Пащенко Ірина Володимирівна. Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної забезпеченості матерів-годувальниць і дітей

brief description

Пащенко Ірина Володимирівна. Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної забезпеченості матерів-годувальниць і дітей : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Запорізький держ. медичний ун-т. — Запоріжжя, 2007. — 167арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 132-159

Пащенко І.В. Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної забезпеченості матерів годувальниць і дітей. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за cспеціальністю 14.01.10 педіатрія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. Сімферополь, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню природного вигодовування немовлят в умовах промислового регіону, а також можливості підвищення ефективності грудного вигодовування і продовження терміну годування шляхом індивідуалізації підходу до матерів годувальниць. В роботі представлені матеріали епідеміологічного дослідження особливостей вигодовування 800 грудних дітей, що мешкають в промисловому регіоні Придніпров’я і 400 дітей з сільської місцевості. Порівняльний аналіз поширеності і якості природного вигодовування та захворюваності дітей матерів-годувальниць на першому році життя в умовах промислового міста і сільської місцевості виявив кращі показники поширеності природного вигодовування і стану здоров’я у сільських дітей, що було пов’язано з відсутністю несприятливих екологічних чинників, які впливали на дітей і матерів в умовах техногенного забруднення. Систематичне профілактичне застосування полівітамінних препаратів матерями годувальницями протягом першого року життя дітей дозволило підвищити рівень вітамінів А, Е, С у жінок і немовлят, поліпшити якість їх здоров’я, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

У дисертації на основі дослідження стану природного вигодовування дітей першого року життя, наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання підвищення ефективності грудного вигодовування і продовження терміну годування шляхом індивідуалізації підходу до матерів годувальниць.
1. Порівняльний аналіз поширеності і якості природного вигодовування дітей першого року життя в умовах промислового міста і сільської місцевості виявив кращі показники поширеності природного вигодовування в перші три місяця серед сільських дітей - 53,5±2,49% до 48,5±1,77% - у міських (р<0,05). У віці шести місяців цей показник зменшився майже вдвічі і становив у місті та селі відповідно 22,63±1,48% і 27,25±2,22%.
2. В ранні строки після пологів у 67,9% матерів причиною недостатності лактації були гестози першої або другої половини вагітності; у 59,4% жінок мали місце інтранатальні ускладнення; в окремих випадках - долактаційне докормлювання дітей в пологових будинках. На 2-3 місяці життя дитини причиною дефіциту молока були необізнаність матері про особливості регуляції лактації, фізичне і психологічне перевантаження, захворювання матері або дитини. На 5-6 місяці після пологів поширеною причиною переходу на штучне вигодовування були неправильне введення прикорму, годування з пляшечки, безпідставне призначення штучних сумішей.
3. Факторами, які негативно впливають на стан здоров’я і розвиток дитини у ранньому віці, є порушення перебігу вагітності і штучне вигодовування. Оцінка гармонійності фізичного розвитку дітей дозволяє стверджувати, що серед дітей, які отримували жіноче молоко на першому році життя, переважна кількість малюків мала параметри, які співвідносилися гармонійно (93,5%), тоді як серед дітей, що з перших місяців життя вигодовувались штучно у 6,1% діагностовано паратрофію, а у 5,4% - гіпотрофію.
4. Встановлено незбалансованість і дефіцит основних складових компонентів фактичного харчування матерів годувальниць як в місті, так і в селі, зокрема дефіцит білків, деякий дефіцит жирів, надлишок вуглеводів, дефіцит овочів і фруктів, що спричиняло нестачу важливих мікронутрієнтів (вітамінів, макро- і мікроелементів, тощо). Прояви вітамінного дефіциту мали місце у всіх жінок незалежно від стану їх здоров’я , перебігу вагітності, характеру харчування матерів; різним був лише рівень дефіциту вітамінів.
5. Результати дослідження вітамінної забезпеченості дітей раннього віку свідчать, щоу постнатальному періоді спостерігаються порушення вітамінного балансу немовлят народжених матерями з ускладненнями перебігу вагітності. Найпоширенішим був синдром недостатності аскорбінової кислоти, який виявлений у 58,3% дітей матерів з гестозами і 47,6% немовлят матерів з нормальним перебігом вагітності.
6. Вигодовування дітей грудного віку молоком матерів, які не отримували полівітамінні препарати, не дозволяло досягти необхідної добової забезпеченості цих дітей вітамінами А, Е, і С. Систематичне профілактичне застосування полівітамінів матерями годувальницями протягом періоду лактації дозволило підвищити рівень вітамінів у жінок та їх дітей. Профілактична вітамінізація жінок-годувальниць сприяла також зниженню рівня захворюваності дітей і більш пізньому терміну першого захворювання немовляти.Індекс здоров’я дітей в групі спостереження складав 26,9%, в групі порівняння 19,6%.
7. Встановлено ефективність і безпечність прийому матерями годувальницями з профілактичною метою полівітамінного препарату „Прегнавіт” з призначенням ентеросорбенту рослинного походження пектину. Оптимальний фізичний розвиток і зниження частоти гострих респіраторних захворювань у 1,7 рази, поширеності анемії та атопічного дерматиту у дітей свідчать про ефективність профілактичної вітамінізації в комплексі з ентеросорбцією. Призначення полівітамінів і ентеросорбентів слід вважати заходом біопрофілактики в умовах екологічного неблагополуччя.