Поважний Олександр Станіславович. Становлення і розвиток ефективного корпоративного управління

brief description

Поважний Олександр Станіславович. Становлення і розвиток ефективного корпоративного управління: дисертація д-ра екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2003

Поважний О.С. Становлення і розвиток ефективного корпоративного управління. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економіки. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2002.
У дисертаційній роботі обґрунтовано наукову концепцію удосконалення ланок та елементів організаційно-економічного механізму корпоративного управління, методів їх взаємодії та взаємодоповнення, розроблено теоретичні основи їх розвитку і практичні заходи ефективного використання. Аргументовано послідовність і порядок переходу підприємств України на акціонерну форму діяльності. Запропоновано нові підходи до визначення сутності і змісту корпорацій та їх управління, виявлення і реалізації потенційних можливостей, особливостей та переваг акціонерних товариств. Розроблено пропозиції з формування структурної моделі корпоративного управління в Україні. Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення ланок та елементів організаційно-економічного механізму управління корпорацією. Запропоновано концептуальні підходи і розроблено інструментарій оцінки фінансового потенціалу корпорацій, використання якого буде сприяти підвищенню зацікавленості інвесторів. Розроблено методичний підхід до вибору раціональної структури вищого управління акціонерними товариствами.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і вирішення комплексної науково-прикладної проблеми становлення і розвитку ефективного корпоративного управління на основі узагальнення теоретичних положень, урахування методів і досвіду управління вітчизняними і зарубіжними акціонерними товариствами, особливостей економіки України, що забезпечує ефективність функціонування суб'єктів господарювання.
Основні наукові і прикладні результати роботи полягають у такому.

Доведено об'єктивну необхідність становлення і формування корпорацій і методів їх управління. Підвищуючи власні адаптаційні можливості, соціально-економічні об'єднання збільшують імунітет” суспільства в цілому.
Шляхом застосування комплексного підходу до розгляду сутності поняття корпорація” на основі аналізу найважливіших аспектів його змісту (економічного, правового і соціального) обґрунтовано визначення цього поняття як учасника економічного процесу (договірне господарське об'єднання, створене на основі загальних економічних інтересів для одержання максимального прибутку від господарської діяльності і вкладених інвестицій), як суб'єкта правових відносин (господарське товариство, права учасників якого визначаються відповідно до законодавства про відповідні види господарських товариств) і як елемента суспільства (соціально-економічне об'єднання, створене шляхом концентрації імунітетів” частин суспільства з метою забезпечення виживання і розвитку як даних частин, так і самого суспільства як цілого).

Виявлено, що корпоративне управління являє собою сукупність процесів регулювання інтересів груп-учасників об'єднання і управління корпорацією як організацією (виробничою системою), що у свою чергу припускає управління її основними ресурсами, до яких звичайно належать виробництво, матеріально-технічні, фінанси, персонал і НДДКР.
Виявлено вимоги до стійкої господарської діяльності об'єднань: чим більше корпорація як система буде відповідати характеристикам суспільства (зовнішнього середовища), тим більш стійкою вона буде у цьому середовищі. Інакше кажучи, збереження стійкості корпорації визначається змінами її характеристик відповідно до змін характеристик зовнішнього середовища.
Установлено, що структура організаційно-економічного механізму управління корпорацією являє собою систему організаційних і економічних форм і методів управління, що забезпечує на основі використання переваг цього виду об'єднань і врахування сформованих умов економіки України підвищення ефективності їх діяльності. Зазначений механізм являє собою частину всього господарського механізму суб'єкта аналізу, зі своїми ланками й елементами, що служать напрямами й основою удосконалення корпоративного управління.
Виявлено чинники, що визначають національну модель - структуру і результат їхнього впливу на корпоративне управління. Визначено, що модель корпоративного управління постсоціалістичних країн, у тому числі й України, у термінах концепції Р. Акоффа характеризуються як автократія цілей автократія засобів”. У рамках такої моделі формуються корпорації, керовані як машини”, тобто як прості системи, що мають низьку адаптивність. При формуванні раціональної моделі (корпорація як організація”) в Україні необхідно враховувати як загальні структурні процеси, характерні для передових країн з розвинутою ринковою економікою, так і специфічні, властиві економіці перехідного періоду. Виходячи з цього запропоновано варіант трансформації української моделі корпоративного управління зі стану автократія цілей автократія засобів” у стан демократія цілей автократія засобів”. Даний варіант орієнтовано на дотримання цілей інвесторів і концентрацію виконавчої влади. Він відповідає зовнішній” моделі корпоративного управління і сприяє розвитку фондового ринку.
Визначено особливу роль фондового ринку у корпоративному управлінні - як способу контролю за діяльністю вищого керівництва і механізму залучення додаткових фінансових ресурсів.

Для збільшення значущості українського фондового ринку в забезпеченні умов для підвищення ефективності господарської діяльності акціонерних товариств необхідно удосконалити його законодавчу базу, розширити застосування боргових і похідних цінних паперів, реформувати розрахунково-клірингову систему, встановити певне взаємовідношення між прямим державним регулюванням і саморегулюванням, підвищити значущість організованого біржового і позабіржового ринків.

Обґрунтовано рекомендації з підвищення ефективності управління державними корпоративними правами; доведено, що удосконалення законодавчої бази, диференціація підходів до різних за часткою держави акціонерних товариств, підвищення рівня підготовки осіб, що представляють інтереси держави, раціональна дивідендна політика збільшать ефективність корпоративного управління і поточне надходження коштів до державного бюджету.
Обґрунтовано напрями захисту прав інвесторів і модернізації законодавчої і статутної регламентації, що включають у себе ефективний контроль, раціональний розподіл повноважень, установлення лімітів на обіймання посад у правлінні і спостережній раді, впровадження у практику кумулятивного голосування, розробку і запровадження закону про захист прав інвесторів, створення системи доступного і повного інформаційного забезпечення, формування компенсаційних фондів для захисту інвесторів за участю у них держави, саморегульованих організацій і фінансових посередників.
Аргументовано необхідність розробки кодексу корпоративного управління, включення до нього доповнень законодавчої регламентації і формулювання можливих змін статутної регламентації. Визначено його взаємозв'язок і взаємодію з іншими елементами організаційно-економічного механізму корпоративного управління.
Обґрунтовано методичний підхід до формування інструментарію аналізу фінансового потенціалу акціонерних товариств, що дозволяє класифікувати акціонерні товариства за рівнем фінансового потенціалу на класи: фінансово стійкі”, нестійкі” і з невизначеним фінансовим потенціалом”.
Розроблено методичний підхід до вибору раціональної структури вищого управління суб'єкта господарювання, що містить у собі етапи висування й аргументування робочих гіпотез дослідження ефективності структур управління АТ і обґрунтування методики визначення рівня ефективності структур і способи її застосування, що дозволяє за результатами його реалізації формувати раціональну модель управління корпорацією, адекватну сучасним умовам.
За допомогою статистичного дослідження умов ефективності структур управління акціонерних товариств машинобудівної галузі України установлено таке: у цей час тип власника не є детермінантом ефективного менеджменту на підприємстві; одним з пріоритетних позитивних чинників за силою загального впливу на фінансовий потенціал стійких корпорацій України є кількість представників держави у спостережній раді; домінуючим чинником, що визначає фінансову стійкість акціонерних товариств України, є тип управління акціонерним товариством; найбільш фінансово стійкими є ті акціонерні товариства, у яких повноваження у сфері контролю і здійснення операцій, що пов'язані з оперативним управлінням господарською діяльністю, прагнуть до концентрації на одному рівні ієрархії АТ; перевага інсайдерів у структурі статутного фонду сприяє більш стійкому фінансовому стану підприємства; позитивна роль концентрації влади у виконавчому органі акціонерного товариства (правлінні) дозволяє зробити висновок про підтвердження ефективності відокремлення власності від управління.
Розроблено методологічні та методичні підходи і рекомендації з удосконалення елементів і ланок організаційно-економічного механізму корпоративного управління на основі узагальнення світового досвіду господарювання, результатів аналізу становлення і розвитку цього типу об'єднань, методів урахування чинників, що визначають нестабільність зовнішнього середовища, зростаючих вимог ринку й особливостей економіки України, вони дозволяють теоретично обґрунтувати можливості виявлення потенційних переваг акціонерних товариств і практично сприяти підвищенню ефективності їх управління.