ПОЛІСЕМІЯ ПОХІДНОГО СЛОВА: СЕМАНТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ (на матеріалі префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ВОЛОДІНА Тетяна Святославівна

УДК 811. 112. 2` 37

ПОЛІСЕМІЯ ПОХІДНОГО СЛОВА:
СЕМАНТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ
(на матеріалі префіксальних відіменникових дієслів
сучасної німецької мови)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Іщенко Ніна Григорівна

Київ 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................4
ВСТУП..................................................................5
РОЗДІЛ 1. ПОЛІСЕМІЯ ПОХІДНОГО СЛОВА В КОНТЕКСТІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОЇ ПАРАДИГМИ
1.1. Системність у лексиці........................................................................................14
1.2. Полісемія у філологічних студіях.....................................................................21
1.3. Підходи до вивчення полісемії......................................................................31
1.3.1. Когнітивний підхід до полісемії похідного слова.........35
1.4. Полісемія похідного слова.........................................42
1.5. Лексичне значення полісеманта....49
1.5.1. Види взаємозв’язків між значеннями полісеманта...............................65 1.5.2. Типи лексичних значень полісеманта............................75
1.6. Мовні шляхи розвитку полісемії похідного слова..........................................83
1.6.1. Розвиток внутрішньої структури похідного полісеманта....................89
1.6.2. Метафоричний перенос значень похідного слова ................................90
1.6.3. Метонімічний перенос значень похідного слова................................100
1.7. Методика дослідження полісемії похідного слова .......................................105
Висновки до розділу 1......................................................................................111
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОЛІСЕМІЧНОГО ПРЕФІКСАЛЬНОГО ВІДІМЕННИКОВОГО ДІЄСЛОВА СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
2.1. Словотвірна характеристика полісемічних префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови.............................................................................114
2.1.1. Твірна основа семантичний центр префіксального відіменникового дієслова сучасної німецької мови..................................................................117
2.1.2. Семантична структура префіксів дієслівних відіменникових похідних сучасної німецької мови...................................................................................119
2.2. Семантична структура префіксальних відіменникових дієслів...................123
2.2.1. Система ЛСВ префіксального відіменникового полісеманта...........128
2.2.2. Смислові зв’язки між значеннями префіксального відіменникового дієслова сучасної німецької мови.............................................................................138
2.3. Словотвірне значення префіксальних відіменникових полісемантів сучасної німецької мови.........................................................................................................146
2.4. Семантична модель префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови.........................................................................................................157
Висновки до розділу 2.............................................................................................164
РОЗДІЛ 3. КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ПОЛІСЕМІЇ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ВІДІМЕННИКОВИХ ДІЄСЛІВ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
3.1. Полісемізація словотвірної структури префіксальних відіменникових дієслів у когнітивному аспекті...............................................................................167
3.2. Пропозиційний підхід до префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови ..................................................................179
3.2.1. Пропозиційно-фреймове моделювання префіксальних відіменникових дієслів ...........................................................................................185
3.2.2. Фреймова семантика префіксальних відіменникових дієслів, мотивованих семантичними аргументами ...............193
Висновки до розділу 3.............................................................................................202

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...............205

ДОДАТКИ
ДОДАТОК А. Словотвірно-семантичні моделі префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови..................................................................................................208
ДОДАТОК Б. Словник префіксальних відіменникових дієслів......................................224
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................262

СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....297
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ..............................................................299

ВСТУП
Полісемія є мовною універсалією, що виявляє творчі потенції слова через його здатність мати одночасно декілька значень і задовольняти потреби процесу пізнання людиною світу, які дедалі зростають, за допомогою обмеженого інвентарю словесних засобів [367; 361; 54].
Незважаючи на значну кількість праць, присвячених багатозначності лексем на матеріалі української [159; 300], російської [97; 74], англійської [68; 348], німецької [241; 364; 365] мов, полісемія залишається в центрі уваги лінгвістів, які у своїх теоретичних розвідках аналізують різні її властивості: функціональні [198; 338], словотвірні [15; 266], семантико-онтологічні [166], семасіологічні [8; 193] та когнітивні [374; 354].
Похідне слово як одиниця мови має здатність співвідноситися із позамовними явищами, із їх еволюціями і несе можливі зміни, що зумовлює його багатозначність, яку слід розглядати не тільки як стан, але й як процес: будь-яке однозначне похідне слово потенційно може стати багатозначним, а відтінки значень полісемічного слова можуть отримати статус окремого самостійного значення.
Наявність у сучасній німецькій мові полісемічних словотвірних структур свідчить про виникнення багатознчності за допомогою словотвірної деривації. Словотвірні параметри нових похідних значень в структурі похідного слова не відрізняються від словотвірних характеристик непохідного слова. Похідні слова розглядаються нами у подвійному аспекті: з одного боку, вони є результатом словотвірної деривації, з іншого самі виявляються вихідним етапом для семантичної деривації.
Такий підхід до похідних слів потребує врахування його словотвірних характеристик при аналізі лексико-семантичних варіантів як репрезентантів семантичного варіювання, тобто семантичної деривації. Між словотвірною структурою похідного і його лексичним значенням існує тісний взаємозв’язок, тому що лексичне значення похідного багатозначного слова завжди несе відбиток словотвірного значення, що і відрізняє полісемічне похідне слово від багатозначних непохідних.
Семантика похідного слова не зводиться до значень її складових, семантична структура може бути змодельована з позиції когнітивної лінгвістики, композиційної семантики, що фіксують найбільш розгорнуті знання похідних.
Питання теорії значення і багатозначності були і є об’єктом дослідницького інтересу лінгвістів [10; 339; 196; 198; 348; 193], однак, полісемія похідного слова з погляду когнітивної лінгвістики взагалі не вивчалась в германістиці. Сучасна семантика розглядає полісемію в ракурсі словотвірної та семантичної деривації [282; 322; 356], результатом якої є набуття лексичною одиницею вторинних значень, зв’язок лексичного значення слова з мовними та позамовними чинниками, що визначаються парадигматичними, синтагматичними та епідигматичними зв’язками [332; 117; 234; 245; 260].
Полісемія актуалізується на всіх рівнях мови, в тому числі й на словотвірному, що підтверджує факт функціонування в лінгвістичному обігу терміна "словотвірна полісемія" [282; 283], при цьому притаманна вона всім словотвірним типам слів різних частин мови, зокрема префіксальному відсубстантивному дієслову поширеному типу у словотвірній системі сучасної німецької мови.
Природа полісемії похідного дієслова дотепер не знайшла повного висвітлення у лінгвістиці, оскільки немає жодного монографічного дослідження, присвяченого полісемії відіменникових префіксальних дієслів у сучасній німецькій мові.
Актуальність дослідження визначається спрямованістю сучасних словотвірних студій на розгляд природи полісемії похідного слова із залученням структурної та когнітивної парадигм. Потребу комплексного дослідження полісемії префіксальних відіменникових дієслів німецької мови зумовлює невизначеність питань про взаємозв’язок семантичної та словотвірної деривації, недостатня вивченість семантичних, словотвірних та лінгвокогнітивних властивостей похідних дієслівних полісемантів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету в межах комплексної теми "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика роботи входить до кола питань, що досліджуються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, яка розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою дослідження є розкриття природи полісемії відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови з урахуванням динаміки їх полісемантичного потенціалу.
Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких завдань:
уточнити зміст поняття полісемії у межах лінгвокогнітивної парадигми;
визначити специфіку полісемії похідного слова сучасної німецької мови;
виявити причини та умови появи вторинних значень у структурі префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови;
встановити семантичні властивості полісемічних префіксальних відіменникових дієслів та виокремити їх семантичні класи;
окреслити словотвірні можливості досліджуваних одиниць крізь призму словотвірних та семантичних моделей їх опису;
розкрити лінгвокогнітивні особливості аналізованих дієслів шляхом встановлення семантичних аргументів глибинних мотиваторів утворення вторинних значень полісемантів у сучасній німецькій мові;
виділити типи фреймових ситуацій, що сприяють появі нових значень у структурі префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови.
Об’єктом дослідження є полісемія відіменникових префіксальних дієслів у сучасній німецькій мові.
Предметом дослідження є семантичні, словотвірні та лінгвокогнітивні властивості полісемічних префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови, зумовлені семантичною та словотвірною деривацією.
Для вирішення поставлених завдань у роботі було застосовано такі методи й прийоми: трансформаційний метод, компонентний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, словотвірний аналіз, фреймовий аналіз. Компонентний аналіз слугує для виявлення мінімальних спільних та відмінних сем у семантичній структурі похідного слова; аналіз за безпосередніми складниками залучений для виокремлення лексичних основ і конкретних словотвірних морфем, що відповідають релевантним словотвірним типам; словотвірний аналіз виявляє конституенти, які складають словотвірну структуру (твірна основа та словотворчий афікс), словотвірну похідність й словотвірну семантику, що є результатом взаємодії основи та форманта; трансформаційний метод дозволяє підтвердити мотивацію і пов’язану з нею семантику полісемічних похідних дієслів німецької мови за допомогою синтаксичних конструкцій, в які ці похідні дієслова можливо трансформувати; фреймовий аналіз допомагає визначати фреймову семантику полісемічних префіксальних відіменникових дієслів за допомогою семантичних аргументів предикатно-актантної рамки, у межах якої завдяки семантико-синтаксичному розгортанню структур досліджуваних дієслів з’являються нові вторинні значення полісемантів.
Матеріалом дослідження слугували 611 полісемічних префіксальних відіменникових дієслів, зафіксованих у 2600 слововживаннях, відібраних шляхом суцільної вибірки зі словників сучасної німецької мови: Duden Das große Wörterbuch der deutschen Sprache in 6 Bänden (1993); Duden Das große Wörterbuch der deutschen Sprache in 8 Bänden (1996); Duden Deutsches Universalwörterbuch (2001); Великого німецько-російського словника у двох томах під редакцією О. І. Москальської (1980); Великого (основного) німецько-російського словника К. Лейна, Д. Г. Мальцевої (2002); Словника словотвірних елементів німецької мови (за редакцією М. Д. Степанової, 2000).
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше комплексно висвітлено семантичні, словотвірні та лінгвокогнітивні властивості полісемічних похідних дієслів сучасної німецької мови; виявлено чинники, які сприяють виникненню їх вторинних значень, зумовлених словотвірною та семантичною деривацією. Запропоновано семантичну модель відіменникового префіксального полісеманта та розроблено семантичну класифікацію досліджуваних одиниць. Новим у дисертації є лінгвокогнітивний підхід до полісемії, властивої похідному слову в сучасній німецький мові, та застосування семантичних аргументів предикатно-актантної рамки, що розглядаються як глибинні мотиватори утворення похідних значень відіменникових префіксальних дієслів у контексті фреймової семантики. Уточнено обсяг твірних основ і семантичну структуру префіксів та напівпрефіксів відіменникових дієслів, лексичне та словотвірне значення полісемантів.
У процесі дослідження були сформульовані основні положення, що виносяться на захист:
1. Полісемія похідного слова або словотвірна полісемія це природне та широко розповсюджене явище у сучасній німецькій мові, є невідємною частиною семантики слова і належить до числа мовних універсалій, у якій відображається прагнення мови до мовної економії, утворюючи нові значення шляхом збільшення смислового обсягу слів за рахунок розвитку словотворчої та концептуальної структур похідних відіменникових дієслів.
2. Похідні багатозначні дієслова розглядяються у подвійному аспекті: з одного боку, вони є результатом словотвірної деривації, з іншого самі виявляються висхідним етапом для семантичної деривації, тому похідне слово є синтезом словотвірної семантичної похідності. Підхід до лексико-семантичних варіантів похідного слова, які виникли як результат семантичного варіювання, потребує врахування їх словотвірних характеристик.
3. Семантична структура префіксального полісеманта формується внутрішньослівними та міжслівними дериваційними процесами. Вона складається із сукупності лексико-семантичних варіантів, що утворюють семантичну єдність і перебувають в епідигматичних відношеннях.
4. Лексичне значення похідного слова ґрунтується на лексичному значенні непохідної одиниці і відрізняється від неї своєю специфікою, зумовленою морфемною структурою похідних. Лексичне значення похідного слова це складна багатокомпонентна структура, у якій план змісту (сигніфікативний, денотативний та емотивно-конотативний компонент) реалізуються засобами плану вираження, властивими мовній системі (мотивуючою частиною: корінь, твірна основа, внутрішня форма слова; формантною частиною: словотворчі префікси).
5. Словотвірне значення це семантична різниця між похідним і твірним, яка вноситься словотворчим формантом і регулярно відтворюється у межах певного словотвірного типу. За ступеню узагальненості виділяють граматико-словотвірне значення, враховуючи частимовну семантику похідного і твірного, лексико-словотвірне значення з урахуванням типових відношень між твірними словами певного лексико-граматичного класу і відповідно семантичною спеціалізацією похідних та мотиваційне значення, що виявляється за допомогою складання мотиваційного перифразу.
6. Осмислення словотвірних процесів пов’язане з глибинним рівнем семантики, який вважається початком всього процесу словотворення. Одним із глибинних механізмів, що пояснює породження нових мовних одиниць є відображення певних словотвірних структур шляхом пропозиційно-фреймового моделювання. Пропозиція розглядається як семантична структура висловлювання, семантична модель події. Для інтерпретації цієї структури використовується предикатно-актантна рамка, що включає семантичні аргументи.
7. Модифікація вихідної пропозиційно-фреймової структури ситуації та породження нових ЛСВ або СВ відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови, зумовлених ситуаційно або контекстуально, залежить від включення/виключення факультативних семантичних аргументів у предикатно-актантну рамку.
Теоретичне значення роботи пов’язане з розширенням та поглибленням розуміння полісемії похідного слова з погляду взаємозв’язку семантичної та словотвірної деривації. Результати дисертаційного дослідження є певним внеском у розвиток теорії словотвору, зокрема його семасіологію, та когнітивної лінгвістики. Аналіз полісемії похідних дієслів у когнітивному аспекті розширює знання про словотвірно-фреймову семантику досліджуваних одиниць, виявлення вторинних значень яких здійснюється на основі семантичних аргументів предикатно-актантної рамки із врахуванням фреймових ситуацій. Теоретичні положення дисертації можуть слугувати базою для вивчення інших полісемічних парадигм у системі словотвору німецької та інших мов.
Практична цінність дослідження вбачається у можливості використання теоретичних положень та отриманих результатів у курсі лексикології (розділи "Лексичне значення", "Словотвір", "Семантичні відношення") та граматики німецької мови (розділ "Частини мови: дієслово; іменник"), на практичних заняттях із німецької мови, для розробки курсів за вибором зі словотвірної, синтаксичної та когнітивної семантики, при написанні підручників, методичних рекомендацій із лексикології німецької мови та укладанні словника німецької мови тлумачного типу.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету протягом 20042008 рр. Основні теоретичні положення та практичні результати апробовано на шести наукових конференціях, у тому числі на одній міжнародній: "Мова і культура" імені професора Сергія Бураго (Київ, 1923 червня 2006 р.); п’яти науково-практичних у КНЛУ: "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ, 69 квітня 2004 р.), "Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі" (Київ, 68 квітня 2005 р.), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 46 квітня 2006 р.), "60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє" (Київ, 2223 лютого 2006 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 24 квітня 2008 р.).
Публікації. Основні результати дисертації висвітлено у п’яти наукових одноосібних статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (обсяг публікацій 2 друк. арк.), а також у двох тезах конференцій (обсяг публікацій 0,3 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 2,3 друк. арк.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 299 сторінок (із них текст дисертації становить 207 сторінок) складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів, загальних висновків, додатків, списків використаної наукової і довідкової літератури. Робота містить 6 таблиць та 4 рисунки. Список використаних джерел складає 384 позиції, у тому числі 32 іноземними мовами. Список джерел довідкової літератури нараховує 15 позицій.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, конкретизовано об’єкт, предмет, методи й наукову новизну дослідження, розкрито теоретичне й практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію та публікації основних положень дисертації.
У першому розділі сформульовано теоретичні положення, що стосуються ключових понять дисертаційного дослідження лексичної, словотвірної та когнітивної полісемії, розглянуто погляди лінгвістів на природу полісемії, визначено специфіку лексичного значення похідного слова, конкретизовано семантичні та словотвірні шляхи розвитку похідних значень полісемічних дериватів, обґрунтовано застосування лінгвокогнітивного підходу до полісемії аналізованих дієслів, викладено методику дослідження полісемічних відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови.
У другому розділі запропоновано словотвірну характеристику полісемічних відіменникових префіксальних дієслів; уточнено інвентар твірних основ та семантику префіксів і напівпрефіксів досліджуваних одиниць сучасної німецької мови; окреслено шляхи формування семантичної структури префіксального полісеманта та проаналізовано її конституенти; визначено словотвірне значення полісемічного деривата; виділено словотвірні моделі, за якими будуються префіксальні деривати та загальну семантичну модель досліджуваних дієслівних полісемантів.
У третьому розділі розглянуто полісемізацію словотвірної структури дериватів як особливий лінгвокогнітивний процес, у результаті якого словотвірні морфеми втрачають деякі свої змістові властивості або набувають нових; досліджено семантику полісемічних відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови у ракурсі фреймових структур, в які інтегровані семантичні аргументи глибинні мотиватори (медіатив, об’єктив, результатив); виокремлено фреймові моделі досліджуваних дієслів.
У загальних висновках підбито підсумки виконаного дослідження, сформульовано теоретичні та практичні результати роботи, окреслено перспективи подальших наукових студій, пов’язаних з обраною проблематикою.
Бібліографія містить 384 найменування робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, перелік використаних джерел ілюстрованого матеріалу 15 найменувань, перелік джерел фактичного матеріалу 7 найменувань.
Додатки включають: покажчик проаналізованих словотвірно-семантичних моделей полісемічних відіменникових префіксальних дієслів, словник полісемантичних відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження виконано у межах сучасної лінгвокогнітивної парадигми. Когнітивний підхід до префіксального дієслівного словотворення дозволив виявити ментальні основи полісемії, розширити уявлення про виникнення нових значень унаслідок метафоричних і метонімічних переносів, розглянути словотвірну полісемію як специфічний спосіб концептуалізації та категоризації дійсності.
Полісемія похідного слова природне і розповсюджене явище у сучасній німецькій мові. Вона є однією з основних семантичних закономірностей розвитку словникового складу, що дозволяє виявити творчі потенції слова і знаходить відображення на всіх рівнях мови за допомогою обмеженого інвентарю словесних засобів унаслідок розвитку словотвірної і семантичної деривацій.
Джерелом розвитку полісемії похідного слова є семантичні та словотвірні зміни у структурі багатозначного слова, які найчастіше виступають у взаємозв’язку. Причини розвитку полісемії дериватів різні, і зміна їх значень може бути викликана як мовними (трансформації семантичних відношень, зміна значення на основі асоціації, за схожістю або суміжністю, асиметричність форми та змісту мовного знака чи звукової форми, використання в інший синтаксичній функції, розширення чи звуження значення, регулярність/нерегулярність перенесення найменування у мові, мотивованість/немотивованість слова, полісемічність словотворчих конституентів префіксів і напівпрефіксів та твірної основи, дія принципу аналогії тощо), так і позамовними (соціокультурними, історичними, соціальними, психологічними та асоціативними) чинниками. Дія внутрішньолінгвальних чинників, що зумовлюють полісемію похідного слова, більш очевидна порівняно з екстралінгвальними.
Полісемічні префіксальні відіменникові дієслова співвідносні з внутрішньою синтагмою, що складається з двох структурних компонентів твірної основи та словотворчого форманта, внаслідок чого їх семантика пов’язана одночасно із семантикою префікса, який зберігає формальну та семантичну автономність і має низку лексико-категоріальних значень, та семантикою дієслова, у свою чергу мотивованого субстантивною багатозначною основою. Похідні відіменникові дієслова німецької мови зберігають всі лексичні властивості, ознаки та якості вихідних іменників. Семантична роль префікса полягає у наданні слову узагальненого лексико-категоріального значення, характерного для певної семантичної категорії, та забезпеченні, разом зі значенням твірної основи, семантичної мотивованості деривата, яка більшою або меншою мірою визначає його значення.
Семантична структура словотвірного полісеманта може бути представлена у вигляді ієрархії її елементів, які складають сукупність лексико-семантичних варіантів, що перебувають в епідигматичних відношеннях. Семантична структура полісемічних префіксальних відіменникових дієслів формується за рахунок внутрішньослівних (семантичні зсуви, такі як метафоризація, метонімізація, розширення чи звуження значення), міжслівних (у результаті множинності реалізації словотвірної моделі або внаслідок мотивації різними значеннями одного твірного слова чи різними словами одного словотвірного гнізда) та внутрішньослівно-міжслівних деривацій (накладання міжслівної та внутрішньослівної похідності).
Лексичне та словотвірне значення зумовлені сукупністю всіх семантичних і словотвірних складових полісемічного префіксального відіменникового дієслова. Особливу увагу в роботі приділено визначенню особливостей словотвірного значення досліджуваних лексичних одиниць. Словотвірне значення відображає співвіднесеність значень похідного і твірного слів як представників різних семантичних класів, які беруть участь у процесі вторинної номінації або мотивації. Словотвірне значення деривата може бути мутаційним, якщо воно набуває нової категоріальної властивості чи нового значення, або модифікаційним, якщо семантика похідного слова зберігає семантику твірного і набуває додаткових відтінків конотативних, стилістичних чи прагматичних.
Полісемія похідного слова базується на фундаментальній властивості людської свідомості. Вона розглядається як когнітивна операція, що інтерпретується у межах фреймової семантики, де багатозначність являє собою важливий прийом, який розкриває природу фреймів як форм репрезентації значення, що використано, зокрема при аналізі відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови.
Осмислення словотвірних процесів пов’язане з глибинним рівнем семантики, який вважається початком всього процесу словотворення. Одним із глибинних механізмів, що пояснює породження нових мовних одиниць є відображення певних структур і ситуацій шляхом пропозиційно-фреймового моделювання. Пропозиція розглядається як семантична структура висловлювання, семантична модель події. Для інтерпретації цієї структури використовується предикатно-актантна рамка, що включає семантичні аргументи. Вибір того чи іншого семантичного аргументу як глибинного мотиватора утворення нового значення похідного дієслова здійснюється через модифікацію вихідної пропозиційно-фреймової структури певної ситуації.
У ході аналізу було встановлено, що модифікація вихідної пропозиційно-фреймової структури ситуації та породження нових ЛСВ або СВ відіменникових префіксальних дієслів сучасної німецької мови, зумовлених ситуаційно або контекстуально, залежить від включення/виключення факультативних семантичних аргументів у предикатно-актантну рамку.
Таким чином, спостерігається тісний взаємозв’язок між словотвірною структурою полісемічного префіксального відіменникового дієслова, динамікою його семантики та когнітивними властивостями його складових.

Перспективними напрямками подальших досліджень полісемії похідного слова в сучасній германістиці може бути залучення фреймового підходу до розкриття розвитку семантики префіксальних іменників з огляду на ознаки концептів, співвідносних як зі словотворчим формантом, так і з твірною основою, а також дослідження явища полісемії у межах лексико-семантичних полів і словотвірних гнізд, концептуальних метафори та метонімії.

ЛІТЕРАТУРА
1. Абдуллаев Х. Н. Синкретизм семантики словообразовательной модели отглагольных существительных с суффиксом ние // Актуальные проблемы русского словообразования / Х. Н. Абдуллаев. Ташкент, 1985. С. 277280.
2. Авилова Н. С. Вид глагола и семантика глагольного слова / Авилова Наталия Сергеевна. М. : Наука, 1976. 328 с.
3. Агапій А. П. Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові: дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 "Германські мови"/ Агапій Анжела Петрівна. Чернівці, 1998. 193с.
4. Адинаева Л. М. Приемы семантизации однокоренных слов в гнездовом толковом словаре русского языка (на материале глагольных гнезд): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : 10.02.01 "Русский язык" / Адинаева Любовь Мирзаевна. Ташкент, 1989. 23 с.
5. Антропова Н. А. Словообразование немецкой разговорной речи (на материале имени существительного): автореф. дис. на соискание ученой степени доктора филол. наук : 10.02.04 спец. "Германские языки"/ Н. А. Антропова. Москва, 2006. 39 с.
6. Аминова А. А. Глагольные синонимы русского языка: (Развитие глагольной синонимии в словообразовательном аспекте) / Альмира Асхатовна Аминова. Казань : изд-во Казан. ун-та, 1988. С. 153.
7. Анисимов Г. А. О способах глагольного действия в русском языке // Геннадий Александрович Анисимов. М. : Русский язык в школе, 1974. С. 8893.
8. Апресян Ю. Д. Избранные труды / Юрий ДерениковичАпресян. М. : Школа "Языки русской культуры", РАН, Т. 1. 1995. 472 с.
9. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка / Юрий Дереникович Апресян. [2-е изд.]. М. : Восточная литература, РАН, 1995. 367 с.
10. Араева Л. А. Словообразовательный тип как семантическая микросистема. Суффиксальные субстантивы / Людмила Алексеевна Араева. Кемерово, 1994. С. 25.
11. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давыдовна Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1999. 240 с.
12. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Нина Давыдовна Арутюнова. М. : Наука, 1988. 341 с.
13. Арутюнова Н. Д. Логический анализ языка. Квантификативный аспект языка / Нина Давыдовна Арутюнова. М. : Индрик, 2005. С. 27.
14. Артемцев А. В. Соотношение корневых и производных глаголов в лексическом и грамматическом аспектах (на материале немецких глаголов речи с неотделяемыми префиксами): дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Артемцев Александр Викторович. К., 1997. 183 с.
15. Артемчук Г. І. Словотвірне значення та форми його реалізації (на матеріалі похідних синонімів німецької мови) / Г. І. Артемчук, Н. Г. Іщенко. К. : Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Видавничий центр КНЛУ, 2001. Т. 4. №2. С. 2430.
16. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике / Владимир Игоревич Арнольд. М. : Высшая школа, 1991. 140 с.
17. Аспекты лексического значения. Воронеж : изд-во ВГУ, 1982 160 с.
18. Аспекты семантических исследований // отв. ред. Н. Д. Арутюнова, А. А. Уфимцева М. : Наука, 1980. 357 с.
19. Ахманова О. С. Основы компонентного анализа / О. С. Ахманова, И. А. Мельчук, М. М. Глушко; под ред. Э. М. Медниковой. М : изд-во Моск. ун-та, 1969. 98 с.
20. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. [2-е стереотипн изд.]. М. : Едиториал УРСС, 2004. 576 с.
21. Багдасарова Г. А. Глаголы движения как база словообразования в современном русском языке / Г. А. Багдасарова, Л. А. Телегин. Ташкент, Актуальные проблемы русского словообразования: сб. науч. ст., 1982. С. 204207.
22. Баранова Н. А. Метонимия как элемент образной характеристики явлений / Н. А. Баранова, Л. В. Чалова. Человек. Природа. Общество. Актуальные проблемы. Материалы 13-й международной конференции молодых учёных 26-30 декабря 2002 г. СПб., 2002. : Режим доступу до журн. : http://www.sovmu.spbu.ru/main/conf/man-nat-soc/2002/4-2.htm.
23. Басок В. А. Контекстуальна синонімія: семантико-стилістичний та прагматичний аспекти (на матеріалі іменників сучасної німецької мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Басок Вероніка Андріївна. К., 2006. 20 с.
24. Берков В. П. Современные германские языки / Валерий Павлович Берков. М. : ООО "Издательство Астрель", 2001. 336 с.
25. Беляева Т. М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке / Беляева Татьяна Михайловна. М. : Высшая школа, 1979. 184 с.
26. Беляева Т. М. Нестандартная лексика английского языка / Татьяна Михайловна Беляева. М. : Высшая школа, 1985. 160 с.
27. Беляевская Е. Г. Семантика слова / Елена Георгиевна Беляевская. М. : Высшая школа, 1987. 128 с.
28. Богданов В. В. Речевое общение: Прагматические и семантические аспекты / Валентин Васильевич Богданов. Л., 1990. С. 69.
29. Богданов С. И. Форма слова и морфологическая форма / Сергей Игоревич Богданов. СПб., 1997. 248 с.
30. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика / Николай Николаевич Болдырев. Тамбов: изд-во ТГУ. 2000. 123 с.
31. Боярская Е. Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантических существительных современного английского языка: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Боярская Елена Леонидовна. М., 1999. 23 с.
32. Блумфилд Л. Язык / Леонард Блумфилд. М.,1968. С. 2032.
33. Бессарабова Н. Д. Из метафорического фонда: [метафора в средствах массовой информации] // Журналистика и культура русской речи / Наталья Ивановна Бессарабова. М. : МГУ, Вып. 2. 2002. С. 4867.
34. Будагов Р. А. Человек и его язык / Рубен Александрович Будагов. [2-е изд.]. М., 1976. 429 с.
35. Будагов Р. А. Язык реальность язык / Рубен Александрович Будагов. М. : Наука, 1983. 262 с.
36. Булгакова О. А. Полисемия суффиксальных субстантивов: (на материале Кемеровских говоров): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / Булгакова О. А. Кемерово, 1994. 24 с.
37. Вараксин Л. А. Семантическая организация префиксального глагольного словообразовательного ряда / Леонид Анатольевич Вараксин. Проблемы функционирования языковых единиц: сб. науч. тр. Тюмень, 1993. С. 5865.
38. Вараксин Л. А. Семантический аспект русской глагольной префиксации / Леонид Анатольевич Вараксин. Екатеринбург, 1996. 179 с.
39. Вараксин Л. А. Формально-семантическая сущность флективного словообразования в современном русском языке / Л. А. Вараксин. // Актуальные вопросы русского словообразования : сб. науч. тр. Тюмень, 1984. С. 2836.
40. Васильев Л. М. Семантика русского глагола / Леонид Михайлович Васильев. М., 1981. 184 с.
41. Васильев Л. М. Словообразовательные значения в их отношении к другим типам языковой информации // Актуальные проблемы русского словообразования: сб. науч. ст. / Л. М Васильев. Ташкент, 1982 С. 7274.
42. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика / Леонид Михайлович Васильев. М. : Высшая школа, 1990. 176 с.
43. Васильев Л. М. Речевой смысл предложения как результат взаимодействия языкового и неязыкового знания / Л. М. Васильев // Предложение и текст: семантика, прагматика, синтаксис / отв. ред. В. В. Богданов. Л., 1988. С. 510.
44. Васильєва О. Г. Концептуальна семантика субстантивних композитів-бахуврихі (на матеріалі антропосемічної лексики сучасної англійської мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Васильєва Олена Григорівна. К., 2006. 20 с.
45. Вендина Т. И. Словообразование как способ дискретизации универсума / Т. И. Вендина. М. : ВЯ, 1999. № 2. С. 2749.
46. Венкель Т. В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Венкель Тетяна Василівна. Л., 2004. 20 с.
47. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / Анна Вежбицкая. М. : Языки славянской культуры, 2001. 287 с.
48. Вепрева И. Т. О функциональной эквивалентности лексических и морфемных единиц // Классы глаголов в функциональном аспекте / И. Т. Вепрева, И. П. Говорова. Свердловск, 1986. С. 128136.
49. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке / Земфира Николаевна Вердиева. М. : Высш. шк., 1986. 120 с.
50. Виноградов В. В Основные типы лексических значений слова / Виноградов Виктор Владимирович. М. : Вопросы языкознания, 1977. С. 162189.
51. Винокур Г. О. Заметки по русскому словообразованию// Избранные работы по русскому языку / Григорий Осипович Винокур. М. : 1959. 426 с.
52. Витгенштейн Л. Философские работы: Феноменология. Герменевтика. Философия языка / Людвиг Витгенштейн. пер. с. нем. / сост., вступ. ст. и коммент. М. С Козловой. М. : Гнолис, 1994. Ч.1 522 с.
53. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / Іван Вихованець. К. : Наук. думка, 1992. С. 121122.
54. Володіна Т. С. До поняття семантичного варіювання в системі німецької мови / Т. С. Володіна // Наука та сучасність: зб. наук. праць / редкол. : М. І. Шкіль (голова) [та інші] К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. Том 49. С. 188196.
55. Володіна Т. С. Структурно-морфологічні особливості префіксальних дієслів сучасної німецької мови / Т. С. Володіна // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / редкол. : відп. ред. Н. М. Корбозерова. К. : Київський університет. 2006. Вип. 10. С. 5055.
56. Володіна Т. С. Словотвірне значення полісеманта / Т. С. Володіна // Наука та сучасність: зб. наук. праць / редкол. : М. І. Шкіль (голова) [та інші] К. : Видавничий відділ НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2007. Том 60. С. 140147.
57. Володіна Т. С. Глибинні джерела мотивованості похідного слова / Т. С. Володіна // Наука та сучасність: зб. наук. праць / редкол. : М. І. Шкіль (голова) [та інші] . К. : Видавничий відділ НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2007. Том 59. С. 174182.
58. Володина Т. С. Лексическое значение в контексте общей семантики слова / Т. С. Володина // Мова і культура (Науковий журнал). / отв. ред. Д. С. Бураго. К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Вип. 9. Т. 4 (92). Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. С. 238243.
59. Володіна Т. С. Взємозв’язок полісемії та синонімії у системі мови / Т. С. Володіна // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: тези доповідей на наук. конф. к-ри ЮНЕСКО КНЛУ, 2223 лютого 2006 р. / відп. ред. А. М. Чернуха. К. : Видавничий центр КНЛУ, 2006. С. 127128.
60. Володіна Т. С. Семантичний аспект полісеманта / Т. С. Володіна // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій: Матеріали науково- практичної конференції, 24 квітня 2008 р. / редкол. : Н. Ф. Гладуш (голова) [та інші]. К. : Видавничий центр КНЛУ, 2008. С. 1416.
61. Волохина Е. А. Русские глагольные приставки: семантическое устройство, системные отношения / Е. А. Волохина, З. Д. Попова. Воронеж, 1993. 196 с.
62. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф; отв. ред. Г. В. Степанов. М. : Наука, 1985. 228 с.
63. Гак В. Г. К проблеме общих семантических законов / Гак Владимир Григорьевич. // Общее романское языкознание. М. : 1972.
64. Гак В. Г. Языковые преобразования / Гак Владимир Григорьевич. М. : Языки русской культуры, 1998. 768 с.
65. Гармаш О. Л. Система словотвору англійської мови та інноваційні процеси: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / Гармаш Олена Леонідівна. Запоріжжя. 2005. 19 с.
66. Гвоздев А. Н. Современный русский литературный язык / Александр Николаевич Гвоздев. М. : Ч. 1. 1967. 350 с.
67. Гейгер Р. М. Единицы словообразовательной системы и типы языковых отношений в словообразовательном гнезде / Р. М. Гейгер //Актуальные проблемы русского словообразования. Тезисы 5 республиканской научно-теоретической конференции. Самарканд. 1987. С. 305310.
68. Герви О. Ю. Виды лексической полисемии в структуре дискурса (на материале английского языка): дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Герви Оксана Юрьевна. Москва, 2001.
69. Гинзбург Е. Л. Словообразование и синтаксис / Елена Леонидовна. Гинзбург. М. : 1979. 264 с.
70. Голев Н. Д. Лексическая эпидигматика в рассказах В. М. Шукшина // В. М. Шукшин. Жизнь и творчество / Голев Николай Данилович: cб. тез. докл. к всесоюз. конф. Барнаул : Изд-во АГУ, 1989. С. 111114. Режим доступу до журналу : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z86.html.
71. Голев Н. Д. Функционирование эпидигматики в тексте // Слово в системных отношениях на разных уровнях языка (функциональный аспект): тез. докл. Всерос. науч. лингвист. конф. / Н. Д. Голев. Екатеринбург, Уральский пед. ин-т., 1993. С. 125126. Режим доступу до журналу : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z72.html.
72. Голев Н. Д. Функции эпидигматики в языке и речи: (Постановка проблемы) // Типы языковых парадигм / Голев Николай Данилович. Свердловск, 1990. С. 5864. Режим доступу до журналу : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z74.html.
73. Голев Н. Д. Эпидигматика и деривационные процессы в речи (детерминационный аспект) // Проблемы деривации в системе языка и в речевой деятельности (синхронное словообразование и номинация): межвуз. сб. науч. тр. / Н. Д. Голев. М. : 1995. С. 1928. Режим доступу до журналу : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z69.html.
74. Головин Б. Н. Введение в языкознание / Борис Николаевич Головин. М. : Высшая школа, 1977. 312 с.
75. Гольцова Н. Г. Лексикология английского языка / Нина Григорьевна Гольцова. Режим доступу до журналу : http://www.ucheba.ru/referats/13820.html.
76. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць / Ніна Василівна Гуйванюк. Чернівці, 1999. С. 87.
77. Гумбольдт В. О мышлении и речи // Избранные труды по языкознанию / Вильгельм Гумбольдт. М. : Прогресс, 2001. 400 с.
78. Гутникова А. В. Отглагольные имена существительные без словообразовательных аффиксов в средневерхненемецком и современном немецком языке : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : 10.02.04 "Германские языки"/ Гутникова Алла Владимировна. Донецк, 2002. 219с.
79. Давыдова Н. В. Изучение словарного богатства языка и состава слова с помощью понятия "словообразовательная парадигма" / Нина Васильевна Давыдова. М. : Русский язык в школе,1987. С. 8085.
80. Данеш Ф. К. О семантике основных синтаксических формаций // Грамматическое описание славянских языков. Концепция и методы / Ф. Данеш, К. Гаузенблас. М., 1974 С. 94110.
81. Дейк Т. А. ван. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIII : Когнитивные аспекты языка / Т. А. ван. Дейк, В. Кинч. М. : Прогресс, 1988. С. 153211.
82. Дейк Т.