ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ПОСЯГАНЬ, ВЧИНЕНИХ НА ҐРУНТІ ПРОПОВІДУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ІДЕОЛОГІЙ ЧИ ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Білоус Ірина Миколаївна

УДК 343.98

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ПОСЯГАНЬ, ВЧИНЕНИХ НА ҐРУНТІ ПРОПОВІДУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ІДЕОЛОГІЙ ЧИ ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Гончаренко Владлен Гнатович
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Київ - 2010
ЗМІСТ
ВСТУП ….……………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИННИХ ПОСЯГАНЬ, ВЧИНЕНИХ НА ҐРУНТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДЕСТРУКТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ ………………………………….13

1.1. Загальна характеристика релігійних організацій, діяльність яких побудована на деструктивних ідеологіях………………………………………17
1.2. Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст.181 КК України……………………………………………………………….30
1.3. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів..40
1.4. Обставини, що підлягають встановленню…………………………..49
Висновки до розділу 1…………………………………………………….57

РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ПОСЯГАНЬ, ВЧИНЕНИХ НА ҐРУНТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДЕСТРУКТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ..……………………………………………………………..60

2.1. Особливості порушення кримінальної справи ……………………..60
2.2. Допит свідків і потерпілих …………………………………………..68
2.3. Слідчий огляд ………………………………………………………...88
2.3.1. Огляд місця події …………………………………………………...89
2.3.2. Огляд речових доказів і документів ………………………………97
2.3.3. Освідування …………………………………………………….....100
2.4. Обшук ………………………………………………………………..106
2.5. Планування розслідування злочинів, передбачених ст.181 КК України ………………………………………………………………………….114
Висновки до розділу 2…………………………………………………...126

РОЗДІЛ 3. НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НА ҐРУНТІ ПРОПОВІДУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ІДЕОЛОГІЙ ЧИ ВИКОНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОБРЯДІВ……………..129

3.1. Організація взаємодії з органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та використання її результатів ………………………129
3.2. Допит обвинувачених (підозрюваних) ……………………………138
3.3. Призначення і проведення судових експертиз ……………………146
Висновки до розділу 3…………………………………………………...159

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..161

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..165

ВСТУП

Кримінальні справи про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, мало розслідуються і направляються до суду в нашій країні. Але це пов’язано, перш за все, не з відсутністю зазначеної категорії злочинів, а з їх високою латентністю.
При цьому треба враховувати, що якщо в УРСР в 60-х роках минулого сторіччя функціонувало лише 29 християнських сект та течій [186, 13], то зараз, коли після багатьох років атеїзму відродився інтерес до проблем духовного життя, в Україні діє вже більше ста конфесій, напрямів, церков і течій, а загальна кількість релігійних організацій та громад уже перевищує 30 тисяч [145, 336]. При цьому частина з них – це так звані «нові культи», які є деструктивними або відносяться до тоталітарних сект. Сучасні релігійні об’єднання – це не тільки проповідування якихось віровчень, але й активна місіонерська, соціальна, інколи підприємницька діяльність.
Релігія, будучи одним з могутніх важелів управління громадською свідомістю і поведінкою, в силу свого впливу на умонастрій і почуття людей, володіє не тільки значним антикриміногенним, але й криміногенним потенціалом (релігія є, як відомо, найдавнішою ідеологією, і ця ідеологія може бути мотивом вчиненого злочину). Зазначений потенціал полягає у тому, що під впливом релігії люди вчиняють кримінально-карані діяння в силу своєї віри і переконань, які інколи доведені до фанатизму і ґрунтуються не на розумі, а на почуттях. Найбільш яскраво це проявляється в діяльності саме релігійних тоталітарних сект та деструктивних культів.
Значний внесок у дослідження теоретичних питань, пов’язаних з проблемами методики розслідування злочинів, зробили такі вчені-криміналісти України та інших держав, як Ю.П.Аленін, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін, П.Д.Біленчук, В.М.Биков, О.М.Васильєв, А.Ф.Волобуєв, В.К. Гавло, І.Ф.Герасимов, В.Г.Гончаренко, Л.Я.Драпкін, В.Е.Емінов, А.В.Іщенко, О.Н.Колесниченко, В.О.Коновалова, В.С.Кузьмичов, В.К. Лисиченко, В.Г.Лукашевич, І.М.Лузгін, Г.А. Матусовський, М.О.Селіванов, М.Я.Сегай, В.В.Тіщенко, О.О.Хмиров, В.Ю.Шепітько, М.П.Яблоков та ін.
Проте методика розслідування злочинів, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, у наш час в Україні практично не розробляється. Питання розслідування цієї категорії злочинів вивчалися радянськими криміналістами: В.В.Клочковим [93], Б.А.Садурським [185; 186] та деякими іншими [110], але переважно йдеться про роботи 60-70-х років минулого століття. В останні ж роки вчені-криміналісти (в основному, російські) зверталися лише до окремих рекомендацій щодо розслідування зазначеної категорії злочинів – передусім щодо особливостей розслідування ритуальних вбивств, пов’язаних з діяльністю груп (сект) сатаністів: О.І.Хвиля-Олінтер [224; 225], О.В.Холопов [227], М.М.Китаєв [92; 175], Г.В.Костилева [111; 112; 113; 114; 115] та інші [1; 110; 133]. Однак ґрунтовних робіт із сучасної методики розслідування зазначених злочинів бракує, хоча ці злочини в останні роки, як в Україні, так і у світі набувають поширення. Цей процес супроводжується порушенням незначної кількості кримінальних справ згаданої категорії. В Україні, зокрема, відома кримінальна справа так званого «Великого Білого братства», а інші справи не знаходять свого логічного завершення, не доходять до розгляду у суді і закриваються на стадії досудового слідства. При цьому навіть у зазначеній справі про «Біле Братство» керівники та організатори цієї секти були засуджені лише за порушення громадського порядку та захоплення приміщень Софійського собору.
Аналогічна ситуація складається і в інших країнах СНД. В Росії, наприклад, у 1997-2002 рр. порушено лише 20 кримінальних справ цієї категорії, з яких тільки 9 направлено до суду, де розгляд кількох справ закінчився винесенням виправдувальних вироків [63, 2].
Треба зазначити, що багато уваги приділено зазначеній темі в працях відомих російських авторів в дореволюційній Росії, де проблемам боротьби з релігійною злочинністю завжди приділяли значну увагу. Про це свідчать монографічні роботи науковців тих часів: Л.С.Бєлогриц-Котляревського, А.А. Левенстіма, Н.Д.Сергієвського, А.А.Чернявського та ін.
Але все це методики, які не відповідають сьогоденню, оскільки, як відомо, поява нових способів вчинення злочинів, зміна контингенту суб’єктів злочинних посягань зумовлює і суттєві зміни в існуючих методиках. Зокрема, Р.С.Бєлкін справедливо зауважує, що у сучасній криміналістиці формування окремих методик здійснюється в тому числі і шляхом удосконалення діючих методик [16, 199-200]. Це цілком стосується злочинів, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, бо суттєві зміни у суспільстві спричинили появу нових для нашої країни тоталітарних сект, деструктивних культів, а відтак і нових способів вчинення злочинів, зміни криміналістичної характеристики таких злочинів, і тому суттєвої зміни усталених з 60-70 рр. ХХ сторіччя методик розслідування.
Усе наведене вище зумовило актуальність обраної теми і вибір основних напрямів її дослідження. Дисертаційна робота являє собою спробу певною мірою заповнити ці прогалини та створити методику розслідування сучасних злочинних проявів діяльності деструктивних культів (злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів).
Мета і завдання дослідження. Аналіз законодавства, літературних джерел та узагальнення слідчої і судової практики дозволяє встановити риси, що характеризують процес розслідування злочинів названої категорії і розробити комплекс практичних рекомендацій щодо сприяння найбільш ефективному їх розслідуванню. Для досягнення цієї мети були поставлені такі взаємопов’язані завдання:
- вивчити слідчу і судову практику для виявлення складностей і особливостей, що виникають під час розслідування;
- на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначити види діянь, які утворюють склад злочину, передбаченого ст.181 КК України;
- виокремити і деталізувати обставини, що підлягають встановленню у справах зазначеної категорії;
- розробити найбільш важливі положення методики розслідування злочинів аналізованої категорії, зокрема розкрити зміст елементів криміналістичної характеристики та встановити кореляційні залежності між окремими її елементами;
- визначити особливості порушення кримінальної справи за фактами злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів;
- розробити рекомендації з організації й планування розслідування злочинів цієї категорії; визначити слідчі ситуації початкового етапу розслідування та запропонувати алгоритми їх вирішення;
- виявити особливості проведення окремих слідчих дій  огляду місця події, допиту свідків, потерпілих та підозрюваних, обшуку, призначення судових експертиз  та запропонувати криміналістичні рекомендації щодо удосконалення їх проведення;
- визначити особливості проведення тактичних операцій, які є типовими для розслідування справ зазначеної категорії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам Наказу МВС України №755 від 5 липня 2004 р. «Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практику діяльності органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років». Тему дисертацій відбито у плані науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ та плані наукових досліджень кафедри криміналістики.
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ України 25 вересня 2004 року, протокол №10.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які охоплюють діяльність досудового слідства і дізнання з розслідування злочинних посягань на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.
Предметом дослідження є особливості розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, передбачених ст. 181 КК України.
Методологічну основу дисертації становлять положення теорії відображення, теорії пізнання та загальної теорії криміналістики. У процесі дослідження дисертантом проводився системний аналіз окремих нормативних актів; формально-логічний метод використовувався для розробки кримінально-правової характеристики, а методи системно-структурного аналізу та моделювання – для розробки криміналістичної характеристики злочинних посягань, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів, слідчих ситуацій та алгоритмів їх розв’язання. Застосовувалися також порівняльний, історико-правовий, статистичний та інші методи.
Правовою основою дисертаційного дослідження послужили: Конституція України, кримінальне і кримінальне-процесуальне законодавство України; законодавство, яке регулює діяльність релігійних об’єднань, та інші нормативні акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Емпіричну базу склали: результати вивчення і узагальнення 45 кримінальних справ про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів на території України та Російської Федерації; матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ про вчинення зазначених дій, матеріали адміністративної практики, а також досвід автора як слідчого органів внутрішніх справ, у провадженні якого перебували кримінальні справи про злочини, передбачені ст.181 КК України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є першою в Україні спробою на монографічному рівні викласти методику розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування сучасних деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. Ступінь новизни полягає в удосконаленні та подальшому розвитку науково-теоретичних розробок щодо розслідування зазначених злочинів.
В дисертації запропоновано низку концептуальних положень, важливих як у теоретичному, так і практичному аспектах:
вперше:
з’ясовано сутність та визначено кримінально-правові прояви злочину, передбаченого ст.181 КК України, як умисні дії, що посягають на порядок створення релігійної організації та проведення релігійної діяльності, яка забезпечує здоров'я громадян, статеву свободу та недоторканість, котрі вчиняються переважно з релігійних мотивів, у вигляді організації або керівництва релігійної групи (секти), коли під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів заподіюється шкода здоров'ю людей або вчиняються дії, пов’язані зі статевою розпустою або з втягуванням неповнолітніх у діяльність релігійної групи;
визначено криміналістичну характеристику сучасних злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів;
визначені типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування названої категорії злочинів, та наведені алгоритми дій слідчого щодо їх вирішення;
визначений перелік обставин, що підлягають встановленню у кримінальних справах вказаної категорії;
окреслені тактичні особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування та запропоновані рекомендації, які сприяють їх ефективності;
удосконалено:
кримінально-правову характеристику діянь, передбачених ст.181 КК України;
дістало подальшого розвитку:
використання деталізації показань під час допиту свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених із застосуванням типових переліків запитань та з використанням типових для цих справ тактичних операцій («Спонукання адепта секти до співпраці», «Захист свідка»);
визначено коло судових експертиз, які призначаються в ході розслідування злочинних посягань на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів; запропонований перелік питань для кожного з видів експертиз та криміналістичні рекомендації щодо підготовки матеріалів до їх проведення;
надано рекомендації з використання спеціальних знань під час розслідування зазначеної категорії злочинів.
Теоретична і практична значимість отриманих результатів визначається тим, що на базі основних положень теорії криміналістики, методики розслідування окремих видів злочинів, із врахуванням практичного досвіду слідчих, судової практики, в роботі обґрунтовується концепція і необхідність розробки основних положень методики розслідування сучасних злочинних посягань, які вчиняються на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації розроблена методика розслідування злочинних посягань на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. Рекомендації, пропозиції, висновки, що сформульовані в роботі, значною мірою поширюють теорію методики розслідування окремих видів злочинів. При цьому робота створює основу для подальшої розробки окремих криміналістичних методик розслідування зазначеної категорії злочинів. Теоретичні та практичні висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані в лекціях, на семінарських і практичних заняттях з курсу «Криміналістика. Методика розслідування окремих видів злочинів».
Підготовлені методичні рекомендації використовувалися під час розслідування злочинів зазначеної категорії слідчими слідчих підрозділів УМВС України в Вінницькій області.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, що самостійно виконане автором. Особистим внеском здобувача є комплексне дослідження питань особливостей методики розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті діяльності релігійних організацій деструктивного спрямування та викладені на цій основі конкретні рекомендації з узагальненого теоретичного і практичного матеріалу, що можуть бути використані у діяльності правоохоронних органів при розслідуванні цих злочинів.
У дисертації використані три наукові праці, опубліковані у співавторстві: тези трьох доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми сучасної криміналістики» (Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р.), «Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом» (Калининград, РФ, 23-24 квітня 2003 р.) і «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (Харків, 14-15 березня 2003 р.) (у співавторстві з Стратоновим В.М, особистий внесок дисертанта  50%).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної криміналістики» (Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р.), «Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом» (Калининград, РФ, 23-24 квітня 2003 р.); «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (Харків, 14-15 березня 2003 р.); ХVIII Міжнародній історико-правовій конференції «Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект» (АР Крим, 13-17 вересня 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Верховенство права в адвокатській діяльності» (Київ, 14-15 грудня 2007 р.) та ін.
Публікації. Основні пропозиції та висновки дисертаційного дослідження відображено в 10 публікаціях, із яких 6 наукових статей опубліковані у виданнях, що входять до переліку фахових видань ВАК України, та у чотирьох збірниках тез доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі основні висновки, рекомендації і пропозиції, що зроблять, на думку дисертанта, певний внесок у загальну теорію науки криміналістики, а також у практичну діяльність щодо розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів:
1. Деструктивні ідеології релігійних організацій треба розглядати як діяльність, що порушує та руйнує нормальну структуру релігійних ідей, поглядів, понять у суспільстві.
2. Ефективність протидії протиправним проявам, якими супроводжується діяльність деструктивних культів, пов’язана із необхідністю вироблення відповідної державної політики, реформуванням чинного законодавства (особливо щодо громад, які є підрозділами закордонних центрів) та створення умов для повного інформування населення про деструктивну діяльність, в тому числі й кримінального характеру, різних тоталітарних сект.
3. Кримінально-правовим проявом злочину, передбаченого ст.181 КК України, є умисні дії, що посягають на порядок створення релігійної організації та проведення релігійної діяльності, що забезпечує здоров'я громадян, статеву свободу та недоторканість, які вчиняються переважно з релігійних мотивів, коли під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів заподіюється шкода здоров'ю людей чи впроваджується статева розпуста або відбувається втягування неповнолітніх у діяльність релігійної групи.
4. Оскільки доведення до самогубства в релігійних групах (сектах) часто вчиняється іншими, не передбаченими в диспозиції ст.120 КК засобами, доцільно до ст. 120 КК внести зміни, передбачивши в її диспозиції, поряд з іншими, також «схиляння до самогубства».
5. Структура криміналістичної характеристики злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання обрядів, може бути представлена способом вчинення, особою злочинця і потерпілого, матеріальними та ідеальними слідами і обстановкою, створеною для вчинення злочину.
6. Особливістю криміналістичної характеристики цієї категорії злочинів є зв'язок між злочинцем і потерпілим, які, як правило, входять в одну релігійну групу (секту), де перший є її керівником або організатором і впливає на поведінку адептів, в результаті чого виникають такі стосунки між ними, які призводять потерпілого до повної психологічної залежності від керівника (організатора).
7. Під час розслідування справ зазначеної категорії доказуванню підлягає фактична наявність злочинної групи: тривалий час її існування; поєднання адептів на ґрунті релігійного фанатизму; наявність достатньої структурованості і закритості секти, де широко використовується конспірація, котра утруднює виявлення деяких дій її керівників.
8. Особливістю порушення кримінальної справи про вчинення злочину, передбаченого ст.181 КК України, є отримання слідством повідомлень про подію з ознаками зазначеного злочину не від осіб, які безпосередньо постраждали в результаті дій керівників та організаторів сект, а з інших джерел (переважно від державних установ), оскільки потерпілі особи в результаті психологічної обробки з боку лідерів секти і відповідної трансформації свідомості не розглядають їх дії як злочинні.
9. Розслідування аналізованої категорії злочинів перебуває в прямій залежності від правильного визначення слідчих ситуацій на початковому етапі, які залежать від трьох головних факторів: 1) чи відразу були виявлені ознаки протиправної діяльності саме релігійної секти; 2) чи відразу слідство мало повні дані про потерпілу особу, про її причетність до діяльності секти; 3) чи відразу слідство мало дані про діяльність тоталітарної секти, яка діє в регіоні і до якої входив потерпілий.
10. Система загальних версій, які висуваються під час розслідування кримінальних справ про злочини, передбачені ст.181 КК України, повинна охоплювати всі можливі варіанти сутності події, яка є предметом розслідування, зокрема, всю наявну у слідства інформацію: про постраждалу особу (зокрема, щодо її причетності до діяльності релігійної групи); про особливості спричинення шкоди здоров'ю та про приховування постраждалою особою обставин заподіяння такої шкоди.
11. Успіх проведення допитів свідків та потерпілих у кримінальних справах, порушених за ознаками злочинів, передбачених ст. 181 КК України, складають: детальна підготовка до допиту; індивідуальний підхід до особи, що допитується з числа адептів релігійної групи; залучення спеціалістів (особливо для здійснення психологічної діагностики лінії поведінки свідків та потерпілих та встановлення з ними психологічного контакту).
12. Під час розслідування, з метою отримання правдивих показань від свідків і потерпілих та викриття винних, обов’язковим є проведення тактичної операції «Спонукання адепта секти до співпраці».
13. Свідки та потерпілі, які залишили релігійну секту та співпрацюють зі слідством, піддаються тиску з боку керівників та активних адептів секти. З метою попередження або подолання зазначеної ситуації протидії розслідуванню проводиться тактична операція «Захист свідка».
14. Огляд місця події проводиться за місцем проведення релігійних заходів, місцем вчинення злочинів, місцем проживання керівників, організаторів та активних адептів секти і є невідкладною слідчою дією, під час якої виявляються сліди злочину, факт існування релігійної групи (секти).
15. Освідування у кримінальних справах про злочини, передбачені ст.181 КК України, є невідкладною слідчою дією, яка, як правило, передує проведенню судово-медичної експертизи, оскільки в результаті проведення освідування слідство отримує попередню інформацію, необхідну для призначення експертизи.
16. Своєчасне проведення заздалегідь підготовлених групових обшуків одночасно у всіх керівників, організаторів та активних учасників релігійної групи є невідкладною слідчою дією, яка суттєво впливає на якість та результативність розслідування злочинів зазначеної категорії.
17. Ефективність розслідування злочинів, передбачених ст. 181 КК України, залежить від своєчасного створення слідчо-оперативної групи, до складу якої, крім слідчих органів внутрішніх справ, включаються і оперативні працівники спецпідрозділів МВС України.
18. Проведення допиту обвинуваченого у кримінальних справах про посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних обрядів чи виконання релігійних віровчень вимагає від слідчого ретельної підготовки, складання плану, заздалегідь продуманих запитань, використання знань спеціалістів (психологів, релігієзнавців), високої професійної культури та знання відповідних тактичних прийомів, які спрямовані на отримання від обвинуваченого (підозрюваного) правдивих показань.
19. Типовий комплекс судових експертиз, які призначаються під час розслідування справ зазначеної категорії, передбачає призначення обов’язкових судових експертиз: судово-медичної і психіатричної, та вкрай необхідних – релігієзнавчої і психолінгвістичної.
20. Під час розслідування кримінальної справи про злочини, передбачені ст. 181 КК України, треба виявляти всі факти злочинної діяльності керівників та організаторів релігійної групи (секти), в тому числі шахрайство, створення «фінансових пірамід», вимагання, заволодіння майном адептів секти, розповсюдження наркотичних засобів та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абраменкова В.С. Проблемы раскрытия убийств, совершенных тоталитарными сектами / В.С.Абраменкова // Сибирский юридический вестник. – 2004. - №4. – С.62-69.
2. Адепты секты проводили вербовочные семинары в детской спортивной школе Архангельска – [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: rambler.ru/news/russia/crime.
3. Академічне релігієзнавство / [За ред. А. Колодного]. – К.: Світ знань, 2000. – 862 с.
4. Аленин Ю.П. Расследование тяжких преступлений: Научно-практическое пособие / Ю.П.Аленин, В.В.Тищенко, Л.И.Аркуша. – Харьков: Одиссей, 2006. – 256 с.
5. Альперт С.А. Возбуждение уголовного дела органами милиции: Учебное пособие / С.А.Альперт, В.А.Стремовский. – Харьков, 1957.
6. Арсеньев В.Д. Вопросы общей теории судебных доказательств / В.Д. Арсеньев. – М.: Юрид. лит., 1964. – 180 с.
7. Арсеньев В.Д. Доказывание фактических обстоятельств дела в отдельных стадиях советского уголовного процесса / В.Д.Арсеньев // Вопросы борьбы с преступностью по советскому законодательству. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1969. – №8 – С.155-157.
8. Архів Апеляційного суду м. Києва за 1996 рік. // Кримінальна справа №2296.
9. Архив Головинского районного суда Северного административного округа гор. Москвы за 2004 г. // Дело №2-67/04.
10. Архів Києво-Святошинського районного суду Київської області за 1986 р. // Справа №63-1006.
11. Баев О.Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. Прокурорская практика. Адвокатская тактика: Научно-практическое пособие / О.Я.Баев, М.О.Баев. – М.: Издательство «Экзамен», 2005. – 320 с.
12. Басалаев А.Н. Криминалистическая характеристика преступления (общее понятие и практическое значение) / А.Н.Басалаев, В.А.Гуняев // Методика расследования преступлений. Тезисы научн. конф. – М., 1976. – С.99-100.
13. Бахін В.П. Тактика допиту: Навч. посібник. / В.П.Бахін, В.К.Весельський. – К.: Правник, 1997. – 63 с.
14. Баянов А.И. Назначение криминалистической характеристики преступления / А.И. Баянов // Досудове слідство: організаційні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми. – Сімферополь: Доля, 2004. – С.126-132.
15. Белкин А.Р. Теория доказывания: научно-методическое пособие / А.Р.Белкин. – М.: Норма, 1999. – 429 с.
16. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории - к практике / Р.С.Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
17. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики / Р.С.Белкин. – М.: НОРМА, 1999. – 496 с.
18. БелогрицЪ-Котляревскій Л.С. Преступленія против религіи. Ответъ профессору И. Фойницкому / Л.С.Белогрицъ-Котляревскій. – Ярославль: Типография Г.Фалькъ, 1887. – 16 с.
19. Біленчук П.Д. Криміналістика. / П.Д.Біленчук, В.В.Головач, М.В. Салтевський [За ред. П.Д.Біленчука]. – К.: Право, 1997. – 256 с.
20. Біленчук П.Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого / П.Д.Біленчук. – К.: Атіка, 1999. – 352 с.
21. Білоус І.М. Загальна характеристика релігійних організацій, діяльність яких побудована на деструктивних ідеологіях / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. – 2006. – №5. – С.124-130.
22. Білоус І.М. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. – 2006. – №6. – С.136-140.
23. Білоус І.М. Особливості допиту потерпілих і свідків у справах про злочини, передбачені ст.181 КК України. / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – Вип.11. – С.113-117.
24. Білоус І.М. Особливості підготовки матеріалів та проведення експертиз у справах про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. – №8. – С.118-121.
25. Білоус І.М. Особливості початкового етапу розслідування злочинів, передбачених ст.181 КК України / І.М.Білоус // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. – Вип.9. – С.115-119.
26. Білоус І.М. Особливості початкового етапу розслідування злочинних посягань, вчинених на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів / І.М.Білоус // Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект. Матеріали XVIII Міжнародної історико-правової конференції (13-17 вересня 2007р., с. Стерегуще / Ред. колегія: О.В.Тимощук (голова), Д.В.Велігодський (відп. секр.) – Сімферополь: ДОЛЯ, 2008. – 480 с. – С.396-401.
27. Білоус І.М. Особливості проведення експертиз у справах про злочинні посягання, вчинені на ґрунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів / І.М.Білоус // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник наукових праць – Харків: Право, 2007. – Вип. 7. – С.137-142.
28. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В.Борисов, О.Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – №3. – С.180-190.
29. Борідько О.А. Щодо визначення та структурування організаційних засад освідування / О.А.Борідько, С.М.Мінько // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008. – №1 (9). – С.94-98.
30. Бояров В.И. Убийства, совершенные в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования). Методическое пособие / В.И.Бояров – Харьков: Изд-во КримАрт, 1997. – 132 с.
31. Бояров В.І. Актуальні питання захисту учасників кримінального судочинства в законодавстві України / В.І.Бояров // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – №4. – С.104-110.
32. Бояров В.І. Загальні положення проведення на досудовому слідстві тактичної операції «захист свідка» / В.І.Бояров // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – №1. – С.207-210.
33. Бояров В.І. Особливості розслідування вбивств, вчинених в умовах протистояння організованих злочинних угруповань: Дис. … канд. юрид. наук; спец. 12.00.09 / В.І.Бояров – К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2000. – 221 с.
34. Бояров В.І. Про деякі особливості розслідування кримінальних справ про злочинні дії, які пов’язані із застосуванням гіпнозу / В.І.Бояров // Слідча практика України. – Вип. 5. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2007. – С.76-80.
35. Быков В.М. Проблемы расследования групповых преступлений: Дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.М.Быков. – М. 1992. – 354 с.
36. Вагина Н.Б. Криминологическая характеристика религиозной среды: особенности преступности и нетрадиционные технологии подчинения лидеру организации адептов-последователей: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Н.Б.Вагина. – Ставрополь, 2000. – 18 с.
37. Вагина Н.Б. Трансформация личности и создание адептов деструктивных религиозных сообществ как способ противодействия расследованию преступлений с религиозным элементом / Н.Б.Вагина // Российский криминологический взгляд. – 2008. – №3. – С.213-217.
38. Василенко М.М. Предупреждение преступлений, совершаемых членами религиозных тоталитарных сект: Автореф. дисс. …канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / М.М.Василенко. – Саратов, 2006. – 19 с.
39. Васильев А.Н. О тактике следствия / А.Н.Васильев // Советская криминалистика на службе следствия. – Вып.7. – 1957. – С.150-156.
40. Васильев А.Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А.Н.Васильев, Н.П.Яблоков – М.: Изд. Моск. ун-та, 1984. – 144 с.
41. Васильев А.Н. Тактика допроса при расследовании преступлений / А.Н. Васильев, Л.М.Карнеева. – М.: Юрид. лит., 1970. – 208 с.
42. Весельський В.К. Особливості провадження допиту підозрюваного (обвинуваченого) з метою недопущення тортур та інших порушень прав людини: Посібник / ВК.Весельський В.К., В.С.Кузьмічов, В.С.Мацишин, А.В.Старушкевич – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004. – 148 с.
43. Взаимодействие следователей прокуратуры и органов милиции при расследовании и предупреждении преступлений / [Под ред. Ратинова А.Р.] – М., 1964.
44. Видонов Л.Г. К вопросу о криминалистической характеристике преступлений и закономерных связях между ее элементами / Л.Г.Видонов, В.Л.Видонов // Криминалистическая характеристика преступлений. Сб. научн. трудов. – М.: ВНИИПП, 1984. – С.43-49.
45. Винберг А.И. Судебная экспертология. Общетеоретические и методологические проблемы судебной экспертизы: Учебное пособие / А.И. Винберг, Н.Т. Малаховская – Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1979. – 183 с.
46. Винокуров С.И. Криминалистическая характеристика преступления, ее содержание и роль в построении методики расследования конкретного вида преступлений / С.И.Винокуров // Методика расследования преступлений (общие положения). Матер. научно-практич. конферен. (Одесса, ноябрь, 1976 г.) – М., 1976. – С.101-110.
47. Воробьева И.Б. Особенности тактики обыска при расследовании преступлений, совершенных членами нетрадиционных религиозных объединений / И.Б.Воробьева // Криминалистический вестник – Вып. 4 (24). – М.: Спарк, 2007. – С.66-74.
48. Галиакбаров Р.Р. Мотив и цель преступлений, совершаемых на почве религиозного изуверства / Р.Р.Галиакбаров // Вопросы государства и права. – Свердловск, 1964. – С.108-110.
49. Галиакбаров Р.Р. Ответственность за посягательство на личность и права граждан под видом исполнения религиозных обрядов / Р.Р.Галиакбаров. // Сборник аспирантский работ по вопросам государства и права (выпуск 1). – Свердловск, 1963. – С.453-467.
50. Галиакбаров Р.Р. Уголовная ответственность за посягательство на личность и права граждан под видом исполнения религиозных обрядов. Учебное пособие / Р.Р.Галиакбаров. – Омск: Изд-во Омской ВШ МВД СССР, 1981. – 80 с.
51. Герасимов И.Ф. Взаимодействие органов предварительного следствия и дознания при расследовании особо опасных преступлений: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / И.Ф.Герасимов. – Свердловск, 1966. – 19 с.
52. Гончаренко В.Г. Теорія криміналістики і адвокатська практика / В.Г.Гончаренко // Адвокат. – 2003. – № 2. – С.3-6.
53. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы) / В.И.Гончаренко. – К.: Либідь, 1980. – 160 с.
54. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике / В.И.Гончаренко. – К.: Вища школа, 1984. – 150 с.
55. Гончаренко В.И. Понятие криминалистической характеристики преступления / В.И. Гончаренко, Г.А.Кушнир, В.Л.Подпалый // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1986. –Вып. 33. – С.3-8.
56. Гримак Л.П. Гипноз и преступность / Л.П.Гримак. – М.: Республика, 1997. – 304 с.
57. Гринько В.В. Велике Біле Братство як неорелігійний феномен. – К.: Українська асоціація релігієзнавців, 1998. – 87 с.
58. Гуняев В.А. Содержание и значение криминалистической характеристики преступления / В.А.Гуняев // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. научн. трудов. – М.: ВНИИПП, 1984. – С.58-61.
59. Дворкин А. Сектоведение. Тоталитарные секты: опыт системного исследования / А.Дворкин. — Нижний Новгород: Изд. Братство во имя св. князя Александра Невского, 2000. — 655 с.
60. Дворкин А.Л. Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт системного исследования / А.Л.Дворкин. – Изд.3-е, переработанное и дополненное. – Н.Новгород: Изд-во «Христианская библиотека», 2007. – 813 с.
61. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою: Прийнята Генеральної Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій. – Амстердам. – К., 1996. – С.159-161.
62. Деструктивные психотехники (технологии изменения сознания в деструктивных культах) / [Под ред. И.Митрофановой]. Перевод с англ. – «Janusbooks», СПб: Экслибрис, 2002. – 224 с.
63. Димитрова Е.А. Уголовная ответственность за организацию религиозного объединения, посягающего на личность и права граждан: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.08 / Е.А.Димитрова. – Красноярск, 2004. – 19 с.
64. Доспулов Г.Г. Психология допроса на предварительном следствии / Г.Г.Доспулов. – М.: Юрид. лит., 1976. – 112 с.
65. Драпкин Л.Я. Организация и планирование расследования // Криминалистика: Учебник / [Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина]. – М.: Высшая школа, 1994. – 528 с.
66. Драпкин Л.Я. Предмет доказывания и криминалистическая характеристика преступлений / Л.Я.Драпкин // Криминалистическая характеристика в методике расследования преступлений. Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: УрГУ, 1978. – Вып. 69. – С.16-17.
67. Драпкин Л.Я. Структура и функции первоначальных следственных действий в методике расследования преступлений / Л.Я.Драпкин. // Методика расследования преступлений (общие положения). – М., 1976. – С.86-92.
68. Дулов А.В. Вопросы теории судебной экспертизы в советском уголовном процессе / А.В.Дулов. – Минск, 1959.
69. Дулов А.В. Права и обязанности участников судебной экспертизы / А.В.Дулов. – Минск, 1962. – 408 с.
70. Дулов А.В. Судебная психология / А.В.Дулов. – Минск: Вышэйшая школа, 1975. – 464 с.
71. Дулов А.В. Тактика следственных действий / А.В.Дулов, Н.П. Нестеренко. – Минск: Вышэйшая школа, 1971. – 272 с.
72. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений / А.В.Дулов. – Минск: Изд-во Белорус. ун-та, 1979. – 128 с.
73. Дунаєвська Л.Г. Особливості початкового етапу розслідування злочинів, скоєних при наданні медичної допомоги: Автореф. дис…канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Л.Г.Дунаєвська. — К.: Київський нац.. університет ім. Т.Г.Шевченка, 2006. – 18 с.
74. Експертизи у судовій практиці / [За заг. ред. В.Г.Гончаренка]. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
75. Ефимичев С.П. Процессуальная характеристика. Осмотр / С.П.Ефимичев // Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности): Учебное пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984. – 240 с.
76. Жалинский А.Е. Освидетельствование на предварительном следствии: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / А.Е.Жалинский : Моск. гос. ун-т. – М., 1964. – 20 с.
77. Журавель В.А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.А.Журавель. – Харьков: ХЮрИ, 1983. – 17 с.
78. Закатов А.А. Криминалистическое учение о розыске / А.А.Закатов. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1988. – 186 с.
79. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» // Відомості Верховної Ради України. – 1993 – №35. – Ст. 358.
80. Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості» від 5 листопада 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №5. – Ст.43
81. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №11. – Ст.51.
82. Закон України «Про міліцію» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст.20.
83. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №22. – Ст.304.
84. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №25. – Ст.283
85. Золотий час для ловців душ. – Новинар: [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: novinar.com.ua/onlinemagazine/life/58244.
86. Иванникова Н. Сатанисты-людоеды ответили за ритуальные убийства // Утро.ru: [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: utro.ru/articles/ 2010/07/26/910374.shtml.
87. Ивченко О.С. Проблемы мотива и цели убийства в уголовном праве России: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.С.Ивченко. – М., 2002. – 21 с.
88. Итоговое заявление участников российской научно-практической конференции «Тоталитарные секты (деструктивные культы) и права человека» (Санкт-Петербург, 12 января 1996 г.) – [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: stolica.narod.ru/docs_con/014/htm.
89. Касторская Е.В. Криминологические и криминалистические задачи религиоведческой экспертизы / Е.В.Касторская // Теоретические и прикладные проблемы экспертно-криминалистической деятельности. – СПб, 1999. – С.64-69.
90. Касторский Г.Л. Судебное религиоведение в уголовном процессе / Г.Л.Касторский // Теоретические и прикладные проблемы экспертно-криминалистической деятельности. Материалы научно-практической конференции 7-9 апреля 1999г. – СПб, 1999. – С. 72-77.
91. Качкаева Э. Глава секты насиловал школьниц под видом изучения магии // Комсомольская правда в Украине. – 1 сентября 2010 г. - С.6.
92. Китаев Н.Н. Гипноз и преступления: лекция по специальности 021100 (юриспруденция) / Н.Н.Китаев. – Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2006. – 60 с.
93. Клочков В.В. Борьба с нарушениями законодательства о религиозных культах / В.В.Клочков. – М. Юрид. лит., 1967. – 239 с.
94. Кобец П.Н. Основные факторы, способствующие совершению преступлений экстремистской направленности со стороны религиозных тоталитарных сект, действующих в России / П.Н. Кобец // Российский следователь. – 2007. – №22. – С.18-21.
95. Коваленко Е.А. Организационные, тактические и оперативно-розыскные начала противодействия преступной деятельности адептов тоталитарных сект и деструктивных культов / Е.А.Коваленко, И.В.Усанов. – М.: Юрлитинформ, 2009. – 152 с.
96. Колесник В.А. Використання оперативно-розшукової інформації при розкритті і розслідуванні тяжких злочинів / В.А.Колесник // Матеріали навчально-методичного семінару прокурорів-криміналістів, керівників постійно діючих слідчо-оперативних груп, начальників слідчих відділів щодо розслідування тяжких злочинів проти особи. – К.: Генеральна прокуратура України. – 1998. - С.35-43.
97. Колесниченко А.Н. Криминалистическая характеристика преступлений / А.Н.Колесниченко, В.Е.Коновалова. – Харьков: Юрид. ин-т, 1985. – 92 с.
98. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Конспект лекций по сов. криминалистике / А.Н.Колесниченко. – Харьков, 1965. – 26 с.
99. Колесниченко А.Н. Роль следственных версий и построение их при расследовании преступлений / А.Н.Колесниченко // Ученые записки Харьковского юридического института. – Вып.9. – 1957. – С.163-168.
100. Колмаков В.П. Следственный осмотр / В.П.Колмаков. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
101. Кондратьев Ф. Сатанизм как реальность и «сатанизм» как психическое расстройство / Ф.Кондратьев // Люди погибели. Сатанизм в России: Попытка анализа – М.: Изд. Московского Подворья Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 2000.
102. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учеб. Пособие / В.Е.Коновалова. – Харьков: Консум, 1999. – 157 с.
103. Коновалова В.Е. Обыск: тактика и психология / В.Е.Коновалова, В.Ю.Шепитько. – Харьков: Гриф, 1997. – 80 с.
104. Коновалова В.Е. Правовая психология / В.Е.Коновалова. – Харьков: Консум, 1997. – 160 с.
105. Коновалова В.Е. Проблемы логики и психологии в следственной тактике / В.Е.Коновалова. – К.: РИО МВД УССР, 1970. – 161 с.
106. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений / В.Е.Коновалова. – Харьков: Вища школа, 1978. – 144 с.
107. Коновалова В.Е. Теоретические проблемы криминалистической характеристики / В.Е.Коновалова, Н.А.Колесниченко // Криминалистическая характеристика преступлений. Сб. науч. трудов. – М., 1984. – С.15-19.
108. Коновалова В.О. Організація і планування розслідування. Поняття і принципи планування. Техніка планування / В.О.Коновалова // Криміналістика: Підручник / [За ред. В.Ю. Шепітько]. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», – 2001. – 574 с.
109. Коновалова В.О. Проблеми логіки і психології у слідчий практиці / В.О.Коновалова. – Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1965. – 141 с.
110. Костарева С.В. Некоторые вопросы производства обыска при расследовании нарушений законов о религиозных культах / С.В.Костарева // Вопросы методики расследования преступлений. – Свердловск, 1976. – С.153-157.
111. Костылева Г.В. Доказывание по уголовным делам об убийствах, связанных с использованием религиозного обряда / Г.В.Костылева // Следователь. – 2004. – №10. – С.19-25.
112. Костылева Г.В. К вопросу о характеристике сект, совершающих убийства с исполнением религиозного обряда / Г.В.Костылева // Следователь. – 2002. – №7. – С.27-29.
113. Костылева Г.В. Методика расследования убийств, связанных с исполнением религиозного обряда: Дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Г.В.Костылева. – М., 2004. – 262 с.
114. Костылева Г.В. Особенности первоначального этапа расследования убийств, связанных с исполнением религиозного обряда. / Г.В.Костылева // Следователь. – 2004. – №6. – С.34-38.
115. Костылева Г.В. Установление механизма совершенного преступления / Г.В.Костылева // Следователь. – 2004. – №5. – С.29-34.
116. Криминалистика / [Под ред. А.Ф.Волынского]. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАРА, 1999. – 615 с.
117. Криминалистика / [Под ред. В.А. Образцова]. – М.: ЮристЪ, 1997. – 744 с.
118. Криминалистика / [Под ред. Л.Я. Драпкина, И.Ф. Герасимова]. — М.: Высшая школа, 1994. - 527 с.
119. Криминалистика: Учебник / [Под ред. Р.С.Белкина]. – М.: Изд. дом: Инфра-М, 1999. – 990 с.
120. Криминалистика: Учебник / [Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эскархопуло]. – СПб, 1995. – 528 с.
121. Криміналістика: Підручник / [За ред. В.Ю.Шепітька]. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 684 с.
122. Криміналістика: Підручник / [За ред. П.Д. Біленчука]. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.
123. Кто «проклят» – станет роботом! // Юсмалос. – 1993. – №10. – С.2.
124. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1984. – 184 с.
125. Лазакович Е.Л. Мошенничество с применением психологического гипноза // Юрист-онлайн. Научно-практический журнал [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: http://www.shkolny.com
126. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация / А.М.Ларин. – М.: Юрид. лит., 1970. – 224 с.
127. Лидеру пензенських сектанов продлили принудительное лечение на погода. – [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: http://lenta.ru/ news/2009/03/27/kuznetsov/
128. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (теорія та практика) / В.В.Лисенко. – К.: Логос, 2004. – 324 с.
129. Лисиченко В.К. Понятие и методологические вопросы поиска в расследовании преступлений / В.К. Лисиченко, Н.В. Перебитюк // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики: Тезисы научно-практической конференции. – К., 1993. – С.91-93.
130. Лукьянов С.А. Ритуальное преступление как проявление псевдорелигиозного изуверства / Лукьянов С.А. // Материалы международной конференции «Тоталитарные секты – угроза ХХІ века». – Изд-во Братства св. Александра Невского, Н.Новгород, 2001. – С.218-229.
131. Мартынович И.И. Некоторые вопросы возбуждения уголовного дела / И.И. Мартынович // Ученые записки Белорусского университета. – 1957. – Вып.34. – С.78-81.
132. Минько И.Н. К проблемам экспертных технологий в уголовном судопроизводстве / И.Н. Минько, В.Н.Стратонов // Современное состояние и перспективы развития новых направлений судебных экспертиз в России и за рубежом. Материалы международной научно-практической конференции (23-24 апреля 2003 г.). – Калининград, 2003. – С. 282-285.
133. Миронова Е.А. Некоторые вопросы организации расследования убийств, совершенных членами сектантских групп / Е.А.Миронова // Совершенствование взаимодействия следственных и криминалистических подразделений органов прокуратуры, экспертно-криминалистических подразделений органов внутренних дел и судебно-экспертных учреждений. – СПб: Юридический институт Генеральной прокуратуры РФ, 2000. – С.84-91.
134. Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / А.Р.Михайленко. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1975. – 149 с.
135. Михайлов В.В. Массовые нарушения психологической сферы у населения / В.В.Михайлов // Український вісник неврології. – 1995. – Вип. 1. – Т.3. – С.126-130.
136. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М.М.Михеенко. – К.: Вища школа, 1984. – 134 с.
137. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України: Підручник / М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.
138. Мінько І.М. Гіпноз як нетрадиційний метод в криміналістиці: проблеми, перспективи / І.М. Мінько, В.М.Стратонов // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (19-21 вересня 2002 р., Сімферополь-Алушта) – Сімферополь: Доля, 2002. – С.216-219.
139. Мінько І.М. Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві / І.М. Мінько, В.М.Стратонов // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 березня 2003 р., м. Харків). – Харків, 2003. – С.207-211.
140. Мормонов-многоженцев могут оправдать. – [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: rambler.ru/news/world/religions
141. Музика А.А. Категорія «кваліфікація злочину» на інші, суміжні категорії, в аспекті формулювання тем дисертаційних досліджень / А.А.Музика // Вісник Академії адвокатури України – 2010. – Число 1(17). – С.161-163.
142. На лидера сектантов завели дело. – [Інтернет-ресурс]: Режим доступа: rambler.ru/news/events
143. Наказ Генерального прокурора України і Голови Служби безпеки України від 28.04.94 р. №1/085.
144. Насильственная преступность / [Под ред. В.Н.Кудрявцева, А.В.Наумова]. – М.: Спарк, 1997. – 139 с.
145. Настільна книга слідчого: [Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 720 с.
146. Николайчук И.А. Сокрытие преступлений как форма противодействия расследованию: Монография / И.А. Николайчук – М.: Мегатрон ХХІ, 2000. – 233 с.
147. Новые религиозные организации деструктивного и оккультного характера. Справочник. — Белгород, 1977. – 271 с.
148. Новые религиозные организации России деструктивного и оккультного характера (справочник) // Информационно-аналитический вестник. – №1. – Изд. 2-ое, переработ. и дополн. – Ростов-на-Дону: Миссионерский Отдел Московской Патриархии Русской Православной Церкви, 1998. – 311 с.
149. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: Наук.-практич. посібник / [За ред. Н.І.Клименко]. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 216 с.
150. Одайник Б.М. Кримінальна відповідальність за знищення, руйнування або пошкодження пам'яток – об’єктів культурної спадщини: Автореф. дис.. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Б.М.Одайник. – К.: Академія адвокатури України, 2010. – 20 с.
151. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов / [Под ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю.Шведовой]. – 20-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1988. – 750 с.
152. Основы борьбы с организованною преступностью: Монография / [Под ред. В.С.Овчинского, В.Е.Эминова, Н.П.Яблокова]. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 400 с.
153. Охотники за душами / [Інтернет-ресурс]: Режим доступу: http://news.ntv.ru/ NewsPrint.jsp?nid=143624
154. Палиашвили А.Я. Экспертизы в суде по уголовным делам / А.Я.Палиашвили. – М.: Юрид. лит., 1973. – 144 с.
155. Палій М.В. Злочинність у сфері віросповідання та боротьба з нею: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / М.В.Палій. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 19 с.
156. Петрик В.М. Новітні та нетрадиційні релігії, містичні рухи у суспільно-політичній сфері України / В.М.Петрик, С.В.Ліхтенштейн, С.В.Сьомін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 424 с.
157. Петрик В.М. Шляхи та механізми захисту української молоді від деструктивного впливу неокультів / В.М.Петрик. – Доповідь на ІІІ Міжнародному Соборі православної молоді (електронний варіант).
158. Петрухин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе / И.Л.Петрухин. – М., 1964. – 119 с.
159. Петюкова О.Н. Правовое содержание религиозной свободы в России: опыт, проблемы, тенденции / О.Н. Петюкова // Государство и право. – 2009. – №4. – С.22-28.
160. Пещак Ян. Следственные версти: Пер. со словацкого / Я.Пещак. – М.: Прогресс, 1976. – 228 с.
161. Пленники религиозного экстаза: психология религиозных сект / [Авторы-сост. А.В.Тимошенко, В.Б. Шапар]. – Харьков: Прапор, 1998. – 477 с.
162. Познышевъ С.В. Религиозныя преступленія съ точки зренія религиозной свободы. Къ реформе нашего законодательства о религиозныхъ преступленіяхъ / С.В.Познышевъ. – М.: Императорскій Московскій университетъ, 1906. – 382 с.
163. Попов В.И. Обыск и выемка / В.И.Попов. – Алма-Ата, 1959. – 68 с.
164. Порубов Н.И. Допрос в советском уголовном процессе и криминалистике / Н.И.Порубов – Минск: Вышэйшая школа, 1968. – 274 с.
165. Порубов Н.И. Научная организация труда следователя / В.И.Порубов. – Минск: Вышэйшая школа, 1970. – 264 с.
166. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии / Н.И.Порубов. – Минск: Вышэйшая школа, 1978. – 176 с.
167. Постанова Кабінету Міністрів України №201 від 14 лютого 2007 р. // Офіційний вісник України від 26 лютого 2007р. – №12. – Ст.419.
168. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. №5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи».
169. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи».
170. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів».
171. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».
172. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
173. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / Колектив авторів. [За заг. ред. Ю.В.Бауліна, В.І.Борисова]. – Харків: Вид-во Кроссроуд, 2008. – 364 с.
174. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. – Затверджено Наказом МОЗ України від 17.01.95 р. №6 (зареєстровано МЮ України 26.07.1995 р. // Юридичний вісник України. – 1995. – 31 жовтня – 7 листопада.
175. Путинцев А.В. Определение ритуального (культового) характера телесных повреждений на трупе / А.В. Путинцев, Н.Н.Китаев // Судебно-медицинская экспертиза. – 1997. – №7. – С.40-47.
176. Ратинов А.Р. Некоторые вопросы производства обыска / А.Р.Ратинов // Вопросы криминалистики. – М., 1961. – № 1-2. – С.179-202.
177. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей / А.Р.Ратинов. – М.: Изд. ВШ