Пивовар Андрій Анатолійович. Поєднаний розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання

brief description

Пивовар Андрій Анатолійович. Поєднаний розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури. - Л., 2005.

Пивовар Андрій Анатолійович. Поєднаний розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24. 00. 02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2005 рік.
Дослідження присвячене проблемі інтеграції фізичного і розумового виховання старших дошкільників в процесі фізичного виховання в системі дошкільних навчальних закладів України.
Об’єкт дослідження фізичні і пізнавальні здібності дітей 5 і 6 років.
Предмет дослідження взаємозв’язок між розвитком фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання.
Мета дослідження обґрунтувати науково-методичні підходи поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання в системі дошкільних навчальних закладів України.
У дисертації вперше представлені наукові дані про взаємозв’язок і взаємозумовленість компонентів рухових і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років як цілісної динамічної системи, яка має певну структуру і вікові особливості розвитку; вперше експериментально обґрунтовано зміст моделей поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільників у процесі фізичного виховання; вперше визначені педагогічні умови реалізації методики поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5-6-річного віку у процесі фізичного виховання, зокрема: спрямованість педагогічних дій щодо розвитку фізичних здібностей згідно із сенситивними періодами; визначені засоби поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей, які включають рухове завдання і завдання, спрямоване на активізацію складових пізнавальних процесів; визначені компоненти фізичного навантаження в процесі розвитку фізичних і пізнавальних здібностей.

У дисертаційному дослідженні наведені узагальнені теоретичні і нові експериментальні дані про інтегрований розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5- і 6-річного віку.
1. Аналіз літературних даних показав, що використання засобів фізичної культури з метою гармонійного розвитку дитини і покращання стану здоров’я є пріоритетним напрямом у галузі фізичного виховання.
Одним із найголовніших питань сучасної освіти є формування системи навчання, яка передбачає інтегрований освітній, оздоровчий, загальний виховний вплив, що буде забезпечувати оптимальний фізичний і розумовий розвиток дитини. Такий підхід ще не знайшов місця в організації фізичного виховання у дошкільних закладах.
До маловивчених аспектів зазначеної проблеми належать: взаємодія компонентів морфофункціонального стану, фізичної підготовленості і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років; пошук інноваційних підходів до організації фізичного виховання у дошкільних закладах; визначення педагогічних умов сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей, які б забезпечували підвищення рівня фізичної підготовленості та інтелектуальних можливостей дітей старшого дошкільного віку.
2. Результати теоретичного дослідження свідчать, що дошкільний вік є сприятливим для розвитку швидкісно-силових якостей, спритності, швидкості, гнучкості. Крім того, старший дошкільний вік є сенситивним і для розвитку компонентів пізнавальної діяльності дитини: сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги. У зв’язку з цим фізичний розвиток дитини, вдосконалення його пізнавальних процесів і фізичних здібностей не можна розглядати відокремлено. Вони є взаємопов’язаними сторонами одного й того процесу психофізичного розвитку.
Згідно з теорією розвитку задатків та здібностей дитини, розвиток однієї здібності може сприяти розвитку іншої, тобто розвиток фізичних здібностей не протиставляється розвитку пізнавальних здібностей. Саме це дає підстави розглядати організм дітей 5- і 6-річного віку, який росте і розвивається, як цілісну динамічну систему.
Розроблена теоретична концепція та експериментальні дані є підставою для внесення в програму досліджень показників, які характеризують фізичний розвиток, психофізіологічний стан, фізичну підготовленість і пізнавальні процеси організму, що росте.
3. Дослідження дітей 5- і 6-річного віку свідчать про позитивні зміни динамічного характеру у фізичному розвитку, психофізіологічному стані і фізичній підготовленості.
Аналіз антропометричних показників виявив, що найбільші темпи приросту відзначаються у довжині тіла, причому у хлопчиків вищі, ніж у дівчаток (6 і 4,7% відповідно). Інші показники фізичного розвитку (маса тіла, обвід грудної клітки) з 5 до 6 років збільшуються як у дівчаток, так і у хлопчиків приблизно однаково. Фізичний розвиток дітей досліджуваної групи відповідає середньому і нижчому від середнього рівням.
У віці від 5 до 6 років спостерігаються зміни у пропорційності фізичного розвитку. Так, кількість дітей, які належать до ІІІ групи за індексом фізичного розвитку (ІФР), збільшується з 31,6 і 48% до 72,2 і 61,2% у дівчаток і хлопчиків відповідно. Ця група характеризується більшою пропорційністю тілобудови, але меншими координаційними можливостями. Очевидно, це пов’язане з тим, що шостий рік життя є критичним періодом для організму дітей і характеризується інтенсивним ростом, що завжди супроводжується зменшенням біологічної надійності організму.
Аналіз показників кардіореспіраторної системи виявив, що стан серцево-судинної і дихальної системи дітей досліджуваної групи має певні відхилення від норми. Було виявлено перевищення належних результатів у всіх вимірюваннях ЧСС (ЧСС абсолютного спокою на 5-10 уд./хв, ЧСС відносного спокою на 10-20 уд./хв) як у хлопчиків, так і у дівчаток. Показники проби Штанге і Генчі як у дівчаток, так і у хлопчиків обох вікових груп відстають від середньостатистичних показників для цього віку.
Відзначається прогресивна динаміка результатів фізичної підготовленості старших дошкільників. Найбільші темпи щорічного приросту були відзначені у показниках сили м’язів рук і тулуба (дівчатка 19 і 40%, хлопчики 24,2 і 28,6%), швидкості реакції (32,5 і 26,7% відповідно), гнучкості (20,5 і 29,2%), швидкісно-силових здібностей (15 і 20,9%), а також координаційних здібностей (від 11,1 до 3,3%).
Отже, у віковому розвитку фізичної підготовленості дітей від 5 до 6 років спостерігається гетерохронність і визначаються сенситивні періоди розвитку спритності, швидкості, гнучкості, швидкісно-силових здібностей, що дає підстави вважати доцільним цілеспрямований педагогічний вплив на ці фізичні якості.
4. Вивчення особливостей прояву складових пізнавальних процесів сприймання, пам’яті, мислення, уяви та уваги дає підстави констатувати гетерохронність їх розвитку у дітей старшого дошкільного віку. Найбільші темпи приросту зафіксовані у розвитку сприймання (20,5% - дівчатка, 18,2% - хлопчики), що очевидно, пов’язане із віковим удосконаленням перцептивних процесів дитини. Спостерігається також висока інтенсивність розвитку таких процесів, як пам’ять (13,3%), мислення (16,5%), уява (7,1%) у дівчаток, хоча і в хлопчиків відзначена позитивна динаміка цих процесів (2,6%; 4,8%; 2,3%).
Рівень розвитку уваги та її складових продуктивності, стійкості, обсягу був вищим за рівні розвитку інших пізнавальних здібностей (5,1 - 5,7 балів), а темпи щорічного приросту у хлопчиків вищі (7,2%), ніж у дівчаток (1,9%).
Таким чином, можна відзначити, що віковий період 5 і 6 років є сенситивним для розвитку як фізичних, так і пізнавальних здібностей.
5. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що у процесі росту і розвитку дітей 5- і 6-річного віку змінюється взаємозв’язок між параметрами, що характеризують морфофункціональний, психофізіологічний стан, фізичну підготовленість і пізнавальні здібності. Так, кількість значущих кореляційних показників, які характеризують фізичний стан, з пізнавальними здібностями є більшою у 5-річних дітей, порівняно з 6-річними. Всі пізнавальні процеси мають значущі кореляційні взаємозв’язки (Р<0,05) з показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості, психофункціонального стану.
Спостерігається тенденція взаємозумовлення розвитку фізичних та пізнавальних здібностей як у дівчаток, так і у хлопчиків, що підтверджується кореляційними взаємозв’язками між результатами у таких рухових тестах, як човниковий біг (r=0,30-0,47), складна моторна реакція (r=0,31-0,44) та сприймання; кидання і ловля м’яча та пам’ять (r=0,22-0,41); підняття тулуба (r=0,29-0,34), проста реакція на звук (r=-0,28-0,40), складна реакція (r=0,26-0,42) та мислення; кидання та ловля м’яча за 30с (r=0,32-0,46), проста моторна реакція на звук (r=0,28-0,47) та увага.
Наявність значущих кореляційних взаємозв’язків між фізичними здібностями, фізичним розвитком, функціональними можливостями і пізнавальними процесами у старших дошкільників свідчить про доцільність педагогічних впливів, спрямованих на інтегрований розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дитини.
6. Застосування факторного аналізу в дослідженнях дозволило встановити інформаційну значущість чинників у загальній структурі рухової системи та інтелектуальної сфери дітей 5- і 6-річного віку, а також виділити їх основні компоненти.
У дітей 5-річного віку структуру рухової і пізнавальної діяльності визначають 7 ортогональних чинників, де загальна сума дисперсії вибірки складає 75,3-78,8%. Попри наявність деяких відмінностей, більшість показників змісту чинників і його компонентів як у хлопчиків, так і у дівчаток ідентичні.
Структура рухової та інтелектуальної діяльності визначається такими факторами: для хлопчиків координаційні здібності (25,2%), пізнавальні здібності й функціональний стан (15,0%), загальна працездатність (10,8%), рухливість нервових процесів (7,8%), швидкісна координація (6,1%), швидкісно-силові можливості (5,3%), силові здібності (5,1%); для дівчаток координаційні здібності (16,9%), пізнавальні здібності (15,3%), фізичний розвиток (14,4%), рухливість нервових процесів (11,3%), швидкісно-силові здібності (9,6%), функція дихання (5,8%), кардіореспіраторні можливості (5,5%).
Аналіз показав, що найбільший ваговий внесок у структуру рухової і пізнавальної діяльності мають показники координаційних (16,9-25,2%), пізнавальних здібностей (15,0-15,3%), фізичного розвитку (14,4%), що перебувають у взаємозв’язку з показниками фізичної підготовленості і психофізіологічного стану.
7. У дітей 6-річного віку факторну структуру рухової і пізнавальної діяльності також визначають 7 чинників, де загальна сума дисперсії вибірки складає 71,4-74,5%.
При аналізі факторних матриць було виявлено, що у дітей 6-річного віку на більшість показників змісту чинників та його компонентів статеві відмінності істотно не впливають. Як і в попередній віковій групі, значний вплив мають показники координаційних здібностей (20,7%), пізнавальних здібностей (21,8%), фізичного і психомоторного розвитку (9,7-12,0%). Ці складові взаємозалежні з показниками фізичної підготовленості і функціонального стану.
Аналіз структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5- і 6-річного віку свідчить про її динамічність і гетерохронність у розвитку і взаємозв’язку основних її компонентів. Але, незважаючи на певні відмінності, у факторній структурі рухової і пізнавальної діяльності дітей 5 і 6 років відзначено загальні тенденції.
8. Існування взаємозв’язку між компонентами фізичної підготовленості, функціональних можливостей, фізичного розвитку і пізнавальних здібностей дало підставу для використання методу поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей у процесі занять фізичними вправами. Визначення основних чинників структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5 і 6 років, ступеня їх взаємозв’язку та вагомого внеску дозволили розробити зміст засобів фізичного виховання.
Розроблено моделі занять із застосуванням доступних для дітей видів фізичних вправ: основних рухів, рухливих ігор, ігор-естафет у поєднанні із завданнями, спрямованими на розвиток пізнавальних процесів із використанням спортивно-ігрового методу, характерного для змагальної діяльності.
Реалізація педагогічних умов, спрямованих на сполучений розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років, здійснювалася із дотриманням основних засад дидактичних закономірностей, правил, з урахуванням вікових особливостей, особливостей нормування загальної і вибіркової величини фізичних навантажень.
9. Проведений аналіз педагогічних експериментів свідчить, що визначені педагогічні умови сприяли значному підвищенню фізичної підготовленості і рівня розвитку складових пізнавальних здібностей дітей експериментальних груп порівняно з контрольними.
Значна перевага дітей експериментальної групи над своїми однолітками (Р<0,05) виявлена у показниках швидкості (біг 30 м): 7,5 і 7,2с у дітей 5 років та 7,0 і 6,7с у дітей 6 років; спритності (човниковий біг 3х10м): 12,1 і 11,7с у дітей 5 років та 11,3 і 10,9с у дітей 6 років; швидкісно-силових якостей (стрибок у довжину з місця): 88,6 і 96,7см у дітей 5 років та 101,2 і 108,6 см у дітей 6 років; гнучкості (нахил уперед): 3,2 і 4,7 см у дітей 5 років та 5,8 і 6,4 см у дітей 6 років; складових усіх пізнавальних процесів: сприймання 4,2 і 5,3 бала, 4,7 і 5,6 бала у 5- і 6-річних дітей відповідно; пам’яті 3,9 бала, 4,1 бала та 4,2 бала, 4,9 бала; мислення 4,1 бала, 4,7 бала та 4,6 бала, 5,1 бала; уяви 4,3 бала, 4,9 бала та 4,7 бала, 5,3 бала; уваги 5,2 бала, 5,9 бала та 5,6 бала, 6,1 бала у 5- і 6-річних дітей відповідно.
Таким чином, результати проведеного експерименту показали ефективність нашої методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільників у процесі фізичного виховання.
Наша робота не з’ясовує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Її подальше дослідження може бути спрямоване на розв’язання таких завдань:
удосконалення змісту методики поєднаного розвитку фізичних і розумових здібностей дітей дошкільного (3-4 роки) і передшкільного (5-6 років) віку;
удосконалення організаційної структури занять із фізичної культури, спрямованих на комплексний розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дошкільників;
розробка шкал оцінювання фізичної підготовленості дітей дошкільного віку;
розробка програми підготовки фахівців фізичного виховання у дошкільних закладах.