Economic Growth / A. Alesina, D.Rodrik // The Quarterly Journal of Economics. – 1994. – vol. 109 (2). – p. 465 – 490.
62. Alsop M., Teal F. Income, Productivity and Inequality: What does the macro-evidence show? Centre for the Study of African economies, University of Oxford, 2004 / M.Alsop, F.Teal // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.csae.ox.ac.uk/conferences/2004-GPRaHDiA/papers/3f-Teal-CSAE2004.pdf
63. Woolcock M. The place of social capital in understanding social and economic outcomes / M. Woolcock // The Contribution of Human and Social Capital to Sustained Economic Growth and Well-Being. – HRDC and OECD. – 2001. – P.65 – 88.
64. Kennet J. Arrow. The Limits of Organization [monographic] / Arrow J. Kennet. – New York, 1974. – 832 p.
65. Колот А.М. Соціальна згуртованість суспільства як доктрина: основні засади, причини актуалізації, складові розвитку / А.М. Колот // Економічна теорія. – 2010. – № 1. – С. 18 – 28.
66. Мандибура В.О. Політико-економічні аспекти сучасного соціально-класового структурування населення України / В.О. Мандибура // Економічна теорія. – 2010. – № 2. – С.16 – 30.
67. Волынский Г. О социальной дифференциации населения / Г. Волынский // Экономика Украины. – 2008. – № 2. – С. 79 – 84.
68. Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів у 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2009/gdn/reg_zp_p/reg_zpp09_u.htm
69. Демографічні чинники бідності [монографія] / Е. М. Лібанова та ін. – За ред. Е.М.Лібанової. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2009. – 184 с.
70. Bernard A.B., Durlauf S.N. Convergence in international output / A.B.Bernard, S.N. Durlauf // Journal of Applied Econometrics. – 1995. – V.10. – № 2. – P. 97 – 108.
71. Evans P., Karras G. Do economies converge? Evidence from a panel of U.S. state / Р. Evans, G.Karras // Review of Economics and Statistics. – 1996. – V. 78. – № 3. – P. 384 – 388.
72. Hobijn B., Franses P. H. Asymptotically perfect and relative convergence of productivity / B. Hobijn, P. H. Franses // Journal of Applied Econometrics. – 2000. – V.15. – № 1. – P. 59 – 81.
73. Galor O. Convergence? Inferences from theoretical models / О. Galor // Economic Journal. – 1996. – V. 106. – № 437. – P. 1056 – 1069.
74. Romer P.M. Increasing returns and long-run growth / P.M. Romer // Journal of Political Economy. – 1986. – V. 94. – № 5. – P. 1002 – 1037.
75. Azariadis C., Drazen A. Threshold externalities in economic development / C.Azariadis, A.Drazen // Quarterly Journal of Economics. – 1990. – V. 105. – № 2. – P. 501 – 526.
76. Quah D. Empirics for growth and distribution: stratification, polarization, and convergence clubs / D. Quah // Journal of Economic Growth. – 1997. – V. 2. – № 1. – P.27 – 59.
77. Phillips P.C.B., Sul D. Transition modeling and econometric convergence tests / P.C.B.Phillips, D. Sul // Econometrica. – 2007. – V. 75. – № 6. – P. 1771 – 1855.
78. Nahar S., Inder B. Testing convergence in economic growth for OECD countries / S. Nahar, B. Inder // Applied Economics. – 2002. – V. 34. – № 16. – P.2011 – 2022.
79. Бьюкенен Дж. Избранные труды [монография] / Дж. Бьюкенен. – Серия: „Нобелевские лауреаты по экономике”. – Т. 1. – М.: Таурес-Альфа, 1997. – 521 с.
80. Грішнова О.А. Людський розвиток: [навчальний посібник] / О.А.Грішнова. – К.: КНЕУ, 2006. – 308 с.
81. Грішнова О., Полив'яна Н. Управління людським капіталом у контексті реалізації інноваційної стратегії підприємства / О. Грішнова, Н. Полив'яна // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 5. – С.37 – 41.
82. Антикризисное управление: [учебник] / Э.М.Коротков и др. // Под ред. Э.М.Короткова. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 432 с.
83. Шинкарук Л.В. Макроекономічні передумови та перебіг економічної кризи в Україні / Л.В.Шинкарук // Економічна теорія. – 2010. – № 2. – С. 61 – 69.
84. Сайт Центру дослідження макроекономіки та міжнародних фінансів (Франція) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.unice.fr/CEMAFI
85. Сайт Центру міжнародної макроекономіки (Великобританія) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.econ.ox.ac.uk/Research/cim
86. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua
87. Гнибиденко И. Влияние мирового финансово-экономичного кризиса на социальную сферу Украины / И. Гнибиденко // Экономика Украины. – 2009. – № 7. – С. 64 – 74.
88. Глобальна економічна криза 2008 – 2010 років: світовий досвід та шляхи подолання в Україні: [монографія] / [В.П. Антонюк, С.С.Аптекар, Н.А. Балтачеєва та ін.] ; під заг.ред. В.І.Ляшенка. – Донецьк : Юго-Восток, 2010, 2010. – 414 с.
89. Сайт Інституту світової економіки та міжнародного менеджменту (Німеччина) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.iwim.uni-bremen.de
90. Бураковский И.В., Плотников А.В. Мировая экономика: глобальный финансовый кризи: [монографія]. / И.В.Бураковский, А.В.Плотников //. – Харьков: Фолио, 2010. – 415 с.
91. Офіційний сайт Національного банку України. – [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
92. A European Economic Recovery Plan. Communication fromthe Commission to the European Council: Brussels, 26.11.2008 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Комісії ЄС. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/commission_barroso/president/pdf/Comm_20081126.pdf
93. Біла С.О. Соціально-інституціональні складові антикризової політики / С.О.Біла // Економічний вісник університету. – Збірник наукових праць учених та аспірантів. – Спеціальний випуск. – Том 1. – Умови економічного росту в країнах з ринковою економікою. – Переяслав-Хмельницький, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2010. – С. 249 – 253.
94. Біла С.О. Пріоритети антикризової політики країн ЄС: досвід для України / С.О.Біла // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – К., 2010. – № 1. – С.65 – 71.
95. Вдовиченко А. Визначення детермінантів заощаджень та споживання населення України на основі емпіричного дослідження / А.Вдовиченко // Економіка України. – 2009. – № 9. – с. 40 – 52.
96. Инякин В.Н. Неадекватность институтов жизнеобеспечения в современной Украине / В.Н.Инякин // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Серія: економічна. – Випуск 38-2. – Донецьк, ДонНТУ, 2010. – С. 211 – 218.
97. Стігліц, Джозеф Е. Економіка державного сектора [монография] / Джозеф Е. Стігліц // Пер. з англ.. А. Олійник, Р. Скільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
98. Офіційний сайт Європейської комісії. – [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu/prord_en.htm
99. Цибін О.С. Державне стимулювання розвитку домашнього господарства в умовах фінансово-економічної кризи / О.С.Цибін // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Економіка та управління національним господарством». – Серія «Економіка». – Т. Х – Вип. 141. – Донецьк, ДонДУУ, 2009 р. – С. 444 – 455.
100. Александр Пасхавер. Сделали одолжение / А.Пасхавер // Корреспондент. – 13 августа 2010. – №30. – с.22 – 23.
101. Офіційний сайт «WikiLeaks». – [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://WikiLeaks
102. Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна – 2010. Національна доповідь [науково-аналітична доповідь]. – Київ, UNDP Україна, 2010. – 107 с.
103. Литвак М. Л. Теорія економіки домогосподарства та її роль в аналізі мікро- та макроповедінки господарюючих суб’єктів (на прикладі робіт Г. Беккера) / М. Л. Литвак // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. праць. – Вип. 5. – К. : Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2004. – С. 213 – 218.
104. Мочерний С. В. Домогосподарства як економічна категорія / С. В. Мочерний // Тернопільський держ.пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Наукові записки. – Тернопіль, 2001. – Серія «Економічна». – Вип. 9. – С. 5 – 8.
105. Мішура В. Б., Нарижна Л. Д. Теоретико-методологічні основи дослідження домогосподарств в трансформаційній економіці України / В. Б. Мішура, Л. Д. Нарижна // Научный Вестник ДГМА. – № 2 (5Е). – 2009. – 255 – 259.
106. Кульчицький Богдан. Сучасні економічні системи [навчальний посібник] / Б. Кульчицький. – Львів: Афіша, 2004. – 279 с.
107. Піжук О.І. Державне регулювання гендерних відносин як важлива умова сталого соціально-економічного розвитку в Україні / О.І. Піжук // Міжнародний науково-практичний журнал „Економіка та держава”. – 2007. - №6. – С. 65 – 67.
108. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: [навчальний посібник] / В.М. Гриньова, М.М. Новікова. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 756 с.
109. Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності [колективна монографія] / О.Г.Аркуша, С.О.Біла, В.Ф.Верстюк та ін. – Гол. ред. В.М.Литвин. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 988 с.
110. Комаров С.А. Государство в политической системе общества. [монография] / С.А. Комаров. – Общая теория государства и права. Академический курс в 2-томах. / Отв. ред. проф. М.Н.Марченко. – Том 1. – Теория государства. – М., 1998. – 668 с.
111. Фуруботн Э.Г., Рихтер Р. Институты и экономическая теория: Достижения новой институциональной экономической теории [монография] / Э.Г.Фуруботн, Р. Рихтер. – Пер. с англ. под. ред. В.С.Катькало, Н.П.Дроздовой. – СПб.: Издат. Дом Санкт-Петерб. гос. ун-та, 2005. – ХХХIV + 702 с.
112. Онишко С. В. Державне регулювання національної економіки: [навчальний посібник] / С. В. Онишко. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2007. – 38