Полозенко Оксана Василівна. Організаційно-методичні умови удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу

brief description

Полозенко Оксана Василівна. Організаційно-методичні умови удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу: дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2003

Полозенко О.В. Організаційно-методичні умови удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю: 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2003.
Дослідження присвячене проблемі удосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу. Уточнено зміст поняття педагогічна діяльність викладача-аграрника”, проаналізовано стан і з’ясовано особливості організації психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників; розроблено критерії та показники якості педагогічної діяльності; обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу і підтверджено результативність їх реалізації.

У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано варіант розв’язання наукової проблеми вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника, що виявляється в уточненні змісту поняття педагогічна діяльність викладача-аграрника”, обґрунтовано фактори впливу на якість педагогічної діяльності викладача-аграрника, з’ясовано стан і особливості психолого-педагогічної підготовки викладачів-аграрників; розроблено критерії та показники якості педагогічної діяльності; обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача вищого аграрного навчального закладу та підтверджено результативність їх реалізації.
Головні наукові та практичні результати роботи такі:
1. Соціально-економічні зміни в Україні, переорієнтація її економіки на світовий ринок зумовлюють необхідність якісного вдосконалення загальноосвітньої, культурної та фахової підготовки спеціалістів сільського господарства. Підготовка висококваліфікованих фахівців-аграрників, у свою чергу, вирішальною мірою залежить від викладачів вищих аграрних навчальних закладів та якості педагогічної діяльності. У зв’язку з цим особливої гостроти набуває проблема удосконалення педагогічної діяльності викладачів-аграрників. Недостатність наукових досліджень та недосконалість системи підвищення кваліфікації викладачів-аграрників (психолого-педагогічний компонент) зумовлюють посилення уваги до зазначеної проблеми.
2. Під педагогічною діяльністю викладача-аграрника необхідно розуміти його професійну діяльність, спрямовану на якісну підготовку (навчання і виховання) фахівців для агропромислового комплексу й зумовлену рівнем фахових, психолого-педагогічних знань і вмінь, професійно значущими особистісними якостями, здібностями, психофізичними можливостями викладача. На якість педагогічної діяльності викладача-аграрника впливають потреби, інтереси, педагогічна ситуація, установка, мотиви, мета, воля, почуття, рівень інтелекту, пізнавальні процеси, педагогічні здібності, професійна самосвідомість.
3.Встановлено, що більшість викладачів-аграрників не мають спеціальної психолого-педагогічної підготовки. У зв’язку з цим відповідної корекції потребує педагогічна діяльність насамперед викладачів професійно орієнтованого та спеціального циклів дисциплін, а також тих, що прийшли на викладацьку роботу з виробництва, і тих, чия підготовка здійснювалась через навчання в аспірантурі за спеціальностями сільськогосподарського спрямування. Виявлені найхарактерніші особливості організації психолого-педагогічної підготовки: у структурі вищих навчальних закладів аграрного профілю І-ІV рівнів акредитації не передбачено діяльність кафедр педагогіки, психології, методики навчання; викладачі вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації переважно здобувають педагогічну освіту і право викладання шляхом навчання на педагогічному факультеті Національного аграрного університету; підвищення психолого-педагогічної кваліфікації здійснюється на рівні методичної роботи вищих аграрних навчальних закладів.
4. Розроблено критерії і показники якості педагогічної діяльності викладача-аграрника, які доцільно групувати за такими напрямками: сфера психолого-педагогічної підготовки (рівень володіння фаховими та психолого-педагогічними знаннями; рівень сформованості професійних умінь); індивідуальна сфера (рівень сформованості професійної самосвідомості викладача; рівень розвитку професійних здібностей викладача; рівень адекватності самооцінки викладача); емоційно-вольова сфера (рівень самостійності і самоорганізації викладача; рівень готовності до саморозвитку, самоосвіти; рівень розвитку вольової саморегуляції; рівень розвитку інтелектуальних і праксичних почуттів); мотиваційна сфера (рівень розвитку внутрішньої мотивації, рівень спрямованості на педагогічну професію).
Критерії і показники було покладено в основу виокремлення чотирьох рівнів якості педагогічної діяльності викладача-аграрника (творчий, репродуктивно-творчий, репродуктивний, інтуїтивний). Констатуючий експеримент дозволив визначити, що переважна більшість викладачів-аграрників ха-рактеризується репродуктивним та інтуїтивним рівнями якості педагогічної діяльності.
5. Визначено організаційно-методичні умови вдосконалення педагогічної діяльності викладача-аграрника:
врахування у діяльності вищих аграрних навчальних закладів факторів впливу на підвищення якості педагогічної діяльності у такій послідовності: особистісний, організаційний, ергономічний, соціальний;
практичне спрямування змісту спецкурсу Основи педагогіки і психології вищої школи”;
застосування методів проблемного і розвивального навчання у процесі вивчення основ педагогіки і психології вищої школи;
розвиток професійної активності викладача-аграрника, його потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфер.
6. Створення організаційно-методичних умов удосконалення педагогічної діяльності викладачів-аграрників уможливило збільшення кількості викладачів експериментальної групи з репродуктивно-творчим рівнем (на 17,3%) і творчим рівнем (на 1,8%) за рахунок зменшення кількості викладачів з інтуїтивним рівнем (на 5,3%) і репродуктивним рівнем (на 13,8%).
Проведені теоретичне й експериментальне дослідження, наведені результати формуючого експерименту дають підставу зробити висновок про правомірність робочої гіпотези, досягнення мети і вирішення завдань дослідження. Тому сукупність одержаних наукових висновків та практичних напрацювань можуть використовуватися з метою вдосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю.
Запропонований у дослідженні варіант розв’язання проблеми вдосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів не вичерпує всіх її аспектів.
Перспективними напрямами дослідження зазначеної проблеми вважаємо такі: здійснення порівняльного аналізу зарубіжного досвіду щодо педагогічної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах; підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності викладачів-аграрників з вузькою спрямованістю на специфіку конкретного фаху (викладач-агроном, викладач-ветеринар, викладач-агрохімік тощо); подальший пошук активних форм і методів удосконалення педагогічної діяльності, поглиблення змістової сторони проблеми з урахуванням інновацій у педагогіці та психології.