ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСІБ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ В ЗОНІ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

brief description

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

МАТЕЙКО Наталія Михайлівна

УДК 159.922.73:614.876

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСІБ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ В ЗОНІ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
доктор психологічних наук, професор
Максимова Н.Ю.

Київ 2006

ЗМІСТ

Вступ..................................................................................4

Розділ І. Вплив екологічно несприятливих умов на психічну
діяльність людини (онтогенетичний аспект)..........................................................10

1.1. Особливості психічної діяльності осіб, які мешкають в умовах
екологічно забрудненого довкілля.........10
1.2. Функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб
в умовах радіаційного опромінення......................22
1.3. Аналіз існуючих форм та методів психологічної допомоги особам,
які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю......35
Висновки до розділу І.................................46

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження психічних процесів та станів у школярів,
на яких впливає радіаційно забруднене довкілля...............................48

2.1. Процедура, характеристика вибірки та
методи дослідження ......48
2.2. Психічні стани та особливості емоційної сфери дітей, які мешкають
в зоні посиленого радіоекологічного контролю...........................................59
2.3. Особливості функціонування пізнавальної сфери школярів
в умовах радіаційно забрудненого довкілля.........................................76
2.4. Аналіз впливу функціонування емоційної сфери на пізнавальну
активність школярів...................................................................................92
Висновки до розділу ІІ...............................105

Розділ ІІІ. Апробація системи психологічної корекції пізнавальної сфери
дітей у умовах несприятливого екологічного середовища.........107

3.1. Виявлення рівня відхилень в психічній діяльності як
необхідний компонент психокорекційної роботи з дітьми........107
3.2. Експериментальна апробація засобів диференційованої
психокорекції дітей в ході здійснення психологічної
допомоги в зоні посиленого радіоекологічного контролю.........................121
3.3. Система організації психологічної допомоги школярам, які
мешкають в зоні радіаційного забруднення..........................147
Висновки до розділу ІІІ..........163

Висновки.........165
Список використаних джерел....................168
Додатки....................198

Вступ
Актуальність теми. Вивчення впливу негативних факторів довкілля на психічну діяльність людини набуває особливої актуальності зараз, коли частішають природні та техногенні катастрофи. Так, перебування людей в ситуації постійного напруження у зв’язку з аварією на ЧАЕС зумовлює їх підвищену чутливість до впливу зовнішнього середовища та схильність до психічних порушень різного ступеню.
Проживання на радіаційно забрудненій території призводить до того, що у населення виникають межові нервово-психічні розлади, частішають випадки суїцидальної поведінки. При цьому спостерігається пряма залежність коефіцієнту суїцидальності населення від наближеності місць проживання до джерела випромінення (Ж.А. Аліхманов, С.В. Базильчик, К.О. Напреєнко). У зв’язку з цим важливого значення набуває вивчення особистісних особливостей людей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, з метою розробки системи надання їм психологічної допомоги.
Аналіз результатів досліджень радіаційного впливу на людину (Л.О.Крижанівська, О.М. Морозов, А.І. Нягу, Л.А. Пергаменщик, О.П. Ромаданов, О.В. Рудоміно-Дусятська, В.О. Татенко, С.І. Яковенко, Н.А. Фрігеріо, Х. Чековей, Л.А. Сеген, Дж.Дж.Кохен) дозволяє твердити про його негативні наслідки, які є особливо небезпечними для психічного розвитку. Зокрема, у дітей, які були опромінені пренатально, відзначають інтелектуальні порушення (С.О.Ігумнов, О.К. Бондар, І.А. Козлова), ознаки емоційного неблагополуччя у формі вираженої емоційної нестійкості, реактивної та особистісної тривожності (О.Г.Антонова, Б.П. Жизневський, Г.В. Кукуруза, М.В. Литневська, А.М. Льовочкіна, В.Г. Панок, В.О. Скребець, В.О. Татенко, Ю.М. Швалб, Т.П. Юрченко), наявність відхилень різного ступеня у поведінці, включаючи соціальну дезадаптацію, підвищений ризиквиникненняузалежненнявіднаркотичнихречовин(Ю.О.ОлександровськийВ.А. Карпюк, Н.Ю. Максимова, С.Г. Обухов тощо). Зазначена ситуація є несприятливою для осіб дитячого віку, та може призводити до гальмування розвитку вищих психічних функцій, що спричиняє зниження навчальної успішності та подальшу соціальну дезадаптацію.
Слід зазначити, що основні дослідження впливу радіаційного забруднення на психічні стани дорослих осіб та розвиток дітей здійснювались відразу після аварії на ЧАЕС. Основна увага проділялася вивченню психічних порушень та психічного розвитку школярів, які мешкали в зонах жорсткого радіоекологічного контролю в 1987-1990 роках (О.М. Гарнець, А.М. Карпухіна, К.В. Костюкова, О.М.Морозов, М.‑Л.А.Чепа). Проте у віддалений від аварії період особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери дітей вивчено недостатньо.
Виходячи з принципу єдності психічної діяльності, актуальність наукового аспекту досліджуваної проблеми ми вбачаємо у з’ясуванні змін у функціонуванні емоційної сфери дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений після аварії період, та їх вплив на пізнавальну діяльність. Разом з цим, вивчення особливостей функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб, які постійно проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, є не тільки важливою науковою проблемою, а й необхідною умовою здійснення реабілітаційної роботи, оскільки відхилення, які виникли в дитячому віці, є найбільш сенситивними до психологічної корекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є частиною дослідної роботи державного замовлення, пов’язаного з виконанням наукової теми Міністерства освіти та науки України Екологічні аспекти особливостей психофізичного розвитку та стану здоров’я дітей на Прикарпатті (за даними Івано-Франківської області)”, номер держреєстрації 019U64004855, яка виконувалась на кафедрі загальної та експериментальної психології Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, а також Національної програми Діти України” (п.47- 49).
Тема затверджена 29.04.1999 р. на Вченій раді Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 5) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України 21.12.2004 р. (протокол №10).
Об’єктом дослідження виступає психічна діяльність осіб, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений від аварії період.
Предметдослідження функціонування пізнавальної та емоційної сфери дітей шкільного віку, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений від аварії період.
Мета дослідження встановити особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та розробити систему надання їм психологічної допомоги.
Ми виходили з припущення про те, що у віддалений від аварії період у дітей, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, виникають порушення у функціонуванні емоційної сфери, що надалі спричиняє гальмування розвитку пізнавальних здібностей.
Завдання дослідження:
1.Розкрити теоретичні підходи до вивчення впливу наслідків природних та антропогенних катастроф на психічну діяльність людини.
2.Експериментально вивчити перебіг пізнавальних процесів та емоційних станів дітей шкільного віку, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з метою визначення впливу негативних емоційних переживань на функціонування пізнавальної сфери.
3.Порівняти виявлені показники функціонування пізнавальної та емоційної сфери у школярів, які мешкають на радіаційно забрудненій та на екологічно чистій території.
4.Розробити концептуальні підходи до створення системи психологічної допомоги, а також конкретні форми та методи психокорекційної роботи з особами молодшого шкільного віку в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Методологічну та теоретичну основу дослідження складають фундаментальні положення і принципи психології: принцип системного підходу до вивчення особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко); положення про особистість як активного суб’єкта життєдіяльності та творчого самовизначення (Л.С. Виготський, М.Й. Боришевський, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн, Т.С. Яценко); положення про особливі психічні стани та реакції, що спостерігаються в екстремальних та субекстремальних ситуаціях (Ю.О. Олександровський, Г.В. Ложкін, Л.Ф. Шестопалова); вплив предметно-просторового фактора на взаємодію людини з навколишнім мікросередовищем (А.М. Льовочкіна, О.В. Рудоміно-Дусятська), дослідження з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, І.В. Дубровіна, З.Г. Кісарчук, Н.В. Чепелева, С.І. Яковенко); дослідження психологічних механізмів інтелектуальних здібностей (А.Б. Коваленко, М.Л. Смульсон, М.О. Холодна); досвід вдосконалення діяльності навчально-виховних закладів в зоні радіоекологічного контролю (О.В. Киричук, Ю.М. Швалб, В.В. Рибалко).
Для реалізації програми дослідження було здійснено теоретичний аналіз проблеми впливу радіаційного забруднення на психічні стани дітей шкільного віку та проведено емпіричне дослідження з використанням комплексу методів: тестів, опитувальників, проективних методів, методів психологічної корекції. Для статистичного оброблення даних було застосовано методи кореляційного аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
- вперше виявлено особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів в умовах радіаційного впливу у віддалений від аварії на ЧАЕС період;
- виявлено, що у дітей, які постійно проживають в умовах екологічно несприятливого середовища, наявний високий рівень невротизації та підвищена тривожність;
- встановлено, що у дітей, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, негативні емоційні переживання (відчуття незахищеності, тривожності тощо) спричинюють зниження рівня мисленнєвої діяльності, мнемічних функцій та уваги;
- розроблено метод виявлення рівня відхилень у психічній діяльності дітей;
- доведено, що рівень функціонування пізнавальної сфери (уваги, запам’ятовування, аналітико-синтетичної діяльності та поняттєвого мислення) підвищується при усуненні негативних емоційних переживань;
- доведено, що нейтралізацію негативних емоційних переживань в осіб, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях, найбільш ефективно здійснювати при допомозі методу арт-терапії;
- отримали подальший розвиток теоретичні уявлення про вплив екологічно несприятливих умов на функціонування пізнавальної та емоційної сфер людини.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що виявлено вплив негативних емоційних переживань на функціонування пізнавальної сфери осіб, які постійно проживають в зоні РЕК у віддалений від аварії період, зокрема, встановлено наявність високого рівня тривожності, що впливає на зниження рівня функціонування пізнавальної сфери (інтелектуальна діяльність здійснюється за рахунок короткочасної механічної пам’яті, візуальної перцепції та практичного досвіду). Надалі це призводить до гальмування розвитку поняттєвого мислення. Поглиблено розуміння сутності психологічної допомоги особам, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях; розроблено метод виявлення рівня відхилень у психічній діяльності дітей; створено та апробовано програму здійснення психологічної корекції. Встановлено, що психологічну корекцію пізнавальної сфери (рівень уваги, запам’ятовування, аналітико-синтетичної діяльності та поняттєвого мислення) слід розпочинати з нейтралізації негативних емоційних переживань (підвищеної тривожності, відчуття незахищеності та ін.).
Практичне значення роботи полягає у створенні системи психологічної допомоги та програми психологічної корекції, яку було впроваджено у Стецівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка про впровадження від 10.03. 2005р., № 196). Результати дослідження впроваджено також в ході викладання спецкурсів для студентів спеціальності Соціальна педагогіка” Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету ім. В.Стефаника (довідка про впровадження від 09.03.2005р., № 43), для студентів спеціальності Психологія” філософського факультету Прикарпатського університету (довідка про впровадження від 15.03.2005р., № 01-08-160).
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечені теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу експериментальних методів дослідження, а також застосуванням методів математичної статистики до оцінки результатів дослідження.
Особистий внесок автора. Внесок автора у статтю, яка написана у співавторстві, полягає у плануванні та здійсненні експериментального дослідження, математичному опрацюванні результатів та їх психологічній інтерпретації. Співавтори визначали теоретичне спрямування та методологію дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації обговорювались на спільному засіданні лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх та лабораторії екологічної психології (2005р.), на засіданнях кафедри загальної психології Прикарпатського університету (2000р.2004р.), міжнародних та науково-практичних міжрегіональних конференціях: Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, університет Україна”, 2002р.), ІІ Міжнародній конференції Методика конфліктологічної експертизи” (Київ, 2002р.), ІV Міжнародних психологічних читаннях Психологія в сучасному вимірі: теорія і практика” (Харків, 2002р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Київ, 2002р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Валеологія: сучасний стан, напрямки і перспективи розвитку” (Харків, 2004р.)
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 11 публікаціях, з них 7 статей у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, додатків. Роботу викладено на 225 сторінках, основний текст містить 167 сторінок, 19 таблиць та 9 рисунків. В дисертації є 7 додатків, список використаних літературних джерел, який включає 253 найменування робіт вітчизняних та зарубіжних авторів.

bibliography

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Образ ядерной энергетики а детской картине мира. //Вопросы психологии. 1990. № 5. С. 62 69.
2. Авдеева И.Н. Особенности интеллектуальной деятельности и характера подростков с признаками астении в отдаленном периоде легких диффузных поражений мозга: Дисканд. психол. наук: 19.00.07/ Харьковский НИИ охр. здор. детей и подр. им.Н.К.Крупской. Х., 1988. 166с.
3. Авраменко А.И. Радиационная ситуация в Киевской области и здоровье населения // Тез. докл. респ. науч. практ. конф. «Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС». Киев. 1991. С.7 8.
4. Аутореабілітаційні процеси в екосистемах Чорнобильської зони відчуження / В.М.Шестопалов, Л.І.Францевич, Л.С.Балашов, Г.М.Бондаренко та ін. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. НАН України. К., 2001. 252с.
5. Александровсий Ю.А. Румянцева И.М., Юров В.В. Мартюшов А.Н. Динамика психической дезадаптации в условиях хронического стресса у жителей районов, пострадавших после аварии на Чернобыльской АЭС. // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1991. Т.1. №12. С. 3 6.
6. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М., 1991. 96с.
7. Альманах рисуночных тестов: Рисуночные тесты. М.: «КСП», 1997. 320с.
8. Андерсен Б., Старк Ф.М., Гросс С. Социальный стресс, личность и экотравмирующие переживания: эмпирическое исследование ближайших реакций на Чернобыльскую авария в Гамбурге // Журнал социальной и клинической психиатрии. 1995. № 2. С.6 13.
9. Антонов И.П., Гайдук Ф.М., Королев В.Д. Особенности психологической дезадаптации населения Беларуси, пострадавшего от Чернобыльской катастрофы // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле. К, 1995. С. 15.
10. Антонова О.Г. Формування психологічної готовності дорослих до корекційної роботи з дітьми, що постраждали від аварії на ЧАЕС. // Соц. психологічна реабілітація дітей та підлітків, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи. Київ. 1992. С.144 148.
11. Антонова Турченко О.Г. Дробот Л.С. Музична психотерапія. Посібник хрестоматія. К.: ІЗМН, 1997. 260 с.
12. Арабська Л.П. Фізичний розвиток дітей, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. К., 1999. №1. С. 44 47.
13. Артамонов С.В., Киреева Н.Н., Кудрявцева Н.А., Серебрякова Р.О. Особенности психического развития детей 67 лет, проживающих в зоне Чернобыльской катастрофы //Психология травмат. стресса сегодня: Тез. докл. международ. конф. 2 15 мая 1992г. К., 1992. С.6.
14. Арямова О.В. Стан здоров’я дітей, народжених від батьків ліквідаторів аварії на ЧАЕС (клініко генетичні аспекти): Автореф. дис канд. мед. наук: 14.01.10/ Харк. мед. акад. післядипл. освіти. Х., 2001. 20с.
15. Барабой В.А. Ионизирующая радиация в нашей жизни. М., Наука”, 1991. 216с.
16. Базыльчик С.В. Пограничные нервно-психические расстройства у детей и подростков 10-16 лет, проживающих на территориях радиоактивного загрязнения: Автореф дис. канд. мед. наук: 14.00.18 /Минский гос. мед. институт Минск, 1993. 23с.
17. Базыльчик С.В. Лобач И.В. Интеллектуальное развитие детей, подвергшихся ионизирующему облучению радиоактивного иода в период внутриутробного развития и на первом году жизни в связи с аварией на Чернобыльской АЭС. // Междунар.конф. Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле” 24 28 мая, 1995. К., 1995. С.306.
18. Бебешко В.Т. Коваленко А.Н., Чумак А.А. и др. Клинические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС на этапе 1986-1990 г.г. (основные направления научных исследований) // Вестник АМН СССР. М., 1991. - №11. С. 14-18.
19. Белоокая Г.В. О состоянии здоровья детского населения Столинского и Лупенецкого района Брестской области. //Экологическая антропология. Ежегодник. Вып. 2. / Под ред. Белоокой Г.В. Минск Люблин Лодзь, 1997. С.158 160.
20. Беляускайте Р.Ф. Рисуночные пробы личности ребенка. // Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога. М., 1987. С. 67 73.
21. Беломестнова Н.В. Клиническая диагностика интеллекта. Психометрическая и клинико-психологическая оценка уровня развития интеллекта в клинической и судебно-психологической экспертной практике. Метод. пособие. СПб.: Речь, 2003, 128 с.
22. Беро М.П. Клініко-психологічні особливості невротичних розладів у дружин і дітей ліквідаторів на наслідків ЧАЕС. // ГЛВ 1999. Т.6. №1. С.16-19
23. Бехтерев В.М. Вопросы, связанные с лечебным и гигиеническим значением музыки. //Обозрения психиатрии, неврологии и экспериментальной психологии. 1916. № 1 3.
24. Бобнева М.И. Радиационная медицинская психология.// Чернобыльский след. Медико-психологические последствия радиационного воздействия. Ч.1. М., 1992. С. 11 39.
25. Бобнева М.И. Социально-психологический контекст и организация помощи при посттравматическом стрессе после аварии на Чернобыльской АЭС. // Психология травмат. стресса сегодня: Тез. докл. междунар. конф. 2 15 мая 1992г. К., 1992. С.10-11.
26. Бондар О.К. Стан здоров’я і розумова працездатність дітей, які проживають в районах радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Автореф дис.канд.мед.наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології. К., 1998. 17с.
27. Боярская О.А., Копытова О.В., Верхратская И.С. и соавт. Состояние физического развития и пубертата у детей, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС. // Чернобыль и здоровье людей: Тез. докл. науч.- практ. конф. К. 20-22 апреля, 1993. Ч.1 С. 42.
28. Брезгунов И.П., Баль Л.В., Михайлов А.Н. Подготовка профессионалов-специалистов для устранения посткатастрофических эмоциональных состояний. // V Международ. конф. Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф» Минск, 1998. С.49.
29. Бугаев В.Н., Дружинина Е.С., Дружинин А.М. Психическое развитие детей, родившихся у матерей, беременных на момент аварии на ЧАЭС. // Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на ЧАЭС. Тез. докл. К., 1992. С.32.
30. Бузинов В.А., Торбин В.Ф., Трескунова Т.В. и др. Основные итоги и проблемы эпидемиологии медицинских последствий аварии на ЧАЭС. // Тез. докл. ІV Междунар. науч. конф. Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС”. Зеленый Мыс”. 1994. с. 275 279.
31. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К., Наукова думка”, - 1989. 197с.
32. Буштуева К.А., Случанко И.С. Методы и критерии оценки состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды. М.: Медицина, 1979. 160с.
33. Брусиловский Л.С. Музыкотерапия: Руководство по психотерапии. / Под ред. Е.В.Рожнова. Ташкент, 1979.
34. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. М., 1989.
35. Ведяев Ф.П. Мозок, эмоции, здоровье. М. Знание”, 1983. 70с.
36. Веккер Л.М. Психические процессы, том 3. Л., 1981. 323с.
37. Виготский Л.С. История развития высших психических функций. // Сборник сочинений: в 6 т. М., 1983.
38. Вимірювання інтелекту дітей: Посібник для психолога практика. Ч.1. Людський інтелект і його вимірювання: теорія і практика / За ред. Ю.З.Гільбуха. К.: РОВО Укрвузполітграф”, 1992. 133с.
39.Вискобатова Т.П. Проблема генезиса, диагностики и психологическая коррекция задержки развития у детей (на примере неблагоприятного влияния природных и антропологических факторов): Дисд-ра психол. наук: 19.00.08. О., 1997. 521с.
40. Вишневская В.П. Об изменениях в психическом состоянии детей, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами. // Черноб. катастрофа и медико-психологическая реабилитация пострадавших. Сб. мат. конф. Изд. Беларуськомитет Дети Чернобыля”. Минск, 1992. С.47 48.
41. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во МГУ, 1976. 143с.
42. Гайдук Ф.М., Королев В.Д., Гелда А.Л., Докунина Г.В., Желдак И.М., Игумнов С.А., Миронов Е.Е., Мисюк Н.Н. Клинико-психологические последствия Чернобыльской катастрофы среди населения Беларуси. // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле: Мат. междунар. конф. 24-28 мая 1995 г. К., 1995. С. 142-151.
43. Гайдук Ф.М., Игумнов С.А., Шалькевич В.Б. Нервно-психическое развитие детей, подтвергшися воздействию радионуклидов в пренатальном периоде // Международ. конф. «Актуальные и прогнозируемые проблемы нарушения здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле» 24-28 мая, 1995. Киев, С. 308.
44. Гайдук Ф.М., Королев В.Д., Гелда А.Л., Дакунина Г.В., Качалко И.М, Игумнов С.А., Мисюк Н.Н. Особенности психической дезадаптации населения, пострадавшего от Чернобыльской катастрофы. //Здравоохранение Беларуси. 1997. №6. С.36-37.
45. Гармаш Л.С. Психофізіологічне забезпечення адаптації до навчання молодших школярів із зони безумовного відселення. Дисканд. психол. наук: 19.00.02/ Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002. 192 с.
46. Гарнець О. М. Особливості емоційних проявів у дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (Мат. наук.-практ. конф. Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи”, Тернопіль, 12 травня, 1997. Т.1997. С.19-22.
47. Гелда А.П. Психические изменения у пострадавших от стихийных бедствий и катастроф. // Здравоохранение Беларуси. 1997. №7. - С.31-33.
48. Гербачевский В.К. Специфика самооценок и динамика мотивации на фоне длительного напряжения у детей и подростков, проживающих в зоне радиационного загрязнения в связи с аварией на ЧАЭС //Психология травмат. стресса сегодня: Тез. докл. международ. конф. 2 15 мая 1992г. К., 1992. С.29 30.
49. Гончаренко В. Радіологічна освіта та соціально психологічна адаптація населення //Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (Мат. наук. практ. конф. Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи” Тернопіль, 12 травня, 1997. Т., 1997. С.12-14.
50. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. Самара: Изд. Дом БАХРАХ”. М., 2000. С.38-42.
51. Гресь Н.А., Помянова Т.И., Фринчик П.Н., Зеленко С.М., Наливайко Г.В., Дубовцова А.М., Морозевич Т.С. Состояние здоровья детей, подростков подвергшихся воздействию радиации и некоторые вопросы диспансеризации. // Здравоохранение Беларусии 1990. №12. С. 3
52. Григорьев Ю.Т. Материалы к изучению реакции центральной нервной системы человека на проникающее излучение. М.: Медгиз., 1958. 136 с.
53. Генин Т.Б. Активизация учебно-познавательной деятельности слабоуспевающих школьников в процессе проблемного обучения: Автореф. дис... канд. психол. наук. 19.00.07. Казань, 1979. 16с.
54. Грищенко Н.А. Головай Л.А. Регуляторные механизмы и умственная работоспособность у детей, проживающих на загрязненных радиацией территориях. // Психология травмат. стресса сегодня: Тез. докл. междунар. конф. 2 15 мая 1992 г. К., 1992. С. 28-29.
55. Гуманізація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах: Посібник для вчителів зони підвищеного радіоекологічного контрою / За ред. Г.О.Балла. К., 1998. 132 с.
56. Гуманітарні наслідки аварії на ЧАЕС. Стратегія відродження: Звіт 6 лютого 2002р. К., 2002. 81 с.
57. Гурлева Т. Корекція орієнтації на майбутнє у підлітків, що проживають в регіонах, що зазнали радіоактивного забруднення. // Вісник Тернопільського Експерим. ін-ту пед. освіти (Мат. наук.-практ. конф. Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи” Тернопіль, 12 травня, 1997р. Т., 1997 С. 50-52.
58. Гуськова А.К. Десять лет после аварии на ЧАЭС. Ретроспектива клинических событий и мер по преодолению последсвий // Медицинская радиология и радиационная безопасность. 1997. №1. С. 5-12.
59. Давыдов Б.И., Жиляев Е.Г., Ушаков И.Б.. Солдатов С.К. Малые дозы ионизирующего излучения: сложность проблемы, неопределенность отдаленных последствий. // Военно-медицинский журнал. 1994. № 4. С.20-24.
60. Давыдов Б.И. Ушаков И.Б. Ионизирующие излучения и мозг: поведенческие и структурно функциональные паттерны // Итоги науки и техники. Радиационная биология. Москва: ВИНИТИ, 1987. Т. 8 С. 336.
61. Данчук П.С. Куц А.С. Монова В.А. Исследование физического развития младших школьников в зависимости от периода их проживания в зоне повышенной радиоактивности. // Проблеми реабілітації розумової і фізичної працездатності учнівської молоді, яка проживає в зоні підвищеної радіації. // Тез. доп. міжвузівської конф. Вінниця , 1992. С. 9-11.
62. Демчук М.В. Нетрадиційні техніки образотворчого мистецтва. // Палітра педагога. 2001. № 3. С. 22-25.
63. Дерябина Г.Н. Радиация и человек: Науч.-попул. Сб./ Г.И.Дерябина. Мариуполь, 2001. 254 с.
64. Добринський В.С. Емоційна сфера особистості школяра // Харківський худ.-пром. інститут. Педагогіка, психологія та медико біологічні проблеми фіз. виховання та спорту: Збірник наукових праць. Харків, 1999. № 2. С. 5-7.
65. Дорожнова К.П. Роль специальных и биологических факторов в развитии ребенка. М.: Медецина, 1983. 160 с.
66. Дриневский Н.П., Лысенко В.И., Голубова Т.Ф., Поберская В.А., Вирко М.Д. Особенности клинико-психологической оценки у детей, направленнных на санаторно-курортное лечение из регионов радиационного контроля // Чернобыльская катастрофа: диагностика и медико-психологическая реабилитация пострадавших: Сб. мат. конф Минск: Изд-во «Белорусский комитет «Дети Чернобыля». 1993. С. 19-21.
67. Дубова Н.Ф. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи їх поліпшення: Автореф канд. мед. наук: 14.02.01/Інститут гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзеєва. К., 2002. 19 с.
68. Екологічна характеристика Карпатського регіону /За ред. Нейка Б.М. Івано-Франківськ, 1992. 58с.
69. Еременко Г.Н., Полька Н.С., Семенюк Н.Д., Вдовенко А.К. Динамика состояния здоровья детского населения, подвергшегося воздействию неблагоприятных факторов Чернобыльской катастрофы // Тез. докл. ІІІ респ. конф. «Науч. практ. аспекты сохранения здоровья людей. Подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС». Гомель. 1992. С. 5960.
70. Єгорова С.Н. Исследование особенностей функционирования вербальной памяти во взаимосвязи с эмоциональным состоянием и уровнем сформированности речевого навыка / Дис канд. психол. наук: 19.00.01 / Днепропетровский университет, Днепропетровск, 1994.
71. Жамкочьян М.С., Палей И.М. О связях характеристик интеллекта с индивидуальными способностями тревожности и экстраверсии. //Экспериментальная и прикладная психология вып. 8 - Л.- 1977. с.44-51
72. Завадська Т.В., Киричук О.В., Ламбуцька С.П., Тарасюк С.О., Тищенко С.П., Чепа М.Л.А., Юрченко В.М. Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Науково метод. посібник / За ред. О.В. Киричука. К.: 1998. 181с.
73. Завьялов В.Ю. Музыкальная релаксационная терапия: Практическое руководство. Новосибирск, 1995. 245 с.
74. Запесочный А.З., Бурдыга Г.Г., Цыбенко М.В. Внутриутробное облучение и умственное развитие: комплексный наукометрический анализ информационных потоков.// Международ. конф. «Актуальные и прогнозируемые проблемы нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле» 24-28 мая 1995г. Киев, 1995. С. 312.
75. Зотов В.П., Торубаров Ф.Н. Использование метода социально психологической диагностики для определения лиц, нуждающихся в пострессовой терапии // Социальнопсихол. и психоневролог. аспекты последствий на ЧАЭС: Мат. науч. конф. 28-30 сентября, 1992г. К., 1993. С. 56 63.
76. Звиняцковская И.И., Серых Л.В. Берднык О.В. и др. Состояние здоровья детского населения, проживающего в сельской местности с различной радиационной обстановкой // Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Тез. докл. Междунар. науч. - практ. конф. К., 1993. С. 26-28.
77. Звиняцковская И.И., Стоян Я.И., Зайковская Е.Ф. Изучение функционального состояния организма детей, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами в результате аварии на ЧАЭС// Итоги оценки мед.посл. аварии на Чернобыльской АЭС. Тез. докл. науч.- практ. конф. К., 1999. С. 80-82.
78. Здоренко Л.П. Характеристика психічної працездатності в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Автореф. дисканд.мед.наук: 03.00.01/ АМН України Науковий центр радіаційної медицини. К., 2002. 21с.
79. Иванюк А.А., Кужир П.Г., Сатиков И.А., Трофименко Е.Е. Требования к радиоэкологическому образованию школьников в рамках концепции реформы общеобразовательной средней школы //V Междунар. конф. «Социальнопсихологическая реабилитация населения. пострадавшего от экологических и техногенных катастроф». Минск, 1998. С. 88
80. Игумнов С.А. Нервно психические нарушения у детей, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации в пренатальный период. //Здравоохранение Беларуси. 1994. - №40. С. 28-32.
81. Игумнов С.А. Психическое развитие детей, подвергшихся воздействию радионуклидов в пренатальном периоде: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.00.18/ Минский гос.мед.институт. Минск, 1994. 24 с.
82. Изменения нервной системы человека при воздействии ионизирующей радиации. // Всесоюз. науч. конф. 30-31 мая, 1989 г. /Под. ред. Ф.С.Торубарова. М., 1989. 122 с.
83. Казначеев В.П. Очерки теории и практики экологии человека. М.: Наука, 1983. 62 с.
84. Казначеев В.П., Баевский Р.М., Берсенев А.П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения. Л.: Медицина, 1980 г. 208 с.
85. Какура І.В. Радіаційно-гігієнічна оцінка стану довкілля та структура доз опромінення персоналу Чорнобильської зони відчуження: Автореф. дис канд. біол. наук: 14.02.01/Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. К., 2002. 21с.
86. Карпухина А.М., Розов В.Н. Экспресс-оценка адаптивности детей в экстремальных условиях, вызванных последствиями аварии на Чернобыльской АЭС // Соціально психологічна реабілітація дітей та підлітків, що постраждали від Чорнобильскої катастрофи. К., 1992. С. 36 87. Карпухина А.М., Чепа М.-Л.А. Лазеропунктурная коррекция психофизического состояния детей и подростков, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС //Чернобыльская катастрофа и медико-психологическая реабилитация пострадавших. Сб. мат. конф. Изд. Беларуськомитет «Дети Чернобыля». Минск, 1992. С.33-35.
88. Кепалайте А.П. Экспериментальное исследование положительных и отрицательных эмоций // Вопросы психологии. 1991. №2. с.140-147
89. Кисарчук З.Г., Литиевская М.В., Фролов П.Д., Юрченко Т.П. Основные направления психологической помощи детям Чернобыля в специализированном кабинете // Соціально психологічна реабілітація дітей і підлітків, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. К., 1992. С.138-144.
90. Киричук О.В., Яковенко С.І. Науково методичне забезпечення державної програми Діти Чорнобиля” // Соціально психологічна допомога дітям і підліткам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Зб. наук. Праць. К., 1994 С. 3-8.
91. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. К., 1994.
92. Козлова И.А., Пуховский А.А., Рябухин В.Ю. Психологическое и психиатрическое исследование детей, проживающих в Калужской и Брянской областях России // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1995. Т.95. №1. С. 70 74.
93. Кондратенко І.В. Планування сім’ї у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території: Автореф. дисканд. фіз-мат.наук: 01.01.01/ Київська мед. акад. післядипл. освіти ім. П.Л.Шупика. К., 2001. 20с.
94. Коломинский Я.Л., Жизневский Б.П. Особенности межличностного взаимодействия старшеклассников проживающих в зоне длительного взаимодействия малых доз радиации // Чернобыльская катастрофа и медико-психологическая реабилитация пострадавших: Сб. мат. конф. Изд. Беларуськомитет «Дети Чернобыля». Минск, 1992 С. 128-130.
95. Коломинский Я.Л., Калач Л.А. Эмоциональные состояния детей, проживающихнатерриториях,подвергшихсявоздействиюрадиации// Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. К., 2004, т.7, Ч.1. с.185 190.
96. Корсак К.В., Плахотник О.В. Основи екології: Навч. посібник. К., 1998. 227 с.
97. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., Радянська школа”, 1986. 609 с.
98. Костюкова К.В. До проблеми екологічності середовища розвитку та формування зрілої особистості // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. К., 2004, т.7, Ч.1. с.167 174.
99. Крижановська Л.О., Чуприков А.П. Горбань Є.М. Клініко-психологічна характеристика непсихотичних розладів у потерпілих від Чорнобильської катастрофи // Український Радіологічний журнал ім. С.П. Григор”єва. 1997. № 5. С. 69-76
100. Крылов А. А., Кудрявцева Н. А., Серебрянова Р. О., Лоскутов В.В. Особенности интеллектуального статуса детей подростков, проживающих на загрязненной радиацией территории // Психология травмат. стресса сегодня: Тез. докл. Международ. конф. 2 15 мая 1992г. К., 1992. С.57.
101. Крупко Большова Ю.А., Вовк Ч.Б. Петербуржская В.Ф. Профилактика нарушения полового созревания девушек, подвергшихся радиационному воздействию // Чернобыль и здоровье детей: Тез. науч.-практ. конф. Киев, 20-22 апреля 1993. Ч.2 С. 174.
102. Крючко Т.О. Клініко патогенне обгрунтування системи реабілітаційно профілактичних заходів дітям різних груп радіаційного ризику: Дисд-ра мед.наук: 14.01.10 - Полтава. 280 с.
103. Кукуруза Г.В. Особливості формування особистості та профілактика психологічної дезадаптації у школярів, евакуйованих з 30 км зони після аварії на Чорнобильській АЕС: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.04 /Київський університет ім. Т. Шевченка К., 1996. 23с.
104. Кулачковская С.Е., Ладывир С.А., Пироженко Т.А. Особенности психического развития школьников, пострадавших от Чернобыльской катастрофы //Соціально психологічна реабілітація дітей та підлітків, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. К., 1992 С. 79-85.
105. Лагутін А.Ю., Сидельников В.М. Особливості та поширеність вегето-судинної дистонії у дітей, евакуйованих із Прип’яті у зв’язку з аварією на ЧАЕС // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1992. №3. С. 19-21.
106. Ламбуцька Ж. Особливості роботи по моніторингу психофізіологічного стану дітей з районів радіоекологічного контролю // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: мат. наук.-практ. конф. Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи” Тернопіль, 12 травня, 1997р. Тернопіль 1997р. С. 31
107. Лаптенок С.А. Информационно аналитический комплекс для математической обработки данных в целях решения задач по минимизации последствий чрезвычайных ситуаций: Автореф. дисканд техн.наук: 05.26.02 / Институт радиационной безопасности. «Белград». Минск, 2000. 22с.
108. Лебединский А.В., Нахильницкая З.Н. Влияние ионизирующей радиации на нервную систему. Москва, Атомиздат. 1960. 188с.
109. Левочкина А.М., Яковенко С.И. Профессиональное и жизненное самоопределение старшеклассников, проживающих в зоне ЧАЭС// Психология травмат. стресса сегодня: Тез.докл. Междунар. конф. 2 15 мая 1992 г. К., 1992. С. 61- 63.
110. Ливанов М.Н. Некоторые проблемы действия ионизирующей радиации на нервную систему. Москва: Медгиз, 1962. 196 с.
111. Лиманская Г.И. Здоровье украинских детей, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы 8 лет спустя // Вестник Чернобыля. октябрь, 1995. С. 27-29.
112. Литневская М.В. Психологическая проблематика детей, которые проживают в зоне усиленного радиационного контроля, и способы работы с ними //Чернобыльская катастрофа и медико-психологическая реабилитация пострадавших. Сб.мат.конф. Изд. Беларуськомитет «Дети Чернобыля». Минск, 1992. С.5-7.
113. Логановский К.Н. Психопатологические особенности синдрома вегетативной дисфункции у лиц, подвергнутых воздействию ионизирующего излучения в малых дозах // Врачебное дело. 1991. № 6. С. 68-72.
114. Логановський К.Н. Психічні розлади при дії іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи: нейрофізіологічні механізми, уніфікована клінічна діагностика, лікування: Автореф. дисд-ра мед. наук: 03.00.01, 14.01.16/АМН України, Український наук. центр радіац. медиц. К., 2002. 50с.
115. Лось И.П. Радиация и вода: Опыт обеспечения радиоэкологической защиты в управлении качеством воды после аварии на Чернобыльской АЭС/ И.П. Лось, О.В. Войцехович. К.И. Шепелевич. К., 2001. 103с.
116. Лоренсо А. Психологические основы международных реабилитационных программ для пострадавших от крупномасштабных критических инцидентов: Дисканд.психол.наук: 19.00.01/ Ун-т внутр. дел, Междунар. детск. центр Евпатория”. Х., 2000. 220с.
117. Лукьянова Е.М. Клинические и параклинические аспекты здоровья детей через 9 лет после Чернобыльской катастрофы // Журнал АМН Украины. К., 1995. Т.1. С. 48-59.
118. Лутович Т.Ф. Некоторые психологические последствия Чернобыльской катастрофы и пути их преодоления //Междунар. конф. «Социально психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф». Минск, 1998. С.117.
119. Лысенко В.И. Современные технологии психокоррекции пострадавших от Чернобыльской катастрофы на санитарно-курортном этапе //Чернобыльская катастрофа: профилактика, лечение и медико-психологическая реабилитация пострадавших. Сб. мат. конф. Минск, 1994. С.32.
120. Макієнко Т.С. Особливості змін стану здоров’я підлітків з радіаційно-контамінованих районів Полісся та обгрунтування профілактичних та реабілітаційних заходів: Автореф. дис канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К., 2002. 21с.
121. Максименко С.Д. Общая психология. М.: «Рефл-бук» 1999. 528 с.
122. Максимова Н.Ю. Психологічні аспекти роботи з девіантними підлітками // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: мат. всеукр. науково-практ. конф. Київ, 25-27 листопада 2002р. К., Міленіум, 2002. С.57- 61.
123. Максимова Н.Ю. Психологічний аспект профілактики алкоголізму і наркоманії у підлітків. Методичний посібник. К.: ІСДО, 1995. 144с.
124. Максимова Н.Ю., Милютина Е.П., Пискун В.М. Основы детской патопсихологии: Учебное пособие. К.:НПЦ Перспектива, 1999. 432с.
125. Маленченко А.Ф., Росевич И.В. Радиационный риск и особенности его восприятия // Чернобыльская катастрофа: прогноз, профилактика, лечение и медико-психологическая реабилитация пострадавших. Минск, 1994. С.7-13.
126. Мамайчук И.И. Психологическая коррекция в системе психологической помощи детям, пострадавшим в результате Чернобыльской катастрофы //Актуальные проблемы психологической теории и практики. Спб., 1995. вип.14: Эксперим. и прикл. психология. С.175-178.
127. Мартюшов А.Н. Восприятие радиационного риска и психологического риска и психологический дистресс: сравнительный анализ двух последствий по проекту излучения социально-психологических последствий аварии на ЧАЭС. // Актуальные и прогнозируемые нарушения С.146-147.
128. Матейова З. Н. др. Музыкотерапия при заикании. К., 1984. 220с.
129. Международный Чернобыльский проект. Технический доклад. Оценка радиологических последствий и защитных мер: Доклад Междунар. консульт. Комитета. Вена: ІАЕА, 1992. 720с.
130. Менегетти А. Музыка души. Введение в онтопсихологическую музыкотерапию. Спб., 1992. 320с.
131. Методика определения уровня невротизации и психопатизации: Метод. рекоменд./ За ред. А.Е.Личко. Л., 1980. 45с.
132. Моляко В.О. Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи / Товариство «Знання» України, Український Дім економічних та науково-технічних знань. К., 1996. 32с.
133. Морозов А.М. Органические изменения головного мозга при малых дозах ионизирующего излучения гипотеза или реальность? // Социально-психологические и психоневрологические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Материалы научной конференции, 28 30 сентября 1992 г. Киев, 1993. С.254 256.
134. Мосієнко Г.П. Клінічна характеристика загальносоматичних порушень та заходи їх профілактики у юнаків з різними умовами проживання: Автореф. дисканд. мед. наук: 14.01.02/ МОЗ України. Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. К., 2003. 20с.
135. Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Шатило В.Г., Ляженко Г.О. Деякі аспекти гігієни харчування дітей, які мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації. //Чернобыль и здоровье детей: Тез. докл. науч. - практ. конф. Киев, 20-22 апреля 1993 Ч.2. С .218.
136. Навроцький Е.М. Стан