Павлюченко Юлія Миколаївна. Правове регулювання діяльності по реалізації арештованого майна

brief description

Павлюченко Юлія Миколаївна. Правове регулювання діяльності по реалізації арештованого майна : Дис... канд. наук: 12.00.04 2009

Павлюченко Ю.М. Правове регулювання діяльності по реалізації арештованого майна. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 господарське право, господарсько-процесуальне право. Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню правового регулювання діяльності з реалізації арештованого майна. У роботі аргументовано висновки щодо поняття, ознак, умов здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, запропоновано основні напрямки удосконалення законодавства, яким регулюється ця діяльність. Надано визначення поняття діяльності з реалізації арештованого майна та порушення порядку реалізації арештованого майна, уточнено визначення спеціалізованої організації. Доопрацьовано договірні засади здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, порядок реалізації арештованого майна. Досліджено та конкретизовано правові наслідки порушень у сфері реалізації арештованого майна, включаючи питання визнання прилюдних торгів недійсними, підстав та форм відповідальності за допущені порушення у цій сфері.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні напрямів розвитку правових засад здійснення діяльності по реалізації арештованого майна. Дисертанткою обґрунтовано нові наукові положення щодо нормативно-правового врегулювання діяльності по реалізації арештованого майна як різновиду господарської діяльності з метою підвищення ефективності її здійснення, стабільності її результатів, вирішення багатьох спірних питань, пов’язаних з залученням суб’єктів господарювання до продажу арештованого майна. У ході проведеного дослідження отримано такі основні результати:
1. Запропоновано визначення діяльності з реалізації арештованого майна, як господарської діяльності спеціалізованих організацій, спрямованої на надання оплатних послуг з підготовки та проведення прилюдних торгів/аукціонів з продажу арештованого майна, яка здійснюється з метою забезпечення виконання рішень судових і несудових органів (посадових осіб) та отримання прибутку.
Обґрунтовано, що умови провадження діяльності з реалізації арештованого майна можна об’єднати у три групи: організаційні, кваліфікаційні та технічні. Конкретизовано зміст кваліфікаційних, уточнено перелік технічних умов, запропоновано перелік організаційних умов провадження діяльності з реалізації арештованого майна.
2. Уточнено визначення спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна, а саме: спеціалізована організація це господарська організація будь-якої форми власності, яка здійснює діяльність з продажу майна шляхом проведення прилюдних торгів/аукціонів і (або) операції з нерухомістю, має господарську компетенцію з реалізації арештованого майна, мережу філій у більшості областей України, ліцензії, які надають право на реалізацію більшості майна, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у порядку, визначеному законом.
Аргументовано необхідність визначення максимальної кількості переможців та більш чіткого визначення критеріїв вибору на тендерній основі спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна; конкретизовано перелік критеріїв вибору переможців тендеру.
3. Доводиться господарська-правова природа договорів, які укладаються зі спеціалізованими організаціями у рамках виконавчого провадження з уточненням, що генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернене стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, відноситься до організаційно-господарських договорів, а договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна до змішаних посередницьких, що містить елементи надання послуг, комісії та агентського договору.
Конкретизовано істотні умови договору про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна, запропоновано триденний строк розгляду спеціалізованою організацією проекту договору і доданих до нього документів та додаткові підстави припинення цього договору.
4. Обґрунтовано, що в результаті продажу майна з прилюдних торгів/аукціону зобов’язання продавця перед переможцем прилюдних торгів/аукціону поділяють спеціалізована організація та орган ДВС, який передав майно на реалізацію. Додатково обґрунтовано, що інформаційне повідомлення про арештоване майно представляє собою публічну пропозицію укласти договір про проведення прилюдних торгів/аукціону.
Розроблено та аргументовано напрями удосконалення порядку реалізації арештованого майна, зокрема, обґрунтовано доцільність закріплення у законодавстві мінімальних та максимальних меж кроку прилюдних торгів/аукціону, надання спеціалізованій організації права визначати крок прилюдних торгів/аукціону з продажу конкретного арештованого майна, запровадження можливості визначення іншого покупця арештованого майна, якщо переможець прилюдних торгів/аукціону відмовився від підписання протоколу або сплати за майно, введення постійно діючого аукціону з продажу арештованого рухомого майна, реалізації арештованого майна на комісійних засадах, продаж якого на аукціоні є економічно невигідним, реалізації арештованих цілісних майнових комплексів або земельних ділянок з метою збереження їх цільового призначення на конкурсі.
Уточнено підстави та наслідки визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними, коло осіб, які мають право ініціювати визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними.
5. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення відповідальності за порушення законодавства та договірних зобов’язань при реалізації арештованого майна, зокрема: запропоновано визначення поняття «порушення порядку реалізації арештованого майна»; класифіковано та конкретизовано перелік підстав відповідальності спеціалізованої організації та органу ДВС за порушення у сфері реалізації арештованого майна; уточнено склад збитків, аргументовано розширення підстав застосування до спеціалізованої організації та органу ДВС штрафних санкцій; запропоновано у генеральному договорі закріплювати підстави та види оперативно-господарських санкцій і наділити орган ДВС правом передбачати певні з них у договорах про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна; обґрунтовано доцільність та запропоновано підстави застосування адміністративно-господарського штрафу.
6. Запропоновано основні напрями удосконалення законодавства, яке регулює здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, а саме: усунення неузгодженостей між різними нормативно-правовими актами; конкретизація норм щодо поняття спеціалізованої організації, договірних засад здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, порядку реалізації арештованого майна і повноважень спеціалізованої організації у цій сфері; доопрацювання положень щодо відповідальності за порушення при реалізації арештованого майна; доповнення законодавства нормами щодо підстав та наслідків визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними.
Здійснене дисертаційне дослідження дозволило розробити пропозиції по внесенню змін і доповнень до чинного законодавства, а саме:
з метою врахування особливостей не лише укладання, а й виконання, розірвання, визнання недійсними договорів, які укладаються на аукціонах і прилюдних торгах, пропонується главу 22 ГК України «Виконання господарських зобов’язань. Припинення зобов’язань» доповнити статтею 2081«Особливості виконання, розірвання, визнання недійсними господарських договорів, укладених на публічних торгах»наступного змісту: «Довиконання, розірвання, визнання недійсними господарських договорів, укладених на публічних торгах, застосовуються загальні правила, встановлені до договорів, укладених на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється проведення публічних торгів»;
з метою зменшення вірогідності реалізації арештованого майна без законних підстав пропонується ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити словами «спеціалізованій організації, якій майно було передане на реалізацію»;
для більш чіткого врегулювання питань договірних відносин у сфері реалізації арештованого майна запропоновано ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» викласти в наступній редакції: «Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону,здійснюється спеціалізованими організаціями переможницями тендеру (конкурсу), з якими укладено генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернене стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.Реалізація арештованого майна, на яке звернене стягнення у відкритому виконавчому провадженні, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах, здійснюється спеціалізованою організацією, з якою органом державної виконавчої служби, укладається договір про надання послуг з реалізації відповідного арештованого майна»;
з метою конкретизації правової регламентації питань господарсько-правової відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна главу 10 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити наступними статтями.
Стаття 881. Відповідальність за порушення у сфері реалізації арештованого майна. За порушення у сфері реалізації арештованого майна спеціалізована організація та орган державної виконавчої служби несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Стаття 882. Відшкодування збитків за порушення у сфері реалізації арештованого майна. Орган державної виконавчої служби при порушенні зобов’язання перед спеціалізованою організацію або спеціалізована організація при порушенні зобов’язання у сфері реалізації арештованого майна чи встановлених вимог до здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, повинні відшкодувати спричинені цим збитки у повному обсязі.
Стаття 883. Склад збитків. До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка порушила зобов’язання у сфері реалізації арештованого майна, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена за оціночною вартістю, встановленою державним виконавцем самостійно або із залученням оцінювача;
додаткові витрати, тобто це витрати, пов’язані із повторним залученням оцінювача, транспортними витратами, зменшенням вартості арештованого майна, більшим розміром винагороди тощо;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (встановлений крок прилюдних торгів або аукціону, винагорода спеціалізованої організації та ін.).
Стаття 884. Адміністративно-господарські санкції За вчинення спеціалізованою організацією таких правопорушень, як продаж арештованого майна без проведення прилюдних торгів/аукціону або до укладання договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, після закінчення строку реалізації, під час відкладення, зупинення або закінчення виконавчого провадження, з неї стягується штраф у двократному розмірі отриманої за реалізацію винагороди.