Податкове законодавство в УСРР у період нової економічної політики (1921–1929 рр.)

brief description

Зміст

Перелік умовних скорочень 3
Вступ 4
Розділ І. Історіографія та джерельна база дослідження . 11
Розділ IІ. Податки у фінансовій системі УСРР
в період нової економічної політики (1921–1929 рр.) 17
2.1. Система державного управління у фінансовій та податковій сферах. 17
2.2. Формування фінансової та податкової системи на місцевому рівні 35
Розділ ІІІ. Пряме оподаткування в УСРР у період непу (1921–1929 рр.) 52
3.1. Податкова система Російської імперії наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. . 52
3.2. Загальна характеристика прямих податків 58
3.3. Промисловий податок. 63
3.4. Прибутковий податок. 74
3.5. Податок на надприбуток. 85
3.6. Єдиний сільськогосподарський податок 87
3.7. Податок зі спадщини та дарувань. 97
Розділ ІV. Непряме оподаткування в період непу (1921–1929 рр.) 102
4.1. Акцизи 103
4.2. Митні збори 125
4.3. Державні збори та мита ……………………………………………......130
Розділ V. Законодавче регулювання діяльності
податкових органів в УСРР у період непу (1921–1929 рр.) 149
5.1. Центральні податкові органи: структура та повноваження 149
5.2. Податкові органи на місцях: структура та повноваження. 157
5.3. Податкові комісії 174
Висновки 182
Список використаних джерел 187
Додатки 199

Вступ

Сьогодні Україна наблизилася до прийняття Верховною Радою Податкового кодексу. Процес кодифікації податкових норм супроводжується гострими дискусіями як в політичному, так і в науковому середовищі. Нерідко ці дискусії піднімають питання, які неможливо вирішити без урахування того багатого історичного досвіду України, що накопичувався нею в різні періоди її існування. З цієї позиції доречним є вивчення податкового законодавства в період нової економічної політики (1921–1929 рр.), коли спостерігався розвиток ринкових відносин.
Безумовно, формування податкової системи в період непу відбувалося з урахуванням марксистсько-ленінської ідеології та спиралося на „диктатуру пролетаріату”, а фактично на диктатуру партійної номенклатури, що сформувалася в ті роки. Однак не можна не погодитися з тим, що за весь час існування радянської влади саме період непу став яскравим зразком співіснування приватного капіталу, державної та колективної форми господарювання. У зв’язку з цим, на сьогоднішній день саме період непу є найбільш корисним з історико-правової точки зору вивчення певних правових явищ, які мали місце на території Радянської України.
Перехід до нової економічної політики, здійснений у 1921 р., має спільні риси з тим економічним курсом, який сьогодні обрала для себе незалежна Україна. Саме це обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження. Сьогодні, коли від досконалих та опрацьованих законів із питань оподаткування залежить стан вітчизняної економіки та її подальший розвиток, вивчення податкового законодавства в період непу дозволить не тільки почерпнути його позитивні риси, перевірені досвідом, а й застереже нас від повторення помилок минулого.
Відмова від політики „воєнного комунізму” та утопічних ідей щодо скасування цивільного та грошового обігу з неминучістю спричинили зміну відношення радянського керівництва до проблеми податкового законодавства. Українська Соціалістична Радянська Республіка з готовністю сприймала всі ідеї, що надходили з РСФРР. Не оминуло це й ідеї відродження податкової системи та зміни продрозкладки продподатком, що й ознаменувала перехід до нової економічної політики.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникали у сфері законодавчого забезпечення оподаткування в УСРР у роки нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Предметом дослідження є законодавство, що регулювало порядок справляння і надходження державних прямих та непрямих податків, зборів до бюджету, а також правові аспекти діяльності органів, які виконували функції зі справляння податків і зборів.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є всебічна характеристика правових аспектів зазначеної теми. Окрім того, автор мав на меті розкрити історико-правові закономірності виникнення податкових норм та показати динаміку їхнього розвитку в конкретних історичних умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Згідно з метою, основні задачі дисертаційного дослідження наступні:
1) визначити місце і роль прямих та непрямих податків у фінансовій та податковій системі УСРР у період непу;
2) виявити основні закономірності розвитку податкового законодавства в УСРР у період непу;
3) простежити динаміку розвитку законодавства щодо загальнодержавних прямих податків в УСРР у період непу та їхню економічну та політичну спрямованість;
4) простежити динаміку розвитку законодавства щодо загальнодержавних непрямих податків в УСРР в період непу та їхню економічну та політичну спрямованості;
5) дослідити структуру та компетенцію органів, на які було покладено функції зі справляння податків та зборів в УСРР у період непу.
Хронологічні межі дослідження визначено терміном дії в УСРР нової економічної політики. Нижньою хронологічною межею є 1921 р., тобто перехід до непу, який ознаменувався заміною продовольчої розкладки продовольчим податком. Окрім того, автор розглядає питання оподаткування у дореволюційний період, оскільки саме дореволюційний податковий досвід Російської імперії (з певними застереженнями) було використано радянським керівництвом під час створення податкової системи. Верхня хронологічна межа визначена 1929 р. Дисертант розділяє точку зору авторів академічного курсу „Історія держави і права України” [58], які визначають 1929 р. роком завершення нової економічної політики. Саме в цей час відбувся „великий перелом”: перехід до форсованої індустріалізації та примусової колективізації.
Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Основним методом, який використано під час проведення дисертаційного дослідження, є діалектичний метод – при з’ясуванні основних понять податкового законодавства і права (податок, об’єкт, суб’єкт податку, база оподаткування, тощо). Також, автор застосовував такі методи: формально-логічний – при опрацюванні конкретних нормативно-правових актів у сфері оподаткування; статистичний – при складанні таблиць, що ілюструють податкові надходження при справлянні того чи іншого податку. Серед спеціально-наукових методів можна виділити такі: історико-порівняльний – при порівнянні податкового законодавства в УСРР в період непу з податковим законодавством Російської імперії наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст.; історико-генетичний – при дослідженні генезису податкового законодавства в УСРР в період непу; історико-системний – для цілісного охоплення податкового законодавства в УСРР в період непу (1921 – 1929 рр.)
Наукова новизна. Автор у своєму дисертаційному дослідженні довів і виносить на захист наступні положення:
1. Автором вперше у історико-правовій науці на підставі комплексного дослідження фінансового та податкового законодавства, що діяло в УСРР у період нової економічної політики, доведено, що воно суперечило нормам Конституції УСРР 1919 р. та значною мірою обмежувало суверенітет Української Соціалістичної Радянської Республіки.
2. Дістало подальшого розвитку положення про те, що законодавство в період непу було спрямоване на централізацію фінансової та податкової системи. Фактично управління податковою справою в період непу в УСРР здійснювалося спочатку відповідними центральними органами РСФРР, в результаті чого податкове законодавство в УСРР у перші роки непу, до створення СРСР, копіювало російське податкове законодавство. Зі створенням Союзу РСР формування податкової політики та управління податковою справою перейшло у компетенцію центральних союзних органів.
3. Вперше на підставі комплексного порівняльного аналізу податкового законодавства Російської імперії останньої третини ХІХ ст. – початку ХХ ст. та податкового законодавства в період непу сформульовано висновок про те, що податкове законодавство в період непу значною мірою було запозичене у Російської імперії на початку ХХ ст. з певними класовими та ідеологічними застереженнями. Радянське керівництво не мало власного досвіду розбудови податкової системи і тому змушене було звернутися до дореволюційного досвіду.
4. Одержало подальший розвиток та обґрунтовано положення про те, що податкове законодавство в період непу носило класовий характер і спрямовувалося на придушення приватного капіталу. В той же час держава законодавчо закріплювала податкові пільги для підприємств державного та колективного сектору економіки.
5. Вперше в історико–правовій літературі автором вводиться в науковий обіг термін принципу „державного пріоритету”, який визначається як принцип, при якому податкове законодавство спрямовується на пільгування підприємств державної та кооперативної форм власності, застосування щодо них спрощеної системи оподаткування та звітності у порівнянні з підприємствами та підприємцями – представниками приватного капіталу. Податкову справу в Українській СРР було побудовано саме на принципі „державного пріоритету”.
6. Вперше на підставі комплексного аналізу законодавства про прямі податки в УСРР доведено та обґрунтовано висновок про те, що податки в період непу відігравали роль регулятора накопичувань. Прямі податки, як правило, були прогресивними, що говорить про те, що законодавець був зацікавлений аби якомога більше прибутків представників приватного капіталу надійшло до бюджету.
7. Доведено, що державний бюджет Союзу РСР, головним чином, спирався на непрямі податки, які відігравали значну роль у поповненні загальносоюзного бюджету. Майже 100% надходжень від непрямих податків залишалися у всесоюзному бюджеті. Це пояснювалося практично необмеженими можливостями застосування непрямого оподаткування, в той час, як розмір надходжень від прямих податків був економічно обмежений. Окрім того, стабільні надходження від непрямих податків можна забезпечити і при слабкому податковому апараті. Застосування прямого оподаткування було економічно неможливим у зв’язку з зубожінням населення та відсутністю об’єктів прямого оподаткування.
8. Вперше зроблено висновок про те, що у 1926–1927 рр. спостерігається реформування податкового законодавства. Це було викликано укріпленням грошової одиниці, необхідністю впорядкування податкових норм у зв’язку зі створенням Союзу РСР та прийняттям Конституції СРСР. Законодавчі акти, прийняті в результаті податкової реформи 1926–1927 рр., характеризувалися більш високим рівнем законодавчої техніки. Разом із тим, різко посилився податковий прес на представників приватного капіталу.
9. Вперше комплексно досліджені матеріали роботи вищих органів влади УСРР (Всеукраїнські з’їзди робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет), в яких відображені основні тенденції та напрями розвитку податкової політики в УСРР.
10. Автором досліджено переважно новий архівний матеріал, який розкриває особливості застосування податкового законодавства в УСРР, та вперше введено його в науковий обіг.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його положення та висновки можуть бути використані та враховані при розробці Податкового кодексу України, під час проведення податкової реформи в Україні на сучасному етапі. Окрім того, матеріали дослідження можуть бути використані під час викладання курсу з історії держави і права України, підготовки навчальних посібників та підручників, а також при проведенні подальших наукових досліджень з історії держави і права України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення даного дисертаційного дослідження апробовані на засіданнях кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також на:
1) конференції молодих вчених „Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності” (м.Харків, 20–21 грудня 2001 р.);
2) науково–практичній конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Харківській області” (м.Харків, 18–19 лютого 2002 р.);
3) першій обласній конференції молодих науковців „Тобі, Харківщино, пошук молодих” (м.Харків, 19–20 березня 2002 р.);
4) VІІІ Міжнародній конференції істориків права „Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи” (м.Феодосія, 15–18 вересня 2002 р.)
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено автором у наступних статтях, які опубліковано у фахових виданнях з юридичних наук:
1) Шевердін М.М. Правове забезпечення системи податків Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття // Проблеми законності: Респ.міжвідом.наук.зб./ Відп.ред.В.Я.Тацій. – Харків: НЮАУ, 2003. – Вип.61. – С.17-22.
2) Шевердін М. Роль прямих та непрямих податків у фінансовій системі УСРР в період нової економічної політики (1921–1929 рр.) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №5. – С.87-90.
3) Шевердін М. Промислове оподаткування в період непу (1921–1929 рр.): правова характеристика // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №1. – С.8-11.
4) Шевердін М. Прибуткове оподаткування в Радянській Україні в період нової економічної політики: історико-правове дослідження // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №11. – С.72-76.
Структура дисертації. Відповідно до мети, задач дослідження дисертація складається з вступу, п’яти розділів, що включають п’ятнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 212 сторінок, з них основний текст – 186 сторінок, список використаних джерел – 12 сторінок (226 найменувань), додатки – 14 сторінок.

bibliography

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та закономірностей розвитку податкового законодавства в УСРР у період нової економічної політики (1921–1929 рр.) Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки історико-правового та теоретично-концептуального характеру.
Нова економічна політика, що прийшла на заміну політиці „воєнного комунізму”, докорінно змінила погляди радянського керівництва на товарно-грошові відносини. Відродження товарно-грошових відносин викликало створення нової податкової системи. Фінансова і податкова системи займали одне з перших місць у системі важелів радянської „класової диктатури”. Саме тому радянське податкове законодавство у досліджуваний період мало суто класову спрямованість.
Податкове законодавство було спрямовано на створення централізованої фінансової та податкової системи союзних республік. Провідну роль у цьому відігравала РСФРР, законодавчі акти якої дублювалися керівництвом Української СРР. Створення двоступеневої бюджетної системи на республіканському та союзному рівні сприяло централізації радянської податкової системи. Майже 100% надходжень від непрямих податків та зборів поповнювали прибуткову частину всесоюзного бюджету.
Пізніше, при створенні союзної держави – Союзу РСР – посилилось обмеження суверенних прав України. Обмеження суверенітету УСРР, проголошеного у 1919 р. її Конституцією, проявилося у фінансовому господарстві наступним чином. Статистика свідчить, що прибутки по Україні у 1926–27 господарському році складали 518 903 тис. крб. (див. Додаток Д), у той же час загальнодержавні видатки по Україні складали лише 416 395 тис.крб. (див. Додаток З), тобто лише 70% коштів, що надійшли до республіканського та союзного бюджетів з УСРР, було витрачено на потреби республіки.
Податкове законодавство в УСРР будувалося на наступних принципах: 1) верховенство Союзу РСР у сфері оподаткування; 2) централізація податкової системи; 3) принцип „державного пріоритету”. Останній принцип передбачає надання підприємствам державного та суспільного сектору економіки певних податкових пільг, застосування до них спрощеної системи оподаткування та звітності у порівнянні з приватними підприємствами та підприємцями.
У перші роки непу радянське керівництво при прийнятті законодавчих актів щодо оподаткування змушено було звернутися до дореволюційного досвіду, оскільки той податковий курс, який обрала Російська імперія на початку ХХ ст., дав свої позитивні результати і виявився у економічному зростанні країни та зміцненні грошової одиниці.
У 1926 – 1927 рр. законодавчо було проведено реформу податкової системи. Перш за все це стосується прямого оподаткування. Податкова реформа стала наслідком стабілізації грошової одиниці, що спостерігалася в результаті проведення грошової реформи, зміцнення народного господарства та була викликана необхідністю впорядкування податкових норм, у зв’язку зі створенням Союзу РСР та прийняттям Конституції СРСР. Законодавчі акти, прийняті в результаті проведення податкової реформи 1926–1927 рр., характеризувалися більш високим рівнем законодавчої техніки. Це пояснювалося тим, що центральні законодавчі органи набули законотворчого досвіду. Разом із тим, у результаті податкової реформи 1926–1927 рр. значно посилився податковий прес на представників приватного капіталу, що пізніше спричинило витіснення приватника з народного господарства СРСР, перехід до планового ведення господарства та знищення підприємницької ініціативи.
Прямі податки в період непу відігравали роль регулятора накопичувань. Прямі податки, як правило, були прогресивними та мали декілька шкал оподаткування, в залежності від статусу та роду занять особи, що характеризувало класову сутність законодавства. Так, підприємства державної та колективної форм власності, а також фізичні особи, які працювали на цих підприємствах, оподатковувалися за шкалами оподаткування, що були значно нижчими від шкал оподаткування, що застосовувались до приватних підприємств та осіб, які мали так звані „нетрудові доходи”. Таким чином, радянська держава в період непу застосовувала прогресивно-класовий підхід у системі прямого оподаткування.
Динаміка розвитку законодавства щодо загальнодержавних непрямих податків та зборів в УСРР полягала в застосуванні розгалуженої системи акцизів як на товари першої необхідності (цукор, сіль, сірники, нафтопродукти), так і на інші товари (спиртні напої, тютюн, парфумерія, тощо), в застосуванні протекціоністської політики щодо товарів вітчизняного виробництва.
Система непрямого оподаткування у досліджуваний період складалася з акцизів, митних платежів, державного мита та зборів. Система акцизів будувалася на принципах „державного пріоритету” та „подвійного контролю за виконанням податкових зобов’язань”. Акцизні ставки були прогресивними, тобто зростали відповідно до якості та ґатунку підакцизних товарів. Акцизне законодавство було динамічним, що пояснювалося тим, що законодавець хотів максимально вловити будь-який прибуток з діяльності з підакцизними товарами. У зв’язку з цим, законодавство з непрямих податків характеризувалося величезним обсягом нормативного матеріалу, відстежувати який, за відсутністю в той час сучасних технічних засобів, було дуже важко. Це, безумовно, було недоліком податкового законодавства в УСРР.
Непрямі податки взагалі відігравали провідну роль у поповненні державного бюджету, особливо в перші роки нової економічної політики. Це пояснюється тим, що радянська влада, відмовившись від політики „воєнного комунізму”, змушена була практично спочатку налагоджувати роботу податкового апарату. Звичайно, що в перші роки непу органи, на які були покладено функції зі справляння податків, були організаційно та функціонально слабкими. Стабільні ж надходження від непрямих податків до бюджету можна забезпечити й при слабкому податковому апараті. Окрім того, широке застосування прямого оподаткування було економічно неможливим у зв’язку з зубожінням населення та відсутністю об’єктів прямого оподаткування.
Митні платежі в період непу включалися до складу податкових надходжень, оскільки за механізмом їхнього справляння вони дуже схожі з непрямими податками. Митне законодавство носило протекціоністський характер та будувалося на принципі „державної монополії зовнішньої торгівлі”.
Дослідження структури та компетенції органів, на які було покладено функції зі справляння податків та зборів в УСРР у період непу, свідчить про те, що податковий апарат в УСРР було побудовано за функціонально-видовим принципом, який передбачав організацію податкових органів згідно з їхніми функціональними обов’язками (зовнішній та внутрішній податковий апарат) та відповідно до видів податків (прямі, непрямі податки та єдиний сільськогосподарський податок). Компетенція місцевих податкових органів була похідною від компетенції центральних органів влади. На початку непу здійснено спробу створення „бінарної” системи податкових органів, яка виявилася невдалою. Загалом, законодавство, що регулювало діяльність податкових органів, будувалося на принципах „державного пріоритету” та централізації податкової системи.
На структуру місцевих податкових органів суттєво вплинула проведена у 1924–1925 рр. адміністративно-територіальна реформа в УСРР, а також перехід на триступеневу систему управління. У зв’язку з цим, реформовано й місцеві фіноргани.
Новелою вітчизняного податкового законодавства у сфері організації податкових органів стало впровадження податкових комісій. Це стало позитивним кроком у формуванні податкової дисципліни, хоча і в роботі податкових комісій існували недоліки, зокрема, не дотримувався принцип незалежності та непов’язаності підлеглих та контролюючих органів.

Список використаних джерел

1. 2-га сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів 9-го скликання. 16 – 23 жовтня 1925 р. Стенографічний звіт. – Харків: Вид. Оргвідділу ВУЦВК, 1926. – 344 с.
2. 4-та сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів 9-го скликання. 16 – 23 листопада 1926 р. Резолюції та постанови. – Харків: ВУЦВК, 1926. – 29 с.
3. I і II сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету VIII скликання. – Харків: Вид. Оргвідділу ВУЦВК, 1924. – 206, ХХ с.
4. III сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету VII скликання. 8 – 12 жовтня 1924 р. – Харків: Вид. Оргвідділу ВУЦВК, 1924. – 225 с.
5. IV сесія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету VII скликання. 1 – 4 листопада 1923 р. – Харків: Вид. Оргвідділу ВУЦВК, 1924. – 106 с.
6. IV сесія Х скликання ВУЦВК. Стенографічний звіт та постанови. 25 листопада – 1 грудня 1928 р. – Харків: Вид. Оргвідділу ВУЦВК, 1928. – 525 с.
7. VІІІ Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів 17–20 січня 1924 р. – Х.: Вид.оргвідділ ВУЦВК, 1924. – 203с.
8. Авербах И.А. Справочник по обложению промысловым налогом частной торговли и промышленности. – Мелитополь: Запад, 1926. – 80с.
9. Авербах О.И. Законодательные акты, вызванные войною 1914–1916 гг. – Птг.: Тип.П.О.Яблонского, 1916. – Т.IV. – 756с.
10. Айзенштадт С.М., Полозов П.И. Подоходный налог. – М.: Изд–во НКРКИ СССР, 1927. – 308 с.
11. Айзенштадт С.М., Полозов П.И. Подоходный налог: практическое руководство–справочник для финработников и налогоплательщиков. (Под ред. и с вводной статьей В.Я.Гроссмана). – М.: Изд–во НКРКИ СССР, 1927. – 308 с.
12. Алексеенко М.М. Конспект финансового права. Русские финансы. – Х.: Литография Степанова А.И., 1894. – 255 с.
13. Альский М. Наши финансы за время гражданской войны и нэпа. – М.: Финиздат НКФ СССР, 1925. – 181с.
14. Арсон С. Бюджет и налоговая политика. – Х.: Пролетарий, 1927. – 54с.
15. Арсон С. Фінансова політика радянської влади. – Х.: Укрфілія Держфінвидаву СРСР, 1929. – 54, 2 с.
16. Бабій Б.М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921–1925 рр.) – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 384с.
17. Бекаревич А.С. Изучение налоговых объектов и методы обложения. – М.: Госфиниздат, 1927. – 118с.
18. Берендтс Э.Н. Русское финансовое право. – С.Пб: Тип–я одиночной тюрьмы, 1914. – 455с.
19. Боголепов М. И. Бюджетный план // Плановое хозяйство. ¬– № 3. – 1920. – С.68.
20. Брагинский М. Обзор советского законодательства за время с 21 января по 1 февраля 1923 г. // Еженедельник советской юстиции. – 6 февраля 1923г. – №4-5. – С.96.
21. Брюханов Н.П. Бюджет, финансы, хозяйство СССР в 1926/27 г. – М., 1927. – 54 с.
22. Бутенко В.І. Розвиток кустарно-ремісничної кооперації України в період непу (1921–1928 рр.) // Вестник Харьковского государственного университета. Сер: История. Вып.26. – №363. – Х, 1992. – С.3-10.
23. Бюлетень Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів Х скликання. Друга сесія. – Харків: ВУЦВК, 1927. – 460 с.
24. Вербицкий А.И. Итоги // Вестник финансов. – 1923. – №8. – С.21.
25. Вербицкий А.И. Обложение подоходным налогом юридических лиц // Вестник финансов. – 1923. - №6. – С.30-32.
26. Владимиров М. Необхідні роз'яснення // Вісник фінансів. – 1922. – № 24. – С. 2.
27. Волосник Ю.П. Політика обмеження прав нової буржуазії в Україні в роки непу // Історія: Зб.наук.праць. – 1998. – №30. – С.151–161.
28. Гензель П.П. Налоговое законодательство СССР. – М.: Мосфинотдел, 1927. – 215с.
29. Гензель П.П. Новый вид местных налогов: “Специальное обложение” в Англии, Америке, Германии и других странах. – СПб: Тип–я Киршбаума, 1902. – 193с.
30. Гензель П.П. Система налогов советской России. – М., Л.: Экономическая жизнь, 1924. – 86с.
31. Годме П.М. Финансовое право / Пер. и вступ.стат. Халфиной Ф.О. – М.: Прогресс, 1978. – 429 с.
32. Гроссман В.Я. Налоги и сборы в СССР. – М.: Техника управления, 1929. – 171с.
33. Гурьев А.Н. Прямые и косвенные налоги PRO и CONTRA.– С.Пб: Тип–я Суворина, 1893. – 120с.
34. Гюнтер А.Р. Особенности Конституции УССР по сравнению с Конституциями других Союзных Республик // Вестник Советской юстиции. – 1924. – № 2 (12). – С. 40-42.
35. ДАХО. – Ф.р.1100. – Оп.№2. – Спр.5.
36. ДАХО. – Ф.р.№1100. – Оп.№1. – Спр.1.
37. ДАХО. – Ф.р.№1100. – Оп.№1. – Спр.23.
38. ДАХО. – Ф.р.№1100. – оп.№2. – Спр.4.
39. ДАХО. – Ф.р.№845. – Оп.№3. – спр.№1459.
40. ДАХО. – Ф.р.№845. – Оп.№3. – Спр.№733.
41. ДАХО. – Ф.р.№845. – Оп.№3. – Спр.№740.
42. ДАХО. – Ф.р.№845. – Оп.№3. – Спр.№742.
43. ДАХО. – Ф.р.№845. – Оп.№3. – Спр.№743.
44. Два роки роботи уряду УСРР. 1926–27 – 1927–28. Матеріали до звіту уряду одинадцятому з’їздові рад. – Х.: Вид.секр. ВУЦВК та управ.справ. РНК УСРР, 1929. – 227с.
45. Декрет об акцизе на прессованные дрожжи: декрет ВУЦИК от 30.08.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №38. – Ст.573.
46. Дмитренко В.П. Торговая политика Советского государства после перехода к нэпу (1921 – 1924). – М.: Наука, 1971. – 353 с.
47. Дьяченко В.П. История финансов СССР (1917 – 1950 гг.) – М.: Наука, 1978. – 494 с.
48. Дьяченко В.П. Советские финансы в первой фазе развития социалистического государства. Часть первая. 1917–1925. – М.: Госфиниздат, 1947. – 480 с.
49. Єрмак О.П. Здійснення ленінської політики обмеження і витіснення капіталістичних елементів міста і села на Україні в 1927–1929 рр.: Дис. ... канд.іст.наук. – К., 1974.
50. Законодательство о налогах в промышленности. В 4–х ч. Часть 1. Общие положения. – М.: Печатный техник, 1924. – 79с.
51. Законодательство о налогах в промышленности. В 4–х ч. Часть 2. Государственные и прямые налоги. – М.: Мосполиграф, 1924. – 331с.
52. Законодательство о налогах в промышленности. В 4–х ч. Часть 3. Акцизы. – М.: Мосполиграф, 1924. – 232с.
53. Законодательство о налогах в промышленности. В 4–х ч. Часть 4. Местные налоги и прямые сборы – М.: Мосполиграф, 1924. – 331с.
54. Законы о частном капитале. – М.: Госфиниздат, 1929. – 352с.
55. Инструкция о порядке взимания государственного промыслового налога. – М.: Госфиниздат, 1929. – 81с.
56. Инструкция по применению Положения о государственном подоходном налоге: утв. 6 января 1928 г. // Новый закон по подоходному налогу. – М.: Изд.Мосфинотдела, 1928. – 100с.
57. История советской Конституции: В декретах и постановлениях советского правительства: 1917–1936 // Составил С.Студенкин. – М.: Советское законодательство, 1936. – с.408.
58. Історія держави і права України: Акад.курс. У 2–х т./ За ред. В.Я.Тація, А.Й.Рогожина. – К.: ІнЮре, 2000. – Т.2. – 580с.
59. Казаков П.К. Положение о взимании налогов. – Изд.2–е, испр. и доп. – М.: Госфиниздат СССР, 1930. – 260с.
60. Карманная книжка финработника на 1930 год. – Л.: Госфиниздат СССР, 1930. – 523с.
61. Кауфман И. Канкриновская система табачного обложения. – 1912.
62. Короткий огляд діяльності робітничо–селянського уряду України за 1925–26 рік. – Х.: ВУЦВК, 1927. – 74с.
63. Кутьина Г.А. Становление советской налоговой системы в период нэпа: Дис...канд. юр.наук. – М., 1990.
64. Кучеров И. Как платили налоги при НЭПе// Налоговая полиция. – 1995. – №7–8.
65. Кучерявенко М.П. Курс податкового права: У 6 т. Т.1: Генезис податкового регулювання: У 2 ч. – Ч.1. – Х.: Легас, 2002. – 665с.
66. Кучерявенко М.П. Курс податкового права: У 6т. Т.1: Генезис податкового регулювання: У 2 ч. – Ч.2. – Х.: Легас, 2002. – 791с.
67. Кучерявенко М.П. Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні: Автореф.дис. ... докт. юрид.наук. – Х.: НЮАУ ім.Ярослава Мудрого, 1997. – 35с.
68. Кучерявенко Н.П. Налоговое право. – Харьков: Консум, 1997. – 432с.
69. Лассаль Ф. Косвенные налоги. – СПб: Книгоизд-во “Колокол”, 1906. – 132с.
70. Лебедев П. Влияние отдельных акцизов на промышленность и торговлю // Вестник финансов. – 1923. - №9. – С.18-26.
71. Лурье Г.И. Кооперативное законодательство. – М.: Издание Центросоюза, 1930. – 207с.
72. Львов Д. Курс финансового права. – Казань: Тип–я Императорского Университета, 1887. – 521с.
73. Марьяхин Г.Л. Очерки истории налогов с населения в СССР. – М.: Финансы, 1964. – 252с.
74. Материалы к докладу народного комиссара финансов УССР тов.М.Н.Полоза о едином сельскохозяйственном налоге на 1926–1927 год 3-й сессии ВУЦИКа IV созыва. – Х., 1926. – 63 с.
75. Меклер Г. Сельско-хозяйственный налог 1926-27 года и неземледельческие заработки. – Х.: Агитсекретариат НКФ УССР, 1926. – 30с.
76. Налоговые комиссии по закону 9 мая 1928 года: Практическое руководство по производству дел в налоговых комиссиях для налогоплательщиков, членов комиссий, налоговых и финансовых работников / Сост. К.А.Байбулатов и С.Т.Тимофеев. – М.: Изд-во Мосфинотдела, 1928. –33 с.
77. Нитти Ф. Основные начала финансовой науки. – М.: Издание Сабашниковых, 1904. – 621с.
78. Новые законы по обложению промышленности и торговли. – Х.: Тип-я Укрсовнархоза, 1923. – 19с.
79. Новый закон о промысловом налоге на 1928-29 год. – Х.: Кремпечать, 1928. – 72с.
80. О бюджетных правах Союза ССР и входящих в его состав союзных республик: Постановление ЦИК и СНК СССР // СЗ СССР. – № 19. – 24 ноября 1924 г. – Ст.189.
81. О возвращении к работе по своей специальности работников налогового дела по прямому и косвенному обложению и государственным монополиям: постановление СНК УССР от 29.10.1921 г. // СУ УССР. – 1921. – №22. – Ст.622.
82. О государственном охотничьем сборе: пост. ЦИК и СНК СССР от 12.02.1926 г. // СЗ СССР. – 1926. – №9. – Ст.69.
83. О едином сельско–хозяйствнном налоге декрет ВУЦИК и СНК УССР от 19.05.1923г. // СУ УССР. – 1923. – №24. – ст.351.
84. О едином сельскохозяйственном налоге на 1924-25 г. – Х.: Изд.НКФ УССР, 1924. – С.17–24.
85. О замене продовольственной разверстки налогом: пост. ВУЦИК от 27.03.1921 г. // СУ УССР. – 1921. – №5. – ст.143.
86. О канцелярском сборе: пост. СНК УССР от 21.03.1922 г. //СУ УССР. – 1922. – №13. – Ст.225.
87. О налоге на пиво: декрет СНК УССР от 30.01.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №4. – Ст.61.
88. О налоговой Инспекции Народного Комиссариата Продовольствия: положение СНК УССр от 14.06.1921 г. // СУ УССР. – 1921. – №11. – Ст.303.
89. О налоговых льготах для кооперативных организаций: постановление ЦИК и СНК СССР // СЗ СССР. – 1923. – №29. – Ст.335.
90. О порядке добычи и продажи соли: декрет ВУЦИК от 28.03.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №14. – Ст.238.
91. О порядке составления, распределения, утверждения и исполнения финансовых смет доходов и расходов Украинской Социалистической Советской Республики: постановление СНК УССР// СУ УССР. – 11–31 августа 1920 г. – №23. – ст.486.
92. О промысловом налоге: постановление ВУЦИК и СНК УССР// СУ УССР. – 1921. – №16. – Ст.476.
93. О распространении действия Положения о взимании налогов и сборов на взимание акцизов: постановление ВУЦИК от 14.03.1923 г. // СУ УССР. – 1923. – №9. – Ст.160.
94. О сборе с железнодорожных билетов в пользу Красного Креста: пост. ВУЦИК от 29.11.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №50. – Ст.737.
95. О сборе с паровых котлов, устройств, работающих под давлением, подъемников и подъемных механизмов: пост. ЦИК и СНК СССР от 11.12.1925 г. // СЗ СССР. – 1926. – №15. – Ст.104.
96. О составе налоговых комиссий: постановление ЦИК и СНК СССР от 03.10.1924 г. // СЗ СССР. – 1924. – №14. – Ст.143.
97. О ставках акциза на галоши: пост. ВУЦИК от 16.05.1923 г. // СУ УССР. – 1923. – №17. – Ст.294.
98. О субвенциях со стороны государства местным органам // Вестник финансов. – 1924. - №7. – С.182-185.
99. О тарифе консульских, а равно иных сборов, взимаемых НКИД: пост. СНК УССР от 14.03.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №12. – Ст.208
100. О финансовой политике Союза ССР: постановление ЦИК СССР// СЗ СССР. – 26 ноября 1924г. – №20. – Ст.191.
101. Об акцизе с восковых и азокеритовых свечей: пост. ВУЦИК от 02.10.1922г.// СУ УССР. – 1922. – №43. – Ст.629.
102. Об акцизе с коньяка и водочных изделий: пост. ВУЦИК от 03.01.1923г.// СУ УССР. – 1923. – №1. – Ст.14
103. Об акцизе с резиновых галош: пост. ВУЦИК от 08.05.1923 г. // СУ УССР. – 1923. – №16. – Ст.271.
104. Об акцизе с сахарина: пост. ВУЦИК от 08.12.1922г.// СУ УССР. – 1922. – №54. – Ст.775.
105. Об акцизе с сухих дрожжей: пост. ВУЦИК от 14.02.1923 г. // СУ УССР. – 1923. – №5. – Ст.102
106. Об акцизе с табачных и гильзовых изделий: пост. СНК УССР от 06.12.1921 г. // СУ УССР. – 1921. – 325. – Ст.731.
107. Об акцизе с чая, кофе и цикория: декрет СНК УССР от 15.05.1922 г. // СУ УССР.– 1922. – №23. – Ст.366
108. Об акцизе со свекловичного и крахмального сахара: пост. ВУЦИК от 10.05.1922г.// СУ УССР. – 1922. – №22. – Ст.355.
109. Об акцизе со спирта, отпускаемого на технические, химические и другие специальные надобного: пост. ВУЦИК от 08.03.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №11. – Ст.185.
110. Об акцизном обложении табачного производства: пост. ВУЦИК от 25.10.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №46. – Ст.676.
111. Об изменении размеров акцизного обложения и ставок особого патентного акцизного сбора: пост.ВУЦИК от 15.11.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №47. – ст.709.
112. Об изменении размеров акцизного обложения: пост. ВУЦИК от 07.06.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №27. –Ст.409.
113. Об изменении размеров акцизного обложения: пост. ВУЦИК от 08.12.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №54. – Ст.776.
114. Об изменении ст.13 положения о промысловом налоге: постановление ЦИК и СНК СССР // СЗ СССР. – 1923. – №16. – Ст. 204.
115. Об изменении ставок акциза со спирта, отпускаемого на технически, химические и другие специальные надобности: пост. ВУЦИК от 13.09.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №42. – Ст.460.
116. Об исчислении в довоенных рублях существующих акцизов: пост. СНК УССР от 13.02.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – № 7. – Ст.116.
117. Об обложении зрелищ и увеселений: пост. ВУЦИК от 20.06.1922 г. // СУ УССР. – 1922. –№28. – Ст.429.
118. Об образовании местных налоговых комиссий по проведению производственных и сырьевых налогов: положение СНК УССР от 14.06.1921 г. // СУ УССР. – 1921. – №11. – ст.304.
119. Об общегражданском налоге для оказания помощи голодающим и на усиление средств по борьбе с эпидемиями: пост. ВУЦИК от 08.03.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №11. – Ст.189.
120. Об объединении Советских Республик: России, Украины, Латвии, Литвы, Белоруссии для борьбы с мировым империализмом: Декрет ВЦИК// СЗ РСФСР. – 6 июня 1919г. – № 21. – ст.264.
121. Об особом патентном сборе за право торговли табачными изделиями: декрет СНК УССР от 15.05.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №23. – Ст.367.
122. Об охотничьем сборе: пост. ВУЦИК и СНК УССР от 19.12.1923 г. // СУ УССР. – 1923. – №43. – Ст. 549.
123. Об установлении акциза с нефтяных продуктов: пост. ВУЦИК от 05.04.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №16. – ст.265.
124. Об установлении единовременного общегражданского налога для воспособления крестьянскому хозяйству и ликвидации последствий голода: пост. ВУЦИК от 29.11.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №50. – ст.738.
125. Об установлении налога на зажигательные спички: пост. СНК УССР. // СУ УССР. – 1921. – №25. – Ст.727.
126. Об утверждении и введении в действие Положения о государственном промысловом налоге: пост. ВУЦИК // СУ УССР. – 4 апреля 1923. – №6. – Ст.108.
127. Обзор работы Наркомфина СССР за 1922/23 г. – М.: Изд.НКФ СССР, 1924. – С. 23.
128. Обзор работы НКФ СССР за период с 1 октября 1923 г. по 1 апреля 1925 г. – М.: Изд.НКФ СССР, 1925. – С. 22-25.
129. Общее положение о народных комиссариатах Союза ССР// СЗ СССР. – 1923. – №21. – Ст. 280
130. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. – 5-е изд. – М., 1917. – 544с.
131. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. Выпуск 1. Учение об обыкновенных доходах. – М.: Тип-я тов-ва И.Д.Сытина, 1908. – 530с.
132. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. Выпуск 1. Учение об обыкновенных доходах. – М.: Тип-я тов-ва И.Д.Сытина, 1911. – 352с.
133. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. Выпуск 2. – М.: Тип-я тов-ва И.Д.Сытина, 1911. – 335с.
134. Олійник М.М. Кредитна податкова політика держави по відношенню до приватних виробництв України у 1921–1929 рр. // Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. Збір.наук.праць. Вип.2. – Х.: Основа, 1998. – С.123 – 131.
135. Отчет Второй сессии Всеукраинского Центрального Исполнительного Комитета 5-го созыва. 5 – 8 мая 1921 г. – Харьков: Большевик, 1921. – 79 с.
136. Очерк науки финансового права. – Ярославль: Тип-я Губернского правления, 1883. – 710с.
137. Пальчиковський Г. Фінансова політика Радянської влади. – Х.: Пролетар, 1928. – 80с.
138. Пекарский С. Реорганизация финансового аппарата // Вестник финансов. – 1924. – №6. – С. 70–76.
139. Пиріг О.А. Ринкові відносини періоду непу в Україні: історичний аспект: Автореф.дис. ... докт.іст.наук. – К., 2002. – 40с.
140. Пиріг О.А. Становлення податкової системи України у часи НЕПу (20-і рр. ХХст.) // Вісник Державної академії керівних кадрів культури та мистецтв. – 2001. – №1. – С.132–138.
141. Погребинский А.П. Очерки истории финансов дореволюционной России. – М.: Госфиниздат, 1954. – 268 с.
142. Положение о взимании налогов: пост. СНК УССР от 4.07.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №29. – Ст.449.
143. Положение о взимании налогов: пост. ЦИК и СНК CCCР от 02.10.1925 г. // СЗ СССР. – 1925. – №70. – Ст.518.
144. Положение о внешнем налоговом надзоре: пост. ЦИК и СНК СССР от 01.10.1926 г. // СЗ СССР. – 1926. – №67. – Ст.505.
145. Положение о временном сборе с помещицких доходов для уплаты государственных долгов: манифест// СЗ Российской империи. – Т.XXXII. – 1812–1815 гг. – Ст.24.992.
146. Положение о государственном подоходном налоге // СЗ СССР. – 26 ноября 1924 г. – №20. – Ст.196.
147. Положение о государственном подоходном налоге: утвер.ЦИК и СНК СССР 14.12.1927 г. // Новый закон по подоходному налогу. – М.: Мосфинотдел, 1928. – 100с.
148. Положение о государственном подоходно-поимущественном налоге: пост. ЦИК СССР // СЗ СССР. – 1923. – №26. – Ст.296.
149. Положение о государственном промысловом налоге // СЗ Российской империи. Собрание третье. Т. XVIII. 1898. – №15601.
150. Положение о Государственном промысловом налоге: декрет ВЦИК и СНК РСФСР // Известия ВЦИК. – 25 января 1923 г. – №16/1753.
151. Положение о государственном промысловом налоге: постановление ВУЦИК // СУ УССР. – 4 апреля 1923. – №6. – Ст.109.
152. Положение о государственном промысловом налоге: постановление ЦИК и СНК СССР// СЗ СССР. – 20 октября 1926г. – №63. – Ст.474.
153. Положение о государственном промысловом налоге: постановление ЦИК и СНК СССР// СЗ СССР. – 27 августа 1928г. – №50. – Ст.443.
154. Положение о местных финансах: постановление ЦИК СССР// СЗ СССР. – 16 мая 1926 г. – № 31. – Ст.199.
155. Положение о налоге с публичных зрелищ и увеселений: пост.ВУЦИК от 15.11.1922г.// СУ УССР. – 1922. – №47. – Ст.711.
156. Положение о налоговых комиссиях: пост. ЦИК и СНК СССР от 08.01.1926г.// СЗ СССР. – 1926. – №2. – Ст.11
157. Положение о подоходном налоге с государственных предприятий, кооперативных организаций и акционерных обществ с участием государственного и кооперативного капитала// СЗ СССР. – 1926. – №68. – Ст.524.
158. Положение о портовых сборах и плату за услуги, оказываемые в портах Союза ССР: пост.ЦИК и СНК СССР от 19.02.1926 г. // СЗ СССР. – 1926. – №12. – Ст.85.
159. Положение о пошлинах за право торговли и других промыслов // СЗ Российской империи. – 1865. – № 41779.
160. Положение о промысловом налоге: декрет ВЦИК и СНК РСФСР // СУ РСФСР. – 1 апреля 1922. – №16. – Ст.162.
161. Положение о промысловом налоге: пост. ВУЦИК и СНК УССР // СУ УССР. – 1922. – №12. – Ст.213.
162. Положение о сборе с доходов от денежных капиталов // СЗ Российской империи. – Собрание третье. – Т. V. – 1885. – № 2961.
163. Положення про лоцманський та маячний збори: пост. РНК УСРР від 23.01.1923 р. // СУ УСРР. – 1923. – №3. – Ст.59.
164. Положення про справляння податків: постанова РНК УСРР від 4.07.1922 р. // СУ УСРР. – 1922. – №29. – Ст.449.
165. Полозов П.И. Промысловый налог / Под ред. В.Я.Гроссмана. – М.: Экономическая жизнь, 1927. – 282 с.
166. Полозов П.И. Промысловый налог. Патентный и уравнительный сборы. – М.: Кооперативное издательство, 1925. – 381с.
167. Правила взимания промыслового налога: НКФ РСФСР от 08.03.1922 г. // Сборник декретов и постановлений по кооперации и налоговому обложению. – Сост.А.Терехов. Вып.1. – Х.: Изд.Вукоспилки, 1922. – С. 3–8.
168. Правила об обложении торговых и промышленных предприятий дополнительным сбором (процентным и раскладочным) // СЗ Российской империи. – 1885. – № 2664.
169. Про єдиний сільськогосподарський податок: декрет ВУЦВК і РНК 19 травня 1923 р. // Єдиний сільськогосподарський податок на 1923/24р. (декрет та постанова). – Х.: Вид-во Наркомпроду, 1923. – С.3–8.
170. Про збирання попудного збору з рибопроимслових вантажів та допомогових матеріалів і тари, призначених для рибо-звіриного промислу: пост. РНК УСРР від 16.02.1923 р.// СУ УСРР. – 1923. –№6. – Ст.113.
171. Про освідчення парових котлів і апаратів, працюючих під нагтніом: пост.РНК УСРР від 19.09.1922 р. // СУ УСРР. – 1922. – №42. – Ст.608.
172. Промысловый и подоходный налоги: Законы и инструкции. – М.: Финиздат НКФ СССР, 1926. – 215 с.
173. Промысловый налог. – М.: Финиздат НКФ СССР, 1930. – 352с.
174. Промысловый налог. – Х.: Юриздат Наркомюста УССР, 1925. – 344с.
175. Разумовский П.В. Промысловый налог (сборник действующего законодательства с инструкциями, циркулярами и разъяснениями НКФ СССР и УССР, хронологическим перечнем и алфавитным указателем). – Харьков: юридическое изд-во Наркомюста УССР, 1925. – 344 с.
176. Рау К.Г. Основные начала финансовой науки. В 2-х т. – Том 1, 2. – СПб.: Тип-я Майкова, 1867. – 316, 372с.
177. Рашин А.Г. Некоторые тенденции становления налоговой системы РФ на современном этапе // Государство и право. – 2002. – №7. – С.82–91.
178. Ржевський В.А. Місцеві фінанси, їхній розвиток і чергові нестатки // Вісник фінансів. – № 11. – 1924. – С.88.
179. Роговин Л.М. Налоги и сборы военного времени. – Петроград: Тип-я Волкович, 1915. – 79с.
180. Рудь М.П. Українська Радянська Соціалістична Республіка. 1917 – 1967 рр. Бібліографічний покажчик літератури. – Київ: Наукова думка, 1969. – 475 с.
181. Селигман Э., Струм Р. Этюды по теории обложения. – СПб: Тип-я “Правда”, 1908. – 200с.
182. СЗ CCCР. – 1926. – №30. – Ст.196.
183. СЗ CCCР. – 1926. – №6. – Ст.37.
184. СЗ CCCР. – 1926. – №6. – Ст.38.
185. СЗ РСФСР. – 1923.– №61. – Ст.573.
186. СЗ СССР. – 1923. – №1. – Ст.1
187. СЗ СССР. – 1925. – №61. – Ст.456.
188. СЗ СССР. – 1926. – №42. – Ст.307
189. СЗ СССР. – 1926. – №64. – Ст.484.
190. СЗ СССР. – 1927. – №17. – Ст.189.;
191. СЗ СССР. – 1927. – №25. – Ст.273.
192. СЗ СССР. – 1928. – №1. – Ст.1.
193. СЗ СССР. – 1928. – №1. – Ст.2.
194. СЗ СССР. – 1928. – №29. – Ст.261.
195. СЗ СССР. – 1928. – №29. – Ст.262.
196. Сиринов М. По поводу одной рецензии // Вестник финансов. – 1923. – №8. – С.19-20.
197. Сиринов М. Подоходное обложение юридических лиц // Вестник финансов. – 1923. - №1. – С.18-20.
198. Сиринов М.А. Государственные пособия местам // Вестник финансов. – № 25. – 1923. – С.41.
199. Скуратович І.М. Адміністративно–територіальний устрій України в 1920–1930-х рр. і його впливи на організацію державного управління історико–правове дослідження. – Харків: СПДФО Вапнярчук Н.М., 2004. – 192с.
200. Сокіл А.О. Податкова політика в УСРР у роки непу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип.15. – С.163–168.
201. Сокіл А.О. Податковий апарат УСРР в період непу (1921–1928рр.): Дис. ... канд.юрид.наук. – Х.:НУВС, 2003.
202. Сокіл А.О. Становлення податкового апарату УСРР в період початку нової економічної політики // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип.13. – С.205–211.
203. Союзный рабоче-крестьянский договор между РСФСР и УССР // СУ РСФСР. – 1921. – №1. – Ст.13.
204. Стенографический отчет Второй сессии ВУЦИК 6-го созыва. 24 – 27 мая 1922 г. – Харьков: Изд.ВУЦИК, 1922. – 139 с.
205. СУ РСФСР. – 1919. – №38. – Ст. 377.
206. СУ РСФСР. – 1919. – №38. – Ст.378.
207. СУ УССР. – 1921. – №19. – Ст.651.
208. СУ УССР. – 1923. – №45. – Ст.558.
209. СУ УССР. – 1925. – №29/30. – Ст.233.
210. Україна статистичний щорічник/ ЦСУ УСРР. – Х.: ЦСУ УСРР, 1930. – 399 с.
211. Устав о гербовом сборе: пост.ВУЦИК от 05.04.1922 г. // СУ УССР. – 1922. – №16. – Ст.266.
212. Устав о прямых налогах // СЗ Российской империи. – Книга вторая. – Т.V. – М.: Типография Г.Лисснера и Д.Собко, 1910. – 487с.
213. Устав об акцизе свеклосахарного производства// СЗ Российской империи. – Собрание второе. – Т. ХХІІІ. – Отделение первое. –1848. – СПб.: В Типографии II Отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1849. – №22024.
214. Устава про бюджетові права Союзу РСР і союзних республік: Постанова ЦВК та РНК Союзу РСР// СЗ СРСР. – 31 травня 1927р. – № 27. – Арт. 286.
215. Финансы СССР за 30 лет (1917–1947гг.) – М.: Финиздат СССР, 1947. – 345 с.
216. Фінанси України за 1926–27 рік. – Х.: ЦСУ УСРР, 1929. – 96 с.
217. Фінансове право / (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.т. та ін.); Керівник авт.колект. Воронова Л.К. – Х.: Фірма „Консум”, 1998. – 496с.
218. Фридман М.И. Современные косвенные налоги на предметы потребления. – СПб: Тип-я тов-ва “Общественная польза”, 1908. – 605с.
219. ЦДАВО України. – Ф.30. – Оп.1. – Спр.1706.
220. ЦДАВО України. – Ф.30. – Оп.1. – Спр.4799.
221. ЦДАВО України. – Ф.30. – Оп.1. – Спр.644.
222. ЦДАГО України. – Ф.1. – Оп.1. – Ед.хр.451.
223. ЦДАГО України. – Ф.1. – Оп.1. – Ед.хр.658.
224. Цимбал Т. Розвиток системи податків, її законодавче регулювання (історико–правовий аспект) // Науковий вісник Державної податкової адміністрації України. – 2000. – №2. – С.108–113.
225. Юрченко В.М. Правове регулювання оподаткування в Україні (1917 – 1929 рр.): Автореф.дис.... канд.юрид.нау: 12.00.01/ В.М. Юрченко; Нац.ун-т внутр.справ. – Х., 2004. – 19 с.
226. Яворский Ю. Вопросы местного бюджета // Вестник Советской Юстиции. – 1925. - №13 (47). – С.515-517.