ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІНІМІЗАЦІЇ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

brief description

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОВАЛЕНКО ВІТАЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 354.21+347.731.1

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІНІМІЗАЦІЇ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ
НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Ковальчук Андрій Трохимович,
доктор юридичних наук, професор

Ірпінь – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ФІНАНСОВИЙ РИНОК ЯК ОБ’ЄКТ ПРОЯВУ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАВОВИХ ПЕРЕДУМОВ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ 12
1.1. Фінансові ризики: термінологічні проблеми та правова складова 12
1.2. Фінансово-правове регулювання грошово-кредитних ризиків 42
1.3. Нормативно-правова база мінімізації фінансових ризиків у державному сегменті фінансового ринку 61
Висновки до розділу 1 76
РОЗДІЛ 2 РЕГУЛЯТИВНІ ІНСТИТУЦІЇ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА МІНІМІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ 79
2.1. Нормативно-правове забезпечення функціонування системи ризик-менедженту в банківській системі: роль Національного банку України 79
2.2. Правові засоби мінімізації системних ризиків у процесі фінансово-кредитної діяльності банківських установ 93
2.3. Правове регулювання ризиків при розміщенні депозитних вкладів у банки 104
Висновки до розділу 2 125
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ФІНАНСОВИМ РИЗИКАМ
В ІНФРАСТРУКТУРНІЙ СФЕРІ ФІНАНСОВОГО РИНКУ 129
3.1. Правові засади протидії фінансовим ризикам на фондовому ринку 129
3.2. Фінансово-правове упередження та мінімізація ризиків на біржовому ринку центральним контрагентом 146
3.3. Хедж-фонди як фінансово-правовий інститут мінімізації інвестиційних ризиків 164
Висновки до розділу 3 187
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
ДОДАТКИ 222

ВСТУП

Актуальність теми. Правове забезпечення мінімізації системних ризиків, зокрема їх упередження на фінансових ринках України, сьогодні є найбільш актуальною проблемою, успішне вирішення якої передбачає серйозні наукові дослідження, насамперед, у контексті фінансового права. Недооцінка, а інколи і пряме ігнорування нормативно-правового забезпечення мінімізації фінансових ризиків, значною мірою зумовили системні й руйнівні прояви фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. 190. Унаслідок цього практично кожна з держав і світова фінансова система в глобальному вимірі зазнали відчутних, зокрема фінансових, втрат. На черговому засіданні країн «G-20» у Каннах було наголошено на важливості посилення державного та міждержавного фінансово-правового нагляду й контролю за ситуацією на фінансових ринках 76.
Оскільки ризики існують у всіх без винятку сферах людської діяльності, то досягнення найбільш можливого за мірою досконалості ступеня бажаного компромісу в кожному окремому випадку потребує об’єднання зусиль не лише експертів у сфері ризикології, макроекономіки, фінансів, соціології менеджменту, а й насамперед фахівців юридичного профілю і фінансового права зокрема 145; 148. Лише на наукових засадах фінансового права діяльність суб’єктів та інституцій фінансового ринку стає (так має бути) усе менш спонтанною і хаотичною та все більш скоординованою і регульованою.
Ситуація, що склалася у фінансовій сфері України, свідчить про збереження головних рис докризової моделі фінансової системи, однією з важливих ознак якої були фінансові потоки зарубіжних капіталів спекулятивного типу, що містили в собі передумови системних ризиків на національному фінансовому ринку. Фінансово-правова наука пропонує принципи та підходи щодо унеможливлення чи мінімізації системних фінансових ризиків. При усіх складнощах їх практичної реалізації можна сформулювати важливий постулат правового регулювання системних фінансових ризиків: законодавець має встановлювати правила й заборони у фінансовій діяльності такого змісту і в такому напрямі, щоб у кінцевому підсумку підприємницька діяльність одних суб’єктів не спричиняла негативного впливу на інших учасників фінансових відносин 8; 17; 25.
Типовим для наукових публікацій, у яких йдеться прямим чи похідним чином про нині чинні фінансово-правові відносини 13; 43; 44; 284; 285, є факт, що теоретиками фінансового права поки що не запропоновано найбільш удале визначення такого фінансово-правового явища, як системний фінансовий ризик. Важливо зважати на те, що необхідне правове забезпечення мінімізації системних ризиків у фінансовій сфері можливе лише за активної участі держави. Сьогодні актуальні фінансово-правові проблеми досліджують такі провідні і знані фахівці у сфері фінансового ринку, як Л.К. Воронова, Є.О. Алісов, В.І. Антипов, М.О. Баймуратов, Р.О. Гаврилюк, І.Б. Заверуха, А.Г. Зюнькін, А.Й. Іванський, Є.В. Карманов, Л.М. Касьяненко, А.Т. Ковальчук, О.Є. Користін, І.Є. Криницький, М.П. Кучерявенко, А.В. Матіос, А.О. Монаєнко, А.А. Нечай, В.Ф. Опришко, В.М. Попович, А.О. Приступко, Н.Ю. Пришва, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, А.О. Селіванов, О.В. Солдатенко, Л.Д. Тимченко та ін.
Велика група науковців розвиває цю проблематику в Російській Федерації. Серед них – Є.М. Ашмарина, А. Альтшулер, В.А. Бєлов, К.С. Бєльський, А.Ю. Вікулін, О.Н. Горбунова, Є.Ю. Грачова, С.В. Запольський, М.В. Карасєва, Ю.А. Крохіна, Н.Г. Семилютіна, В.К. Сенчагов, Г.А. Тосунян та ін.
Цій проблемі присвятили свої праці такі науковці далекого зарубіжжя, як М. Армстронг, Дж. Б’юкенен, М. Вебер, А. Гринспен, Я. Гританс, Дж. Ейкерлоф, Р. Енгл, Б. Медофф, Г. Марковіц, П. Нобель, М. Рендал, М. Спенс, Дж. Стігліц, М. Фридмен, Р. Циппеліус, С. Шварц.
Водночас дослідження фінансових ризиків саме в контексті фінансово-правових відносин вітчизняні вчені здійснюють не постійно. І це при тому, що очевидними є факти, коли системні фінансові ризики нерідко завдають шкоди широкому загалу суб’єктів фінансово-правової діяльності. У випадках, коли окремий суб’єкт фінансового ринку схильний недооцінювати фінансові ризики щодо самого себе (а це, на жаль, є типовим явищем), то в загальній сукупності їх масовий прояв концентрується у формі непередбачуваних і тому загрозливих проявів, незважаючи на те, що вітчизняна наука й органи державного фінансового контролю мали б спільними зусиллями запобігати надмірним фінансовим ризикам (ґрунтуючись на наукових дослідженнях і відповідних рекомендаціях) шляхом видання нормативно-правових документів, наукові рекомендації не відповідають державним рішенням. Переконливим прикладом цього є пропозиції фахівців з фінансового права до Податкового кодексу України 237.
Регулятивна й нормативна складові державних управлінських рішень, як правило, органічно не поєднані. Унаслідок цього фінансова сфера наповнена невиправданими ризиками, що підтверджує факт відсутності насправді дієвої фінансово-економічної політики. Відсутні відповідні наукові розробки фахівців цивільного та господарського права з цієї проблематики, на часі наукові дослідження, що системно виокремлюють проблему правового забезпечення мінімізації системних ризиків на фінансовому ринку України саме в контексті фінансового права. Зазначені обставини і по суті повна відсутність системного законодавчо-правового регулювання цих відносин зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження ґрунтується на ключових засадах Національного плану дій на 2011 р. щодо впровадження Програми економічних реформ на
2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (Указ Президента України від 27 квітня 2011 р. № 504). Дисертація виконана відповідно до науково-дослідної роботи кафедри фінансового права Національного університету державної податкової служби України на тему «Актуальні проблеми теорії і практики фінансового процесуального права» (державний реєстраційний № 0105U001247). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національного університету державної податкової служби України (протокол № 7 від 22 квітня 2010 р.) та зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр. № 943, 2011 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у визначенні на основі аналізу наявних літературних і нормативних, правових, теоретичних і методичних основ дієвих правових механізмів мінімізації фінансових ризиків як у ринковій інфраструктурі, так і на рівні інституціонального сегменту української держави й виробленні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства.
Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження необхідно було визначити та вирішити такі задачі:
– проаналізувати стан та еволюцію науково-теоретичних підходів щодо визначення категоріальних ознак і сутнісних характеристик фінансових ризиків;
– аргументувати необхідність і доцільність більш активного застосування нормативно-правових засобів для мінімізації системних ризиків на фінансовому ринку;
– визначити наявні проблеми правового регулювання фінансових ризиків при здійсненні такого різновиду фінансового підприємництва, як розміщення депозитних вкладів у системі державних та комерційних банків;
– обґрунтувати доцільність застосування та нормативно-правове супроводження на вітчизняному фінансовому ринку таких інститутів, як «центральний контрагент» та «хедж-фонди»;
– сформулювати нормативно-правові засади протидії фінансовим ризикам на фондовому ринку та відповідних сегментах його інфраструктури.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що охоплюють системні ризики й нормативно-правові впливи щодо їх упередження та мінімізації.
Предметом дослідження є правове забезпечення мінімізації системних ризиків на фінансовому ринку України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об’єктивно оцінити рівень й ефективність системи мінімізації ризиків на фінансовому ринку України (розділи 1–3); цивілізаційний метод дав змогу проаналізувати як загальноцивілізаційні засади і термінологічні проблеми, так і нормативно-правову складову упередження та мінімізації фінансових ризиків (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); міждисциплінарний метод сприяв значному розширенню наукового дослідження, вносячи інформаційні посили як у дескриптивні, так і в нормативно-правові засади мінімізації фінансових ризиків (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); застосування порівняльно-правового методу надало можливість визначити роль Центрального регулятора в організації та функціонуванні систем ризик-менеджменту в банках України, правових засобів мінімізації системних ризиків у процесі фінансово-кредитної діяльності банківських установ (підрозділи 2.1, 2.2); структурно-функціональний метод дозволив розширити наукові можливості для обґрунтування правової протидії негативним проявам системних ризиків в інфраструктурній сфері фінансового ринку (підрозділи 3.1, 3.2).
У процесі виконання дисертаційного дослідження було використано офіційні матеріали та нормативні документи Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національної комісії у сфері ринків фінансових послуг, Державної служби фінансового моніторингу України, окремі наукові розробки Інституту фінансового права Національного університету державної податкової служби України, вітчизняні та зарубіжні публікації з цієї тематики, ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше у вітчизняній науці фінансового права проаналізовано законодавче й нормативно-правове забезпечення мінімізації системних ризиків на фінансовому ринку України. У результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, що запропоновані дисертантом особисто. Основні з них такі:
вперше:
– надано наукове обґрунтування поняття «фінансовий ризик» як системного явища (процесу), що несе в собі не лише загрозу виникнення ланцюгової реакції імовірних фінансових втрат, а й передбачає перспективи відтворення можливості значних фінансових здобутків. Останні зумовлюють потребу включення цього різновиду ризиків до системи фінансових правовідносин, яка передбачає застосування диспозитивних та імперативних норм фінансового права – визначальних чинників упередження або мінімізації системних ризиків на фінансовому ринку;
– доведено, що депозитна банківська діяльність є різновидом фінансового підприємництва, про що свідчить практика розміщення вільних коштів фізичними і юридичними особами на банківських рахунках з метою отримання відсотків, тобто фінансового прибутку. Таким чином, ця діяльність набуває змістовних ознак публічно-правового характеру, а отже, виводить цей процес на рівень фінансово-правового регулювання і відчутно зменшує ризики грошових втрат у кризових ситуаціях;
– обґрунтовано доцільність застосування у фінансово-правовій термінології та у вітчизняній практиці регулювання фінансових ризиків такого різновиду біржового посередника, як «центральний контрагент», що є носієм грошово-кредитного (фінансового) консенсусу й дозволяє забезпечити транспарентність операцій з цінними паперами. Адекватне правове забезпечення функціонування цього важливого інструменту фінансової системи, на жаль, відсутнє у вітчизняній науці;
– систематизовано причини та чинники фінансово-правового порядку, які пояснюють, чому такі цивілізаційно визнані ринкові процеси і явища, як «хеджування» і «хедж-фонди» не знайшли поширення в Україні; аргументовано, що вони могли б стати підґрунтям для формування «довгих грошових ресурсів», на які вітчизняний фінансовий ринок відчуває стабільно гострий дефіцит. Запропоновано відповідне правове забезпечення функціонування цього важливого ринкового інституту;
удосконалено:
– аргументацію щодо потреби й важливості регулювання нормами фінансового права базових сегментів фінансового ринку, де найбільш активно формуються системні фінансові ризики. Ґрунтуючись на тому, що комплексний теоретичний аналіз ризикової проблематики в контексті фінансового права залишається за межами серйозної уваги вчених, актуалізовано найбільш важливі аспекти виявлення, упередження та мінімізації фінансових ризиків;
– фінансово-правові підходи щодо чіткого розуміння нагальної необхідності мінімізувати руйнівний вплив фінансових ризиків системного порядку шляхом налагодження узгодженої взаємодії окремих сфер і сегментів фінансової системи, виокремлення найбільш гострих суперечностей і протиборчих інтересів на біржовому ринку;
– системне представлення пропозицій щодо посилення нормативно-правового впливу в напрямі детінізації ключових сегментів фінансового ринку, удосконалення (у контексті нових вимог FATF) управління системними ризиками при протидії тінізації та відмиванню коштів, одержаних протиправним шляхом;
дістали подальшого розвитку:
– пропозиції щодо визнання депозитної діяльності юридичних осіб (крупних корпорацій) такою, що має публічний інтерес і таким чином виводить цю категорію на рівень фінансово-правового регулювання. Завдяки цьому відчутно зменшує ризики грошово-кредитних втрат у кризових ситуаціях;
– наукові засади щодо більш чіткого розуміння (при здійсненні політики мінімізації негативного прояву фінансових ризиків) правочинів, які передбачають застосування правових норм у режимі інфорсменту, тобто примусове застосування законодавчих актів прямої дії і юридичних норм імперативного характеру задля мінімізації фінансових ризиків, що несуть у собі реальні макроекономічні загрози;
– обґрунтування доцільності застосування на вітчизняному фінансовому ринку правочинів, пов’язаних з так званим «подвійним хеджуванням»; цей процес, як правило, являє собою систему фінансово-правових відносин, які пов’язані: а) зі зниженням кредитних та цінових ризиків за рахунок одночасності та прогнозованого хеджування біржових угод на фондовому ринку; б) страхуванням самих хедж-операцій шляхом укладання паралельно з основним договором (угодою) додаткових правочинів, зокрема ф’ючерсних контрактів, що додатково мінімізують найбільш загрозливі біржові ризики.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:
правотворчу та правозастосовну діяльність – результати дослідження містять низку пропозицій до чинного законодавства щодо удосконалення діяльності ринків фінансових послуг, фондового та інноваційних технологій (акти впровадження Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради України від 31 жовтня 2011 р.
№ 04-12/15-2184; Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю Ради національної безпеки і оборони України від 25 жовтня 2011 р. № 361);
– навчальний процес – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, лекцій з курсів «Адміністративне право», «Фінансове право» (акт впровадження Навчально-методичного центру Державного комітету фінансового моніторингу України від 28 квітня 2011 р. № 380/9100).
Особистий внесок здобувача. Положення, що викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. Висновки та положення дисертації мають повністю самостійний характер. У статті «Щодо концепції національної стратегії запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом» / А. Т. Ковальчук, В. В. Коваленко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – С. 93–99» особистий внесок здобувача становить 50 %.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження пройшли апробацію на: VІІІ фінансовому форумі «Новації державного регулювання на фінансовому ринку України» (м. Одеса,
12–14 вересня 2010 р.); міжнародних науково-практичних конференціях «Протидія злочинам, які вчиняються з використанням комп’ютерних мереж» (м. Київ, 1–2 жовтня 2010 р.), «Актуальні проблеми посилення конкурентних позицій України в умовах світових глобалізаційних процесів» (м. Київ, 17 жовтня 2010 р.); ХІ міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Моделі ефективного розвитку світової економіки у посткризовий період та можливості їх адаптації в Україні (економіка, фінанси і право)» (м. Київ, 1 квітня 2011 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» «Теорія і практика протидії злочинності» (м. Харків, 15 квітня 2011 р.); науково-практичному семінарі «Податкові регулятори соціально-економічного розвитку України» (м. Ірпінь, 21 квітня 2011 р.); науково-практичних круглих столах «Становлення інформаційного суспільства в Україні: економіко-правовий аспект» (м. Ірпінь, 12 травня 2011 р.), «Реалізація вимог антикорупційного законодавства в Україні. Попередження корупції в банківській системі» (м. Київ, 7 липня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено в 11 наукових публікаціях, серед яких одна монографія, дев’ять статей, надрукованих у виданнях, включених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України до переліку наукових фахових видань, одна стаття – у збірнику тез міжнародної науково-практичної конференції.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробленні таких головних положень:
1. Запропоновано категоріальне визначення поняття «системний фінансовий ризик» як явища (процесу), що стосується базових сегментів і сфер фінансового ринку і містить у собі передумови прояву двояких наслідків: з одного боку, провокуються небезпеки ланцюгової реакції ймовірних фінансових втрат, а з другого – з’являються перспективи (за умови включення цього явища в комплекс фінансових правовідносин) породжувати та відтворювати можливість значних фінансових здобутків.
2. Доведено, що упередження чи мінімізація системного ризику на фінансовому ринку має здійснюватись через органічне поєднання диспозитивних (наприклад, Закон України «Про державно-приватне партнерство») та імперативних методів фінансового права детально, регулюючи ризик, що притаманний діяльності кожного окремого суб’єкта фінансового ринку. Оскільки концентрація фінансового ризику одного типу в діяльності окремого суб’єкта або кола суб’єктів в умовах взаємопов’язаності системи несе в собі загрози системного характеру та виходить за рамки інтересів приватних осіб, це явище становить публічний інтерес та вимагає регулювання з боку держави.
3. З’ясовано, що нині відсутні комплексні наукові дослідження, які мали б обґрунтувати комплексну систему правового захисту фінансової сфери від їх можливого негативного впливу. Таке становище зумовлено тим, що кожен дослідник прагне сформулювати власне, відмінне від інших, категоріальне визначення причин, сутності, кваліфікаційних ознак фінансового ризику. Звідси розмитість визначень, надмірний плюралізм що зумовлює фактичну втрату орієнтації у спробах реально охарактеризувати об’єктивно існуючі зв’язки і залежності та конкретну сегментацію у підходах щодо типології системних ризиків. Тому завдання фінансово-правової науки – визначити, які заходи має вжити держава, щоб захистити суб’єктів грошово-кредитної і підприємницької діяльності від невизначеностей, що можуть згубно вплинути на кінцеві фінансові результати. На часі створення своєрідного реєстру наявних і потенційно можливих різновидів фінансових ризиків. Аналіз наукових розвідок дає можливість навести відповідну методологію їх пізнання та мінімізації. Необхідно також розробити і затвердити на рівні нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та НБУ фінансово-правові критерії ризикованості, принаймні для ринків фінансових послуг, банківської діяльності, для фондового ринку і бірж, що торгують цінними паперами та їх похідними, а також розробити та законодавчо закріпити механізм державної (бюджетної) підтримки/покращення ліквідності системно-важливих фінансових установ або відновлення їх статутних капіталів (рекапіталізація) в умовах нестабільності фінансової системи.
4. Аргументовано, що фінансово-правові ризики слід поділяти на дві групи: а) ризики, що піддаються кількісній оцінці (наприклад, кредитний ризик, ризик ліквідності, портфельний ризик); б) ризики, які неможливо піддати кількісному виміру (наприклад, юридичний, репутаційний, ризик довіри). Така градація дає змогу оптимізувати залежність між ризиками і кінцевими фінансовими результатами, водночас (при неможливості кількісних оцінок) управління цим різновидом ризиків зводиться до їх мінімізації.
5. Доведено, що упередження чи мінімізація системних ризиків на фінансовому ринку має здійснюватись через органічне поєднання диспозитивних та імперативних норм фінансового права. Правове забезпечення мінімізації системних ризиків потребує створення своєрідного реєстру наявних і потенційно можливих різновидів фінансових ризиків.
6. Досліджено систему ризик-менеджменту, що включає в себе стратегію і тактику досягнення таких головних завдань: по-перше, ризики мають бути чітко виявленими, точно оціненими та зрозумілими, насамперед для керівництва банків; по-друге, рішення щодо градації ризиків спільно приймаються спостережною радою та правлінням банку, передусім це стосується встановлення «рівнів толерантності»; по-третє, прийняті рішення мають бути конкретними, чіткими, зрозумілими для виконавців; по-четверте, очікувані кінцеві результати банківської діяльності має компенсувати прийнятий ризик; по-п’яте, нормативно-правове забезпечення формування резервного капіталу має відповідати розмірам ризиків, на які потенційно наражається банк.
7. Аргументовано позицію, що депозитну діяльність юридичних осіб слід розглядати як різновид фінансового підприємництва. Теоретико-юридичний аналіз показує, що розміщення грошей у банківській системі у формі депозитів, на які нараховуються відповідні відсотки, є різновидом фінансового підприємництва, що набуває публічно-правового характеру. Отже, визнання депозитної діяльності різновидом фінансового підприємництва виводить цю категорію на рівень фінансово-правового регулювання і завдяки цьому відчутно зменшує ризики грошових втрат у кризових ситуаціях. Водночас банк, приймаючи кошти на депозит і наперед погоджуючись на сплату певного відсотка, приймає на себе значний ризик – адже немає жодної гарантії, що вкладені громадянином кошти будуть зберігатися в банку означений договором термін. Дисертант підтримує позицію НБУ, згідно з якою регулятор пропонує як максимум узагалі виключити положення про безумовне задоволення вимоги вкладника на дострокове зняття депозитів, або як мінімум – встановити термін її задоволення щонайменше у 30 днів. Таким чином буде розв’язано наявну сьогодні законодавчу колізію, коли банк і вкладник депозиту мають неоднакову правосуб’єктність.
8. Актуалізовано доцільність застосування у вітчизняній термінології, а також у практиці регулювання фінансових ризиків такого різновиду біржового посередника, як «центральний контрагент». Йдеться про особливий інститут ринкової інфраструктури, що генерує додаткові можливості для виконання планів і досягнення цілей ключових суб’єктів біржових операцій, стимулюючи в біржових гравців (через систему додаткових фінансово-правових гарантій) бажання йти на композитні ризики; водночас – це особливий «біржовий арбітр», здатний урівноважити гостру конфліктну ситуацію до, під час і після біржових торгів; тобто це – продуцент і носій грошово-кредитного (фінансового) консенсусу. Таким чином центральний контрагент як суто ринковий біржовий інститут стимулює бажання у суб’єктів біржових операцій бути підприємливими, тобто йти на розумний ризик.
9. Надіслано відповідні пропозиції до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, у яких аргументовано необхідність реагування на чинники, що гальмують появу «хедж-фондів» у ринковій інфраструктурі країни. Як підтверджує світова практика, вони могли б стати важливим нормативно-правовим чинником формування «довгих грошових ресурсів», на які вітчизняний фінансовий ринок відчуває стабільно гострий дефіцит.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акти Європейського права. Короткий довідник. / заг. ред. акад. НАН України В. М. Литвина. – К. : Парлам. вид-во, 2004. – 256 с.
2. Алісов Є. О. Проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; Інформаційне право» / Є. О. Алісов. – Х., 2006. – 40 с.
3. Алексашенко С. Российский кризис и антикизисный пакет: цели, масштабы, эффективность / С. Алексашенко, В. Миронов, Д. Мирошниченко // Вопросы экономики. – 2011. – № 2. – С. 30–35.
4. Андрущенко І. Г. Контроль діяльності банків як важливий напрям боротьби зі злочинністю / І. Г. Андрущенко, А. П. Гусєва // Науковий вісник КНУВС : наук.-теорет. журн. – 2006. – № 5. – С. 103–109.
5. Аткинсон Э. Б. Лекции по экономической теории государственного сектора : пер. с англ. / Э. Б. Аткинсон, Дж. Э. Стиглиц. – М. : Аспект-Пресс, 1995. – 832 с.
6. Апокин А. Проблемы глобальных дисбалансов в мировой экономике / А. Апокин // Вопросы экономики. – 2008. – № 5. – С. 51–61.
7. Арбузов Сергій. Час реформ і розвитку / Сергій Арбузов // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 3. – С. 6.
8. Архіреєв С. І. Посттрансформаційна ринкова економіка /
С. І. Архієреєв, Я. В. Зінченко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 12. – С. 43–54.
9. Ашмарина Е. М. Некоторые особенности предмета, метода правового регулирования и отдельных норм современного финансового права / Е. М. Ашмарина // Государство и право. – 2011. – № 3. – С. 16–23.
10. Анциферов М. Получат ли развитие в России национальные хедж-фонды? [Электронный ресурс. – Режим доступа :
http://www.fintimes.km.ru/ekonomika-rossii/khedzh-fond/9304.
11. Бабадаева В. М. Вопросы выявления манипулятивных сделок на российском рынке акций / В. М. Бабадаева // Финансы и кредит. – 2010. – № 48. – С. 43.
12. Балдин К. В. Управление рисками : учеб. пособие / К. В. Балдин, С. Н. Воробьев. – М. : ЮНИТИ, 2005. – 511 с.
13. Банківський менеджмент : підручник / за ред. проф.
А. О. Кириченка, проф. В. І. Міщенка. – К. : Знання, 2005. – 831 с.
14. Банківське право України : навч. посіб. / за заг. ред.
А. О. Селіванова. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 384 с.
15. Банковское дело: управление и технологии : учеб. пособие для вузов / под ред. проф. А. М. Тавасиева. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 863 с.
16. Барикаев В. Н. Управление предпринимательскими рисками в системе экономической безопасности. Теоретический аспект : моногр. /
В. Н. Барикаев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 230 с.
17. Белкін Л. Від верховенства права до правового нігілізму: небезпеки деяких тлумачень / Л. Белкін // Право України. – 2010. – № 11. – С. 56.
18. Белкин Л. Серьезные последствия. Чем оборачивается выплата дивидендов для украинских эмитентов / М. Белкин, А. Белкин // Акционерный вестник. – 2009. – № 6. – С. 30–37.
19. Белкін Л. Рейдерські захоплення як наслідок правового нігілізму органів державної влади / Л. Белкін // Адвокат. – 2009. – № 12. – С. 27–31.
20. Бельский К. С. Доктор финансового права, ученый-административист и сенатор Российской империи (К 150-летию со дня рождения Э. Н. Берендтса) / К. С. Бельский // Государство и право. – 2010. – № 12. – С. 60–69.
21. Берн П. Как выглядит будущее из Давоса? / пер. с анл. / П. Берн // Экономические науки. – 2008. – № 6. – С. 14–17.
22. Бернард Медофф звинуватив банки і хедж-фонди у навмисній сліпоті / Бернард Медофф [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2011/02/17/228121 17.02.2011.
23. Бессонов В. Анализ краткосрочных тенденций в российской экономике: как рассеять «туман настоящего»?/ В. Бессонов // Вопросы экономики. – 2011. – № 2. – С. 98–102.
24. Бігняк О. В. Підприємництво як предмет правового регулювання в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарське процесуальне право» /
О. В. Бігняк. – Ін-т економ.-правових досліджень НАНУ. – Донецьк, 2007. – 20 с.
25. Богомолов О. Взаимовлияние глобального кризиса и общественно-политической мысли / О. Богомолов // Мировая экономика и международные отношения. – 2011. – № 1 – С. 84–88.
26. Боди З. Финансы / З. Боди, Р. Мертон ; пер. с англ. – М. : Вильямс, 2000. – 595 с.
27. Бойко К. В. Особливості використання інструментів хеджування ризиків господарської діяльності / К. В. Бойко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 6. – С. 203–212.
28. Большая юридическая энциклопедия. Самое полное современное издание. – М. : Эксмо, 2008. – 688 с.
29. Бороздин П. Ю. Ценные бумаги и фондовый рынок / Бороздин П. Ю. –М. :УОП ИПАРАН, 2004. – С. 7.
30. Бураковский Игорь. Мировая экономика: глобальный финансовый кризис / Игорь Бураковский, Виталий Плотников. – Харьков : Фолио. – 2010. – 415 с.
31. Бутенко О. І. Організація управління та регулювання фінансово-кредитних систем у перехідних економіках / Бутенко О. І. – Черкаси : ЧНПУ. – 2007. – 192 с.
32. Бутузов В. М. Правові основи інвестиційної діяльності : навч. посіб. / В. М. Бутузов, А. І. Марущак. – К. : КНЕУ, 2007. – 256 с.
33. Бюджетний кодекс України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2008.
34. Б’юкенен Дж. Суспільні фінанси і суспільний вибір: Два протилежні бачення держави / пер. з англ. / Дж. Б’юкенен, Р. Масгрейв. – К. : Академія, 2004. – 176 с.
35. Бюлетень Національного банку України. Аналітично-статистичне видання Національного банку України: 2006–2011 рр. – К. : НБУ. – 199 с.
36. Васенко В. К. Економічна безпека держави, суб’єктів господарювання та тіньова економіка / К. В. Васенко, Л. А. Пуш та ін.. – Черкаси : Видавництво ТОВ «Маклаут», 2010. – 367 с.
37. Васюренко О. В. Банківські операції : навч. посіб. / Васюренко О. В. – К. : Знання, 2004. – 324 с.
38. Ватаманюк З. Г. Інституційна ефективність ринку цінних паперів в Україні / З. Г. Ватаманюк, О. В Баула // Фінанси України. – 2008. – № 2.– С. 101–110.
39. Вебер М. История хозяйства. Биржа и ее значение / Вебер М. – М. : Гиперборея, 2007. – 432 с.
40. Версаль Н. І. Теорія кредиту : навч. посіб. / Н. І. Версаль,
Т. В. Дорошенко. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 483 с.
41. Верченко П. І. Дослідження інерційності українських цінних паперів за допомогою інструментарію ризикології / П. І. Верченко, І. Ф. Шатарська // Економіка України. – 2007. – № 7. – С. 125–130.
42. Вінник О. М. Інвестиційне право : навч. посіб. / Вінник О. М. – К. : Атіка, 2000. – 264 с.
43. Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та підприємництві /
Вітлінський В. В. – К. : КНЕУ. – 2004. – 480 с.
44. Вітлінський В. В. Ризикологія в зовнішньоекономічній діяльності : навч. посіб. / Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І., Маханець Л. Л. – К. : КНЕУ. – 2008. – 432 с.
45. Виговський О. І. Новели акціонерного законодавства: науково-практичний коментар до Закону України «Про акціонерні товариства» /
Виговський О. І. – К. : Юстініан, 2009. – 880 с.
46. Видатні фінансисти та сучасна практика : енциклопедичний словник / за ред. В. В. Фещенка. – К. : УАФР, 2011. – 392 с.
47. Вишневский А. А. Банковское право Англии / Вишневский А. А. – М. : Статут, 2000. – 300 с.
48. Вишневский А. А. Банковское право Европейского Союза : учеб. пособие / Вишневский А. А. – М. : Статут, 2000. – 388 с.
49. Вишновецький В. М. Система фінансового права України в умовах переходу до ринкової економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / В. М. Вишновецький. – К., 2001. – 21 с.
50. Воронова Л. К. Наука фінансового права та її сучасні завдання /
Л. К. Воронова // Фінансове право. – 2007. – № 1. – С. 5–16.
51. Воронова Л. К. Советское финансовое право / Л. К. Воронова,
И. В. Мартьянов. – К. : Вища шк., 1983. – 234 с.
52. Воронова Л. К. Фінансове право / Л. К. Воронова,
М. П. Кучерявенко. – К. : Легас, 2003. – 359 с.
53. Гадойбоєв С. А. Злочинність у кредитно-фінансовій сфері /
С. А. Гадойбоєв // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. – 2001. – № 25. – С. 242–248.
54. Гадойбоєв С. А. Попередження правопорушень у банківській сфері / С. А. Гадойбоєв // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – № 2. – 212 с.
55. Галкин И. В. Фондовые рынки США и России: становление и регулирование / Галкин И. В., Комов А. В., Сизов Ю. С., Чижов С. Д.. – М. : ОАО Экономика, 1998. – 418 с.
56. Гамбаров Г. М. Развитие методологии построения индексного портфеля на рынке акций / Г. М. Гамбаров // Финансы и кредит. – 2010. – № 44. – С. 44–48.
57. Гафарова Г. Р. О некоторых категориях финансового права: процессуальные аспекты / Г. Р. Гафарова // Финансовое право. – 2010. – № 12. – С. 10–12.
58. Герасимова С. В. Управління інвестиційною діяльністю акціонерних товариств / Герсимвоа С. В. – К. : Знання, 2006. – 407 с.
59. Геронин Н. Н. «Принципы для инфраструктур финансового рынка» – новые стандарты для ИФР / Н. Н. Геронин // Деньги и кредит. – 2011. – № 6. – С. 20–29.
60. Гібридний капітал банк: світовий досвід, перспективи впровадження в Україні : наук.-аналітичні матеріали / В. І. Міщенко, В. В. Крилова, В. В. Салтинський та ін.. – К. : НБУ ЦНД, 2009. – Вип. 13. – 180 с.
61. Гинзбург А. М. Рынки валют и ценных бумаг / А. М. Гинзбург,
М. В. Михейко. – СПб. : Питер, 2004. – 251 с.
62. Гнучкий режим курсотворення: етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України : наук.-аналітичні матеріали /  В. І. Міщенко, І. А. Нідзельська, А. П. Кулінець та ін.. – К. : НБУ ЦНД, 2010. – Вип. 15. – 124 с.
63. Головатий С. Верховенство права, або ж Правовладдя: вкотре про доктринальні манівці вітчизняної науки / С. Головатий // Право України. – 2010. – № 4. – С. 20–27.
64. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения / Гранатуров В. М. – М. : Дело и Сервис, 1999. – С. 12–13.
65. Григорьев Л. Финансовый кризис – 2008: вхождение в мировую рецессию / Л. Григорьев, М. Салихов // Вопросы экономики. – 2008. – № 12. – С. 26–32.
66. Грінспен Алан. Золото та економічна свобода / Алан Грінспен // Фінанси України. – 2011. – № 3. – С. 32–39.
67. Гриньков Д. Босоніжбанк / Д. Гриньков [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2010/08/17/206632 17.08.2010.
68. Гриневецький С. Негаразди стратегії фінансово-економічного розвитку України / Сергій Гриневецький, Трохим Ковальчук // Голос України. – 2010. – 15 січ. – С. 6.
69. Гританс Я. М. Корпоративные отношения. Правовое регулирование организационных форм / Я. М. Гританс. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 160 с.
70. Гриценко В. Світова фінансова криза: діагностика та нові підходи до виживання на фінансовому ринку / В. Гриценко // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 2. – С. 20–26.
71. Даниленко Андрій. Очікувані зовнішні фактори розвитку та ризики для української економіки у 2011–2012 роках / Андрій Даниленко, Володимир Домрачев // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 5. – С. 10–15.
72. Дегтерев Д. Теория игры международные отношения / Д. Дегтерев, А. Дегтерев // Мировая экономика и международные отношения. – 2011. – № 2. – С. 79–89.
73. Декларация саммита «Группы 20» по финансовым рынкам и мировой экономике. Ноябрь 2008 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.interfax.ru/politics/txt.asp?id=45783.
74. Делахати А. Оксфордский толковый словарь английского языка / Делахати А. – М. : АСТ, 2007. – 817 с.
75. Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія: Економічна нобелелогія : навч. посіб. / Довбенко М. В. – К. : Академія, 2005. – 335 с.
76. Документы саммита «Группы двадцати» в Каннах 3–4 нояб. 2011 г. Официальный сайт Президента России [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.news.kremlin.ru/ref_notes/722/print.
77. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. Долан, К. Д. Кемпбелл, Р. Дж. Кемпбелл ; пер. под общ. ред. В. Лукашевича. – М., 1998. – 496 с.
78. Доминик Стросс-Кан. Экономика должна быть справедливой. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.vz.ru/economy/2011/4/5/481282.html.
79. Дорошенко Ігор. Саморегуляція глобальних фінансових ринків – механізм встановлення ринкової рівноваги чи джерело нестабільності та макроекономічних ризиків / Ігор Дорошенко // Банківська справа. – 2009. – № 1. – С. 14–26.
80. Дуглас А. МакИнтур. В поисках человека, с которого начался кризис [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.finiz.ru/economic/article1 253365.10.02.2009.
81. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / під заг. ред.
А. С. Гальчинського, С. В. Льовочкіна, В. П. Семиноженка. – К. : НІСД, 2004. – 261 с.
82. Економіко-правові проблеми державотворення в Україні (науково-експертні доповіді). – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2009. – 236 с.
83. Електронні гроші: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні. Інформаційно-аналітичні матеріали / В. І. Міщенко, О. О. Махаєва та ін.. – К. : НБУ ЦНД, 2007. – Вип 7. – 108 с.
84. Емелин А. В. Создание института финансового омбудсмена на финансовом рынке России / А. В. Емелин // Деньги и кредит. – 2011. – № 1. – С. 46–49.
85. Емельянцев В. П. Договор банковского счета: частноправовые и публично правовые начала / В. П. Емельянцев // Журнал российского права. – 2008. – №10. – С. 35–45.
86. Енциклопедія банківської справи України. – К. : Видавничий дім «Ін Юре». – 2001. – 680 с.
87. Ерохин С. А. Синергетическая парадигма современной экономической теории / С. А. Ерохин // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 2. – С. 10.
88. Проблеми введення в дію законів України / Є. Євграфова // Право України. – 2011. – № 4. – С. 320–325.
89. Ершов М. Новые риски посткризичного мира / М. Ершов // Вопросы экономики. – 2010. – № 122. – С. 14–18.
90. Ершов М. В. О перспективах и рисках развития после кризиса /
М. В. Ершов // Деньги и кредит. – 2011. – № 2. – С. 8–14.
91. Жуков А. И. Трастовые и факторинговые операции коммерческих банков / Жуков А. И. – М. : «Консалтбанкир», 2003. – 45 с.
92. Заверуха Ірина. Державний борг України: проблеми правового регулювання / Ірина Заверуха. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. – 310 с.
93. Загордній А. Г. Фінансовий словник / Загородній А. Г.,
Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. – К. : Знання ; Львів : ЛБУ НБУ, 2002. – 480 с.
94. Загребной В. Н. Наше дело обречено на успех. Летопись страхового бизнеса / Загребной В. Н. – К. : УАФР, 2010. – 480.
95. Закон України «Про акціонерні товариства» // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50–51.
96. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6.
97. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 5.
98. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» // Відомості Верховної Ради України. –1997. – № 5.
99. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу у зв’язку із світовою фінансовою кризою» // Голос України. – 2009. – № 33.
100. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» // Офіційний вісник України. – № 2009. – № 100.
101. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» // Голос України. – 2003. – 22 трав.
102. Закон України «Про електронний цифровий підпис» // Голос України. – 2003. – 22 трав.
103. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму від 18 трав. 2010 р. № 2258-УІ.
104. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 1.
105. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11.
106. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради УРСР // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
107. Закон України «Про Національний банк України» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29.
108. Закон України «Про Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
109. Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» // Голос України. – 2008. – № 211.
110. Закон України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 9.
111. Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 12.
112. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 1.
113. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 52.
114. Закон України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5.
115. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» //Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31.
116. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Вип. 5. – К. : НБУ. – 2008 ; Вип. 4 (Спецвипуск). Частина 3. – К. : НБУ, 2009. –
С. 136–137.
117. Закомлистов А. Ф. Юридическая философия / Закомлистов А. Ф. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 548 с.
118. Запольский С. В. К вопросу о роли финансового права в правовой системе России / С. В. Запольский // Финансовое право. – 2010. – № 8. –
С. 3–7.
119. Згуровський М. З. Тернистий шлях до відродження. Статті та інтерв’ю / Згуровський М. З. – К. : Генеза, 2010. – 368 с.
120. Зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні : Постанова Правління НБУ від 18 трав. 2011 р. № 154.
121. Зміни до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах : Постанова Правління НБУ від 18 травня 2011 р. № 154.
122. Зюнькін А. Г. Фінансове право. Опорний конспект лекцій / Зюнькін А. Г. – К. : МАУП, 2003. – 160 с.
123. Зюнькін А. Г. Боротьба з організованою злочинністю у фінансово-кредитній сфері держави / А. Г. Зюнькін // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) / Зюнькін А. Г., Андрущенко І. Г., Дзісяк О. П. – 2006. – № 14. – С. 34–41.
124. Зюнькін А. Г. Запобігання поширенню негативним тенденціям у діяльності фінансових установ / А. Г. Зюнькін, Ю. О. Тараненко,
І. Г. Андрущенко // Науковий вісник КНУВС : наук.-теорет. журн. – 2007. – № 1. – С. 98–103.
125. Історія економічних учень : хрестоматія : навч. посіб. ; за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2011. – С. 1198 с.
126. Іванський А. Й. Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз / Іванський А. Й. – Одеса : Юрид. л-ра, 2008. – 504 с.
127. Івахненков С. В. Фінансовий контролінг: методи та інформаційні технолрогії / С. В. Івахненков, О. В. Мелих. – К. : Знання, 2009. – 319 с.
128. Ивашковская И. В. Оценка устойчивости роста компании: стейкхолдерский подход / И. В. Ивашковская / Финансы и кредит. – 2010. – № 43. – С. 14–18.
129. Ишханов А. В. Мировая валютная система как источник современного экономического кризиса / А. В. Ишханов, Е. Ф. Линкевич // Финансы и кредит. – 2010. – № 44. – С. 14–19.
130. Карасева М. В. Финансовое право и деньги / Карасева М. В. –Воронеж : Изд-во ВГУ, 2006. – 56 с.
131. Карлін М. І. Фінанси України та сусідніх держав : навч. посіб. / Карлін М. І. – К. : Знання, 2007. – 589 с.
132. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Кейнс Дж. – М. : Прогресс. – 1978. – 232 с.
133. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента і грошей : реферат-дайджест / Дж. М. Кейнс. – К. : АУБ, 1999. – 189 с.
134. Керимов Д. А. Методология права / Керимов Д. А. – М. : Аваната, 2001. –560 с.
135. Кернз Волтер. Вступ до права Європейського Союзу : навч. посіб. / пер. з англ. / Кернз Волтер. – К. : Знання, 2002. – 381 с.
136. Кібенко О. Право товариств (company law). Порівняльно-правовий аналіз acquis ЄС та законодавства України / О. Кібенко, А. Пендак Сарбах. – К. : ЮСТІНІАН, 2006. – 496 с.
137. Кириллова Л. Н. Использование метода корреляционных пляд в исследовании социально-экономических и бюджетных характеристик регионов / Л. Н. Кириллова // Финансы и кредит. – 2010. – № 42. – С. 30–36.
138. Кириллова Л. Н. Концепция гармоничного менеджмента в финансовом анализе / Л. Н. Кириллова // Финансы и кредит. – 2010. – № 43. – С. 19–24.
139. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації / Кисіль В. І. – К. : Україна, 2000. – 430 с.
140. Кларк Грег. Маркетинг сервиса, приносящего прибыль ; пер. с англ. / Грег Кларк. – К. : Знання, 2006. – 302 с.
141. Козак П. Процентный риск в банковской системе [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.Fynansovye_rysky / Protsentnyi_rys.html.
142. Коваленко Віталій. Фінансові ризики та шляхи їх мінімізації (правовий аспект) : моногр. / Коваленко Віталій. – К. : Знання. – 2011. – 319 с.
143. Коваленко В. В. Удосконалення програмного забезпечення функціонування банків як засіб мінімізації фінансових ризиків /
В. В. Коваленко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. –К., 2010. – № 6. – С. 118–123.
144. Коваленко В. В. Правова природа грошових ризиків та їх прояви на фінансовому ринку / В. В. Коваленко // Право України. – 2011. – № 3. –
С. 304–310.
145. Коваленко В. В. Правові засади мінімізації фінансових ризиків на фондовому ринку / В. В. Коваленко // Юридична наука. – 2011. – № 3. –
С. 111–117.
146. Коваленко В. В. Фінансові ризики: загальноцивілізаційні засади, теомінологічні проблеми та правова складова / В. В. Коваленко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 4. – С. 83–88.
147. Коваленко В. В. Системні ризики та шляхи їх мінімізації: правовий вимір / В. В. Коваленко // Юридична Україна. – 2011. – № 4. – С. 37–43.
148. Коваленко В. В. Економіко-правові фактори мінімізації фінансових ризиків на фондовому ринку / В. В. Коваленко // Фінансове право. – 2011. – № 3. – С. 33–37.
149. Коваленко В. В. Хедж-фонди як ринковий інститут мінімізації фінансових ризиків: правовий аспект / В. В. Коваленко // Економіка ринкових відносин. – 2011. – № 7. – С. 112–117.
150. Коваленко В. В. Центральний контрагент: місце і роль на біржовому ринку / В. В. Коваленко // Фінансовий ринок України. – 2011. – № 9. –
С. 18–21.
151. Коваленко В. В. Оцінка ризиків як основа новітніх підходів щодо удосконалення законодавства у сфері запобігання відмиванню коштів /
В. В. Коваленко // Збірник матеріалів ІУ Міжнар. наук.-практ. конф. – Х., 2011. – С. 80–81.
152. Ковальчук А. Т. Щодо концепції національної стратегії запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом /
А. Т. Ковальчук, В. В. Коваленко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – С. 93–99.
153. Ковальчук А. Т. Посилення регулюючого потенціалу фінансового права в публічних правовідносинах / А. Т. Ковальчук // Публічне право : наук.-практ. юрид. журн. – 2011. – № 1. – С. 43–50.
154. Ковальчук А. Т. Финансовое право в рыночных системах / Ковальчук А. Т. – К. : Парлам. вид-во, 2008. – 506 с
155. Ковальчук А. Т. Финансовое право – «ревматизм» старой эпохи или комплексный регулятор публичных отношений? / Ковальчук А. Т. – Государство и право. – 2010. – № 1. – С. 35–44.
156. Ковальчук А. Т. Фінансове право: проблеми розвитку та застосування / А. Т. Ковальчук, А. В. Матіос. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – 480 с.
157. Ковальчук А. Т. Фінансове право України в ринкових умовах: проблеми формування, розвитку, застосування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. Т. Ковальчук. – К., 2009. – 40 с.
158. Ковальчук Т. Т. Актуалітети політики розвитку / Ковальчук Т. Т., Черняк В. К., Шевчук В. Я. – К. : Знання, 2009. – 255 с.
159. Ковальчук Т. Т. Сучасні платіжні системи / Т. Т. Ковальчук,
В. С. Лук’янов. – К. : Знання, 2010. – 190 с.
160. Ковальчук Т. Т. Сучасні інформаційні системи / Ковальчук Т. Т., Марко І. Ю., Марко Є. І. – К. : Знання, 2011. – 255 с.
161. Ковальчук Т. Т. Ліквідність комерційних банків : навч. посіб. /
Т. Т. Ковальчук, М. М. Коваль. – К. : Знання, 1996. – 120 с.
162. Колодко Гжегож. Мир в движении / Колодко Гжегож. – М. : Магистр, 2009. – 575 с.
163. Колодко Г. В. Глобализация, трансформация, кризис – что дальше? / Колодко Г. В. – М. : Магистр, 2011. – 176 с.
164. Компенсаційні виплати керуючому хедж-фонду Paulson & Co сягнули 5 млрд [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.fin-eco.ru/2011/02/hedge-fund-managers.html.
165. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – К. : Ін-т законодавства України, 2001 (з наступними змінами та допов.).
166. Конституційні акти Європейського Союзу (частина І) / упоряд. Г. Друзенко. – К. : Юстініана, 2005. – 512 с.
167. Концепція Державної цільової програми захисту споживачів захисту прав споживачів на 2008–2011 роки : схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України Ради України від 9 квіт. 2008 р. № 649-р.
168. Концепція Державної цільової програми модернізації ринків капіталу в Україні : схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листоп. 2007 р. № 976-р.
169. Користін О. Є. Відмивання коштів: теоретико-правові засади протидії та запобігання в Україні / Користін О. Є. – К. : КНУВС, 2007. – 448 с.
170. Користін О. Є. Протидія фінансовому шахрайству в контексті забезпечення економічної безпеки України / О. Є. Користін [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc.../korustin.htm.
171. Корнєєв В. В. Фінансові посередники як інститути розвитку / Корнєєв В. В. – К. : Основа, 2007. – 192 с.
172. Кравець В. М. Західноєвропейський банківський бізнес. Становлення і сучасність / В. М. Кравець, О. В. Кравець. – К. : Знання-Прес, 2003. – 470 с.
173. Кравченко Ю. Я. Фондовий рынок : учеб. пособие /
Кравченко Ю. Я. – К. : КНТ, Дакор, 2008. – 733 с.
174. Кравчук В. М. Корпоративне право : наук.-практ. комент. законодавства і юридичної практики / Кравчук В. М. – К. : Істина, 2005. – 720 с.
175. Крам Томас. Управление энергией конфликта ; пер с англ. / Томас Крам. – М. : АСТ РЕФЛ-бук, 2000. – 288 с.
176. Криклій О. А. Управління кредитним ризиком банку : моногр. / О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 186 с.
177. Кубах Т. Г. Деякі аспекти легалізації доходів на ринку капіталу /
Т. Г. Кубах // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 2. – С. 151–158.
178. Кузнєцов А. Особливості антикризової програми «Групи двадцяти» / А. Кузнєцов // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 70–79.
179. Кузьмина А. В. Теоретико-методологические предпосылки исследования современных правоприменительных интересов /
А. В. Кузьмина // Государство и право. – 2011. – № 2. – С. 4–8.
180. Кузьмин А. Л. Риски платежных систем: мотивированные суждения или формализованные оценки? Парадигмы надзора и наблюдения / А. Л. Кузьмин // Деньги и кредит. – 2009. – № 11. – С. 29–30.
181. Кузьмин Д. В. Внутренние кредитные риски в условиях глобальной макроэкономической нестабильности / Д. В. Кузьмин // Финансы и кредит. – 2010. – № 30. – С. 17–21.
182. Куликов А. А. ФОРЕКС для начинающих : справочник биржевого спекулянта / Куликов А. А. – СПб. : Питер, 2004. – 368 с.
183. Курдюмова Г. Ж. Специфика банковских рисков при кредитовании инвестиционных проектов / Г. Ж. Курдюмова // Финансы и кредит. – 2010. – № 29. – С. 78–83.
184. Кучерявенко Н. П. Целостность и системность финансового права / Н. П. Кучерявенко // Финансовое право. – 2003. – № 2. – С. 11–14.
185. Латковська Т. А. Фінансово-правове регулювання організації та функціонування банківської системи в Україні та зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Т. А. Латковська. – Одеса, 2008. – 30 с.
186. Лебедєв О. П. Організаційно-правові засади державного контролю діяльності учасників фінансового ринку України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. П. Лебедєв. – К., 2008. – 20 с.
187. Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду : наук.-аналіт. матеріали / В. С. Стельмах,
В. І. Міщенко та ін.. – К. : НБУ ДНД, 2008. – Вип. 11. – 286 с.
188. Ліквідність банківської системи України : наук.-аналіт. матеріали / В. І. Міщенко, А. В. Сомик та ін.. – К. : НБУ ЦНД, 2008. – Вип. 12. – 180 с.
189. Лобанова А. Риск-менеджмент / А. Лобанова, С. Филин, А. Чугунов // Риск. – 1998. – № 4. – С. 43–52.
190. Луцишин З. О. Ринок цінних паперів в Україні в контексті євроінтеграції: проблеми забезпечення фінансової безпеки України /
З. О. Луцишин, Н. Я. Кравчук // Національна безпека: український вимір : щокв. наук. зб. – К. : Ін-т проблеми нац. безпеки. – 2008. – Вип. 1. – С. 47–57.
191. Лютий І. Фінансово-економічна криза 2008–2010 рр.: деякі чинники та уроки / Ігор Лютий, Ольга Юрчук // Вісник Національного банку України. – 2011. – № 1. – С. 10–16.
192. Лютий І. О. Банківський маркетинг : підруч. / І. О. Лютий,
О. О. Солодка. – К. : Центр учбової л-ри, 2010. – 776 с.
193. Лютий І. О. Державний кредит та боргова політика України /
І. О. Лютий, Н. В. Зражевська, О. Д. Рожко. – К. : Центр учбової л-ри, 2008. – 352 с.
194. Максимо В. Энг. Мировые финансы / В. Энг. Максимо, А. Лис Френсис, Дж. Мауэр Лоуренс. – М. : ДеКа, 1998. – 768 с.
195. Малков С. Ю. Нелинейная динамика нелинейного мира /
С. Ю. Малков [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.spkurdyumov.narod.ru/Kriz.htm.
196. Маркс Карл. Капитал. / Карл Маркс. – М. : Политиздат, 1973. – .–
Т. 1. – 1973. – 907 с.
197. Марковиц Гарри. Вибір портфеля: ефективна диверсифікація інвестицій / пер. з англ. / Марковиц Гарри. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 475 с.
198. Марчук Є. Україна: нова парадигма поступу / Марчук Є. – К. : Аваллон, 2001. – 216 с.
199. Маршал Альфред. Принципы экономической науки ; пер. с англ. / Маршалл Альфред. – М. : Прогресс, 1993. – 57 с.
200. Матычак Татьяна. Хедж-фонды: что ждет Украину через три года / Татьяна Матычак [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.uabanker.net/daily/2007/11/111607_1005.
201. Маховский А. В. Метод выявления сомнительных операций на базе математического анализа / А. В. Маховский, С. А. Блинов // Деньги и кредит. – 2009. – № 10. – С. 42–45.
202. Мачуський В. В. Господарське законодавство : навч. посіб. /
В. В. Мачуський, В. Є. Постульга. – К. : КНЕУ, 2004. – 275 с.
203. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України : схв. Постановою Правління Національного банку України 2 серп. 2004 р. № 361.
204. Мишкин Ф. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовых рынков : учеб. пособие ; пер. с англ. / Мишкин Ф. – М. : Аспект Пресс, 1999. – 820 с.
205. Микієвич М. Інституці