Петренко Ігор Миколайович. Еколого-економічні основи формування та використання рекреаційних територій в умовах міських агломерацій

brief description

Петренко Ігор Миколайович. Еколого-економічні основи формування та використання рекреаційних територій в умовах міських агломерацій: дисертація канд. екон. наук: 08.08.01 / Сумський держ. ун-т. - Суми, 2003.

Петренко І.М. Еколого-економічні основи формування та використання рекреаційних територій в умовах міських агломерацій. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони павколишнього середовища. Сумський державний університет, Суми, 2003.
Дисертацію присвячено вирішенню наукових і практичних проблем формування і розвитку природно-рекреаційного комплексу великих міст і міських агломерацій.
В дисертації визначена сутність і чинники формування природно-рекреаційного комплексу великих міст і міських агломерацій. Узагальнено, систематизовано та вдосконалено теоретико-методологічні основи та методичні засади комплексної економічної оцінки рекреаційних територій. Удосконалено методичні підходи з проведення еколого-економічної експертизи проектів розвитку міських рекреаційних територій. Обгрунтовано необхідність застосування програмно-цільового методу планування і управління як найважливішого інструмента управління рекреаційним комплексом великих міст і міських агломераций. Уточнено підходи з формування організаційно-економічного механізму управління програмами розвитку рекреаційних територій міста. Обгрунтовано основні напрями інвестиційної політики розвитку рекреаційних територій м. Києва.

Інтегральним результатом дисертаційної роботі є зформовані еколого-економічні основи формування, використання та розвитку рекреаційних територій в умовах великих міст і міських агломерацій
1. Урбанізація, значне погіршення якості довкілля в умовах великих міст і міських агломерацій, ускладнення виробництва, істотна зміна характеру життєдіяльності людини зформували суспільну потребу в рекреації, яка задовольняється в процесі рекреаційної діяльності. Рекреаційна діяльність виявляється у вигляді конкретних рекреаційних занять або циклів. За функціональними особливостями і цілями, рекреаційна діяльність класифікується на види: лікувально-профілактичний, оздоровчий, спортивний, утилітарний, пізнавальний.
2. Рекреаційна діяльність базується на комплексі природних компонентів, елементів і явищ, що виступають як природні чинники рекреації. Виходячи зі специфіки рекреаційної діяльності і масштабів її організації, ці природні чинники розглядаються або як природні рекреаційні ресурси або як рекреаційні ресурси. В процесі міської рекреації використовуються тільки цілеспрямовано зформовані рекреаційні ресурси на основі озеленених міських територій.
Рис. 2. Принципова схема системи управління реалізацією підпрограми "Рекреація"
3. В дисертації розглянуті й уточнені науково-методичні основи визначення єдиночасної рекреаційної ємності міських територій. Встановлено, що процес регулювання розвитку рекреаційних територій міста грунтується на узгодженні обсягу рекреаційних потреб місцевого населення і потенційного потоку туристів (вітчизняних і іноземних) з ємністю рекреаційних територій міста. Запропоновано використовувати для цієї мети метод граничного аналізу.
4. У роботі узагальнена, систематизована й удосконалена теоретико-методологічна база і методичні основи комплексної економічної оцінки міських рекреаційних територій на основі рентного підходу. Концептуальною основою економічної оцінки рекреаційних територій міста є теза про їх особливий соціально-економічний статус, відповідно до якого, вони не можуть виступати об'єктом купівлі-продажу. Виходячи з цього, основною метою економічної оцінки рекреаційних територій міста є економія витрат на їх комплексне освоєння і розвиток.
4. Для урахування наслідків негативного антропогенного впливу на природне середовище рекреаційних територій в роботі пропонується проводити еколого-економічну експертизу проектів розвитку рекреаційних територій міст. Метою еколого-економічної експертизи рекреаційних проектів є встановлення величини економічних витрат (або виграшів), що пов'язані із змінами природного середовища рекреаційних територій при реалізації проектів.
У якості критерію еколого-економічної оптимальності проектів розвитку рекреаційних територій пропонується розглядати мінімум сукупних витрат. Рішення про доцільність проекту приймається на основі зіставлення питомої еколого-економічної оцінки проекту розвитку рекреаційних територій міста (у розрахунку на одиницю рекреаційних послуг) із питомими еколого-економічними оцінками уже функціонуючих рекреаційних територій
5. Важливим для теорії та практики рекреаційного природокористування є встановлення меж рекреаційної сфери, як специфічного соціально-економічного утворення. Пропонується визначати межі рекреаційної сфери, включаючи в неї лише ті галузі сфери послуг, діяльність котрих прямо або побічно спрямована на задоволення рекреаційних потреб населення (у прибутках підприємств цих галузей витрати рекреаційного призначення є основними). Аналіз показав, що переважна економічна роль у рекреаційній сфері належить санаторно-курортним, готельним і туристичним закладам.
6. Обгрунтовано необхідність застосування програмно-цільового методу планування і управління як найважливішого інструмента управління рекреаційним комплексом великих міст і міських агломерацій. Уточнено підходи з формування організаційно - економічного механізму управління програмами розвитку рекреаційних територій міст. Обгрунтовано основні напрямки інвестиційної політики розвитку рекреаційних територій м. Києва.