ПРАВОВІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ У СФЕРІ ПРАЦІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

СОРОЧИШИН МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 349.2:331.105(477)

ПРАВОВІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ У СФЕРІ ПРАЦІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук,
професор Чанишева Г.І.

Одеса – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ У СФЕРІ ПРАЦІ 12
1.1. Міжнародно-правові акти про соціальний діалог у сфері праці 12
1.2. Законодавство України про соціальний діалог у сфері праці 30
1.3. Законодавство зарубіжних країн про соціальний діалог у сфері праці: досвід для України 40
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА СТОРОНИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ У СФЕРІ ПРАЦІ 77
2.1. Поняття та принципи соціального діалогу у сфері праці 77
2.2. Рівні соціального діалогу у сфері праці 102
2.3. Суб’єкти та сторони соціального діалогу у сфері праці 109
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ У СФЕРІ ПРАЦІ 134
3.1. Обмін інформацією та консультації між сторонами соціального діалогу у сфері праці 134
3.2. Колективні переговори з укладання колективних угод і колективних договорів 142
3.3. Створення та функціонування органів соціального діалогу у сфері праці 160
3.4. Узгоджувальні процедури як одна з організаційно-правових форм соціального діалогу у сфері праці 169
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 185

ВСТУП
Актуальність теми. Соціальний діалог у первинному вигляді виник як механізм сприяння вирішенню конфліктів між працівниками та роботодавцями. З часом завдяки передусім зусиллям Міжнародної організації праці відбулася відмова від радикальних способів вирішення проблем, що виникають у сфері праці, та була визнана необхідність ведення соціального діалогу на постійній основі для врахування інтересів усіх суб’єктів соціально-економічних відносин, і досягнення, в кінцевому результаті, суспільного миру.
Соціальний діалог, являючи собою демократію участі, органічно доповнює парламентарну демократію. Дозволяючи соціальним партнерам брати участь у формуванні державної соціально-економічної політики, соціальний діалог являє собою гнучкий механізм, який сторони соціального діалогу можуть використовувати у разі необхідності. У зв’язку з цим соціальний діалог є дієвим заходом подолання кризи, але розглядати соціальний діалог тільки у даному аспекті є неприпустимим, оскільки соціальний діалог має ґрунтуватися на взаємній довірі сторін, яка, як свідчить практика, виробляється тільки при постійній взаємодії соціальних партнерів.
Сутністю соціального діалогу є встановлення форуму для ведення переговорів, консультацій, обміну інформацією відносно інтересів між окремими його учасниками. Обсяг та форма участі соціальних партнерів у кожній країні можуть бути різними, але в принципі йдеться про будь-які форми регулярних контактів та узгоджень між роботодавцями і працівниками (їх представниками).
Соціальний діалог як дієвий механізм регулювання відносин між соціальними партнерами вже вийшов за рамки трудових відносин і у багатьох країнах почав застосовуватися як механізм взаємодії всього громадянського суспільства з державою.
Становлення законодавства про соціальне партнерство в Україні пов’язується з початком 90-х рр. минулого сторіччя. Визначальним етапом у розвитку соціального діалогу у сфері праці в нашій країні стало прийняття Закону України «Про соціальний діалог в Україні». Разом з тим, прийняття даного законодавчого акту залишило невизначеними багато питань щодо самого поняття соціального діалогу, його організаційно-правових форм, рівнів, сторін та суб’єктів, критеріїв репрезентативності представників сторін. У чинному КЗпП відповідні норми відсутні. Проект Трудового кодексу України (далі – проект ТК), який знаходиться на розгляді у Верховній Раді України, також не вирішує дані питання, оскільки до Глави 1 Книги 6 проекту були включені відповідні положення проекту Закону України «Про соціальний діалог в Україні».
Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання соціального партнерства досліджуються у роботах відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: Н.Б. Болотіної, І.І. Бородіна, Р.С. Гринберга, К.М. Гусова, В.В. Жернакова, Дж. Ішікауа, А.М. Колота, І.Я. Кисельова, Дж. Минета, В.В. Лазора, І.О. Лосиці, А.М. Лушникова, М.В. Лушникової, В.Г. Ротаня, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, Ж-М. Серваїса, І.О. Снигірьової, О.В. Смирнова, Г.А. Трунової, О.А. Трюхан, В.Ф. Цитульського, Г.І. Чанишевої, Т.В. Чубарової, С.Ю. Чучі, Н.М. Хуторян, О.М. Ярошенка та ін.
Водночас більшість наукових напрацювань щодо правових аспектів соціального діалогу у сфері праці було здійснено ще до прийняття Закону України «Про соціальний діалог в Україні» та інших нормативно-правових актів, прийнятих у розвиток зазначеного Закону. У зв’язку з цим існує необхідність спеціального комплексного дослідження соціального діалогу у сфері праці як системи колективних трудових відносин між соціальними партнерами на підґрунті нового законодавства, а також внесення теоретично обґрунтованих пропозицій щодо його вдосконалення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення поняття, принципів, організаційно-правових форм соціального діалогу у сфері праці, характеристика правового статусу його суб’єктів на різних рівнях, а також внесення пропозицій щодо удосконалення правового регулювання соціального діалогу у сфері праці з урахуванням міжнародних стандартів та позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.
Для досягнення зазначеної мети в дослідженні ставляться такі завдання:
з’ясувати юридичну природу та сутність соціального діалогу у сфері праці;
визначити та охарактеризувати етапи становлення і розвитку законодавства про соціальний діалог у сфері праці;
визначити поняття та ознаки соціального діалогу у сфері праці, його співвідношення з поняттями «соціальне партнерство», «колективне трудове право», «корпоративізм»;
встановити перелік та з’ясувати зміст принципів соціального діалогу у сфері праці з урахуванням міжнародних трудових стандартів;
визначити поняття суб’єктів і сторін соціального діалогу у сфері праці;
охарактеризувати правовий статус суб’єктів соціального діалогу у сфері праці;
проаналізувати критерії репрезентативності сторін соціального діалогу у сфері праці та порядок оцінки відповідності зазначеним критеріям;
дослідити організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці;
визначити поняття та здійснити класифікацію органів соціального діалогу у сфері праці;
розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення актів чинного законодавства України про соціальний діалог у сфері праці, відповідних положень проекту ТК з урахуванням міжнародних стандартів і позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.
Об’єктом дослідження є трудові правовідносини із соціального діалогу у сфері праці.
Предметом дослідження є правові аспекти соціального діалогу у сфері праці.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, історичний, комплексний, структурно - функціональний, формально - логічний, системного аналізу) та спеціальні (порівняльно-правовий і метод тлумачення правових норм). Застосування діалектичного та історичного методів дозволило проаналізувати процес становлення та розвитку системи соціального діалогу, а також засад його правового регулювання. За допомогою формально-логічного методу та методу системного аналізу досліджувалися поняття соціального діалогу у сфері праці, його суб’єктів та сторін, перелік та зміст принципів соціального діалогу у сфері праці. Комплексний та структурно-функціональний методи дозволили виділити організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці. Порівняльно-правовий метод та метод тлумачення правових норм використовувались при дослідженні законодавства України про соціальний діалог у сфері праці, міжнародних актів та актів законодавства зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим спеціальним комплексним дослідженням правових аспектів соціального діалогу у сфері праці на підставі Закону України «Про соціальний діалог в Україні», підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у його розвиток, та практики їх застосування.
У межах здійсненого дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:
вперше:
охарактеризовано сучасну нормативну базу соціального діалогу у сфері праці, яку можна буде вважати повністю сформованою із прийняттям Трудового кодексу України;
з’ясовано зміст принципів соціального діалогу, які містяться в ст. 3 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»;
досліджено критерії репрезентативності, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний діалог в Україні», та обґрунтовано доцільність зменшення кількісних критеріїв репрезентативності на територіальному рівні, закріплення в Законі можливості визначення репрезентативності індивідуальними актами (тобто підтвердження критеріїв репрезентативності нерепрезентативних професійних спілок та організацій роботодавців за допомогою актів органу соціального діалогу) та покладення обов’язку здійснювати перевірку відповідності критеріям репрезентативності на Національну тристоронню соціально-економічну раду та територіальні тристоронні соціально-економічні ради;
розглянуто рівні здійснення соціального діалогу у сфері праці за Законом України «Про соціальний діалог в Україні та обґрунтовано доцільність визнання, крім передбачених Законом, корпоративного та міжнародного рівнів;
досліджено організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці за Законом України «Про соціальний діалог в Україні», зокрема, порядок проведення узгоджувальних процедур та запропоновано доповнити проект Трудового кодексу України окремою главою, якою б здійснювалось правове регулювання узгоджувальних процедур на різних рівнях соціального діалогу;
досліджено правові аспекти соціального діалогу у сфері праці в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема, у Польщі, Словаччині, Румунії, Болгарії, Хорватії, а також систему соціального діалогу та механізм вирішення колективних трудових спорів у Швеції, певні елементи яких пропонується запровадити в Україні;
удосконалено:
поняття соціального діалогу у сфері праці, який запропоновано визначити як систему колективних трудових відносин між працівниками і роботодавцями (їх представниками) та державою; як правовий інститут; як принцип взаємодії працівників і роботодавців (їх представників); як метод правового регулювання індивідуальних і колективних трудових відносин;
висновок про розуміння соціального діалогу у сфері праці та соціального партнерства як тотожних понять;
класифікацію органів, що беруть участь у соціальному діалозі у сфері праці, які запропоновано розділити на дві групи: органи соціального діалогу у сфері праці та органи, що сприяють соціальному діалогу у сфері праці;
положення про правове регулювання обміну інформацією та консультацій як організаційно-правових форм соціального діалогу у сфері праці, у зв’язку з чим запропоновано доповнити Книгу 6 проекту ТК окремою главою, до якої включити норми про критерії інформації, форми та строки обміну інформацією та проведення консультацій, а також встановити відповідальність за надання недостовірної інформації, розголошення конфіденційної інформації, порушення строків надання інформації та форм її надання;
порядок та принципи укладання Генеральної угоди та запропоновано синхронізувати укладання Генеральної угоди з розробкою та прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України»;
положення про відповідальність суб’єктів соціального діалогу у сфері праці та доцільність закріплення у Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальності за перешкоджання проведенню примирних процедур;
дістало подальшого розвитку:
положення про етапи становлення та розвитку законодавства України про соціальний діалог у сфері праці;
поняття «орган соціального діалогу у сфері праці», який пропонується визначити як постійний або тимчасовий орган, що утворюється на двосторонній чи трьохсторонній основі, складається з рівної кількості представників сторін соціального діалогу, і діяльність якого спрямована на регулювання відносин у трудовій та соціально-економічній сферах на певному рівні соціального діалогу;
положення про порядок проведення примирних процедур з вирішення колективних трудових спорів, запропоновано встановлення медіації у проекті ТК як додаткового виду зазначених процедур;
висновок про необхідність визнання у проекті ТК суб’єктами трудових правовідносин і стороною соціального діалогу у сфері праці на локальному рівні трудові колективи та їх органи;
формулювання теоретично обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства України та проекту ТК у сфері соціального діалогу з урахуванням міжнародних трудових стандартів та позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися у межах виконання плану науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Правове регулювання трудових відносин і відносин у сфері соціального захисту в умовах ринкової економіки та його ефективність» на 2006-2010 роки, яка була складовою плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970) та плану науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці та соціального забезпечення» на 2011-2015 роки, що є складовою плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011-2015 роки (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, отримані дисертантом, можуть бути використані у законотворчій діяльності, в тому числі, при доопрацюванні проекту ТК, розробці Закону України «Про трудові колективи», при внесенні змін та доповнень до законів України «Про соціальний діалог в Україні», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути корисними у науково-дослідній роботі для подальшого дослідження теоретичних і практичних проблем правового регулювання відносин соціального діалогу у сфері праці, а також у практиці застосування чинного законодавства про працю.
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні нормативного курсу «Трудове право України» і спеціальних курсів «Правові основи соціального діалогу у сфері праці», «Порівняльне трудове право», а також при підготовці робочих програм, підручників, навчально-методичних посібників із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях науково-теоретичного семіна¬ру кафедри трудового права та права соціального забезпечення Національ¬ного університету «Одеська юридична академія», на науково-практичних конференціях, зокрема: 11-ій Міжнародній студентській науковій конференції «Правова держава в дослідженнях правників-початківців» (м. Одеса, 22-23 травня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 р.); I Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 26-27 березня 2010 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 8-9 жовтня 2010 р.); II Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 25-26 березня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Національного університету «Одеська юридична академія» (м. Одеса, 20-21 травня 2011 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 7-8 жовтня 2011 р.); Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми надання юридичної допомоги в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків, 21-22 січня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 12 публікаціях, в тому числі 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 205 сторінок, з яких основний зміст – 184 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ
У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо удосконалення правового регулювання соціального діалогу у сфері праці.
Соціальний діалог - це система колективних трудових відносин між працівниками та роботодавцями (їх представниками), органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань формування та реалізації соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.
Поняття соціального діалогу потрібно розуміти у трудовому праві у чотирьох аспектах: як систему колективних трудових відносин, як правовий інститут колективного трудового права, як принцип взаємодії працівників і роботодавців (їх представників), як метод правового регулювання індивідуальних і колективних трудових відносин.
Терміни «соціальне партнерство» і «соціальний діалог» як систему відносин між працівниками, роботодавцями, державою і органами місцевого самоврядування у сфері праці слід визнати тотожними. Соціальний діалог у сфері праці та колективне трудове право потрібно розглядати як частину та ціле, оскільки предмет колективного трудового права є ширшим за предмет соціального діалогу у сфері праці.
Визначення в Законі України «Про соціальний діалог в Україні» чотирьох рівнів соціального діалогу (національний, галузевий, територіальний, локальний) не повинно виключати можливість сторін взаємодіяти на інших рівнях, які не визначені Законом. Перелік рівнів соціального діалогу доцільно доповнити корпоративним та міжнародним рівнями.
Під організаційно-правовою формою соціального діалогу у сфері праці слід розуміти спосіб реалізації колективних трудових прав сторонами соціального діалогу (їх представниками). Перелік форм соціального діалогу, передбачений ст. 8 Закону України «Про соціальний діалог в Україні», не можна вважати вичерпним. У зв’язку з цим пропонується доповнити зазначену статтю положенням про інші форми соціального діалогу. На практиці застосовуються такі форми соціального діалогу як участь працівників в управлінні організацією, примирні процедури з розгляду трудових спорів, участь працівників у розподілі прибутку організації; сумісний контроль за виконанням зобов’язань за колективними угодами та колективними договорами та ін. Проте більшість із зазначених форм у цей час залишаються поза увагою законодавця.
Термін «узгоджувальні процедури», який використовується в Законі України «Про соціальний діалог в Україні» як організаційно-правова форма соціального діалогу у сфері праці, пропонується замінити на «участь представників сторін соціального діалогу у нормотворчій діяльності».
Сторонами соціального діалогу у сфері праці виступають наймані працівники, роботодавці, держава. Поняття «суб’єкти соціального діалогу» є ширшим за змістом, ніж поняття «сторони соціального діалогу», оскільки включає в себе сторін соціального діалогу, а також їх представників.
Для розвитку соціального діалогу у сфері праці на локальному рівні необхідно врегулювати на законодавчому рівні питання непрофспілкового представництва найманих працівників. У зв’язку з цим існує необхідність розробки та прийняття Закону «Про трудові колективи», яким слід передбачити повноваження органів трудового колективу як його представників. Видається доцільним визнання трудового колективу одним із суб’єктів трудових правовідносин у ст.19 проекту ТК.
Для забезпечення більш активної участі сторін у сфері праці на територіальному рівні існує необхідність перегляду критеріїв репрезентативності на зазначеному рівні. У ст.5 Законі України «Про соціальний діалог в Україні» доцільно встановити можливість суб’єктів соціального діалогу самостійно визначати репрезентативність один одного шляхом прийняття індивідуальних актів органами соціального діалогу (Національною тристоронньою соціально-економічною радою, територіальними тристоронніми соціально-економічними радами).
З метою сприяння сторонам соціального діалогу у проведенні консультацій та обміну інформацією видається необхідним: доповнити Книгу 6 проекту ТК окремою главою, в якій детально врегулювати механізм реалізації зазначених організаційно-правових форм соціального діалогу у сфері праці; закріпити у ст. 26 проекту ТК право роботодавця на отримання від професійних спілок будь-якої інформації що стосується трудових та соціально-економічних відносин; доповнити ст.8 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» положенням про критерії інформації: повнота, об’єктивність, достовірність; у цій же статті встановити строки надання визначити в проекті ТК строки надання сторонами соціального діалогу інформації, а також закріпити обов’язок сторін, у випадках, коли не можливе оперативне надання інформації, розпочати та погодити з іншою стороною у п’ятиденний строк питання про підготовку та строк надання інформації, або надати відповідь, що певна інформація не може бути надана, оскільки належить до інформації з обмеженим доступом; визначити форми, в яких повинна надаватись інформація і випадки обов’язкового надання інформації у тій чи іншій формі; визначити у ст. 8 зазначеного Закону строки та особливості порядку проведення консультацій на різних рівнях соціального діалогу.
У ст. 9 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» необхідно закріпити поняття органу соціального діалогу, який пропонується визначити як постійний або тимчасовий орган, що утворюється на двосторонній чи трьохсторонній основі, складається з рівної кількості представників сторін соціального діалогу, діяльність якого спрямована на регулювання відносин у трудовій та соціально-економічній сферах на певному рівні соціального діалогу. Видається доцільним виділяти органи соціального діалогу у сфері праці, та органи, які сприяють соціальному діалогу у сфері праці. До складу перших входять представники сторін соціального діалогу у сфері праці (Національна тристороння соціально-економічна рада, територіальні тристоронні соціально-економічні ради, координаційні комітети сприяння зайнятості населення, комісія з розробки колективних угод чи колективних договорів). До органів, які сприяють соціальному діалогу у сфері праці, відносяться Національна служба посередництва та примирення, її регіональні відділення, які є державними органами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Международное трудовое право: учебное пособие /Н.Л.Лютов, П.Е. Морозов; под общ. науч. Ред. К.Н. Гусова. – Москва: Проспект, 2011. – 226 с.
2. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. - Ст.141
3. Кодекс законів про працю//Відомості Верховної Ради УРСР. - 1971. - додаток до №50. - Ст. 375.
4. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (справа про свободу утворення профспілок)// Офіційний вісник України. – 2000. - № 43. - Ст. 1857.
5. Міжнародне право: Навч. посібник / За ред. М. В. Буроменського – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.
6. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.// Офіційний вісник України. – 2008.- №9. - Ст. 3103
7. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р.//Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2002. - №1
8. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966 р.// Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2002. - № 2
9. Servais J.-M. International Labour Law. Third revised edition//Kluwer Law International BV. – Netherlands. 2011. –366 p.
10. List of Ratifications of International Labour Conventions (Ukraine)// [електронний ресурс]. – режим доступу. http://webfusion.ilo.org/public/applis/appl-byCtry.cfm?lang=EN&CTYCHOICE=0600&hdroff=1
11. Устав Международной организации труда// Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. - вып.XVI. - М., - 1957 год
12. Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці від 18.06.1998 р.//Бюлетень національної служби посередництва і примирення. - 2003. - № 9.
13. Чанишева Г.І. Декларація МОП про соціальну справедливість у цілях справедливої глобалізації: зміст і значення/ Г.І. Чанишева// Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. Вип. 52. Редкол.: С.В. Ківалов (голов.ред.) та ін.; відп. за вип.. Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юридична література. –С. 7-11
14. Трехсторонняя декларация принципов, касающихся многонациональных корпораций и социальной политики, принятая Административном советом Международного бюро труда на его 204-й сессии (Женева, ноябрь 1977 г.) с поправками, принятыми на его 279-й (ноябрь 2000 г.) и 295-й (март 2006 г.) сессиях// Международным бюро труда, Женева, Швейцария. – 2006. -39 с.
15. Конвенція МОП № 11 про права на організацію та об`єднання працівників у сільському господарстві//Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I, Міжнародне бюро праці, Женева
16. Конвенція МОП №87 про свободу асоціації і захист права на організацію//Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці. 1965-1999. Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999.
17. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України//Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 45.- Ст. 397.
18. Конвенція МОП № 98 про застосування принципів права на організацію та на ведення колективних переговорів//Праця і закон. – 2006. – № 09.
19. Конвенція МОП № 135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, які їм надаються// Конвенції та рекомендації МОП. Міжн. Бюро праці. Женева. - 1991 р.
20. Конвенція МОП № 141 про організації сільських працівників та їхню роль в економічному і соціальному розвиткові //Международная защита прав и свобод человека. - Москва, Юридическая литература. - 1990
21. Конвенція про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі № 151. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999. - Том II Міжнародне бюро праці. Женева
22. Конвенція МОП № 154 про сприяння колективним переговорам 1981 року//Офіційний вісник України. – 2007. - № 63. - Ст. 2490
23. Конвенція МОП №144 Тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм//Офіційний вісник України. – 2007. - №63. - Ст. 2491
24. Рекомендація МОП №113 щодо консультацій та співробітництва між державною владою та організаціями підприємців і працівників у галузевому та в національному масштабі// Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці 1965-1999. - Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці. - 1999.
25. Рекомендація МОП №130 щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення// Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці 1965-1999. - Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці. – 1999
26. Рекомендація МОП №143 щодо захисту прав представників працівників на підприємстві та можливостей, які їм надаються// Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці 1965-1999. - Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці. – 1999
27. Рекомендація МОП № 149 щодо організацій сільських працівників та їхньої ролі в економічному і соціальному розвиткові// Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці 1965-1999. - Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці. – 1999
28. Рекомендація МОП №159 щодо процедур визначення умов зайнятості на державній службі// Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці 1965-1999. - Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці. – 1999
29. Рекомендація МОП № 163 щодо сприяння колективним переговорам// Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці 1965-1999. - Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці. – 1999
30. Право Европейского Союза в вопросах и ответах: учеб. пособие / С.Ю. Кашкин [и др.]; отв. ред. С.Ю. Кашкин. — М. :ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. — 304 с. – С.10
31. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. // Вісник Верховного Суду України. – 1997. - № 3
32. Європейська соціальна хартія (переглянута)// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2006. - № 7
33. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. – 5 вид.,перероб. і доп. – К.:Знання, 2008. – С.692.
34. Хартія соціальних прав і гарантій громадян незалежних держав від 24.10.1994 р//Информационный бюлетень. -1995. - № 6
35. Об общественных объединениях: Модельный закон Межпарламентской Ассамблеи СНГ от 8.07.1997 р //Информационный бюллетень. – 1997. - № 14. - с.162
36. Про социальное партнёрство: Модельный закон Межпарламентской Ассамблеи СНГ от 16.11.2006 р//Информационный бюлетень. -2007. - №39
37. О Концепции модельного Трудового кодекса: Постановление Межпарламентской Ассамблеи государств - участников Содружества Независимых Государств от 9.12.2000 г. // Информационный бюлетень. – 2000. - № 26
38. Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою від 16.06.1992 р.// Офіційний вісник України. – 1997. - №24. - с.142
39. Спільний протокол намірів про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Федеральним міністерством праці, соціального забезпечення та захисту прав споживачів Республіки Австрія у сфері праці та соціальної політики від 16.09.2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. - № 76 -Ст. 2714
40. Трунова Г.А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні : Автореф Дис.. канд.юридичних наук. –Харків, 2008. – 20 с.
41. Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20 квітня 1978 року// електронний ресурс// режим доступу http://static.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1978.html
42. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. - М., 1948.- 337 с.
43. Про зайнятість населення: Закон України від 1.03. 1991 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 14. - Ст. 170
44. Про Національну раду соціального партнерства: Указ Президента України від 8.02.1993 р.// Голос України. – 1993. - №78 – 79
45. Про колективні договори і угоди: Закон України від 1.06.1993 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №36 . - Ст. 361
46. Про оплату праці: Закон України від 14.03.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№17. - Ст. 121.
47. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3.03. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №34. - Ст. 227
48. Про організації роботодавців: Закон України від 24.05.2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №32. - Ст.171
49. Про розвиток соціального діалогу в Україні: Указ Президента України від 29.12.2005 р. // Офіційний вісник України. -2005 .- №52. - Ст. 3271
50. Питання секретаріату Національної тристоронньої соціально-економічної ради: Указ Президента України від 29.05.2006 р.// Офіційний вісник України. – 2006. - №22. - Ст. 1604
51. Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціального діалогу в Україні: Указ Президента України від 19.05.2008 р.// Офіційний вісник України. - 2008. - №36. - Ст. 1197
52. Про доповнення Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 р.// Офіційний вісник України. – 2008. -№ 95. - Ст. 3136
53. Про затвердження плану заходів щодо організації соціального діалогу в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р// Урядовий кур'єр. – 2009. -№ 62
54. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 10.07. 2010 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 40. - Ст. 527
55. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 р.// Урядовий кур'єр. – 2011. - №29
56. Про затвердження Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб'єктів сторін профспілок та організацій роботодавці: Наказ Національної служби посередництва і примирення від 21.07.2011 р. // Бюлетень національної служби посередництва і примирення. – 2011. - № 7-8
57. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7.08.2010 р.//Відомості Верховної Ради України. -2011. - № 9. - ст.58
58. Проект Трудового кодексу України від 04.12.2007 р. //[електронний ресурс]. – режим доступу. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=30947
59. Кодекс законів про працю України: науково-практичний коментар І.В.Зуб, В.Г. Ротань, К.: А.С.К.., 2005. – 736 с.
60. Колот А. Соціальне партнерство на зламі двох тисячоліть: стан, виклики, тенденції розвитку (на прикладі країн європейського союзу)/ А. Колот// Соціальна політика: проблеми, коментарі, відповіді : Щомісячний журнал. 2009. № 1. ─ С. 22.
61. Трюхан О.А. Зарубіжний досвід соціального діалогу у сфері праці: загальна характеристика / О.А. Трюхан// Актуальні проблеми політики : Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 35 .. ─ С. 23.
62. Балашов А.М. Зарубіжний досвід соціального партнерства як фактор суспільного розвитку / А.М. Балашов //Державне управління. – 2009.- №3.-С.189 - 196.
63. Беленький В.Х., Будякова С.Н. Социальное партнерство в России: проблемы и решения / В.Х Беленький, С.Н Будякова // Социально-политический журнал. 1996. № 5. - С. 21 - 35.
64. Козаченко О. Міжнародні стандарти розвитку соціального діалогу/ О. Козаченко// Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2010. - №5. –с.9-12
65. О. Ф. Фрицький. - Конституційне право України: Підручник. — К: Юрінком Інтер, 2002. . – 466 с.
66. The Сonstitution of the Republic of Poland of 2nd april, 1997//електронний ресурс//режим доступу http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/angielski/kon1.htm
67. The Constitution of the Slovak Republic , 1992//електронний ресурс// режим доступу http://www.concourt.sk/en/A_ustava/ustava_a.pdf
68. The Constitution of Romania// електронний ресурс// режим доступу// http://www.cdep.ro/pls/dic/site.page?id=371
69. Labor Union Act of Japan (Act No. 174 of June 1, 1949)// електронний ресурс//режим доступу//www.jil.go.jp/english/laborinfo/library/documents/llj_law2.pdf
70. Trade Union and Labour Relations (Consolidation) Act of The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland of 1992// електронний ресурс// режим доступу http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1992/52/contents
71. Employment (Co-Determination in the Workplace) Act// SEK M. – 2002. -№7
72. Gesetz über die Mitbestimmung der Arbeitnehmer // BGBl. I S. 1153
73. Европейская интеграция: развития социального диалога и повышение качества общественного обслуживания. - Пособие для тренеров. – с.41
74. The Single European Act of 17 February 1986. – Luxembourg
75. Хартія Співтовариства про основні соціальні права трудящих від 09.12.1989 р. // електронний ресурс// режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/994_044
76. Карагалова М.В. Новый уровень соціального партнерства / М.В. Карагалова // Труд за рубежом. - 2008. - № 3. - С. 48 -57.
77. The Treaty on the Functioning of the European Union// Official journal of European Union. – 30.3.2010. –p.47
78. Welz C. The European Social Dialogue Under Articles 138 And 139 Of The EC Treaty//Kluwer Law International. -2008. – 659 p.
79. Lambert M., Surhone M., Timpledon T. Social Dialogue //VDM Verlag Dr. Mueller AG & Co. Kg. – 2010. – 110 p.
80. Joint contribution by the social partners to the Laeken European Council of 7 December 2001//електронний ресурс// режим доступу http://resourcecentre.etuc.org/linked_files/documents/Declaration%20-%20Laeken%20summit%20EN.pdf
81. Василенко Г. Досвід країн Європейського союзу щодо становлення та розвитку соціального діалогу як ефективної форми демократичного регулювання соціально-трудових відносин/ Г. Василенко// Бюлетень Національної служби посередництва і примирення.-2008.-№9-10.- С.28 -36.
82. Директива 94/95/ЕС об европейском производственном совете от 22 сентября 1994 г.//OJ 1994 L 254.
83. Новоселов Е. Трудовые отношения по-европейски/ Е. Новоселов// Журнал «Социальное партнерство». – 2005. - №3. –С.18-21
84. Due J.,Mailand M. Social Dialogue in Central and Eastern Europe –present state and future development// Invited paper for the IIRA-congress. Berlin – 2003. –19 p.
85. Labor Code of Slovak Republic-Slovakia// електронний ресурс// режим доступу// http://www.employment.gov.sk/get_file.php?SMC=1&id=21464
86. Zákon č. 2/1991 Zb. o kolektívnom vyjednávaní v znení neskorších predpisov// електроний ресурс// режим доступу //www.employment.gov.sk/get_file.php?SMC=1&id=11949
87. Zákon č. 103/2007 Z. z. o trojstranných konzultáciách na celoštátnej úrovni a o zmene a doplnení niektorých zákonov (zákon o tripartite)//електронний ресурс//режим доступу //www.employment.gov.sk/get_file.php?SMC=1&id=10682
88. Трудовий кодекс Болгарії (на болгарській мові)// електронний ресурс// режим доступу// http://lex.bg/laws/ldoc/1594373121
89. Про порядок вирішення колективних трудових спорів: Закон Болгарії від 05.07.1999 р // електронний ресурс : режим доступу : http://lex.bg/laws/ldoc/2132290049
90. Labor Code of Romania on 2003// Official Gazette of Romania. – 2003. -№72
91. Ciutacu С. Government issues draft Social Dialogue Code// European Industrial Relations Observatory On-Line. – 2010. -12. – електроний ресурс.- режим доступу: http://www.eurofound.europa.eu/eiro/2010/12/articles/ro1012019i.htm
92. Legea dialogului social despre Republica România din 10 mai 2011// Monitorul Oficial. - № 322
93. Samardzija V., Vuletic D. The Challenges for Croatia in European Social Dialogue//EU CONSENT, Team 9 (WP-IV) WORKSHOP. -2008.- P. 11 – P.22
94. Labour Act of Croatian Republic of 21.09.2004// Official Gazette. - №18/95
95. Voss E. Working conditions and social dialogue//Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2009. -114 p.
96. Dufresne A., Degryse C. The European Sectoral Social Dialogue: Actors, Developments, and Challenges//P.I.A Peter Lang S.A. – 2006. -342 p.
97. Czarzasty J. Capacity building for social dialogue in Poland// European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. – 2006. –17 P.
98. Iankova E.A. Eastern European Capitalism in the Making// Cambridge University Press. -2002. –223 p.
99. Casale G. Social dialogue: the Croatian success story//International Labour Office. – 2001. – 24 p.
100. Papadakis K. Cross-border social dialogue and agreements: An emerging global industrial relations framework//Published by the International Institute for Labour Studies. -2009. -291 p.
101. Collective Bargaining in the State Sector in Sweden// STs informationsenhet. Tryck: EO Grafiska. – 2008. – p. 12
102. Бабич Т.Л., Євченко О.О. Перспективи шведсько-української співпраці щодо реалізації проекту з вирішення трудових спорів// Т. Л. Бабич, О.О. Євченко // Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2011. - №5. –с.9
103. Collective dispute resolution in an enlarged European Union// European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. – 2006. –36 p.
104. Åbyhammar M. The Swedish Group Proceedings Act and other means for collective dispute resolution// Intervention at workshop on Alternative Dispute Resolution in Vienna. – 2006. – 12 p.
105. The Labour Disputes (Judicial Procedure) Act of Sweden on 1974// SEK M. – 1974. -№2
106. Міжнародний досвід вирішення колективних трудових спорів. – К.: Основа, 2003. – 368 с.
107. Молодякова Э. Механизм регулирования трудовых отношений в Японии/ Э. Молодякова// Международный журнал Проблемы теории и практики управления. – 1997. - №3. – C.11-15
108. Quan K. Guthey G. State of the Art of Social Dialogue - U.S.A.// електронний ресурс// режим доступу http://laborcenter.berkeley.edu/publications/dialogue.pdf
109. Bain T. Social Partnership in the United States// Presentation at the International Symposium on the Prospect of Social Partnership in the 21th Century. – 2006. – P.13. – 64 p.
110. Azam J-P., Alby P., Rospabe S. Labor Institutions, Labor-Menegment Relations, and Social Dialogue in Africa// Labour Education. -2007. – p. 23 – 38 p.
111. С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка. - Издательство Азъ. - 1992
112. Проект Закону України «Про соціальне партнерство» від 10.09.2002 р. // електронний ресурс// режим доступу: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=13032
113. Трудовой кодекс Российской Федерации от 30.12.2001// Собрание законодательства РФ. -2002,. -№1 (ч. 1). - Ст. 3.
114. Трудовой Кодекс Республики Беларусь от 26 июля 1999 г.// електронний ресурс: режим доступу http://pravo.kulichki.com/vip/trud/index.htm
115. Трудовой кодекс Республики Казахстан от 15 мая 2007 года// Ведомости Парламента Республики Казахстан. -2007 г. - № 9. - Ст. 65
116. О социальном партнерстве в Республике Казахстан: Закон Республики Казахстан от 18.12.2000 р.// Казахстанская правда, 23 декабря 2000 г.
117. Трудовий кодекс Литовської Республіки від 16.04.2002 р.// Valstybės žinios. - №64
118. Лосиця І.О. До питання соціального діалогу: аналіз новітнього законодавства / І. О. Лосиця// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки. – Том 24. - №1. – 2011г. – с.104-109
119. Кодифікація трудового законодавства України: Монографія / [Хуторян Н. М., Лаврів О. Я., Вишневецька С. В. та ін.] / [за ред. д-ра юрид. наук, проф. Н. М. Хуторян]. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 432 с.
120. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. Учебник для вузов. – М: Издательская группа НОРМА-ИНФРА. М, 1998. –. 263с.
121. Гринберг Р.С., Чубарова Т.В. Социальное партнерство: Мировой опыт и специфика. Доклад на заседании круглого стола Аналитического совета Фонда «Единство во имя России» 31 мая 2005 г. // http://www.fondedin.ru/.
122. Иванов, С.А. Социальное партнерство как феномен цивилизации / С.А. Иванов // Журнал социологии и социальной антропологии.-2005. - Т. VIII.- №3. ─ С. 81-86
123. Social Dialogue: all partners for decent work.// International Labor Office, - Geneva. 2007.
124. Junko Ishikawa. Key Feautures of National Social Dialogue: a Social Dialogue Resource Book// International Labour Office – Geneva-2003-С.3.
125. Ярошенко О.М. Теоретичнi та практичнi проблеми джерел трудового права України: Монографія// X.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – с. 211
126. Minet G. Some aspects of social dialogue from an ILO standpoint// Expert Group Meeting on Economic and Social Councils 24-25 July 2008. – 14 p.
127. Проект Трудового кодексу України до другого читання 10.12.2009// електронний ресурс//http://gska2.rada.gov.ua/.
128. Плішкевич М. Северинський М. Проблеми репрезентативності в колективних трудових відносинах// електронний ресурс// www.ntser.gov.ua/assets/.../Rep_problems
129. Комментарий официальных органов к Трудовому кодексу Российской Федерации / отв. ред. А.Л. Сафонов. – М.: МЦФЭР, 2006. – 1368 c.
130. Коршунова, Т.Ю. Понятие, основные принципы и формы социального партнерства в сфере труда (комментарий к новой редакции Трудового кодекса РФ) / Т.Ю. Коршунова// Трудовое право. 2006. № 9. ─ С. 27-37
131. Мандрика Н. Соціальне партнерство: його суть та основні принципи/ Н. Мандрика// Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. – 2008.- №1-2.- С.33 -37.
132. Лачевська А.А. Соціальне партнерство як особливий вид суспільних відносин / А.А. Лачевська// Вісник: Філософія. Політологія / Київський національний університет ім. Т. Шевченка.- 2003. -№63-65. ─ С. 101-107
133. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект: Монографія. – Одеса: Юридична література. - 2001. – с. 98
134. Прилипко, С.М. Колективні угоди як результат соціального партнерства (сучасний стан і перспективи розвитку) : Монографія / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко, Н.М. Клименчук . ─ Х. : ФІНН, 2011 . ─ 256 с.
135. Паньков Д.А. Соціальний діалог у сфері праці як правовий принцип/ Д.А. Паньков // Право, держава, духовність : шляхи розвитку та взаємодії : Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. ОНЮА (Одеса, 3 вересня 2006 р.).- 2006. - С.255-257
136. Трудовое право Под ред. Смирнова О.В., Снигиревой И.О.- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: 2008. —600 с.
137. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учеб.— М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004.- с. 21. - 496 с.
138. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: Учебник: В 2 т. Т. 1. Сущность трудового права и история его развития. Трудовые права в системе прав человека. Общая часть. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2009. –879 с.
139. Бородин И.И. Формы социального партнёрства /И.И. Бородин// Труд и социальные отношения. - 2004. - № 2. - С. 29-31
140. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки// Урядовий кур'єр. – 2010. - № 220
141. Freedom of Association: Digest of decisions and principles of the Freedom of Association Committee of the Governing Body of the ILO// Geneva, International Labour Offіce, Fifth (revised) edition. – 2006. – 275 р.
142. Грип С. Соціальний діалог у Бельгії/ С. Грип //електронний ресурс// режим доступу: www.confeu.org
143. Господарський кодекс України від 16.01. 2003// Офіційний вісник України. – 2003. - № 11 . - Ст. 462
144. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010:Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р.
145. Про затвердження Державного класифікатора України [Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009-96]: Наказ Державний комітету з стандартизації, метрології та сертифікації від 22.10.1996 р.
146. Меморандум Міжнародного бюро праці щодо проекту Закону «Про соціальний діалог в Україні» //електронний ресурс// режим доступу : http://profsoyuz.com.ua/viewtopic.php?f=44&t=804
147. Чуча, С. Ю. Социальное партнерство в сфере труда :Становление и перспективы развития правового регулирования в Российской Федерации: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук. -М.,2004. -50 с.
148. Перелік всеукраїнських професійних спілок, легалізованих Мін'юстом України//[електронний ресурс]. – режим доступу. - http://www.ntser.gov.ua/ua/dialog/tradeunions.html
149. International framework agreements and global social dialogue : parameters and prospects / Dimitris Stevis ; International Labour Office,Multinational Enterprises Programme, Job Creation and Enterprise Development Department. - Geneva: ILO, 2010.- 38 p.
150. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1999. - XXVI, . –262 с.
151. Євдаменко Г.В., Вплив глобалізації на трансформації соціальної політики/ Г.В. Євдаменко// Вісник: Філософія. Політологія / Київський національний університет ім. Т. Шевченка.- 2003. -№63-65. ─ С. 43 -47.
152. Соціальний діалог у сфері праці: право голосу та можливості вибору для жінок і чоловіків// Міжнародне бюро праці -4, Женева 22, Швейцарія,- 12 c.
153. Таль Л.С. Очерки промышленного рабочего права / Проф. Л.С. Таль. - Изд. 2-е, знач. доп. - М.: Моск. науч. изд-во, 1918.- 225 с.
154. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права: Учебник: В 2 т. Т. 2. Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право. – М.: Статут, 2009. – 1151 c.
155. Васильев В.А. Представительство в трудових отношениях/ В.А. Васильев // Трудовое право. -2006. -№ 3 - С.4-8
156. Ніколайченко Г.М. Представництво у трудовому праві України : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Одеська національна юридична академія. — О., 2007. — 20 с.
157. Лютов Н.Л. Коллективное трудовое право Великобритании: [монография]. – М.: Волтере Клуверс, 2009. –232 с.
158. Податковий кодекс України від 2.12. 2010 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2011. №13-14, №15-16, №17. - Ст.112
159. Цитульский В.Ф. Роль и значение понятий «работник» и «работодатель» сквозь призму социального партнерства / В.Ф. Цитульский //Государство и право. – 2008. -№6. – С.41-47.
160. Лазор В. Трудовий колектив як суб'єкт трудового права і сторона трудових спорів / В. Лазор // Право України : Юрид. журн. -2003. - №10. - C.101-107.
161. Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями: Закон СРСР від 17.06.1983 р. // Електронний ресурс//Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v9500400-83.
162. Национальный профсоюз полиции Бельгии (national union of belgian police) против Бельгии (жалоба № 4464/70, решение от 27 октября 1975 года)// Избранные решения Европейского суда по правам человека. Ста-тья 11 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Часть 1. Свобода ассоциаций / сост. : К. Баранов, Д. Макаров, А. Юров. — М. : Московская Хельсинская группа, 2009. —128 с.
163. Бабич Т. Проблеми репрезентативності організацій соціальних партнерів / Т. Бабич // Віче: теорет. і громад.-політич. журн. – 2010р . -№8. – с.2-3
164. Чуча С. Ю. Административная ответственность на нарушение законодательства о социальном партнерстве: некоторые проблемы / С.Ю. Чуча // Трудовое право : Ежемес. практ. журн. - 2004. - №9. - С. 28-31.
165. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. - додаток до № 51. - Ст. 1122.
166. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях от 30.12.2001 № 195-ФЗ // Собрание законодательства РФ.-.2002. - № 1 (ч. 1).
167. Административное право Украины: Учебник /Под общей ред. СВ. Кивалова.— X.: «Одиссей», 2004.— С. 316
168. Неліпа Д.В. Роль держави в системі соціального партнерства / Д.В. Неліпа // Вісник: Філософія. Політологія / Київський національний університет ім. Т. Шевченка.- 2003. -№70-72. ─ С. 102-105
169. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. / О.Ф. Скакун. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
170. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. - Ст. 170
171. Трунова Г.А. Держава як суб’єкт соціального партнерства /Г.А. Трунова // Підприємництво, господарство і право: Щомісячний науково-практичний господарсько-правовой журнал. - 2007. - № 1. ─ С. 29 -35.
172. Бондаренко М. Соціальний діалог: привід для розмов чи рішучих дій/ М. Бондаренко//Правовий тиждень. - 2008. - №40.-
173. Бабич Т. Соціальний діалог – запорука досягнення консенсусу в суспільстві)/ Т. Бабич//Соціальна політика: проблеми, коментарі, відповіді : Щомісячний журнал. 2009. № 3. ─ С. 25-28.
174. Резолюція про трипартизм та соціальний діалог, прийнята Міжнародною конференцією праці на її 90-й сесії (Женева, 18 червня 2002 р.)
175. Новак І.М. Соціальний розвиток регіонів України: оцінка та напрями зменшення диспропорцій : монографія / І.М. Новак; НАН України; Інститут економіки промисловості; Інститут демографії та соціа-льних досліджень. – Донецьк ; К.,2008. – 105 c,
176. Про інформацію: Закон України від 2.10. 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. - Ст. 650
177. Регіональна угода між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об`єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 роки//електронний ресурс// режим доступу http://www.fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1070%3A---------------2009-2010-&catid=105%3A2009-11-09-14-38-46&Itemid=44&lang=ru
178. Яковенко О.О., Стрельченко Д.І. Єдина інформаційна платформа з питань соціально-трудових відносин// Вісник Донецького Національного університету: Серія: економіка і право. - Вип.2, т.2. – 2010. – С537-545.
179. Demir and Baykara v. Turkey - 34503/97 [2008] ECHR 1345 (12 November 2008)//електронний ресурс// режим доступу //www.bailii.org/eu/cases/ECHR/2008/1345.html
180. Про поширення норм Генеральної угоди: Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 04.07.2008 р.// Праця і закон. -2008,. - № 10
181. Судова практика. Рішення у цивільних справах//Вісник Верховного Суду України. -2009. №11
182. Новіков В. Загальні положення та етапи проведення колективних переговорів/ В. Новіков// Трудове право.-2003.-№1.-С.60 -69.
183. Collective dispute resolution//Labour Relations Agency.-1999.-p.3.
184. Постанові Президії Федерація профспілок України «Про підсумки виконання Генеральної угоди на 2002-2003 роки»// Бібліотечка голови профспілкового комітету. – 2004. - № 5
185. Комюніке про підсумки виконання генеральної угоди на 2004-2005 роки// [електронний ресурс].- режим доступу. http://who-is-who.com.ua/bookmaket/robotodavci2006/30/5/1.html
186. Трюхан, О.А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці : ДиС. канд. юрид. наук : 2006 –С.77.
187. Інформація про результати діяльності Національної служби посередництва і примирення за 1 квартал 2011 року/[/електронний ресурс]. – режим доступу. http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1816:-1-2011-&catid=13:2010-01-19-21-48-27&Itemid=9
188. Про зняття з реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору між найманими працівниками Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства “Медисан” лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова “Санаторій „Молдова” м.Одеси та адміністрацією Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства “Медисан” лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова “Санаторій „Молдова” м.Одеси.
189. Грачова Т., Левцун О. Роль соціального діалогу в трудових відносинах/ Т. Грачова, О. Левцун// ЮРИСТ & ЗАКОН. – 2011. - № 8
190. Collective Dispute Resolution through Conciliation, Mediation and Arbitration: European and ILO Perspectives// International Labour Office, Geneva. – 2007. – 25 p.
191. Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету міністрів України// Офіційний вісник України. – 2004. - № 42. - Ст. 2773.
192. Інформація Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні про виконання положень Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010—2012 роки // [електронний ресурс]. – режим доступу. - http://www.fedmet.org/download/2011.07.17%20rabotodateli%20vipolneniye%20GS.pdf
193. Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету міністрів України// Офіційний вісник України. – 2004. - № 42. - Ст. 2773.
194. Узгоджувальні зустрічі – один з дієвих засобів переговорного процесу у прискоренні вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)//[електронний ресурс].- режим доступу. -http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2280
195. Удосконалення колективних переговорів і дотримання трудового законодавства в Україні // Праця і зарплата. - №35 (759). – 21 вересня 2011 року.