Орлов Василь Миколайович. Організаційно-економічний механізм управління галуззю зв'язку України

brief description

Орлов Василь Миколайович. Організаційно-економічний механізм управління галуззю зв'язку України: Дис... д-ра екон. наук: 08.07.04 / Одеська національна академія зв'язку ім. О.С.Попова. - О., 2002. - 434арк. - Бібліогр.: арк. 378-407

Орлов В.М.Організаційно-економічний механізм управління галуззю зв’язку України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08. 07. 04 економіка транспорту і зв’язку. Національний авіаційний університет, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено питанням узагальнення та вирішення теоретико-методологічних, методичних та практичних проблем удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку галузі зв’язку України. Визначено проблеми та протиріччя, що негативно впливають на ефективність функціонування галузі зв’язку, визначено та обґрунтовано основні напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму управління галуззю на базі використання системи узгодження. Визначено сутність та зміст соціально-економічної категорії узгодження як процесу приведення у відповідність функціональних, організаційних, економічних, соціальних і техніко-технологічних відносин у системах управління виробництва послуг зв’язку та важливої складової організаційно-економічного механізму управління галуззю. Здійснено аналіз та синтез системи узгодження. Визначені методичні підходи до підвищення ефективності функціонування галузі з використанням теорії узгодження фаз процесу відтворення виробництвом послуг зв’язку. Виконано моделювання процесу узгодження в динаміці для підприємств галузі зв’язку.
На базі виконаних досліджень розроблені концептуальні положення і технологія реструктуризації в галузі зв’язку. Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в практику управління галуззю, а також використані у процесі розробки програм реструктуризації галузі.

Проведені дослідження дають можливість сформулювати наступні принципові положення, висновки і пропозиції (як теоретичної так і практичної спрямованості) щодо напрямів, методів та інструментів формування механізму реформування та економічного розвитку галузі зв’язку України.
1. Зв’язок займає одне з провідних місць в економіці України й і забезпечує задоволення потреб споживачів в послугах телекомунікацій та поштового зв’язку. Основними ланками, що забезпечують інформаційні зв’язки є підприємства галузі (підгалузей) зв’язку та їхні структурні підрозділи. Ефективність функціонування підприємств галузі в цілому залежить від рівня її організаційно-економічного механізму, що включає функціональні, організаційні, економічні, техніко-технологічні та соціальні частини удосконалення управління галуззю на всіх ієрархічних рівнях.
Рис. 4. Технологія розробки програми реструктуризації підприємств галузі зв’язку
Автором пропонується визначення організаційно-управлінського механізму як механізму реалізації економічної політики держави, який за допомогою галузевих важелів регулювання спрямовує на досягнення стратегічних цілей.
2. Надане теоретичне обґрунтування і нове вирішення теоретико-методологічних проблем підвищення ефективності функціонування галузі зв’язку за рахунок удосконалення ОЕМ шляхом формування та удосконалення механізмів функціонального, організаційного, економічного і соціального узгоджень в системі управління галуззю на всіх ієрархічних рівнях. "Узгодження" як важлива економічна категорія, представляє собою теоретичне вираження об’єктивно існуючих виробничих відносин, їхніх різних проявів та рис в управлінні виробництвом і наданні послуг зв’язку.
Системні дослідження проблем узгодження дозволили визначити зміст і структуру системи узгодження (функціональної, організаційної, економічної, соціальної і техніко-технологічної підсистем), їхні взаємозв’язки по елементах, відносинах, критеріях. Загальними для них виступають цілі управління, їх досягнення. Ці дослідження склали підставу для формулювання авторського варіанту концептуально-методологічних і організаційних основ удосконалення управління в галузі зв’язку.
3. На базі існуючих в галузі зв’язку проблем та протиріч, а також вивчення значної кількості літературних джерел, запропонований понятійний аппарат, за допомогою якого була побудована струнка система взаємопов’язаних етапів дослідження, з виділенням і обгрунтуванням сутнісних сторін управління виробництвом послуг зв’язку як основи матриці, що поєднує сутність з категоріями і поняттям управління, визначені категорії система управління”, механізм управління”, узгодження”. При цьому одним з факторів забезпечення неперервності й ритмічності є підвищення ефективності виробництва та усунення неузгодженості основних фаз процесу відтворення послуг зв’язку.
4. Визначені основні фактори підвищення ефективності функціонування галузі зв’язку: соціальні фактори; фактори, які впливають на економію затрат праці, що уречевлені в засобах і в предметах праці; організаційні і ринкові фактори з урахуванням специфічних особливостей функціонування підприємств галузі зв’язку. Проведене групування підприємств галузі як об’єктів управління з використанням методу багатоаспектної (фасетної) класифікації.
5. Здійснене використання проблемно-цільового підходу, заснованого на дослідженні ланцюжка категорій: протиріччя” проблеми” нормативні прогнози” цілі” діяльність” засоби” результат”. Визначена методика побудови дерева” цілей управління для підприємств підгалузей зв’язку. Запропонований метод функціональної структуризації цілей і задач управління, що дозволив додержуватись вимоги закономірностей управління (неперервність і ритмічність матеріально-технічного забезпечення виробництва і надання послуг зв’язку, відновлення основних виробничих фондів), розробити й апробувати структури цілей для підприємств (операторів) галузі зв'язку.
6. В умовах галузі зв’язку проведене формулювання цілей управління на різних її ієрархічних рівнях. Кожен рівень має свої цілі, свою структуру, що відбиває інтереси окремих працівників, колективів з урахуванням суспільних інтересів, у відповідності з дією закономірностей управління, єдністю системи управління. Обгрунтованість цілей управління підприємств зв’язку залежить від рівня пізнання протиріч і проблем, які є на об’єкті і які потребують постійних зусиль для їхнього вирішення.
7. Показано, що ефективність системи управління підприємствами галузі зв’язку значною мірою визначається ступенем функціонального та організаційного узгоджень. Сутнісні сторони узгоджень виступають основою при формуванні параметрів якості систем управління.
8. Виходячи з сутності функціонального узгодження, а саме, приведення складу задач управління в системі управління галуззю, підприємствами у відповідність з цілями на кожному ієрархічному рівні; приведення методів рішення задач управління у відповідність з критеріями ефективності функціонування галузі, підприємств; приведення прийманих управлінських рішень у відповідність з вимогами забезпечення неперервності ти ритмічності фаз процесу відтворення запропонована та реалізована модель функціонального узгодження на всіх ієрархічних рівнях.
9. У відповідності з сутністю організаційного узгодження виявлені організаційні резерви, реалізація яких дозволить підвищити ефективність систем управління за рахунок удосконалення організаційних структур. Запропоновано здійснювати напрями поліпшення лінійно-функціональної структури за допомогою розмежувань лінійних і функціональних зв’язків, установленням раціональних схем підпорядкованості з урахуванням формування блоків, спрямованих на реалізацію головних цілей управління: виробничої, науково-технічної, економічної, соціальної.
10. Розроблені методичні підходи і положення функціонального і організаційного узгоджень. Їх реалізація дозволяє підвищити обгрунтованість формування структурних підрозділів апарату управління, обґрунтувати формування заявок на спеціалістів, уточнити вимоги до підготовки і перепідготовки спеціалістів у системі вищої і середньої освіти й у системі перепідготовки керівних працівників і спеціалістів, підвищити ефективність функціонування галузі зв’язку з урахуванням економічного, соціального і техніко-технологічного узгоджень, забезпечити продуктивність праці управлінських працівників.
Стверджується, що система узгодження (функціонального, організаційного, економічного, соціального та правового) є основою організаційно-управлінського механізму розвитку галузі зв’язку.
11. Обґрунтована необхідність проведення реструктуризації виробництва й управління підприємствами галузі зв’язку, відповідно до прийнятої стратегії економічного, науково-технічного і соціального розвитку галузі. Представлений алгоритм розробки стратегії дозволив визначити найбільш значні напрями реструктуризації галузі з урахуванням особливості її функціонування.
12.Запропоновані принципи і технологія розробки програм реструктуризації виробництва й управління в галузі зв’язку дозволили сформувати ефективні програми реструктуризації і забезпечити підвищення ефективності виробництва і надання послуг зв’язку населенню й організаціям галузей економіки України високої якості. Принципи і технологія розробки програми реструктуризації виробництва й управління підприємств галузі може бути використана і на підприємствах інших галузей народного господарства України і країн СНД.
13. Визначена сутність і зміст культури управління як важливішого напряму підвищення ефективності виробництва і споживання послуг зв’язку. Виявлені і обґрунтовані основні фактори, які впливають на культуру управління підприємствами галузі зв’язку, сформульовані шляхи підвищення культури управління.
14. Впровадження запропонованого організаційно-управлінського механізму реформування галузі зв’язку в практику виробництва в умовах функціонування ринкової економіки дозволить значно підвищити ефективність функціонування галузі зв’язку і сприятиме збільшенню виробництва і надання споживачам високоякісних послуг зв’язку.