ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВЗАЄМИН З ДОРОСЛИМИ І ОДНОЛІТКАМИ НА САМООЦІНКУ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА

brief description

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕЛЬНИК Інна Сергіївна

УДК 159.922.73 053.4 (043.3)

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВЗАЄМИН З ДОРОСЛИМИ І ОДНОЛІТКАМИ НА САМООЦІНКУ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
ЛАДИВІР Світлана Олексіївна
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП....................................3

РОЗДІЛ 1. СТАН ПРОБЛЕМИ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..........................12
1.1. Феномен самооцінки у психолого - педагогічних дослідженнях.12
1.2. Взаємини дітей дошкільного віку з дорослими і однолітками як чинник розвитку їх самооцінки .................37
Висновки з першого розділу........62

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У КОНТЕКСТІ ЇХ ВЗАЄМИН З ДОРОСЛИМИ І ОДНОЛІТКАМИ......65
2.1. Мета, зміст та методики експериментального дослідження........65
2.2. Особливості прояву самооцінки дітей у ситуаціях взаємин з дорослими і однолітками...............................................87
Висновки з другого розділу........107

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ САМООЦІНКИ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМИН З ДОРОСЛИМИ І ОДНОЛІТКАМИ....110
3.1. Програма організації формувального експерименту.......110
3.2. Оцінка ефективності програми оптимізації самооцінки старших дошкільників у процесі взаємин з дорослими і однолітками .........................................................138
Висновки з третього розділу.........154

ВИСНОВКИ.....156
ДОДАТКИ........161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......177

ВСТУП

Актуальність дослідження. Динаміка прогресивних змін в освітньому просторі України актуалізує психологічні дослідження у сфері самосвідомості дітей дошкільного віку. Зокрема, суттєвого значення набуває вивчення категорії самооцінки зростаючої особистості. Адекватна самооцінка є чинником становлення дитини як суб’єкта суспільно значущої активності, розвитку її моральних цінностей та гармонійних стосунків з оточуючими. Водночас якісні характеристики самооцінки формуються за умов впливу позитивних, побудованих на принципі партнерської взаємодії взаємин дитини з дорослими і однолітками. Зазначені взаємини зумовлюють динаміку і спрямованість розвитку зростаючої особистості, сприяють розкриттю її комунікативних та соціальних здібностей, духовного потенціалу.
Вивчення теоретичних підходів до порушеної проблеми дає змогу констатувати активний інтерес дослідників до питань природи, генезису, видів, функцій самооцінки у структурі самосвідомості особистості (Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, А.В.Захарова, І.С.Кон, Г.С.Костюк, В.Л.Роменець, О.Г.Спіркін, В.В.Столін, П.Р.Чамата, а також Р.Бернс, У.Джемс, П.Жане, Л.Колберг, К.Левін, А.Маслоу, Дж.Мід, Ж.Піаже, К.Роджерс, К.Хорні та ін.). Роль самооцінки як чинника становлення особистості дошкільника була предметом уваги Л.І.Божович, О.Л.Кононко, В.К.Котирло, О.І.Кульчицької, С.О.Ладивір, М.І.Лісіної, Н.І.Непомнящої, Т.О.Піроженко, О.Г.Рузської, С.П.Тищенко, Л.І.Уманець, І.І.Чеснокової та ін.
До кола питань, висвітлених дослідниками у галузі вікової та педагогічної психології увійшла і проблема вивчення особливостей взаємин дітей з соціальним середовищем, яка трактується як один із аспектів розуміння тенденції розвитку і можливого прогнозування динамічних змін у розвитку самооцінки дітей дошкільного віку. У вітчизняній та зарубіжній науці поширеною є думка про те, що самооцінка, як соціальний за своєю природою феномен, отримує свій розвиток саме у соціальному середовищі, у процесі побудови взаємин з оточуючими людьми.
Констатовано, що процес розвитку самооцінки дитини дошкільного віку пов’язується з процесом спілкування дитини з дорослими і однолітками (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, М.І.Лісіна, С.П.Тищенко та ін.). При цьому наголошується, що інтенсивний розвиток самооцінки здійснюється у процесі спілкування дитини з дорослими і однолітками у ігровій діяльності (Дж.Мід, Л.І.Уманець, П.Р.Чамата та ін.). Чинниками розвитку самооцінки дитини виступають також її індивідуальна діяльність, усвідомлення предметних дій, самостійність, самопізнання, виникнення рефлексії у старшому дошкільному віці (Б.Г.Ананьєв, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, М.І.Лісіна, К.О.Островська, І.І.Чеснокова та ін.). Вказується, що процес становлення самооцінки дітей відбувається у зв¢язку з усвідомленням своїх умінь в різних видах діяльності: малюванні, розповіді і ін. (Н.Є.Анкудинова); з переживанням власного успіху у практичній діяльності (К.Д.Серебрякова); на основі оцінок дорослого і аналізу дітьми робіт один одного у художній діяльності (К.А.Архіпова).
Крім того, вчені-психологи виняткову роль приділяють процесам спільної діяльності, взаємодії з оточуючими у формуванні цілісної особистості дитини дошкільного віку, і зокрема, у розвитку її самооцінки (В.В.Абраменкова, К.А.Абульханова-Славська, Г.М.Андрєєва, Т.В.Дуткевич, О.В.Запорожець, Я.Л.Коломинський, В.К.Котирло, М.І.Лісіна, В.С.Мухіна, Ю.О.Приходько, М.М.Поддьяков, Т.А.Рєпіна, Є.В.Субботський та ін.). Наголошується на тому, що в процесі спільної діяльності, взаємодії дітей з дорослими і однолітками відбувається підвищення їх пошукової активності (Д.Б.Годовикова, О.В.Запорожець, Н.О.Козирєва, Л.О.Парамонова, М.М.Поддьяков та ін.), «саморух» (Г.С.Костюк), що в результаті веде до особистісного розвитку дитини в цілому і до оптимізації її самооцінки зокрема.
У змісті сучасних програм, за якими працюють дошкільні навчальні заклади, передбачено формування самоцінної особистості дитини, а саме: розвиток і усвідомлення самою дитиною власних індивідуальних можливостей і особливостей у процесі застосування особистісно-орієнтованої моделі виховання; розвиток навичок самостійності, соціальної взаємодії, ініціативності тощо, які у своїй сукупності ведуть до оптимізації дитячої самооцінки. Проте, розвитку цих процесів у дошкільних закладах не приділяється належної уваги. Про це свідчать результати спостереження за дітьми шкільного віку, у яких часто зустрічаються проблеми особистісного характеру (комплекси неповноцінності, егоїстичні тенденції тощо). Разом з тим, для попередження зазначених проблем важливим і актуальним є оптимізація самооцінки особистості вже на дошкільному етапі дитинства, коли дитяча самооцінка є достатньо нестійкою, гнучкою і піддається зовнішньому впливу.
Спостереження за практикою роботи дошкільних закладів, а також результати теоретичного огляду підходів дослідників до вирішення порушеної проблеми дають змогу загострити особливу увагу на таких її аспектах: складність вивчення та розбіжність у поглядах вчених щодо проблеми чинників розвитку самооцінки особистості; недостатня теоретична база щодо визначення ролі взаємин з однолітками і дорослими як інтегративного процесу у розвитку самооцінки дітей дошкільного віку; недостатнє методичне забезпечення процесу оптимізації самооцінки на дошкільному етапі дитинства з урахуванням вікових особливостей дітей зазначеного віку, складності процесу становлення самооцінки дітей у єдності двох її форм (загальної і конкретної), а також системи оновлення дошкільної ланки освіти (особистісно-орієнтований підхід, суб’єкт-суб’єктна взаємодія у навчально-виховному процесі).
З огляду на зазначене, потреба у вивченні особливостей розвитку самооцінки дітей дошкільного віку у контексті їх взаємин з оточуючими людьми набуває особливої гостроти.

Таким чином, психолого-педагогічна значущість проблеми, необхідність подальшого розширення теоретичних і експериментальних досліджень обумовили вибір теми нашого дослідження: «Особливості впливу взаємин з дорослими і однолітками на самооцінку старшого дошкільника».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу дитини дошкільного віку у сучасному суспільстві» (Номер державної реєстрації 0106U001133). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України (протокол №2 від 15.01.2007року) та узгоджено у Міжвідомчому бюро з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №3 від 20.03.2007 року).
Об’єкт дослідження - становлення самооцінки старших дошкільників.
Предмет дослідження - психологічні умови розвитку самооцінки дошкільника у процесі взаємин із дорослими і однолітками.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні психолого-педагогічних умов, що забезпечують позитивну динаміку самооцінки старших дошкільників внаслідок впливу їх взаємин з дорослими і однолітками.
Відповідно до предмету і мети дослідження була висунута основна гіпотеза специфіка розвитку самооцінки дітей старшого дошкільного віку виявляється у процесі гармонізації конкретної і загальної самооцінки. Основною детермінантою зазначеного процесу слугує оптимізація поведінкового, когнітивного та афективного компонентів взаємин дітей з дорослими і однолітками у спеціально організованій суб’єкт-суб’єктній спільній діяльності.
Перевірка гіпотези та досягнення мети дослідження передбачали розв’язання таких завдань:
1. Узагальнити наявні результати досліджень щодо особливостей розвитку самооцінки старших дошкільників та визначення його детермінант.
2. Емпірично дослідити співвідношення рівнів розвитку загальної і конкретної самооцінки старших дошкільників.
3. Встановити типові особливості зв’язку рівня розвитку конкретної самооцінки старших дошкільників зі ступенем сформованості структурних компонентів їх взаємин у спільній діяльності з однолітками, а також виявити залежність проявів самооцінки дітей від характеру їх взаємодії з дорослими.
4. Визначити психолого-педагогічні умови оптимізації самооцінки дітей у процесі їх взаємин з дорослими та однолітками; розробити і зреалізувати систему психологічних впливів розвивального характеру.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: діяльнісний підхід у дослідженні розвитку психіки (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); основні положення про онтогенез, структуру, функції самосвідомості та самооцінки особистості (Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, С.Г.Спіркін, В.В.Столін, П.Р.Чамата та ін.); концепція соціальної детермінації розвитку самооцінки у дошкільному дитинстві (Л.І.Божович, О.Л.Кононко, В.К.Котирло, М.І.Лісіна, Н.І.Непомняща, Т.М.Титаренко, С.П.Тищенко, Л.І.Уманець, І.І.Чеснокова та ін.); положення про сутність та особливості спілкування, спільної діяльності, взаємодії (В.В.Абраменкова, К.А.Абульханова-Славська, Г.М.Андрєєва, Т.В.Дуткевич, О.В.Запорожець, Я.Л.Коломинський, М.І.Лісіна, В.С.Мухіна, Ю.О.Приходько, Т.А.Рєпіна, Є.В.Субботський та ін.); психологічні уявлення про пошукову активність дітей дошкільного віку у процесі діяльності (Д.Б.Годовикова, О.В.Запорожець, Н.О.Козирєва, Л.О.Парамонова, М.М.Поддьяков та ін.); психологічний зміст інноваційних технологій, що реалізуються у дошкільних закладах (Н.М.Дятленко, О.Л.Кононко, С.Є.Кулачківська, С.О.Ладивір, Т.О.Піроженко).
Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та накопичення наукових фактів було розроблено програму дисертації, що ґрунтується на застосуванні комплексу методів: теоретичні (аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмету, гіпотези, завдань дослідження; синтезування результатів констатувального і формувального експериментів, елементи пошукового методу з метою формулювання узагальнених висновків, оцінки раціональних та практично цінних даних наукових розробок та практики роботи дошкільних навчальних закладів); емпіричні методи (тестування та експеримент з моделюванням ситуації для визначення рівнів розвитку самооцінки старших дошкільників; спостереження за процесом здійснення спільної діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах; психолого-педагогічний експеримент з формувальним етапом для розробки і перевірки ефективності запропонованої методики). Статистичне оброблення даних здійснювалося за допомогою статистичного пакету на базі програми SPSS 10.0.
Організація й експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося упродовж 20062009рр. на базі дошкільних навчальних закладів №30, №16 та №36 м.Чернігова. Дослідженням було охоплено 154 особи: 76дітей віком 56 років і 78 дорослих осіб (батьки та вихователі).
Дослідження складалося із трьох етапів.
На першому етапі (2006р.) здійснено теоретичний аналіз літератури, визначено теоретико-експериментальні підходи до порушеної проблеми; конкретизовано методи та загальний план дослідження.
На другому етапі (2007р.) здійснено констатувальний експеримент, у ході якого досліджено співвідношення рівнів розвитку загальної і конкретної самооцінки дітей зазначеного віку; виявлено зв’язок рівнів розвитку конкретної самооцінки з мірою сформованості поведінкового, когнітивного та афективного компонентів взаємин дітей з однолітками; встановлено залежність типів прояву самооцінки дітей від характеру їх взаємодії з дорослими.
На етапі формувального експерименту (2008р.) використовувалась розроблена авторська програма оптимізації самооцінки старших дошкільників у процесі взаємин з дорослими і однолітками; узагальнено результати дослідження; здійснено порівняльний аналіз ефективності розробленої програми; окреслено шляхи її впровадження у практику виховання дошкільної освіти.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що у ньому:
• Поглиблено психологічні уявлення щодо процесу розвитку самооцінки старших дошкільників у єдності двох її форм (загальної та конкретної) та його детермінант.
• Уточнено обсяг поняття взаємин старших дошкільників у спільній діяльності з однолітками як інтегративного процесу, конкретизовано зміст основних його компонентів.
• Удосконалено та верифіковано психодіагностичний інструментарій з вивчення міри сформованості структурних компонентів взаємин дітей у спільній діяльності з однолітками у старшому дошкільному віці.
• Емпірично підтверджено наявність зв’язку між рівнями розвитку конкретної самооцінки і ступенями сформованості поведінкового, когнітивного, афективного компонентів взаємин у спільній діяльності дітей зазначеного віку з однолітками та залежність типів прояву самооцінки дітей від характеру їх взаємодії з дорослими.
• Визначено перелік психолого-педагогічних умов розвитку поведінкового, когнітивного, афективного структурних компонентів взаємин дітей у спільній діяльності з дорослими та однолітками і на цій основі розроблено та апробовано відповідну розвивальну програму.
• Висвітлено психологічний зміст процесу гармонізації конкретної і загальної самооцінки дітей старшого дошкільного віку та особливості впливу взаємин дітей у спільній діяльності з дорослими і однолітками на його динаміку.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих даних у психодіагностичній діяльності практичних психологів дошкільних навчальних закладів. Застосування розробленої та апробованої авторської програми у практичній роботі з дітьми сприятиме збагаченню підходів до розуміння проблеми оптимізації самооцінки дітей старшого дошкільного віку.
Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних положень про розвиток самооцінки дітей старшого дошкільного віку у процесі їх взаємин з дорослими і однолітками; підборі діагностичного інструментарію щодо діагностики загальної та конкретної самооцінки дітей старшого дошкільного віку, проявів структурних компонентів їх взаємин у спільній діяльності з однолітками та характеру взаємодії батьків з дітьми; використанні результатів дослідження на практиці шляхом проведення семінарів для працівників дошкільних закладів освіти та студентів у вищих навчальних закладах.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичним і методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням відповідних меті дослідження способів апробації результатів констатувального і формувального експериментів; адекватністю методів дослідження його завданням; експертною оцінкою емпіричних даних; використанням адекватних прийомів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях: «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (м. Київ, 2007); «Діти батьки суспільство: взаємодія та інтеграція» (м. Чернігів, 2007); «Нащадки Лесиної пісні: особистісний вимір розвитку дитини» (м. Новоград-Волинський, 2008); «Психологічні проблеми навчання, виховання та розвитку особистості» (м. Київ, 2009); на семінарах для практичних психологів дошкільних навчальних закладів (м. Чернігів, 2007 2008 р.р.). Матеріали дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені у практику роботи дошкільного закладу № 30 міста Чернігова (довідка № 01-26/74 від 29 травня 2009 р.) та у навчальний процес Чернігівського державного інституту економіки і управління (довідка № 101-06/309 від 05 червня 2009р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у 6 публікаціях, серед яких 5 статей у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 255 найменувань, та додатків. Основний зміст роботи викладено на 160 сторінках машинописного тексту. Повний обсяг дисертації складає 198 сторінок. У дисертації вміщено 16 таблиць (15 сторінок) та 10 рисунків (10 сторінок).

bibliography

ВИСНОВКИ

Таким чином, проведене дисертаційне дослідження з проблеми впливу взаємин з дорослими і однолітками на розвиток самооцінки дітей старшого дошкільного віку дає підстави зробити такі висновки:
1. У роботі узагальнено основні результати до дослідження проблеми розвитку самооцінки особистості у структурі самосвідомості, розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних вчених до визначення структури, генезису, видів та функцій самооцінки особистості, визначено основні детермінанти розвитку самооцінки дітей старшого дошкільного віку у процесі взаємин з дорослими і однолітками.
Встановлено, що самооцінка: є інтегрованою характеристикою у структурі образу Я”; виникає у другій половині дошкільного віку на основі початкової емоційної самооцінки і раціональної оцінки поведінки оточуючих людей і пов’язується з етапом кризи трьох років; зумовлює змістовність життєвої позиції особистості, стиль її поведінки і життєдіяльності, рівень її домагань, всю систему оцінок; виконує регуляційну та захисну функції; може проявлятися у вигляді конкретної самооцінки оцінки дитиною своїх умінь у конкретній діяльності, що складається на основі результатів власної діяльності і загальної самооцінки цілісного ставлення дитини до себе, що є наслідком інтеграції уявлень про себе; є соціальним за своєю природою феноменом, отримує свій розвиток у соціальному середовищі, у процесі побудови взаємин з оточуючими людьми; основна тенденція розвитку самооцінки у старшому дошкільному віці зазнає суттєвих змін, що проявляються у підвищенні адекватності когнітивного її компоненту. На основі таких висновків було припущено, що під впливом цілеспрямованого розвитку конкретної самооцінки загальна самооцінка набуває рис більшої адекватності, у чому і полягає процес їх гармонізації. Основною детермінантою здійснення цього процесу виступає спеціальна організація спільної діяльності старших дошкільників з дорослими і однолітками, що включає до себе і водночас активізує поведінковий, когнітивний та афективний компоненти взаємин.
2. В ході констатувального дослідження з’ясовані співвідношення рівнів розвитку загальної та конкретної самооцінки старших дошкільників. Встановлено наявність розбіжності між рівнями розвитку зазначених форм самооцінки, яка проявляється у тенденції до завищення загальної самооцінки дітьми старшого дошкільного віку та у більшій адекватності їх конкретної самооцінки. На цій основі визначено, що процес гармонізації конкретної та загальної самооцінки старших дошкільників має починатися з вдосконалення їх вмінь оцінювати власну конкретну продуктивну діяльність, що більш властиво дітям цього віку, а не з розвитку їх загальної самооцінки.
3. Емпіричним шляхом доведено наявність статистично значимого зв’язку між рівнем розвитку конкретної самооцінки і ступенем прояву взаємин старших дошкільників у спільній діяльності з однолітками. Встановлені на цій основі характерні особливості взаємин дітей з різним рівнем розвитку самооцінки дали можливість виділити чотири підгрупи досліджуваних за основними показниками активності дітей як учасників спільної діяльності. До першої підгрупи увійшли старші дошкільники з соціально-активним типом прояву самооцінки, яким притаманна позитивна висока самооцінка і достатній або середній ступінь побудови взаємин у спільній діяльності з однолітками. До другої підгрупи увійшли досліджувані з соціально-адаптивним типом прояву самооцінки, яким властивий середній рівень розвитку самооцінки і достатній або середній ступінь побудови взаємин з однолітками. Третю підгрупу склали діти з соціально-деструктивним типом прояву самооцінки, який виявлявся у поєднанні негативних форм самооцінки (завищеної або заниженої) з недостатнім або середнім ступенем побудови взаємин з однолітками. Індивідуальні варіанти поєднань кореляційних даних дали можливість виділити четверту підгрупу досліджуваних діти з суперечливим типом прояву самооцінки, яким характерна наявність значних розбіжностей між рівнями розвитку самооцінки і ступенями побудови взаємин з однолітками.
4. Виявлено достовірний зв’язок між соціально-активним типом прояву самооцінки дітей старшого дошкільного віку та достатнім рівнем взаємодії батьків з ними; між соціально-деструктивним типом прояву самооцінки і недостатнім рівнем взаємодії батьків з ними, що дозволило констатувати наявність суттєвого впливу характеру взаємодії батьків з дітьми на розвиток їх самооцінки.
5. Охарактеризовано сукупність психолого-педагогічних умов оптимізації взаємин старших дошкільників з дорослими і однолітками, за рахунок яких відбувається розвиток самооцінки дітей зазначеного віку. Такими умовами визначено: включення дитини у систему особистісно-орієнтованої суб’єкт-суб’єктної взаємодії з дорослим; створення ситуації успіху, у процесі якої приймаються особистісні досягнення кожної дитини і яка укріплює зв’язки дитини (суб’єкта) з оточуючими її людьми; насиченість соціального простору сенсорними стимулами, що потребують активізації пошукової активності та процесів спілкування і взаємодії дітей з дорослими і однолітками; оволодіння кожною дитиною принципами партнерських стосунків у процесі спільної діяльності з оточуючими людьми, навичками конструктивного взаємооцінювання; забезпечення емоційного комфорту дитини у взаємодії з дорослими і однолітками, що досягалося розвитком вмінь дітей рефлексувати власні переживання, спрямовувати їх у позитивне русло; використання технік підтримки (підкріплювання, схвалення дій дитини, техніка «бути поруч з дитиною»); збагачення освітнього середовища через обов’язкове включення в процес реалізації проектів спільної творчої діяльності, яка разом з елементами гри якнайкраще оптимізує побудову взаємин дітей з учасниками такої діяльності; забезпечення позитивних змін у характері взаємодії батьків та вихователів з дітьми через залучення їх до процесу спільної діяльності з дітьми та проведення тренінгової і консультативної роботи з ними.
6. На основі зазначеної сукупності умов та виділення чотирьох підгруп дітей старшого дошкільного віку за типами прояву самооцінки, розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес старшої групи дитячого садка розвивальну програму з метою оптимізації самооцінки дітей у процесі взаємин з дорослими і однолітками, яка включала до себе такі напрямки роботи: 1)оптимізацію поведінкового компоненту взаємин, що включало до себе розвиток комунікативних вмінь та навичок партнерської взаємодії дітей з однолітками і дорослими; 2)оптимізацію когнітивного компоненту взаємин, що передбачало розвиток навичок взаємооцінювання; 3)оптимізацію афективного компоненту взаємин, що забезпечувало розвиток емоційної сфери дітей, емоційно-позитивного ставлення до однолітків і дорослих. Програма реалізовувалась за допомогою спеціальних занять з дітьми (за принципом психолого-педагогічного проектування), тренінгової роботи з батьками та консультативної роботи з вихователями.
7. У процесі апробації зазначеної програми у залежності від чотирьох визначених на констатувальному етапі підгруп старших дошкільників з різними типами прояву самооцінки окрім колективної роботи проведено ефективні індивідуальні методи роботи з покращення взаємин дітей з однолітками, батьками і вихователями, на основі яких здійснювався процес оптимізації їх самооцінки.
8. У результаті проведення контрольного зрізу у експериментальній і контрольних групах після завершення дослідження визначено позитивні тенденції, які відбулись у розвитку конкретної самооцінки і процесу взаємин дітей експериментальної групи у спільній діяльності з однолітками. Крім того, відмічено позитивні зміни у виховних позиціях батьків, а також позитивну динаміку у напрямку гармонізації загальної і конкретної самооцінки дітей внаслідок реалізації розробленої програми.
9. На основі порівняльного аналізу даних до і після проведення формувальної роботи підтверджено висунуту гіпотезу щодо ефективності спеціальної програми з розвитку самооцінки старших дошкільників у процесі взаємин з дорослими та однолітками. Зроблено узагальнені висновки про те, що позитивні тенденції у розвитку конкретної самооцінки формуються внаслідок оптимізації поведінкового, когнітивного та афективного структурних компонентів взаємин дітей з однолітками і дорослими у спеціально організованій суб’єкт-суб’єктній взаємодії. В умовах такої взаємодії дитина активно діє, засвоює нові форми спілкування, спрямовані на взаємодію з однолітками (розвиток вмінь пропонувати, пояснювати, вислуховувати, узгоджувати, переконувати), вчиться адекватно оцінювати свої успіхи і невдачі у конкретній діяльності, що у свою чергу, впливає на розвиток у дитини більш адекватного ставлення до своєї особистості загалом (загальна самооцінка) і таким чином сприяє здійсненню процесу гармонізації загальної і конкретної самооцінки дітей зазначеного віку. Отже, цілеспрямоване вдосконалення конкретної самооцінки старших дошкільників посередництвом оптимізації їх взаємин у спільній діяльності з дорослими і однолітками веде до збільшення міри адекватності їх загальної самооцінки, тобто діти вчаться оцінювати свою особистість загалом не на завищеному, а на адекватно високому рівні.
10. Доведено, що розроблена розвивальна програма відкриває можливість практичним психологам дошкільних навчальних закладів по-новому вирішувати проблему оптимізації самооцінки старших дошкільників, використати теоретичні основи та принципи інноваційних технологій у роботі з дітьми, опанувати ефективними прийомами та методами покращення спільної діяльності у одновіковому колективі дітей, а також варіантами роботи з педагогами та батьками дітей дошкільного віку.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспектива подальших досліджень полягає у розробці ефективних діагностичних методів визначення ступеня прояву взаємин у дошкільників різних вікових груп. Потребує подальшого вивчення й осмислення також процес становлення передумов гармонізації загальної і конкретної самооцінки дітей у молодшому дошкільному віці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-СлавскаяК.А. Психология и сознание личности. (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности) / Абульханова-СлавскаяК.А. Воронеж: МОДЭК, 1994. 224с.
2. Абульханова-СлавскаяК.А. Деятельность и психология личности / Абульханова-Славская К.А. М.: Наука, 1980. 335с.
3. Абульханова-СлавскаяК.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности / К.А.Абульханова-Славская // Психология формирования и развития личности: Сборник научных трудов / Отв. ред. Л.И.Анциферова. М.: Наука, 1981. С. 3-19.
4. АбраменковаВ.В. Совместная деятельность дошкольников как условие гуманного отношения к сверстнику / В.В.Абраменкова // Вопросы психологии. 1980. - №5. С.60-70.
5. АвдееваН.Н. Развитие эмоционального самоощущения у ребенка первого года жизни / Н.Н.Авдеева // Новые исследования в психологии. 1976. - №2 (15). С.75-79.
6. АлексееваТ.В. Ожидание результатов деятельности как одна из характеристик самооценки личности / Т.В.Алексеева // Психолого-педагогическое изучение личности школьника. М: Изд-во Моск. гос. пед. ин-та. 1977. С.116-128.
7. АнаньевБ.Г. К постановке проблемы развития детского самосознания / Б.Г.Ананьев // Избранные психологические труды: в 2-х томах / Под ред. А.А.Бодалева и др. М: Педагогика, 1980. Т.2. С.103-127.
8. АнаньевБ.Г. Психология и проблемы человекознания / Ананьев Б.Г. М.-Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1996. 384с.
9. АндрееваГ.М. Социальная психология / АндрееваГ.М. М., Изд-во Моск. ун-та, 1980. 416с.
10. АнкудиноваН.Е. Об особенностях оценки и самооценки учащихся 1-4 классов в учебной деятельности / Н.Е.Анкудинова // Вопросы психологии. 1968. - №3. С.131-138.
11. АнцифероваЛ.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности / Л.И.Анциферова // Психология личности: в 2-х томах. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1999. Т.2. С. 331-344.
12. АнцифероваЛ.И. Психологическое содержание феномена «субъект» и границы субъектно-деятельностного подхода / Л.И.Анциферова // Проблема субъекта в психологической науке. М.: Академический проект, 2000. С. 27-42.
13. АртемоваЛ.В. Организация взаимовлияния детей в игре / Л.В.Артемова // Дошкольное воспитание. 1972. - №6. С.42-50.
14. АрхиповаЕ.А. Влияние воспитателя и сверстников на самооценку детей старшего дошкольного возраста (в изобразительной деятельности): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 „Педагогическая и возрастная психология” / Е.А.Архипова. Минск, 1983. 25с.
15. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / За науковою редакцією О.Л.Кононко. Колектив авторів. К.: Ред. ж-лу «Дошкільне виховання», 1999. 70с.
16. БайерО.М. Психічна саморегуляція старших дошкільників (психолого-педагогічні умови розвитку) / О.М.Байер // Практична психологія та соціальна робота. 2004. №7. С. 70-73.
17. БаллГ.О. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г.О.Балл // Вопросы психологии. 1989. - №1. С.92-100.
18. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Бернс Р. М.: Прогресс, 1986. 420с.
19. БехІ.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / БехІ.Д. К: Либідь, 2003. 280с.
20. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук. метод. посібник / БехІ.Д. К.: ІЗИН, 1998. 240с.
21. БєлєнькаГ.В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання / БєлєнькаГ.В. К.: «Світоч», 2006. 140с.
22. БогушА.М. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / А.М.Богуш, Л.О.Варениця. Луганськ: «Альма-матер», 2006. 160с.
23. БодалевА.А. Восприятие и понимание человека человеком / БодалевА.А. М., 1982. 121с.
24. БодалевА.А. Психология о личности / БодалевА.А. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. 188с.
25. БодалевА.А. Формирование понятия о другом человеке как о личности / БодалевА.А. Л: ЛГУ, 1970. 133с.
26. БожовичЛ.И. Изучение мотивации поведения детей и подростков / БожовичЛ.И. М.: Педагогика, 1972. 351с.
27. БожовичЛ.И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Л.И.Божович // Психология личности: Сборник статтей / Сост. А.Б.Орлов. М: ООО Вопросы психологии, 2001. 192с.
28. БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском возрасте / БожовичЛ.И. М.: Просвещение, 1968. 463с.
29. БожовичЛ.И. Психическое развитие школьника и его воспитание / Л.И.Божович, Д.С.Славина. М: Знание, 1979. 345с.
30. БорисоваЗ.Н. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки / З.Н.Борисова, В.У.Кузьменко. К: Вища школа, 2004. 511с.
31. БороздинаЛ.В. Что такое самооценка? / Л.В.Бороздина // Психологический журнал. 1992. Т. 13, №4. С. 99-100.
32. БорышевскийМ.И. Особенности отношения ребенка к правилам поведения в игровой ситуации / М.И.Борышевский // Вопросы психологии. 1965. № 4. С. 44-54.
33. БорышевскийМ.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора психол. наук: спец. 19.00.01 „Общая психология. Психология личности. История психологии” / М.И.Борышевский. К., 1992. 77с.
34. БоришевськийМ.Й. Проблема самоактивності особистості: сутність, сучасний стан, перспективи дослідження / М.Й.Боришевський // Наукові записки інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д.Максименка. К.: Міленіум, 2006. Вип. 25. С. 106 - 118.
35. БоришевськийМ.Й. До проблеми самосвідомості особистості як детермінанти її саморозвитку / М.Й.Боришевський // Українська психологія: сучасний потенціал: матеріали четвертих Костюківських читань. К., 1996. С.105-111.
36. БоришевськийМ.Й. Самосвідомість як детермінанта саморозвитку особистості / М.Й.Боришевський, О.І.Киричук // Тези доповідей та матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [„Ментальність. Духовність”], (Луцьк, 18-23 червня 1994р.). Київ Луцьк, 1994. 1 частина, 3 розділ. С. 406-408.
37. БреславГ.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонения / Бреслав Г.М. М.: Педагогика, 1990. 144с.
38. ВенгерЛ.А. Психология: учеб. пособие для учащихся пед. училищ / Л.А.Венгер, В.С.Мухина. М: Просвещение, 1988. 336с.
39. ВыготскийЛ.С. Психология развития человека / Выготский Л.С. М.: Смысл, 2005. 1135с.
40. ВыготскийЛ.С. Вопросы детской психологии / Выготский Л.С. СПб.: Союз, 1997. 220с.
41. ВыготскийЛ.С. Развитие высших психических функций / ВыготскийЛ.С. М: АПН РСФСР, 1960. 498с.
42. ВыготскийЛ.С. Педагогическая психология / ВыготскийЛ.С. М.: Педагогика-пресс, 1999. 533с.
43. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / [О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.]. К.: Просвіта, 2001. 416с.
44. Вовчик-БлакитнаО.О. Особистісний розвиток дошкільника в контексті сучасних соціокультурних тенденцій виховання / О.О.Вовчик-Блакитна // Актуальні проблеми психології: Психолого-педагогічні основи розвитку особистісного потенціалу дитини в сучасному суспільстві: Збірник наукових статей / За заг. ред. проф. С.Д.Максименка та канд. психол. наук С.О.Ладивір. К., 2007. Том ІV. 197с.
45. ВольцисК.Я. Игровые коллективы дошкольников / К.Я.Вольцис // Коллектив и личность. М.: Наука, 1975. С. 62-76.
46. Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. К.: Радянська школа, 1976. 269с.
47. Генетические проблемы социальной психологии / Под ред. Я.Л.Коломинского, М.И.Лисиной. Минск, 1985.
48. ГодовиковаД.Б. Общение и познавательная активность у дошкольников / Д.Б.Годовикова // Вопросы психологии. 1984. - №1. С.34-40.
49. ГордєєваЖ.В. Розвиток регулятивної функції самооцінки у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: дис. кандидата психол. наук: 19.00.07 / Гордєєва Жанна Вікторівна. К., 2007. 220с.
50. ГуменюкГ.В. Своєрідність образу „Я” дитини як предмет професійної уваги вихователя / Г.В.Гуменюк // Індивідуалізація виховання в дитячому садку: методичні рекомендації. К.: Міленіум, 2005. С.12-26.
51. ГуменюкГ.В. Гармонійний образ „Я” дитини як підсумкова розквіту її особистісного потенціалу / Г.В.Гуменюк // Актуальні проблеми психології: Психолого-педагогічні основи розвитку особистісного потенціалу дитини в сучасному суспільстві: Збірник наук. статей / За заг. ред. проф. С.Д.Максименка та канд. психол. наук С.О.Ладивір. К.: 2007. Том ІV. 197с.
52. ДавыдовВ.В. Психологические проблемы воспитания и обучения подрастающего поколения / В.В.Давыдов // Вопросы психологии. 1977. - №5. С.35-47.
53. Детская практическая психология: учебник / Под ред. Т.Д.Марцинковской. М., 2004. 255с.
54. Деятельность и взаимоотношения дошкольников / Под ред. Репиной Т.А. М.: Педагогика, - 1987. 192с.
55. Джемс У. Психология / У.Джемс // Под ред. Л.А.Петровской. М., 1991. 367с.
56. ДідусьН.У. Виховання особистості в колективі / Н.У.Дідусь // Педагогіка. Харків, 2003. С. 128 131.
57. ДимитровИ.Т. Целостная деятельность и «образ самого себя» у дошкольников / И.Т.Димитров // Новые исследования в психологии. М: Педагогика, 1979. - №2 (21). С. 64-70.
58. ДимитровИ.Т. Содержание и функции образа самого себя у дошкольников: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 „Педагогическая и возрастная психология” / И.Т.Димитров. М., 1979. 21с.
59. ДятленкоН. Самоповага дітей / Наталія Дятленко. К.: Шк. світ, 2007. 120с.
60. ДятленкоН.М. Психологічні умови розвитку самоповаги у дошкільників: дис.кандидата психол. наук: 19.00.07 / Дятленко Наталія Михайлівна. К., 2002. 205с.
61. ЕфимоваН.С. Взаимопонимание в коллективе / Н.С.Ефимова // Психология взаимопонимания. М., 2004. С.67-70.
62. Закон України «Про дошкільну освіту» / Бібліотека журналу «Дошкільне виховання». К: Ред. ж-лу «Дошкільне виховання», 2001. С. 4-33.
63. Заззо Р. Психическое развитие ребенка и влияние среды / Р. Заззо // Вопросы психологии. 1967. - №2. С.11-24.
64. ЗапорожецА.В. Избранные психологические труды: в 2-х томах / ЗапорожецА.В. М. Педагогика, 1986. Т.1. 320с.
65. ЗапорожецА.В. Роль социальных условий жизни и воспитания в психическом развитии ребенка / А.В.Запорожец // Дошкольное воспитание. 1968. - №2. С.29-37.
66. ЗахароваА.В. Структурно-динамическая модель самооценки / А.В.Захарова // Вопросы психологии. 1989. № 1. С. 5-14.
67. Ильенков Э.В. Что же такое личность? / Э.В.Ильенков // С чего начинается личность. М., 1979. С. 183-237.
68. КарабаєваІ.І. Педагогічна підтримка як механізм розвитку творчого спрямованого фантазування дітей старшого дошкільного віку / І.І.Карабаєва // Індивідуалізація виховання в дитячому садку: методичні рекомендації. К.: Міленіум, 2005. С.51-66.
69. КарасьоваК.В. Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор: дис.кандидата психол. наук: 19.00.07 / Карасьова Катерина Володимирівна. К., 2008. 180с.
70. КиричукА.В. Общение в классном коллективе как объект педагогического управления: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 „Педагогическая и возрастная психология” / А.В.Киричук. К., 1974. 23с.
71. КлименкоВ.В. Психологія творчості / Клименко В.В. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 480с.
72. КозыреваН.А. Развитие творческой позиции старших дошкольников в игре с противоречиями / Н.А.Козырева // Вопросы психологии. 2007. №2. С.80-91.
73. КоломинскийЯ.Л. Познай самого себя / КоломинскийЯ.Л. Минск: «Народна асвета», 1981. 143с.
74. КоломинскийЯ.Л. Группа сверстников как объект психологического исследования / Я.Л.Коломинский // Психология взаимоотношений в малых группах. Минск, 2000. С.41-94.
75. КоломинскийЯ.Л. Психология детского коллектива / КоломинскийЯ.Л. Минск: «Народная асвета», 1984. 239с.
76. Коломинский Я.Л. Некоторые педагогические проблемы социальной психологии / Я.Л.Коломинский, Н.А.Березовин. М., 1977. 126с.
77. КонИ.С. Открытие «Я» /Кон И.С. М.: Политиздат, 1978. 367с.
78. КонИ.С. В поисках себя: личность и ее самосознание / КонИ.С. М.: Политиздат, 1984. 355с.
79. КононкоО.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід) / Кононко О.Л. К: Стилос, 2000. 336с.
80. КононкоО.Л. Особистісна орієнтація пріоритет сьогодення / О.Л.Кононко // Дошкільне виховання. 2007. - №5. С. 3-6.
81. КононкоЕ.Л. Чтобы личность состоялась / Кононко Е.Л. К: Рад. шк., 1991. 221с.
82. КононкоЕ.Л. Формирование самостоятельности дошкольников в семье и детском саду: дис доктора. психол. наук: 19.00.07 / Кононко Елена Леонтьевна. К., 1978. 167с.
83. КостюкГ.С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности / Г.С.Костюк // Под ред. Л.Н.Проколиенко; Сост. В.В.Андриевская, Г.А.Балл, А.Т.Губко, Е.В.Проскура. К.: Рад. шк., 1989. 608с.
84. КостюкГ.С. Избранные психологические труды / КостюкГ.С. М.: Педагогика, 1988. 304с.
85. КостюкГ.С. Принцип развития в психологии / Г.С.Костюк // Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1969. С. 118-152.
86. КотырлоВ.К. Роль совместной деятельности в формировании познавательной активности дошкольников / В.К.Котырло, Т.В.Дуткевич // Вопросы психологии. 1991. №2. С. 3-7.
87. Котырло В.К. Мотивы взаимоотношений взрослых и детей / В.К.Котырло, С.А.Ладывир // Воспитание дошкольника в семье / Под ред. Т.А.Марковой. М., 1979. 170с.
88. Котырло В.К. Роль дошкольного воспитания в формировании личности / В.К.Котырло, Т.М.Титаренко. К: Общество «Знание», 1977. 48с.
89. КотирлоВ.К. Гра, навчання та праця в житті дошкільника / КотирлоВ.К. К: Знання, 1968. 48с.
90. КузьменкоВ.У. Влияние самостоятельности дошкольников на становление их взаимоотношений со сверстниками: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 „Педагогическая и возрастная психология” / В.У.Кузьменко. К., 1990. 24с.
91. КузьменкоВ.У. Виховна психологічна ситуація засіб розвитку індивідуальностей / В.У.Кузьменко // Дошкільне виховання. 2007. - №8. С. 6-9.
92. Кузьмінський А.І. Педагогіка родинного виховання / А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. К.: «Знання», 2006. 324с.
93. КулачківськаС.Є. Віковий аспект психічного розвитку дитини-дошкільника / С.Є.Кулачківська // Психічний розвиток дитини-дошкільника: навчальний посібник для педагогів. К: Світоч, 2004. 75с.
94. КулачківськаС.Є. Гуманістичний підхід: теорія і практика / С.Є.Кулачківська, Л.Г.Подоляк // Дошкільне виховання. 2000. - №10. С. 3-4.
95. КулачківськаС.Є. Я дошкільник. (Вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку) / С.Є.Кулачківська, С.О.Ладивір. - К.: Нора-прінт, 1996. 108с.
96. Куліш Н.М. Розвиток самосвідомості обдарованих дітей у спільній діяльності: дис. кандидата психол. наук: 19.00.07 / Куліш Ніна Михайлівна. К., 2003. 210с.
97. КульчицкаяЕ.И. Воспитание чувств детей в семье / КульчицкаяЕ.И. К.: Рад. школа, 1983. 120с.
98. ЛадивірС.О. Внутрішній світ дитини як проекція життєдіяльності / С.О.Ладивір // Дошкільне виховання. 2006. №