ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

brief description

ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ЛЕНІНА ІНСТИТУТ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

На правах рукопису

ЛОГІНОВА Наталія Іванівна

УДК: 378.14 + 378.126

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти”

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник Семенова Алла Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент

Одеса 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ................................................... 4
ВСТУП ..................................................................................................... 5
РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ .......................................... 12
1.1.Проблема процесу персоналізації підготовки майбутніх фахівців у психолого-педагогічних дослідженнях .............................................................................. 12
1.2.Сутність і структура персональності майбутніх офіцерів................. 27
Висновки з розділу ............................................................................... 45
РОЗДІЛ2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ .......................................... 46
2.1.Використання сучасних інформаційних технологій навчання в формуванні персональності курсантів вищих військових навчальних закладів .................. 47
2.2.Застосування інтерактивних методів навчання в персоналізації підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів............................................. 64
2.3.Непряме управління навчальною діяльністю майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах ...................................................................... 78
Висновки з розділу ............................................................................... 93
Розділ3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОЗРОБКА МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ ....................................................................................................... 95
3.1.Критерії та рівні персональності майбутніх військових фахівців .... 95
3.2.Діагностування рівнів сформованості елементів персональності майбутніх військових фахівців ......................................................................................... 101
3.3.Модель процесу персоналізації підготовки майбутніх фахівців вищих військових навчальних закладів ..................................................................... 118
3.4.Реалізація моделі процесу персоналізації підготовки майбутніх фахівців у вищому військовому навчальному закладі .................................................... 131
3.5.Обробка та аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 150
Висновки з розділу .............................................................................. 166
ВИСНОВКИ ......................................................................................... 168
ДОДАТКИ ............................................................................................ 172
ДодатокА. Глосарій .............................................................................. 173
ДодатокБ.Характеристики критеріїв персональності майбутніх військових фахівців ........................................................................................................... 182
ДодатокВ.Методики діагностики рівнів персональності майбутніх військових фахівців за визначеними критеріями .............................................................. 185
ДодатокД.Кваліметричний розподіл шкал для діагностики елементів персональності майбутніх військових фахівців .............................................. 215
ДодатокЕ.Таблиці результатів сформованості персональності майбутніх військових фахівців за елементами компонентів ............................................ 217
ДодатокЖ.Перевірка тотожності діагностик визначення рівнів сформованості персональності майбутніх військових фахівців за комплексом методик та запропонованою нами експериментальною методикою з визначенням їх кореляції між собою .............................................................................................................. 220
ДодатокЗ.Перевірка однорідності обраних груп для експерименту . 222
ДодатокИ.Робоча програма зі спецкурсу „Основи персональності майбутніх військових фахівців” ....................................................................................... 224
ДодатокК.Приклад завдання на практичне заняття ........................... 230
ДодатокЛ.Методичні вказівки для проведення практичного заняття „Типові тактичні розрахунки на ПЕОМ” ..................................................................... 233
ДодатокМ.Акти реалізації ................................................................... 240
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................... 243
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АСК автоматична система керування
ВВНЗ вищий військовий навчальний заклад
ВНЗ вищий навчальний заклад
ДН дистанційне навчання
ЕГ експериментальна група
ЗС Збройні Сили
ІКТ інформаційно-комунікаційні технології
ІМН інтерактивні методи навчання
ІТН інформаційні технології навчання
КГ контрольна група
МШ мозковий штурм
ОКХ освітньо-кваліфікаційна характеристика
ОПП освітньо-професійна програма
ПЕОМ персональна електронно-обчислювальна машина
ПК персональний комп’ютер
ППГ питальник професійної готовності

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан професійної підготовки майбутніх офіцерів зумовлено необхідністю виконання концептуальних положень Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті та Концепції військової освіти в Україні, в яких одним з приоритетних напрямів розвитку військової освіти є її особистісна орієнтація. Однією з головних проблем у підготовці військових фахівців є поєднання масового і індивідуального навчання, посилення підходу до кожної особистості, персоналізація підготовки. Така персоналізація ґрунтується на принципах особистісно орієнтованої освіти, оскільки освіта в такому разі спрямована на самовизначення та самореалізацію особистості. Отже, необхідно будувати військово-професійну підготовку у такий спосіб, щоб створювати майбутньому офіцеру можливості розвитку своєї індивідуальності, виявляти себе в міжособистісних відносинах і робити свій внесок у розвиток інших людей.
Питання персоналізації досліджували такі вчені, як М. Бахтін, М. Бердяєв, В. Давидов, Е. Муньє, В. Слободчиков, А. Петровський та інші. Особливості персоналізації у педагогічній науці досліджує Т. Рогова. Проте, аспект персоналізації підготовки фахівців у вищій військової школі з позиції професійної педагогіки до теперішнього часу не набув належного відображення в педагогічної літературі. На сучасному етапі стан справ щодо організації та здійснення підготовки фахівців у вищих військових навчальних закладах України є предметом дослідження таких провідних педагогів, як: І. Біжан, І. Грязнов, В. Калошин, І. Руснак, М. Нещадим, В. Ягупов та ін.
Сучасний стан військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів в умовах технократизму та інформатизму, що відбуваються в суспільстві, характеризується низкою суперечностей: між зростаючими вимогами до військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів та усталеною практикою процесу навчання у ВВНЗ, що в значній мірі має репродуктивний характер; між підвищенням інформаційно-технічного рівня сучасного озброєння та військової техніки і науково-методичними розробками для опанування необхідними знаннями та навичками та потребами у курсантів розвитку індивідуальності, можливості виявляти себе у міжособистісних відносинах.
Натомість дослідницька увага вчених до виявлення та формування педагогічних умов щодо професійної підготовки майбутніх військових фахівців, відсутність визначення й обґрунтування структурної моделі персоналізації підготовки не дає можливості стверджувати про достатню вивченість окреслених проблем. Крім того, як засвідчив аналіз наявного наукового фонду, аспекти врахування педагогічних умов, їх особливості, відносно формування персональності майбутніх військових фахівців взагалі не вивчалися. Актуальність, недостатня наукова і методична розробка зазначених питань, а також необхідність вирішення проблеми підготовки майбутніх фахівців у теорії і практиці професійної військової освіти й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Персоналізація підготовки майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідної тематики: „Формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів як громадян України” шифр „Патріот України 1” та „Розробка елементів системи дистанційної освіти вищого навчального закладу” шифр „Відстань”. Автором досліджувалась проблема персоналізації підготовки майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса) (протокол № 4 від 25 листопада 2004 року) та узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 21 грудня 2004 року).
Мета дослідження теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель процесу персоналізації підготовки майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Гіпотеза дослідження персоналізація підготовки майбутніх офіцерів відбуватиметься продуктивно, якщо реалізувати модель процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців, що передбачає створення педагогічних умов: використання сучасних інформаційних технологій навчання, застосування інтерактивних методів навчання та непряме управління навчальною діяльністю.
Завдання дослідження:
1. Конкретизувати сутність понять „персоналізація підготовки майбутніх військових фахівців”, „персональність майбутніх військових фахівців” на сучасному етапі підготовки військових фахівців.
2. Науково обґрунтувати структуру персональності майбутніх військових фахівців, конкретизувати її компоненти, критерії та рівні.
3. Визначити й теоретично обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють формуванню персональності майбутніх фахівців військових спеціальностей.
4.Розробити та експериментально перевірити модель процесу персоналізації підготовки майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Об’єкт дослідження професійна підготовка майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах.
Предмет дослідження процес персоналізації підготовки майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі.
Методологічними засадами дослідження стали філософські положення про соціальну природу особистості, детермінацію діяльності об’єктивними та суб’єктивними чинниками. Методологічними орієнтирами дослідження постали концептуальні положення про взаємозв’язок та взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів; положення теорії пізнання про системно-організовану професійну діяльність та особистісно орієнтоване навчання.
Теоретичними джерелами дослідження стали наукові доробки щодо специфіки професійної праці (А.Семенова [171], В.Серіков [172], О.Цокур [202] та інші); результати наукових досліджень, присвячених загальним питанням персоналізації (М.Бахтін [9], В.Давидов [45], О.Леонтьєв [90], О.Лосєв [107], Е.Муньє [118], А.Петровський [127; 153], Т.Рогова [159], В.Слободчиков [174] та інші); праці, в яких відображено сутність професійної підготовки військових фахівців, що становлять основу для визначення професійних умінь майбутніх фахівців військових спеціальностей (І.Біжан [15], І.Грязнов [42], В.Калошин [67], М.Нещадим [122], І.Руснак [167], В.Ягупов [212; 213] та інші); загальні питання інноваційних технологій навчання (В.Беспалько [12], І.Богданова [16], О.Пєхота [132], Ю.Машбиц [135], Е.Полат [124], О.Пометун [145] та інші).
Методи дослідження: теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, навчально-методичної та військової літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх військових фахівців з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми персональності майбутнього військового фахівця, а також інформації, що була одержана, передового та власного досвіду щодо забезпечення відповідних педагогічних умов; усвідомлення науково-теоретичних і дослідних даних для побудови моделі персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців; емпіричні: анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування викладачів, курсантів з метою визначення компонентів персональності в навчальному процесі вищих військових навчальних закладів; обсерваційні (спостереження, ранжування, рейтинг, методи експертної оцінки та узагальнення незалежних характеристик) з метою визначення рівнів сформованості персональності майбутніх офіцерів; педагогічний експеримент (діагностувальний, констатувальний, формувальний етапи) з метою перевірки дієвості моделі формування персональності майбутніх військових фахівців; математичної статистики: статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація для визначення ефективності використання моделі процесу персоналізації підготовки майбутніх офіцерів.
Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ. Експериментальною роботою було охоплено 202 курсанта.
Наукова новизна одержаних результатів:
уперше: конкретизовано сутність і структуру „персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців”, „персональності майбутніх військових фахівців”;
здійснено компонентний аналіз професійної персональності майбутніх фахівців військових спеціальностей, визначено її структура, критерії та рівні;
теоретично обґрунтовано процес персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців та розкрито взаємозв’язок педагогічних умов, що сприяють більш продуктивному формуванню персональності майбутніх військових фахівців;
дістало подальшого розвитку застосування інтерактивних методів навчання у формуванні персональності майбутніх офіцерів у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Практична значущість одержаних результатів: розроблено і перевірено модель процесу персоналізації підготовки майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі, спрямованої на формування персональності майбутніх військових фахівців з реалізацією визначених педагогічних умов. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в розробці й упровадженні спецкурсу „Основи персональності майбутніх військових фахівців” в межах дисциплін „Інформатика” та „Використання ПЕОМ для рішення військово-прикладних завдань”.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ (акт про впровадження №1/46/859 від 18травня 2005р.), Львівського інституту Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету „Львівська політехніка” (акт про впровадження протокол № 4 від 20 квітня 2007 р.).
Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних концептуальних положень; використанням системи методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням; якісним та кількісним аналізом експериментальних даних; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; репрезентативністю вибірки досліджуваних.
Особистий внесок здобувача: у статті „Дистанційне навчання в системі безперервної професійної освіти”, що написана у співавторстві з І. Данилюком, здобувачеві належить розробка питання про засоби дистанційного навчання; у посібнику „Основы информатики и вычислительной техники”, що написаний у співавторстві з С. Ємельяновим, Р. Чанишевим, В. Якутко, здобувачеві належить розробка практичних занять з теми „Створення текстових та графічних документів”; у науково-методичної розробці „Основные пути внедрения элементов дистанционного обучения в учебном процессе Одесской национальной юридической академии”, що написана у співавторстві з С. Ємельяновим і І. Яковлєвим, здобувачем визначені особливості застосування платформи IBM Lotus LMS і системи xDLS, для розробки дистанційних курсів; у посібнику „Основы построения баз данных” здобувачеві належить розробка практичних занять, пов’язаних з використанням баз даних.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції „К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрями розвитку професійної освіти” (м.Одеса, 2004), всеукраїнській науково-практичній конференції „Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя вихователя викладача” (м.Київ, 2005), науково-практичної конференції „Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України” (м.Харків, 2006), молодіжних наукових конференціях „Використання сучасних інформаційних технологій у підготовці та професійній діяльності правознавців” (м.Одеса, 20052006), наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії „Правове життя сучасної України” (м.Одеса, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 18 друкованих працях, 14 з них одноосібних, 6 з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено процес персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців у вищому військовому навчальному закладі. Конкретизовано сутність і структуру понять „персоналізація підготовки майбутніх військових фахівців”, „персональність майбутніх військових фахівців”. Здійснено компонентний аналіз, визначено критерії та рівні професійної персональності майбутніх офіцерів. Автором розроблено і експериментально перевірено модель процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців, що передбачає реалізацію відповідних педагогічних умов.
1. Персоналізація підготовки майбутніх військових фахівців це специфічно організований процес військово-професійної підготовки майбутнього офіцера, спрямований на розвиток індивідуальних здібностей особистості, реалізацію прагнень особистості до розвитку зв’язків між особистостями, які перетворюються в індивідуальні та на прагнення особистості зробити внесок в розвиток індивідуальності інших особистостей.
Процес персоналізації підготовки майбутнього військового фахівця містить таки складові: індивідуалізовану; міжіндивідуалізовану; метаіндивідуалізовану.
Персональність майбутнього військового фахівця це сукупність особистісних, міжособистісних і професійних характеристик особистості військового фахівця, які віддзеркалюють продуктивність результатів навчання та спрямовані на професійно-особистісний саморозвиток та його вплив на розвиток інших.
Сутність персональності майбутніх військових фахівців полягає в визначені соціального обумовленого особистісного утворення, що має три базиси вияву у підготовці до військово-професійної діяльності:
вияв персональності на загальному базисі відображає соціальний аспект її змісту. Це зміст відносно постійний, тому що знаходить своє віддзеркалення в інваріантності структури персональності в будь-якому вигляді військово-професійній діяльності;
вияв персональності на особливому базисі відображає специфіку видів військово-професійної діяльності і забезпечується за рахунок модифікації інваріантного в досвіді військово-професійної діяльності. Ці модифікації детерміновані типологічно, відповідно до особливостей об’єкта та засобів професійної діяльності;
вияв персональності на одиничному базисі відображає індивідуальну міру оволодіння й реалізації соціально-історичного і соціально-типового в її змісті.
2. Конкретизовано компоненти персональності майбутніх фахівців: особистісний, міжособистісний та професійний.
Особистісний компонент містить такі елементи: адаптаційний; індивідуалізаційний; самореалізаційний. До складу міжособистісного компонента входять такі елементи: інтеграційний; діяльнісний; комунікативний. Професійний компонент: мотиваційний; пізнавальний; компетентнісний.
Структура персональності майбутнього військового фахівця являє собою просторову модель динамічності прояву персональності майбутніх військових фахівців, яка віддзеркалює компоненти персональності і складові схеми процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців. Нижня основа просторової моделі є наявним ступенем персоналізованої підготовки, а верхня основа це акмеологічний ступінь персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців.
За критерії персональності майбутніх військових фахівців було обрано елементи, за кожним компонентом персональності.
Під рівнем сформованості персональності майбутнього військового фахівця розумілася якісна та кількісна характеристика достатньо сформованих стійких властивостей, які визначають ступінь інтенсивності прояву кожної з характеристик її особистісного, міжособистісного та професійного компонентів, які взаємопов’язані між собою й утворюють цілісну і динамічну структуру. Конкретизовано чотири рівні сформованості персональності майбутніх військових фахівців: низький, середній, достатній, високий.
Для діагностики рівнів сформованості персональності використано шкалу, що складається з трьох відрізків за кожним із компонентів персональності майбутніх військових фахівців.
3. Визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що сприяли формуванню персональності майбутніх військових фахівців:
сучасні інформаційні технології навчання це сукупність апаратних, програмних та інформаційних засобів, спрямованих на формування особистості тих, хто навчається. Вони дають змогу підвищити рівень самоосвіти, мотивації навчальної діяльності, надають абсолютно нові можливості для творчості, набуття і закріплення різних військово-професійних навичок. Їх застосування забезпечує підвищення якості та результативності процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців, формує всі компоненти персональності;
інтерактивні методи навчання передбачають взаємодію викладача і курсанта, яка спрямована на розвиток особистості, що володіє технологіями саморозвитку і самоактуалізації, комунікативності у спілкуванні, соціально значущих якостей особистості, допомагає реалізувати складові персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців;
непряме управління навчальною діяльністю це засіб опосередкованої координації процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців, який непрямо впливає на розвиток персональності військового фахівця та надає їй право вибору особистісної поведінки у ході навчання та в міжособистісних стосунках.
4. Розроблено й експериментально перевірено модель процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців, яка складається з чотирьох блоків: імітаційного, конструктивного, імпровізаційного, акмеологічного. У всіх блоках реалізувалися визначені педагогічні умови. На підставі моделі було розроблено спеціальний курс „Основи персональності майбутніх військових фахівців”.
Результати прикінцевого етапу дослідження засвідчили позитивну динаміку формування персональності майбутніх військових фахівців, у курсантів першого курсу високий рівень сформованості персональності на прикінцевому етапі збільшився на 12,2 %, а у курсантів четвертого курсу на 27,3 %. Що дозволило стверджувати про продуктивність впровадження моделі процесу персоналізації підготовки майбутніх військових фахівців у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі, що передбачає реалізацію визначених педагогічних умов.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань зазначеної проблеми. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення питань персоналізації підготовки майбутніх офіцерів з метою формування персональності майбутніх військових фахівців. А саме, удосконалення: науково-методичної роботи викладачів ВВНЗ в умовах застосування інтерактивних методів навчання; дослідження та розробка науково-методичних матеріалів, щодо персональності офіцерів, відповідно специфіці військово-професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АвдееваЛ.Ф. Способы формирования познавательной самостоятельности студентов при изучении иностранного языка // Перспективные информационные технологии и интеллектуальные системы. 1999. № 454. С. 104 108.
2. АлександровГ.М., ШариповФ.В. Проблемы формирования личности специалиста. М.: Знание, 1984. 98 с.
3. АнаньєвБ.Г. Человек как предмет познания. Ленинград: ЛГУ, 1968. 339 с.
4. АндреевА.А. Дидактические основы дистанционного обучения. М.: РАО, 1999. 121 с.
5. АндреевА.А. Педагогика высшей школы (прикладная педагогика): Учебное пособие в двух книгах. М.: МЭСИ, 2000. Часть 2. 163 с.
6. АнтюховЮ.В. Интерактивные методы обучения как часть гражданского образования // Гражданское образование: активные методы обучения. Санкт-Петербург, 1999 (21-24 января). [електронний ресурс]. Режим доступу: 21.12.2004: <http://www.lawclinic.ru>. Загол. з екрану. Мова рос.
7. БабанскийЮ.К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический аспект. М.: Педагогика, 1977. 254 с.
8. БалицкаяИ.В. Анализ идей интеракционизма в американском и российском образовании // Материалы XXXVI научно-практической конференции преподавателей, сотрудников и аспирантов. [електронний ресурс]. Режим доступу: 25.03.2005: <http://www.sakhgu.sakhalin.ru>. Загол. з екрану. Мова рос.
9. БахтинМ.М. К философским основам гуманитарных наук // Собрание сочинений в семи томах. М.: Русские словари, 1997. Т.5. С. 7 9.
10. БердяєвН.А. Я и мир объектов. Опыт философии одиночества и общения. Размышление V: Личность, общество и общение. [електронний ресурс]. Режим доступу: 18.03.2005: <http://www.vehi.net/berdyaev/mirobj/ 05.html>. Загол. з екрану. Мова рос.
11. БернсР. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 420 с.
12. БеспалькоВ.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика, 1989. 192 с.
13. БеспалькоВ.П. Образование и обучение с участием компьютеров (педагогика третьего тысячелетия). Воронеж: Изд-во НПО „МОДЭК”, 2002. 352 с.
14. БеспалькоВ.П. Программированное обучение: Дидактический аспект. М.: Педагогика, 1970. 300 с.
15. БіжанІ.В. Проблеми та шляхи удосконалення професіоналізації військових фахівців // Наука і оборона. 2000. № 4. С. 24 28.
16. БогдановаІ.М. Педагогічна інноватика: Навчальний посібник. Одеса: „ТЕС”, 2000. 148 с.
17. БойкоО.В. Формування готовності до управлінської діяльності у майбутніх магістрів військово-соціального управління: Дис канд. пед. наук: 13.00.04. К., 2005. 476 с.
18. Болонський процес і вища освіта України: Навчальна програма. Київ-Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. 18 с.
19. БондаревскаяЕ.В. Личностно-ориентированное образование: опыт разработки парадигмы. Ростов-на-Дону, 1997 С. 3.
20. БорыткоН.М. В пространстве воспитательной деятельности: Монография / Науч. ред. Н.К.Сергеев. Волгоград: Перемена, 2001. 181 с.
21. БрюнингВ. Философская антропология. Исторические предпосылки и современное состояние: Пер. с немец. М., 1995. 65 с.
22. БулгаковаЕ.Т. Интерактивность процесса обучения // Материалы VII региональной научно-технической конференции „Вузовская наука Северо-Кавказскому региону”. [електронний ресурс]. Режим доступу: 03.02.2005: <http://www.ncstu.ru>. Загол. з екрану. Мова рос.
23. БутенкоИ. Что привлекает студентов в учебном процессе? // „Alma Mater” („Вестник высшей школы”). 2000. № 1 С. 21 22.
24. БуткевичВ.В. Формирование личности учителя в теории и практике педагогического образования (1960-1990 г.г.): Дисс... докт. пед. наук. М., 1994. 341 с.
25. ВакуленкоВ.А., УколоваИ.Е. Интерактивное обучение на уроках права // Право в школе. 2004. № 1. C. 26 32.
26. ВасильевВ.Л. Юридическая психология. Санкт-Петербург: Питер, 2003. 656 с.
27. ВахтеровВ.П. Нравственное воспитание и начальная школа. М.: Кушнарев, 1901. 242 с.
28. ВащенкоА.М. Формування професійної мобільності майбутніх офіцерів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах: Дис канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2006. 261 с.
29. ВдовинаИ.С. Французский персонализм (критический очерк философского учения). М.: Наука, 1977. 128 с.
30. ВендровА.М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. М.: Финансы и статистика, 1998. 176 с.
31. ВишняковаН.Ф. К проблеме развития личности школьников в детском музыкальном творчестве // Вопросы психологии. 1986. С. 77 83.
32. ВишняковаН.Ф. Креативная акмеология. Психология высшего образования: Монография: В 2-х т. 2-е изд. Минск: ООО „Дэбор”, 1999. Т.1: Психология развития творческой личности взрослого человека. 238 с.
33. ВишняковаН.Ф. Креативная акмеология. Психология высшего образования: Монография: В 2-х т. 2-е изд. Минск: ООО „Дэбор”, 1999. Т.2: Прикладная креативная акмеалогия. 300 с.
34. Военная психология и педагогика: Учеб. пособие / Под ред. П.А.Корчемного, Л.Г.Лаптева, В.Г.Михайловского. М.: Совершенство, 1998. 384 с.
35. ВыготскийЛ.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1996. 479 с.
36. ГанзенВ.А. Системные описания в психологии. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. 176 с.
37. ГершунскийБ.С. Философия образования для ХХІ века. М.: Изд. „Совершенство”, 1998. 608 с.
38. ГорлицкаяС.И. Метод проектов в информатизации образования обзор и реализация // Компьютерные инструменты в образовании. [електронний ресурс]. Режим доступу: 05.07.2005: <http://center.fio.ru/ vio/vio_03/cd_site/Articles/art_4_4.htm>. Загол. з екрану. Мова рос.
39. ГрабовскийИ.В. Мотивационная готовность молодых офицеров к военной службе. М.: Военный ун-т, 2004. 141 с.
40. ГребенюкО.С., ГребенюкТ.Б. Основы педагогики индивидуальности: Учебное пособие. Калининград: Янтарный сказ, 2000. 572 с.
41. ГромыкоЮ.В. Выготскианство за рамками концепции Л.С.Выготского (к идее мыследеятельностной антропологии). М., 1996. 237 с.
42. ГрязновІ.О. Теоретико-методичні засади морального виховання майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України: Дис... докт. пед. наук: 13.00.07. Хмельницький, 2005. 439 с.
43. ГузеевВ.В. Планирование результатов образования и образовательных технологий. М.: Народное образование, 2000. 240 с.
44. ГутниковА.Б. Профессиональные навыки юриста. Опыт практического обучения. М.: Дело, 2002. 416 с.
45. ДавыдовВ.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544 с.
46. ДанилюкІ.А., ЛогіноваН.І. Дистанційне навчання в системі безперервної професійної освіти // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського: Збірник наукових праць. Одеса, 2003. Вип. 7 8. С. 51 56.
47. ДворецкаяЕ.В. Закат-восход англо-американской философии постмодерна // Традиции и новации в современных философских дискурсах. 2001. Вып. 14. С. 91 97.
48. ДідусьН.І. Розвиток у студентів здібності самостійно приймати рішення // Зб. „Розвиток здібностей”. Одеса: ПДПУ ім.К.Д.Ушинського, 1998. С. 31 39.
49. ДьяченкоМ.И., КандыбовичЛ.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск: Изд-во БГУ, 1976. 176 с.
50. ЕмельяновС.Л., ЛогиноваН.И., ЧанышевР.И., ЯкуткоВ.Ф. Основы информатики и вычислительной техники: Учебно-методическое пособие / Под общ. ред. С.Л.Емельянова. Одесса: Юридическая литература, 2004. 360 с.
51. ЕмельяновС.Л., ЛогиноваН.И., ЯковлевИ.А. Основные пути внедрения элементов дистанционного обучения в учебном процессе Одесской национальной юридической академии: Научно-методическая разработка / Под общ. ред. А.И.Панькова. Одесса: Юридическая литература, 2004. 80 с.
52. ЕмельяновС.Л., ЯкуткоВ.Ф., ЛогиноваН.И. Основы построения баз данных: Учебно-методическое пособие. Одесса: Юридична література, 2006. 248 с.
53. ЕрмолаевО.Ю. Математическая статистика для психологов / Учебник. 2-е изд. испр. М.: Флинт, 2003. 336 с.
54. ЖиленкоМ.В. Педагогічні умови вдосконалення професійної підготовки у вищому військовому навчальному закладі: Автореф. дис канд. пед. наук. К., 1993. 19 с.
55. ЖуравськийВ.С. Юридична освіта в Україні: сучасний стан та напрями вдосконалення // Право України. 2004. № 11. С. 3 6.
56. Закон України „Про вищу освіту” від 25.01.2002 // Освіта. 2002. № 12 13. С. 5 12.
57. Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. К.: Азимут-Україна, 2003. С. 46 51.
58. ЗанковскийА.Н. Организационная психология: Учебное пособие для вузов по специальности „Организационная психология”. 2-е изд. М.: Флинта: МПСИ, 2002. 648 с.
59. ЗахароваИ.Г. Формирование информационной образовательной среды ВУЗа: Автореф. дисс... докт. пед. наук. Тюмень, 2003. 46 с.
60. Зизиулас Иоанн, митрополит Пергамский. Личность и Бытие. [електронний ресурс]. Режим доступу: 11.02.2005: <http://ibif.nm.ru/ nachalo06.htm>. Загол. з екрану. Мова рос.
61. ЗимняяИ.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. М.: Логос, 2005. 384 с.
62. ЗінкевичусВ.О. Гуманізація педагогічного спілкування в умовах модульного навчання студентів університету: Автореф. дисс... канд. пед. наук: 13.00.04. К.: Київський держ. лінгв. ун-т, 1997. 19 с.
63. ЗудинВ.Ф. Оптимизация форм и методов учебной работы в системе подготовки специалистов-юристов // Правоведение. 1991. № 4. С. 75 78.
64. ИванцивскаяН.Г., БуровВ.Г. Модель управления инновационным процессом на кафедре // Университетское управление: практика и анализ. 2004. № 1(30). С. 69 76.
65. История философии: Запад Россия Восток. М.: „Греко-латинский кабинет” Ю.А.Шичалина, 1999. Книга 4: Философия XX в. 448 с.
66. КавтарадзеД.Н. Обучение и игра: Введение в активные методы обучения. М.: Московский психолого-социальный институт, 1998. 192 с.
67. КалошинВ.Ф. Позитивне мислення важливий фактор життєтворчості майбутнього офіцера: Навчальний посібник. К.: ВГІ НАОУ, 2001. 252 с.
68. КалошинВ.Ф. Самовиховання офіцерів на основі ініційованого програмування: Навчальний посібник. К.: КВГІ, 1997. 40 с.
69. КалюжныйА.С. Военная психология и педагогика в профессиональной деятельности офицера Военно-морского флота: Учеб. пос. Н. Новгород: НГТУ, 2004. 39 с.
70. КаляновГ.Н. CASE. Структурный системный анализ (автоматизация и применение). М.: Лори, 1996. 246 с.
71. КаптеревП.Ф. Дидактические очерки. Теория образования. Глава VIII „Образовательный процесс как выражение внутренней самодеятельности человеческого организма” // Избранные педагогические сочинения. М.: Педагогика, 1982. С. 351 355.
72. КарамушкаЛ.М. Психологія управління: Навч. посібник. К.: Міленіум, 2003. 344 с.
73. КарташовА.В. Гражданско-правовое образование // Народное образование. 2004. № 1 С. 34 38.
74. КелебердаИ.Н., ЛеснаяН.С., РепкаВ.Б. Использование мультиагентного онтологического подхода к созданию распределенных систем дистанционного обучения // Educational Technology & Society. 2004. № 7(2). С. 190 205.
75. Кларин М. В. Личностная ориентация в непрерывном обра¬зовании. //Педагогика. 1996. № 2. С. 15.
76. КлимовЕ.А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: НПО МОДЭК”, 1996. 400 с.
77. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / Под ред. В.И.Гриценко, А.М.Довгяло, А.Я.Савельева. К.: Наукова думка, 1992. 652 с.
78. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004 // Народна армія. 2004. 4 лютого.
79. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. К., 2000. 16 с.
80. КоролевЛ.М. Психологические аспекты обеспечения военно-авиационной деятельности. [електронний ресурс]. Режим доступу: 11.02.2006: < http://oimoim-1.hosting.parking.ru/reader.asp?nomer=290>. Загол. з екрану. Мова рос.
81. КочергинИ.В. Модель специалиста как основа совершенствования системы профессиональной подготовки переводчиков референтов // Практика создания модели специалиста в различных вузах / Под ред. Н.Ю.Рыжовой. М.: Знание, 1989. С. 59 61.
82. КрупновЮ.В. Практика персонального образования // Академия Тринитаризма. М., 2003. [електронний ресурс]. Режим доступу: 11.12.2004: <http://www.trinitas.ru/rus/doc/0012/001a/00120065.htm>. Загол. з екрану. Мова рос.
83. КубіцькийС.О. Система оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. К., 2002. 20 с.
84. КузьминаН.В. Творческий потенциал специалиста: акмеологические проблемы развития // Гуманизация образования: Психолого-педагогический международный журнал. 1995. № 1. С. 41 53.
85. КурляндЗ.Н. Професійна усталеність вчителя основа його педагогічної майстерності. Одеса, 1995. 160 с.
86. КухаренкоВ.М., РибалкоО.В., СиротинкоН.Г. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник. 2-е вид., доп./ За ред. В.М.Кухаренка. Харків: НТУ „ХПІ”, 2001. 320 с.
87. ЛакруаЖ. Избранное: Персонализм: Пер. с франц. М.: „Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2004. 608 с.
88. ЛебедевС.В. Прогнозирование в модели деятельности специалиста// О методологических и методических принципах построения модели специалиста высшей квалификации / Под ред. Л.П.Цыганкова. Томск, Изд-во ТГУ, 1979. С. 75 77.
89. ЛегаВ.П. Современная западная философия. Персонализм. Церковно-Научный Центр „Православная Энциклопедия”, 2001. [електронний ресурс]. Режим доступу: 21.12.2004: <http://www.sedmitza.ru >. Загол. з екрану. Мова рос.
90. ЛеонтьевА.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Изд-во полит. лит-ры, 1975. 210 с.
91. ЛеонтьевВ.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 920 с.
92. ЛогіноваН.І. Основи персональності майбутніх фахівців: Навчально-методичний посібник для курсантів, студентів та викладачів військових та педагогічних вищих навчальних закладів. Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2005. 140 с.
93. ЛогіноваН.І. Аналіз світових тенденцій розвитку вищої професійної освіти // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2002. Том ХХХІІІ. С. 83 90.
94. ЛогіноваН.І. Використання технологій дистанційного навчання в традиційному навчальному процесі // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. Одеса, 2004. № 4 5. С. 181 185.
95. ЛогіноваН.І. Технологія організації і проведення семінарських занять в ВНЗ // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського: Збірник наукових праць. Одеса, 2004. Вип. 5 6. С. 97 104.
96. ЛогіноваН.І. Формування та розвиток персональності правознавців// Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського: Збірник наукових праць. Одеса, 2005. Вип. 7 8. С. 75 80.
97. ЛогіноваН.І. Сутність персональності фахівців-правознавців // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, 2005. Вип. 3. С. 98 104.
98. ЛогіноваН.І. Зміст і результати експериментальної роботи з формування та розвитку майбутніх фахівців // Збірник наукових праць № 39. Частина ІІ. Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького, 2007. С. 116 122.
99. ЛогіноваН.І. Професійна персоналізація в освіті майбутніх правознавців // К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (2122 жовтня 2004 р.). Одеса, 2004. Т. 2. С. 57 60.
100. ЛогіноваН.І. Інтерактивні методи навчання у процесі персоналізації підготовки майбутніх фахівців // Використання сучасних інформаційних технологій у підготовці та професійній діяльності правознавців: Матеріали I-ї молодіжної наукової конференції. Одеса: Юридична література, 2005. С. 57 61.
101. ЛогіноваН.І. Електронне навчання для професійного розвитку особистості майбутніх педагогів // Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 29 березня 1 квітня 2005 р.). К.: НПУ, 2005. С. 128 130.
102. ЛогіноваН.І. Використання інформаційних технологій навчання в ОНЮА // Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України: Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 1112 квітня 2006 р.). Харків: ХНУВС, 2006. С. 40 44.
103. ЛогіноваН.І. Використання дистанційної системи навчання MOODLE для комп’ютерного тестування // Правове життя сучасної України: Тези доповідей 9-ї звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.). Одеса: Фенікс, 2006. С. 284 286.
104. ЛогіноваН.І. Інформаційні технології в непрямому управлінні навчальною діяльністю майбутніх фахівців в умовах персоналізації підготовки // Використання сучасних інформаційних технологій у підготовці та професійній діяльності правознавців: Матеріали IІ-ї молодіжної наукової конференції. Одеса: Юридична література, 2006. С. 59 64.
105. ЛогіноваН.І. Шляхи впровадження елементів дистанційного навчання //Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Одеса, 2005. Вип. 25. С. 639 643.
106.