Панчишин Тарас Володимирович. Інвестиційна діяльність в умовах ринкової трансформації економіки України

brief description

Панчишин Тарас Володимирович. Інвестиційна діяльність в умовах ринкової трансформації економіки України : дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2006

Панчишин Т.В. "Інвестиційна діяльність в умовах ринкової трансформації економіки України". Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2006.
У дисертації досліджуються проблеми формування і реалізації інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки України .
Значну увагу приділено теоретико-концепційним засадам дослідження інвестиційної діяльності в перехідних економіках. Проаналізовано організаційно-економічні та правові засади взаємовідносин між суб’єктами інвестиційної діяльності в умовах системної трансформації.
Особливу увагу акцентовано на причинах деградації інвестиційної діяльності у командно-адміністративній економіці, досліджено низку макроекономічних індикаторів інвестиційної активності, що дало змогу провести комплексний аналіз формування, залучення і використання інвестиційних ресурсів і визначити найвагоміші чинники зниження обсягів інвестиційних ресурсів і ефективності їхнього використання в умовах ринкової трансформації економіки України.
Досліджено особливості інвестиційної діяльності в окремих регіонах, що дало змогу проаналізувати сучасні умови і перспективи інвестиційного розвитку регіонів з урахуванням їхньої специфіки і економічних відносин з найближчими зарубіжними регіонами.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання активізації інвестиційної складової економічного зростання, що виявилося в обґрунтуванні і розробленні пропозицій з удосконалення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України, перспективних напрямів інвестування та підвищення ефективності інвестиційної політики держави.
Дисертаційне дослідження дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, що носять як теоретичний, так і прикладний характер і можуть використовуватись для удосконалення стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку України.

У перехідній економіці України механізми взаємовідносин, що виникають між суб’єктами інвестиційної діяльності з приводу розміщення інвестиційних ресурсів, ще не достатньо розвинуті. Унаслідок зниження рівня заощаджень, низької здатності підприємств до самофінансування, нерозвиненості фондового ринку та кредитно-фінансових установ, різкого згортання державного інвестування, недосконалості законодавства та політичної нестабільності різко скоротилися можливості залучення додаткових коштів для інвестування з усіх наявних джерел. Для залучення інвестиційних ресурсів державні інститути повинні забезпечити належну співпрацю всіх учасників інвестиційного процесу, створивши координаційний центр підтримки інвестиційної діяльності.

Основними умовами активізації інвестиційної діяльності в Україні є розвиток інвестиційної інфраструктури, стабільність і передбачуваність законодавства, усунення корумпованості владних структур, політичних ризиків та недобросовісної конкуренції тощо. Висока концентрація капіталу в швидкоокупних сферах діяльності (транспорт, оптова торгівля, операції з нерухомістю та фінансова сфера) не дозволяла послідовно провадити курс на створення нових імпортозамінних виробництв і диверсифікувати інвестиційні потоки. Стимулюючи інвестиційні потоки в галузі, що виробляють товари чи послуги з вищим рівнем доданої вартості, мотивуючи впровадження інноваційних досягнень, уряд зможе забезпечити стабільне зростання вітчизняної економіки.
На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України інвестиційна стратегія сталого економічного розвитку повинна включати також ефективний механізм перерозподілу інвестиційних ресурсів у капітало-інтенсивні галузі, що забезпечать економіці вихід на постіндустріальний вектор структурних перетворень. Для вирішення проблеми деформованої структури вітчизняної економіки, у якій надмірне місце займає продукція галузей низького технологічного укладу (чорна металургія, виробництво будівельних матеріалів, металообробка, деревообробна та целюлозна промисловість), необхідно стимулювати інвестиції у пріоритетніші наукомісткі галузі, пов’язані з мікроелектронікою, інформаційними технологіями тощо. Активізація інвестиційної діяльності та ефективний галузевий розподіл інвестиційних ресурсів дадуть змогу повернутися до світового тренду зростання. Відсутність чіткої стратегії встановлення інвестиційних пріоритетів розвитку знижує мотивацію до довгострокового інвестування.
Україна з її виключно вигідним геополітичним розташуванням та перспективами розвитку як транзитної держави між європейським та східним і південноазійським ринками, фаховим трудовим потенціалом, високим рівнем освіченості народу, великими можливостями для розвитку сільського господарства та високою потенційною місткістю внутрішнього ринку є тією економікою, яка може привабити світового інвестора. Однак обсяги та якість іноземного інвестування нині вкрай незадовільні. Особливого значення у цьому зв'язку набуває формування привабливого інвестиційного клімату як в економіці в цілому, так і на регіональному рівні. Створені на комерційних засадах агентства з питань розвитку іноземного інвестування не завжди працюють ефективно. Доцільно створити єдиний інформаційно-консультаційний центр, котрий виконував би низку завдань, зокрема:

- забезпечення швидкого доступу до достовірної інформації про зміни в економічному і законодавчому середовищі в Україні;
- надання необхідної інформації з розвитку окремих регіонів, галузей, підприємств;
- налагодження ділових стосунків між іноземним інвестором та українськими надійними партнерами; організація інвестиційних форумів;
- надання широкого спектру безкоштовної інформації, консалтингу і допоміжних послуг;
- підтримання інвесторів в подоланні формальних процедур встановлення зв’язків з владними структурами центрального та місцевого рівнів.

Необхідність активізації інвестиційної діяльності регіонів зумовлена низкою обставин, зокрема необхідністю подолати недосконалість інвестиційного законодавства та непослідовністю інвестиційної політики центральних органів влади, створення сприятливішого клімату, який забезпечив би приплив інвестицій в регіон. Проблемі консолідації регіонів у залученні як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів державні структури приділяють ще мало уваги. Для цього доцільно створити координаційний центр, єдину базу даних інвестиційних пропозицій всіх регіонів України задля оптимізації територіального розподілу інвестиційних ресурсів на етапі провадження експертизи інвестиційних процесів.
Важливою складовою регіональної інвестиційної діяльності є транскордонне співробітництво як один із засобів пожвавлення соціально-економічних процесів на прикордонних територіях. Сприятлива світова кон'юнктура та розширення ЄС, можливості співпраці із західними і східними сусідами у межах прикордонного співробітництва позитивно впливатимуть на регіональну економіку. Тому одним з пріоритетних напрямів інвестиційної політики є формування ефективних транскордонних та міжрегіональних відносин.
Для активізації залучення іноземних інвестицій у виробничу сферу уряд, на наш погляд, має сформувати цілісну систему регулювання інвестиційної діяльності, що передбачає такі заходи, як встановлення пільгового режиму оподаткування, застосування прискореної амортизації з метою ефективнішого використання капіталу, запровадження інвестиційного податкового кредиту або податкових канікул, надання пільгових умов при реалізації продукції, виробленої на підприємствах з іноземними інвестиціями, експертиза інвестиційних проектів та захист інтересів інвестора. Від того наскільки ефективною буде ця система регулювання і сприйнятлива для інвесторів значною мірою залежатиме рівень економічного і соціального розвитку держави, її міжнародний імідж.
Для розширення інвестиційних можливостей суб’єктів підприємницької діяльності у вітчизняній економіці доцільно удосконалити механізм надання інвестиційних податкових кредитів, знизити ставку ПДВ та поліпшити адміністрування цим податком. Ще одним важливим напрямом удосконалення інвестиційної діяльності є надання права підприємствам самим ухвалювати рішення щодо строків амортизації. Тут з боку держави доцільним є лише контроль за цільовим використанням коштів амортизації.
Вагомий вплив на інвестиційну діяльність справляє регулювання участі інвесторів у процесах приватизації державного майна. Для посилення контролю за недобросовісним виконанням інвестором взятих на себе за умовами договору приватизації зобов’язань (у разі неможливості укладення мирової угоди) доцільне застосовування різних штрафних санкцій, в тому числі і повернення об’єкта у державну власність і передачу його ефективному власникові. Щоб не виникало проблем з неадекватним використанням приватизованого майна, необхідно компетентніше підходити до конкурсного відбору учасників приватизаційного процесу, а кошти отримані від приватизації залучати у розвиток того ж підприємства чи інших пріоритетних галузей.