ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ (20−30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

На правах рукопису

ФЕЩЕНКО ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 37(477)(09)

ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ
ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
(20−30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
ПОБІРЧЕНКО НАТАЛІЯ СЕМЕНІВНА,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України

УМАНЬ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………. 3
ВСТУП ……………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ ………………………………………………………

14
1.1. Історіографія та джерельна база дослідження …………….. 14
1.2. Краєзнавчий контекст змісту шкільної освіти ……………….. 46
Висновки до першого розділу ……………………………………... 64
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (20−30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)……………………………………………………

68
2.1. Нормативно-організаційні засади перепідготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі ……………………………………………
68
2.2. Організаційні форми перепідготовки педагогічних кадрів …. 88
Висновки до другого розділу ……………………………………… 109
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ (20−30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ) ………………..

112
3.1. Зміст підготовки майбутніх учителів у 20−30-х роках ХХ століття ……...……………………………………………………….....
112
3.2. Форми і методи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в школі ………………………………………………
127
3.3. Наукова і практична спрямованість краєзнавчої роботи у вищих навчальних закладах України …………………………………….
140
Висновки до третього розділу ……………………………………... 159
ВИСНОВКИ ………………………………………………………... 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………. 167
ДОДАТКИ ………………………………………………………….. 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Головпрофос − Головний комітет професійної та спеціально-наукової освіти
Головсоцвих – Головне управління соціального виховання
Держвидав − державне видавництво
Держнаукметодком – Державний науково-методологічний комітет
ІНО − Інститут народної освіти
ІПО − Інститут післядипломної освіти
Наркомос, НКО – Народний комісаріат освіти
ОкрІНО − Окружна інспектура народної освіти
Раднарком − Рада народних комісарів
Роботос − Робітнича спілка освіти
ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

ВСТУП

Актуальність теми. Модернізацію сучасної української освіти неможливо здійснити, залишивши поза увагою вітчизняний педагогічний досвід. Тому цілком виправданим є об’єктивне вивчення і аналіз надбань історико-педагогічної науки, сконцентрованих у теоретичному та практичному доробку з питань підготовки працівників освіти. На окрему увагу заслуговує організація та здійснення підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів у 20–30-х роках ХХ століття, що здійснювалася в непростих соціально-економічних умовах, у період пошуків шляхів розвитку шкільної та педагогічної освіти.
Відповідно до „Концепції краєзнавчої освіти та виховання” (2000) одним із вагомих концептуальних положень краєзнавчої вищої педагогічної освіти є „використання краєзнавчою освітою набутого досвіду і цінностей минулих поколінь, що визначає прагматичність освітньо-виховних цілей і чіткість їх реалізації в освітніх програмах і педагогічних пріоритетах, які стимулюють реальний пізнавальний інтерес і високий рівень засвоєння знань та одержання необхідних умінь та навичок” [110, с. 37−38]. На тлі дослідження шляхів якісного поліпшення підготовки вчителів до краєзнавчої роботи особливо гостро відчувається брак знань у царині історико-педагогічного досвіду, набутого в цій справі.
За сучасних умов розвитку системи освіти одним із найважливіших завдань є підготовка вчителів. Об’єктивний історично-педагогічний аналіз у цій галузі, безумовно, сприятиме поглибленню її змісту, удосконаленню форм і методів. Особливого значення при цьому набуває вивчення досвіду підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі.
Основою нової парадигми освіти, що нині формується в педагогічній думці, є забезпечення сприятливих умов для самореалізації кожної особистості. Це потребує індивідуального підходу у професійній підготовці майбутнього вчителя, ефективність якої суттєво залежить від організаційних форм навчальної роботи, до яких належить педагогічна практика. У цьому контексті цікавим і повчальним є досвід 20–30-х років ХХ століття, коли педагогічна практика була визначальною у підготовці майбутнього вчителя, який мав володіти різнобічними знаннями і вміннями для організації і проведення краєзнавчої роботи в школі.
Об’єктивне вивчення вітчизняного педагогічного досвіду, роботи педагогічних навчальних закладів, зокрема вищих, є потребою нинішнього стану розвитку історико-педагогічної науки. На нашу думку, не можна створити повну картину існування будь-якої освітньої галузі, не вивчивши її структуру, зміст, форми та методи навчання тощо. Сьогодні вища педагогічна освіта орієнтована на формування досконалої особистості педагога, на його розвиток і саморозвиток.
Учитель як провідник політики держави завжди спрямовує зусилля на виховання у дітей та молоді поваги і любові до рідної землі, формування патріотичних почуттів та національної свідомості. Така його скерованість знайшла відображення у законодавчих актах останніх років, а саме в Указі Президента України „Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні” (2001) [263] та Постанові Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року” (2002) [199], що крім іншого, свідчить про неабияке значення краєзнавства у шкільній освіті.
Питання підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах України у 20–30-х роках ХХ століття розкрито у працях А. Бандурівського [13], М. Зотіна [94], Б. Манжоса [142], О. Попіва [192], Г. Рашина [213], Я. Ряппо [163], Ю. Соколова [249], Я. Столярова [254], М. Шатунова [292; 293], Г. Шумила [297] та ін.; діяльність вищих навчальних закладів у цій галузі проаналізовано у дослідженнях П. Волобуєва [34], М. Гавриліва [43], М. Горохова [53], С. Грушевського [59], І. Зеленського [88], Д. Орєхова [171], Є. Равич-Щербо [212], М. Шатунова [289; 290] та ін.; краєзнавчий напрям підготовки педагогічних кадрів розглядали Н. Гейнике [48], Н. Дмитрук [68], Д. Зайцев [79], І. Зеленський [84], А. Фещенко [268] та ін.; перепідготовка працівників освіти знайшла висвітлення у працях В. Арнаутова [11], А. Владимирського [31], К. Гаврикова [42], Я. Гайлиса [25], А. Жудро [75], І. Жука [76], І. Зеленського [89], М. Зотіна [92], С. Кириченко [105], М. Куліша [120], П. Мостового [156], П. Олексієнко [168], Ю. Самброса [233], К. Федорівського [264], І. Хаїта [282], І. Цвєткова [285], В. Шульгіна [296], П. Щербини [299] та ін.
Досвід підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів у 20–30-х роках ХХ століття аналізували також сучасні дослідники: розвиток вищої педагогічної освіти та підготовка педагогічних кадрів в Україні (І. Богінська [18], Н. Дем’яненко [65], І. Кліцаков [107], О. Лавріненко [123], В. Майборода [139], С. Майборода [140], Н. Матвійчук [143], Г. Мірошниченко [150], М. Мірошниченко [151], О. Рябченко [222], А. Сасімов [238], І. Ящук [305] та ін.); становлення та розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (С. Крисюк [116], Т. Пахомова [175], Л. Сігаєва [239]); розвиток шкільного краєзнавства у загальноосвітніх школах України (В. Бугрій [23], Л.Войтова [32], Н. Іваніків [100], Н. Рудницька [220] та ін.).
Різні аспекти краєзнавчої роботи у підготовці майбутніх учителів на сучасному етапі стали предметом вивчення у ряді дисертаційних робіт: готовність студентів природничо-географічних факультетів педагогічних університетів до краєзнавчої роботи з учнями (О. Бондаренко [22]), підготовка майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській школі (Т. Міщенко [152]), краєзнавча підготовка вчителя (В. Обозний [166]), підготовка майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів (О. Пірожкова [185]), підготовка майбутнього вчителя до екологічного виховання старшокласників засобами краєзнавства (С. Совгіра [247]), підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи (С. Танана [259]), підготовка майбутніх учителів географії і біології до краєзнавчо-туристичної роботи з учнями (О. Тімець [260]) та ін.
Водночас вказані роботи не створюють цілісної картини розвитку та повного уявлення про зміст, форми і методи підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школах України у 20–30-х роках ХХ століття.
Вагомість теоретичних і практичних досягнень 20–30-х років ХХ століття у галузі підготовки педагогічних кадрів, зокрема до краєзнавчої роботи в школі, яка тісно пов’язана з соціально-економічним розвитком краю, історією, народознавством, фольклористикою, культурологією, потреба їх всебічного вивчення з метою можливого творчого застосування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – „Підготовка педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі (20–30-ті роки ХХ століття)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану держбюджетних тем „Інтегративна технологія використання педагогічного краєзнавства у дисциплінах гуманітарного циклу як складова підготовки майбутнього вчителя” (2008–2009) (№ 0107U012395) і „Становлення та розвиток педагогічного краєзнавства в Україні (ІІ половина ХІХ – початок ХХ століття)” (2010–2012) (№ 0110U001001), що розроблялися на базі Науково-дослідного центру педагогічного краєзнавства подвійного підпорядкування Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України та Національній Академії педагогічних наук України при Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.
Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол від 23 лютого 2009 р., № 7) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол від 24 лютого 2009 р., № 1).
Мета і завдання дослідження. Мета – шляхом історико-педагогічного аналізу дослідити структуру, зміст, форми і методи підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі (20–30-ті роки ХХ століття).
Відповідно до мети визначено завдання:
– проаналізувати історіографію та архівні джерела, пов’язані з проблемою підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття;
– виокремити нормативно-організаційні засади підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі у досліджуваний період;
– довести раціональність і доцільність структури та змісту підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в Україні у 20–30-х роках ХХ століття;
– виявити та проаналізувати основні форми та методи підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у досліджуваний період.
Об’єкт дослідження – процес підготовки педагогічних кадрів у 20–30-х роках ХХ століття.
Предмет дослідження – підготовка педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі (20–30-ті роки ХХ століття).
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 20–30-х років ХХ століття. Нижня межа дослідження – 1920 р. – пов’язана з початком реформування освітньої системи (нормативні документи „Інструкція управління вищої школи на місцях”, 1920; „Тимчасові положення про вузи”, 1921; Декрет „Про шкільну повинність працівників соціального виховання”, 1921; „Кодекс законів про народну освіту УСРР”, 1922). Верхня хронологічна межа – 1932 р. – пов’язана зі встановленням єдиної системи вищої педагогічної освіти (Постанови ЦК ВКП (б) „Про початкову і середню школу”, 1931; „Про навчальні програми та режим у початковій і середній школі”, 1932; „Про навчальні програми та режим у вищій школі і технікумах”, 1932). Як наслідок у навчально-виховному процесі навчальних закладів 30-х років ХХ століття використовуються лише елементи краєзнавства як ілюстрації або з метою конкретизації навчального матеріалу деяких окремих тем, а також у виховних цілях.
Територіальні межі дослідження. У дисертаційній роботі представлено особливості підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у Центральній, Південній та Східній Україні у 20–30-ті роки ХХ століття. Ця територія України у досліджуваний період входила до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Методи дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:
– аналіз, синтез, узагальнення – для вивчення організаційних засад та процесуально-змістових складових підготовки педагогічних кадрів у 20–30-х роках ХХ століття;
– ретроспективний, хронологічний – для простеження змін у різні історичні періоди та періодизації історіографії проблеми дослідження;
– конкретно-пошуковий – з метою обґрунтування актуальності проблеми дослідження, визначення його об’єкта, предмета, мети і завдань;
– конкретно-історичний – для аналізу нормативно-правових основ з історії підготовки педагогічних кадрів у 20–30-ті роки ХХ століття;
– історико-структурний – для розроблення структури дослідження;
– пошуково-бібліографічний – для вивчення архівних джерел, нормативних документів керівних органів управління освітою щодо підготовки педагогічних кадрів;
– історико-генетичний – для здійснення аналізу та структуризації історико-педагогічної літератури, історико-педагогічних умов підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття;
– проблемно-генетичний, який забезпечив ретроспективне висвітлення і реконструкцію краєзнавчої освіти в Україні з початку 20-х до 30-х років ХХ століття.
Джерельна база дослідження. Основою для написання дисертаційної роботи стали документи і матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (фонд 166 – Народний комісаріат освіти УСРР) (педагогічні бюлетені та інструктивні листи керівних органів управління педагогічною освітою; звіти, навчальні плани і програми вищих навчальних закладів; періодичні видання вищих навчальних закладів; положення і плани організації та проведення кампанії з перепідготовки педагогічних кадрів тощо), Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (газетний відділ, відділ рідкісних видань), Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва, Державної науково-технічної бібліотеки України.
У ході дослідження проаналізовано періодичні видання, на сторінках яких публікувалися документи з питань освіти, праці педагогів і вчених з питань підготовки вчителів, розвитку та поширення краєзнавчої роботи, а саме: „Світло” (1910–1914), „Педагогическая мысль” (1918–1924), „Вестник просвещения” (1922–1929), „На путях к новой школе” (1922–1930), „Радянська школа” („Просвещение Донбасса”) (1922–1930), „Шлях освіти” („Путь просвещения”) (1922–1930), „Наш труд” (1923–1924), „Наша школа” (1923–1925), „Просвещение на транспорте” (1923–1930), „Червоний шлях” (1923–1930), „Помощь самообразованию” (1923–1931), „Радянська освіта” (1923–1931), „Бюлетень комісії краєзнавства” (1924), „Самообразование” (1924–1927), „Народний учитель” (1924–1933), „Краеведение” (1925–1929), „Життя й революція” (1925–1931), „Самоосвіта” (1926–1933), „Самонавчання. Додаток до газети «Народний учитель’’ (1927–1928), „Краєзнавство” (1927–1930), „Виробнича думка. Тижневий додаток до газети «Народний учитель” (1928–1932), „Советское краеведение” (1930–1936), „Український історичний журнал” (1957–2011), „Пам’ятки України” (1969–2011), „Початкова школа” (1969–2011), „Рідна школа” (1991–2011), „Краєзнавство” (1993–2011), „Географія та основи економіки в школі” (1997–2011), „Шлях освіти” (1997–2011) та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертантом вперше:
– виокремлено нормативно-організаційні засади підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі (розробка й запровадження нормативних документів, централізація управління, створення нових типів навчальних закладів з підготовки та перепідготовки вчителів, розбудова опорних пунктів, педагогічних курсів; проведення всеукраїнських, губернських, районних та окружних нарад з питань освіти тощо);
– доведено раціональність і доцільність структури (педагогічні технікуми, інститути народної освіти, центри перепідготовки) та змісту підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи досліджуваного періоду (побудова навчальних планів і програм на краєзнавчому принципі, запровадження краєзнавчих елементів у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, запровадження до навчальних планів курсу краєзнавства);
– з’ясовано форми (курси, конференції, семінари, методичні наради, з’їзди, самоосвітня діяльність, краєзнавчі гуртки, товариства, клуби, метеорологічні станції, краєзнавчі кафедри і кабінети, дипломні роботи краєзнавчого змісту, педагогічна практика) та методи (лабораторний, семінарський, дослідний, екскурсійний, метод спостережень та ін.) підготовки вчителів до краєзнавчої роботи у школі;
подальшого розвитку набули:
– висвітлення значення періодичних видань у здійсненні перепідготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі;
– краєзнавчий контекст змісту шкільної освіти;
– уточнення організаційних тенденцій підготовки вчителів до краєзнавчої роботи школі.
До наукового обігу залучено маловідомі та невідомі архівні документи, історичні факти, пов’язані з історією організації і проведення краєзнавчої роботи у вищих навчальних закладах та перепідготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що систематизований та узагальнений фактичний матеріал, джерельна база дослідження, основні положення і висновки дисертаційної роботи дають змогу збагатити історико-педагогічні знання новою інформацією про розвиток освіти в Україні, про особливості реформування системи педагогічної освіти; відтворюють цілісну картину підготовки та перепідготовки вчительських кадрів у 20–30-х роках ХХ століття, що може бути використано при створенні підручників та посібників з історії педагогіки. Історико-педагогічний аналіз підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття дає можливість творчої екстраполяції досвіду, що сприятиме збагаченню змісту, форм та методів діяльності сучасного вищого навчального закладу та інститутів післядипломної педагогічної освіти у цій галузі.
Теоретичні положення й висновки дисертаційної роботи можуть доповнити зміст курсів педагогіки, історії педагогіки, вітчизняної історії, спецкурсів із проблем розвитку народної освіти; використовуватися при укладанні підручників, посібників, хрестоматій з історії освіти і шкільництва в Україні, у практиці роботи вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної педагогічної освіти, для подальших наукових історико-педагогічних досліджень.
Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчально-виховний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка від 23 листопада 2011 р., № 1852/01); Херсонського державного університету (довідка від 22 листопада 2011 р., № 07-12/2074), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 22 листопада 2011 р., № 1/4214).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження регулярно обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Науково-дослідного центру педагогічного краєзнавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; доповідалися на науково-практичних конференціях різних рівнів:
– міжнародних: „Роль едукаційного середовища в підготовці вчителя початкової школи” (Умань, 2010), „Сучасні напрямки викладання гуманітарних дисциплін в середніх та вищих навчальних закладах: мова, література, історія” (Горлівка, 2011), „Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів” (Умань, 2011);
– всеукраїнських: „Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів” (Умань, 2010), „Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації” (Тернопіль, 2010), „Соціум. Наука. Культура” (Київ, 2011), „Педагогічне краєзнавство як наука і навчальний предмет: досвід і нові перспективи” (Умань, 2011), „Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів” (Умань, 2011);
– регіональних: „Уманщина: здобутки вітчизняних вчених” (Умань, 2009), „Здобутки учених Черкащини” (Умань, 2010), „Формування готовності викладача вищого навчального закладу до професійної діяльності” (Умань, 2010);
– звітних конференціях Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, 2009–2011);
– науково-методичних семінарах: „Педагогічне краєзнавство: історія, стан, перспективи” (Умань, 2009).
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено у 12 наукових працях автора, серед яких: вісім статей у наукових фахових виданнях, чотири тези доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 220 сторінок, з них основного змісту тексту – 166. Дисертаційна робота містить 7 додатків. Список використаних джерел становить 354 найменування, з них 49 архівних джерела.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і продемонстровано новий підхід до вирішення важливого і актуального завдання, що полягає в історико-педагогічному аналізі підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у визначених хронологічних межах, її змісту, форм і методів. Реалізовані мета і завдання дають змогу сформулювати висновки й рекомендації щодо використання результатів дослідження.
1. Історіографічний пошук дав змогу проаналізувати стан дослідженості проблеми і з’ясувати, що підготовка педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття як окрема історико-педагогічна проблема цілісно не досліджувалася. Ученими висвітлювалися лише окремі аспекти означеного питання: підготовка педагогічних кадрів; діяльність вищих навчальних закладів; краєзнавчий напрям підготовки; перепідготовка працівників освіти; організаційні форми перепідготовки; участь вищих навчальних закладів у перепідготовці вчителів; проведення різного рівня конференцій з питань народної освіти та підготовки і перепідготовки вчителів. Однак, нормативно-організаційні засади, організаційна структура, зміст, форми і методи підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття залишилися поза увагою дослідників. Проаналізована науково-педагогічна література, архівні документи дали змогу об’єктивно дослідити проблему підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі. Адже лише архівні відомості розкривають реальний стан у досліджуваному періоді: нормативні документи керівних органів, діяльність освітніх установ, змістове наповнення навчальних планів та програм, використання форм і методів роботи та ін.
2. У ході дослідження виокремлено нормативно-організаційні засади підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі, що впроваджувалися шляхом розробки і втілення в практику положень нормативних документів: декрету „Про шкільну повинність працівників соціального виховання” (1921), „Тимчасового положення про вищі навчальні заклади УСРР” (1921), „Кодексу законів про народну освіту” (1922), „Положення про бюро з перепідготовки” (1924), „Плану роботи з перепідготовки” (1924); прийняття постанови „Про реорганізацію мережі і системи педагогічної освіти” (1930) та ін. Основні нормативні документи друкувалися на сторінках періодичних видань: „Народный учитель” (1924–1933), „На путях к новой школе” (1922–1930), „Педагогические курсы на дому”, „Порадник до перепідготовки робітників освіти” (1924) та ін.
Виявлено, що опорними пунктами підготовки педагогічних кадрів стали вищі навчальні заклади, які організовували спеціальні відділи, постійні комісії або бюро з перепідготовки вчительства; проводилися конференції та курси; друкувалися бюлетені або педагогічні газети для педагогів свого району; розроблялися навчальні плани і програми, побудовані на принципі краєзнавства, для загальноосвітніх навчальних закладів; складалися плани роботи з перепідготовки; проводився інструктаж гуртків з питань перепідготовки тощо.
Проведення всеукраїнських, губернських, районних та окружних нарад з питань освіти сприяло створенню планової системи підготовки працівників освіти, вивченню краєзнавчих питань, організації і здійсненню краєзнавчих досліджень, обміну досвідом тощо.
3. Установлено, що на початок 20-х років ХХ століття відбувається вдосконалення структури підготовки майбутніх учителів: створення вищих навчальних закладів – педагогічних технікумів та інститутів народної освіти. Кожен з них мав своє конкретне призначення – педагогічні технікуми готували вузького спеціаліста (вчителя початкових класів трудових шкіл); інститути – висококваліфікованих спеціалістів-практиків (учителів для ІІ концентру семирічки, профшкіл, робітфаків і технікумів).
Установлено, що для планової організації кампанії з перепідготовки педагогічних кадрів при Головному комітеті соціального виховання Народного комісаріату освіти Української соціалістичної радянської республіки створено Центральне бюро з перепідготовки працівників освіти, при губерніальних інспектурах народної освіти – губерніальні бюро, при окружних – окружні бюро, у районах робота проводилася окружними бюро через довірених осіб.
З’ясовано, що підготовка вчителя до проведення краєзнавчої роботи в школі покладалася в основу перепідготовки педагогічних працівників, що передбачала: ознайомлення з краєзнавчими організаційними формами та методами; розробку комплексних навчальних програм на основі краєзнавчого матеріалу; вивчення та дослідження місцевого краю тощо.
Доведено раціональність і доцільність змісту підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи досліджуваного періоду (розробка навчальних планів і програм на основі особливостей регіону, запровадження краєзнавчих елементів у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, запровадження до навчальних планів курсу краєзнавства). Різноманіття краєзнавчих осередків при інститутах народної освіти та педагогічних технікумах давало змогу студентам займатися науково-дослідною діяльністю: досліджувати природні особливості свого регіону; ознайомлюватися з виробництвом, господарським життям та діяльністю населення; вивчати минуле та сучасне, історичні пам’ятки, виробничі й суспільні процеси; оволодівати методикою вивчення навколишнього середовища.
4. У процесі дослідження встановлено, що під час підготовки вчителів до краєзнавчої роботи в школі використовувалися такі активні форми: курси, конференції, семінари, методичні наради, з’їзди, самоосвітня діяльність, краєзнавчі гуртки, товариства, клуби, метеорологічні станції, краєзнавчі кафедри і кабінети, дипломні роботи краєзнавчого змісту, педагогічна практика.
Схарактеризовано методи підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі: лабораторний, семінарський, дослідний, екскурсійний, метод спостережень та ін.
З’ясовано, що означені форми і методи сприяли успішній підготовці учителів до проведення краєзнавчої роботи в школі за такими напрямами: створення краєзнавчих гуртків, товариств, клубів, метеорологічних станцій; спостереження за змінами у навколишньому середовищі; дослідження особливостей рідного краю; збір і систематизація краєзнавчого матеріалу та використання його у навчально-виховному процесі; розробка комплексних навчальних програм; проведення екскурсій; застосування активних форм і методів організації краєзнавчої роботи з учнями; випуск краєзнавчих видань, книг, брошур, підручників тощо.
Одержані наукові результати й висновки дають підстави запропонувати рекомендації стосовно доцільності використання досвіду підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів в системі університетської та післядипломної освіти України. Обґрунтовані висновки з теми дослідження можуть використовуватися у навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів та інститутів післядипломної педагогічної освіти; при написанні праць з історії педагогіки, підручників і навчальних посібників; при розробці спецкурсів з педагогіки та історії педагогіки; при проведенні науково-дослідної роботи студентів; при написанні курсових і магістерських робіт з краєзнавчої тематики; при створенні краєзнавчих кафедр і кабінетів тощо.
Отже, розв’язання поставлених завдань уможливило досягнення мети дисертаційної роботи. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі у 20–30-х роках ХХ століття. Подальшого вивчення потребують такі історико-педагогічні проблеми: підготовка майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в школі у педагогічних технікумах; краєзнавча підготовка вчителів у діяльності окремого вищого навчального закладу, підготовка педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи на західноукраїнських землях та аналіз науково-дослідної роботи з краєзнавства у сучасних вищих навчальних закладах тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А. Б. З життя Чернігівського Інституту Народньої Освіти в 1923−24 році / А. Б. // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 225–228.
2. А. Б. Миколаєвський Інститут Народньої Освіти / А. Б. // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 231–232.
3. А. Г. Консультационное бюро при Одесском И.Н.О. / А. Г. // Наша школа. – 1924. – № 10–12. – С. 225–226.
4. А. Г. Рекомендуемая к переподготовке литература для работников просвещения / А. Г. // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 152–153.
5. А. Г. Совещание Завгубсоцвосами (5−12 февраля 1923 г.) / А. Г. // Путь просвещения. − 1923. − № 3. − С. 307−313.
6. А. С. Кам’янець-Подільський Інститут Народньої Освіти / А. С. // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 223–225.
7. Авдієнко М. Народня освіта на Україні в 1927/28 році / М. Авдієнко // Радянська освіта. – 1928. – № 10. – С. 15–26.
8. Авдієнко М. О. Народня освіта на Україні / М. О. Авдієнко. − Х. : [б.в.], 1927. − 101 с.
9. Автухов И. Г. Программы ГУС’а и массовая школа : опыт построения учебно-производственных планов на основе программ ГУС’а и применения данных програм в массовой школе / И. Г. Автухов, И. Д. Мартыненко. – М. : Госиздат, 1925. – 199 с.
10. Арнаутов В. Можно ли обойтись без курсов? / В. Арнаутов // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 42–43.
11. Арнаутов В. Переподготовка работников просвещения / В. Арнаутов // Шлях освіти. – 1923. – № 7−8. – С. 35–44.
12. Бакич Е. Итоги работы центральных курсов по переподготовке / Е. Бакич // Просвещение на транспорте. – 1924. – № 11. – С. 43.
13. Бандурівський А. Загальне навчання та підготовка робітників освіти / А. Бандурівський // Шлях освіти. – 1925. – № 11. – С. 13–20.
14. Барков А. С. Вопросы методики и истории географии / А. С. Барков. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 264 с.
15. Бенедюк В. В. Організація краєзнавчої роботи учнів у процесі вивчення фізичної географії основної школи (V–IX класи) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання географії” / В. В. Бенедюк. – К., 1999. – 21 с.
16. Блажчук Т. Чергові завдання в самоосвітній роботі // Самонавчання. − 1928. − № 15. − С. 14.
17. Ближайшие задачи учительства // Наша школа. – 1923. – № 3. – С. 12–15.
18. Богінська І.В. педагогічні кадри Донбасу і політика українізації : дис. … канд. істор. наук : 07.00.01 / Богінська Ірина Валентинівна. − Донецьк, 2000. − 245 с.
19. Боданський Г. Нові програми і підручники / Г. Боданський // Комуністична освіта. − 1933. − № 7. − С. 23−35.
20. Большаков А. М. Введение в краеведение / А. М. Большаков ; предисл. акад. С. Ф. Ольденбурга. – Ленинград : Прибой, 1929. – 208 с.
21. Бондар А. Т. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР (1917−1967) / А. Т. Бондар. − К. : Радянська школа, 1967. − 483 с.
22. Бондаренко О. В. Формування готовності студентів природничо-географічних факультетів педагогічних університетів до краєзнавчої роботи з учнями : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Бондаренко Ольга Володимирівна. − Ялта, 2009. − 263 с.
23. Бугрій В. С. Становлення та розвиток системи краєзнавчої роботи в школах Північно-Східної України (20–30-ті рр. ХХ ст.) : дис... канд. пед. наук : 13.00.01 / Бугрій Володимир Станіславович. – Суми, 2006. – 234 с.
24. Булдовський О. Методи викладання природознавства в педагогічних школах / О. Булдовський // Путь просвещения. – 1924. – № 11–12. – С. 86–92.
25. В помощь переподготовке работников социального воспитания : материалы отдела подготовки педагогического персонала Главсоцвоса РСФСР / под ред. Я. Р. Гайлиса. – 2-е изд. – М. : Работник просвещения, 1925. – 317 с.
26. Васильев Н. Педагогические Вуз’ы в системе переподготовки / Н. Васильев // Наша школа. – 1924. – № 4–5. – С. 19–22.
27. Ващенко Г. Організація лабораторій та майстерень при пед. ВУЗ’ах / Г. Ващенко // Путь просвещения. – 1925. – № 12. – С. 76–87.
28. Ващенко Г. Сільсько-господарський ухил пед. ВУЗ’ів / Г. Ващенко // Путь просвещения. – 1924. – № 11–12. – С. 93–102.
29. Виноградова Н. И. Подготовка учителя начальных классов ко внеклассной эстетико-краеведческой работе (в условиях системы повышения квалификации) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Виноградова Наталья Игоревна. − Тверь, 2006. − 187 с.
30. Вища школа Української РСР за 50 років : в 2-х ч. (1917–1967 рр.) / відп. ред. В.І. Пітов – К. : Вид-во Київського університету, 1968. – 395 с.
Ч. 1 : Вища школа Української РСР (1917–1945). – 1967. – 392 с.
31. Владимирский А. В. К вопросу о повышении квалификации педагога / А. В. Владимирский // Шлях освіти. – 1923. – № 7−8. – С. 82–121.
32. Войтова Л. В. Розвиток шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20–30-ті роки ХХ століття) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Войтова Людмила Володимирівна. − Київ, 2010. − 265 с.
33. Волковский А. Н. Основные задачи летней самообразовательной работы учительства / А. Н. Волковский // Просвещение на транспорте. – 1924. – № 4–5 – С. 6–8.
34. Волобуєв П. Педагогічні курси Харківщини / П. Волобуєв // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 228–231.
35. Волобуїв П. Краєзнавство в трудовій школі / П. Волобуїв, П. Мостовий. – Х. : ДВУ, 1926. – 101с.
36. Вопросы краеведения / Под ред. В.В. Богданова. – Нижний-Новгород: Нижполитграф, 1923. – 173 с.
37. Вопросы краеведения в школе / под. ред. В. П. Буданова, И. С. Симонова. – Л. : Брокгауз-Эфрон, 1926. – 172 с.
38. Временное положение о Высших Учебных Заведениях УССР. − Т. 1. Временное положение об институтах. − Х. : [б.в.], 1922. – 42 с.
39. Временное положение о Высших Учебных Заведениях УССР. − Т. 2. Временное положение об техникумах. − Х. : [б.в.], 1922. – 45 с.
40. Всеукраинское совещание по просвещению (15–17 июня 1921 г.). – Х. : Изд-во Наркомпроса УСРР, 1922. – 86 с.
41. Г. П. Что решило областное совещание по самообразованию // Самообразование. – 1927. – № 1. – С. 14.
42. Гавриков К. О переподготовке учительства / К. Гавриков // Просвещение Донбасса. – 1924. – № 5–6. – С. 178–179.
43. Гаврилів М. Харківський Інститут Народньої Освіти / М. Гаврилів // Шлях освіти. – 1927. – № 10. – С. 166–170.
44. Гайлис Я. І Всероссийская конференция по переподготовке работников социального воспитания / Я. Гайлис // На путях к новой школе. – 1924. – № 3. – С. 92–107.
45. Ганджій А. ІV Всеукраїнська сесія Наукпедкому / А. Ганджій // Путь просвещения. – 1925. – № 5–6. – С. 183–196.
46. Ганджій А. Перша Всеукраїнська нарада в справах загального навчання / А. Ганджій // Радянська освіта. – 1925. – № 11. – С. 77–78.
47. Гарбуз Т. По свіжих слідах учительських курсів перепідготовки / Т. Гарбуз // Радянська освіта. – 1925. – № 8−9. – С. 65–68.
48. Гейнике Н. Краеведение и учитель / Н. Гейнике // Вестник просвещения.– 1924. – № 2–3. – С. 113–121.
49. Геринович В. Кам’янецька округа / В. Геринович // Краєзнавство. – 1927. – №1. – С. 26–29.
50. Герлих И. Формы переподготовки работников просвещения / И. Герлих // Наша школа. – 1924. – № 4–5. – С. 11–15.
51. Головковський В. Комплексна система навчання в освітлені Київської філії Наукпедкому / В. Головковський, А. Слуцький // Радянська освіта. – 1924. – № 1−2. – С. 32–41.
52. Гордон Г. Педагогические курсы на дому / Г. Гордон // Народный учитель. – 1924. – № 2. – С. 62–63.
53. Горохов М. К реорганизации постановки работ на педкурсах / М. Горохов // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 40–46.
54. Готалов А. Вторая Всеукраинская Конференция по педагогическому образованию / А. Готалов // Наша школа. – 1923. – № 2. – С. 91–94.
55. Готалов-Готліб А. Курси-семінари для підвищення кваліфікації міського вчительства при Одеському Інституті Народної Освіти / А. Готалов-Готліб // Шлях освіти. – 1926. – № 11. – С. 134–140.
56. Грабаров А. Інтереси педагогів України та деякі питання перепідготовки / А. Грабаров // Радянська освіта. – 1926. – № 12. – С. 9–20.
57. Гриценко М. С. Нариси з історії школи в Українській РСР (1917−1965) / М. С. Гриценко / за ред. доц. С. А. Литвинова. − К. : Вид-во „Радянська школа”, 1966. − 260 с.
58. Громадянин. Тульчинська округа / Громадянин // Краєзнавство. – 1928. – №6–10. – С. 74–75.
59. Грушевский С. К вопросу о нормальном учебном плане трехлетних педагогических курсов / С. Грушевский // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 47–52.
60. Грушевский С. Полтавська губерніальна конференція по педагогічній освіті / С. Грушевский // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 146–150.
61. Грушевський С. Курси-семінар для викладовців педагогічних дисциплін педтехнікумів та факсоцвиху ІНО / С. Грушевський // Путь просвещения. – 1925. – № 10. – С. 112–118.
62. Гуменчук І. Районні курси по перепідготовці / Ів. Гуменчук // Радянська освіта. – 1924. – № 8. – С. 76.
63. Гупан Н. М. Українська історіографія історії педагогіки / Нестор Миколайович Гупан. – К. : „А.П.Н.”, 2002. – 224 с.
64. Декрет Ради народних комісарів УРСР про учбову повинність робітників соціального виховання // Бюлетень Нарком освіти України. – Х., 1921. – № 4.6. – С. 10–12.
65. Дем’яненко Н. М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.) : монографія / Н. М. Дем’яненко. – К. : ІЗМН, 1998. – 328 с.
66. Дем’янчук Г. С. Українське краєзнавство : сторінки історії / Г. С. Дем’янчук, Б. Г. Дем’янчук, А. Г. Дем’янчук. – К. : Вид. центр „Просвіта”, 2006. – 296 с.
67. Дзенс-Литовський А.И., Абрамов И.С. Познание местного края. – Л.: „Колос”, 1925. – 180 с.
68. Дмитрук Н. Практична участь освітян у краєзнавчій роботі / Н. Дмитрук // Радянська освіта. – 1929. – № 11. – С. 54−63.
69. Дніпропетровська округа // Краєзнавство. – 1927. – №1. – С. 25.
70. До всіх райінспекторів та профосередків спілки Робос // Радянська школа. – 1927. – № 2. – С. 61–63.
71. Духно П. Принципи і форми підвищення кваліфікації робітника соціяльного виховання / П. Духно // Радянська освіта. – 1925. – № 3. – С. 15–18.
72. Еголин А. В помощь самообразованию / А. Еголин // Школа и жизнь. – 1924. – № 4. – С. 10–13.
73. Есипов Б. О подготовке учителей к работе в школе по программам ГУС’а / Б. Есипов // На путях к новой школе. – 1924. – № 5–6. – С. 54–61.
74. Життя краєзнавчих організацій // Краєзнавство. – 1928. – №6–10. – С. 69–82.
75. Жудро А. Повышение квалификации / А. Жудро // Народный учитель. – 1927. – № 10. – С. 42–45.
76. Жук І. На шляху піднесення кваліфікації / Ів. Жук // Радянська освіта. – 1927. – № 8−9. – С. 68–72.
77. З досвіду постановки практики в педвузах // Шлях освіти. – 1927. – № 8−9. – С. 61−79.
78. Зайцев Д. Краєзнавство і шкільний програм / Дм. Зайцев // Краєзнавство. – 1927. – № 1. – С. 9–13.
79. Зайцев Д. Методика краєзнавчої роботи / Д. Зайцев // Краєзнавство. – 1927. – № 3. – С. 1–5.
80. Зарецкий М. Ознакомление учителей соцвоса с промышленностью своего района / М. Зарецкий // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 9–20.
81. Збірник матеріялів губнаросвіти Київщини : за час від червня 1920 р. до січня 1921 р. – К. : 10-а рад. друк., 1921. – 148 с.
82. Збірник чинного законодавства УСРР про народню освіту / склав М. А. Гейзер ; за ред. і з передмовою Я. П. Ряппо. − 2-ге вид., змін. і доповн. − Х. : Юридичне вид-во НКЮ УСРР, 1927. − 209 с.
83. Звягинцев Е. А. Родиноведение и локализация в народной школе / Е. А. Звягинцев. – М. : Изд-во журн. „Народный учитель”, 1919. – 96 с.
84. Зеленський І. Як ми готуємо вчителя-краєзнавця / І. Зеленський // Краєзнавство, 1927. – №3. – С. 6–11.
85. Зеленський І. До постановки педпрактикуму на педкурсах / І. Зеленський // Путь просвещения. – 1925. – № 10. – С. 98–108.
86. Зеленський І. З практики самоосвітника / І. Зеленський // Самонавчання. – 1928. – № 4 (22 лютого). – С. 12−13.
87. Зеленський І. Лубенська округа / І. Зеленський // Краєзнавство. – 1928. – №2–3. – С. 48–52.
88. Зеленський І. Лубенський Педагогічний технікум / Ів. Зеленський // Шлях освіти. – 1927. – № 10. – С. 164–166.
89. Зеленський І. Підвищення вчительством Лубенщини своєї педкваліфікації / Ів. Зеленський // Путь просвещения. – 1925. – № 5–6. – С. 254–255.
90. Зильберфарб И. Педагогическая Секция Научного Общества при Харьковском ИНО / И. Зильберфарб // Шлях освіти. – 1929. – № 4. – С. 280–284.
91. Зосин К. Робота учительства на местах / К. Зосин // Наша школа. – 1923. – № 2. – С. 76–77.
92. Зотин М. Підвищення кваліфікації робітників профосвіти / М. Зотин // Шлях освіти. – 1926. – № 4–5. – С. 6–12.
93. Зотин М. Институты народного образования и педагогические курсы, как центры переподготовки учительства / М. Зотин // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 1–7.
94. Зотин М. Подготовка учителя / М. Зотин // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 1–14.
95. Зотін М. Педагогічна освіта на Україні / М. Зотін. − Х. : ДВУ, 1926. − 214 с.
96. Иванов П. В. Основы школьного краеведения / П. В. Иванов. – Петрозаводск : [б.в.], 1966. – 182 с.
97. Иванов П. В. Основы школьного краеведения / П. В. Иванов. – Петрозаводск : [б.в.], 1977. – 108 с.
98. Игнатьев Б. В. Краеведение и школа / Б. В. Игнатьев ; Библ. шк. раб. – М. : „Новая Москва”, 1925. – 57 с.
99. Іваниця Г. Третя Всеукраїнська конференція по педосвіті / Гр. Іваниця // Радянська освіта. – 1924. – № 9−10. – С. 87–89.
100. Іваніків Н. М. Принцип краєзнавства в організації навчального процесу початкової школи в Україні (20–30-ті роки ХХ століття) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Іваніків Наталія Миколаївна. – Дрогобич, 2009. – 208 с.
101. Івановський А. Більше уваги самоосвіті / А. Івановський // Самоосвіта. – 1927. – № 10. – С. 1−3.
102. Кагаров Е.Г. Организационные формы перепідготовки учительства / Е.Г. Кагаров // Просвещение Донбасса. – 1925. – № 4–5. – С. 34–42.
103. Кашкаров Н. Вторая всеукраинская конференция по педагогическому образованию (22−28 июля 1923 г.) / Н. Кашкаров // Шлях освіти. – 1923. – № 7−8. – С. 190–224.
104. Керівні матеріали / упоряд. С. В. Бабич, В. О. Вікторов, С. П. Заволока. – К. : Рад. шк., 1962. – 387 с.
105. Кириченко С. Переозброєння вчительства / С. Кириченко // Радянська освіта. – 1925. – № 4. – С. 4–7.
106. Клетнова Е. Н. Изучение родного края / Е. Н. Клетнова. – М. – Петроград : [б.в.], 1923. – 49 с.
107. Кліцаков І. О. Педагогічні кадри України (1917−1937 рр.) : [монографія] / Кліцаков І.О. − Донецьк : Юго-Восток, 1997. − 310 с.
108. Кодекс законов о народном просвещении УССР. − Х. : Из-ние НКП УССР, 1922. − 79 с.
109. Конференції робітників соцвиху // Радянська школа. – 1927. – № 1. – С. 103–104.
110. Концепція краєзнавчої освіти та виховання : (шкільної, позашкільної, вищої педагогічної) / уклад. В. В. Обозний; МОН Укр., Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К. : Наук. світ, 2000. – 47 с.
111. Корольов Б. І. Приватна вища школа на шляху інновацій : монографія / Б. І. Корольов / Авт. колектив : В. Андрущенко, Б. Корольов, В. Астахова та ін. / За ред. В. П. Андрущенка та Б. І. Корольова. – Х. : Вид-во НУА, 2006. – 320 с.
112. Костриця М. Ю. Шкільна краєзнавчо-туристична робота : навч. посібник / М. Ю. Костриця, В. В. Обозний. – К. : Вища шк., 1995. – 223 с.
113. Краеведение и школа : дискуссионный зборник / [С. С. Перов, Б. А. Келлер, Б. М. Козо-Полянский и др.] ; Гос. Тимиряз. научно-ислед. ин-т. − Вологда : Северный печатник, 1926. − 66 с.
114. Крачило М. П. Краєзнавство і туризм : навч. посібник / М. П. Крачило. – К. : Вища шк., 1994. – 191 с.
115. Кремінчуцька округа // Краєзнавство. – 1928. – №1. – С. 27.
116. Крисюк С. В. Становлення та розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1917−1941 рр.) / С. В. Крисюк. − К. : УІПКККО, 1995. − 174 с.
117. Крупская Н. Об учительском с’езде / Н. Крупская // На путях к новой школе. – 1925. – № 2. – С. 3–4.
118. Крупська Н. К. Вибрані педагогічні твори : в 10 т. / Н. К. Крупська / за ред. М. К. Гончарова та ін. – К. : Рад. школа, 1963. –
Т. 3 : Навчання і виховання в школі. – 1963. – 754 с.
119. Кудокоцев І. Робота Державного Науково-Методологічного Комітету за 1926–27 академ. рік / І. Кудокоцев // Шлях освіти. – 1927. – № 11. – С. 138–141.
120. Куліш М. Про роль районової школи в справі перепідготовки вчительства / М. Куліш // Наша школа. – 1924. – № 4–5. – С. 16–18.
121. Культурне будівництво в Українській РСР / зб. докум. − Т. 1 (1917−червень 1941 рр.). − К. : ДВПЛ УРСР, 1959. − 881 с.
122. Л. Р. Учительські з’їзди Київщини / Л. Р. // Радянська освіта. – 1924. – № 11−12. – С. 133–135.
123. Лавріненко О. А. Практична професійно-педагогічна підготовка вчителя у вищих закладах освіти України (1917−1928) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / О. А. Лавріненко. – К., 1998. – 19 с.
124. Ласкавий О. Підвищення кваліфікації та ЗІНО / О. Ласкавий // Радянська освіта. – 1929. – № 2. – С. 71–74.
125. Лень І. Про принципи побудови „Програмних матеріалів для 2-го концентру трудових шкіл” / І. Лень // Шлях освіти. – 1930. – № 3. – С. 78–82.
126. Лепилов К. Краткосрочные учительские курсы / К. Лепилов // Педагогическая мысль. – 1922. – № 5–6. – С. 51–58.
127. Летние курсы по переподготовке волосного учительства // Вестник просвещения. – 1924. – № 4–6. – С. 142–148.
128. Литовченко В. До практики комплексової системи / В. Литовченко // Шлях освіти. – 1925. – № 4. – С. 127−134.
129. Лозинский С. К вопросу об организованном охвате переподготовкой работников просвещения / С. Лозинский // Наша школа. – 1924. – № 10–12. – С. 5–7.
130. Лозинский С. Комплексные программы в младших группах трудшкол / С. Лозинский // Наша школа. – 1924. – № 6. – С. 9–10.
131. Лозинский С. О комплексном преподавании / С. Лозинский // Наша школа. – 1923. – № 1. – С. 12–16.
132. Лозинский С. Организационные формы и методы кружковой и индивидуальной работы по переподготовке / С. Лозинский // Наша школа. – 1924. – № 4–5. – С. 131–134.
133. Локтюшов С. Луганська округа / С. Локтюшов // Краєзнавство. – 1927. – №1. – С. 29–30.
134. Луговий В. І. Тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні : (теоретико-методологічний аспект) : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.01 / Луговий Володимир Іларіонович. – К., 1995. – 429 с.
135. Луцький П. До питання про чергові завдання краєзнавства / П. Луцький // Радянська школа. – 1928. – № 4. – С. 117−122.
136. Любицький. Полтавські губкурси по педкваліфікації робітників освіти / Любицький // Радянська освіта. – 1924. – № 11−12. – С. 126–127.
137. Лярский П.А. Пособие по краеведению. – Минск: Вышэйшая школа, 1966. – 240с.
138. М. Ш. Всеукраїнська нарада губ. та окр. інспекторів народньої освіти / М. Ш. // Шлях освіти. – 1925. – № 7−8. – С. 154−164.
139. Майборода В. К. Вища педагогічна освіта в Україні : історія, досвід, уроки (1917−1985 рр.) / В. К. Майборода. − К. : Либідь, 1992. − 196 с.
140. Майборода С. В. Державне управління вищою освітою в Україні : структура, функції, тенденції розвитку (1917−1959 рр.) : монографія / С. В. Майборода. − К. : Вид-во УАДУ, 2000. − 308 с.
141. Макаров А. Н. Педагог новой формации / А. Н. Макаров // Шлях освіти. – 1923. – № 7−8. – С. 173–189.
142. Манжос Б. До проблеми педагогічних кадрів / Б. Манжос // Шлях освіти. – 1930. – № 1–2. – С. 52–55.
143. Матвійчук Н. С. Підготовка вчительських кадрів в Україні (20−30-ті роки ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Н. С. Матвійчук. – Київ, 1997. – 19 с.
144. Матвієнко-Гарнага Ф. Т. Краєзнавство і краєзнавча робота / Ф. Т. Матвієнко-Гарнага. – Харків : [б.в.], 1930. – 50 с.
145. Матеріяли що до підготовки вчительства // Шлях освіти. – 1924. – № 3. – С. 245–249.
146. Методика историко-краеведческой работы в школе : пос. для учит. / Н. С. Борисов, В. В. Дранишников, П. В. Иванов, Д. В. Кацюба ; под ред. Н. С. Борисова. − М. : Просвещение, 1982. − 223 с.
147. Миловидов Л. Краєзнавство в нових програмах трудшкіл І-го концентру / Л. Миловидов // Радянська освіта. – 1930. – № 4. – С. 45–51.
148. Миловидов Л. Краєзнавство в школі : зміст та методи праці / Л. Миловидов. – Х. : [б.в.], 1929. – 148 с.
149. Мірза-Авак’янц Н. Курси, конференції чи гуртки? / Н. Мірза-Авак’янц // Шлях освіти. – 1924. – № 7. – С. 37–41.
150. Мірошниченко Г.В. Освітня діяльність і педагогічна спадщина М. Х. Бунге в контексті розвитку університетської освіти (1823−1895) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Мірошниченко Ганна Володимирівна. − К., 2011. − 269 с.
151. Мірошниченко М. І. Вища школа радянської України в 1920−1928 рр. : проблеми розвитку, досвід, уроки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.02 „Вітчизняна історія” / М. І. Мірошниченко. – К., 1993. – 16 с.
152. Міщенко Т. М. Педагогічні основи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській школі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Міщенко Тетяна Михайлівна. – Черкаси, 2001. – 221 с.
153. Молоків-Журський П. Кременчуцька округа / П. Молоків-Журський // Краєзнавство. – 1928. – №6–10. – С. 72–73.
154. Монтелли А. Заметки о комплексном преподавании / Ал. Монтелли // Наша школа. – 1923. – № 2. – С. 17–19.
155. Морозова Н. Курси робітників досвідних установ Соцвиху / Н. Морозова // Радянська освіта. – 1925. – № 11. – С. 39–45.
156. Мостовий П. Підвищення кваліфікації робітників соцвиху 1927 року / П. Мостовий // Шлях освіти. – 1927. – № 4. – С. 1–6.
157. Мостовий. Переведення перепідготовки робітників Соцвиху на нові рейки / Мостовий // Радянська освіта. – 1926. – № 6. – С. 6–10.
158. Музиченко О. Що таке нові програми Порадника й як за ними працювати? / О. Музиченко // Радянська освіта. – 1924. – № 11–12. – С. 46–64.
159. Муратов М. В. Изучение местного края / М. В. Муратов. – М. : Коопер. из-во „Мир”, 1925. – 108 с.
160. Мушников В. „Комплексы” и „навыки” / Мушников В. // Педагогическая мысль. – 1924. – № 4–5. – С. 12–18.
161. Н. М. Народня освіта на Україні в 1924 році / Н. М. // Радянська освіта. – 1925. – № 8−9. – С. 83–85.
162. Нариси історії українського шкільництва. 1905–1933 : навч. посібник / О. В. Сухомлинська та ін. ; за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Заповіт, 1996. – 304 с.
163. О педагогическом образовании (по докладу т. Ряппо) // Путь просвещения. – 1922. – № 3. – С. 344–350.
164. О самокурсах для работников просвещения // Просвещение Донбасса. – 1924. – № 7. – С. 98–99.
165. О. Д. 3-ій губернський з’їзд робітників освіти Київщини / О. Д. // Радянська освіта. – 1924. – № 1−2. – С. 110–112.
166. Обозний В. В. Краєзнавча підготовка вчителя: теоретичні і організаційно-практичні аспекти : [монографія] / В. В. Обозний ; [за ред. проф. Л. П. Вовк]. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2001. – 254 с.
167. Обьяснительная записка к рабочему плану 6-ти недельных курсов // Наша школа. – 1924. – № 4–5. – С. 31–35.
168. Олексієнко П. Деякі підсумки й висновки з „перепідготовки” / П. Олексієнко // Шлях освіти. – 1927. – № 11. – С. 110–116.
169. Опорні пункти самоосвіти // Самонавчання. − 1928. − № 15. − С. 14.
170. Орехов Д. О практике студентов педВуз’ов / Д. Орехов // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 58–76.
171. Орехов Д. Работа с учительством (Из практики ахтырских педкурсов) / Д. Орехов // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 78–88.
172. Пантелеймовнов А. Самопідготовка вчителя / А. Пантелеймонов // Комуністична освіта. − 1932. − № 8−9. − С. 100−104.
173. Панфилова Г. Г. Развивающий потенциал школьного краеведения : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Панфилова Людмила Генриховна. – Санкт-Петербург, 2002. – 150 с.
174. Панчеєв А. Нарада ректорів ІНО та завідуючих педкурсами Одеської губернії / А. Панчеєв // Путь просвещения. – 1924. – № 8. – С. 220–223.
175. Пахомова Т. Г. Розвиток післядипломної освіти педагогічних працівників в Україні (20–30-ті роки ХХ століття) : дис… канд. пед. наук : 13.00.01 / Пахомова Тетяна Генадіївна. – Умань, 2010. – 211 с.
176. Педагогическое образование на Украине (по докладу тов. Зотина) // Путь просвещения. – 1922. – № 3. – С. 350–354.
177. Педагогічна перепідготовка на місцях // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 195–196.
178. Педагогічне краєзнавство : підручник / за заг. ред. Н. С. Побірченко. – Умань : ПП Жовтий, 2008. – 132 с.
179. Пекарський М. Губерніальна конференція робітників освіти на Волині / М. Пекарський // Путь просвещения. – 1924. – № 7. – С. 197–198.
180. Пекарський М. Основні завдання підвищення кваліфікації педагогів системою ВІПКП / М. Пекарський // Комуністична освіта. − 1933. − № 6. − С. 117−125.
181. Перепідготовка на Кам’янеччині // Шлях освіти. – 1925. – № 7−8. – С. 242−244.
182. Перепідготовка на Кам’янеччині // Радянська освіта. – 1925. – № 8−9. – С. 86–87.
183. Петров А. Летние курсы-конференции / А. Петров // Просвещение на транспорте. – 1924. – № 4–5 – С. 8–9.
184. Підвищення кваліфікації робітників соцвиху // Шлях освіти. – 1927. – № 6−7. – С. 153−154.
185. Пірожкова О. О. Підготовка майбутніх учителів до історико-краєзнавчої роботи з учнями початкових класів в Автономній Республіці Крим : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / О. О. Пірожкова. – Ялта, 2008. – 20 с.
186. Побірченко Н. С. Формування безперервної педагогічної освіти як системи з погляду історичних перетворень (ІІ половина ХІХ − початок ХХ ст.) / Н. С. Побірченко // Педагогіка і психологія.  2010.  №2 (67). − С. 68−79.
187. Побірченко Н. С. Педагогічне краєзнавство : теоретико-методологічний аспект / Н. С. Побірченко (виступ на пленарному засіданні Всеукраїнської науково-практичної конференції „Історико-педагогічні науки : регіональний вимір” (Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, 9–10 листопада, 2006 р.). – С. 79–86.
188. Положение об Институте повышения квалификации педагогов // Педагогическая квалификация. − 1928. − № 2−3. − С. 124−127.
189. Полтавська округа // Краєзнавство. − 1928. – № 1. – С. 28.
190. Полтавські і Чернігівські курси для педперепідготовки // Радянська освіта. – 1924. – № 7. – С. 84.
191. Поляк М. Самоосвіта освітянина / М. Поляк // Шлях освіти. – 1927. – № 11. – С. 145–151.
192. Попів О. Проблема підготовки соцвихника / Ол. Попів // Шлях освіти. – 1924. – № 4–5. – С. 1–17.
193. Порадник до перепідготовки робітників освіти / за ред. Є. А. Равич-Щерби. − Х. : Червоний шлях, 1924. − 134 с.
194. Порадник по соціяльному вихованню дітей / Ценсоцвих Наркомосу УСРР. – Вип. 1. – Х. : Всеукр. держ. вид-во, 1921. – 135 с.
195. Порадник по соціяльному вихованню / Головсоцвих Наркомосу УСРР. – Вид. 4, перероблене. – Х. : Укрдержвидав, 1924. – 271 с.
196. Порадник робітника освіти. – Х. : Укрбюро ЦК спілки робіт. освіти, 1924. – 508 с.
197. Порадник соціяльного виховання : програми першого концентру для сільських і міських трудових шкіл / Наркомос УСРР, ДНМК. – Вид. 5. – Х. : Укрдержвидав, 1925. – 159 с.
198. Порадник соціяльного виховання : програми для сільських і міських трудових шкіл першого концентру / Наркомос УСРР, ДНМК. – Вид. 6, перередаговано. – Х. : Укрдержвидав, 1928. – 154 с.
199. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”: № 789 від 10 червня 2002 року // Офіційний вісник України : щотижневий збірник актів законодавства. – К. : Міністерство юстиції України, 2002. – Ч. 1. – № 24 (27 червня). – 386 с.
200. Постоєв П. Волинська округа / П. Постоєв // Краєзнавство. – 1927. – №1. – С. 24–25.
201. Потапов В. Робота Київських губкурсів для перепідготовки / В. Потапов // Радянська освіта. – 1924. – № 8. – С. 69–70.
202. Про підвищення кваліфікації робітників соцвиху // Шлях освіти. – 1928. – № 1. – С. 197.
203. Проблема комплексности в ее современном состоянии // Просвещение Донбасса. – 1924. – № 5–6. – С. 142–151.
204. Програми школи загального навчання на селі (1–4 групи) / Наркомос УСРР, Наукметод сектор. – Х. : Народній учитель, 1930. – 221 с.
205. Прокопчук В. С. Краєзнавство на Поділлі : історія і сучасність : монографія / В. С. Прокопчук; Нац. Акад. наук України, Інститут істор. України, Відділ регіон. проблем істор. України, Всеукр. спілка краєзн. – К. : Рідний край, 1995. – 192 с.
206. Прус І. Т. Краєзнавча робота в школі / І. Т. Прус. – К. : Рад. школа, 1984. – 112 с.
207. Пугач А. В. Проблеми підготовки вчителя до професійної діяльності в українській педагогічній періодиці (20-ті − початок 30-х років ХХ ст.) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Пугач Анжеліна Володимирівна. – К., 2008. – 237 с.
208. Рабочий план Губернских и Окружних курсов по переподготовке учителей трудовой школы // Наша школа. – 1924. – № 4–5. – С. 29–30.
209. Равич-Щербо Е. К вопросу о формах и методах перепідготовки / Е. Равич-Щербо // Шлях освіти. – 1924. – № 7. – С. 28–36.
210. Равич-Щербо Е. Переподготовка работников просвещения / Е.Равич-Щербо // Путь просвещения. – 1924. – № 3. – С. 12–30.
211. Равич-Щербо Е. Три года (Повышение квалификации роботников просвещения) / Е. Равич-Щербо // Путь просвещения. – 1925. – № 5–6. – С. 13–18.
212. Равич-Щербо Е. А. Из практики Донецкого ИНО / Е. А. Равич-Щербо // Шлях освіти. – 1927. – № 2−3. – С. 89–102.
213. Рашин Г. Основні завдання плянування підготовки кадрів / Г. Рашин // Шлях освіти. – 1930. – № 3. – С. 35–45.
214. Резолюции по вопросам строительства факсоцвосов и педкурсов // Путь просвещения. – 1922. – № 3. – С. 357–360.
215. Рєзнік Я. Виробнича педпрактика в педагогічних ВУЗ’ах / Я. Рєзнік // Шлях освіти. – 1930. – № 1–2. – С. 56–63.
216. Різник Я. Комплексне навчання / Я. Різник // Радянська освіта. − 1923. − № 2. − С. 34−44.
217. Різник Я. Як студіювати нові програми / Я. Різник // Радянська освіта. – 1924. – № 11−12. – С. 65−71.
218. Рік праці Педагогичного Музею при ДІНО // Радянська школа. – 1926. – № 13–14. – С. 90–92.
219. Руденко Г. М. До реформи ІНО / Г. М. Руденко // Шлях освіти. – 1929. – № 4. – С. 97–98.
220. Рудницька Н. Ю. Становлення та розвиток шкільного краєзнавства на Волині (1917–1932 рр.) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Рудницька Неля Юріївна. – Житомир, 2000. – 219 с.
221. Рябко М. А. Краеведение в советской школе : дис... канд. пед. наук : 13.00.01 / М. А. Рябко. – Кривой Рог, 1955. – 227 с.
222. Рябченко О. Л. Харківський інститут народної освіти ім. О. О. Потебні (1921−1930 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.06 „Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / О. Л. Рябченко. – Дніпропетровськ, 1997. – 21 с.
223. Ряппо Я.П. Народна освіта на Україні за десять років революції / Я.П. Ряппо. − К. : Держ. видавництвово України, 1927. − 126 с.
224. Ряппо Я. Новый этап реформы педагогического образования / Я. Ряппо // Шлях освіти. – 1923. – № 7−8. – С. 20–34.
225. Ряппо Я. О системе народного просвещения / Я. Ряппо // Шлях освіти. – 1928. – № 1. – С. 12–27.
226. Ряппо Я. Основні моменти наукової праці на Україні в минулому році / Я. Ряппо // Шлях освіти. – 1925. – № 4. – С. 142−148.
227. Ряппо Я. Проверка высшей школы Украины / Я. Ряппо // Просвещение Донбасса. – 1924. – № 5–6. – С. 15–18.
228. Ряппо Я. Производственная практика