ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ ЗА ТРУДОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ЧАНИШЕВ РАШИД ІБРАГІМОВИЧ

УДК 349.2(477):342.72/73:007

ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ ЗА ТРУДОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Сирота І.М., кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ У СИСТЕМІ ТРУДОВИХ ПРАВ 3
1.1. Поняття та види трудоправової інформації 3
1.2. Нормативне закріплення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників 3
1.3. Право на інформацію як суб’єктивне трудове право 3
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 3

РОЗДІЛ 2. Реалізація права на інформацію у трудових правовідносинах 3
2.1. Реалізація права на інформацію в індивідуальних трудових правовідносинах 3
2.2. Реалізація права на інформацію у колективних трудових правовідносинах 3
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 3

РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ПРАЦІВНИКА ТА ЇЇ ЗАХИСТ 3
3.1. Поняття та ознаки персональних даних працівника 3
3.2. Захист інформації про персональні дані працівника 3
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 3

ВИСНОВКИ 3

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 3

ВСТУП
Актуальність теми. У сучасному світі внаслідок впливу процесів глобалізації та інформатизації, динамічного розвитку інформаційних і комунікаційних технологій відбувається формування інформаційного суспільства, ідея якого дістала своє визнання на міжнародному і державному рівнях. про що свідчить низка міжнародних актів: Декларація тисячоліття ООН; Декларація принципів ООН «Побудова інформаційного суспільства – глобальне завдання в новому тисячолітті»; Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства; програмні документи ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу та ін. Україна активно включилася до процесів розбудови інформаційного суспільства, про що свідчить, зокрема, прийняття Закону «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 9 січня 2007 року. У Загальних положеннях Закону зазначається, що одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя .
Формування інформаційного суспільства істотно впливає на розвиток вітчизняного трудового права, визначення тенденцій його подальшого розвитку. У вік інформаційного суспільства особливого значення набувають інформаційні трудові права та обов’язки працівників і роботодавців та їх представників, які потребують ґрунтовного наукового осмислення та належного юридичного забезпечення.
Проголошення у ст. 34 Конституції України права кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір обумовило необхідність створення ефективного механізму забезпечення даного права. З цією метою останнім часом було прийнято низку законів, зокрема закони України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року, «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13 січня 2011 року, «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» від 2 червня 2011 року та ін. Зазначені закони спрямовані на удосконалення механізму правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією права на інформацію, в тому числі суб’єктами трудових правовідносин.
Тривалий час право на інформацію розглядалося виключно наукою конституційного права. У цей час право на інформацію досліджується представниками різних галузей права: цивільного, сімейного, господарського, адміністративного, фінансового права та інших галузей. Проте право на інформацію у трудоправовому аспекті ще не було предметом окремого дисертаційного дослідження. У зв’язку з цим однією з актуальних проблем сучасної науки трудового права є розробка ефективного галузевого механізму забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників.
Проблема забезпечення зазначеного права є важливою і актуальною не тільки в індивідуальних, а й в колективних трудових правовідносинах. Законом України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 року однією з форм здійснення соціального діалогу передбачено обмін інформацією. Однак у національному трудовому законодавстві не закріплене таке колективне трудове право як право працівників і роботодавців та їх представників на інформацію та консультації.
Дисертаційне дослідження підготоване з урахуванням сучасних тенденцій розвитку науки трудового права, національного і зарубіжного трудового законодавства та практики їх застосування. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є наукові праці радянських, українських та зарубіжних вчених, які зробили вагомий внесок у становлення і розвиток вчення про права людини у сфері праці: М.Г. Александрова, В.М. Андріїва, М.Й. Бару, Н.Б. Болотіної, В.С. Венедиктова, Л.П. Гаращенко, Л.Я. Гінцбурга, Д. Гом’єна, Л. Зваака, С.О. Іванова, М.І. Іншина, І.Я. Кисельова, Р.І. Кондратьєва, Є.В. Краснова, Л.І. Лазор, В.В. Лазора, О.А. Лукашевої, М.В. Лушнікової, А.М. Лушнікова, А.Р. Мацюка, К.Ю. Мельника, Ю.П. Орловського, О.С. Пашкова, П.Д. Пилипенка, С.В. Попова, С.М. Прилипка, О.І. Процевського, П.М. Рабіновича, В.Г. Ротаня, В.І. Савича, А.М. Слюсара, О.В. Смирнова, М.П. Стадника, М.М. Феськова, Д. Харриса, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, А.М. Чернобай, І.І. Шамшиної, В.І. Щербини, О.М. Ярошенка та ін. Втім, до цього часу у вітчизняній науці трудового права відсутні спеціальні комплексні дослідження теоретичних та практичних проблем юридичного забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися у межах виконання плану науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Правове регулювання трудових відносин і відносин у сфері соціального захисту в умовах ринкової економіки та його ефективність» на 2006-2010 роки як складової плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970), а також плану науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці та соціального забезпечення» на 2011-2016 роки як складової плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011-2016 роки (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теорії трудового права щодо юридичної природи права на інформацію та галузевого механізму його забезпечення, внесення теоретично обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, проекту Трудового кодексу у цій сфері.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
визначити поняття прав людини у сфері праці та обґрунтувати доцільність виділення у системі трудового права самостійного правового інституту з відповідною назвою, а також окремої глави у проекті Трудового кодексу України;
з’ясувати місце права на інформацію у системі прав людини у сфері праці;
визначити суб’єктів права на інформацію за трудовим законодавством України;
проаналізувати нормативне закріплення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників у міжнародних актах та актах національного трудового законодавства на предмет відповідності національного законодавства міжнародним стандартам;
сформулювати поняття права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників і охарактеризувати його структуру;
дослідити юридичну природу права на інформацію як суб’єктивного трудового права;
дослідити процес реалізації права на інформацію в індивідуальних і колективних трудових правовідносинах;
визначити поняття та види трудоправової інформації, а також поняття та перелік персональних даних працівника ;
розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення механізму забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників за трудовим законодавством України з урахуванням міжнародних стандартів та позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.
Об’єктом дослідження є трудові правовідносини, в рамках яких реалізується право на інформацію працівників і роботодавців та їх представників.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми юридичного забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників за трудовим законодавством України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких обумовлений особливостями його об’єкту, предмету, мети і завдань. За допомогою діалектичного методу розглянуто поставлені автором проблеми юридичного забезпечення права на інформацію сторін трудового договору в їх розвитку і взаємозв’язку (підрозділи 1.1, 1.2). Застосування історико - правового методу дозволило проаналізувати становлення та розвиток вчення про права людини у сфері праці та обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження цієї проблеми (підрозділи 1.2, 1.3). Формально-логічний та системний методи відіграли значну роль у дослідженні юридичної природи права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників, характеристиці його об’єкту, суб’єктів та змісту (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод дозволив зіставити схожі об’єкти пізнання при аналізі національного трудового законодавства та законодавства зарубіжних країн (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).
Основні положення та висновки дисертації базуються на аналізі міжнародних актів, актів чинного законодавства України та законодавства зарубіжних країн, практики їх застосування, досягнень загальної теорії права, конституційного права, міжнародного права, трудового права, цивільного права, інформаційного права, інших галузей системи права України, матеріалів судової практики, практики діяльності профспілок та організацій роботодавців (їх об’єднань).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права спеціальним комплексним дослідженням механізму забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників за трудовим законодавством України.
У межах здійсненого дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну та теоретичне і практичне значення.
Уперше:
визначено поняття прав людини у сфері праці та обґрунтовано доцільність виділення у системі трудового права самостійного правового інституту з відповідною назвою, а також окремої глави у проекті Трудового кодексу України;
охарактеризовано нормативне закріплення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників у міжнародних актах, якими зазначене право віднесено до основних трудових прав, та актах чинного трудового законодавства, проекті Трудового кодексу України;
з’ясоване місце права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників у системі прав людини у сфері праці, яку складають індивідуальні та колективні трудові права;
визначено коло суб’єктів права на інформацію в індивідуальних і колективних трудових правовідносинах;
сформульовано поняття права на інформацію за трудовим законодавством України, з’ясовано його юридичну природу як суб’єктивного трудового права; доведено, що зазначене право є одночасно індивідуальним і колективним трудовим правом; воно є регулятивним трудовим правом, особистим немайновим трудовим правом, яке має суттєві відмінності від особистих немайнових прав, що охороняються цивільним законодавством;
досліджено зміст права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників як суб’єктивного трудового права, що складається із сукупності правомочностей;
розглянуто питання про межі здійснення права на інформацію як суб’єктивного трудового права; обґрунтовано доцільність виділення загальних та спеціальних меж здійснення і захисту права на інформацію;
сформульоване поняття інформації про умови праці, яку пропонується визначити як відомості, по-перше, про умови праці як умови безпеки і гігієни, по-друге, про умови праці, в яких виконується робота, та, по-третє, про умови, на яких виконується робота;
охарактеризовано процес реалізації права на інформацію працівниками і роботодавцями та їх представниками в індивідуальних і колективних трудових правовідносинах;
доведено необхідність законодавчого закріплення індивідуального трудового права працівника на отримання від роботодавця повної та достовірної інформації з питань, пов’язаних з виконанням трудових обов’язків, а також таких колективних трудових прав як право на інформацію та консультації, права на участь в управлінні організацією для реалізації механізму соціального діалогу відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні»;
сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення положень актів чинного законодавства, проекту Трудового кодексу України у сфері забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників.
Удосконалено:
поняття та види трудоправової інформації;
поняття та ознаки персональних даних працівника як одного з видів трудоправової інформації;
механізм реалізації роботодавцем обов’язків, передбачених у ст. 29 КЗпП, у тому числі обов’язку проінформувати працівника про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах;
положення про форми здійснення соціального діалогу у сфері праці, у тому числі обміну інформацією; висновок про необхідність закріплення у Законі України «Про соціальний діалог в Україні» участі працівників в управлінні організацією як самостійної форми соціального діалогу.
Набули подальшого розвитку:
положення про виконання роботодавцем обов’язку надати особі, яка наймається, інформацію про умови праці, вимоги охорони праці на робочому місці, яку роботодавець повинен надати до укладення трудового договору у передбаченій законом формі;
положення про необхідність законодавчого закріплення трудових прав представників працівників, у тому числі права на інформацію та консультації, відповідно до Конвенції МОП №135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються 1971 р.;
висновок про місце інформаційних трудових відносин у предметі трудового права України;
положення про зміст інституту захисту персональних даних працівника та його місце у системі трудового права України.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть бути використані: у науково-дослідницькій діяльності для подальшої розробки теоретичних проблем забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників; у правотворчій діяльності з метою удосконалення правового регулювання трудових відносин із реалізації права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників; практики діяльності органів соціального діалогу, органів нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства, профспілок та їх об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань, підприємств, установ, організацій.
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладенні нормативного курсу «Трудове право», спеціальних курсів «Порівняльне трудове право», «Соціальний діалог у сфері праці», при підготовці та написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, практикумів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях науково-теоретичного семінару кафедри трудового права та права соціального забезпечення Національного університету «Одеська юридична академія», на науково-практичних конференціях, зокрема: 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії» (м. Одеса, 9-10 червня 2006 р.); 10-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 27 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення» (м. Харків, 22-23 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 5-6 червня 2009 р.); І Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 26-27 березня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 21-22 травня 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 8-9 жовтня 2010 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 25-26 березня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Національного університету «Одеська юридична академія «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20-21 травня 2011 р.); ІІІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 24 березня 2012 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу «Правове життя сучасної України», присвяченої 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права (м. Одеса, 20-21 квітня 2012 р.).
Публікації. Основні положення, теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, викладені автором у 11 публікаціях, в тому числі 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОНмолодьспорту України.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 215 сторінок, з яких основний зміст – 195 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо удосконалення галузевого механізму забезпечення права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників за трудовим законодавством України.
1. Важливість і актуальність проблематики забезпечення прав людини у сфері праці на міжнародному і національному рівнях обумовлюють необхідність виділення у системі трудового права самостійного правового інституту «Права людини у сфері праці», окремої глави у проекті Трудового кодексу України, в якій видається доцільним передбачити поняття прав людини у сфері праці, індивідуальні та колективні трудові права відповідно до міжнародних стандартів.
2. Права людини у сфері праці видається доцільним визначити як її певні можливості забезпечувати свої потреби, реалізуючи здатності до продуктивної праці відповідно до законодавства України.
3. Право працівників і роботодавців та їх представників, інших суб’єктів трудових правовідносин на інформацію є гарантованою державою можливістю вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної їм для реалізації індивідуальних і колективних трудових прав, свобод та законних інтересів.
4. Право на інформацію як суб’єктивне трудове право є складовою змісту індивідуальних і колективних трудових правовідносин. Воно належить до переліку основних трудових прав, передбачених міжнародними актами і законами України. Зазначене право є регулятивним суб’єктивним трудовим правом, особистим немайновим трудовим правом.
5. Право на інформацію за трудовим законодавством України є одночасно індивідуальним і колективним трудовим правом. Суб’єктами індивідуального трудового права на інформацію є працівник і роботодавець, а суб’єктами колективного трудового права на інформацію – трудовий колектив, представники працівників (за чинним законодавством – профспілки, їх об’єднання, первинні профспілкові організації, а у разі їх відсутності – представники працівників), роботодавець, представники роботодавців (організації роботодавців, їх об’єднання), органи соціального діалогу, органи з розгляду трудових спорів, органи нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
6. Структура права на інформацію працівників і роботодавців та їх представників складається із сукупності правомочностей, основними з яких є правомочності на: одержання інформації, доступ до інформації, використання, поширення, зберігання та захист інформації, включаючи захист персональних даних працівника.
7. Трудоправову інформацію видається можливим визначити як відомості та/або дані про працівника і роботодавця, їх представників, органи соціального діалогу, а також умови праці, які надаються у випадках, формах і порядку, передбачених законодавством, колективними угодами і колективними договорами, локальними нормативно-правовими актами, та які є необхідними для реалізації індивідуальних і колективних трудових прав суб’єктами трудових правовідносин.
8. Основними ознаками трудоправової інформації є: належність конкретних відомостей до сфери трудових правовідносин; прив’язка даної інформації тільки до суб’єктів трудових правовідносин, передусім працівників і роботодавців та їх представників; змістом трудоправової інформації є відомості та/або дані про суб’єктів трудових правовідносин, умови праці, вимоги охорони праці; надання зазначеної інформації у випадках, формах і порядку, передбачених законодавством, колективними угодами і колективними договорами, локальними нормативно-правовими актами; метою надання трудоправової інформації є реалізація індивідуальних і колективних трудових прав; трудоправова інформація, віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної, таємної та службової), охороняється та захищається відповідно до закону.
9. Під захистом трудоправової інформації слід розуміти сукупність правових, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність трудоправової інформації та належний порядок доступу до неї.
10. Інформацію про умови праці у контексті ст. 29 та інших статей КЗпП пропонується розуміти як відомості та/або дані, по-перше, про умови праці як умови безпеки і гігієни праці (виробничо-технічні та технологічні умови роботи), по-друге, про умови праці, в яких виконується робота (організаційні умови, тобто особливості організації праці у конкретного роботодавця, включаючи специфіку правового становища роботодавця, способи здійснення і фінансування його діяльності, форми залучення робочої сили, встановлення режимів праці та відпочинку, впровадження, заміни та перегляду норм праці, організації оплати праці і т. ін.) та, по-третє, про умови, на яких виконується робота (умови найму, тобто умови трудового договору).
11. Враховуючи положення частини шостої ст. 2 Європейської соціальної хартії (переглянутої), видається доцільним доповнити ст. 40 проекту Трудового кодексу України окремою частиною наступного змісту: «Роботодавець зобов’язаний поінформувати працівників у письмовій формі не пізніше двох місяців від дати початку виконання ними своїх трудових обов’язків про основні та додаткові умови трудового договору».
12. Інформацію про персональні дані працівника пропонується визначити як відомості чи сукупність відомостей про конкретного працівника, пов’язані з його професійною кваліфікацією, діловими, професійними якостями та необхідні роботодавцю у зв’язку з трудовими відносинами. Ця інформація стосується також передбачених законом вимог, що можуть бути пред’явлені до працівника у зв’язку з характером роботи.
13. Норми про захист інформації про персональні дані працівника доцільно розглядати як складову інституту захисту трудоправової інформації, до змісту якого, крім зазначених норм, слід включити норми про захист інформації про персональні дані колишніх працівників, осіб, які наймаються на роботу, а також норми про захист інформації про роботодавця.
14. Удосконалення галузевого механізму забезпечення права на інформацію за трудовим законодавством видається доцільним здійснювати шляхом законодавчого закріплення відповідно до міжнародних стандартів зазначеного права однієї сторони та кореспондуючого йому обов’язку іншої сторони індивідуальних та колективних трудових правовідносин, а також відповідальності сторін за порушення законодавства у цій сфері.

СПИСОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе /Н.Г. Александров. – М., 1955.
2. Аманжолов Ж.М. Хартия Европейского Союза об основных правах: ее юридическое значение и возможные перспективы для Казахстана в контексте политики соседства /Ж.М. Аманжолов //Государство и право. – 2012. - №2. – С. 94-100.
3. Андріїв В.М. Система трудових прав працівників та механізм їх забезпечення /В.М. Андріїв : Автореф. дис. … доктора юридичних наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Одеса, 2012. – 40 с.
4. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини /М. Антонович. – К.: КМ Academia, 2000.
5. Бару М.И. О ст. 1 Гражданского кодекса /М.И. Бару //Советское государство и право. – 1958. - №12. – С. 117.
6. Бару М.И. Охрана трудовой чести по советскому законодательству /М.И. Бару. – М., 1966.
7. Blanpain R., Engels Сh. European Labour Law. – Fourth and revised edition. Kluwer Law . – Р. 312.
8. Бачило И.Л. Информационное право: Основы практической інформатики: Учеб. пособие /И.Л. Бачило. – М., 2003.
9. Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. Информационное право: Учебник /Под ред. Б.Н. Топорнина. 2-е изд., с изм. и доп. – СПб., 2005.
10. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. – 5-те вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2008. – 860 с.
11. Борута І., Чанишева Г.І. Трудове право ЄС: Навчальний посібник /І. Борута, Г.І. Чанишева. – Одеса, 2004. – 90 с.
12. Вавилин Е.В. Механизм реализации гражданских прав /Е.В. Вавилин //Правоведение. – 2011. - №2. – С. 229-233.
13. Венгеров А.Б. Право и информация в условиях автоматизации /А.Б. Венгеров. – М., 1978.
14. Венедіктов С.В. Концептуальні засади правового регулювання трудових відносин в Україні /С.В. Венедіктов : Автореф. дис. … доктора юридичних наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Київ, 2012. – 32 с.
15. Ветухова І. Право матерів на поінформованість про умови праці /І. Ветухова //Право України. – 2000. - №8. – С. 87-91.
15.16. Волошина С.М. Правове регулювання безпеки і гігієни праці /С.М. Волошина: автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Одеса, 2011. – 20 с.
16.17. Галузева угода між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки. – К., 2011. – 71 с.
17.18. Gezetz und Verordnungsblant fir das land Hessen. 1970. №1. S. 625-627.
18.19. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки від 9 листопада 2010 року //Урядовий кур’єр. – 24 листопада 2010 року.
19.20. Герасимов О. Аналіз сучасного стану колективно-договірного регулювання в Україні /О. Герасимов //Україна: аспекти праці. – 2011. - №2. – С. 45-51.
20.21. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение /Л.Я. Гинцбург. – М.: Изд-во «Наука», 1977.
21.22. Головина С.Ю. Современные тенденции в трудовом праве России /С.Ю. Головина //Современные тенденции в развитии трудового права и права социального обеспечения. – М., 2007. – С. 9-27.
22.23. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика /Д. Гомьен, Д. Харрис, Л. Зваак . – М.: Изд-во МНИМП, 1998. – 600 с.
23.24. Гончаренко О.М. Права людини в Україні : навч. пос. /О.М. Гончаренко. – К.: Знання, 2008. – 207 с.
24.25. Городов О.А. Основы информационного права России: Учеб. пособие /О.А. Городов. – СПб., 2003.
25.26. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
26.27. Грачев М. Как работают на американских заводах /М. Грачев //Человек и труд. – 1991. - №3.
27.28. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав /В.П. Грибанов. – М., 1972.
28.29. Гуренко М.М. Теоретико-правові проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина : монографія /М.М. Гуренко. – К., 2001.
29.30. Гунин Д.И. Информация как объект правового регулирования /Д.И. Гунин //Российский юридический журнал. – 2008. - №4. – С. 182-189.
30.31. Decreto Legislativo 30 giugno 2003, n. 196.
32. Directive 2009/38/EC of the European Parlament and of the Council of 6 May 2009 on the establishment of the European Works Council or the procedure in Community-scale undertaking and Community-scale groups undertakings for the purposes of informing and consulting employees (Recast) //Official Journal on the European Union, L122/28.
33. Директива Европейского Парламента и Совета Европейского Союза 2002/14/ЕС от 11 марта 2002 р. об установлении общих рамок в отношении информирования и проведения консультаций с работниками [Електронний ресурс], - Режим доступу: //http://base.garant.ru/2564500/
31.34. Домрачева О.В. Вредные и опасные условия труда как условие трудового договора и элемент института охраны труда /О.В. Домрачева: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудовое право; право социального обеспечения. – Екатеринбург, 2011.
32.35. Избиенова Т.А. Комментарий к новости «Сбербанк начал публиковать на своем сайте списки уволенных работников» /Т.А. Избиенова //Трудовое право. – 2010. - №10. – С. 106-107.
33.36. Застосування законодавства про працю: суд. рішення Верховного Суду України (2001-2010), роз’яснення судової практики /Верховний Суд України: за заг. ред. А.Г. Яреми. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 752 с.
34.37. Защита персональных данных работников по законодательству зарубежных стран: Бюллетень. Вып. 3 /Под ред. В.М. Лебедева и др. – Томск, 2007.
35.38. Европейская социальная хартия: Справочник: Пер. с фр. – М.: Международ. отношения, 2000. – 264 с.
36.39. Елисейкин П.Ф. О понятии и месте охранительных отношений в механизме правового регулирования /П.Ф. Елисейкин //Юридические гарантии применения права и режим социалистической законности. Вып. 1. – Ярославль, 1975.
37.40. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами /В.И. Емельянов. – М., 2002.
38.41. Иванов С.А, Лившиц Р.З. Личность в советском трудовом праве /С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. – М., 1982.
39.42. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників: Затв. наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 //Законодавство України про працю: Збірник нормативно-правових актів. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. – С. 805-819.
43. Киселев И.Я. Трудовое право в условиях рыночной экономики: опыт стран Запада /И.Я. Киселев. – М., 1982.
44. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. Учебник для вузов /И.Я. Киселев. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА . М, 1998. – 263 с.
40.
41.45. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов /И.Я. Киселев. – М.: Дело, 1999. – 728 с.
46. Киселев И.Я. Новый облик трудового права стран Запада (прорыв в постиндустриальное общество) /И.Я. Киселев. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез» совместно с ООО «Журнал «Управление персоналом», 2003. – 160 с.
47. Киселев И.Я. Сравнительное трудовое право: учеб. /И.Я. Киселев. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 360 с.
48. Киселев И.Я., Лушников А.М. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда: Учебник /И.Я. Киселев, А.М. Лушников. – Изд. 3-е, испр. и доп. – М., 2008.
42.49. Клеман К. Труд не на рабочем месте /К. Клеман //Отечественные записки. – 2007. - №4.
43.50. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации (постатейный) /Отв. ред. М.О. Буянова, И.А. Костян. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: КНОРУС, 2007. – 928 с.
44.51. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации. Издание третье, исправленное, дополненное и переработанное /Ответственный редактор професор Ю.П. Орловский. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ», «ИНФРА-М», 2007. – 1376 с.
45.52. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации. Издание третье, исправленное, дополненное и переработанное /ответственный редактор професор Ю.П. Орловский. – М.: «КОНТРАКТ», «ИНФРА-М», 2011. – 1456 с.
46.53. Копылов В.А. Информационное право /В.А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002.
47.54. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. /В.В. Кравченко. – К.: Атіка, 2000. – 480 с.
48.55. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 №2341-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №25-26. – Ст. 131.
49.56. Кротов А.В. Некоторые вопросы информационной свободы человека во взаимоотношениях работника и работодателя /А.В. Кротов //Трудовое право. – 2005. - №9. – С. 33.
57. Comparative Labour Law and Industrial Relation in Industrialized Market Economies.IX th Ed., R. Blanpain (ed.), Wolters Kluwer, 2007. – Р. 503-529.
50.58. Кодекс законів про працю України: Затв. Законом УРСР від 10.12.71 №322-VІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1971. – Додаток до №50. – Ст. 375.
59. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 №8073-Х //Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до №51. – Ст. 1122.
51.60. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами судової практики: Науково-практичне видання /За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Істина, 2010.
52.
53.61. Конвенція МОП №135 про захист прав представників працівників на підприємстві і можливості, що їм надаються 1971 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т. ІІ. – С. 962-964.
54.62. Конвенція МОП №154 про сприяння колективним переговорам 1981 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т. ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 1180-1183.
55.63. Convention for the Protection of Individuals with Regard to Automatic Processing of Personal Data. Strasbourg, 28.01.1981 ETS 108; [Електронний ресурс], - Режим доступу: /http://www.privacy.itp-ls.ru/low/foreing/oecd.html.
56.64. Конституція України від 28 червня 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст. 141.
57.65. Конституційне право України /За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К., 2002. – 544 с.
58.66. Копейчиков В.В. Права человека: мифы и реальность /В.В. Копейчиков. – К., 1987. – 87 с.
59.67. Копылов В.А. Информационное право /В.А. Копылов. – М., 1997.
60.68. Кормич Б.А. Інформаційне право: Підручник /Б.А. Кормич. – Харків: БУРУН і К, 2011. – 334 с.
61.69. Краснов Є.В. Основні трудові права: міжнародні стандарти і законодавство України: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Одеса, 2008. – 20 с.
62.70. Крашенинников Е.А. Право на защиту //Методологические вопросы теории правоотношений /Е.А. Крашенников. – Ярославль, 1986.
63.71. Крашенинников Е.А. Структура субъективного права и права на защиту /Е.А. Крашенинников //Проблемы защиты субъективных гражданских прав и гражданское судопроизводство. Вып. 4. – Ярославль, 1979.
64.72. Крутова Л.А. Злоупотребление правом в трудовых правоотношениях со стороны работника /Л.А. Крутова //Гарантии реализации прав граждан в сфере труда и социального обеспечения. - М., 2006.
65.73. Кручинин А.В. Проблемы недопустимости злоупотребления правом субъектами трудового договора (по материалам судебной практики) /А.В. Кручинин //Гарантии реализации прав граждан в сфере труда и социального обеспечения. – М., 2006.
66.74. Лопатин В.Н. Информационная безопасность России: Человек, Общество, Государство /В.Н. Лопатин. – СПб., 2000.
67.75. Лушникова М.В., Лушников А.М. Право на информацию субъектов трудового права /М.В. Лушникова, А.М. Лушников //Государство и право. – 2004. - №6. – С. 42-48.
68.76. Лушникова М.В., Лушников А.М. Очерки теории трудового права /М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 940 с.
69.77. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: Учебник: В 2 т. Т. 1. Сущность трудового права и история его развития. Трудовые права в системе прав человека. Общая часть /А.М. Лушников, М.В. Лушникова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2009. – 879 с.
70.78. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: Учебник: В 2 т. Т. 2. Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право /А.М. Лушников, М.В. Лушникова. - М.: Статут, 2009. – 1151 с.
79. Лушников А.М. Защита персональных данных: сравнительно-правовой комментарий гл. 14 Трудового кодекса РФ /А.М. Лушников //Трудовое право. – 2009. - №9. – С. 93-101.
80. Лушников А.М. Российская школа трудового права и права социального обеспечения: портреты на фоне времени (сравнительно-правовое исследование): монография. В 2-х т. /А.М. Лушников, М.В. Лушникова: Яросл. гос. ун-т им. П.Г. Демидова. – Ярославль: ЯрГУ, 2010. – Т.1. – 563 с.
81. Лушников А.М. Российская школа трудового права и права социального обеспечения: портреты на фоне времени (сравнительно-правовое исследование): монография. В 2-х т. /А.М. Лушников, М.В. Лушникова: Яросл. гос. ун-т им. П.Г. Демидова. – Ярославль: ЯрГУ, 2010. – Т. 2. – 363 с.
71.82. Лыкасова А.В. Право на информацию соискателя на вакантную должность в отношениях по трудоустройству у конкретного работодателя /А.В. Лыкасова //Российский юридический журнал. – 2012. - №2. – С. 196-200.
72.83. Лютов Н.Л. Принцип добросовестности при ведении коллективных переговоров и разрешении коллективных споров /Н.Л. Лютов //Труд за рубежом. – 2001. - №2. - С. 126-139.
84. Лютов Н.Л. Консультации и информирование работников в праве Европейского Союза /Н.Л. Лютов //Российский юридический журнал. – 2009. – №4. – С. 108-116.
73.85. Лютов Н.Л. Коллективное трудовое право Великобритании: Монография /Н.Л. Лютов. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 232 с.
74.86. Малиновский А.А. Злоупотребление правом (основы концепции) /А.А. Малиновский. – М., 2002.
75.87. Малиновский А.А. Злоупотребление субъективным правом (теоретико-правовое исследование) /А.А. Малиновский. – М., 2007.
76.88. Марущак А.І. Інформаційне право України : Підручник /А.І. Марущак //К.: Дакор, 2011. – 456 с.
77.89. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права /Н.И. Матузов. – Саратов, 1972.
78.90. Меркулова Т.А. Трудовой договор в законодательстве Венгерской Республики /Т.А. Меркулова //Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2010. - №5. – С. 85-90.
79.91. Молодцов М.В., Головина С.Ю. Трудовое право России: Учебник для вузов /М.В. Молодцов, С.Ю. Головина. – М., 2003.
80.92. Монахов В.Н. Государственно-правовые вопросы информационного обслуживания граждан в СССР: Конституционный аспект: Дис. …канд. юрид. наук /В.Н. Монахов. – М., 1983.
81.93. Монахов В.Н. Информационные права граждан: опыт защиты и развития /В.Н. Монахов //Право граждан на информацию и защита неприкосновенности частной жизни: Сборник научных статей. Ч. 1. – Н. Новгород, 1999. – С. 50-61.
82.94. Морозов П.Е. Современные тенденции развития зарубежного трудового права в условиях глобализации: монография. – Москва: Проспект, 2012. – 256 с.
83.95. Ніццький договір та розширення ЄС /М-во юстиції України. Центр порівняльного права /За наук. ред. С. Шевчука. – К.: Логос, 2001.
84.96. Общая теория прав человека /Под ред. Е.А. Лукашевой. – М., 1996.
85.97. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс: учебник /под ред. Ю.Н. Оборотова. – О.: Феникс, 2011. – 436 с.
86.98. Орловский Ю.П. Трудовое законодательство: актуальные вопросы, комментарии, разъяснения : практич. пособие /Ю.П. Орловский, А.Ф. Нуртдинова, Л.А. Чиканова ; отв. ред. Ю.П. Орловский. – М.: Издательство Юрайт, 2012. – 567 с.
87.99. Офман Е.М. Злоупотребление правом субъектами трудовых отношений: Автореф. дис. .. канд. юрид. наук: 12.00. 05 – трудовое право; право социального обеспечения. – Екатеринбург, 2006.
88.100. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР /В.А. Патюлин. – М., 1974.
89.101. Погорілко В.Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні /В.Ф. Погорілко, В.В. Головченко, М.І. Сірий. – К. : Ін Юре, 1997.
90.102. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2011. - №13-14, №15-16, №17. – Ст. 112.
91.103. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 //Зібрання законодавства України. – Т. 4,4(ПКМ)28.
92.104. Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців: Затверджено наказом НСПП від 21.02.2011 №73 //Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2011. - №7-8. – С. 28.
105. Права человека: Учебник для вузов /Ответственный редактор – член-корр. РАН, доктор юридических наук Е.А. Лукашева. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА . М), 2001. – 573 с.
106. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: підручник /С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – 4-те вид., перероб. і доп. – Харків: Видавництво «ФІНН», 2011. – 800 с.
93.
94.107. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. №2657-ХІІ (в ред. Закону України від 13 січня 2011 р.) //Відомості Верховної Ради України. - 2011. - №32. – Ст. 313.
95.108. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.93 №3322-XII (із змін. та доп.) //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №33. – Ст. 345.
96.109. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р. №3855-ХІІ (в ред. Закону України від 21.09.99 №1079-ХІV) //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №16. – Ст. 93; 1999. - №49. – Ст. 428.
97.110. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97 (із змін.) //Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24. – Ст. 170.
98.111. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99 (із змін.) //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №20-21. – Ст. 190.
99.112. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.99 (із змін. та доп.) //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №45. – Ст. 397.
100.113. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 №2121-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №5-6. – Ст. 3.
101.114. Про ратифікацію Конвенції про представників працівників №135: Закон України від 15.05.2003 //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №30. – Ст. 255.
102.115. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №49. – Ст. 376.
103.116. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 №1280-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №13. – Ст. 155.
104.117. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) : Закон України від 14.09.06 №137-V //Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №43. – Ст. 418.
105.118. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09.01.2007 №537-V//Відомості Верховної Ради України. – 2007. - №13. – Ст. 102.
106.119. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 (із змін.) //Відомості Верховної Ради України. – 2011. - №9. – Ст. 58.
107.120. Про внесення змін до Закону України «Про інформацію»: Закон України від 13.11.2011 №2938-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2011. - №32. – Ст. 313.
108.121. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних: Закон України від 02.06.2011 №3454-VI //Урядовий кур’єр. – 15 липня 2011 року.
109.122. Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про соціальний діалог в Україні»: Закон України від 17.05.2012 №4719-VI //Урядовий кур’єр. – 4 липня 2012 року.
110.123. Про захист персональних даних: Закон України від 1 червня 2010 року №2297-VI (із змін.) //Відомості Верховної Ради України. – 2010. - №34. – Ст. 481.
111.124. Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу Конвенції про осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних: Закон України від 06.07.2010 №2438-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2010. - №46. – Ст. 542.
112.125. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23 грудня 2010 року №2862-VI //Урядовий кур’єр. – 16 лютого 2011 року.
113.126. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 №2939-VI (із змін.) //Відомості Верховної Ради України. – 2011. - №32. – Ст. 314.
114.127. Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності: Закон України від 22.06.2012 №5026-V //Урядовий кур’єр. – 22 серпня 2012 року.
115.128. Проект Трудового кодексу України [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=30947
116.129. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 //Офіційний вісник України. – 2010. - №94. – Ст. 3334.
117.130. Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних: Затв. Указом Президента України від 06.04.11 №390/2011 //Офіційний вісник України. – 2011. - №28. – Ст. 1160.
118.131. Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.93 №611 //Зібрання законодавства України. – Т. 9.
119.132. Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. №794 //Офіційний вісник України. – 1998. - №22. – Ст. 37.
120.133. Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці: Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 №489 //Кадровик України. – 2009. - №1.
121.134. Про затвердження типової форми первинного обліку №П-2 «Особова картка працівника»: Наказ Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25.12.2009 №495/656 //Довідник кадровика. – 2010. - №2.
122.135. Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення /П.М. Рабінович. – К., 1992. – 100 с.
123.136. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник /П.М. Рабінович. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
124.137. Рассолов М.М. Информационное право: анализ и решение практических задач /М.М. Рассолов. – М., 1998.
138. Регіональна угода між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об`єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 роки [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://www.fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1070%3A 2009-2010-&catid=105%3A2009-11-09-14-38-46&Itemid=44&lang=ru.
139. Рекомендація МОП №94 щодо консультацій та співробітництва між роботодавцями і працівниками на рівні підприємства 1952 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1919-1964. Т. І. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 580.
125. Р
126.140. Рекомендація МОП №129 щодо зв’язків між адміністрацією і працівниками на підприємстві 1967 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т. ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 839-841.
127.141. Рекомендація МОП №143 щодо захисту прав представників працівників на підприємстві та можливостях, які їм надаються 1971 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т. ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 965-968.
142. Рекомендація МОП №163 щодо сприяння колективним переговорам 1981 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Т. ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 1184-1185.
143. Royle T. Where’s the beel? McDonalds and its European Works Councils /T. Royle //European Journal of Industrial Relations //1999. Vol. 5. №3.
128.
129.144. Российская юридическая энциклопедия. – М., 1999. – 3301 с.
130.145. Ротань В.Г., Зуб І.В., Сонін О.Є. Науково-практичний коментар законодавства України про працю /14-те вид., допов. та переробл. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 672 с.
146. Сабитов А.А. Спорные вопросы определения понятия «условия труда» в трудовом законодательстве Российской Федерации /А.А. Сабитов //Вестник МГУ. Серия «Право». – 2011. - №3 928). – С. 181-188.
131.147. Сабитов А.А. Условия труда: правовой аспект: Автореф. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудовое право; право социального обеспечения. – Екатеринбург, 2012. – 29 с.
132.148. Савич В.И. Информационные обязанности в сфере правового регулирования труда рабочих и служащих /В.И. Савич //Правоведение. – 1974. - №6. – С. 108-113.
133.149. Савич В.И. Управление трудом и трудовое право /В.И. Савич. – Томск, 1986.
134.150. Сбербанк начал публиковать на своем сайте списки уволенных работников //Трудовое право. – 2010. - №10. – С. 105
135.151. Свобода объединения и коллективные переговоры. Доклад Комитета экспертов по применению конвенций и рекомендаций Международной конференции труда. 81- я сессия. – Женева, 1995.
136.152. Силин А.А. Механизм коллективных переговоров и методы разрешения трудовых конфликтов /А.А. Силин //Труд за рубежом. – 1994. - №2. – С. 21-26.
137.153. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник /Пер. з рос. /О.Ф. Скакун. – Харків: Консум, 2009. – 656 с.
138.154. Скобелкин В.Н. Юридические гарантии трудовых прав робочих и служащих. – М., 1969.
139.155. Смирнов О.В. Природа и сущность права на труд в СССР. – М., 1964.
140.156. Смолькова И.В. Тайна: понятие, виды, правовая защита /И.В. Смолькова //Юридический терминологический словарь-комментарий. – М., 1988.
141.157. Сорочишин М.В. Правові аспекти соціального діалогу у сфері праці /М.В. Сорочишин: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Одеса, 2012. – 20 с.
142.158. Сорочишин М.В. Правові аспекти соціального діалогу у сфері праці /М.В. Сорочишин: Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Одеса, 2012. – 205 с.
143.159. Соціально—економічний стан України: наслідки для народу та держави /за заг. ред. В.М. Гейца. – К.: НВЦ НБУВ, 2009.
144.160. Теория государства и права: Учебник для вузов /Под ред. проф. В.М. Корельского и проф. В.Д. Перевалова. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА . М), 2002. – 616 с.
145.161. Теория государства и права: Курс лекций /Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Юристъ, 2007. – 768 с.
162. Тихомирова Л.В. Защита персональных данных работника /Л.В. Тихомирова. – М., 2002.
146.163. The employment contract in transforming labour relations. The Hague, 1995.
164. Тодыка Ю.Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине /Ю.Н. Тодыка, О.Ю. Тодыка. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 368 с.
147.
148.165. Толстой Ю.К. К теории правоотношения /Ю.К. Толстой. – Л., 1959.
166. Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community, signed at Lisbon,13 December 2007. Official Journal of the European Union. P. 306.
167. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. /За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.
168. Трудовое право Украины /Под ред. Г.И. Чанышевой, Н.Б. Болотиной. – Х.: Одиссей, 2001.
149.169. Трудове право: Підручник /За заг. ред. Н.М. Хуторян. – К.: А.С.К., 2004.
150.170. Трудове право: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] /В.В. Жернаков, С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко та ін.; за ред. В.В. Жернакова. – Х.: Право, 2012. – 496 с.
171. Трудовое право России : учебник для бакалавров /под общей ред. Е.Б. Хохлова, В.А. Сафонова. – 4-те вид., перераб. и доп.- М.: Издательство Юрайт; ИД Юрайт, 2012. – 673 с.
151.
152.172. Трудовое право России и стран Евросоюза: сб. статей /Под ред. д.ю.н., проф. Г.С. Скачковой; Рос. акад. наук, Ин-т гос. и права. – М.: РИОР: ИНФРА-М, 2012. – 330 с.
153.173. Трудовой кодекс Республики Узбекистан от 21 декабря 1995 года //Народное слово. – 30 января 1996 года.
154.174. Трудовой кодекс Азербайджанской Республики: Утв. Законом Азербайджанской Республики от 1 февраля 1999 года №618-IQ //Собрание законодательства Азербайджанской Республики. – 1999. - №4. – Ст. 213.
155.175. Трудовой кодекс Республики Беларусь от 26 июля 1999 года №296-3 //Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. – 1999. - №80. – 2/70.
156.176. Трудовой кодекс Республики Молдова от 28 марта 2003 года //Monitorul Oficial. – 29 июля 2003 года. - №159-162. – Ст. 648.
157.177. Трудовой кодекс Кыргызской Республики от 4 августа 2004 года №106 //ЭРКИН-ТОО. - 20 августа 2004 года. - №67-70.
158.178. Трудовой кодекс Республики Армения от 14 декабря 2004 года №НО-124
159.179. Трудовой кодекс Республики Казахстан от 15 мая 2007 года №251-ІІІ //Ведомости Парламента Республики Казахстан. – Май 2007 года. - №9 (2490). – Ст. 65.
160.180. Трудовой кодекс Туркменистана от 18 апреля 2009 года №30-IV //Ведомости Меджлиса Туркменистана (1 апреля – 30 июня 2009 г.). - №2. – Ч. 4. – Ст. 30.
161.181. Трюхан О.А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення /О.А. Трюхан. – Одеса, 2006. – 20 с.
162.182. Українець С. Соціальне партнерство в Україні: перспективи законодавчого регулювання /С. Українець //Україна: аспекти праці. – 1998. - №2. – С. 22-25.
163.183. Уржинский К.П. Теория и практика субъективных прав рабочих и служащих в свете новейшого законодательства /К.П. Уржинский. – Казань, 1975.
164.184. Феськов М.М. Трудове законодавство України і Європейська соціальна хартія (переглянута): питання адаптації /М.М. Феськов. – К.: Знання, 2005. – 276 с.
165.185. Философский словарь /Под ред. М.М. Розенталя. – М.: Политиздат, 1972.
166.186. Хартия основных социальных прав работников: Подписана государствами-членами ЕС 9 декабря 1989 г. //В кн.: Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов. – М.: Дело, 1999. – С. 665-668.
167.187. Хартия Европейского Союза об основных правах: Комментарий /Под ред. д.ю.н., проф. С.Ю. Кашкина. – М.: Юриспруденция, 2001. – 208 с.
168.188. Хижняк В.С. Право человека на информацию: Механизм реализации /В.С. Хижняк. – Саратов, 1998.
169.189. Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2007/C 303//01. Official Journal of the European Communites C303/5. 14 December 2007.
170.190. Хохлов Е.Б. Направления совершенствования трудового законодательства /Е.Б. Хохлов //Журнал российского права. – 2011. - №9. – С. 13-18.
171.191. Хужокова И.М. Право на частную жизнь в континентальной Европе /И.М. Хужокова //Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2010. - №4. – С. 62-69.
172.192. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44. – Ст. 356.
173.193. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект: Монографія /Г.І. Чанишева. – Одеса: Юридична література, 2001. – 328 с.
194. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: Автореф. дис.. …доктора юридичних наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення /Г.І. Чанишева. – Харків, 2002. – 38 с.
174.195. Чанишева Г.І., Римар Б.А. Види трудового договору за законодавством України: монографія /Г.І. Чанишева, Б.А. Римар. – Одеса: Фенікс, 2011. – 176 с.
175.196. Чанишева Г.І. Форми соціального діалогу у сфері праці /Г.І. Чанишева //Правове життя сучасної України: матер. Міжнар. наук. конф. проф. - викл. складу (Одеса, 20-21 квітня 2012 р. ). Т. 3 /відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін /Націон. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса: Фенікс, 2012.- С. 303-305.
176.197. Чернобай А.М. Правові засоби захисту персональних даних працівника: Автореф. дис.. …канд.. юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Одеса, 2006. – 20 с.
177.198. Черняева Д.В. Правовое регулирование персональных данных работников: опыт Европы и США /Д.В. Черняева //Вопросы трудового права. – 2007. - №3. – С. 33-35.
178.199. Чуприна О. Право на інформацію: адміністративно-правовий аспект /О. Чуприна //Підприємництво, господарство і право. – 2012. - №1. – С. 127-130.
179.200. Шлихтер А.А. Влияние информационных технологий на занятость и эффективность труда: развитые страны //Труд за рубежом. – 2005. - №2. – С. 3-25.
180.201. Явич Л.С. Право и общественные отношения /Л.С. Явич. – М., 1971.
181.202. Янев Я. Правила социалистического общежития (их функции при применении правовых норм) /Я. Янев. – М.,