Полторак Степан Тимофійович. Педагогічні умови формування умінь командира підрозділу у майбутніх офіцерів МВС України

brief description

Полторак Степан Тимофійович. Педагогічні умови формування умінь командира підрозділу у майбутніх офіцерів МВС України: дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2003

Полторак С.Т.Педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів МВС України умінь командира підрозділу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Національна академія Прикордонних військ України імені Б.Хмельницького, м. Хмельницький, 2002.
В дисертації розкрита суть і структура військово-професійних умінь командира підрозділу внутрішніх військ, визначені критерії, показники та рівні їх розвитку. Обґрунтовані педагогічні умови та розроблена комплексно-цільова програма формування професійних умінь у майбутніх командирів підрозділів у період професійної підготовки у ВВНЗ.
З метою посилення професійної спрямованості курсантів під час формуючого експерименту у відповідності з положеннями концепції контекстного навчання моделювався предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності курсантів у ролі командирів військових підрозділів. Діагностичні зрізи дали підстави стверджувати про ефективність розробленої комплексно-цільової програми формування професійних умінь командира підрозділу.

Формування військово-професійних умінь командира підрозділу є необхідною передумовою підвищення ефективності професійної діяльності офіцерів внутрішніх військ МВС України.
1. Військово-професійні уміння командира підрозділу сформовані на основі засвоєних знань, навичок і практичного досвіду способи виконання складних комплексних дій, спрямованих на реалізацію функцій управління підрозділом. Їх структурними компонентами є: знання теоретичних основ військової діяльності, способів її виконання, змісту і послідовності дій, призначення необхідного обладнання; навички і практичний досвід виконання професійних дій; елементи творчого підходу.
2. Структура професійної діяльності командира підрозділу містить три основні групи умінь: організаційно-управлінські, військово-педагогічні та військово-спеціальні.
3. Загальними критеріями сформованості військово-професійних умінь командира підрозділу є: військово-професійна спрямованість, військово-спеціальна підготовленість і морально-психологічна готовність. Військово-професійна спрямованість курсантів визначається за такими показниками, як інтерес до професії офіцера, установка на навчання у вищому військовому закладі освіти МВС, службу у внутрішніх військах, стійке прагнення до професійного самовдосконалення; військово-спеціальна підготовленість обсяг знань з військових, загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін, наявність спеціальних навичок, здатність розв’язувати військово-професійні завдання, впевненість, самостійність і чіткість дій; психологічна готовність адаптивність, психологічна стійкість, комунікативна компетентність, моральна нормативність.
4. На основі визначених показників виділяються три рівні сформованості військово-професійних умінь командира підрозділу: високий, середній і низький. Курсанти з високим рівнем характеризується посиленим інтересом до професії офіцера внутрішніх військ; глибокими фаховими знаннями, здатністю творчо застосовувати їх в нестандартних умовах, швидко і самостійно приймати правильні рішення; досконалим володінням прийомами роботи із зброєю і технікою; високим рівнем адаптивності та нервово-психічної стійкості, умінням швидко орієнтуватися в складних ситуаціях; добре сформованими комунікативними навичками. Курсанти з середнім рівнем професійних умінь виявляють інтерес до професії офіцера внутрішніх військ, хоч інколи вагаються у правильності її вибору; добре засвоїли програмний матеріал, однак уміють правильно застосовувати набуті знання лише в типових, стандартних ситуаціях професійної діяльності і відчувають труднощі в складних, екстремальних ситуаціях; мають середній рівень адаптивності і нервово-психічної стійкості; володіють основними комунікативними навичками, у більшості ситуацій здатні до продуктивного співробітництва. Курсанти з низьким рівнем професійних умінь мають слабкий інтерес до професії офіцера, невпевнені у правильності свого професійного вибору, навчаються без бажання; мають поверхові знання, потребують допомоги під час прийняття рішень, допускають помилки у роботі зі зброєю і технікою; характеризуються низьким рівнем адаптивності, схильністю до нервово-психічних зривів в екстремальних ситуаціях; неточністю в діях і загальмованістю в прийнятті рішень; нерозвиненими комунікативними навичками.
5. Ефективне формування у курсантів професійних умінь командира підрозділу можливе за умови системної організації навчально-виховного процесу у рамках комплексно-цільової програми, яка передбачає: розробку методичного забезпечення; підвищення рівня професійної майстерності офіцерсько-викладацького складу і командирів курсантських підрозділів; організаційно-педагогічний вплив на курсантів з урахуванням курсу навчання та рівня їх військово-професійної спрямованості, психологічної та загальної підготовленості; використання зворотного зв’язку, який дозволяє оперативно одержувати інформацію про результати психолого-педагогічного впливу на формування у курсантів військово-професійних умінь командира і своєчасно коригувати форми та способи цього впливу.
6. Педагогічними умовами успішного формування у курсантів професійних умінь командира підрозділу є: розвиток у них професійної спрямованості, стійкої мотивації до набуття військово-професійних умінь; побудови навчального процесу на принципах проблемності, професійної спрямованості, діалогічності, самостійності та ініціативності; застосування методів активного навчання, що моделюють типові способи діяльності командира підрозділу в ситуаціях професійної взаємодії (сюжетно-рольові та ділові ігри, метод аналізу конкретних ситуацій, групові дискусії тощо); стимулювання активного професійного самовдосконалення курсантів.
Проведене дослідження дало можливість розробити ряд практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності формування професійних умінь у майбутніх командирів підрозділів внутрішніх військ:
1. Пропонується привести у відповідність із запитами сучасної військової практики терміни, мету, завдання, зміст, форми і методи військового стажування курсантів у період навчання у ВВНЗ. Стажування курсантів другого курсу доцільно проводити на посаді командира взводу, а четвертого курсу командира роти.
2. З урахуванням досвіду розв’язання завдань в екстремальних ситуаціях доцільно в навчальних програмах з військових дисциплін передбачити відпрацювання комплексних занять із загальної тактики і тактичної підготовки внутрішніх військ, із зв’язку, з військово-інженерної та вогневої підготовки. Бажано завершувати навчальний рік спільними з підрозділами ЗМОП і курсантами школи міліції тактичними або тактико-стройовими навчаннями.
3. Рекомендувати ВВНЗ МВС України на державному екзамені з тактичної підготовки враховувати результати військового стажування курсантів.
4. З метою підвищення ефективності формування у курсантів військово-професійних умінь командира підрозділу з допомогою застосування методів активного навчання і виховання організувати з викладачами вивчення теоретичних основ і методик застосування сучасних методів активного навчання в навчально-виховному процесі ВВНЗ; практикувати в ході навчально-методичних зборів командно-викладацького складу ВВНЗ, а також у системі командирської і методичної підготовки проведення занять з використанням методів активного навчання.
5. Рекомендувати навчальним відділам ВВНЗ разом із командирами навчальних підрозділів і начальниками кафедр систематично вивчати, аналізувати та узагальнювати психолого-педагогічні, соціальні і службові проблеми, з якими зустрічаються випускники ВВНЗ у військах, обговорювати їх з викладацьким складом і враховувати у навчально-виховній роботі.
Реалізація в навчально-виховному процесі ВВНЗ МВС України обґрунтованих у дисертаційному дослідженні педагогічних умов формування у курсантів військово-професійних умінь командира підрозділу внутрішніх військ дозволить, на нашу думку, підвищити якість професійної підготовки майбутніх офіцерів.
Представлене дисертаційне дослідження не претендує на повноту і завершеність вирішення проблеми формування військово-професійних умінь у майбутніх командирів підрозділів внутрішніх військ. Перспективи подальшої роботи ми бачимо у більш детальному вивченні окремих компонентів професійних умінь, а також у дослідженні ролі окремих навчальних дисциплін і військового стажування у їх формуванні.