ПОХІДНІ З НЕВІДОКРЕМЛЮВАНИМИ ДІЄСЛІВНИМИ ПРЕФІКСАМИ BE-, ENT-, ER-, VER-, ZER- У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ)

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ національний УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Деркевич Наталія Альбертівна

УДК:803.0541.2

ПОХІДНІ З НЕВІДОКРЕМЛЮВАНИМИ ДІЄСЛІВНИМИ ПРЕФІКСАМИ BE-, ENT-, ER-, VER-, ZER-
У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
(СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ)
Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ПАСЛАВСЬКА Алла Йосипівна,
доктор філологічних наук, професор

Львів 2008

ЗМІСТ
Умовні скорочення.................................................................................... 4
ВСТУП........................................................................................................ 7
РОЗДІЛ 1. СИСТЕМНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕВІДОКРЕМЛЮВАНИХ ДІЄСЛІВНИХ ПРЕФІКСІВ................................................. 14
1.1. Особливості префіксації в системі німецького словотворення....................................................................... 14
1.2. З історії дослідження невідокремлюваних дієслівних префіксів.................................................................................... 22
1.3. Невідокремлювані дієслівні префікси be-, ent-, er-, ver-, zer- у діахронному аспекті........................................................................................ 33
1.4. Функції невідокремлюваних дієслівних префіксів............... 42
1.5. Граматичний статус невідокремлюваних дієслівних префіксів.................................................................................... 49
Висновки до розділу 1..................................................................... 59
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СИНТАКТИКИ ТА СЕМАНТИКИ ПОХІДНИХ З НЕВІДОКРЕМЛЮВАНИМИ ДІЄСЛІВНИМИ ПРЕФІКСАМИ BE-, ENT-, ER-, VER-, ZER-.................................................................... 62
2.1. Сполучуваність, валентність, дистрибуція............................ 62
2.2. Синтаксична валентність похідних з невідокремлюваними дієслівними префіксами................................................................................. 70
2.2.1. Валентна структура віддієслівних похідних з невідокремлюваними дієслівними префіксами...72
2.2.2. Валентна структура відіменникових похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами.......................... ..84
2.2.3. Валентна структура відприкметникових похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами................................... 87
2.3. Семантична валентність похідних з невідокремлюваними дієслівними префіксами................................................................................. 95
Висновки до розділу 2................................................................... 113
РОЗДІЛ 3. ПОХІДНІ З НЕВІДОКРЕМЛЮВАНИМИ ДІЄСЛІВНИМИ ПРЕФІКСАМИ У ФОРМУВАННІ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ............................................................................... 117
3.1.Текстотвірні властивості похідних дієслів із невідокремлюваними префіксами в структурному аспекті..................................... 128
3.2. Текстотвірні властивості похідних дієслів із невідокремлюваними префіксами у семантичному аспекті.................................... 138
3.3.Текстотвірні властивості похідних дієслів із невідокремлюваними префіксами у комунікативному аспекті...................................................................................... 150
Висновки до розділу 3................................................................... 160
ЗАГАЛЬНІ Висновки...................................................................... 162
Додатки...166
СПИСОК ВИКОРИСТАних джерел............................................ 198

Умовні скорочення
НДП — невідокремлювані дієслівні префікси
НП — невідокремлювані префікси
ADR — адресат, на якого спрямована дія
AG — агенс
AkkObj — додаток у знахідному відмінку
DОbj — додаток у давальному відмінку
Defekt — руйнація предмета
Deform — зміна предмета
Division — поділ предмета
Gps (Gegenstand psychischer Prozesse) — особа/ предмет, яка/ який виконує психологічну дію
Inf — інфінітивна конструкція
INH — зміст предмета
LOC — рух до певного місця
NS — підрядне речення
PAT — пацієнс
PObj — додаток із прийменником
Präd — предикат
RES — результат дії
Subj — суб’єкт
TEMP — час, за який відбувається дія
Tps (Träger psychischer Prozesse) — особа/ предмет, на яку/ який спрямована психологічна дія
V — дієслово
V10 — одновалентне дієсловобез додатка
V22 — двовалентне дієслово із додатком у знахідному відмінку (AkkObj)
V23 — двовалентне дієслово із додатком у давальному відмінку (DObj)
V25— двовалентне дієслово із прийменниковим додатком (PОbj)
V10 à V22 — одновалентне дієслово переходить у двовалентне похідне дієслово
V10 à V23/25 — одновалентне твірне дієслово переходить у двовалентне похідне дієслово з додатком у давальному відмінку або з прийменниковим додатком
V22 à V22 — двовалентне похідне дієслово успадковує двовалентну твірну основу дієслова
V23 à V22 — двовалентне дієслово із додатком у давальному відмінку трансформується у двовалентне дієслово із додатком у знахідному відмінку
V25 à V22 — двовалентне дієслово із додатком у знахідному відмінку утворюється від двовалентного дієслова з прийменником
V25 à V23 — двовалентне похідне дієслово із додатком у давальному відмінку утворюється від двовалентного дієслова з прийменниковим додатком
V32 — тривалентне дієслово із додатком у знахідному відмінку (AkkObj)
V22 à V32 — від двовалентного дієслова із додатком у знахідному відмінку утворюється тривалентне похідне дієслово із додатком у знахідному відмінку
V33 — тривалентне дієслово із додатком у знахідному відмінку і додатком у давальному відмінку (DObj)
V33 àV23 — від тривалентного твірного дієслова із додатком у давальному відмінку утворюється двовалентне дієслово з додатком у давальному відмінку
V35 — тривалентне дієслово з додатком у знахідному відмінку та прийменниковим додатком (AkkObj, PObj)
V35 àV22 — від тривалентного дієслова з прийменниковим додатком утворюється двовалентне похідне з додатком у знахідному відмінку
V32 à V33 — від тривалентного твірного дієслова з додатком у знахідному відмінку (AkkObj) утворюється тривалентне похідне дієслово з додатком у давальному відмінку (DObj)
V33 à V35 — від тривалентного твірного дієслова з додатком у давальному відмінку утворюється тривалентне похідне дієслово з прийменниковим додатком (PObj)
V35 à V32 — від тривалентного твірного дієслова утворюється тривалентне похідне дієслово із додатком у знахідному відмінку (AkkObj)
V35 à V33 — від тривалентного твірного дієслова утворюється тривалентне похідне із додатком у давальному відмінку (DObj)
V35 à V35 — від тривалентного твірного дієслова утворюється тривалентне похідне дієслово.
VT (Vorgangsträger) — носій дії
WT (Wahrnehmungsträger) — споглядач
WG (Wahrnehmungsgegenstand) — предмет споглядання

ВСТУП
У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами be-, ent-, er-, ver-, zer- у сучасній німецькій мові, розглянуто їх структурно-семантичні особливості та комунікативні функції у тексті.
Теорія словотвору в дослідженнях мовознавців Н.Д. Арутюнової [6], Г.О. Винокура [23], О.А. Земської [54], Н.Ф. Клименко [69], І.І.Ковалика [71], О.С. Кубрякової [82; 83], М.Д. Степанової [120], А.Н.Тихонова [129], І.С. Улуханова [130], М.М. Шанського [136] відбувалася в основному на матеріалі суфіксального словотворення іменних частин мови. Дієслівному словотворенню присвячені наукові праці В.В. Вараксіна, Т.М. Возного, А.Н. Тихонова [18; 25; 129], префікси в українській мові детально описав В.С.Ільїн [62]; дослідження семантики префіксів висвітлено в аспектологічних працях А.В. Бондарко, Ю.С. Маслова, Г. Мартиновського [14; 89; 195], проте в них зосереджено увагу саме на проблемах аспектології, а отже, розглянуто не всі словотвірні значення, а лише пов’язані з інтенсивністю, кратністю, тобто зі значеннями родів дії. У монографії С.О. Соколової здійснено комплексне дослідження мотиваційних відношень у сфері префіксального внутрішньо-дієслівного словотворення сучасної української мови [117]. Дослідженням невідокремлюваних дієслівних префіксів (надалі НДП) та функції похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами (надалі НП) у німецькій мові займалися такі лінгвісти як Я.Грімм, В.Вільманс, В.Генцен, Г. Пауль, Ф. Клуґе [171; 180; 184; 209; 229]: з-поміж згаданих науковців цього часу варто наголосити на тому, що лише мовознавець Ф.Клуґе виокремлює префіксацію як самостійний спосіб словотворення.
Проблема значення дієслівних префіксів, їх функцій неодноразово була предметом наукового обговорення. Семантику префіксів фіксують лексичні тлумачні словники, зокрема найповнішим та найсучаснішим описом значень дієслівних префіксів в українській мові є словник В.М.Русанівського Словотвір сучасної української літератури” [234]. Семантику невідокремлюваних префіксів та утворені за їх допомогою похідні дієслова у німецькій мові досліджували науковці І.Барц, Г.Брінкман, І.Кюнгольд, Е.Матер, Ґ.Мунґан, Б.Науман, В.Фляйшер, Ґ.Ціфонун [147; 151; 164; 185; 200; 201; 231].
Все ж, чимало теоретичних і практичних проблем ще недостатньо вивчені: залишаються дискусійними питання щодо категоріального статусу невідокремлюваних дієслівних префіксів у системі німецького словотвору, зміни валентності, транзитивації дієслів унаслідок приєднання префіксів до твірних дієслівних основ та формування валентності для похідних дієслів, утворених унаслідок приєднання невідокремлюваних префіксів до іменникових та прикметникових твірних основ.
Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення закономірностей розвитку та функціонування лексичного складу мови, потребою визначення комплексу причин і мовно-мисленнєвих механізмів творення похідної лексики; інтерес до функціонального аспекту мови дає можливість глибше проникнути у процес взаємодії одиниць різних мовних рівнів, осмислити етапи формування похідної одиниці.
Зв'язок з науковими темами. Дисертація є складовою частиною наукової теми кафедри німецької філології ЛНУ імені Івана Франка Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку німецької мови” (номер державної реєстрації 0103U001929).
Об’єкт дослідження невідокремлювані дієслівні префікси be-, ent-, er-, ver-, zer- і утворені за їх допомогою похідні дієслова.
Предмет дослідження структурні та семантичні особливості похідних дієслів з невідокремлюваними дієслівними префіксами, специфіка вживання їх у тексті та вплив на формування його зв’язності.
Матеріалом дослідження слугували похідні дієслова, твірними основами для яких є дієслова, іменники, прикметники, а формантами невідокремлювані дієслівні префікси. Дієслова відібрано методом суцільної вибірки зі словників: Ґ. Варіґа Deutsches Wörterbuch [249], в якому дієслів із префіксом be-

bibliography

ЗАГАЛЬНІ Висновки
1. У дисертаційному дослідженні розглянуто структуру, семантику та функціонування в тексті дієслівних похідних, утворених за допомогою невідокремлюваних префіксів be-, ent-, er-, ver-, zer-. Аналіз структурно-семантичних зв’язків між твірними та похідними дієсловами дав змогу з’ясувати функції словотвірного префікса у структурі деривата, а також особливості формування значення, яке є результатом взаємодії цього префікса з твірною основою. Представлено головні структурні моделі похідних дієслів з НП, систематизовано їх семантичне наповнення, з’ясовано особливості структурної та семантичної комбінаторики віддієслівних, відіменникових, відприкметникових твірних основ з невідокремлюваними дієслівними префіксами.
2. Діахронний аналіз НДП дає підстави стверджувати, що досліджувані одиниці з часом втратили свою первинну автономність і розвинулися від вільних до зв’язаних словотвірних морфем. Між прислівниками, частками, прийменниками, від яких походять НДП, існує генетичний зв'язок, що позначається на кореляції їх семантики в сучасній мові. Однак частка, прислівник чи прийменник, набуваючи у процесі еволюції статусу невідокремлюваного префікса, спочатку зберігають свою семантику, а згодом видозмінюють або й зовсім втрачають її під впливом твірної основи.
3. Дієслівні префікси мають стабільну передкореневу позицію і послідовно виконують словотвірну функцію. Їм властиві морфологічна, семантична та синтаксична функції. Морфологічна функція реалізується у творенні похідних дієслів від наявної дієслівної, іменникової та прикметникової основ. Віддієслівні деривати можуть успадковувати категоріальні властивості твірного дієслова. Відіменникові та відприкметникові дієслова набувають категоріальних ознак у ході деривації.
4. Дієслівні префікси це мовні одиниці, значення яких утворюють певну ієрархічну систему і виявляються у структурі похідного дієслова. НДП виконують роль модифікатора мотиваційної основи значення дієслівної лексеми. Семантика невідокремлюваного префікса надає деривату нових граматичних і смислових характеристик.
5. У процесі словотворення дієслівні префікси не здатні змінювати частиномовної приналежності похідного слова. Це мотивовано тим, що у префіксів відсутні граматичні ознаки, які формують категоріальне значення слова.
6. Семантика похідного дієслова спирається на семантику твірної основи, проте під впливом префікса значення твірної основи може настільки змінитися, що семантичний зв’язок між первинним та вторинним словом є частково послабленим або повністю розірваним. Важливим моментом у визначенні такої відмінності є встановлення мотивованості ознак похідного слова. Твірна основа та похідне слово перебувають у співвідношенні словотвірної залежності або дериваційної мотивації, що зумовлює структурно-семантичний характер мотивації і визначає її напрям.
7. Префіксальне дієслово у сучасній німецькій мові вирізняється своєю семантичною структурою, зумовленою як складністю морфемного складу структури, так і вихідною багатозначністю складових морфем. Цю структуру досліджено шляхом послідовного співвіднесення значення твірної основи і похідного дієслова. Завдяки приєднання невідокремлюваного префікса до твірної основи відбувається перетворення і переосмислення деривата інколи десемантизація твірної основи.
8. Для похідних з префіксом be- характерними є значення поширення дії на певну поверхню, орнативності, фізичної діяльності, зміни стану, сприйняття та усвідомлення, руху, отримання чогось, спілкування агенса з пацієнсом.
Для дієслів з префіксом ent- такими значеннями є: реверсивне значення або повної протилежності до твірної основи, ліквідації та усунення, інхоативне значення, відцентрований напрям руху, доступності та відкривання, спілкування, значення віддавання та оплати.
Семантика похідних із префіксом er- наступна: результативна дії, отримання чогось, значення вбивати і загинути, прагнення до досягнення мети, сприйняття і усвідомлення, зміни стану, інхоативності.
Похідні дієслова з префіксом ver- набувають значень: віддалення, розсіювання і переміщення до іншого місця, припинення дії, неправильної, помилкової за своїм результатом дії, витрати і використання, поєднання, орнативності, створення перешкод, зміни стану, інтенсифікації ознаки дії, негативного чи позитивного ставлення до людини, спілкування, віддавання та втрати чогось, отримання чогось, впливу на об’єкт. Деривати з префіксом zer- мають значення розподілу, роздроблення і деформування, руйнації здоров’я та суперечки.
9. Аналізуючи валентність мовної одиниці, досліджено особливості її сполучуваності з іншими одиницями. Виявлено закономірності сполучуваності твірного слова у зовнішній валентності і сполучуваність безпосередніх складників НДП з твірними основами у їх внутрішній валентності якщо зовнішня валентність дієслова реалізується одним, двома чи трьома актантами у певній граматичній формі, то внутрішня валентність невідокремлюваних префіксів визначена їхньою потенційною сполучуваністю з твірними різнокатегоріальними основами. Такі спільні явища зовнішньої та внутрішньої валентностей є невипадковими, тому що вони відображають семантичні зв’язки між одиницями різних мовних рівнів синтаксичних і словотвірних.
10. Префіксація може спричинювати зміну валентності твірного дієслова, тобто кількість актантів у похідного дієслова може зменшуватися або збільшуватися, що, відповідно, і призводить до синтаксичних змін у реченні: відбувається заміщення позицій актантів, а також рефлексивізація похідного дієслова, за якої неперехідне або перехідне твірне дієслово шляхом додавання префікса трансформується у зворотне дієслово; відбувається транзитивація неперехідної основи твірного дієслова.
11. Похідні дієслова з невідокремлюваними дієслівними префіксами беруть участь у реалізації зв’язності тексту, забезпечують його структурно-семантичну та комунікативну єдність. Похідні дієслова можна вважати активнішими в актуалізації структурної когерентності тексту завдяки простому повтору дериватів у тексті, використанню словотвірної пари твірне-похідне та синтаксичних дериватів віддієслівних, відіменникових, відприкметникових похідних, що слугують засобом семантичної компресії, оскільки є наслідком згортання відповідних основ, уможливлюють додаткове використання того класу слів, які виражають ознаку описуваних подій.
12. Текстозв’язуючі властивості дериватів виявляються також в їх тематичному повторі, гіпер-гіпонімічній, синонімічній заміні, антонімічному протиставленні, які в комплексі реалізують семантичну зв’язність тексту.
13. Текстовий аналіз дав змогу встановити функції словотворення у побудові тексту, визначити участь у цьому процесі похідних одиниць з невідокремлюваними дієслівними префіксами, реалізацію інтратекстових зв’язків за допомогою похідних дієслів. Текст є тим середовищем, в якому твориться і реалізується похідне слово, і, відповідно, зазнає впливу контексту на семантику й функціонування словотвірних одиниць.
14. З огляду на комунікативні функції, похідне дієслово у взаємодії зі своїм твірним використовується у тексті для тематизації рематичних компонентів попереднього висловлювання, сприяє комунікативній прогресії тексту, яка виявляється в реалізації його функціональної перспективи.

15. Єдність тексту забезпечується надходженням у нього інформації, яку сприймає і розуміє читач, і яку формують комунікативні елементи тема і рема. Префіксальні дієслова реалізують тема-рематичну зв’язність тексту у послідовних, логічно побудованих реченнях. Розподіл тема-рематичних ролей похідними дієсловами з невідокремлюваними префіксами у реченнях один із продуктивних способів формування зв’язності тексту і забезпечення таким чином читача необхідною інформацією.

СПИСОК ВИКОРИСТАних джерел
1. Абрамов Б.А. О понятии семантической избирательности / Б.А.Абрамов // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М. : Наука, 1969. С. 5 15.
2. Адмони В. Г. Пути развития грамматического строя в немецком языке / В. Г. Адмони. М. : Высшая школа, 1963. 175 с.
3. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка / В.Г.Адмони. М. : Высшая школа, 1973. 335 с.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. М. : Наука, 1974. 367 с.
5. Артьомцев О. В. Співвідношення кореневих і похідних дієслів у лексичних та граматичних аспектах (на матеріалі нім. дієслів мовлення з невідокремлюваними префіксами) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 Германські мови” / О. В. Артьомцев. М., 1997. 27 с.
6. Арутюнова Н. Д. Очерки по словообразованию в современном испанском языке / Н. Д. Арутюнова. М. : Наука, 1961. 198 с.
7. Ахманова О.С. О психолингвистике. Материалы к курсам языкознания / О. С.Ахманова; [ред. В.А. Звегинцев]. М., 1957. 64 с.
8. Ахманова О.С. Современные синтаксические теории/ О.С.Ахманова, Г.Б. Микаэлян. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1969. 166 с.
9. Бархударов А.С. Текст как единица языка и единица перевода / А.С. Бархударов // Лингвистика текста. М., 1974. 150 с.
10. Баталова И.К. Проблемы лингвистической интепретации художественного текста / И.К. Баталова. Свердловск, 1982. 81 с.
11. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Эмиль Бенвенист. М. : Прогресс, 1974. 477с.
12. Билинский М.Э. Парадигматика и синтагматика глагольно-словообразовательных блоков залога в английском языке: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 Германские языки”/ Билинский М.Э. Львов, 1985. 24 с.
13. Блинова О.И. О явлении лексикализации внутренней формы слова: [сб. науч. труд.] / О.И. Блинова. Новосибирск, 1979. Вып. 8. 191с.
14. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл / А.В.Бондарко. М. : Наука, 1978. 173 с.
15. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / А.В. Бондарко. М. : Эдиториал УССР, 2001. 208с.
16. Булаховський Л.А. Питання походження української мови / Л.А.Булаховський. К. : Радянська школа, 1956. 220 с.
17. Вакарюк Л.О. Українська мова. Морфеміка і словотвір / Л.О.Вакарюк, С.Є. Панцьо. Тернопіль : Лілея, 1999. 218 с.
18. Вараксин Л.А. Семантический аспект русской глагольной префиксации / Л.А. Вараксин. Єкатеринбург : Изд-во Уральск. ун-та, 1996. 179 с.
19. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика : учеб. пособие / Л.М. Васильев. М. : Высшая школа, 1990. 176 с.
20. Вашунин В.С. Основы семантического моделирования немецких композит / В.С. Вашунин. Горький, 1974. 72 с.
21. ВиноградовВ.В. Русский язик: грамматическое учение о слове / В.В. Виноградов. М. : Учпедгиз, 1947. 784 с.
22. Виноградов В.В. О языке художественной лит-ры / В.В.Виноградов. М. : ГИХЛ, 1959. 784 с.
23. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию / Г.О.Винокур // Избр. работы по рус. языку. М. : Наука, 1959. С. 419-443.
24. ВихованецьІ.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті/ І.Р.Вихованець. К. : Наукова думка, 1988. 256 с.
25. Возний Т.С. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською / Т.С. Возний. Львів : Вид-во ЛДУ Вища школа, 1981. 185 с.
26. ВощининаЕ.И. К истории глаголов с так называемыми отделяемыми приставками в немецком языке (на материале древне- и средненемецкого языка) / Е.И. Вощинина // Германское языкознание. Л., 1958. Вып. 36. № 233. С. 139-150.
27. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики / В.Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики. М. : [б. изд-ва], 1971. С. 367-395.
28. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования/ И.Р.Гальперин. М. : Наука, 1981. 137 с.
29. ГальперинИ.Р. Информативность единиц языка / И.Р.Гальперин. М. : Высшая школа, 1974. 173 с.
30. ГиндинС.И. Внутренняя организация текста. Элементы теории и семантический анализ / С.И. Гиндин. М., 1972. 390с.
31. Гинзбург Е.А. Словообразование и синтаксис / Е.А. Гинзбург. М. : Наука, 1979. 264 с.
32. Головин Б.Н. К вопросу о сущности грамматической категории / Б.Н.Головин // Вопросы языкознания. 1955. № 1. С. 117-124.
33. Гонтар Т.Ф. До проблеми валентності мовних одиниць / Т.Ф.Гонтар // Мовознавство. 1995. № 2-3. С. 17 21.
34. ГороденськаК.Г. Словотвірна структура слова / К.Г.Городенська, М.В.Кравченко. К. : Наукова думка, 1981. 197 с.
35. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія : навч. посіб. / В.О. Горпинич. Дніпропетровськ : ДДУ, 1998. 187 с.
36. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова / В.О.Горпинич. К. : Вища школа, 1999. 207 с.
37. ГрещукВ.В. Поняття словотвірної парадигми в сучасній дериватології / В.В. Грещук // Мовознавство. К., 1985 (1). С. 21-27.
38. ГрещукВ.В. Український відприкметниковий словотвір / В.В.Грещук. Івано-Франківськ : Плай, 1995. 208 с.
39. Грицина Н.И. Вопрос о системности суффиксов немецких имен существительных : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 Германские языки”/ Н.И. Грицина. Львов, 1973. 20 с.
40. ГудавичюсА.Й. Сопоставительная семасиология литовского и русского языков / А.Й. Гудавичюс. Вильнюс : Мокслас, 1985. 175 с.
41. ГулыгаЕ.В. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е.В. Гулыга, Е.И. Шендельс. М. : Просвещение, 1969. 184 с.
42. Деркевич Н.А. Текстокогерентні властивості дієслівних похідних із невідокремлюваними дієслівними префіксами в структурному аспекті / Наталія Деркевич // Наукові записки. Серія: мовознавство. Тернопіль : ТДПУ, 2002. № 2. С. 17-20.
43. Деркевич Н.А. Функції невідокремлюваних дієслівних префіксів (на матеріалі нім.мови) / Наталія Деркевич // Міжнародна науково-практична конференція Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов”. Тернопіль: ТНПУ, 2004. С. 23-24.
44. Деркевич Н.А. Текстотворчі властивості похідних дієслів з невідокремлюваними дієслівними префіксами be-, ent-, er-, ver-, zer- у комунікативно-прагматичному аспекті / Наталія Деркевич // Наукові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : КДПУ, 2008. Випуск 75 (1). С. 109-112.
45. Дискурс іноземномовної комунікації: Колективна монографія // [заг. ред. Катерина Кусько]. Львів : Вид-во ЛНУ, 2001. 495 с.
46. ЕсперсенО. Филосифия грамматики / Отто Есперсен. М. : Изд-во Иностр. лит-ра, 1958. 404 с.
47. Ефимов Р.В. Внутренняя валентность слова: теория и практика : учеб. пособие / Р.В. Ефимов, В.И. Каравашкин. Харьков : [б. изд-ва], 1977. 87 с.
48. Жирмунский В.М. История немецкого языка / В.М.Жирмунский. М. : Высшая школа, 1965. 408 с.
49. Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание : [избр. труды] / В. М. Жирмунский. Л. : Наука, 1976. 695 с.
50. Завьялова В.М. Антонимы / В.М. Завьялова. М. : Высшая школа, 1969. 246с.
51. ЗавьяловаВ.М. Антонимические отношения в сфере однокорневых именных прилагательных современного немецкого языка : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 Германские языки” / В.М. Завьялова. М., 1973. 14 с.
52. Зверев А.Д. Словотвірне значення в семантичній структурі похідних / А. Д. Зверев // Мовознавство. 1988. №1. — С. 22-27.
53. ЗеленецкийА.Л. Теория немецкого языкознания/ А.Л.Зеленецкий, О.В. Новожилова. М. : Академия, 2003. 400 с.
54. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование / Е.А. Земская. М. : Просвещение, 1973. 304 с.
55. Земская Е.А. Проблемы словообразования на современном этапе/ Е.А.Земская, Е.С. Кубрякова // Вопросы языкознания. 1978. №6. С. 112-123.
56. ЗолотоваГ.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса / Г.А. Золотова. М. : Наука, 1982. 367 с.
57. ЗолотоваГ.А. Коммуникативная грамматика русского языка / Г.А. Золотова, Н.К. Онипенко. М. : Научное издание, 1998. 525 с.
58. ЗоммерфельдтК.Э. К вопросу о минимуме предложения (валентность и ситуативная завершенность) / К.Э. Зоммерфельдт // Иностранные языки в школе. 1975. № 1. С. 10-19.
59. ЗорівчакР.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою) / Р. П. Зорівчак. Львів : Видавниче об’єднання Вища школа”, 1983. 172 с.
60. ИвановаВ.А. Антонимия в системе языка / В.А. Иванова. Кишинев : Штиинца, 1982. 164 с.
61. Ивлева Г.Г. Тенденции развития слово и словарного состава (на матер. нем. яз.) / Г.Г. Ивлева. М. : Наука, 1986. 136 с.
62. Ільїн В.С. Префікси в сучасній українській мові / В.С. Ільїн. К.: Вид-во АН УРСР, 1953. 167 с.
63. ИцковичВ.А. Языковая норма / В.А. Ицкович. М. : Просвещение, 1968. 92с.
64. Каменская О.Л. Текст и коммуникация : учеб. пособие / О.Л.Каменская. М. : Высшая школа, 1990. 152 с.
65. Карабан И.В. Перцептивные импликации грамматики текста / И.В.Карабан // Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. К., 1979. С. 25 - 30.
66. Каравашкин В.И. Внутренняя валентность слова: теория и практика : учеб. пособ. / В.И.Каравашкин, Р.В. Ефимов. Харьков : Изд-во Константа, 1999. 111 с.
67. КацнельсонС.Д. О грамматической категории / С.Д.Кацнельсон// Вестник ЛГУ. 1948. № 2. С. 114-134.
68. Кацнельсон С.Д. К понятию типов валентности / С.Д.Кацнельсон // Вопросы языкознания. 1987. №3. С. 20-32.
69. КлименкоН.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови / Н.Ф. Клименко. К. : Наукова думка, 1973. 168 с.
70. КлименкоН.Ф. Словотвірна морфеміка сучасної української мови: навч. посібник / Н.Ф. Клименко,Є.А. Карпіловська. К., 1998. 161 с.
71. КоваликІ.І. Вчення про словотвір / І.І. Ковалик. Львів, 1961. Вип. 2. 83 с.
72. Ковалик І.І. Основні проблеми вчення про словотвір / І.І.Ковалик // Укр. мова і літ-ра в школі. К., 1970. № 10. С. 22-30.
73. Ковтунова І.І. Порядок слів і актуальне членування речення / І.І.Ковтунова. М. : Наука, 1976. 239 с.
74. КолшанскийГ.В. Контекст и семантика / Г.В. Колшанский. М.: Наука, 1980. 149с.
75. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка / Г.В. Колшанский. М. : Наука, 1984. 174 с.
76. Колшанский Г.В. Обьективная картина мира в познании и языке/ Г.В. Колшанский. М. : Наука, 1990. 105 с.
77. КотеловаЗ.М. Значение слова и его сочетаемость (к формализации в языкознании) / З. М. Котелова. Л. : Наука, 1975. 163 с.
78. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник / М.П.Кочерган. К. : Академія, 2006. Вид. 2. 368 с.
79. Кочерган М.П. Слово і контекст : лексична сполучуваність і значення слова / М.П. Кочерган. Львів : Вища школа, 1980. 184 с.
80. Крашеннникова Е.А. Новое в немецкой грамматике. Словообразование (Обзор заруб. работ по нем. словообразованию) / Е.А.Крашеннникова. М. : Просвещение, 1965. Вып. 4. 142 с.
81. Крылов Н.А. Типы основ в современном русском языке / Н.А.Крылов // Филол. науки. 1963. № 2. С. 42-43.
82. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование / Е.С. Кубрякова. М., 1965. 78с.
83. Кубрякова Е.С. Общее языкознание: внутренняя структура слова. Словообразование / Е.С. Кубрякова. М. : Наука, 1974. 198 с.
84. КубряковаЕ.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Е.С. Кубрякова. М. : Наука, 1981. 224 c.
85. КубряковаЕ.С. О связях между лингвистикой текста и словообразованием / Е.С. Кубрякова // Лингвистические проблемы текста : [сб. науч. труд.]. М., 1983. Вып. 217. С. 50-58.
86. Курилович Е. Очерки по лингвистике: [сб. статей] / Е.Курилович М. :