Овдієнко Тетяна Миколаївна. Особливості впливу бета-адреноблокаторів на добові коливання артеріального тиску та його реакцію на фізичне та психоемоційне навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу

brief description

Овдієнко Тетяна Миколаївна. Особливості впливу бета-адреноблокаторів на добові коливання артеріального тиску та його реакцію на фізичне та психоемоційне навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2009.

Овдієнко Т. М. Особливості впливу бета-адреноблокаторів на добові коливання артеріального тиску та його реакцію на фізичне та психоемоційне навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України, Київ, 2009.
В роботі вирішена актуальна задача оптимізація використання бета-адреноблокаторів для лікування гіпертонічної хвороби на основі оцінки їх впливу на добові коливання артеріального тиску, варіабельність серцевого ритму, реакцію артеріального тиску на фізичні і психоемоційні навантаження. Отримані нові дані про те, що терапія бетаксололом, карведілолом та целіпрололом знижує рівень АТ протягом доби, не змінюючи добовий ритм АТ. Вперше встановлено, що терапія карведілолом справляє диференційований вплив на рівень АТ залежно від добового ритму АТ. Доведено, що збільшення добової дози карведілолу з 50 мг до 100 мг суттєво підвищує його антигіпертезивну ефективність. Показано, що для антигіпертензивного ефекту досліджуваних бета-адреноблокаторів характерний більший ступінь зниження САТ при навантаженнях (фізичних та психоемоційних), ніж у стані спокою. Вперше показано, що карведілол, бетаксолол, целіпролол ефективно попереджають гіпертензивну реакцію на емоційний стрес. Встановлено, що рівень АТ при навантаженнях більшою мірою, ніж у стані спокою, визначає тип ремоделювання лівого шлуночка. Встановлено, що зменшення ЧСС під впливом бета-адреноблокаторів більш суттєве у денний час, ніж у нічний. Вперше з’ясовано, що терапія бетаксололом та карведілолом істотно не змінює загальну варіабельність серцевого ритму, тоді як целіпролол знижує її. Виявлені позитивні та негативні властивості целіпрололу при терапії хворих на гіпертонічну хворобу.

В дисертації представлено нове вирішення актуальної наукової задачі кардіології оптимізації використання бета-адреноблокаторів для лікування гіпертонічної хвороби на основі оцінки їх впливу на добові коливання артеріального тиску, варіабельність серцевого ритму, реакцію артеріального тиску на фізичні та психоемоційні навантаження.

Антигіпертензивна і негативна хронотропна дія бетаксололу і карведілолу більш суттєва у денний, ніж у нічний час. Целіпролол не зменшує ЧСС вдень і збільшує в нічний час доби. Бетаксолол зменшує підвищену варіабельність АТ, тоді як карведілол і целіпролол не впливають на неї. Добовий ритм АТ під впливом карведілолу, бетаксололу і целіпрололу не змінюється.
Усі досліджуванні бета-адреноблокатори (карведілол, бетаксолол, целіпролол), більш суттєво знижують САТ і ЧСС в умовах фізичного навантаження (ізотонічного і ізометричного), ніж у спокої. У зв’язку з цим достовірно зменшується приріст САТ і ЧСС при навантаженні. Для ДАТ такої закономірності не виявлено.
В умовах психоемоційного навантаження терапія бетаксололом, карведілолом, целіпрололом сприяє більшому зниженню рівня САТ порівняно зі станом спокою, що достовірно зменшує його приріст. ЧСС в умовах емоційного стресу суттєво зменшується при використанні бетаксололу і карведілолу, але не целіпрололу.
Вплив карведілолу на рівень АТ залежить від характеру добового ритму: у хворих з нормальним добовим ритмом АТ (dipper) зниження АТ у денні години більш істотне, ніж у нічні; у хворих з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper) карведілол знижує АТ не лише в денний, але і в нічний час, усуваючи виражену нічну гіпертензію. Бетаксолол, на відміну від карведілолу, однаково знижує АТ як вдень, так і вночі.
Антігипертензівна дія досліджуваних бета-адреноблокаторів (карведілол, бетаксолол, целіпролол) істотно не відрізняється у хворих віком 5060 років порівняно з більш молодими.
Терапія бетаксололом і карведілолом не змінює загальну варіабельність ритму серця, сприяє зміні вегетативного балансу за рахунок ослаблення симпатичної активності і, відповідно, збільшення парасимпатичних впливів на ритм серця. Цей ефект при лікуванні бетаксололом спостерігається як в денний, так і в нічний час доби, а при лікуванні карведілолом лише вдень. Целіпролол знижує загальну варіабельність ритму серця.
Збільшення дози карведілолу з 50 мг до 100 мг на добу дозволяє суттєво збільшити антигіпертензивний ефект та підвищити толерантність до фізичного навантаження.
Призначення целіпрололу в дозі 200400 мг на добу знижує рівень САТ та ЧСС при фізичних навантаженнях, що є позитивною стороною його антигіпертензивної дії. Негативними особливостями є недостатня антигіпертензивна ефективність у стані спокою та в умовах амбулаторного моніторування АТ, збільшення ранкового приросту АТ, підвищення ЧСС уночі, зниження загальної варіабельності серцевого ритму.
Рівень АТ при навантажені більшою мірою, ніж АТ у стані спокою, визначає тип ремоделювання лівого шлуночка, про що свідчить наявність достовірного кореляційного зв’язку рівня САТ при навантажувальних тестах з відносною товщиною стінки лівого шлуночка.