ПЛЄШАКОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА. ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

brief description

ПЛЄШАКОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ "

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ПЛЄШАКОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК336+351.863](477)(043.5)
ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
д.е.н, проф.
ЛЮТИЙ ІГОР ОЛЕКСІЙОВИЧ
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП………...……………………………………………………………...... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ
СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ 13
1.1. Генеза та еволюція теоретичних досліджень фінансової
стабільності держави ……………………………………………… 13
1.2. Складові фінансової стабільності та індикатори її оцінки... ....... 26
1.3. Фінансова стабільність як чинник забезпечення фінансової
безпеки держави ….............................................................................. 37
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І……………………………………. 48
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ
СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
53
2.1. Передумови формування та суперечності забезпечення
фінансової стабільності ……………………………………………
53
2.2. Сучасний стан фінансової стабільності в Україні ………. ……….. 68
2.3. Модель взаємозв’язку фінансової стабільності та фінансової
безпеки …………………………....……………………………….. 82
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ…………………………………… 102
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ
СТАБІЛЬНОСТІ ЯК УМОВА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНИ
106
3.1. Імплементація зарубіжного досвіду забезпечення фінансової
стабільності………………………………………………………….
106
3.2. Світова фінансова криза як чинник дестабілізації фінансової
стабільності України ………………………………… ……………..
125
3.3. Державна стратегія забезпечення фінансової безпеки в умовах
поглиблення фінансово-політичної кризи ……………………….
148
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ………………………………….. 165
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……....................................……… 173
ДОДАТКИ….………………………………………………………………….. 205
3
ВСТУП
Актуальність теми. Посилення процесів фінансової глобалізації та
зростання конкуренції на світових ринках невідкладно вимагають системних
і скоординованих дій держави, бізнесу та суспільства у забезпеченні
фінансової стабільності та фінансової безпеки держави. Глобальні кризи
наочно демонструють структурну вразливість економіки України та
нестійкість її фінансової системи. Уряд кожної країни прагне досягти стану
стабільності власної фінансової системи, що дає змогу забезпечити
ефективний розподіл фінансових ресурсів, реалізувати інвестиційний
потенціал країни, збільшити обсяг іноземних інвестицій, підвищити рівень
довіри до фінансово-кредитних установ, подолати надмірну волатильність
фінансових ринків, підтримувати запас міцності у фінансовій системі, що є
запорукою протидії негативним економічним шокам у майбутньому та
забезпечення сталості соціально-економічного розвитку.
За відсутності фінансової стабільності, що притаманна сучасній
світовій економіці, на першому плані постає необхідність створення системи
забезпечення й управління фінансовою безпекою держави. При цьому
недостатнє розуміння феномена фінансової стабільності та фінансової
безпеки перешкоджають осмисленню різноманіття механізмів їх порушення,
а отже вибору ефективної послідовності антикризових дій регулювальних
органів, а також відповідної фінансової політики у співпраці з фінансовими
інститутами наднаціонального рівня.
Результати дослідження, спрямовані на визначення рівня фінансової
безпеки держави, виявлення відхилень показників від їхніх порогових
значень, аналізу причин та наслідків незадовільного стану фінансової
безпеки, знайшли висвітлення у працях В. Базилевича, О. Барановського,
З. Варналія, О. Власюка, М. Єрмошенка, Я. Жаліло, Т. Ковальчука, І. Лютого,
В. Мунтіяна, В. Опаріна, О. Підхомного, А. Сухорукова, В. Юрчишина та
інших науковців.
4
Зарубіжні та вітчизняні вчені ґрунтовно досліджують різні аспекти
фінансової стабільності як економічної категорії. Зокрема, Ф. Аллен,
M. Боріо, Г. Вуд, Е. Крокетт, Ф. Мишкін, Д. Сакс, Дж. Стігліц, Г. Шиназі,
Р.Фергюсон, М. Фут та інші представники західної економічної думки свої
численні праці присвятили проблематиці концепції фінансової стабільності
(причому як теоретико-методологічним засадам, так і практичним напрямам
забезпечення фінансової стабільності). Крім того, серед фінансових
інститутів особливо ретельно питання фінансової стабільності досліджують
представники Базельського комітету з питань банківського нагляду, Ради з
фінансової стабільності, Міжнародного валютного фонду, Європейського
центрального банку, Європейської ради із системних ризиків тощо.
Ґрунтовними є праці вчених з країн СНД – Л. Абалкіна, С. Гриняєва,
П. Каллаура, І. Ларіонова, Д. Михайлова, О. Фоміна та інші. Серед
вітчизняних фахівців, праці яких безпосередньо пов’язані з питаннями
фінансової стабільності, можна виділити Я. Белінську, В. Гейця,
С. Науменкову, Н. Стукало, Т. Унковську, Н. Шелудько та інших.
Вагоме значення для розробки проблеми дисертаційного дослідження
мають праці авторів, у яких досліджуються дотичні проблеми: вдосконалення
монетарної політики як невід’ємної складової фінансової політики,
спрямованої на підтримку стабільності фінансової та банківської систем. Ці
питання розкривають З. Васильченко, Т. Єфіменко, М. Крупка, О. Любкіна,
В. Міщенко, О. Рогач та С. Шумська.
Разом із тим аналіз наукової літератури з теми дослідження дає
підстави стверджувати, що невирішеним належною мірою остаточно
залишається ряд теоретичних і прикладних проблем, зокрема відсутність
системного визначення фінансової стабільності в частині його тлумачення в
законодавчій базі; відсутність дієвої системи оцінки системних ризиків і
загроз фінансової стабільності; недостатня координація діяльності
економічних відомств та відсутність єдиної науково обґрунтованої методики
оцінки фінансової стабільності та фінансової безпеки.
5
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи
кафедри фінансів економічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка в межах комплексної держбюджетної
теми «Модернізація економіки України на засадах сталого соціальноекономічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики» № 11БФ040-01
(реєстраційний номер 0111U006456), у межах якої автором розкрито
специфіку антикризового регулювання в зарубіжних країнах, обґрунтовано
теоретичні підходи й уточнено критерії формування концепції фінансової
стабільності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
поглиблення теоретичних засад визначення економічної сутності фінансової
стабільності та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення
фінансової стабільності для досягнення фінансової безпеки України.
Відповідно до поставленої мети у дисертаційній роботі були поставлені
та вирішенні наступні завдання:
 систематизувати теоретичні підходи до розкриття сутності
фінансової стабільності як умови забезпечення фінансової безпеки;
 визначити складові фінансової стабільності та основні індикатори її
оцінки;
 розглянути чинники формування та суперечності забезпечення
фінансової стабільності;
 розробити інструменти імплементації зарубіжного досвіду в
забезпечення фінансової стабільності в Україні;
 визначити взаємозв’язок фінансової стабільності та фінансової
безпеки;
 розробити рекомендації щодо індикативної оцінки фінансової
безпеки;
 встановити тенденції забезпечення фінансової стабільності за умов
поглиблення фінансово-політичної кризи;
6
 надати пропозиції щодо розробки Державної стратегії забезпечення
фінансової безпеки в умовах стабілізації економіки України.
Об’єктом дослідження є система економічних відносин у процесі
забезпечення фінансової стабільності України.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти
формування фінансової стабільності як умови забезпечення фінансової
безпеки України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи
є фундаментальні положення економічної теорії, банківської справи, теорії
фінансів, грошей і кредиту, сучасні концепції грошово-кредитного
регулювання економіки, наукові праці вітчизняних та іноземних учених з
питань фінансової стабільності та фінансової безпеки та функціонування
фінансової системи в цілому.
У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і
спеціальних методів дослідження: аналізу та синтезу – при визначенні місця
та ролі фінансової стабільності у забезпеченні фінансової безпеки;
діалектичний – при розкритті сутності поняття «фінансова стабільність»;
системно-структурного аналізу – при дослідженні іноземного та вітчизняного
досвіду забезпечення фінансової стабільності; економіко-статистичний – при
оцінці факторів впливу на стабільність фінансової системи; економікоматематичний – при вивченні сучасного стану фінансової стабільності
України; історико-логічний – при визначенні тенденцій та передумов
формування концепції фінансової стабільності в Україні; алгоритмічні
методи – при розробці механізму оцінки фінансової стабільності України.
Крім того, в процесі дослідження використовувалися метод кількісного та
якісного порівняння та інші.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти
України, звітні дані Національного банку України; аналітичні матеріали
Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і
торгівлі України; звітно-аналітична інформація Державної служби
7
статистики України, Незалежної асоціації банків України та Асоціації
українських банків, Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Ради національної безпеки і
оборони України; аналітичні огляди Міжнародного валютного фонду,
Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського центрального
банку, Федеральної резервної системи США та інших міжнародних
фінансових інститутів та організацій.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі
одержано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують
важливе науково-практичне завдання – досягнення фінансової стабільності
задля забезпечення фінансової безпеки України. Основні наукові результати,
що визначають ступінь і характер новизни досліджень, полягають у
наступному:
удосконалено:
- визначення поняття «фінансова стабільність» як стану фінансової
системи, за якого раціонально розподіляються та використовуються
фінансові ресурси, реалізуються економічні інтереси всіх суб’єктів системи
фінансових відносин, абсорбуються шоки та унеможливлюється їх здатність
чинити дестабілізуючий вплив на економіку, що є умовою забезпечення
фінансової безпеки країни;
- класифікація чинників дестабілізації фінансової системи України, яка
дає змогу розробити та реалізувати механізм мінімізації їх негативного
впливу на економіку України та забезпечити створення передумов для
досягнення фінансової стабільності, а відповідно фінансової безпеки
держави, що включає забезпечення політичної стабільності, реформування
законодавчої бази, подолання корупції та боротьбу з тіньовою економікою й
дозволяє активізувати фінансовий та інвестиційний потенціал фізичних та
юридичних осіб, шляхом запровадження економічних, організаційноадміністративних механізмів реалізації їхніх інтересів; впровадження
програм фінансової та економічної стабілізації, розроблених на основі
8
імплементації зарубіжного досвіду та розширення співробітництва в межах
світового економічного простору; оптимізацію економічного співробітництва
з міжнародними фінансовими організаціями;
- підходи до побудови багатофакторної економіко-математичної моделі
лінійної регресії з урахуванням специфіки фінансової системи України,
основним індикатором фінансової стабільності якої виступає кредитний
дефолтний своп (CDS). При визначенні напрямів забезпечення фінансової
стабільності як умови фінансової безпеки України, запропоновано
використовувати багатофакторну модель, що відображатиме найтісніший
взаємозв’язок волатильності кредитних дефолтних свопів (CDS) на
український державний борг від впливу певних факторів – макроекономічних
показників: обсягу ВВП, зовнішньоторговельного балансу, обсягів
внутрішньої торгівлі, обсягу зовнішнього державного боргу, розміру
заробітної плати, індексу споживчих цін.
набули подальшого розвитку:
- теоретичні засади та методика реалізації механізму забезпечення
фінансової стабільності України, що дає змогу виявити та систематизувати
фактори впливу на фінансову стабільність, зокрема, вплив ендогенних
факторів, а саме: вразливість і суперечливість системи державного
управління економікою, низький рівень довіри суб’єктів фінансової системи
до урядових нововведень, суперечливість та необхідність удосконалення
системи нормативно-правового регулювання, а також екзогенних, що діють
поза фінансовою системою, а саме: політична дестабілізація, структурна
переорієнтація економіки, військовий конфлікт на території держави;
- підходи до системи забезпечення фінансової безпеки через три
взаємопов’язані блоки: інституційно-правовий, економічний, блок поєднання
економічних інтересів. Інституційно-правовий блок включає в себе:
реформування законодавчої бази, забезпечення політичної стабільності,
необхідність перезавантаження судової та правоохоронних систем, підтримка
суб’єктами фінансової системи довіри до урядових нововведень.
9
Економічний блок передбачає заходи з впровадження програм фінансової та
економічної стабілізації, зменшення боргового навантаження на державний
бюджет та надмірної залежності від міжнародних фінансових інститутів.
Блок поєднання економічних інтересів передбачає збільшення довіри
громадян до грошово-кредитної політики НБУ, реалізацію інтересів усіх
суб’єктів системи фінансових відносин;
- теоретичні підходи до визначення закономірностей та суперечностей
розвитку фінансової системи України, що дозволило виділити етапи та
проаналізувати ефективність фінансової політики як стабілізаційного
чинника фінансової безпеки в частині формування інформаційної бази та
системи індикаторів стабільності фінансової системи, проведення її
моніторингу та аналізу, стрес-тестування, формування звіту про стан
фінансової системи, вироблення рекомендацій щодо коригування політики з
метою посилення стабільності фінансової системи країни;
- підходи щодо забезпечення належного рівня фінансової стабільності
на основі модернізації економіки України, реформування нормативноправової та інституціональної баз, реалізації пріоритетів фінансової політики
щодо створення сприятливих умов розвитку бізнесу й активізації
інвестиційних процесів, оптимізації боргового навантаження на державний
бюджет та залежності від міжнародних фінансових інститутів, що створює
умови забезпечення економічної та політичної незалежності та визначає
фінансову безпеку України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
розроблені й запропоновані у дисертаційній роботі наукові підходи, висновки
і практичні рекомендації поглиблюють розуміння сутності фінансової
стабільності та мають науково-практичне значення для забезпечення
фінансової стабільності в Україні. Запропоновані наукові положення,
рекомендації і висновки можуть бути використані як при розробці
законодавчих актів щодо забезпечення фінансової стабільності на
10
національному рівні, так і в навчальному процесі при викладанні
економічних дисциплін.
Викладені в дисертаційній роботі висновки та пропозиції щодо
методологічних засад оцінки фінансової стабільності банківського сектору
використані Київським регіональним відділенням АБ «Південний» у процесі
формування стратегії розвитку банку (довідка № 096-2808/3 від
13.03.2015 р.).
Основні теоретичні положення дисертаційної роботи були впроваджені
у навчальний процес і використовувалися при розробці навчальнометодичного комплексу, а також при читанні лекційних та проведенні
семінарських занять для студентів економічного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка з навчальної дисципліни:
«Фінансова політика України в умовах глобалізації» (довідка № 013/306 від
17.06.2015 р.).
Наукові висновки та результати, зокрема, рекомендації автора щодо
формування методологічних засад фінансової стабільності в Україні та
розробки основних індикаторів її оцінки використані постійною комісією
Київської обласної ради з питань бюджету та фінансів при підготовці
аналітичних матеріалів «Програми соціально-економічного та культурного
розвитку Київської області на 2016 рік» (довідка № 1220/02 від 02.09.2015 р).
Основні положення дисертаційної роботи та результати наукових
досліджень використані Державною службою фінансового моніторингу
України при формуванні аналітичних матеріалів. Сформульовані пропозиції
та узагальнення використані у роботі Навчально-методичного центру
Держфінмоніторингу як такі, що є науково обґрунтованими і мають
методичну та практичну цінність для формування засад фінансової безпеки
України (довідка № 4895/0320-05 від 11.11.2015 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки,
результати, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані
автором самостійно. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею.
11
Внесок автора в працях, у тому числі опублікованих у співавторстві,
наведено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднені на засіданнях кафедри фінансів економічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка та
доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській
науково-практичній конференції «Розвиток механізмів функціонування
економіки та фінансово-кредитного сектору в умовах євроінтеграційних
процесів» (м. Сімферополь, 2011), Міжнародній науково-практичній
конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи
України» (м. Київ, 2011-2014), Міжнародній науково-практичній конференції
студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна: Економіка»
(м. Київ, 2012), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні
проблеми в економіці та шляхи їх вирішення» (м. Одеса, 2012), Науковопрактичній конференції «Фінанси інституційних секторів економіки України:
стан, тенденції розвитку, практика реформування» (м. Київ, 2013), Науковопрактичній конференції «Фінансова безпека України: проблеми та пріоритети
забезпечення» (м. Івано-Франківськ, 2013), Міжнародній науково-практичній
конференції «Банківський та реальний сектор економіки: фінансовоекономічні аспекти взаємодії та перспективи розвитку» (м. Тернопіль, 2015),
Міжнародній науково-практичній конференції «Моделювання та
прогнозування соціально-економічних процесів» (м. Львів, 2015), Науковопрактичному круглому столі «Економічна безпека України в умовах
фінансової глобалізації» (м. Полтава, 2015).
Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у
25 публікаціях загальним обсягом авторського матеріалу 6,11 д.а., у тому
числі 7 статей у фахових наукових виданнях (особисто автору належить
2,99 д.а.), з яких 6 статей опубліковано у виданнях, які входять до
міжнародних наукометричних баз даних Index Copernicus, EBSCO,
Ulrichsweb, RePEc, DOAJ, Academic Journals Database, ResearchBib, SIS,
12
Індекс Google Scholar; 4 статті обсягом 1,08 д.а. – в іноземних наукових
виданнях, з яких 1 стаття належить до міжнародної наукометричної бази
даних Academic Journals Database, AgEcon Search, BASE, CABI Abstracts,
EBSCO, DOAJ, Gale, Global Health (CABI), Google scholar, libsearch, Open
J-Gate, RePEc, ResearchGate, Ulrich’s Periodicals Directory, VSL Open,
JournalSeek, Research Bible, Scirus; 14 публікаціях обсягом 2,04 д.а. – за
матеріалами конференцій та круглих столів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний
обсяг дисертації становить 238 сторінок друкованого тексту. Основний зміст
дисертації викладено на 204 сторінках, що містять 21 таблицю (на 20 стор.)
та 33 рисунки (на 31 стор.). Список використаних джерел налічує
328 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення проблеми
щодо розробки наукових засад дослідження фінансової стабільності та
критеріїв забезпечення фінансової безпеки України й обґрунтовано практичні
рекомендації щодо її забезпечення з урахуванням пріоритетних цілей
економічного розвитку. Сформульовано висновки, пропозиції та
рекомендації, які дозволяють вирішити поставлені завдання відповідно до
визначеної мети:
1. Поняття «фінансова стабільність» пов'язане з проблемою
забезпечення найбільш раціонального використання фінансових ресурсів у
всіх секторах економіки та досягнення позитивної динаміки у зростанні
доходів населення. Пріоритетом соціально-економічного розвитку кожної
країни є забезпечення сталого економічного зростання. Безпосередньо
фінансова стабільність не є гарантом економічного зростання в країні, але її
відсутність стає каталізатором внутрішніх кризових процесів, що негативно
позначаються на підприємницькій активності суб’єктів системи фінансових
відносин.
2. Систематизація наукових поглядів вітчизняних та зарубіжних учених
дала змогу обґрунтувати авторський підхід до розкриття сутності поняття
«фінансова стабільність» як стану фінансової системи, за якого раціонально
розподіляються та використовуються фінансові ресурси, реалізуються
економічні інтереси всіх суб’єктів системи фінансових відносин,
абсорбуються шоки та унеможливлюється їх здатність дестабілізуюче
впливати на економіку, що є умовою забезпечення фінансової безпеки
країни. Таке трактування даного поняття не обмежує його виключно
забезпеченням стабільності банківського сектору, а розширює, передбачаючи
участь усіх суб’єктів фінансової системи в забезпеченні фінансової безпеки.
3. До компонентів фінансової системи, які вирішальною мірою
впливають на її фінансову стабільність, можна віднести: стабільність
170
макроекономічного середовища, що формується під впливом зовнішніх і
внутрішніх факторів; стабільність мікроекономічного середовища та
інституційну стабільність. У свою чергу, фактори, що порушують фінансову
стабільність, можна розділити на дві великі групи: зовнішні (екзогенні) та
внутрішні (ендогенні). До першої групи відносять стан національної
економіки, різні макроекономічні диспропорції у сфері виробництва та
споживання, інвестиції в реальний капітал, підвищення цін на енергоносії та
інші основні імпортні товари, дорожче обслуговування зовнішнього боргу
внаслідок падіння курсу національної грошової одиниці та інші. Друга група
об’єднує фактори, пов'язані з недосконалістю фінансової системи держави, її
нормативно-правової бази, відсутністю ефективного фінансового контролю
за цільовим використанням бюджетних коштів, корупцією та тіньовою
економікою, надмірними зовнішніми запозиченнями, що використовуються
для покриття дефіциту державного бюджету.
4. У роботі узагальнено методику МВФ і Світового банку (Програма
оцінки фінансового сектора - FSAP); Комітету при Банку міжнародних
розрахунків (Базельський комітет з питань банківського нагляду); ОЕСР,
Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO),
Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS), Ради з
міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB); Ради з фінансової
стабільності, а також способи вирішення проблеми забезпечення фінансової
стабільності. Оцінювання рівня фінансової стабільності прийнято
здійснювати на основі: 1) індикаторів – передвісників фінансової
нестабільності, розроблених Інститутом економічної політики ім. Є. Т.
Гайдара; 2) вивчення динаміки кредитно-дефолтних свопів на єврооблігації
та ймовірності дефолту за даними про них; 3) аналізу динаміки індикаторів
фінансової стійкості; 4) змішаних методів.
5. Проведений регресійний аналіз показав пряму залежність кредитнодефолтних свопів від восьми факторів, а саме: розміру зовнішнього боргу,
індексу споживчих цін, індексу промисловості, зміни дефлятора ВВП, рівня
171
реальної заробітної плати, рівня номінальної заробітної плати, курсу гривні
до долара США, обсягів внутрішньої торгівлі. Економіко-математичні моделі
є адекватними за будь-якого рівня значущості та виявлено досить тісний
лінійний зв’язок (коефіцієнт детермінації більше 0,8). Це свідчить про те, що
причинами уразливості української економіки є: тягар зовнішнього боргу та
слабкість банківського сектора.
6. Інтенсивність прояву фінансових криз визначила необхідність
обґрунтування системи оцінки та моніторингу стабільності національних
фінансових систем, що дозволяє згладжувати амплітуду циклічних коливань
ділового та фінансового циклів. Результатом таких пошуків стало те, що
повноваження (мандати) багатьох центральних банків були значно
розширені, й вони передбачали у своїх офіційних документах звіт про
фінансову стабільність. Впровадження такої системи має своєю метою:
підвищення прозорості функціонування фінансової системи та її складових у
процесі інтеграції у світовий фінансовий простір; поліпшення
інформованості органів управління щодо стану фінансової системи;
забезпечення необхідних передумов для розробки системи
попереджувальних заходів із забезпечення фінансової стабільності та їх
своєчасного впровадження. Так, наприклад, в Україні важливим кроком в
інституційному забезпеченні стало створення у березні 2016 року згідно з
Указом Президента України Ради з фінансової стабільності з метою обміну
інформацією, своєчасного виявлення зовнішніх і внутрішніх загроз та
системних ризиків для забезпечення фінансової стабільності й мінімізації
негативного їх впливу на національну фінансову систему держави.
7. Окремою проблемою фінансової стабільності нашої держави є її
залежність від глобалізаційних процесів та інтеграція України у світовий
фінансовий простір. Процес глобалізації носить досить суперечливий
характер – внутрішній ринок звужується, а інтереси вітчизняних виробників
не враховуються. Тому фінансова політика держави повинна враховувати ці
172
ризики та виклики в реалізації пріоритетів соціально-економічного розвитку
нашої держави.
8. Політична нестабільність, втрата промислових виробництв східного
регіону, зменшення довіри громадян до національної банківської системи,
падіння курсу гривні, надмірне залучення коштів на невигідних умовах поряд
із нераціональним їх використанням, суттєво впливають на фінансовий
потенціал юридичних та фізичних суб’єктів економічних відносин,
обмежують економічну й політичну незалежність країни та є загрозою для її
фінансової безпеки. Тому на сьогодні питання забезпечення відповідного
рівня фінансової безпеки набуває першорядного значення. До заходів
забезпечення фінансової безпеки можна віднести: підвищення прозорості
функціонування фінансової системи, її звітність перед суспільством;
координацію зусиль регуляторних органів; розробку методики
прогнозування, виявлення та запобігання виникненню факторів, що несуть
загрозу фінансовій стабільності; проведення досліджень та аналіз тенденцій і
можливостей посилення таких загроз.
9. За сучасного стану розбалансування економічної системи необхідне
концептуальне переосмислення державної фінансової політики, зокрема
першочерговим кроком є розробка та реалізація стратегії ефективної
фінансової політики як стабілізаційного чинника фінансової безпеки, яка б
створила відповідне макрофінансове середовище для активізації діяльності
усіх суб’єктів фінансової системи, стимулювання їхньої інвестиційної
активності, й відповідно поліпшення кон’юнктури ринку; підвищення
прозорості функціонування фінансової системи на основі розробки
індикаторів фінансової стабільності. Ефективна координація превентивних
заходів у поєднанні з виваженою монетарною, бюджетно-податковою та
макроекономічною політикою розглядається як основа фінансової безпеки,
незалежності та розвитку країни.